Українська Зернова Асоціація
| Вид материала | Документы |
| Спустошена країна Тіньова приватизація Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру політичних досліджень. Результат? “Викачані” гроші Обрання фаворитів Безмитна нафта Податок на додану вартість |
- Українська Зернова Асоціація, 864.64kb.
- Українська Зернова Асоціація, 2171.4kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1628.8kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1931.46kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1169.83kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1513.32kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1641.14kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1683.54kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1968.77kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1305.34kb.
Действия Украины на рынке зерна противоречат принципам евроинтеграции - Посол Франции
Намерение украинского правительства создать государственный агент, у которого будет монопольное право на экспорт социально значимых сельхозпродуктов, идет вразрез с официальными заявлениями Киева, а также с теми принципами, по которым работает Европейский Союз.
Об этом в интервью «Зеркалу недели. Украина» заявил посол Франции в Украине Жак Фор, комментируя законопроект №8053, предполагающий создание такого агента.
„Сегодня мы являемся свидетелями создания некой конструкции, странной для страны, которая заявляет о своей приверженности рыночным принципам“, — считает дипломат.
Кроме того, по его мнению, подобная политика ставит под сомнение возможность дальнейшего развития производственных мощностей, расширения сельскохозяйственного производства в стране.
Отвечая на вопрос о том, повлияет ли принятие подобного закона, а также внесение изменений в закон о госзакупках, на переговоры о создании зоны свободной торговли между Украиной и ЕС, посол сказал: „Несомненно, все подобные изменения отмечаются европейской стороной. Соответствующая реакция будет презентована украинской стороне в рамках переговорного процесса. Повторюсь, речь идет не о каких-то теоретических измышлениях, а о конкретных случаях, по которым мы будем просить, чтобы нам были предоставлены объяснения, почему существует такой разрыв между заявленными намерениями и конкретными действиями. С экономической точки зрения следует опасаться того, что подобные меры в краткосрочной перспективе, возможно, и принесут какую-то выгоду определенному кругу лиц, но в долгосрочной перспективе поставят под угрозу развитие сельскохозяйственного производства в национальных масштабах“.
Подробнее читайте в свежем номере «Зеркала недели. Украина» в интервью Татьяны Силиной с Жаком Фором.
"Зеркало недели"
Спустошена країна
Експерти стверджують, що країна щороку втрачає мільярди доларів через всюдисущу корупцію та підкилимні домовленості.
Залежність України від іноземних кредитів збільшила державний борг до $54 млрд. Тим часом, уряд сподівається отримати ще до $12,1 млрд. позик від Міжнародного валютного фонду (МВФ). За теперішні фінансові “допінги” будуть розплачуватись майбутні покоління, у той час як країна продовжує грузнути у боргах.
Але чи справді країні потрібні такі великі позики? Все більша кількість економістів та інвестиційних банкірів кажуть, що — ні. Якщо український уряд припинить безцеремонно втручатись у ринок, у роздавання субсидій та привабливих пропозиції “для своїх” і боротиметься з фінансовим шахрайством, то не буде необхідності нарощувати заборгованість, за яку потрібно буде відплачуватись майбутнім поколінням.
“Корупція робить нас бідними. Якщо ми викорінимо корупцію навіть на найнижчому рівні – хабарі податківцям, міліціонерам тощо – то кошти, які вдасться зберегти, будуть значно більшими за кредити МВФ”.
- Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку
“Корупція робить нас бідними, - розповідає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. – Якщо ми викорінимо корупцію навіть на найнижчому рівні – хабарі податківцям, міліціонерам тощо – то кошти, які вдасться зберегти, будуть значно більшими за кредити МВФ”.
Визначити конкретну суму втрат України важко, але ця сума значна. За підрахунками організації Global Financial Integrity, яка слідкує за фінансовими зловживаннями, фінансова система України щороку бідніє на $10,75 млрд через навмисне заниження цін на експорт, завищення цін на імпорт і купівлю неіснуючих послуг, у чому допомагають офшорні податкові раї в Кіпрі і на Сейшельських та Кайманових островах. Усе це створено для того, аби прибуток залишався в офшорах і не був досяжним для української податкової системи.
Державний борг України у $54 млрд. – це близько 40% від щорічного валового внутрішнього продукту. Це приблизно на $20 млрд. Більше, ніж річний бюджет у нашій країні.
Втрачені гроші є однією з причин, чому все, від університетів до лікарень та доріг, є не таким якісним, який могло б бути, чому пенсії є мізерними і чому шість мільйонів українців, за даними Світового банку, воліють жити за кордоном.
З 14 мільйонів українських пенсіонерів майже 9 мільйонів живуть на 1000 гривень на місяць, а третина українців існують у злиднях. Усе це відбувається в країні з населеннім 46 мільйонів, котра є одним з найбільших у світі експортерів сталі, руди, зерна, промислової хімії та зброї.
“Втрати для бюджету від непрозорих приватизації, обмеження експорту зерна, фіктивного повернення податку на додану вартість (ПДВ) тощо протягом останніх років вимірюється мільярдами гривень”.
- Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру політичних досліджень.
“Втрати для бюджету від непрозорих приватизації, обмеження експорту зерна, фіктивного повернення податку на додану вартість (ПДВ) тощо протягом останніх років вимірюється мільярдами гривень”, - розповідає старший аналітик Міжнародного центру політичних досліджень Олександр Жолудь.
Є кілька причин, чому національна економіка перебуває в такому гнітючому для більшості українців стані у той час, як прибутки мільярдерів продовжують зростати.
Тіньова приватизація
Незалежна Україна має довгу і жахливу історію продажу державних активів у неконкурентний та непрозорий спосіб для обраних і часто за зниженою ціною. Така практика фактично позбавляє державну казну великого обсягу доходів, що вимірюється мільярдами доларів, які держава отримала б, якби підприємства продавались на конкурентній основі.
Насправді єдиний яскравий приклад чистої, конкурентної приватизації відбувся у 2005 році. Це була фактично повторна приватизація, на якій наполягла у той час прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Mittal Steel (сьогодні ArcelorMittal) купив найбільшого виробника сталі в країні “Криворіжсталь” за $4,8 млрд. – у шість разів вищу ціну, аніж та, яку рік до того заплатили за цей завод мільярдери Рінат Ахметов і Віктор Пінчук.
У час першої приватизації “Криворіжсталі”, яку було названо обманом, прем’єр-міністром був Віктор Янукович. Тепер, уже на посту президента, він, схоже, повертає країну на знайомий шлях непрозорого продажу державних активів.
За словами Юрчишина, державна телекомунікаційнуа монополія “Укртелеком” є одним з декількох великих активів, які залишились у держави, продають на неконкурентній основі. Українські інвестиційні банкіри кажуть, що цей продаж, здається, спеціально підлаштувати для покупки австрійською компанією Epic.
Правила проведення торгів за цей актив перекрили навіть можливість участі у них деяким з провідних світових телекомунікаційних компаній. Урешті-решт, єдина ставка була зроблена компанією Epic, яка заявила про бажання купити “Укртелеком” на близько $10 млн. більше стартової ціни у $1,3 млрд. Якщо угода відбудеться, то, за словами аналітиків, “Укртелеком” буде продано Epic за ціною на $500 млн. меншою, аніж якби на торгах була конкуренція між різними учасниками.
“Все вирішено і продаж відбудеться, - зазначає Олександр Вальчишен, аналітик інвестиційної компанії Investment Capital Ukraine. – Але те, що ця покупка не відбувається на аукціоні демонструє, що Україна не вітає реальних стратегічних інвесторів”.
У 2010 році Україна продала державних активів лише на $137 млн., що на 83% менше від запланованого. Два активи, які було продано минулого року – виробник локомотивів “Луганськтепловоз” і виробник добрив Сєвєродонецький “Азот” , – виставлялись на торги з одним учасником.
Аналітики вважають, що Україна могла за них отримати більше. Три роки тому той же покупець заплатив за той же актив на $7 млн. менше той ціни, яку минулого року було заплачено за “Луганськтепловоз”. Між тим, Сєвєродонецький “Азот” продано за ціну, яка на 45% менша балансової вартості її активів.
“Кожен раз, коли уряд продає актив на торгах з одним покупцем, то держава в середньому втрачає з такого продажу третину ринкової ціни, хоча це залежить від конкретного продажу”.
- Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру політичних досліджень.
“Кожен раз, коли уряд продає актив на торгах з одним покупцем, то держава в середньому втрачає з такого продажу третину ринкової ціни, хоча це залежить від конкретного продажу”, - каже Жолудь.
РосУкрЕнерго
У швейцарському газовому трейдері “РосУкрЕнерго” стверджують, що займаються законним бізнесом, який виконував роль посередника між Росією, Україною та Центральною Азією.
Проте, у критиків цієї компанії – зокрема, колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, російського прем'єра Володимира Путіна і уряду США – виникають запитання щодо її прозорості, бенефіціантів та мети.
Багато хто стверджує, що мільярдні прибутки “РосУкрЕнерго” було здобуто за рахунок країни і на користь обмеженого кола осіб.
Євро-2012
Напередодні Євро-2012 уряд удався до процесу закупок в одного учасника для робіт і проектів з капітального ремонту застарілого транспорту та інфраструктури. І робить це здебільшого на державні позики. Лише 20% витрат на підготовку до Євро-2012 можуть надійти від приватних інвесторів.
Спочатку організатори планували витратити на підготовку до Євро-2012 $5 млрд. державних коштів, але нинішній план передбачає уже $18 млрд. державних грошей.
Результат? “Викачані” гроші
Керівник будівництва стадіону у Львові Анатолій Воловенко 8 лютого заявив, що вартість будівництва цього стадіону подвоїлась з 1,12 млрд. до 2,3 млрд. гривень. Реконструкція Олімпійського стадіону у Києві може подвоїтися до $600 млн., що зробить його одним з найдорожчих стадіонів у Європі.
Один разючий, але відносно невеликий, приклад дивно витрачених державних коштів є покупка 10 дерев'яних лавок для станції метро у Харкові вартістю близько $8000
за штуку.
“Там є певна маніпуляція. Я не розумію їхньої політики замовлень у одного учасника, - каже колишній міністр з питань сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. – Їхній підхід абсолютно непрозорий”.
Відповідальний за підготовку до Євро-2012 віце-прем'єр Борис Колесніков виправдовує закупки у одного учасника обмеженнями у часі. Але Павленко та інші експерти кажуть, що контрольований Януковичем парламент легко зміг би прискорити ухвалення закону про держзакупівлі, який дав би можливість державі отримувати більше за витрачені державні гроші.
Обрання фаворитів
Уряд також на межі недоотримання мільярдних доходів від експорту через введення експортних квот на зерно з літа минулого року. Згодом уряд непропорційно роздав експортні квоти, половина з яких дісталась лише трьом вітчизняним компаніям. За даними Американської торгово-промислової палати в Україні, це рішення було “необґрунтованим, непрозорим і несправедливим”.
У 2010 році урожай був третім за величиною в українській історії. Американська торгово-промислова палата стверджує, що жменьці привілейованих зернових компанії було за підозрілими обставинами надано левову частку квот на експорт зерна. Ці квоти є дійсними до 30 червня.
Але скоро все може бути набагато гірше: держава може загалом монополізувати ринок зерна, що іде в розріз з міжнародними торговельними зобов'язаннями уряду. За словами голови Українська зернової асоціації Володимира Клименка, запропонований закон може змусити зернотрейдерів робити закупки зерна у державної компанії, а не безпосередньо у фермерів.
Клименко підсумував втрати від цього так: “Абсолютно ясно, що Україна могла б отримати $4,2 млрд. від експорту зерна з минулорічного врожаю. Замість цього через обмеження експорту Україна експортувала зерна лише на $1,4 млрд. зерна. Так, через деструктивну державну політику у сільськогосподарському секторі Україна недоотримала $3 млрд”.
Безмитна нафта
За словами експертів, сотні мільйонів доларів у вигляді податкових доходів були втрачені в минулому році через те, що незрозумілій фірмі дали дозвіл на безмитний імпорт величезного обсягу нафти і супутніх продуктів. За даними Антимонопольного комітету України, якби фірму “Лівелла” не звільнили від сплати мита, то на даний момент вона уже б заборгувала за ввізні мита $375 млн. Дана компанія припинила імпорт нафти після протестів конкурентів і бізнес-лобістів.
“У той час, коли уряд ухвалює важкі і непопулярні рішення [такі, як скорочення державних витрат], [експлуатовані деякими компаніями привілеї безмитного та неоподатковуваного імпорту] не тільки дозволяють деяким компаніям ухилятися від сплати податків, а й спотворює вільну конкуренцію на українському ринку палива, загрожуючи інвестиціям у цей сектор”, - йдеться у листі Американської торгово-промислової палати до органів державної влади.
Податок на додану вартість
Безумовно, одним з найбільшого марнотратства часу було у державній програмі з повернення податку на додану вартість (ПДВ). Ця програма розроблена, щоб зробити український експорт більш конкурентоспроможним через повернення ПДВ експортерам. Тим не менш, хронічна нездатність або небажання уряду повертати експортерам заборговане ПДВ спровокувала підозри про корупцію за участю фіктивних фірм. Деякі фірми отримують відшкодування по ПДВ, а інші ні. Усе вирішує уряд.
Ця проблема є перешкодою для інвестицій. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявив, що станом на грудень 2010 року уряд заборгував експортерам $1,2 млрд. Це не враховуючи уже повернених виплат по ПДВ у формі облігацій на $2 млрд. ще у вересні 2010 року. Станом на 31 грудня минулого року найбільшому в Україні сталеливарному заводу, Арселор Міттал Кривий Ріг, було заборговано виплат по ПДВ на $288 млн.
Посол Великобританії Лі Тернер нещодавно розкритикував увесь цей процес. “Деяким компаніям повертають його (ПДВ) швидко, деяким повільно, а деякі компанії не отримують його взагалі. На жаль, побутує думка, що на те, як швидко ви отримаєте відшкодування по ПДВ, можуть впливати політичні зв'язки або корупція. Ясно, що це катастрофічна ситуація для бізнес-клімату”, - сказав Тернер.
“Якби український уряд більш ефективно залучав до бюджету прибутки від приватизації, зняття експортних квот на зерно, то гроші МВФ, найімовірніше, не були б потрібні”.
- директор економічних програм Центра Разумкова Василь Юрчишин.
За словами заступника голова Адміністрації президента з економічних питань Ірини Акімової, уряд займається вирішенням цієї проблеми. “Ми покращили систему відшкодування ПДВ і ввели штрафи, які держава повинна сплачувати у разі затримок з цим відшкодуванням. Також існує автоматична система повернення ПДВ експортерам, які відповідають певним критеріям”, - зазначає Акімова.
Проте, уряд має сумний досвід виконання своїх обіцянок. Мова йде про сталеливарний гігант АрселорМіттал. Його генеральний директор Рінат Старков підвів підсумок 2010 року так: “Ми готові інвестувати в модернізацію і подальший розвиток виробництва. На жаль, систему автоматичного відшкодування ПДВ не було втілено і заборгованості з повернення ПДВ залишаються серйозною перешкодою не тільки для розвитку, але й для нормальної роботи підприємств”.
Точно порахувати, скільки мільярдів доларів Україна втрачає через корупцію, підкилимні домовленості чи просто погане управління, важко, якщо взагалі можливо. Утім, схоже, що багатьом експертам зрозуміло, що необхідності у позиках МВФ не було б, якби уряд відповідально ставився до власних обов’язків.
“Я сумніваюся, що Україна зараз потребує кредитів МВФ, - стверджує Юрчишин. – Правильно було б сказати, що якби український уряд більш ефективно залучав до бюджету прибутки від приватизації, зняття експортних квот на зерно, то гроші МВФ, найімовірніше, не були б потрібні”.
КyivРost