Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Гг
Галузь (отрасль) – сукупність організацій, підприємств, фірм, корпорацій, згрупованих і об’єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізації з випуску однотипної продукції, технології, комплектності, задоволення потреб (наприклад, легка промисловість, машинобудування, медицина, освіта, наука).
Гарант (гарант) – поручитель; держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію в чому-небудь.
Гарантійне зобов'язання (гарантийное обязательство) – форма гарантій, що їх надають банки клієнтам за певну комісійну винагороду. Г.з. свідчить, що банк страхує постачальника, який надав покупцеві комерційний кредит, і у разі прострочення платежу банк зобов'язаний здійснити його. Постачальник вимагає Г.з. тоді, коли невпевнений у кредитоспроможності покупця.
Гарантійний лист (гарантийное письмо) – те ж саме, що і гарантійне зобов'язання.
Гарантійний термін (гарантийный срок) – строк, протягом якого покупець (споживач) може пред’явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи.
Гарантія (гарантия) – юридично і фінансово забезпеченні зобов’язання юридичної чи фізичної особи виконати певні дії, зобов’язання.
Гарантований дохід (гарантированный доход) – дохід, одержання якого є безсумнівним, гарантованим за будь-яких змін кон’юнктури ринку.
“Гарячі гроші” (“горячие деньги”) – кошти, що швидко переказуються їх власником з однієї країни до іншої з метою одержання прибутку від зміни валютних курсів та процентних ставок. Г.г. – це тимчасово вільні кошти банків, корпорацій та інших індивідуальних власників.
Генеральний (генеральный) – 1. Головна посадова (керівна) особа. 2. План – багатопрофільна програма розвитку підприємства, фірми, населеного пункту, регіону тощо.
Генеральний дистрибутор (генеральный дистрибьютор) – організація, що здійснює збут продукції за дорученням товаровиробника у різних регіонах своєї країни або інших країн.
Генеральний постачальник (генеральный поставщик) – організація, яка відповідно до договору є основним організатором комплектування, нагромадження і комплексного постачання товарів, обладнання і несе матеріальну відповідальність за дотримання всіх умов договору.
Гербова марка (гербовая марка) – різновид гербового знаку, через продаж якого проводиться гербовий збір з громадян на користь держави.
Гербовий збір (гербовый сбор) – податки, збори, які стягуються державою за проведення певних операцій, надання юридичних послуг.
Гербовий знак (гербовый знак) – спеціальні, офіційно встановленої форми уніфіковані паперові бланки, на яких містяться дані оформлення юридично (нотаріально) підтверджених договорів, угод, векселів, чеків, інших офіційних актів.
Гешефт (гешефт) – вдало проведена комерційна операція, торговельна угода, вигідна справа.
Гіпер (гипер) – префікс, що означає підвищення, надмірність.
Гіперінфляція (гиперинфляция) – остання стадія розвитку інфляційного процесу, на якій темпи знецінення грошової одиниці перевищують 40-50 відсотків на рік. На цій стадії гроші втрачають здатність виконувати свої функції, падає їх роль в економіці, господарські зв'язки набувають бартерної форми, посилюються стихійні процеси в економіці. Причинами Г. можуть бути війна, політичні катаклізми в країні, господарська розруха в зв'язку з помилковою економічною політикою уряду та інші.
Гіпермаркет (гипермаркет) – неспеціалізований з багато профільним асортиментним набором товарів та з великими торговельними площами магазин з методом торгівлі за принципом самообслуговування з наданням значної кількості торговельних і додаткових послуг.
Гнучкі ціни (гибкие цены) – ціни, визначені виходячи із співвідношення попиту і пропозиції товарів (послуг) на ринку з врахуванням зміни його кон’юнктури з метою збільшення реалізації товарів і послуг, особливо вітчизняних.
Головна книга (главная книга) – систематизована форма бухгалтерського обліку, у якій представлені підсумкові дані за конкретними бухгалтерськими рахунками і звітами.
Головний розпорядник кредитів (главный распорядитель кредитов) – 1. Організація (установа), яка володіє наданим державою правом розпоряджатись державними бюджетними коштами (Національний банк, Міністерство фінансів). 2. На підприємствах і в організаціях керівник підприємства і головний бухгалтер.
Горизонтальна диверсифікація (горизонтальная диверсификация) – розвиток обсягів виробництва шляхом збільшення (розширення) номенклатури виробів, нової однотипної продукції, але яка різниться певними новими споживчими якостями.
Горизонтальна інтеграція (горизонтальная интеграция) – об’єднання підприємств, організацій за спільними підприємницькими інтересами з урахуванням виробничої спеціалізації з випуску однотипної продукції на базі подібності технологій і впровадження спільної стратегії збуту.
Господарство (хозяйство) – сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей.
Господарська самостійність (хозяйственная самостоятельность) – повна, вільна, незалежна свобода діяльності в межах державного законодавства суб’єктів господарської діяльності з правом вільного управління господарськими процесами, матеріальними і фінансовими засобами, власними і позичковими коштами, створеними продуктами праці.
Господарський механізм (хозяйственный механизм) – сукупність господарсько-організаційних структур, об’єднань, правових норм і методів управління суб’єктами господарської діяльності, через які реалізується процес відтворення, створення матеріальних благ у межах регульованих державою економічних процесів.
Господарський ризик (хозяйственный риск) – ризик, пов’язаний з непередбаченістю діяльності суб’єктів господарської діяльності, ризик вибору з багатоваріантних програм, договорів, партнерів найбільш оптимального, позитивного.
Господарський розрахунок (хозяйственный расчет) – принципи і методи фінансово-господарської і адміністративної діяльності, в основі яких є фінансова незалежність щодо досягнення економічного становища, за яким витрати підприємства співрозмірні з доходами, та позитивних фінансових кінцевих результатів.
Господарські витрати (хозяйственные расходы) – сума витрат, пов’язана з веденням господарської діяльності, з забезпеченням життєдіяльності організацій, установ (утримання службових приміщень, канцелярські і поштові витрати, утримання службового транспорту, представницькі витрати тощо).
Готівка (наличность) – форма існування грошей. Використовується як засіб обігу та у ряді випадків як засіб платежу.
Граничний дохід (предельный доход) – нарощування доходу внаслідок збільшення продажу товарів на одну умовну одиницю.
Граничні видатки (предельные издержки) – межа збільшення витрат фірми, підприємства, пов’язаних зі збільшенням випуску продукції на одну умовну одиницю.
Гривна (гривна) – 1. Грошова і вагова одиниця Стародавньої Русі. Походить від назви обруча з золота чи срібла, що носився на шиї як прикраса. Для зручності обручі рубалися на частини, які самостійно вступали в обіг і послужили основою для нової грошової одиниці – рубля. 2. Грошова одиниця Української народної республіки (1918р.), грошова одиниця Української держави.
Гроші (деньги) – особливий товар, що виконує роль загального еквівалента (в якому виражається вартість усіх інших товарів) та є загальним засобом обміну. Як особливий товар Г. виникли стихійно в процесі розвитку товарного виробництва та обміну. Зберігають притаманні товару властивості – споживчу вартість та вартість і водночас у певному розумінні протистоять іншим товарам.
Гроші кредитні (деньги кредитные) – гроші, що виникли у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Як Г.к. виступають банківські білети, векселі, переказні векселі (тратта) та ін,
Грошова одиниця (денежная единица) – встановлений в законодавчому порядку грошовий знак. Це один з елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відбиття цін всіх товарів і ділиться на дрібні пропорційні частини. В більшості країн існує десятинна система поділу Г.о. (1; 10; 100).
Грошова реформа (денежная реформа) – реформування грошової системи держави, зумовлене деформаціями грошового обігу країни й необхідністю стабілізації грошової системи та курсу національної грошової одиниці. Супроводжується повною або частковою зміною грошової одиниці з випуском грошових знаків нових зразків і нового масштабу вартості грошових одиниць.
“ Грошовий голод” (“денежный голод”) – один із проявів надмірного знецінення грошей на стадії гіперінфляції. Проявляється в тому, що, незважаючи на максимально можливе зростання готівкової емісії, банки відчувають гостру нестачу готівки для задоволення потреби в ній своїх клієнтів. Причиною цього явища є випереджаюче зростання цін і знецінення грошей порівняно із зростанням емісії.
Грошовий обіг (денежный оборот) – рух грошей в готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів та послуг в процесі розширеного відтворення. В сучасний період гроші надходять в обіг через механізм банківського кредитування економічних суб'єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили в сферу обігу, переходячи від одного економічного суб'єкта до іншого. Вилучаються гроші з обігу при погашенні банківських позичок.
Грошовий ринок (денежный рынок) – сектор чи частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції на строк до одного року. Цей ринок обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб'єктами Г.р, виступають комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії.
Грошовий чек (денежный чек) – письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г.ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г.ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека робиться відповідний запис. У Г.ч. клієнт зазначає, з якою метою він одержує гроші. Цільове призначення не зазначається у чеках підприємств зв'язку та деяких інших організацій. Банк видає готівку лише на такі потреби, за якими згідно з діючими правилами розрахунки здійснюються готівкою.
Грошові доходи населення (денежные доходы населения) – основна форма особистих доходів населення в нашій країні. Надходить в переважній частині від державних, кооперативних, акціонерних та суспільних підприємств, організацій та установ у вигляді заробітної плати, оплати праці колгоспників, виручки від продажу продуктів сільського господарства, пенсій, грошових допомог, стипендій тощо.
Грошові знаки (денежные знаки) – знаки номінальної вартості, що замінюють в обігу золоті та срібні гроші. Роль Г.з. виконують неповноцінні монети (із нікелю, міді), паперові гроші та банківські білети.
Грошові нагромадження (денежные накопления) – частка прибутку, що використовується на фінансування, створення нових, розширене відтворення діючих основних виробничих і невиробничих фондів, збільшення власних оборотних коштів підприємств.
Грошові системи (денежные системы) – встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Країна визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу і порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти по відношенню до іноземних.
Грошово-кредитна політика (денежно-кредитная политика) – сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збільшення платіжного балансу. Основні напрямки Г.к.п. визначаються вищими законодавчими органами країни, а реалізуються урядами, центральними банками разом з міністерством фінансів.
Груповий аукціон (групповой аукцион) – форма організації біржової торгівлі, коли на торгах представляються заздалегідь згруповані за певними ознаками товари (цінні папери), а через заздалегідь зазначений проміжок часу (один або кілька разів на день чи на кілька днів) відбуваються організовані торги, хід яких спрямовується кваліфікованими працівниками біржі.
Гуманітарна допомога (гуманитарная помощь) – безкоштовна, безповоротна допомога, яка надається матеріально малозабезпеченим людям з гуманних мотивів без права реалізації з метою одержання прибутків.