Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Засвідчені товари (освидетельствованные товары) – товари, що пройшли перевірку, контроль якості і визнані придатними для продажу, поставки.
Засновники (учредители) – фізичні та юридичні особи, які створюють нову організацію (акціонерне товариство, компанію тощо) за власною ініціативою і залучають до участі в цій справі вкладників капіталу. Можуть вносити також свій капітал. Розробляють документи, необхідні для реєстрації товариства, здійснюють необхідну підготовчу роботу.
Засновницькі акції (учредительные акции) – акції, розповсюджуються серед засновників акціонерних компаній і дають їм певні переваги порівняно з іншими акціонерами.
Засновницькі витрати (учредительные затраты) – витрати підприємця, пов’язані з заснуванням, організацією та функціонуванням підприємства (компанії). Складаються з: витрат на реєстрацію (отримання ліцензії, підписку і розміщення цінних паперів, відкриття рахунку тощо); витрат, необхідних для початку роботи (реклама, маркетинг); емісію облігацій; витрат на придбання нерухомості тощо.
Засновницькі документи (учредительные документы) – комплект документів, необхідних для заснування нового підприємства (юридичної особи) згідно з чинним законодавством. В них має бути зазначено: вид підприємства, предмет і цілі його діяльності, склад учасників, назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, умови розподілу прибутку тощо.
Засоби виробництва (средства производства) – сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці належать: виробничі будівлі, споруди, устаткування, машини, земля, знаряддя виробництва тощо. Предметами праці є все, на що спрямована праця людей: природні ресурси, технічні рослини, сировина, напівфабрикати, заготовки тощо.
Застава (залог) – спосіб забезпечення зобов'язань майном. У разі невиконання боржником узятих зобов'язань банк може одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна шляхом продажу його з аукціону.
Застава генеральна (залог генеральный) – загальна застава, яка дійсна не лише для даного кредиту, а й забезпечення всіх операцій за певним договором.
Застава іпотечна (залог ипотечный) – застава іпотечному банку землі або іншої нерухомості.
Заставна (закладная) – юридичний документ, що свідчить про заставу боржником свого нерухомого майна (землі, будинку, транспортних засобів). Складається у нотаріуса та реєструється в кадастровій книзі. Видається кредитору і знаходиться у нього до остаточного розрахунку з боржником. У разі невиплати боргу в строк кредитор має право продати заставлене майно або стати його власником.
Заставник (залогодатель) – 1. Боржник, що надав заставу як гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов’язанням.
Заставні операції (залоговые операции) – операції банків, ломбардів з надання позики під заставу.
Заставотримач (залогодержатель) – 1. Кредитор із забезпеченого заставою зобов’язання. 2. Кредитор, власник заставного права на майно, надане йому заставником.
Застереження (оговорка) – спеціальна застережна умова у договорі, згідно з якою регулюються відносини сторін, що домовилися, у разі непередбачуваного попередньо, але цілком вірогідного явища.
Затоварювання (затоваривание) – стан ринку одного або кількох товарів, за якого пропозиція цих товарів значно перевищує попит.
Захист (защита) – заходи запобігання можливого погіршення становища суб’єкта відносин через активні дії інших суб’єктів або внаслідок несприятливих природних явищ.
Захист патентний (защита патентная) – юридичний захист права авторства, підприємницької діяльності, що передбачає оформлення за законом і видачу патенту на винахід, господарську діяльність.
Захист прав споживачів (защита прав потребителей) – офіційно встановлені законом та іншими нормативними документами правила, норми, що охороняють споживача від продажу йому неякісного товару і компенсують витрати споживача, завдані нечесною торгівлею.
Заявка (заявка) – завчасно заявлений в усній або письмовій формі намір, бажання споживача придбати, отримати необхідні йому товари і послуги або взяти участь у заходах і операціях, що проводяться іншою стороною.
Збалансований бюджет (сбалансированный бюджет) – бюджет, у якому видатки і прибутки рівні між собою.
Збалансований ринок (сбалансированный рынок) – 1. Ринок товарів, на якому пропозиція відповідає попиту за якістю, кількістю й асортиментом. 2. Ситуація на ринку, коли обсяги, структура і якість товарної продукції повністю відповідають (збалансовані) обсягом, структурі та якості попиту.
Збалансованість (сбалансированность) – стан бюджетно господарської системи, підприємства, регіону, держави тощо, за якого витрати й прибутки врівноваженні, близькі або рівні між собою.
Збитки (убытки) – у господарській практиці безповоротно втрачені підприємством або організацією кошти. Причини: перевищення витрат на виробництво і збут продукції порівняно із виручкою від її реалізації за встановленими цінами; перевищення витрат над прибутком в галузях невиробничої сфери; оплата штрафів, пені тощо.
Збитки непрямі (убытки косвенные) – шкода, заподіяна внаслідок пошкодження чи знищення майна або неможливості його використання у вимогах передбачених страхуванням. Проявляються у вигляді недоотриманого доходу внаслідок перерв у виробництві або додаткових витрат, необхідних для відновлення виробництва.
Збитки прямі (убытки прямые) – 1. Втрати, причиною яких є порушення контракту; підлягають відшкодуванню потерпілій стороні стороною, яка порушила контракт. 2. Кількісне зменшення застрахованого майна (втрата, пошкодження крадіжка) або зниження його вартості (знецінення) при збережені матеріально-речової форми, що сталася внаслідок страхового випадку. Є головним фактором, що визначає розмір страхового відшкодування.
Збитковість підприємства (убыточность предприятия) – фінансовий стан за результатами господарської діяльності підприємства, який характеризується тим, що протягом певного часу грошові надходження не компенсують видатків, не створюється прибуток, зростає борг.
Збиток майновий (ущерб имущественный) – збиток у вигляді витрати майна юридичними чи фізичними особами внаслідок завданої їм шкоди або невиконання взятих щодо них зобов’язань.
Збиток моральний (ущерб моральный) – збиток у вигляді ущемлення прав, образи честі й гідності, підриву іміджу, репутації, спричинених протиправними діями інших осіб.
Збір (сбор) – 1. Встановлені державою або її адміністративними органами стягнення грошей з юридичних чи фізичних осіб за певнї дії, надані послуги. 2. Гроші, що збираються чи стягуються; виплати пов’язані з реалізацією певних заходів, акцій, програм.
Збір кліринговий (сбор клиринговый) – вид платежу, що стягується розрахунковою палатою зо реєстрацією ф’ючерсного контракту.
Збір комісійний (сбор комиссионный) – різновид платежу, що стягується за посередницькі послуги.
Збір митний (сбор таможенный) – додатковий збір, що стягується з юридичних і фізичних осіб за експорт та імпорт товарів та послуг.
Збір портовий (сбор портовой) – різновид платежів, якими порт обкладає транспортні судна та вантажі.
Збір ринковий (сбор рыночный) – плата за право торгівлі на ринку.
Збут (сбыт) – продаж, реалізація продукції, товарів підприємством, організацією, фізичною особою з метою отримання грошової виручки, забезпечення надходження грошей.
Збут товару (сбыт товара) – система виробничо-господарських, торгівельно-збутових дій, спрямована на просування товарів із сфери виробництва у сферу торгівлі або споживання.
Збутова знижка (сбытовая скидка) – знижка з оптової ціни, що надається підприємством – виробником продукції організації, яка здійснила її збут. За виконання функції збуту, надання допомоги в продажі продукції.
Зведений баланс (сводный баланс) – узагальнюючий баланс, балансовий звіт, що об’єднує певні баланси за окремими видами витрат, ресурсів, джерел доходів і видатків.
Звичайні акції (обыкновенные акции) – акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишається після оплати твердого відсотку власникам привілейованих акцій, тобто у вигляді відсотку, що залежить від величини прибутку. Власники З.а. володіють правом голосу на загальних зборах акціонерів.
Звільнення від податків (освобождение от налогов) – 1. Встановлення за законом кола юридичних та фізичних осіб, які цілком або частково звільняються від оплати певного податку. 2. Визначення частини прибутку, що не обкладається податкам.
Звіт (отче) – документ, що містить відомості про виконання завдань, доручень, заходів, планів, програм тощо, який адресується вищому керівному органу, установі або посадовій особі.
Звітність (отчетность) – періодичне складання підприємствами, організаціями звітів про свою діяльність, що надсилаються в державні органи.
Зворотній демпінг (обратный демпинг) – завишення цін на експорт порівняно з цінами продажу цих самих товарів на внутрішньому ринку.
Зворотність кредиту (возвратность кредита) – показник оцінки ефективності кредиту, що вказує терміни і своєчасність його повернення.
Земельний кредит (земельный кредит) – довгострокові під заставу нерухомості – землі. Надаються іпотечним банком.
Земельний податок (земельный налог) – основна форма плати за використання земельних ресурсів. Вид місцевого податку. Платниками є фізичні та юридичні особи, яким земля передана у власність, володіння або користування.
Земля (земля) – 1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва міст, будинків, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва. 2. Фактор виробництва, все що надала природа людині для її виробничої діяльності (земля, надра, вода, повітря, ліси тощо).
Злиття (слияние) – об’єднання (здебільшого добровільне) майна і діяльності кількох компаній або поглинання однією з них інших. Капітал нової компанії дорівнює сумі капіталів усіх компаній, що злились.
Зміна вартості запасів (изменение стоимости запасов) – зростання або зниження вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. Обчислюється як різниця між вартістю запасів на кінець і на початок періоду за даними бухгалтерської звітності.
Змінні витрати виробництва (переменные издержки производства) – витрати, що безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва, зростають разом із їх збільшенням.
Змінність показника стійкості (изменяемость показателя устойчивости) – показник, що відображає відхилення рівня стійкості наявних коштів від очікуваного через коливання в рівні прибутковості або в курсах за умови дострокового платежу.
Змішана економіка (смешанная экономика) – економіка країни, в якій поєднуються риси ринкової і централізованих економічних систем.
Змішані підприємства (смешанные предприятия) – підприємства з різними формами власності, кожна з яких представлена своєю частиною, паєм.
Змова (сговор) – попередня домовленість, яка не оголошується, між кількома учасниками економічних операцій діяти певним чином в особистих інтересах і на шкоду інтересам інших економічних суб’єктів. Як правило, має протиправний, протизаконний характер і шкодить інтересам держави або третьої сторони.
Знак (знак) – матеріальний предмет, подія чи дія, що сприймаються відчуттям і виступають у свідомості як вказівка, позначення чи представлення іншого предмета, події, дії чи суб’єктивного утворення. За характером передачі можуть бути: звукові, рухливі, світлові, друковані. За призначенням – державні, гербові, дорожні, товарні, торгові тощо.
Знаряддя виробництва (средства производства) – знаряддя праці, найголовніша частина засобів праці. З.в. є машини, верстати, прилади, двигуни, інструменти та інші механічні знаряддя, які людина використовує в процесі виробництва для перетворення предметів праці на засоби виробничого або особистого споживання.
Знаряддя праці (средства труда) – частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на об’єкти, предмети праці.
Знецінення грошей (обесценивание денег) – зниження купівельної спроможності грошей (внутрішнє знецінення) та знецінення їхнього валютного курсу (зовнішнє знецінення).
Знижка (скидка) – 1. Знижка ціни з метою формування попиту, збільшення покупок. 2. Одна із умов операцій, що визначає розмір можливого зниження базової ціни товару, зазначеної у договорі про операцію.
Знижка оптова (скидка оптовая) – знижка, яка залежить від розміру партії товару, що купується.
Знижка сезонна (скидка сезонная) – зниження ціни товару в період несезонного його продажу.
Знижка торгова (скидка торговая) – умовна назва частини роздрібної ціни товару, зумовлена необхідністю відшкодування торгових витрат і створення прибутку торгівельних організацій, продавців.
“ Знімання вершків” (“снятие сливок”) – цінова операція, що проводиться виробниками і торговими фірмами при введені на ринок нового товару. Вона розрахована на тимчасове отримання високого прибутку і ґрунтується на бажані деяких покупців мати новий товар, незважаючи на високу ціну, що значно перевищує витрати виробництва.
Зобов’язання (обязательства) – оформлені договором відносини, коли одна із сторін зобов’язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій.
Зобов’язання безстрокове (обязательство бессрочное) – зобов’язання векселедавця, за яким вимога може бути пред’явлена у будь-який час.
Зобов’язання довгострокове (обязательство долгосрочное) – зобов’язання, яке задовольняється через рік.
Зобов’язання часткове (обязательство долевое) – зобов’язання за участю кількох кредиторів або кількох боржників, згідно з яким кожен з кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з позичальників повинен виконувати зобов’язання.
Зовнішнє фінансування (внешнее финансирование) – фінансування розвинутими індустріальними країнами економік країн, що розвиваються, або іноземна допомога.
Зовнішні державні позики (внешнее государственные займы) – іноземна допомога, як основна форма міжнародного кредиту, яку отримують від зарубіжних кредиторів або надають іноземним позичальникам.
Зовнішні платежі (внешнее платежи) – витрачення валюти окремими особами, фірмами та урядом країни на купівлю товарів і послуг за кордоном.
Зовнішній державний борг (внешний государственный долг) – сукупна заборгованість держави міжнародним банком, урядом інших країн, приватним іноземним банкам.
Зовнішній рахунок (внешний счет) – рахунок в національній валюті, що належить нерезиденту і використовується ним у зовнішніх розрахунках.
Зовнішньоекономічна діяльність (внешнеэкономическая деятельность) – форма торгівельно-економічної міжнародної діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов’язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізації спільних виробничих, торгівельних, транспортних структур з участю міжнародного фінансового капіталу, кредитів, іноземним позичальником.
Зовнішня позика (внешний займ) – іноземна позика, що є основною формою міжнародного кредиту, отриманого від зарубіжних кредиторів або наданого іноземним позичальником.
Зовнішня торгівля (внешняя торговля) – торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З.т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається із експорту, імпорту та реекспорту товарів і послуг.
Золота акція (золотая акция) – пакет акцій, що зберігаються в держаному органі, який відає державним підприємством, що приватизується і перетворюється в акціонерне товариство. Дає на певний час державному органу вирішальний голос на зборах акціонерів, що необхідно для збереження впливу держави на деякі акціонерні підприємства, діяльність яких глибоко зачіпає державні та суспільні інтереси.
Золота валюта (золотая валюта) – грошова одиниця, що безпосередньо розмінюється на золото.
Золота квота (золотая квота) – у Міжнародному валютному фонді (МВФ) – частина внеску країни – члена МВФ, яка оплачується золотом.
Золоте забезпечення (золотое обеспечение) – наявність у державі запасу золота.
Золоте покриття (золотое покрытие) – відношення золотого резерву (запасу) країни до кількості грошей, що є в обігу.
Золотий запас (золотой запас) – фонд золота у зливках та монетах, що належить центральному державному банкові або державній скарбниці. З.з. зберігається як страховий фонд для отримання при необхідності іноземної валюти шляхом продажу золота або передачі його під заставу з метою одержання кредиту від іноземних держав.
Золотий стандарт (золотой стандарт) – супертовар, що відповідає найвищим стандартам та найвищим вимогам покупців.
Золоті аукціони (золотые аукционы) – продаж золота шляхом публічного торгу. Через З.а. продають золото частіше за все держави чи міжнародні валютно-фінансові організації із своїх запасів.
Золотовалютні резерви (золотовалютные резервы) – державні запаси золота та іноземної валюти, що зберігається в центральному банку або фінансових органах, а також золото та іноземна валюта що належить державі і міститься в міжнародних валютно-кредитних організаціях.
Золото (золото) – дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що він протягом багатьох віків виконував роль грошового товару. В 20-му столітті в силу об'єктивних причин З. перестало виконувати основні функції грошей, здійснюється його демонетизація.
Золото-доларовий стандарт (золото-долларовый стандарт) – один з різновидів золотого монометалізму в його останньому – золотовалютному виді. Зв'язок національних валют з золотом забезпечується через вільний обмін їх на долари, які в свою чергу уряд США гарантував обмінювати за фіксованою ціною 35$ за 1 трійську унцію золота для центральних банків інших країн. Був введений після другої світової війни і проіснував до 1976 року.
Зона (зона) – 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами.
Зона вільної торгівлі (зона свободной торговли) – зона, в межах якої група країн підтримує вільну безмитну торгівлю.
Зразок (образец) – одиночний екземпляр товару, що використовується для реклами, на виставках з метою ознайомлення.
Зростання (рост) – стадія життєвого циклу товару, що характеризується визнанням його покупцями, швидким підвищенням попиту на нього.
Зустрічна пропозиція (встречное предложение) – відповідь на пропозицію про продаж або купівлю товару в певній кількості за певною ціною, яка містить умови про укладання угоди.
Зустрічні векселі (встречные вексели) – векселі, за якими дві особи виступають стосовно одна одної як кредитори та позичальники. З.в. видаються двома особами одна одній не на підставі здійсненої між ними комерційної угоди, а з метою обліку цих векселів у банку.