Формування готовності вчителя до розвитку творчої особистості

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Формування готовності вчителя до розвитку творчої особистості

Химинець О.В. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін

Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується значними змістовними та структурно-організаційними змінами, які спрямовані на формування національної системи освіти та її інтеграцію в міжнародний освітній простір.

Зміна суспільних відносин, змісту громадського життя, ціннісних орієнтирів зумовили важливість такої проблеми, як досягнення якісно нових високих результатів навчально-виховного процесу - підготовки до життя молодого покоління, яке буде спроможне жити і працювати творчо. На вирішення завдань, пов’язаних з нею, спрямовані Закон України “Про загальну середню освіту”, національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна національна програма “Освіта" ("Україна ХХІ століття”), тощо.

За таких обставин надзвичайно зростає роль учителя як основного і вирішального фактора, що забезпечує формування й розвиток творчої особистості. Тож постає проблема, чи розуміє вчитель у чому суть державного замовлення? Чи кожен вчитель сьогодні готовий допомогти учневі стати творчою особистістю?

Одразу слід зауважити, розвинути творчу особистість може тільки творчий вчитель. Творчий стиль діяльності слід вважати показником професіоналізму сучасного педагога.

Творчий стиль діяльності пропонується розглядати як складну багатовимірну систему, що інтегровано поєднує в собі мотиваційний, інтелектуальний та емоційно-вольовий компоненти. Аналіз однієї з таких підструктур, що об’єднує стиль творчої діяльності та інтелектуальні властивості особистості, дозволяє виокремити сукупність таких елементів як здібність до бачення і розуміння проблеми, самостійність мислення, діалектичність, критичність мислення, творча активність, легкість генерування ідей, антиконформізм особистості, здатність до оцінних дій тощо.

До ознак творчої особистості відносять:

творча спрямованість;

висока мотивація досягнень;

розвинений інтелект (IQ > 120);

сформовані творчі здібності: серед яких головними є: дивергентність мислення, його гнучкість, швидкість, самостійність мислення; готовність пам’яті, здатність бачити проблему, кмітливість, висока пізнавальна активність, швидкість і точність виконання розумових дій, стійкість уваги, оперативна пам’ять, сформованість логічного мислення, багатство активного словника, швидкість і оригінальність вербальних асоціацій, установка на творче виконання завдань, усвідомлення моменту істини. Також розвинена інтуїція, фантазія, багатство уяви;

сформовані вміння: здійснювати ретельний аналіз завдання; усвідомлювати момент розуміння вимог завдання, поціновувати свої можливості для його розв’язання; самостійно планувати основу наступних дій; будувати образ „майбутнього” як цілі діяльності; відстоювати, обґрунтовувати свою думку, позицію;

сформовані особистісні властивості: самостійність; активність, наполегливість, незалежність суджень; уміння приймати рішення і нести відповідальність; висока працездатність; здатність до ризику; вироблений творчий стиль діяльності.

Підсумовуючи, можна сказати, щоб діяти творчо, вчителю потрібні не тільки знання, уміння, навички, здібності, а і спрямованість на творчість, сформований творчий стиль діяльності, розвинене креативне мислення, відповідний комплекс властивостей особистості тощо.

Тож, що слід розуміти під готовністю?

На сьогоднішній день в наукові літературі проблема готовності досліджена достатньо глибоко. Стан готовності до діяльності розпочинається з постановки цілі та формується на основі потреб і мотивів. Далі відбувається розробка плану, установки, моделі діяльності. Наступний крок – людина починає втілювати „готовність” у предметні дії, використовує засоби і способи діяльності, фіксує проміжкові результати діяльності, порівнює їх із поставленою метою, вносить корективи. Рушійною силою цього процесу завжди є домінуючий мотив.

Пропонуються різні підходи до розробки методології проблеми. Та серед різних здебільшого використовують два традиційні підходи: функціональний, за якого готовність розглядається як психічний стан та особистісний.

Функціональний

Особистісний

отивування

мотивоутворення

психічний стан

цілеутворення

умова успішного виконання діяльності

У рамках особистісного підходу готовність трактують як умову успішного виконання діяльності; як структурну організацію особистісних властивостей: сформовані установки, набуті знання, вміння, навички, досвід, характеристики і мотиви діяльності; цілеспрямоване вираження особистості, включаючи її переконання, погляди, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, вміння, навички, налаштованість на певну поведінку тощо.

Актуальність і складність проблеми розвитку творчої особистості молоді полягають у тому, що прямого шляху научіння творчості немає. У педагогічній науці окреслені тільки загальні підходи до розв’язання означеної проблеми.

Їх два. Перший – розвиток творчих здібностей учнів. Це складний шлях, якщо не сказати нездійсненний у традиційній системі навчання. Поза як передбачає індивідуальну роботу з кожним учнем - поштучне виробництво. Інший – організація на уроці творчого процесу навчання. В такому випадку творчість стає рушійною силою розвитку творчої особистості. Коротко розглянемо, що має знати вчитель про обидва підходи.(СЛАЙД 5, 6)

1. В останні роки бурхливі дискусії розгортаються навколо питання здібностей та їх структури, Здібностями називають індивідуально-психологічні особливості людини, що забезпечують успішне виконання певного різновиду діяльності. Здібності поділяються на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Науковці вирізняють такі рівні здібностей: репродуктивний (забезпечує високе вміння засвоювати знання, оволодівати прийомами діяльності) і творчий (забезпечує уміння створювати нове, нестандартне, оригінальне). Під творчими здібностями ми розуміємо такий структурний рівень організації здібностей і провідних властивостей особистості, які уможливлюють орієнтацію мислення індивіда на нові вимоги, пошуки шляхів, форм створення нового, того що не було в його особистому досвіді.

2. Спочатку необхідно з’ясувати, що собою являє творчий процес. (СЛАЙД 7) Творчістю називають продуктивну людську діяльність, у результаті якої створюються нові матеріальні та духовні цінності нове. Творчість можлива в різних галузях, не залежить від того, яким є вид діяльності людини: розумовим або фізичним. Найбільш характерною її ознакою є ставлення до праці: індивід отримує задоволення від процесу роботи, а не обов’язково позитивного результату. Творче ставлення до праці – ознака того, що в процесі її виконання (праці) відбулися органічні зміни в самій особистості, сформувалися нові якості, уміння, що в подальшому будуть визначати форми творчої діяльності.

Загальноприйнятими є такі характеристики творчості:

- перетворення явищ, предметів, процесів діяльності або їх образів, чуттєвих чи розумових;

- новизна, оригінальність продукту творчості (нової ідеї, системи дій, невідомих закономірностей тощо).

Чи може учень, навіть якщо він старшокласник, створити зовсім нове? Так, для нього нове те, чого не було в особистому досвіді.

Творча діяльність визначається певною структурою мислення, розумового пошуку, передбачає поетапне виконання певних операцій і дій, які спрямовані на досягнення поставленої мети.

Алгоритм творчої діяльності може бути представлений у вигляді чотирьох послідовних етапів

Перший етап – підготовка – попередня робота по формуванню власної системи знань, пошукова робота думки щодо розширення існуючих знань, їх застосування. На цьому етапі формулюється проблема – завдання творчої роботи.

Другий етап – дозрівання – людина мисленнєво проробляє всі необхідні варіанти з метою пошуку шляхів створення нового продукту, використовує необхідні для цього знання. Особливо важливу роль на цьому етапі відіграють інтуїція, фантазія, творча уява.

Третій етап – розробка – інсайт, незвичайний стан просвітлення, емоційного піднесення, натхнення, в якому концентруються духовні сили особистості і створюється продукт творчості. По раз людина бачить продукт творіння тільки у своїй уяві, розуміє, яким він має бути.

Четвертий етап – перевірка – розробка ідеї, аналіз, поціновування соціальної значущості, оригінальності тощо.

За нашими дослідженнями формування творчої особистості буде ефективним за певних організаційно-педагогічних умов. А саме: - інтеграція і проблематизація змісту навчання,

рефлексивна позиція учителів і учнів у процесі навчання;
діалог як форма „суб’єкт – суб’єктної” взаємодії у навчальному процесі ;
мотивація учнів до саморозвитку творчих здібностей.

Зазначу, що у змісті лекцій, які забезпечує кафедра методики викладання природничо-математичних дисциплін, всі вчителі знайомляться з обома можливими шляхами формування творчої особистості.

Яким шляхом готовий піти сучасний вчитель? За результатами опитування вчителів – обома. Але практика свідчить про інше.

На превеликий жаль сучасний вчитель, якого в університеті творчості не вчили, по раз розуміє під творчістю використання інноваційних технологій, методів, прийомів тощо. З їх використанням підвищується пізнавальний інтерес учнів, мотивація досягнень, інтенсифікується діяльність на уроці, розвиваються здібності учнів, в більшості репродуктивного рівня. Позитивних сторін дуже багато. Недолік один – навчальний процес спрямований на засвоєння, запам’ятовування деколи навіть зазубрювання навчального матеріалу, а не на формування творчої особистості.

Кафедрою методики викладання природничо-математичних дисциплін проводиться значна робота по формуванню готовності вчителів до розвитку творчої особистості: читаються лекції, проводяться семінари, конференції. На допомогу вчителю розроблено систему навчально-пізнавальних завдань, що забезпечують розвиток складових творчого мислення учнів, частково представлені у таблиці 1.

Таблицґ 1

РОЗВИТОК КОМПОНЕНТІВ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

ЗА ДОПОМОГОЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Інтелектуальні здібності	Тип навчально-пізнавального завдання
Здібність до бачення і розуміння проблеми	завдання з неконкретно поставленими запитаннями; завдання із прихованим підтекстом; завдання з невстановленими умовами
Самостійність мислення	завдання високого рівня проблемності; завдання з нечітко сформулюваними проблемами або конфліктними ситуаціями, завдання, які можна розв’язати декількома способами (потрібно знайти оптимальний)
Семантична гнучкість та образність мислення	вправи на різні граматичні конструкції, провокуючі на помилку; завдання з неоднозначною відповіддю
Діалектичність мислення	завдання на виявлення уявних труднощів у професійній діяльності; завдання, що принципово не мають розв’язку
Творча активність, легкість генерування ідей	завдання, в яких потрібно миттєво запропонувати план дій, програти декілька варіантів; завдання на висунення припущень, побудови стратегії діяльності
Критичність мислення	завдання рецензування; завдання на виявлення помилок та їхнє виправлення; завдання на побудову плану діяльності
Здатність до оцінних дій	завдання з багатьма можливими розв’язками; завдання на оптимізацію процесу діяльності; завдання з несприйнятливими умовами)
Готовність пам’яті(обсяг оперативної пам’яті, швидкість мислення)	завдання на миттєве використання навичок спеціального перекладу; на використання стандартних розв’язків у нестандартних ситуаціях
Здатність до широкого перенесення (згорнутість мислення)	завдання на переклад різних фразеологізмів та сталих виразів; завдання на комбінування відомих способів дій і побудову нових
Здатність до узагальнення	вправляння у написанні висновків; завдання на складання планів діяльності
Уміння доводити роботу до кінця	виконання самостійної роботи з наступною самоперевіркою і самооцінкою
Дивергентне мислення	завдання, які вимагають всебічного аналізу проблеми, потребують побудови внутрішнього плану дій, активізують процеси рефлексії

Проведено діагностику творчих здібностей практично всіх вчителів-предметників. Результати вкрай сумні. Із діагностичними завданнями, що дозволяють перевірити креативність мислення з групи чисельністю 25 осіб справляються 1-3. Відомо, що най об’єктивнішу інформацію про стиль діяльності вчителя можна отримати аналізуючи творчу роботу, якою він звітується в період курсової перепідготовки. Звітується за проведену протягом п’яти років роботу. В цей період вчитель мав займатися самоосвітою, самовдосконаленням професійним і особистісним. На жаль, деякі вчителі підходять до її написання формально. Більшість з них не знайомі з вимогам, що пред’являються до робіт такого виду. Розвивальну роль відіграє і написання методичних посібників. Останнім часом стан їх виконання значно покращився. Кожен методичний посібник містить розробки уроків, позаурочних, виховних заходів – те, що виявляє справжню творчість вчителя. Але цей прекрасний авторський матеріал штучно поєднується з переписаним з додаткових джерел „рефератом” з дидактики. А насправді теоретична частина має містити педагогічне проектування і організацію змісту навчання і виховання відповідно до мети розвитку інтелектуальних здібностей, розумових здібностей, пізнавальних можливостей тощо.

Вважаю що робота започаткована працівниками інститут має послідовно проводитися на наступних рівнях. Прекрасний приклад в цьому показала Дворак Н.М. Нею ініціювалися і проведено ряд семінарів з керівниками методичних об'єднань міста, на яких виступали науковці, кращі творчі вчителі, давалися показові уроки творчості.

Необхідно пожвавити методичну роботу у практиці загальноосвітніх шкіл, пов’язану зі зміною звичайних і впровадженням нових підходів до її організації, в основі якої на перший план виступає творчий стиль діяльності як обов’язковий компонент практичної діяльності, а особистість учителя - як активний суб’єкт, організатор та виконавець професійних функцій.

Методистам інституту слід більш вимогливо підходити до планування творчих робіт вчителів, надавати дієву допомогу у опрацюванні наукової літератури. Посилити вимоги до написання творчих робіт у плані їх самостійності, оригінальності тощо.

Список рекомендованої літератури

Кульчицька О. І. Творчі здібності і особливості їх прояву в дитячому віці / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2000. – № 1. – С. 10–14.
Пономарев Я. А. Психология творчества / Я. А. Пономарев. – М. : Наука, 1976. – 303 с.
Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика / Я. А. Пономарев. – М. : Педагогика, 1976. – 280 с.
Посталюк Н. Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект / Н. Ю. Посталюк. – Казань : КУ, 1989. – 205 с.
Роменець В. А. Психологія творчості : [навч. посібник для студ. вищих навч. закладів] / В. А. Роменець. – [2-ге вид.]. – К. : Либідь, 2001. – 288 с.
Химинець О. В. Проблема формування творчої особистості / Химинець О. В. // Науковий вісник УжДУ : Серія „Педагогіка, соціальна робота”. – 1998. – Вип. 1. – С. 17–22.
Чудновский В. Э. Воспитание способностей и формирование личности / В. Э. Чудновский. – М. : Знание, 1986. – 79 с.

Blog

Формування готовності вчителя до розвитку творчої особистості

Содержание