Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Єє
Євровалюти (евровалюты) – кошти в іноземній валюті, що нагромадились в банках європейських країн і використовуються для розрахунків за межами країн-емітентів цієї валюти.
Євродолар (евродоллар) – долари США, що нагромадились на рахунках юридичних і фізичних осіб в іноземних банках і використовуються для депозитно-позичкових операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів.
Єврокредити (еврокредиты) – міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Як правило, такі позики надають консорціуми банків на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації позичальника і коливається в межах від 20-30 млн. дол. до 1-2 млрд. дол.
Єврооблігації (еврооблигации) – боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Є. мають всі ознаки (реквізити) облігацій, а також деякі особливості. Зокрема, вони розміщуються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї країни, як традиційні іноземні облігації.
Європейська валютна одиниця (ЕКЮ) (европейская валютная единица) – регіональна міжнародна валютна одиниця, що використовується країнами-учасницями ЄВС. Має певний валютний курс, розрахований на базі валютного кошика національних валют країн ЄВС. Половина випущених ЕКЮ забезпечується відрахуваннями від золотих та доларових запасів, а решта – національними валютами країн. ЕКЮ широко застосовується в міжнародних розрахунках, її курс не зазнає значних коливань, бо відхилення національних валют припускається у межах 2,25 відсотка, після чого країна, яка допустила відхилення у курсі, повинна його виправити за власний рахунок.
Європейська валютна система (европейская валютная система) – організаційно-економічні відносини між країнами ЄС у валютній сфері, спрямовані на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення коливань курсів національних валют та посилення взаємозв'язку між ними. Головне завдання – поступове перетворення Є.в.с. на зону валютної стабільності, що базується на власних валютно-вартісних інструментах та обмеженні ролі долара США у міжнародних розрахунках країн ЄС.
Євроринок (еврорынок) – міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції здійснюються у євровалютах. Діяльність Є. не піддається державному контролю. Для банків операції на Є. значно вигідніші, ніж на національному, а тому вони можуть собі дозволити меншу маржу по кредитах в євровалютах.
Єврочеки (еврочеки) – чеки, що приймаються до оплати у будь-якій країні-учасниці європейської банківської системи “Єврочек”. Є. оплачуються лише при умові пред'явлення їх власниками гарантійних карток, що отримуються в банку разом з чековими книжками. На картці вказана максимальна сума одного Є., що гарантується банком, але одночасне одержання грошей по двох і більше чеках, хоч в останньому випадку особа власника Є. підтверджується паспортом чи офіційною ідентифікаційною карткою.
Єдиний економічний простір (единое экономическое пространство) – економічна зона, утворена кількома об’єднаними в економічне співтовариство державами.
Єдині оптові ціни (единые оптовые цены) – оптові ціни, що встановлюються на однакові види промислової продукції, засоби виробництва і предмети споживання незалежно від рівня затрат на окремих підприємствах одного регіону, галузі.
Ємність ринку (ёмкость рынка) – потенційно можливий обсяг продажу певного товару на ринку протягом заданого періоду, що залежить від попиту на товар, рівня цін загальної кон’юнктури ринку, доходів населення, ділової активності.
Ємність ринку грошова (ёмкость рынка денежная) – величина, що відображає кількість грошей, які можуть бути увібрані запропонованими на ринку товарами, цінними паперами й послугами; лімітується розмірами послуг і рівнем виробництва.
Ємність споживчого ринку (ёмкость потребительского рынка) – частина сукупної суспільної потреби населення в товарах і послугах, яка може бути задоволена за рахунок товарної пропозиції за даного розміру грошових доходів населення і рівня цін.
Ємність товарного ринку – (ёмкость товарного рынка) – обсяг реалізації певного виду товару, який може бути здійснений на ринку для задоволення пред’явленого на ньому платоспроможного попиту населення у певний проміжок часу. На показники Є.т.р. впливають обсяги, структура і якість товарної пропозиції, кон’юнктура ринку, рівень цін, ступінь організації торгівлі й формування попиту населення тощо.
Жж
Женевські вексельні та чекові конвенції (Женевские вексельные и чековые конвенции) – багатосторонні міжнародні договори, що підписані в Женеві в 1930 і 1931 рр., і які регламентують порядок застосування у платіжному обороті векселів і чеків. Основною метою Ж.к. є уніфікація вексельних та чекових законів і усунення труднощів у міжнародному обігу векселів та чеків, викликаних розмаїтістю правових норм, що встановлені у різних державах.
Жирант (жирант) – особа, що передає письмове боргове зобов’язання, видане на її ім’я іншої особи, про що робиться передатний напис на борговому зобов’язанні.
Жират (жират) – особа, на яку переводиться вексель.
Жирирувати (жирирувать) – переказувати вексель на іншу особу за допомогою передатного запису.
“ Жирний кіт” (“жирный кот”) – 1. Фінансові фірми, комерційні компанії, які отримують надприбутки за рахунок ризикових і здебільшого авантюрних операцій. 2. Новоявлені бізнесмени – діячі, що одержують великі прибутки завдяки участі у сумнівних комерційних операціях.
Жиро (жиро) – 1. Вид безготівкових розрахунків шляхом перерахування грошових коштів за спеціальними рахунками в банках та ощадних касах на основі особливих доручень (жиронаказів) без застосування готівки. 2. Те ж, що і індосамент.
Жиробанк (жиробанк) – державна установа, створена у Великобританії в 1968 році для розрахунків через поштові відділення. В цій ролі він виступає конкурентом чекового клірингу, що застосовується комерційними банками. Опір останніх перешкоджає розвитку жиророзрахунків, котрими практично користуються тільки державні установи і місцеві органи влади у розрахунках з населенням.
Жиророзрахунки (жирорасчеты) – різновид безготівкових розрахунків, здійснюваних банками та ощадними банками шляхом перерахування сум з одного рахунка на інший.
Жирочеки (жирочеки) – чеки, що містять наказ чекодавця банкові про перерахування з його жирорахунка на рахунок чекотримача певної суми грошей. Ж. використовуються тільки в безготівкових розрахунках одержувача та платника по чеку. Вони не можуть передаватися написом Ж. поширені, головним чином, у Німеччині та Франції.
Життєвий рівень народу (жизненный уровень народа) – показник, який характеризує міру забезпеченості населення матеріальними, культурними та інтелектуальними благами. Його якісна і кількісна характеристики визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
Життєвий цикл товару (жизненный цикл товара) – певний період, протягом якого продукт праці продовжує бути товаром, користується попитом і може бути проданий, даючи прибуток товаровиробнику і продавцеві. Розрізняють кілька етапів Ж.т.ц: розробка, впровадження на ринок, зростання, зрілості, спаду. Для кожного етапу розробляють відповідну тактику маркетингової діяльності.
Життєві інтереси (жизненные интересы) – найбільш значні економічні інтереси країни, людей, регіону, підприємства, недотримання або порушення яких різко погіршує їх добробут.
Жорстка економічна політика (жесткая экономическая политика) – негнучка, тверда економічна політика, що проявляється у прагненні суворо дотримуватись завчасно опрацьованого економічного курсу і здійснювати тиск на економічні суб’єкти, від яких залежить його виконання.
Жорсткі ціни (жесткие цены) – ціни, що встановлюються продавцями на власну продукцію, яка має високу еластичність попиту стосовно цін. Є антиподом гнучких цін, які швидко реагують на зміну попиту і пропозиції.
Журнальний запис (журнальная запись) – фіксація в журналі однієї події, окремий запис про певну обліково-фінансову операцію.
Журнальні форми обліку (журнальные формы учета) – певні системи ведення бухгалтерського обліку, що характеризуються широким застосуванням нагромаджувальних облікових реєстрів.
Журнально-ордерна форма обліку (журнально-ордерная форма учета) – система ведення бухгалтерського обліку, за якою реєстри обліку поділяються на три види: журнали-ордери, допоміжні відомості, таблиці, призначені для групування необхідних аналітичних показників.