Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „
| Вид материала | Документы |
- Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних, 1614.72kb.
- Програма вступного випробування з фахових дисциплін для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 534.67kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 71.96kb.
- Програма проведення вступних випробувань за напрямом підготовки „дизайн освітньо-кваліфікаційні, 737.51kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 455.41kb.
- Програма фахового Випробування бакалаврів для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів, 474.57kb.
- Програма фахового Випробування бакалаврів для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів, 474.63kb.
- 1 Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 151.9kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 624.86kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 59.18kb.
CЕМІОТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
І. Сигніфікація: перетворення речей на знаки і об’єкти
ІІ. Код і структура: від відмінності до значення
а) код і значення. Поняття релевантності;
б) структурний код і процесуальний код;
ІІІ. Від слідів до знаків.
а) Структура знака і два роди об’єктів за Ч. С. Пірсом.
б) Семіотична компетенція: основні риси семіотичної компетенції людини та її відмінність від семіотичної компетенції тварини.
Тема 6-7
ФІЗИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ І ЛЮДСЬКА ДІЙСНІСТЬ ЯК ДВА ВИДИ БУТТЯ
1. "Umwelt" (видосвіт) як "концепт-трансформер" подолання епістемологічної дихотомії між природою та культурою.
2. "Життєсвіт" як сукупність "видосвітів". Сприйняття як перетворення відчуттів в об’єкти досвіду.
3. Відношення як стан взаємозв’язку між фізичними речами довкілля і когнітивною конструкцією організму.
4. Відмінності між фізичними речами й об’єктами за посередництвом знака.
5. Мова і свідомість. Мова як комунікативна і моделююча система. Відмінність між мовою і мовленням.
6. Повідомлення як інформаційний феномен і його відношення до вербальної мови. Розрізнення між лінгвістичним повідомленням і мовою.
7. Людина як "семіотична тварина". "Об’єктивна реальність" чи фізична реальність і "об’єктна дійсність"?
Тема 8.
ЗАГАЛЬНОСЕМІОТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КОНЦЕПТИ
1. Логіка знаків і символів. Назви як знаки і як символи. Символи і дискурс.
2. Сигнал і смисл. Природа лінгвістичного знака. Незмінність та мінливість знака.
3. Мовні вартості. Поняття синтагми і синтагматичні відношення.
4. Знакові системи і комунікативні моделі. Інформація і код. Лексичні і візуальні коди. Поняття лінгвістичного коду.
5. Метафора і проблема подвійного значення. Інтерпретант та інтерпретанта як ментальна подія і проблема референтності.
6. Поняття семіозу та його рівні.
Тема 9.
ПРАГМАТИЧНИЙ ВИМІР СЕМІОТИКИ
1.Узвичаєння знаків в антропосеміозі. Поняття тексту. Культура як семіотичний текст. Коди у культурі. Критика як дослідження текстуальності.
2.Наука як модальність антропосеміозу. Семіоз як модель дискурсу.
Семіотична контекстуальність сприйняття і розуміння світу. Слова і терміни. 3."Семіологічний надлишок" лінгвістичних систем і проблема "семіотичного зволікання". Проблема симулякрів і симуляції в розумінні, повідомленні й активності. Від дійсності до гіперреальності.
4.Тіло як "звалище знаків". Семіотичний потенціал позасемантичного повідомлення.
5.Українська дійсність як семіотично-дискурсивне тіло. Про що промовляє підпорядковане сприйняття поневоленого розуму? Суржик як семіотичне явище.
Тема 10.
СЛОВА І РЕЧІ: ЛОГІЧНІ І ЛІНГВІСТИЧНІ ВИТОКИ СУЧАСНОЇ СЕМІОТИКИ
Характерні риси лінгвістичного повороту у філософії.
Г. Фреге про розмежування сенсу і значення та символічну логіку.
Ф. де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.
Ф. де Сосюр про «свідчення мови в антропології» та про «мовний тип і ментальність соціальної групи».
Семіотичний (семантичний) трикутник. Знак і значення. Природа значення. Знак як сиґніфікат, сиґніфікант і референт. Денотація і конотація. Знак як динамічна мовленнєва сутність.
2.Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми. Стан речей, факт, подія, предмет, знак і символ – у концепції Л. Вітгенштайна.
Творчі завдання «Віденського гуртка».
Тема 11.
СТРУКТУРАЛІЗМ І СЕМІОТИКА
Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса.
Структурний аналіз у лінгвістиці та в антропології. Структура як константа й історія як процес.
Семіологія і семіотика: спроба постмодерного погляду на світ.
Семіотика як вчення про знаки і знакові системи.
Тема 12.
ІСТОРІЯ СЕМІОТИКИ
Поняття знака в античності (Платон, Арістотель) та середньовіччі (патристика, схоластика, номіналізм, реалізм); Іберійське середовище і Дж. Поїнсот.
Проблема знака у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Лок, А. Арно, П. Ніколь, Е. Б. де Кондильяк).
Формування семіотики як науки про знаки та знакові системи (Ф. де Сосюр, Ч. С. Пірс, Л. Єльмслєв, Р. Барт, У. Еко, Дж. Ділі).
Тема 13.
ПРОСТІР СИГНАЛІВ І ПРОСТІР СЕНСУ
- Поняття знакової системи та основні види знаків. Сигнал, знак, подія, символ. Семіотична концепція походження людини.
- Природа символічного. Символи і мітологічне мислення.
- Мовні вартості. Поняття парадигми і синтагми; синтагматичні відношення. Синтагматичні та асоціативні відношення у мові і мовленні.
- Структура значення і народження сенсу в семіотиці.
- Енкратичні й акратичні джерела значень (за Р. Бартом).
- Інформація і код. Модифікація кодів. Іконічні знаки і візуальні коди.
Тема 14.
СЕМІОЗ ЯК ПРЕДМЕТ СЕМІОТИКИ
Поняття семіозу та його рівні: фізіо-, фіто-, зоо- й антропосеміоз.
Чинники семіотичного процесу як п’ятичленне відношення: знак, інтерпретатор, інтерпретанта, значення, контекст – (знак, суб’єкт, інтерпретанта, референція, об’єкт, значення (сигніфікація), мова=досвід (контекст).
Поняття об’єкта і суб’єкта як явищ семіотичного сприйняття і досвіду.
Тема 15.
ПРИРОДА ВІРТУАЛЬНОСТИ І ТРИХОТОМІЯ ДОСВІДУ
Визначення природи віртуальности та її роль у процесі зоо- й антропосеміозу. Віртуальність як "чиста" мережа відношень між знаками.
Інтерпретант як чинник опосередкування між фізичним та об’єктним буттям і як чинник ментальности.
Ідеї як знаки. Корекція поняття і змісту досвіду з погляду семіотики. Досвід як формальна об’єктна структура; трихотомія досвіду.
"Umwelt" – як "актуальний світ досвіду"
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Гайдегер М. Що таке метафізика? (Також: "Вступ" і "Післямова") // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления, - М.:Республика, 1993. – С. 16-41.
Бергсон А. Вступ до метафізики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 55-65.
Гусєв В. І. Вступ до метафізики: Навч. посібник,- К.: Либідь, 2004, - С. 15-48.
Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – К.: Основи, 1998.- С. 297-313 (Розділ: Вітгенштайн).
Шлик М. Поворот в философии //Аналитическая философия. Избранные тексты.- М.: Издательство Московского университета, 1993. – С. 28-33.
Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: Філософські науки, 2008. № 11. С. 38–46.
Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 9-28.
Деррида Жак. О грамматологии. – М.: Издательство "Ad Marginem", 2000. – С. 237-263 (Розділ: Насильство букви: від Леві-Строса до Русо).
Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – С. 457-478.
Леш Скот. Соціологія постмодернізму / Пер. з англ. – Львів: Кальварія, 2003.- С. 197-229.
Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – С. 279-297 (Розділ: феноменологія та екзистенціалізм).
Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.
Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.
Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.
Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.
Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.
Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.
Ділі Дж. Основи семіотики. – Львів: Арсенал, 2000.
Карась А. Єдність культури і природи з погляду семіотики // Ділі Дж. Основи семіотики. – С. 7 – 15.
Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.
Карась А. Семіотична перспектива інтерпретації реальності як дійсності // Філософська думка. - № 5, 2008. –
Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 5-35 (Семиотический подход и наука).
Масенко Л. Мова і політика.- К.: Соняшник, 1999.- С. 33-49 (Мова і свідомість).
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 209-216 (Коммуникация); 223-248 (Язык).
Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (Від О. Потебні до гіпотези мовного релятивізму).–Львів:Літопис, 2002. – С.97-179.
Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 51-73.
Эко Умберто. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – ТОО ТК "Петрополис", 1998. – С. 33-74; 119-161.
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 204-209 (Символизм);
Соссюр Фердінан. Курс загальної лінгвістики / Переклад з французької. –К.: Основи, 1998.
Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию.
Еко У. Роль читача, Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англ.. – Львів: Літопис, 2004. – С. 281-361.
Бодріяр Жан. Символічний обмін і смерть / Пер. з фр. – Львів: Кальварія, 2004. – С. 85-129 (Порядок симулякрів); 167-200 (Тіло, або звалище знаків).
Бодріяр Жан. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. – К.:Основи, 2004. – С. 5-65.
Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір.- К.: КМ Академія, 2004. – С. 104-115 (Суржик); 143-157 (Мовна поведінка в ситуації білінгвізму).
Співак Ч. Гаятрі. Чи може підпорядковане промовляти? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 540-544.
Мукгерджі П. Арун. Чий постколоніалізм і чий постмодернізм? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 562-565.
Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.
Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007. – С. 129-135.
Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. – Львів: 2006. – С. 8-24.
Історія європейської ментальності / Переклад з нім. – Львів: Літопис, 2004, - С. 411-449.
Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philisophicus. Філософські дослідження. – Л: Основи, 1995. – С. 24-86.
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 185-195 (Языки, раса и культура).
Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.
Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.
Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 44-58.
Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – С. 246-253 (Воображение знака).
Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.
Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007.
Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.
Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.
Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.
Контрольні питання:
- Що таке фонологія і чому її виникнення змінило стан у вивченні лінгвістики і соціології?
- Чому, на думку К. Леві-Строса, фонологія відіграла оновлювальну роль щодо соціальних наук? Що таке фонема?
- Що таке системи спорідненостей за Леві-Стросом? Чи терміни спорідненості мають лише соціологічний характер чи також мовний? Поясніть це на прикладах.
- Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
- Філософія і метафізика: визначення обсягу понять та підстави розмежування.
- Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розуміння світу.
- Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.
- Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.
- Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.
- Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.
- Семіотичний внесок Ч. Пірса. Розрізнення між семіологією і семіотикою.
- Фердінан де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.
- Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.
- Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.
- У чому полягає суть історичної критики метафізики і які критичні концепції ви можете назвати?
- Окресліть внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.
- Визначення основних рис та особливостей "повороту у філософії" на початку ХХ ст.
- Назвіть чотири риси картезіанської (класичної) філософської парадигми за Ч. Пірсом.
- Що таке метафізика? Які філософські напрями ХХ століття вважають філософію наукою і не визнають себе метафізичними? Запропонуйте коротку характеристику кожному з них.
- Що таке семіологія і в чому полягає її предмет?
- Позитивізм О. Конта як неметафізичний напрямок: предмет та завдання.
- Охарактеризуйте картезіанську парадигму у філософії.
- Що означає визначення філософії через світогляд відносно метафізики і неметафізики? З’ясуйте позицію М. Гайдеґера.
- Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.
- Лінгвістичний поворот у філософії. Мова як структурне і знакове опосередкування між людиною і буттям.
- У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці?
- Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
- Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса. У чому К. Леві-Строс завбачав «поступку натуралізмові»?
- Що таке логіцизм: поясніть його витоки та мету, вкажіть на засновника. Вкажіть на чотири значення дієслова «Є».
- Запропонуйте визначення пошукових завдань структуралізму. Чим вони відрізняються від завдань позитивізму?
- У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці? Розкрийте зміст поняття «структура» у творчості Ф. де Сосюра і К. Леві-Строса.
- Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
- У чому полягає дух картезіанства за Ч. Пірсом? Які недоліки картезіанства він називає?
- У чому полягає суть переходу від традиційної або класичної філософії – до новітньої, некласичної?
- Кому належить запитання «чи існує якесь знання, не обумовлене попереднім пізнанням і знанням?». Запропонуйте свою відповідь на це питання.
- Які нові можливості для філософського розуміння світу пропонує семіотичний підхід? Запропонуйте власне розуміння його виникнення.
- Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розумінні світу.
- Як ви розумієте пошукове завдання виникнення філософії структуралізму, визначене К. Леві-Стросом?
- Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.
- Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.
- З’ясуйте ставлення структуралізму до історичного підходу у визначенні соціальних відносин. Структура як константа й історія як процес.
- У чому полягає відмінність між поняттями «самосвідомості» і «самості» у тлумаченні Ч.С. Пірса?
- У чому суть альтернативності семіотики відносно класичного епістемологічного підходу у філософії?
- Окресліть основні риси філософії Ч.С. Пірса.
- Охарактеризуйте уявлення про ЗНАК в історії філософії: Античність – Середньовіччя – Новий час – сучасність.
- Окресліть відмінності між поняттями «довкілля» і «середовище». Що таке «Umwelt»?
- У чому полягає відмінність між «фізичною річчю» та «об’єктом»? Як називаються відношення між об’єктами?
- Охарактеризуйте поняття «репрезентація», «референція», «сигніфікація» і поясніть яким чином вони ідентифікують процес історичного розвитку філософії.
- Охарактеризуйте базові функції (первинну і вторинну) семіотичної компетенції.
- Поясніть поняття інтенції (настанови) відносно феноменології та семіотики.
- Що таке НАРАТИВ і яка його роль у семіотичній компетенції?
- Що служить передумовою виникнення (нового) знака? Поясніть свою думку.
- Що таке КОД і на основі чого він може виникати?
- Що таке «семіотична компетенція»?
- Поясніть поняття «бінарна опозиція» і вкажіть яким чином воно може характеризувати наше мислення.
- У чому полягають відмінності між СТРУКТУРНИМ КОДОМ і ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДОМ?
- У яких відношеннях перебувають між собою КОД і СТРУКТУРА?
- Що таке ЗНАК? Запропонуйте найпростішу характеристику.
- Охарактеризуйте три основні функції знака.
- Що є передумовою розпізнавання знаків?
- З яких трьох елементів, за Ч. Пірсом, складається знак? Подайте їхню характеристику.
- Які роди ОБ’ЄКТІВ розрізнив Ч. Пірс?
- Запропонуйте вичерпну характеристику ІНТЕРПТЕТАНТИ.
- У чому полягає відмінність між семіотичними компетенціями людини і тварини?
- Запропонуйте характеристику семіотичної компетенції людини
- У чому суть тріадичної природи знака, за Ч. Пірсом?
- Поняття знакової системи та основні види знаків
- Що таке семіотика – запропонуйте визначення її предмету і охарактеризуйте її функції та підрозділи предмету.
- Назвіть ключові поняття семіотики як філософського напрямку і запропонуйте визначення п’яти основних понять (на вибір)
- Що таке знак? У чому полягає його природа? Запропонуйте класифікацію знаків за Ч.С. Пірсом.
- Поняття семіотичної компетенції, основні функції семіотичної компетенції
- Вкажіть на основні елементи будови (структури) знака і розкрийте зміст поняття «сигніфікація». Визначте складові семантичного трикутника.
- У чому полягає найвагоміший внесок Ф. де Сосюра у розвиток ідеї знака?
- Охарактеризуйте кожен з трьох типів знаків за Ч. Пірсом. Що таке «семантичний трикутник»?
- У чому полягає природа символу як типу знаку. Що є достатньою підставою перетворення знака у символ?
- Що таке синтагма і синтагматичний порядок ? Що означає поняття «мовна вартість» (за Ф. де Сосюром).Синтагматичні відношення у мові, мовленні і семіотиці?
- Знак і значення. Назвіть компоненти значення і поясніть, що таке референт, денотат, конотація, означник? Вкажіть чинники творення конотацій.
- Значення і сенс. Що є джерелом сенсу?
- Знак, значення і код. Назвіть і охарактеризуйте основні форми кодів.
- Енкратичні та акратичні джерела значень, за Р. Бартом.
- Семіотика як вчення про знак, текс і генерування значень. Визначення класичного семантичного трикутника.
- Поняття семіозу та його рівні: фіто-, фізіо-, зоо- й антропосеміоз. Поняття сприйняття.
- Чинники семіотичного процесу: знак як універсальний посередник: три види знаків; знак як концепт і звукообраз, або означуване і означник;
- Річ – об’єкт; об’єктивність – суб’єктивність;
- Інтерпретанта, інтерпретант, інтерпретація
- Мова і мовлення з погляду семіотики: основні функції
- Розуміння досвіду у контексті семіозу. Досвід як формальна об’єктна структура. Трихотомія досвіду.
- Віртуальність і поняття «видосвіт» (umwelt).
- Прагматичний вимір семіотики. Розрізнення реальності і дійсності.
- Проблема симуляції розуміння і поняття «симулякр». «Суржик», як семіотичне явище.
- ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
«ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ»