1. Віра в Бога як основа християнського світогляду
| Вид материала | Документы |
- Київський національний університет імені тараса шевченка філософський факультет, 316.55kb.
- Світосприйняття містиків” Містика, 227.26kb.
- Історія політичних та правових вчень як наука І як навчальна дисципліна, 87.85kb.
- Володимир Шаян «Віра предків наших», 11226.15kb.
- Модуль «Основы исламской культуры» Ислам, 148.5kb.
- Святыи священномучениче и исповедниче Аввакуме, моли Бога о нас! Святыи священномучениче, 1098.96kb.
- Вопрос о Боге как вопрос Бога к нам, 285.79kb.
- Реферат Тема: Соціально- психологічна природа релігій «Нового віку», 103.1kb.
- Н. Луценко президент благотворительного фонда «Диалектик» от философии всеединства,, 70.52kb.
- Доказательства небытия Бога, или современная теодицея Историко-логическая справка, 215.97kb.
| Основи християнського світогляду та моралі (11 клас) | |||
| Розділ І. Сутність християнського світогляду | |||
| 1 | 1 | Тема 1. Віра в Бога як основа християнського світогляду. Поняття віри. Віра як богословська чеснота. Класифікація типів віри. Віра як основа пізнання і утвердження християнської моралі (Як. 2, 20-26; Мт. 17, 20; Єв. 11, 1-3). | Учень/учениця: знає поняття «віра». Розуміє віру як богословську чесноту. Називає типи віри та пояснює їх суть. На основі біблійних прикладів трактує віру як основу пізнання і утвердження християнської моралі. |
| 2 | 1 | Тема 2. Основи філософсько-богословської християнської традиції. Апостольський собор. Сім вселенських соборів. Теїзм – вчення про Бога, що живе у світі і опікується ним. Деїзм – доктрина про Бога, що протилежний світу створених ним речей. Пантеїзм – наука про Абсолют, розчинений у всесвіті. | Учень/учениця: знає поняття «апостольський собор», «вселенський собор», «теїзм», «деїзм», «пантеїзм». Знає про апостольський собор, сім вселенських соборів та їх рішення. Розуміє та пояснює суть теїзму, деїзму, пантеїзму. |
| 3 | 2 | Тема 3-4. Моральна концепція Старого Завіту. Декалог. Характерні особливості старозавітної моралі: категоричність, імперативність, наказовість. Мораль Старого Завіту і есхатологічна традиція. Десять Заповідей Божих – основа моральної концепції Старого Завіту. Структура Декалогу. | Учень/учениця: розуміє характерні особливості старозавітної моралі. Трактує Десять Заповідей Божих як основу моральної концепції Старого Завіту. Знає та пояснює структуру Декалогу. Розуміє та пояснює термін «есхатологія». |
| 4 | 1 | Тема 5. Новозавітня моральна концепція. Мораль Нового Завіту – мораль любові. Нагірна Проповідь Ісуса Христа – основа новозавітньої моральної концепції. Вплив Нагірної Проповіді на поведінку, вчинки та світогляд. | Учень/учениця: розуміє мораль Нового Завіту як мораль любові. Трактує Нагірну Проповідь Ісуса Христа як основу новозавітньої моральної концепції. Пояснює вплив Нагірної Проповіді на поведінку, вчинки та світогляд людини. |
| 5 | 1 | Узагальнення. Тематичне оцінювання. | |
| Розділ ІІ. Морально-етичний зміст блаженств | |||
| 6 | 1 | Тема 6. Категорія щастя у контексті блаженств. Щастя християнина – у служінні Богу і єднанні з ним. Щастя і сенс життя. Концепції сенсу життя. «Парадокс щастя» і християнська етика. Блаженство як синонім щастя. | Учень/учениця: знає та пояснює суть понять «щастя», «сенс життя», «блаженство». Усвідомлює, що щастя християнина полягає у служінні Богу і єднанні з ним. Розуміє взаємозв’язок між щастям і сенсом життя. Називає концепції сенсу життя та пояснює їх зміст. Трактує блаженство як синонім щастя. |
| 7 | 1 | Тема 7. «Блаженні вбогі духом…» (Мт. 5, 3). Матеріальні блага у житті людини. Духовне багатство – «бути» у єдності з Богом. «Вбогість духа» як прагнення до моральної досконалості і єднання з Богом. | Учень/учениця: розуміє місце матеріальних благ у житті людини. Усвідомлює суть духовного багатства людини у її єдності з Богом. На основі біблійних сюжетів трактує «вбогість духа» як прагнення до моральної досконалості і єднання з Богом. |
| 8 | 1 | Тема 8. «Блаженні лагідні…». «Блаженні засмучені…» (Мт. 5, 4-5). Лагідність, смиренність, спокій як дія Святого Духа. Вміння реагувати на оточення. «Успадкування землі» – гармонія і повнота життя з Богом. Християнське розуміння плачу та смутку. Плач християнський як духовний стан співпереживання. | Учень/учениця: розуміє лагідність, смиренність, спокій як дію Святого Духа. Усвідомлює потребу формувати у собі вміння реагувати на оточення. Знає про «успадкування землі» як гармонію і повноту життя з Богом. Пояснює християнське розуміння плачу та смутку. Розуміє християнський плач як духовний стан співпереживання. |
| 9 | 2 | Тема 9-10. «Блаженні голодні…» «Блаженні милосердні…» (Мт. 5, 6-7). Прагнення правди – дорога до щастя. Християнська правдомовність. Можливість життя у правді. Компроміс у житті та його межі. Християнське розуміння милосердя. Форми християнського милосердя. Стереотипні реакції на слабкості, недоліки інших людей: осуд, зловтіха, жорстокість, безжалісність. Милосердя як можливість стати щасливим. Псевдомилосердя. | Учень/учениця: розуміє прагнення правди як дорогу до щастя. Усвідомлює необхідність виховання у собі християнської правдомовності. Знає про компроміс у житті та його межі. На основі біблійних прикладів пояснює християнське розуміння милосердя. Називає форми християнського милосердя. Називає і пояснює стереотипні реакції на слабкості, недоліки інших людей, та усвідомлює потребу їх уникнення. Пояснює негативний зміст псевдомилосердя. |
| 10 | 1 | Тема 11. «Блаженні чисті серцем…». «Блаженні миротворці…» (Мт. 5, 8-9). Чистота серця. Серце – місце зустрічі людини з Богом. Очищення серця – дорога до щастя, що дозволяє бачити світ у його суті (як Божий дар). Поняття миротворчості та «Христового миру». Миротворчість як утвердження Христової науки та життя за її принципами. | Учень/учениця: знає поняття «чистота серця», «миротворчість», «христовий мир». Розуміє, що серце – місце зустрічі людини з Богом. На основі біблійних прикладів трактує очищення серця як дорогу до щастя, що дозволяє бачити світ у його суті (як Божий дар). Розуміє миротворчість як утвердження Христової науки та життя за її принципами. |
| 11 | 1 | Тема 12. «Блаженні переслідувані…». «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати…» (Мт. 5, 10-11). «Любіть ворогів ваших…» Розуміння щастя у переслідуванні за правду. Національні герої українського народу. Непохитність у вірі і витривалість у переслідуванні за віру Христову. Поняття «нагороди на небі». Любов і доброта перемагають зло. Любов до ворогів як вияв сили та мужності християнина. Альтруїзм християнської любові. | Учень/учениця: усвідомлює потребу відстоювати правду на своєму життєвому шляху попри можливі переслідування. На основі біблійних сюжетів пояснює християнське розуміння щастя у переслідуванні за правду. Наводить історичні приклади з життя та громадської діяльності національних героїв українського народу. Наводить біблійні та історичні приклади виявів непохитності у вірі і витривалості у переслідуванні за віру Христову. Знає та пояснює зміст поняття «нагороди на небі». Усвідомлює, що любов і доброта перемагають зло. Пояснює любов до ворогів як вияв сили та мужності християнина. Розуміє альтруїзм християнської любові. |
| 12 | 1 | Узагальнення. Тематичне оцінювання. | |
| Розділ ІІІ. Християнські моральні чесноти | |||
| 13 | 1 | Тема 13. Порівняльний аналіз моральних традицій Старого і Нового Завіту. Старозавітня і новозавітня мораль – дві частини єдиного цілого. Спільне та відмінне: Суб’єкт, об’єкт моралі, формування моральних норм та принципів, зміст та форма морального закону. Етика «закону» і «благодаті» (митрополит Іларіон «Слово про закон і благодать»). | Учень/учениця: розуміє старозавітню і новозавітню мораль як дві частини єдиного цілого. Називає та пояснює спільні та відмінні риси старозавітньої і новозавітньої моралі. На основі твору митрополитиа Іларіона «Слово про закон і благодать» пояснює принципи етики «закону» і «благодаті». |
| 14 | 2 | Тема 14-15. Моральні чесноти християнина. Класифікація християнських моральних чеснот. Мудрість, мужність, справедливість, поміркованість. Божі чесноти – віра, надія і любов. | Учень/учениця: знає моральні чесноти християнина та пояснює їх суть. |
| 15 | 1 | Тема 16. Послух Божій волі – засада реалізації християнської моралі. Покірність, послух – засоби вияву пошани та поваги до Бога. Фаталізм. Покора як вияв сили людини-християнина. | Учень/учениця: трактує покірність і послух як засоби вияву пошани та поваги до Бога. Знає та пояснює суть поняття «фаталізм». Обґрунтовує покору як вияв сили людини-християнина. |
| 16 | 1 | Тема 17. Принципи «свобідної волі» та відповідальності християнина. Свобідна воля як вияв любові Бога до людини. Теодицея. Важливість усвідомлення людиною власної відповідальності за вибір між добром і злом. Християнська етика про відповідальність людини перед Богом. | Учень/учениця: розуміє «свобідну волю» як вияв любові Бога до людина. Знає поняття «теодицея». Усвідомлює потребу формування у собі власної відповідальності за вибір між добром і злом. Пояснює християнське трактування відповідальності людини перед Богом. Розуміє термін «теодицея». |
| 17 | 1 | Тема 18. Милостиня як вияв любові до ближнього. Милостиня як вияв любові до ближнього та Бога. Християнські мотиви та вимоги до милостині. | Учень/учениця: розуміє «милостиню» як вияв любові до ближнього та Бога. Пояснює християнські мотиви та вимоги до милостині. Усвідомлює необхідність виявляти милостиню на своєму життєвому шляху. |
| 18 | 1 | Тема 19. Піст – засіб морального вдосконалення та духовного і тілесного очищення. Піст як шлях осягнення внутрішньої свободи. Різні аспекти посту (духовний, фізичний, медичний). | Учень/учениця: розуміє піст як засіб морального вдосконалення та духовного і тілесного очищення. Усвідомлює піст як шлях осягнення внутрішньої свободи. Називає та пояснює різні аспекти посту (духовний, фізичний, медичний). |
| 19 | 1 | Тема 20. Внутрішня потреба молитви як засобу спілкування з Богом. Виховна роль молитви у розвитку людини (Мт. 6, 5-8). Важливість Богослужіння для моральності людини. Види молитви: внутрішня і зовнішня. Молитва за Україну та народ. | Учень/учениця: розуміє та на основі біблійних сюжетів пояснює виховну роль молитви у розвитку людини. Усвідомлює важливість Богослужіння для моральності людини. Називає види молитви (внутрішню, зовнішню) та пояснює їх суть. Знає про Молитву за Україну та народ. |
| 20 | 2 | Тема 21-22. Моральні аспекти господньої молитви. Звертання до Бога як вияв внутрішньої потреби людини. Визнання Бога. Святість Божого імені. Людські прохання у Господній молитві. Запорука Божого прощення у прощенні людському. | Учень/учениця: розуміє моральні аспекти господньої молитви. Усвідомлює потребу звертання до Бога та визнання Бога. Знає про святість Божого імені. Розповідає про людські прохання у Господній молитві. Аргументує запоруку Божого прощення у прощенні людському. |
| 21 | 2 | Тема 23-24. Моральні небезпеки сучасного суспільства. Знецінення християнських вартостей. Секуляризм. Прагматизм. Узалежнення. Насильство. | Учень/учениця: називає моральні небезпеки сучасного суспільства (знецінення християнських вартостей, секуляризм, прагматизм, узалежнення, насильство) та пояснює їх суть. Усвідомлює потребу усунення цих небезпек. |
| 22 | 1 | Узагальнення. Тематичне оцінювання. | |
| Розділ IV. Християнство у релігійному просторі світу | |||
| 23 | 2 | Тема 25-26. Християнство як світова релігія (етико-релігієзнавчий аспект). Джерела та витоки християнства. Конфесійні різновиди християнства: католицизм, православ’я, протестантизм. Декалог і нагірна проповідь – основи морального вчення всіх християн. Християнство та екуменічний рух. | Учень/учениця: знає про джерела та витоки християнства. Називає конфесійні різновиди християнства і пояснює їх суть та особливості. Обґрунтовує декалог і нагірну проповідь як основи морального вчення всіх християн. Знає та пояснює мету виникнення, принципи діяльності екуменічного руху. |
| 24 | 2 | Тема 27-28. Моральні основи монотеїстичних релігій світу в контексті християнської доктрини (порівняльний аспект). Моральні доктрини іудаїзму, ісламу та буддизму. Основні категорії християнської етики в контексті етичних понять монотеїстичних релігій. | Учень/учениця: знає моральні доктрини монотеїстичних релігій (іудаїзму, ісламу та буддизму) та пояснює їх суть. Розуміє та обґрунтовує основні категорії християнської етики в контексті етичних понять монотеїстичних релігій. |
| 25 | 2 | Тема 29-30. Моральні традиції політеїстичних релігій. Моральні основи релігій Індії (джайнізм, індуїзм, сикхізм), Китаю (даосизм, конфуціанство), Ірану (зороастризм) та Японії (синтоїзм). | Учень/учениця: знає моральні основи політеїстичних релігій Індії (джайнізм, індуїзм, сикхізм), Китаю (даосизм, конфуціанство), Ірану (зороастризм) та Японії (синтоїзм) та пояснює їх суть. |
| 26 | 2 | Тема 31-32. Неорелігії та атеїзм: оцінка з позицій християнської моралі. Причини появи неорелігій. Класифікація неорелігійних систем: неохристиянські релігії (Мормони, Свідки Єгови, церква Повного Євангелія), східні неорелігії (кришнаїти, трансцединтальна медитація, сахаджа-йога), синкретичні неорелігії (церква уніфікації, бахаїзм, масонство), неоязичництво (РУНвіра), сатанізм (теорія Кроулі та Ла Вея). Шкідливий вплив неорелігійних утворень на світогляд молоді. Атеїзм як заперечення існування Бога. Світоглядно-філософські основи атеїзму, небезпека його поширення у християнському середовищі. | Учень/учениця: пояснює причини появи неорелігій. Знає класифікацію нерелігійних систем: неохристиянські релігії (Мормони, Свідки Єгови, церква Повного Євангелія), східні неорелігії (кришнаїти, трансцединтальна медитація, сахаджа-йога), синкретичні неорелігії (церква уніфікації, бахаїзм, масонство), неоязичництво (РУНвіра), сатанізм (теорія Кроулі та Ла Вея). Усвідомлює шкідливий вплив неорелігійних утворень на світогляд молоді. Розуміє атеїзм як заперечення існування Бога. Пояснює світоглядно-філософські основи атеїзму, усвідомлює небезпеку його поширення у християнському середовищі. |
| 27 | 1 | Тема 33. Важливість християнської моралі у житті українського народу. Християнські основи української духовності та ментальності. Традиції української релігійності. | Учень/учениця: знає про християнські основи української духовності та ментальності, традиції української релігійності. Усвідомлює важливість християнської моралі у житті українського народу. |
| 28 | 1 | Узагальнення. Тематичне оцінювання. | |