Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „

Вид материала

Содержание

Тема 2. Міф та філософія історії.
Тема 3. Християнська філософія історії.
Тема 4. Класичні концепції філософії історії XІX ст.
Тема 5. Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.
Тема 6. Філософія історії О. Шпенглера
Тема 7. Філософія історії А. Тойнбі.
Тема 8. Західна філософія історії в ХХ ст.
Тема 9. Українська історіософія : історія держави та історія народу.
Рекомендована література
17. Програма з дисципліни
Тема 2. Історична ґенеза соціальної філософії
Тема 3. Становлення української соціальної філософії
Тема 4. Розвиток соціальної філософії у XX ст.
Тема 6. Соціальна філософія Х.Ортеги-і-Гасета.
Тема 7. Соціальна філософія Франкфуртської школи
Тема 8. Католицька соціальна філософія ХХ ст.
Тема 9. Постмодернізм та соціальна філософія.

Подобный материал:

1 ... 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Тема 1.

Історія як предмет філософського осмислення.

Поняття історії. Теорія історичного процесу. Природа історичного пізнання: теорія і логіка. Суб'єкт історичного пізнання. Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань. Філософія історії в системі соціальної філософії. Соціальна філософія і філософія історії. Соціологічний напрям філософії історії. Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля. Філософська культурологія та філософія історії. Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії". Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.

Тема 2.

Міф та філософія історії.

Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді. Космос та історія в традиційному суспільстві. Антична філософія історії. Теократична історія і міф. Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії. Міфологічний антропо- і соціоморфізм. Синкретизм міфологічного бачення історії. Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії. Історична міфологія XX ст. Міфи і архетипи історії. Постмодерністсьий варіант історичної міфології.

Тема 3.

Християнська філософія історії.

Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової. Історичні релігії та історія. Історія в світлі християнського вірування. Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду. Телеологічність релігійного сприйняття історії. Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст. Неотомістська історіософія. Неопротестантизм про “драму історії”.

Тема 4.

Класичні концепції філософії історії XІX ст.

Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни. Філософія історії в добу Просвітництва. Філософія історії Г.Гегеля. Матеріалістичне розуміння історії. Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"

Тема 5.

Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.

Неокантіанська філософія історії.Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення. Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання. Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.

Тема 6.

Філософія історії О. Шпенглера

Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії

О.Шпенглера. Культура як предмет морфології. Душа культури. Історичні культури. Габітус культури. Етапи існування і ритм культури. Ідея історії як символічного світу. О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.

Тема 7.

Філософія історії А. Тойнбі.

Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі. Філосоія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін. Бачення історії у А.Тойнбі та "історицизм"в концепції К.Поппера.

Тема 8.

Західна філософія історії в ХХ ст.

Історія в екзистенціальній філософії. Франкфуртська школа філософії історії. Постмодерністьске бачення історії.

Нові тенденції в розвитку філософії історії в другій половині XX ст. “Школа Анналів”. Антропологічна історія. Структурна антропологія та історія. Наративна філософія історія.

Тема 9.

Українська історіософія : історія держави та історія народу.

Становлення традиції української історіософії. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського. Історіософія В.Липинського. Проблеми сучасної української філософії історії.

Тема 10.

Сенс історії та її мета.

Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.

Суб'єкти історії, носії історичного смислу. Поступальний, кумулятивний розвиток історії.

Смисл та перспективи історії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990. Христианство и история. С.84-100.

Блок М. Апология истории или Ремесло историка. М., 1973.

Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. Міфологічний світогляд — перший тип осягнення історії. С. 17-38

Бродель Ф. Материальная цивилизация. Экономика и капитализм. XV-XVIII вв. В 3-х томах. М., 1986-90. Т. 1-3.

Васильєва Т.С. Сущность и смысл истории. Пермь, 1996.С. С. 15-31.

Винар Л. Силуети епох. Дрогобич. 1992. С. 87-97.

Винниченко В. Відродження нації. К., 1990.

Гегель Г. Лекции по философии истории. Германський мир СПб. 1993. С.366-459,

Гердер И. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. С.122-138.

Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. М., 1995.С. 340-346

Гобозов И .А. Введение в философию истории М., 1999.

Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1991-1997. Т. 1-8.

Грушевський М. На порозі нової України. К., 1991.

Грушевський М. Соціально-виховуюче значення вивчення історії // Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991

Губман Б.Л. Смысл истории: очерки современных западных концепций М., 1991.

Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993.

Дашкевич Я. Дорогами української Кліо// Пам'ять століть. 1996. № 3.

Делез Ж Логика смысла. М., 1995.

Делез Ж. Различие и повторение. СПб. 1998.

Димитрова Л.М. Філософія історії. К., 1997.

Донцов Д. Націоналізм. Торонто. 1966.

Дорошенко Н.М. Становление й развитие методологии истории. Калинин,1987.

Досон К. Христианский взгляд на историю//Философия истории. М., 1995.С. 248-261.

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.9-36

Зиммель Г. Проблеми философии истории // Зиммель Г. Избранное. Том 1. Философия культури М.,1996.

Ивин А.А. Философия истории М., 2000.

Іщенко Ю. Пошук моделі нац. ідентичності/Порівняльний аналіз історіософського дискурсу М.Данілевського і Д.Донцова //Політологічні читання 1994. № 2.

Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. Л., 1978.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.: В 6-ти т. М., 1966. Т.6. С.5-23.

Каримский А.М. Философия истории М., 1988.

Кимелев Ю.А. Философия истории. Системно-исторический очерк// Философия истории. Антология. М., 1995.

Колінгвуд Р.Д. Ідея історії. К., 1996.С. 54-66, 278-307.

Кроче Б. Антологія сочинений по философии СПб., 1999 Теория истории С. 175-245.

Кузнецов В.Н. Французское неогегльянство М., 1982.

Кузнецов Т.К., Миллер Т.А. Античная эпическая историография: Геродот, Тит Ливий. М., 1984.

Лосев А.Ф. Античная философия истории. М., 1977.С. 3-39.

Марцинюк І. Історія людства — історія народів чи цивілізації// Вісн.ПАН України. 1996. № 1/2.

Марцинюк І. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського і сучасна українська історіографія//.Вісн.НАН України.1995. № 11-12.

Могильницкий Б.Г., Николаева Н.Ю., Гульбин Г.К. Американская "психоистория": критический очерк. Томск, 1985.

Могильницький Б.Г. Введение в методологию истории. М., 1989.

Немировский А.Й. Рождение Клио: у истоков исторической мысли. Воронеж, 1986.

О.Шпенглер.Закат Европи: Очерки морфологии мировой истории.Т.1. Образ и действительность. Мн.1998.С.147-177.

Олдак П. Колокола тревоги. Проблемі бесконтрольности й судьба цивилизации. М., 1990.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. К., 1996.

Пріцак О. Історіософія та історіографія М. Грушевського. Київ-Кембрідж. 1991. С.5-43.

Рассел Б. Человечество в опасности // Вопросы философии. 1992. № 8-10.

Риккерт Г. Философия истории. СПб 1999

Тавризян Г.М. О.Шпенглер, Й.Хейзинга: две концепции кризиса культури. М., 1988.

Тиллих П. История й Царство Божие//Философия истории. М., 1995.С. 232-247.

Тойнби А. Христианское понимание истории.//Философия истории. М.,1995. С. 220-231.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. М., 1991.

Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. К., 1995.Т.1. С. 14-58.

Февр Л. Бои за историю. М.. 1991.

Философия истории. Учебное пособие/ Под ред. А.С.Панарина. М., 1999

Философия истории: диалог культур. М., 1989

Франко І. Що таке поступ? // Зібр. творів: У 50 т. К., 1986. Т.45.

Хабермас Ю. О субьекте истории. Краткие замечания по поводу ложньїх альтернатив.// Философия истории. Антология.М., 1995. С.283-289.

Чесноков Г.Д. Философия истории А.Дж.Тойнби: сильные и слабые стороны его концепции // Соц. теория й современность. М., 1993. Вьш.7.

Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории: Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.

Шафф А. Куда ведет дорога// Философия истории. М., 1995. С. 311-339.

Шпенглер О. Закат Европи М. Т.2. / /Самосознание европейской культури XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культури в современном обществе. М., 1991.

Элиаде М. Аспекты мифа. М., 1994.

Элиаде М. Космос и история //Избранние работы. М., 1987 С.139-144.

Яковенко Н. Вступ до історії. К., 2007. С. 17-41.

Ясперс К. Истории истории и ее цель. М., 1994. С.

Ясперс К. Ницше и христианство М., 1994.

Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія/ Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. К.,1996. С.183-213.

Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.7-53

Контрольні питання:

Поняття історії.
Теорія історичного процесу.
Природа історичного пізнання: теорія і логіка.
Суб'єкт історичного пізнання.
Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань.
Філософія історії в системі соціальної філософії.
Соціальна філософія і філософія історії.
Соціологічний напрям філософії історії.
Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля.
Філософська культурологія та філософія історії.
Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії".
Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.
Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді.
Космос та історія в традиційному суспільстві.
Антична філософія історії.
Теократична історія і міф.
Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії.
Міфологічний антропо- і соціоморфізм.
Синкретизм міфологічного бачення історії.
Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії.
Історична міфологія XX ст.
Міфи і архетипи історії.
Постмодерністсьий варіант історичної міфології.
Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової.
Історичні релігії та історія.
Історія в світлі християнського вірування.
Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду.
Телеологічність релігійного сприйняття історії.
Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст.
Неотомістська історіософія.
Неопротестантизм про “драму історії”.
Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни.
Філософія історії в добу Просвітництва.
Філософія історії Г.Гегеля.
Матеріалістичне розуміння історії.
Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"
Неокантіанська філософія історії.
Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення.
Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання.
Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.
Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії О.Шпенглера.
Культура як предмет морфології.
Ідея історії як символічного світу.
О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.
Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі.
Філософія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін.
Історизм та "історицизм"в концепції К.Поппера.
Історія в екзистенціальній філософії.
Франкфуртська школа філософії історії.
Постмодерністьске бачення історії.
Філософія історії “Школи Анналів”
Антропологічна історія.
Структурна антропологія та історія.
Наративна філософія історія.
Становлення традиції української історіософії.
Концепція всесвітньої історії М.Грушевського.
Історіософія В.Липинського.
Проблеми сучасної української філософії історії.
Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.
Суб'єкти історії, носії історичного смислу.
Поступальний, кумулятивний розвиток історії.
Смисл та перспективи історії.

17. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»

Тема 1.

Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.

Традиційне філософування та соціально-філософська проблематика. Гуманістична спрямованність соціальної філософії. Поняття предмету соціальної філософії Соціальна філософія як систематизація соціальних проблем в історії філософії.. Соціальна філософія і наука. Соціальна філософія в системі гуманітарних наук. Співвідношення соціальної філософії та соціальної психології, соціології, історії, релігієзнавства, політології, правознавства, антропології, культурології та ін. Методологічні засади, принципи і категорії соціальної філософії.

Функції соціальної філософії та зростання її значення у процесах державотворення в Україні.

Тема 2.

Історична ґенеза соціальної філософії

Соціально-філософські погляди мислителів Стародавнього Сходу. Природа суспільства і людини, проблема держави у мислителів Стародавньої Греції та Риму. Обґрунтування космосу, людини та суспільства в епоху середньовіччя. Соціально-філософські погляди мислителів доби Відродження та Нового часу. Просвітительство та теорії суспільного договору. Соціально-філософські погляди І.Канта і Г. Геґеля. Соціальна філософія марксизму та її критики. Соціальні пошуки школи "філософії життя". Проблеми соціальної філософії в неокантіанстві та неогеґельянстві.

Тема 3.

Становлення української соціальної філософії

Соціально-філософська традиція в Україні. Київська релігійно-філософська школа (П. Юркевич). Кирило - Мефодіївське товариство: формування філософії української національної ідеї. П.Сорокін. Політична філософія М.Драгоманова. Соціальна філософія І.Франка. Політична філософія Д. Донцова та В. Липинського.

Тема 4.

Розвиток соціальної філософії у XX ст.

Основні напрямки соціальної філософії XX ст.: соціально-філософська концепція К. Поппера; мадридська школа (X.Ортега-і-Гассет); франкфуртська школа (М. Горкхаймер, Т. Адорно, Ю. Габермас); релігійні концепції суспільства ( Ж. Марітен, Е. Жільсон, П. Тейяр де Шарден);екзистенціалізм ( М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю); феноменологія ( Е. Гуссерль, А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман); технократичні концепції суспільства (Д. Белл, 3. Бжезинський, Дж. Гелбрейт); психоаналітичний напрям: 3. Фройд та його послідовники як соціальні мислителі; постмодерн і сучасна західна соціальна філософія.

Тема 5.

Соціальна філософія К.Поппера.

Становлення К.Поппера як мислителя. К.Поппер і неопозитивізм. Концепція відкритого суспільства: А.Бергсон, К.Поппер, Дж.Сорос. «Відкрите суспільство та його вороги»: від Платона до Маркса. Критика закритого суспільства Г.Гегеля. «Злиденність історицизму»: історизм та історицизм.

Тема 6.

Соціальна філософія Х.Ортеги-і-Гасета.

Становлення соціальної філософії Мадридської школи. Європа в концепціях іспанських мислителів: від М.Унамуно до Х.Ортеги-і-Гассета. Трагічне в концепції М.Унамуно.

Соціальная філософія Х.Ортегі-і-Гассета від екзистенціалізму до філософської антропології. Опис соціальної реальності в роботі «Людина та люди». Держава і суспільство. «Спортивне походження держави». Бунт мас та еліти. Доктрина генерацій і еволюція соціально-політичних поглядів Х.Отреги-і-Гассета.

Тема 7.

Соціальна філософія Франкфуртської школи

Особливості становлення та розвитку Франкфуртської школи. М.Горкгаймер та Т. Адорно «Діалектика Освіти»: історична криза ХХ ст. як породження репресивного розуму. Відчуження та його подолання.

Г.Маркузе «Розум і революція». «Одновимірна людина»: критика консюмеристського суспільства. Революція 1968 року і Г.Маркузе. Спадщина «нових лівих».

Розвиток ідей Франкфуртської критичної філософії в концепції Ю.Габермаса. «Теорія комунікативної дії».

Тема 8.

Католицька соціальна філософія ХХ ст.

П.Тейяр де Шарден: проблема взаємодії науки та релігії. «Феномен людини» доктрина оптимістичного еволюціонізму.

Ж.Марітен: «томізм» як офіційна доктрина католицької церкви. «Інтегральний гуманізм» Ж.Марітена як соціальний проект майбутнього. Криза гуманістичної культури Європи.

Тема 9.

Постмодернізм та соціальна філософія.

«Структурна антропологія» К.Леві-Строса: дослідження соціокультурних явищ. Три види гуманізму. Структуралізм та пост структуралізм.

Етапи творчої еволюції М.Фуко: 60-ті роки «археологія знання», 70-ті – «генеалогія влади», дослідження дискурсивних форм регламентації поведінки людини. 80-ті – «естетика існування». «Наглядати і карати» становлення дисциплінарного суспільства.

Постмодерн філософія завершеного проекту Модерна. Юбермас дискусія з постмодерністами.

Тема 10.

Природа і суспільство.

Філософсько-світоглядний зміст проблеми ставлення суспільної людини до природи, її специфіка і значення для сучасної науки і практики. Природа як неодмінна передумова існування людини і суспільства.

, Головні гіпотези виникнення, побудови та існування Всесвіту. Проблема походження життя на Землі. Географічне середовище та його роль в житті суспільства. Географічний детермінізм. Вчення В. Вернадського про ноосферу. Історичні форми єдності суспільства і природи. Основні принципи гуманістичного природокористування. Екологічна проблема та її глобальний характер.

Народонаселення як передумова і суб'єкт історичного процесу. Демографічна проблема як глобальна проблема. Синергетика як новий діалог людини з природою.

Поняття суспільства в соціальній філософії. Системний погляд на суспільство. Суспільство і соціум. Аспекти і рівні системного дослідження суспільства. Особливість природних і соціальних систем.

Тема 11.

Проблема людини соціальній філософії.

Місце проблеми людини в системі філософського знання. Філософська антропологія як напрям філософії XX ст. і метод пізнання реальності. Антропологічні пошуки М. Шелера та М. Бубера. Антропоцентризм, космоцентризм, геоцентризм та соціоцентризм.

Основні доктрини антропогенезу: теологічна версія, діяльно-трудова .теорія, біо-психологічна (3. Фройд), символічна (Е. Кассірер).

Антропологічний вимір міфу. Міф як соціальний, культурний та антропологічний феномен. Соціальна міфологія XX ст. Природа і сутність людини. Психофізичне та соціальне в людині. Основні закономірності історичного розвитку особистості. Співвідношення понять "особа", "особистість", індивід", та "індивідуальність".

Буття людини як специфічний спосіб її існування. Проблема життя і смерті. Типологія ставлення до смерті в європейській традиції. Андрогінність людини. Гендерна філософія. Розум, воля та емоції як компоненти суб'єктивності людини. Віра як феномен. Філософська віра.

Персоналістська тенденція в українській філософській традиції.

Тема 12.

Вартості духовного життя сучасного суспільства

Поняття духовного життя суспільства. Співвідношення понять:"духовне життя", "духовне виробництво", "суспільна свідомість". Структура суспільної свідомості. Буденна та теоретична свідомість. Суспільна психологія та ідеологія. Індивідуальна та суспільна свідомість. Самосвідомість людини. Форми суспільної свідомості. Специфіка міфологічного усвідомлення дійсності. Моральне, релігійне, художнє та філософське освоєння світу. Політична та правова свідомість. Національна свідомість. Поняття духовної культури суспільства.

Проблеми вартостей в античній та християнській філософії. Філософія як вчення про вартості. Аксіологія: етапи становлення. Неокантіанська теорія вартостей. Проблема вартостей в працях М.Вебера. Інструменталістська інтерпретація вартостей. Неореалізм Н.Гартмана. Природа вартостей у марксистській філософії.

Вартості як форми існування соціальних смислів. Проблема співвідношення потреб, інтересів і цінностей.

Свобода як онтологічний феномен і соціальна вартість. Вартості в суб'єктивному світі людини: ціннісна структура свободи..

Blog

Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „

Содержание