Geum.ru

Проект доповіді для Ради ректорів Одеського регіону на

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Проект доповіді для Ради ректорів Одеського регіону на

23 грудня 2011 року


Правопорушення серед студентської молоді:

причини та шляхи запобігання


Проблема злочинності серед молоді за всіх часів і нині є високоактуальною проблемою для суспільства будь-якої держави. Не є тут винятком і сучасне українське суспільство, яке знаходиться у транзитивному стані. Адже мова йде про ту його частину, яку воно має підтримувати та всіляко забезпечувати її фізичне, психічне та моральне здоров’я, виховання й підготовку до виконання своєї суспільної ролі за природним законом зміни поколінь. Зрозуміло, що виконання цієї суспільної функції багато в чому залежить від нормального соціального розвитку суспільства в цілому. Саме тому на сучасному етапі суспільного розвитку особливої актуальності набуває проблематика виявлення причин девіантної поведінки серед студентської молоді та запобігання перетворення останньої у крайні форми вираження.

Беззаперечним фактом є те, що вироблення довгострокової стратегії профілактики правопорушень у студентському середовищі є завданням, вирішення якого потребує активної участі всіх інститутів громадянського суспільства.

Однією з початкових проблем у цьому напрямі є відсутність об’єктивної кримінологічної інформації, оскільки статистична форма звіту МВС України «Стан та структура злочинності в Україні» не відображає зрізу зазначеної категорії осіб. Проте потреба в статистичних даних, які б свідчили про поширення злочинності та вчинення правопорушень серед студентства, вимагає внесення цієї категорії у загальну форму звітності МВС України у зв’язку з тим, що під указану категорію підпадає значний прошарок населення нашої держави.

Аналітичний огляд кримінально-правових та кримінологічних досліджень, проведених Інститутом вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, свідчить про зниження злочинності серед неповнолітніх на рівні держави, що дає підстави для висновку про наявність позитивних тенденцій до зменшення динаміки злочинності серед студентів.

Поширеність злочинів та адміністративних правопорушень серед студентів невелика, про що свідчить інформація, подана керівниками вузів Одеського регіону.

Водночас, занепокоєння викликають дані МВС України по Одеському регіону. Так, стабільно високою залишається тенденція втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (47 епізодів). Крім того, у структурі виявлених осіб, які вчинили злочини, 1217 – учні середніх навчальних закладів, 386 – слухачі професійно-технічних училищ, 92 – студенти вищих навчальних закладів.

В наш час молодь – це одна з найбільш уражених в економічному плані та найбільш безправна в соціально-правовому відношенні соціальна спільнота, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруги і психологічного дискомфорту. Внаслідок такого становища створюється сприятливе підґрунтя для появи все нових і нових фактів зростання в молодіжному середовищі злочинності, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, проституції. Зокрема, серед наркоманів 80% складає молодь, у тому числі 40% - неповнолітні. Згідно з кримінологічними дослідженнями, щорічно у вчиненні тяжких злочинів бере участь більше 25 тис. молодих людей. При цьому, спостерігається стала тенденція до зростання жіночої молодіжної злочинності, динаміка якої за часи незалежності України збільшилась у 2,5 рази.

Негативні процеси, які відбуваються у суспільстві, болісно вражають і молодь. У структурі молодіжної злочинності спостерігається тенденція до зростання злочинів, які ще декілька років тому були прерогативою дорослих: торгівля зброєю і наркотиками, звідництво, сутенерство, розбійні напади на іноземців, різні форми вимагання, жорстокі злочини проти життя та здоров’я особи, незаконні операції з валютою й цінними паперами, збут викраденого тощо. Активно йде масове залучення молоді до структур тіньової економіки та організованої злочинної діяльності.

Наголосимо, що особливе занепокоєння викликає віктимологічна характеристика молоді. Так, на території України потерпілими від різних злочинів стали 2830 молодих людей (у тому числі і неповнолітні).

Для підготовки доповіді нами серед студентів Одеського державного університету внутршініх справ було проведене дослідження «Проблеми злочинності серед молоді», в результаті якого отримано соціологічні дані, що дають змогу оцінити розуміння молоддю цієї проблематики. Головною метою зазначеного дослідження було вивчення особливостей злочинності серед студентської молоді та мотиваційних чинників вчинення злочинів, пошук можливостей практичного вирішення вказаної проблематики і визначення ставлення студентів до неї. У результаті дослідження встановлено, що 92% респондентів вважають проблему молодіжної злочинності актуальною для нашого суспільства. Студенти вважають, що найпоширенішими серед молодих людей є злочини середньої тяжкості – 79%, тяжкі – 4% та легкі – 17%.

Більше половини опитаних стверджують, що статистика злочинів не враховує великої кількості фактів вчинення правопорушень (68%), 16% не має уявлення щодо достовірності кримінологічної інформації. Це свідчить про низький рівень довіри як офіційним даним, так і засобам масової інформації.

Щодо детермінаційного комплексу молодіжної злочинності, то основними причинами вчинення злочинів молоддю студенти вважають вплив оточення, вплив масової культури, соціальну несправедливість та бідність. Менша кількість респондентів стверджують, що злочини вчиняються через недосконалу систему правових заходів щодо попередження правопорушень та недосконале виховання.

Цікавими є дані щодо потенційного впливу на молодь представників кримінального середовища. Так, 42% опитаних не бажають підтримувати будь-яких зв’язків з особами, які притягувались до кримінальної відповідальності. Водночас, значна частина молоді (21%) допускають можливість близьких дружніх стосунків з такими особами.

Велика кількість респондентів (71%) стверджують, що молоді злочинці усвідомлюють неправомірність власних дій, але не передбачають кримінальної відповідальності за їх вчинення; майже однакова кількість (13% і 16%) вважають, що більшість злочинів молоді люди вчинюють, цілком усвідомлюючи можливі наслідки і відповідальність за вчинення правопорушень, або злочини вчинюються молоддю переважно через необережність або незнання закону.

Більшість опитаних відповіли, що здатність вчинити правопорушення залежить від рівня освіти лише певною мірою, 38% вважають, що освічена людина менше схильна до вчинення злочинів, а 4% стверджують, що освітній рівень взагалі не має значення.

Значна частина опитаних відповіла, що у деяких випадках у вчиненні злочину слід винуватити не людину, а соціальне середовище (42%); 37% вважає, що злочин у будь-якому випадку є протиправним і виправдання не має; п’ята ж частина респондентів не може відповісти однозначно. Дані результати також висвітлюють погляди сучасної молоді на правопорушення.

Наголосимо, що заходи щодо боротьби зі злочинністю для 42% опитаних існують лише теоретично, така ж кількість вважає, що вони потребують суттєвого коригування, і лише 16% вірить в те, що вони діють.

Серед студентської молоді 88% відсотків вважають, що шляхом соціальної пропаганди та виховних заходів можна зменшити кількість злочинів серед молоді, а 12% вважають це неефективним заходом.

Узагальнюючи попередні підсумки, відзначимо, що більшість студентів вважають, що проблема злочинності серед молоді є дуже актуальною і її варто порушувати. Наявну статистику респонденти вважають недостовірною, але з приводу відповідальності за вчинення протиправних дій вважають себе поінформованими достатньо. На думку опитаних, соціальна пропаганда є ефективною, проте недостатньою, тому слід також покращувати систему правових заходів з боку держави, тоді можна сподіватися на позитивні зрушення у подоланні проблеми.

Продовжуючи, відзначимо, що за характером правопорушення, що вчиняються студентами вузів, мають свої особливості, тенденції і спрямованість, оскільки студентство являє собою особливе соціальне середовище зі специфічними рисами і особливостями, зокрема, компактне перебування значної кількості осіб, здебільшого не контрольоване з боку адміністрації вузів та сформоване за відповідними правилами проживання. Причиною багатьох правопорушень є також непомірне вживання спиртних напоїв. Установлено, що майже всі випадки хуліганства були здійснені студентами у стані сп’яніння. Як правило, алкоголь виступає провокуючою обставиною.

Серед негативних тенденцій залишається значна кількість незареєстрованих крадіжок мобільних телефонів, комп’ютерів, фото- та іншої техніки, шахрайств, хуліганств, а це - найбільш латентні прояви.

Необхідно зауважити, що нерідко злочини вчинюються із застосуванням знань і навичок, отриманих при навчанні, в окремих випадках – у сфері високих технологій. При цьому, щорічно злочинність у сфері високих інформаційних технологій молодшає, оскільки необхідність володіння спеціальними знаннями понижується пропорційно зростанню рівня поширеності високих інформаційних технологій. Саме тому сьогодні варто говорити про те, що для вчинення високотехнологічних злочинів у будь-якій формі достатньо вміти працювати з комп’ютером, глобальними інформаційними мережами, мати уявлення на рівні користувача про фізичні та логічні принципи їх роботи.

Водночас більш значне занепокоєння викликає віктимологічна складова високих інформаційних технологій. Мова йде про виведення на якісно новий рівень поширення порнографії, яка перетворюється в індустрію з відповідними ринковими характеристиками. Згідно з оцінками експертів, 40% користувачів мережі Інтернет відвідують порносайти, а чверть з них є споживачами дитячої порнографії. Згідно з оцінками міжнародних експертів, «розкручений» порнографічний сайт приносить прибуток у 2 млн. доларів США щороку. При цьому, актори означених фільмів щороку молодшають, а значна їх частина є вихідцями з країн СНД, у тому числі й з України.

Пошук молоддю власної ідентичності призводить до поширення різноманітних субкультурних рухів. У контексті цього особливу стурбованість викликають набуваючі популярності в середовищі студентської молоді екстремістські групи, що проповідують культ насильства з елементами неофашизму, ксенофобії й расизму.

Нині велику стурбованість викликає рівень наркотизації молодіжного середовища. Якщо за останні 5 років кількість зареєстрованих неповнолітніх споживачів наркотиків знаходилась у межах 4,8 – 5,2 тис., то кількість молоді у порівнянні з 2010 роком, збільшилась з 3,6 тис. до 6 тис. таких осіб. У 2011 році з 42,5 тис. виявлених осіб, які скоїли наркозлочини, – 2,5 % складають неповнолітні (1068 осіб) та 41,7 % – особи віком від 18 до 29 років (17,7 тис.). Доля учнівської та студентської молоді серед виявлених наркозлочинців складає 1,4 % (590 осіб).

Результати дослідження, а також аналітичний огляд кримінологічних досліджень дозволили виділити такі причини правопорушень серед студентської молоді:

1. Об’єктивні причини, зумовлені проблемами правового та соціального розвитку держави: безробіття, бідність, культ споживання, що активно насаджується рекламою, авторитарне виховання у школах, неповні сім’ї, відсутність у молоді позитивних ідеалів, перспектив на майбутнє. Існуюча в Україні економічна нестабільність, недостатній рівень соціальної захищеності молоді, відсутність дієвих законів, нормативних актів із питань правових відносин молоді і суспільства – усе це формує невпевненість у майбутньому і призводить до таких негативних явищ як загострення криміногенної ситуації, алкоголізм, наркоманія у молодіжному середовищі.

2. Спостерігається парадоксальна ситуація, коли загальний рівень освіченості і духовності населення не співвідноситься із кількістю тих осіб, які мають диплом про вищу освіту. Сьогодні в Україні налічується 854 вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації і форм власності, у яких навчається 2 млн. 491 тис. студентів. Але, на жаль, унаслідок зростання кількості ВНЗ знижується якість навчання.

3. Поширення правопорушень серед студентської молоді, пов’язане з віковими особливостями психіки: молодим притаманна схильність до ризику, бажання продемонструвати товаришам свою сміливість, зневагу до заборон, вживання алкоголю, наркотиків. Вік студентів денної форми навчання, як правило, складає 17-25 років, хоча нижча вікова ланка може бути на рівні 16 - ти років, а верхня – перевищувати 30 років. Звичайно, у такому віці далеко не всі особи можуть контролювати свою поведінку внаслідок своєї соціальної незрілості.

4. Відсутність контролю за студентами за місцем проживання. Вища освіта має дорівнювати «вищому» вихованню. Така позиція обґрунтовується тим, що значна частина студентів навчається далеко від дому, а це створює у них ілюзію вседозволеності, свободи, що теж може призвести до вчинення злочину у разі відсутності у вищому навчальному закладі комплексної системи правовиховної роботи зі студентами. Найкращий варіант, коли студенти проживають разом із батьками або іншими родичами. Але більшість студентів прибуває на навчання з інших населених пунктів і тому проживає у гуртожитках, де певний контроль здійснює комендант. У контексті цього значною проблемою є відсутність можливостей у багатьох ВНЗ забезпечити студентів гуртожитками, у зв’язку з чим останні проживають у орендованих квартирах поза будь-яким контролем з боку адміністрації ВНЗ.

5. Недостатня увага приділяється правовій освіті, правому вихованню студентів.

Узагальнення інформації про ситуацію із правопорушеннями серед студентської молоді у вузах Одеського регіону дозволило виділити шляхи оптимізації діяльності навчальних закладів щодо запобігання правопорушенням серед студентів.

Щодо конкретних заходів, які вживаються у вузах Одещини, то, на нашу думку, є сенс наголосити на деяких формах роботи зі студентами, які доцільно запровадити в інших навчальних закладах.

В Одеській національній морській академії та Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського працюють комісії з профілактики правопорушень. На засіданнях комісії розглядаються випадки порушення дисципліни. В Одеській національній академії харчових технологій працює рада з профілактики правопорушень серед студентів на рівні академії та факультетів.

Окремо слід зупинитися на боротьбі з учиненням правопорушень зусиллями самих студентів. Мова йде про оперативні студентські загони, які функціонують у деяких ВНЗ (в Національному університеті Одеська юридична академія, Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова, Одеській державній академії будівництва та архітектури, Одеському державному економічному університеті, Одеській національній академії харчових технологій та ін.).

Слід відзначити, що деякі ВНЗ Одеського регіону активно співпрацюють з органами внутрішніх справ у напрямку профілактики правопорушень. Одеський державний університет внутрішніх справ спільно з ГУМВС України в Одеській області у 2007 році утворили унікальний навчально-практичний комплекс, у якому курсанти поєднують здобуття теоретичних знань із відпрацюванням практичних умінь у сфері охорони громадського порядку.

В Одеському державному університеті внутрішніх справ у перші ж тижні після зарахування студентів проводиться тестування, мета якого полягає у виявленні осіб, схильних до вжиття наркотичних засобів, зловживання спиртними напоями, порушення правил поведінки тощо. Студентам, у яких виявлено такі відхилення, протягом навчання приділяється більш пильна увага.

В університеті функціонує відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення центр практичної психології. У рамках психолого-педагогічного супроводження навчально-виховного процесу, з метою профілактики проявів девіантної поведінки серед курсантів та студентів університету психологами, відділення психологічного забезпечення виконується ціла низка заходів, направлених на психопрофілактику та психокорекцію правопорушень серед курсантів і студентів. Одним із важливих етапів психопрофілактичної роботи є психодіагностичний етап, який включає в себе щорічну та регулярну психодіагностику та подальше обов’язкове психоконсультування студентів і курсантів, психокорекцію виявлених психологічних особливостей, які можуть впливати на формування девіантної поведінки.

Для надання необхідної теоретичної та практичної бази щодо вказаної проблеми курсантам і студентам університету психологами відділення спільно з працівниками кафедр юридичної психології та педагогіки активно використовуються психологічні та психокорекційні тренінги різної направленості. Для профілактики і корекції девіантної поведінки серед курсантів та студентів університету психологами відділення було розроблено й впроваджено в психолого-педагогічне супроводження тренінг «Профілактика девіантної поведінки», головним завданням якого є надання необхідних знань курсантам і студентам у галузі проявів та своєчасного запобігання схильності до девіантної поведінки.

Крім того, в університеті досить ефективно функціонує інститут кураторства, в межах якого викладачі спільно з працівниками відділення психологічного забезпечення здійснюють моніторинг особливостей поведінки курсантів та студентів з метою своєчасного виявлення проблемних підлітків, осіб, які схильні до вживання алкоголю та наркотичних засобів.

Ми готові поділитися таким досвідом і провести тренінги з кураторами й методистами, які працюють зі студентами перших років навчання.

Крім роз’яснювальної та виховної роботи, яка систематично проводиться зі студентами, в університеті за останні роки перманентно збільшуються можливості для саморозвитку курсантів і студентів, зокрема обладнано спортивну залу, збільшено кількість місць у читальних залах.

Позитивним є також досвід функціонування наукових гуртків на кафедрах університету, де курсанти та студенти отримують можливість творчо-наукового самовираження та інтелектуального розвитку.

Рекомендовані заходи профілактики правопорушень

Загалом (на підставі отриманої інформації), усі ВНЗ Одеського регіону вживають певних загальновиховних заходів щодо профілактики правопорушень серед студентів. Але зазвичай такі заходи зводяться до проведення конференцій, лекцій на правову тематику, зустрічей з працівниками правоохоронних органів. проведення роз’яснювальних бесід кураторів та керівництва ВНЗ, створення куточків правового виховання тощо. Але проведення виключно таких заходів не забезпечує достатньої ефективності профілактичної роботи.

На нашу думку, більш дієвими заходами запобігання правопорушенням серед студентської молоді можуть бути:
  • створення умов для самоорганізації молоді в клуби за інтересами;
  • розроблення програм профорієнтації та навчання молоді з подальшим працевлаштуванням;
  • заборона продавати спиртні напої у безпосередній близькості до ВНЗ та студентських гуртожитків.

Доцільним є визначення суб’єктів профілактики у ВНЗ, тобто осіб, які безпосередньо й займалися цим питанням. Важливою умовою успішної роботи таких суб’єктів є їхня компетентність, належний рівень особистих моральних якостей. Вони мають слугувати прикладом для студентів. Бажано було б, щоб це стало єдиним службовим завданням такої особи, тобто потрібна окрема посада. У ВНЗ передбачені окремі посади психолога, проводяться тестування з метою виявлення та своєчасного запобігання проявам девіантної поведінки. Необхідно посилити роботу психологічної служби в системі вищої освіти через її реорганізацію у службу комплексного консультування та підтримки, що передбачає введення до її складу, крім посад практичного психолога та соціального педагога, лікаря і юриста.

Вживання алкоголю, наркотиків, безладні статеві контакти, бійки, провокації і конфлікти з іноземними студентами, які часто мають місце в гуртожитках, актуалізують потребу створення у кожному гуртожитку штабу з профілактики правопорушень, який би здійснював профілактичну роботу серед мешканців.

Можливим шляхом оптимізації профілактики правопорушень є запровадження для студентів першого року навчання спеціального курсу «Проблеми зміцнення законності серед молоді та профілактики правопорушень», який матиме навчально-виховний характер. При цьому, для викладання такого курсу слушно залучити досвідчених працівників ОВС.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що рівень поширеності правопорушень серед студентської молоді є індикатором морального здоров’я і стану суспільства, а також важливим інтегральним показником результативності соціальних процесів і перетворень у державі. Своєчасний вплив на антисоціальне молодіжне середовище, його девіантну поведінку сприятиме зниженню негативних проявів, зміцненню правопорядку і поваги до закону.