Українська Зернова Асоціація

Вид материалаДокументы
Подобный материал:


UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,

246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація


Огляд преси

09 квітня – 16 квітня 2010 року

Випуск № 11 - 04

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.










Вийшли в поле з надією


Весняно-польові роботи на Харківщині проводяться у комплексі. Сьогодні в сільгосппідприємствах області підживлюють озимину та сіють ранні зернові культури.

Про особливості нинішньої весняно-польової кампанії та готовність аграріїв завершити її в оптимальні терміни розповідає виконуючий обов'язки заступника голови Харківської облдержадміністрації з питань АПК Віталій Алексейчук.

- Найбільшу стурбованість аграріїв Харківщини сьогодні викликає стан озимого клину - не зміг пережити складні погодні умови минулої зими. За попередніми даними, більш як 50 відсотків сходів, що перебували під льодовою кіркою понад 40 днів, швидше за все, доведеться пересівати. Лише минулих вихідних я об'їхав сім районів області, де зустрівся з керівниками багатьох, у тому числі провідних сільськогосподарських підприємств - Героями України Іваном Гулим, Анатолієм Криворучком, а також Іваном Глянем, Миколою Ключкою. Під час спільного огляду посівів побачили, що одні поля достатньо підсіяти, інші - пересіяти частково, а решту - не гаючи часу, потрібно культивувати і готувати до пересіву пізніми культурами. Тобто є багато сходів, які достатньо лише "відремонтувати".

А от щодо посівів озимого ячменю та ріпаку - вони загинули стовідсотково. Наразі ніде не побачив полів з цими живими культурами. Тому сьогодні доля майбутнього врожаю багато в чому залежить від правильного прийняття рішень керівниками господарств. Якщо вони не підсіють чи не пересіють постраждалі поля сьогодні, завтра буде пізно. Тому ми націлюємо керівників господарств на проведення інвентаризації полів з озимими і багаторічними травами, які також необхідно пересівати, аби забезпечити кормами наше тваринництво. До виконання цього завдання вже стали агрономічні служби. Їм на допомогу прийшли фахівці Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та вчені Інституту рослинництва імені В. Юр'єва НААНУ, які паралельно ведуть моніторинг сходів. Ситуація змінюється щоденно. Коли ми робили огляд полів тиждень тому, то під пересів підпадали лише 8 відсотків сходів. Тепер -половина. І дай Боже, аби на цій цифрі зупинитися. Усе це, звичайно, накладає на наших аграріїв набагато більше навантаження, ніж планувалося на час проведення нинішньої весняно-польової кампанії.

- Де братимете додаткові кошти, адже умови, що склалися, вимагають негайних рішень?

- У нас уже є домовленість з Міністерством аграрної політики про те, що буде надана допомога пільговими пальним і добривами. Сподіваємося, що запрацює, як пообіцяв Віктор Славута, і державна програма з підтримки сільгоспвиробника, яка минулого року була зведена нанівець. Тобто відновиться погашення кредитів за прийнятними відсотками, виділятимуться державою кошти для проведення сільгоспробіт. Сьогодні наші аграрії вдячні за те, що банки Харківщини пішли їм назустріч і, практично, ті заявки, які були подані, вже фінансово забезпечені. Поки це становить понад 120 млн грн довгострокових і короткострокових кредитів, але, віриться: ми будемо забезпечені необхідними коштами на проведення всього комплексу сільгоспробіт, що становить 350 млн грн. І, зрозуміло, якщо будуть гроші, то ми вчасно впораємося із сільгоспроботами.

- Віталію Володимировичу, а як наразі аграрії забезпечені насінням, пальним, добривами, технікою, засобами захисту рослин та всім іншим, що необхідно для весняної кампанії?

- Щодо посівного матеріалу, то маємо його на 100 відсотків - і ярих культур, і пізніх. Але для пересіву, скажімо, кукурудзи, насіння доведеться докупляти. Нещодавно на нараді я попередив усі насіннєві господарства, аби вони не продавали посівний матеріал за межі області доти, доки Харківщина повністю не відсіється. Це для того, щоб не довелося потім за нього переплачувати втридорога на стороні. Очевидно, подібна ситуація з озиминою не лише на Харківщині, а й у наших сусідів - полтавчан, сумчан, луганчан. Але, як показує моніторинг, наш озимий клин постраждав найбільше.

Що стосується добрив, то ними забезпечені на 150 відсотків. Пального і техніки також вистачить, щоб впоратися з посівом ранніх зернових. До речі, на 12 квітня їх вже посіяно 63 тис. га із запланованих 296 тис. га. Практично всі райони області включилися у посівну кампанію.

Урядовий Кур'єр


Камінь спотикання – переробка


Ставши торік заручниками фінансової нестабільності та обпікшись на взятих у попередні роки кредитах, галицькі господарники не поспішають лізти у банківський зашморг: взяти позику у фін-установі наважилися лише найпотужніші сільгоспвиробники, впевнені у спроможності повернути кредит.

Невеликі фермерські господарства, а тим більше дрібні індивідуальні виробники, ризикувати не стали - криза навчила селян із властивою їм розсудливістю розраховувати, чи матимуть з чого повертати позичені кошти.

Утім, якою б складною не була фінансова ситуація та несприятливі погодні умови, весняні польові роботи ніхто не відміняв, говорить начальник відділу виробництва, маркетингу та продукції рослинництва Головного управління агропромислового комплексу та продовольства Львівської облдержадміністрації Богдан Малашівський. Аби добре відвеснувати і надолужити втрачений через складні погодні умови час, господарському комплексу області потрібно понад 418 млн грн.

Та як би ретельно не прораховували господарники власні витрати, ринок уже на старті весняної посівної вносить суттєві корективи у фінансові розрахунки селян: першими "загалопували" ціни на насіння, рекордної позначки сягнула вартість пально-мастильних матеріалів, а їх господарський комплекс Львівщини потребує немало - 4230 тонн дизпального, 830 тонн бензину та 210 тонн мастила. Агровиробникам Львівщини цієї весни треба засіяти 298 тис. га зернових та інших сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств. Через посушливу осінь тоді не досіяли озимі культури, тож весною довелося збільшити площу посівів кукурудзи на зерно на 7,3 тис. га порівняно з минулим роком. Корегувати структуру посівів агровиробники області змушені і через стан озимих: із 139 тис. га озимих зернових понад 26 тис. га не витримали морозної зими і частину площ доведеться підсівати або повністю пересівати, решта - у задовільному та доброму стані.

Значно постраждали посіви ріпаку, так у Бродівському районі ця культура повністю вимерзла на 1524 га, у Жидачівському районі - на 405 га, на 140 га - у Золочівському та 50 га - у Самбірському. Ці площі довелося пересівати ярим ріпаком. А директорові ТзОВ "Козацький курінь" М. Пилипчукові з Сокальського району випало, що називається, скликати консиліум з авторитетних фахівців, аби вирішити долю цієї культури на площі 4 тис. га: тут не дотрималися рекомендацій агрономії, передчасно висіявши зерно.

Від того, яким буде майбутній урожай, тепер залежить, чи матимуть змогу агровиробники вчасно і в достатній кількості підживити виснажені холодною і сніжною зимою посіви. З придбанням міндобрив у аграріїв області не має проблем. Головне, аби були кошти на їхню закупівлю. Багато хто має запаси з осені (тоді ціни були дещо нижчими, ніж тепер). А у доброго газди, якщо й не має вільних коштів, каже Богдан Малашівський, завжди знайдеться продукція для реалізації, тож відповідно до можливостей і закуповують все необхідне. Рівень забезпечення міндобривами майже 80 відсотків від потреби.

На сьогодні у господарствах усіх форм власності зерновими вже засіяно п'яту частину: є й такі, приміром, у Дрогобицькому районі, де селяни впорали більше половини площ.

Нинішньої весни, здавалося, через подорожчання цукру на вітчизняному ринку фаворитом на прикарпатських полях почуватиметься цукровий буряк. Та, очевидно, цього не станеться: з власного гіркого досвіду особливої вигоди від відродження буряківництва місцеві агровиробники не чекають, тому й досі розмірковують, чи варто сіяти цукровий буряк чи ні, хоча ця культура добре почувається в тутешній зоні. Коли підрахувати всі видатки на її вирощування, транспортні витрати, то жодного зиску виробникові від такого господарювання. А були б, як раніше, приймальні пункти у районах області, то й не зникала б ця культура з прикарпатських полів.

- Шкода, що не хоче дослухатися до прохань сільгоспвиробників керівництво єдиного діючого на Львівщині Радехівського цукрового заводу, - розповідає Богдан Малашівський. - Переробники втішили селян лише однією доброю звісткою про намір реанімувати ще одне підприємство на території області - Золочівський завод, однак ніяк не вдається домовитися з власниками про відкриття хоча б кількох додаткових приймальних пунктів у традиційно бурякосіючих районах. А до проблем селян Самбірщини (тамтешній завод десятиліття тому "пішов під ніж"), сусідніх Старосамбірського, Мостиського, Городоцького районів, де під посіви цукрових буряків відводилися чималі площі, їм нема діла. За такого підходу навіть попри гостру потребу у збільшенні виробництва вітчизняного солодкого продукту особливих перспектив розвитку в області стратегічна галузь не має. Цього року на Львівщині під цукристі відведуть лише на 3,3 тис. га більше, ніж торік, а загалом солодкі корені вирощуватимуть на 12,1 тис. га. Отже, проблема переробки є каменем спотикання і розв'язати її треба на найвищому рівні.

Урядовий Кур'єр


Обзор аграрных рынков: цены на пшеницу стабилизировались


Цены на пшеницу стабилизировались, но по-прежнему ожидается снижения цен на этот вид зерна.

Пшеница:

Цены на пшеницу в последние торговые сессии стабилизировались в районе отметки $4,75 за бушель ($174,63 за тонну). Поддержку котировкам зерна, в первую очередь, оказал слабеющий доллар. Фундаментальные же факторы по- прежнему указывают на долгосрочный нисходящий тренд. По прогнозу Минсельхоза США, к концу мая запасы пшеницы достигнут нового рекорда за последние 8 лет (почти 196 млн тонн), при этом объемы производства зерна будут значительно превышать объемы потребления, что приведет к существенному затовариванию. В итоге, мы по-прежнему ожидаем снижения цен на этот вид зерна в среднесрочной перспективе.

Кукуруза:

Стабилизировались цены и на кукурузу. На Чикагской Бирже в настоящий момент бушель зерна торгуется на уровне $3,54 ($139,4 за тонну). Как и в случае с пшеницей, локальный отскок связан с валютным аспектом. Между тем фундаментальные факторы по-прежнему не способствуют росту цен. В частности, помимо ожидаемого существенного роста урожая в Южной Америке, стало известно, что американские фермеры планируют увеличить посевные площади под кукурузу почти на 3% (до 36 млн га). В итоге, по кукурузе мы также сохраняем негативный среднесрочный прогноз.

Свинина:

Стабильно себя чувствуют цены на свинину, закрепившиеся в районе отметки $0,77 за фунт ($1694 за тонну). Поддержку котировкам продолжают оказывать опасения по поводу возможного сокращения предложения свинины. В частности, объемы производства мясоперерабатывающих заводов по-прежнему ниже прошлогодних показателей. На рынке говорят о возможном дефиците поголовья свиней, поскольку в прошлом году фермеры сокращали стадо из-за кризиса и дороговизны кормов. В итоге, в настоящий момент цены на оптовом рынке уже достигли максимумов с лета 2008 года. На этом фоне перспективы дальнейшего роста фьючерсов выглядят вполне реальными.

Крестьянские ведомости


ЕБРР намерен предоставить СП "Нибулон" кредит на $50 млн


Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) намерен выделить одному из крупнейших операторов на сельскохозяйственном рынке Украины ООО "Сельскохозяйственное предприятие "Нибулон" (Николаев) кредит на $50 млн на развитие зерновой инфраструктуры.

Согласно сообщению банка в четверг, его совет директоров планирует рассмотреть этот проект 25 мая этого года.

В сообщении отмечается, что общая стоимость проекта, который реализует СП "Нибулон", составляет $223,8 млн. По мнению ЕБРРР, его реализация приведет к дальнейшему развитию инфраструктуры зернового рынка страны, возрождению движения зерновых потоков по Днепру, расширит мощности по хранению и перевалке зерна.

Как сообщалось, "Нибулон" с 2009 года реализует проект, предполагающий ввод в эксплуатацию в целом восьми элеваторов и речных терминалов, создание флота из 50 самоходных и несамоходных суден (в том числе 14 буксиров) общим дедвейтом свыше 150 тыс. тонн.

ООО СП "Нибулон" создано в 1991 году. В настоящее время включает 24 подразделения в семи областях Украины (Николаевской, Луганской, Винницкой, Хмельницкой, Харьковской, Полтавской и Черкасской) и дочернее предприятие в Нидерландах. В целом компания располагает элеваторными мощностями общей вместимостью свыше 500 тыс. тонн, а также собственным перегрузочным терминалом в Николаеве.

Интерфакс-Украина


Фурaжне і прoдoвoльче зернo: бaлaнс ціни, пoпиту і ризиків


У найближчій перспективі Україні вигідніше вирощувати фуражне зерно. Таку думку висловив віце-президент Української зернової асоціації Микола Горбачов під час прес-конференції в Києві.


На фуражне зерно попит завжди вище, ніж на продовольче, зазначив він. Адже, за його словами, для того, щоб конкурувати на світовому ринку продовольчого зерна Україні потрібно буде протистояти таким країнам як США, Франція, Німеччина. "Нашій державі у найближчі 3-5 років це буде складно робити", - наголосив експерт.

"Виростивши продовольче зерно, собівартість якого вдвічі вища, ніж фуражного, Україна продати його вдвічі дорожче не зможе", - зауважив М. Горбачов. Він нагадав, що світові ринки склалися історично і основні споживачі, які купують продовольчу пшеницю з Європи - це Алжир, Туніс, куди зерно продає Франція, як у постколоніальні країни.

"Нам доведеться відвойовувати територію у них, а значить зменшувати ціну. Україні потрібно зважено підійти до того, щоб вирощувати і продовольче, і фуражне зерно. Намагатися вирощувати лише продовольче - це ризиковано і дорого", - підсумував віце-президент УЗА.

Урядовий Кур'єр


Аналитический обзор: Аграрии торопились продать пшеницу по ценам ниже, чем те, которые действовали еще неделей ранее


За прошлую неделю пшеница на внутреннем рынке подешевела на 10 грн. за тонну. Цены внешних предложений украинской пшеницы также пошли на убыль: $171-172 за тонну FOB с поставкой в апреле-июне.

Основная причина падения цен - снижение спроса как в портах, так и со стороны переработчиков. Также сократилось число экспортеров, испытывавших острую нужду в срочных закупках под горящие контракты. Соответственно, новые закупки проводить по высоким ценам никто не планировал.

Все это привело к тому, что некоторые экспортеры снизили цены на 25-30 грн. за тонну, при этом сообщали о планах дополнительного снижения закупочных цен в ближайшее время, если внешний спрос не активизируется.

Переработчики на прошлой неделе также сообщали о планах в ближайшее время дополнительно снизить закупочные цены. В этой связи можно прогнозировать, что при довольно хороших видах на новый урожай пшеницы, а также неактивной внешней торговле культурой и низких ценах на нее внутренний рынок пшеницы в стране в ближайшие недели может сохранить негативную ценовую тенденцию.

На рынке продовольственной ржи продолжается ценовой подъем, однако, его потенциал, похоже, на исходе. За прошлую неделю культура на внутреннем рынке подорожала на 10 грн. (неделей ранее цены также выросли на 10 грн. за тонну).

Повышение цен связано с активным спросом на рожь и сдерживанием продаж культуры. Ввиду существенного сокращения посевных площадей, наихудшего среди иных зерновых состояния перезимовки посевов перспективы сбора нового урожая довольно мрачны. В этой связи ожидается более напряженный баланс спроса/предложения в новом сезоне, что оказывает ценам поддержку уже сейчас.

Кроме того, сдерживание продаж отмечается со стороны держателей не только крупных, но и средних партий, что свидетельствует о довольно сильной тенденции. С другой стороны, рожь все еще остается самой дешевой зерновой культурой, потому внимание к ней со стороны производителей спирта и фуража повышенное.

В этой связи можно ожидать продолжения развития позитивной ценовой динамики. Однако ввиду общего негативного тренда на рынке основных зерновых (пшеница, кукуруза, ячмень) покупатели ржи также могут снизить темпы закупок и занять выжидательную позицию. Потому мы прогнозируем, что в ближайшее время на рынке ржи, видимо, сохранится ценовая стабильность.

На внутреннем рынке фуражной пшеницы цены за прошлую неделю упали на 10 грн. за тонну. Цены внешних предложений пока оставались стабильными ($156-159 за тонну FOB с поставкой в апреле-июне).

Незначительное снижение цен на фуражную пшеницу связано в первую очередь с активизацией предложений культуры. Так, по мере продвижения весенне-полевых работ в центральные области многие аграрии торопились реализовать пшеницу по ценам ниже, чем те, которые действовали еще неделей ранее. Переработчики охотно шли на закупки по сниженным ценам, отмечая, что число предложений действительно существенно выросло. В портах данная ситуация почти ни на что не повлияла.

Ввиду того, что фуражная пшеница остается одной из наиболее востребованных на рынке, затяжное снижение цен выглядит маловероятным. Скорее всего, еще 1-2 недели спад цен может сохраниться, но после этого цены стабилизируются.

ИА <Дело>


Дружить комбайнами


Херсонский машзавод создал СП с "Гомельсельмашем".

Херсонский машиностроительный завод (ХМЗ) собирается решить проблему отсутствия средств на создание новых моделей комбайнов за счет создания СП с белорусским госпредприятием "Гомсельмаш". Собираемые из белорусских машинокомплектов машины будут стоить практически столько же, сколько украинские аналоги, но технически будут более совершенными, отмечают эксперты.

Херсонский машиностроительный завод заключил договор с белорусским "Гомсельмашем" о совместном производстве зерноуборочной техники, сообщили в пресс-службе Минагрополитики. Предприятия договорились совместно выпускать унифицированное семейство комбайнов пропускной способностью 8,1 кг и 14 кг зерна в секунду. В рамках СП ХМЗ планирует выйти на производственные мощности 1-1,5 тыс. единиц техники в год. "Гомсельмаш" будет поставлять машинокомплекты, а ХМЗ - собирать комбайны на своих мощностях и продавать их в Украине. Реализацией займется "Техноторг-Дон", входящая в группу "Техноторг", которая является официальным дилером крупнейших машиностроительных заводов СНГ - МАЗа, ХТЗ, КрАЗа, БелАЗа и других.

ООО "Херсонский машиностроительный завод" было создано в 1887 году и специализируется на производстве сложной сельскохозяйственной техники. ХМЗ входит в структуру ООО "НПП 'БелоцерковМАЗ'". Является единственным в Украине производителем зерноуборочных комбайнов. Производственные мощности - 200 машин в год.

На ХМЗ Ъ рассказали, что уже получили и запустили в производство первую партию машинокомплектов от "Гомсельмаш". В этом году планируется выпустить 300 комбайнов СП и 100 комбайнов "Славутич". Предполагаемая стоимость машины - от 1 млн грн, то есть практически столько же, сколько и украинского аналога.

Эксперты считают, что комбайны будут пользоваться спросом, поскольку парк сельскохозяйственной техники в Украине устарел на 80%. Создание СП позволит частному предприятию ХМЗ, не поддерживаемому государством, начать выпуск новой продукции благодаря белорусскому партнеру, которому оказывается государственная поддержка, говорит аналитик Alfa Capital Денис Шаврук. "Такое СП значительно расширит модельный ряд выпускаемой техники ХМЗ, а также позволит ему выйти на более высокие производственные мощности",- добавляет директор Центра экономического и политического анализа Александр Кава.

"КоммерсантЪ-Украина"


Сергій Тігіпко: Держава поверне підприємствам заборгований ПДВ


Віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко під час засідання Урядового комітету з питань економічної політики зазначив, що Уряд не буде зволікати з відшкодуванням підприємствам заборгованості з ПДВ.

<Обігові кошти вкрай необхідні бізнесу для забезпечення зростання виробництва. Незважаючи на складну бюджетну ситуацію, Уряд не буде зволікати з відшкодуванням простроченої заборгованості держави з ПДВ>, - заявив Віце-прем'єр-міністр України.

Сергій Тігіпко підкреслив важливість проекту постанови Уряду, який було розглянуто на Урядовому комітеті. Документ передбачає випуск ОВДП для погашення накопиченої у 2009 році та простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Згідно з проектом, суб'єкти економіки, що мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, отримають облігації державної внутрішньої позики на суму боргу, підтверджену податковими органами. Планується, що ці облігації матимуть вільний обіг на фондовому ринку.

<Продавши папери, підприємства зможуть залучити необхідні їм обігові кошти. Уряд розраховує, що цей крок дасть додатковий імпульс для пожвавлення вітчизняної економіки вже у цьому році>, - підкреслив Віце-прем'єр-міністр.

Урядовий портал


Украина не будет крупным экспортером продовольственного зерна в течение 3-5 лет


Украина не будет крупным экспортером продовольственного зерна в течение 3-5 лет, заявил на пресс-конференции вице-президент Украинской зерновой ассоциации Николай Горбачев.

"В кратчайшей перспективе Украине более выгодно выращивать фуражное зерно. Продовольственное зерно в 2 раза выше по себестоимости. И Украина столкнется с проблемой продажи этого зерна. Но продать его в 2 раза дороже она не сможет. Поэтому ей придется продавать по той цене, которая гораздо ниже, чем по цене, по которой будут продавать наши конкуренты", - заявил Н.Горбачев.

От отметил, что основными потребителями европейской пшеницы являются Алжир, Тунис, куда продает в основном Франция.

"Это постколониальные страны. Нам придется их завоевывать, в связи с этим уступать в цене. Стремиться выращивать только продовольственную пшеницу сейчас дорого и необоснованно", - отметил он.

"РБК-Украина"


Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендует ВРУ доработать законопроект о снижении ставки НДС


Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендует парламенту направить на повторное первое чтение проект закона о внесении изменений в ст. 6 Закона Украины "О налоге на добавленную стоимость" о снижении налогового давления, сообщила пресс-служба ВРУ.

Законопроект №6163 предлагает снизить ставку НДС с 20 до 17% с 1 мая 2010 г.

Поддерживая законодательную инициативу о снижении налогового давления на субъектов предпринимательской деятельности, члены комитета выразили к законопроекту ряд замечаний.

В частности, народные депутаты подчеркнули, что в законопроекте не предусмотрены переходные положения и механизм возврата НДС, уплаченного плательщиками налога по ставке 20%. При введении ставки НДС 17% плательщики теряют право на получение налогового кредита в размере 3%. Источник покрытия этих расходов в законопроекте не определен.

На заседании комитета также отмечалось, что в пояснительной записке к законопроекту не приведены расчеты материально-технических и финансовых ресурсов, необходимых для реализации его норм. Принятие законопроекта без дополнительных источников покрытия потерь бюджета, по мнению парламентариев, окажет негативное влияние на выполнение доходной части бюджета.

По прогнозной оценке Министерства финансов, снижение ставки налога на добавленную стоимость только на 1% повлечет непоступление этого налога в бюджет в размере 3,8 млрд. грн. В случае принятия этого законопроекта с 1 мая 2010 г. потери бюджета составят 7,6 млрд. грн.

ИА "АПК-Информ"


Прямыми дотациями пугают коров


МинАП воюет с Минфином.

Война идет по поводу сохранения старого порядка выплаты налоговых дотаций животноводам - через переработчиков в месячный срок. Цена вопроса на текущий год - более 2 млрд. грн.

<Проблема возникла после того, как в конце прошлого года Верховная Рада приняла закон, которым был полностью изменен механизм дотаций. По новой схеме эти дотации уже не должны выплачиваться переработчиками за счет НДС производителям, ориентируясь на литр сданного молока или килограмм переданного на переработку мяса>,- объясняет ситуацию Мария Колесник, аналитик консалтингового агентства ААА. На смену прошлому механизму должна прийти система спецфонда, выплаты которого будет контролировать Кабмин и одаривать селян будут, исходя из количества поголовья.

Однако, как отмечают специалисты, в Украине сегодня не существует реестра коров, а его быстрое создание, учитывая негативный опыт в области учета той же земли, выглядит просто фантастичным.

Вместе с тем, новая законодательная норма вступила в силу с 1 января текущего года, и только отсутствие госбюджета сдерживает ее фактическое выполнение. Представители отрасли уже обратились в Минфин с просьбой не запускать в действие новый механизм, так как он заблокирует поступление дотаций животноводам.

<При этом средства, перечисляемые переработчиками, будут накапливаться в спецфонде, а это миллиарды гривень. Этими деньгами ввиду их невостребованности Минфин, естественно, будет перекрывать другие статьи расходов. Министерство финансов, конечно, заинтересовано, чтобы новый порядок был заложен в бюджет на 2010 г. Проблема заключается в том, что старый механизм дотаций уже не действует и фактически сейчас производители мяса и молока не получают никаких дотаций>,- отмечает Мария Колесник.

Речь идет о том, кто в этом году будет давать деньги селянам - переработчики из средств накопленного НДС или государство через прямое дотирование каждого отдельно взятого селянина, у которого есть хотя бы одна корова. Таких, по данным ассоциации <Украинский аграрный клуб> (АУАК) в Украине насчитывается около 2 млн. человек. Именно они снабжают переработчиков молоком в объеме не менее 70% от потребности.

Отработанная за 10 последних лет схема предполагала, что больше господдержки получит тот хозяин, у кого удои больше, который заинтересован работать с производителями готовой молочной продукции - сдает молоко и мясо переработчикам. Нововведение рушит этот механизм. Если в госбюджете на 2010 г. НДС переработчиков отнесут к расходам спецфонда, производители молока и мяса получат эти средства из расчета на одну корову, что фактически лишит этот сектор поддержки как минимум на три месяца, считают в МинАПК. По старой схеме компенсацию от экспорта молока и мяса переработчики выплачивали производителям ежемесячно в размере от 600 грн. до 1300 грн. на руки в зависимости от поставляемых объемов продукции.

<В 2009 г. сумма налоговых дотаций достигла 1,6 млрд. грн., а рентабельность отрасли в среднем составила около 5% (производство молока - 2%)>,- говорит Владимир Лапа, эксперт АУАК.

Рост закупочных цен на молоко во втором полугодии на 60-80% - до 2-4,5 грн. за литр, а также тенденция по снижению импорта этой продукции, по мнению аналитика, давали основания предполагать, что в течение четырех-пяти лет Украина смогла бы самостоятельно обеспечить себя молоком и мясом.

<Смена схемы государственного дотирования ставит под сомнение эту вероятность. Более того, помимо технических неурядиц, переход на прямое дотирование чреват повышением цен на мясо-молочную продукцию уже в ближайшее время на 10-15%>,- считает Алекс Лисситса, президент АУАК.

С ним соглашается Мария Колесник: <Животноводы будут вынуждены сдавать сырье по более высоким закупочным ценам. А переработчики, разумеется, также будут вынуждены закладывать это повышение в розничные цены, то есть в конечном итоге пострадают производители мяса и молока, и переработчики, и потребители мясо-молочной продукции>.

По прогнозам Украинского аграрного клуба, становящаяся на ноги отрасль производства молока и мяса потребует в 2010 г. налоговых дотаций на уровне 2-2,3 млрд. грн.

Очевидно, что, меняя схему дотирования, государство преследовало благородную цель - исключить фактор субъективности во взаимоотношениях животноводов и переработчиков. Правда, этот же фактор с нововведением перейдет в плоскость <государство - животноводы>. Ситуация с задолженностью по НДС и вялотекущим ее возмещением через откаты - тоже известный факт. Все бы ничего, но новая схема господдержки добавляет производителям молока и мяса новые проблемы, над которыми они раньше даже не задумывались. Например, они должны попасть в реестр держателей поголовья, завести банковский счет для получения средств, что мало беспокоит средние хозяйства и усложнит жизнь мелким производителям - частным сельским хозяйствам, считают эксперты.

Ясно, что с переходом на прямое дотирование частные производители лишаются главного преимущества - получения быстрых денег. Это усугубит и без того обострившуюся ситуацию с вырезанием скота в селах. Соответственно, такая государственная политика приведет к тому, что на рынке уцелеют лишь средние и крупные производители. Помимо этого, считают эксперты, фактор смены механизма господдержки сделает этот бизнес более рискованным по причине растянутого во времени получения средств. Ныне, по данным АУАК, инвестиции в выращивание одной единицы скота требуют $10 тыс., а окупаемость наступает через пять-семь лет. Для сравнения, затраты на выращивание 1 т сахарной свеклы составляют $1 тыс., а окупаемость наступает в течение двух лет. Легко спрогнозировать, что указанные сумма и сроки ведения животноводческого бизнеса вырастут в случае прямого дотирования сектора.

В прошлом Украина экспортировала сельхозпродукцию на сумму $10 млрд., заняв второе место в структуре торговли страны после промышленности. Агропром - единственный сектор, который обеспечил положительное торговое сальдо страны в 2009 г.

"Экономические известия"


Весняний день рік годує


Рослинники Полтавщини ще досі підраховують збитки, які завдала їм зима.

42 відсотки площ озимих культур в області загинуло повністю, тож доведеться їх пересівати. За словами заступника начальника Головного управління агропромислового комплексу Полтавської обласної державної адміністрації Семена Москаленка, найбільше від льодової кірки постраждали посіви озимого ячменю - на 70 відсотках площ і ріпаку - на 80 відсотках. До того ж, вегетація розпочалась із запізненням, озима пшениця з перших днів після пробудження потрапила під вплив високих температур, а це може негативно позначитись на її розвитку. Наукою доведено, а практикою засвідчено: щоб мати належний урожай озимої пшениці і взагалі будь-якої озимої культури, необхідно, аби вона щонайменше 40 днів після пробудження перебувала під температурою повітря не вище +6о-7о С. А на Полтавщині у першій декаді квітня середньодобова температура перейшла за +10о. Для рослин це стрес, тож вони гинуть.

Найбільше озимини втрачено в Чутівському районі - 87 відсотків, Диканському - 79, по 74 відсотки - в Оржицькому та Глобинському районах, у Котелевському - 69 відсотків.

Порівняно непогано озимина розвивається в Лубенському та Гадяцькому районах, де загинуло 11 відсотків її площ. Проте й тут ситуація може змінитися. Наприклад, у ВАТ "Гадяцьке бурякогосподарство" випадання озимини в останні дні зросло і сягнуло 30 відсотків. Скільки загалом її загинуло в господарствах області, стане відомо за три тижні, коли рослини припинять випадати. Та вже зараз спеціалісти прогнозують пересів на 160 тис. га.

Обліковуючи втрати, аграрії, втім, не драматизують ситуацію, бо насіння в сільськогосподарських підприємствах області заготували із запасом 25 відсотків.

- Пересівати будемо не тільки ячменем і ярою пшеницею, які мають низький попит на ринку і мало затребувані як фуражні культури, - розповідає Семен Москаленко, - а й просом та гречкою. До 45 відсотків площ пересіємо кукурудзою та 15 відсотків соєю. Решту - буряками і ярим ріпаком, та приблизно 3-5 тис. га - соняшником.

До речі, весняно-польові роботи на Полтавщині тривають уже майже тиждень. Поки посів ведуть на окремих полях, де прогрівся грунт, - на супісках та схилах.

На 10 квітня в сільгосппідприємствах області було засіяно понад 20 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур. За традицією, першими в області розпочали весняно-польові роботи хлібороби Оржицького району. Підживлено більш як 110 тис. га озимої пшениці, і робота ця триває. Пересіяно понад 600 га та 1000 га підсіяно ячменем у господарствах, де є тваринництво.

Рослинники ефективно використовують кожну погожу годину з таким розрахунком, щоб відсіятися за п'ять робочих днів. Пізніші культури, наприклад, буряки, полтавчани планують посіяти без пересіву до 15-20 квітня на площі 65 тис. га. Більше буряків, вірогідно, засіють тільки на Вінниччині, де ця галузь активно відроджується.

На час проведення посівної кампанії пального в агроформуваннях області достатньо. За інформацією заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації з механізації Сергія Чорненького, у слабкіших господарствах ним заправляються "з коліс", а потужні сільгосппідприємства, які мають кошти, запасли його стільки, що вистачить і на жнива. Та все одно, вважають фахівці, без державної підтримки аграріям не прожити. Особливо в наступні роки. Саме тому вони сподіваються на обіцяні урядом дотації та кредитні пільги. А щодо виробничої діяльності, то полтавчани для багатьох завжди були за приклад.

Урядовий Кур'єр


Сценарій диктує погода


З кожною погожою квітневою годиною на ланах сільськогосподарських підприємств Сумщини активізуються весняно-польові роботи.

Як повідомили в оперативній службі управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації, станом на 12 квітня ранні зернові культури посіяно на площі майже 10 тисяч гектарів із прогнозованих 190 тисяч. У сівбу майже одночасно включилися механізатори більшості господарств за винятком трьох північних районів - Середино-Будського, Ямпільського і Шосткинського, де стабільне тепло настає трохи пізніше.

За словами заступника начальника головного аграрного відомства області Сергія Сідліченка, усі роботи ведуться в комплексі: хлібороби закривають вологу, по мерзлоталому грунту підживлюють озимину, пересівають і ремонтують сходи. Стосовно двох останніх видів агротехнічних операцій, то саме вони найбільше непокоять селян. Як і передбачалося, "кандидатами" на додаткову роботу так і залишаються близько 100 тисяч гектарів посівів озимини, які потрапили під льодову кірку і виходять з-під неї в ослабленому вигляді. Найбільше постраждали лани в центральних та південних районах - Лебединському, Охтирському, Великописарівському, Недригайлівському та ряді інших. Там, де наслідки погоди вже стали очевидними, хлібороби або підсівають масиви ярою пшеницею чи ячменем, або ж пересівають кукурудзою, соєю, гречкою. На сьогодні цю роботу виконано на десятій частині площі.

Але навіть такий сценарій розвитку не вносить жодних непередбачуваних коректив до ритмічного весняного процесу. Що це саме так, підтвердили зональні науково-практичні конференції, які відбулися на базі Інституту агропромислового виробництва, Іванівської дослідно-селекційної станції Охтирського району, Глухівського інституту луб'яних культур. Їхні учасники - керівники господарств, працівники агрономічної, інженерної та інших служб спільно з науковцями розробили конкретну тактику роботи на кожному полі, враховуючи його стан.

Прикладом технологічно грамотного підходу до ведення весняної кампанії слугують десятки агрофірм, СТОВ, фермерських господарств. Серед них "Світанок" Великописарівського району, на чолі якого відомий у краю фермер Микола Надточій. Тут швидко закрили вологу на всіх двох тисячах гектарів, підживили багаторічні трави, посіяли 1200 гектарів ранніх зернових, зокрема 500 га ріпаку та 540 га ячменю. Починаючи з першого дня посівної всі роботи ведуться цілодобово. Господарство кілька років поспіль єдине в області і одне з небагатьох в Україні широко практикує систему точного висіву, застосовуючи при цьому космічний супутниковий зв'язок. За допомогою двох сівалок німецького виробництва "Хорш" місцеві механізатори традиційно першими на Сумщині завершують сівбу ранніх зернових культур. Як повідомив Микола Олександрович, цього року після тривалої перерви "Світанок" буде вирощувати на 130 гектарах цукрові буряки. Звісно, площа не велика, однак вселяє надію на відродження в області солодкої галузі, біля витоків якої стояли відомі цукрозаводчики Харитоненки і Терещенки. Всього ж ця вигідна технічна культура нинішнього року займатиме майже 12 тисяч гектарів, аби забезпечити сировиною переробні заводи в селах Жовтневе Білопільського та Угроїди Краснопільського районів. Ці підприємства до нового сезону нині активно готує спільне українсько-азербайджанське підприємство "УкрАзДружба", яке вже інвестувало чималі кошти у ремонт обладнання і частково профінансувало буряководів.

Активно ведуться роботи у господарствах "Урожай", "Кривозуб" Роменського, "Велетень" Глухівського, "Вікторія" Білопільського районів та багатьох інших. Цьому визначальною мірою сприяє висока забезпеченість насамперед пально-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, насінням. За прогнозами фахівців, найближчі кілька днів будуть особливо важливими для селян: по-перше, тепла погода активізує сівбу, по-друге, стане очевидною вся картина з ремонтом і пересівом. І до того, й до того хлібороби області повністю готові.

Урядовий Кур'єр


Экспортеры зерна хотят заменить НДС другим налогом


На поддержку аграрного сектора в проекте бюджета предусмотрено расходов на 16% больше, чем в прошлом году. При этом, на помощь сельскому хозяйству, должны прийти местные бюджеты.

8 - 10% от общего местного фонда должно идти на финансирование аграрного сектора. Об этом заявил вице-премьер-министр по аграрным вопросам Виктор Слаута.

Внимания государства требуют и экспортеры зерна. Напомним, в результате задержек по возмещению НДС, на складах осталось нереализованных 5 миллионов тонн продукции с прошлого года. Как выход из ситуации, экспортеры предлагают заменить НДС другим налогом или вообще от него отказаться. Об НДС для аграриев с UBR.UA говорил Николай Горбачов, директор компании - зернотрейдера.

"Налог можно заменить с одного на другой. Если можно, скажем, собрать налог на НДС, то можно собрать налог и на экспорт. Можно также собрать и налог на импорт. И легко он считается. И можно взять его и спрогнозировать, буквально, на бюджет следующего года", - отметил Горбачев.

Український Бізнес Ресурс


Компенсацию АПК по процентным ставкам, не выплаченную в 2009, выплатят в этом году


КМУ 7 апреля 2010 года принял пока еще не вступившее в силу постановление N 296, устанавливающее порядок использования в 2010 году средств Стабилизационного фонда для компенсации процентной ставки (не выплаченной в 2009 году) по полученным предприятиями АПК кредитам.

По документу Минагропрому для компенсации выделяется 100 млн. гривен. До вступления в силу Закона о госбюджете на 2010 год эти средства должны использоваться в соответствии с Порядком использования в 2009 - 2013 годах бюджетных средств, направляемых на поддержку предприятий агропромышленного комплекса через механизм удешевления кредитов. Требования п. 13 Порядка при этом не применяются.

В первую очередь, согласно Постановлению, компенсация процентной ставки будет выплачиваться по кредитам, полученным для реализации инновационных проектов, направленных на развитие АПК и прошедших государственную аттестацию.

Порядок предусматривает частичную компенсацию процентной ставки по коротко- , средне- и долгосрочным кредитам на конкурсной основе предприятиям АПК. Компенсация по кредитам в иностранной валюте предоставляется лишь при наличии у заемщика внешнеэкономического договора на покупку техники и оборудования иностранного производства, аналогов которому в Украине нет, и племенного скота.

ЛИГА-ЗАКОН


Металургам заборгували ПДВ на 4,5 млрд., зернотрейдерам - 8 млрд. грн


Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість металургійним підприємствам на 1 квітня склала 4,45 млрд. грн., зернотрейдерам - 8 млрд. грн.

Як зазначено у переданому УНІАН прес-релізі, суму заборгованості металургам озвучив перед металургами виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов.

"За березень грошима відшкодували 293,294 млн. грн. - тобто тільки 7,42% від суми боргу. При цьому 66,7% заборгованості з відшкодування ПДВ доводиться на два підприємства, що свідчить про нерівномірність виплат", - сказав Притоманов.

За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, компанії-експортери не можуть отримати інформацію щодо відшкодування ПДВ, а відтак не можуть сформувати фінансові плани, не мають коштів для продовження експорту. "Як результат, у лютому 2010 р. обсяги експорту зерна впали у два рази. А Україні необхідно ще експортувати 5 млн. тон урожаю 2009 року. Якщо проблема з відшкодуванням ПДВ експортерам зерна не буде терміново розв'язана, Україна залишиться на 1 липня 2010 р. з безпрецедентно високим залишком зерна, що давитиме на ціну нового урожаю", - сказав Клименко.

12 квітня під час круглого столу заступник голови Державної податкової адміністрації України Сергій Чекашкін повідомив, що заборгованість перед експортерами на сьогодні складає близько 8 млрд. грн. Такий перекіс у бік зернотрейдерів в структурі заборгованості з відшкодування податку пояснюється дією минулого року урядових постанов N925 і N86, якими передбачалося першочергове відшкодування ПДВ металургам і хімікам, а також експортерам зерна з операцій повернення ПДВ через Аграрний фонд, коли багато зернотрейдерів не погоджувалися на таку схему відшкодування.

Ідею ввести ПДВ-векселі як металурги, так і аграрії не підтримують.

В Українському союзі промисловців і підприємців стверджують, що сума боргу з відшкодування ПДВ на деяких підприємствах дорівнює місячному обороту коштів.

Finance.ua


АПК: сталий розвиток забезпечить довгострокова стратегія


Основне завдання аграрного блоку уряду - розроблення довгострокової стратегії розвитку аграрного сектора України та відповідної нормативно- правової бази, що дало б змогу забезпечити сталий розвиток вітчизняного АПК.

Про це віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута заявив днями під час селекторної наради з питань проведення комплексу весняно-польових робіт у 2010 році та визначення пріоритетів Мінагрополітики. У засіданні взяли участь представники міністерств аграрної політики, економіки, фінансів, Національного банку, Державної податкової адміністрації, Контрольно- ревізійного управляння, Антимонопольного комітету, НАК "Нафтогаз України", НАК "Агролізинг", ДАК "Хліб України", Аграрного фонду та ін. відомств у структурі Мінагрополітики, міністр аграрної політики АР Крим, заступники голів облдержадміністрацій з питань АПК, начальники обласних управлінь агропромислового розвитку, науковці, керівники обласних агрохімформувань, працівники Секретаріату КМУ.

За словами віце-прем'єра, у проекті Держбюджету-2010 для підтримки аграрного сектора передбачені видатки на суму, що на 16% більше від показника минулого року, а видатки Стабілізаційного фонду - на 50%. Водночас Віктор Слаута наголосив, що питання фінансової підтримки АПК не може бути виключно прерогативою центральної влади та державного бюджету. Він підкреслив, що всі без винятку керівники регіонів повинні у невідкладному порядку піднімати перед обласними радами питання щодо формування аграрних програм, які фінансуватимуться місцевими бюджетами. "8- 10% від загального обсягу місцевого бюджету повинно спрямовуватися на фінансування аграрного сектора", - зазначив віце-прем'єр.

Під час наради у центральній студії селекторного зв'язку та студіях на місцях було детально обговорено хід проведення весняно-польових робіт та визначено заходи щодо вирішення невідкладних проблем весняної кампанії. Віктор Слаута звернув увагу керівників тих регіонів, де значна частина площ потребує пересіву, на необхідність дотримання оптимальної структури посівів: "Не можна допустити зменшення площ посівів зернових до рівня менш ніж 55% від загальної структури, а цукрового буряка - до 500 тис. га", - зазначив він.

Крім того, у ході засідання порушувалися й інші важливі питання проведення весняно-польових робіт, такі як: активізація кредитування сільгосптоваровиробників та страхування посівів; відновлення дії бюджетних програм фінансової підтримки агропромислового комплексу; розблокування роботи Аграрного фонду. Віце-прем'єр-міністр поінформував учасників наради про те, що уряд провів відповідну роботу з об'єднаннями переробників олійної та спиртової промисловості щодо укладання з виробниками форвардних контрактів, а це, в свою чергу, є одним із джерел фінансування робіт на весняному полі. Віктор Слаута також повідомив, що Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови N 1406 від 23 грудня 2009 року, яка створювала суттєві перешкоди імпорту пестицидів в Україну.

Проте, головне питання, яке сьогодні звучало майже від усіх представників регіонів, стосувалося недоотримання сільгоспвиробниками пільгового пального для проведення комплексу весняно-польових робіт. У зв'язку з цим віце- прем'єр доручив Мінпаливенерго разом з Мінагрополітики, НАК "Нафтогаз України" терміново розв'язати цю проблему.

За оперативними даними Мінагрополітики, які озвучив очільник відомства Микола Присяжнюк, станом на сьогодні близько 85% озимих зернових знаходиться в доброму та задовільному стані. Вже завершено посів ранньої групи зернових та зернобобових культур в АР Крим, і майже завершено в Одеській та Херсонській областях. Розпочато посів цукрового буряка в Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Вінницькій, Київській та інших областях, повідомляє прес-служба віце-прем'єр-міністра.

За інформацією Національної академії аграрних наук України, вегетація озимих по всій Україні розпочалася в строки, наближені до оптимальних. Добрий стан озимих спостерігається в південному регіоні, дещо гірші озимі - в центральних областях України, складною залишається ситуація у північно- східних регіонах, включаючи Полтавську область. Проте зараз одним із найбільш важливих питань, на думку науковців, є необхідність проведення другого підживлення озимих, яке сприятиме підвищенню урожайності, а головне, якості зерна.

Урядовий Кур'єр


А на полі бур'яни "доїдають" врожаї


Із сивої давнини і донині однією з найгостріших проблем землеробства була забур'яненість посівів сільгоспкультур. Незаперечні успіхи в удосконаленні способів обробітку грунту, розробці сівозмін, сучасних грунтообробних комплексів машин, синтезу нових гербіцидів так і не ліквідували труднощі контролю за розповсюдженням бур'янів.

Ця проблема болюча навіть у тих країнах, що мають сучасне інтенсивне землеробство, не кажучи вже про орні землі України.

За даними міжнародної організації FAO, у середньому від забур'янення посівів втрати врожаю у світі сягають: озимої пшениці - 24 відсотки, кукурудзи - 29, рису - 34, сої -35, цукрових буряків - 37 відсотків від можливого рівня врожайності. Орієнтовні світові фінансові втрати від такого негативного чинника щороку перевищують 100 млрд дол. США. Лише на придбання гербіцидів людство щорічно витрачає 16,1 - 16,8 млрд доларів.

Науково доведено, що зниження продуктивності посівів сільгоспкультур в Україні від їх забур`яненості може становити 20-50 відсотків при суцільному способі сівби, 40-80 відсотків і більше - у широкорядних посівах.

Після аграрної реформи на селі, ліквідації великих агрогосподарств і розпаювання орних земель рівень культури землеробства у країні істотно знизився порівняно з радянськими часами. Відповідно став більшим негативний вплив бур'янів на посіви. Держава втратила реальний контроль за дотриманням оптимальної структури посівів, технологій вирощування агрокультур, збереження рівня родючості грунтів і контролю боротьби з бур'янами.

Постійна гонитва фермерів за отриманням максимальних прибутків призвела до руйнування систем науково обгрунтованих сівозмін і до масового вирощування ринкових культур: соняшнику, ріпаку, сої, кукурудзи та інших.

Недолуга система отримання кредитів змушує декого з аграріїв економити на кожній технологічній операції, нещадно, без думки про майбутнє, експлуатувати родючість земель, примітивізувати технології вирощування комерційних культур. Усі ці чинники призвели до значного зниження продуктивності агросектору.

Сьогодні на порядку денному - якість вирощуваної продукції, особливо тих видів культур, що експортуються. Досягнути показників світових стандартів агропродукції та завоювати міжнародні ринки продовольства кавалерійським наскоком не вдається. Треба впроваджувати та застосовувати систему знань і професіоналізму. Зрозуміло, що без науки тут не обійтися.

Створення великих аграрних об'єднань і фірм в Україні передбачає інтенсифікацію сільгоспвиробництва, використання на полях сучасних наукових розробок і нових високопродуктивних комплексів грунтообробних і збиральних машин. На цьому шляху розвитку агровиробникам треба спочатку створити відповідну базу: забезпечити господарства сучасними технічними комплексами машин і кваліфікованим технічним персоналом для раціональної експлуатації, укомплектувати свої господарства високопрофесійними агрономами та створити досконалу агрономічну службу з досконалим менеджментом, економічною та маркетинговою структурами.

Ми маємо сьогодні окремі острівці комплексного виробничого впровадження передових технологій, у тому числі і захист посівів від бур'янів, тоді як за системного їхнього впровадження могли б мати результати з виробництва агропродукції в цілому по країні, які б конкурували з провідними світовими учасниками ринку продовольства.

Вітчизняні науковці аграрної сфери навіть за складних умов сьогодення активно і творчо продовжують працювати. Практично зі всіх основних польових культур: зернових, бобових, олійних, цукрових буряків, овочевих та інших - створені високопродуктивні сорти та гібриди для інтенсивних технологій вирощування. Розроблені нові, більш досконалі та екологічно безпечні системи захисту посівів від бур'янів з використанням нового покоління гербіцидів і раціональних систем їх внесення. Удосконалені прийоми максимального використання конкурентоспроможності посівів культурних рослин для контролювання бур'янів.

На кожному гектарі посівів в Україні лише за рахунок зниження забур'яненості (без урахування позитивного впливу оновлення сортів і гібридів, використання міндобрив і засобів захисту) продуктивність сільгоспкультур порівняно з 1995 роком зросла: цукрових буряків на 5,2т/га; пшениці озимої на 0,23т/га; сої на 0,21т/га; кукурудзи на 1,22т/га; ріпаку на 0,46т/га; соняшнику на 0,55т/га. З урахуванням площ посівів сільгоспкультур в Україні вартість збереженого врожаю від негативного впливу бур'янів щорічно становить понад 10 млрд грн.

Результати наукових впроваджень у виробництво могли б бути більш вагомими і забезпечували б значно вищі показники економічної ефективності за умови комплексного їх здійснення в агровиробництві у масштабах всієї країни.

Урядовий Кур'єр


Участники рынка против частичной компенсации НДС зернотрейдерам зерном из Аграрного фонда – УАК


Участники рынка против частичной компенсации НДС зернотрейдерам зерном из Аграрного фонда. Об этом во время круглого стола заявил президент Украинской аграрной конфедерации (УАК) Леонид Козаченко.

"Это тупиковая система. В прошлом году было так, что приходили экспортеры в Аграрный фонд, а им вместо зерна дают или топливо, или минудобрения. Ну зачем зернотрейдерам это сырье? Они же его не продадут, а стоимость зерна из Агрофонда каждый чиновник указывал, как ему заблагорассудится, не было четких цифр. Это коррумпированная система, раз попытались и достаточно", - заявил Л.Козаченко.

Напомним, Министерство аграрной политики Украины разработало проект постановления, которое предусматривает компенсацию части НДС экспортерам зерна за счет зерна из Аграрного фонда. На эти цели предполагается выделить 1-1,3 млрд. тонн зерна. В прошлом году, по подсчетам министерства, таким образом зернотрейдеры получили 2 млрд. тонн зерна.

"РБК-Украина"


Долги по НДС достигают 30 млрд.грн.


На сегодняшний день задолженность по налогу на добавленную стоимость (НДС) составляет 31 млрд.грн., из них просроченных - 16 млрд.грн. Об этом заявил заместитель главы Государственной налоговой администрации Украины (ГНАУ) Сергей Чекашкин на заседании "круглого стола" на тему "Долги по возмещению НДС уничтожают украинский экспорт: кто виноват и что делать?".

"31 миллиард - это общая сумма, и есть 3 миллиарда - это сумма, которая оспаривается в судах и, таким образом, если это отнять, получится 28,3 миллиарда. Это самые точные цифры на сегодняшний день", - сказал С.Чекашкин, которого цитирует корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.

С.Чекашкин также отметил, что ежемесячная заявка на возмещение НДС, как правило, составляет около 4 млрд.грн. В этом году она несколько снизилась и составляет 3,6 млрд.грн. Если исходить из того, что просроченная задолженность - это задолженность, заявка по которой была подана три месяца назад, так как два месяца дается налоговой службе на проверку и еще месяц на фактическое возмещение, сумма просроченного НДС, по его словам, составляет 16 млрд.грн.

Заместитель главы ГНАУ также отметил, что причина накопления такой задолженности заключается не в том, что налоговики затягивают проверки. "В действительности у нас подтвержденная сумма составляет уже 23 миллиарда. Мы вовремя проверяем, вовремя отказываем в возмещении, если для этого есть основания... Почему задолженность выросла... в этом году почти на 7 миллиардов? Потому что темпы возмещения в этом году существенно сократились, это проблема в большей степени с бюджетом", - сказал он.

По словам С.Чекашкина, вопрос погашения задолженности будет решен путем выпуска облигаций внутреннего государственного займа на сумму просроченной задолженности по НДС, а суммы, которые не являются просроченными, будут погашаться вовремя.

Напомним, ранее Президент Украины Виктор Янукович поручил правительству разработать прозрачный механизм возмещения налога на добавленную стоимость НДС в автоматическом режиме.

ІА "ЛІГАБізнесІнформ"


Украина способна в 2 раза увеличить урожай зерна - С.Мельник


Украина имеет возможность увеличить урожай зерна в 2 раза и на порядок повысить его качество. Такое мнение высказал заместитель министра агрополитики Сергей Мельник во время заседания <круглого стола> по проблеме качества зерна 9 апреля в МинАП. Как сообщила пресс-служба Минагрополитики, главный вопрос, который решался на заседании - как повысить качество украинского зерна.

По словам С.Мельника, на сегодняшний день Украина является одним из мощных игроков на мировых рынках зерна. При этом государство в этом направлении имеет большие перспективы, поскольку сейчас еще не все возможности исчерпаны.

<Мы способны вдвое увеличить урожаи и на порядок повысить качество зерна. Но для этого нужны консолидированные усилия аграрного бизнеса и власти, нужны реформы, которые выведут украинское агропроизводство на качественно новый уровень>, - подчеркнул замминистра.

Участие в заседании приняли руководство и ответственные работники Минагрополитики, Главгосзащиты, Госконтрольсельхозпрода, Укрглавгоскарантина, Аграрного союза Украины, Ассоциации фермеров и частных землевладельцев Украины, Аграрного фонда, Украинской зерновой ассоциации, ведущие зернотрейдеры, ученые НААН.

ИА "АПК-Информ"


Алкоголь согласен на повышение


Правительство снова предлагает повысить ставки акцизного сбора на крепленое вино.

Новшество заденет и коньячный рынок. Однако впервые за долгое время правительство и коньячники договорились об уровне повышения, который устраивает всех.

С момента обретения Украиной нового правительства производители алкогольной отрасли опасались давать какие-либо прогнозы. Опасения производителей имели под собой все основания. В Украине уже сложилась порочная практика затыкания бюджетных дыр дополнительными доходами от акцизов на алкоголь и табак. Поднимать уровень ставок два раза в год зазорным не считалось. На такое многолетнее регулирование вкупе с влиянием экономического кризиса алкогольная отрасль ответила падением рынков и закрытием заводов крупнейших производителей.

Первым шагом нового президента стало снижение повышенного предыдущим правительством уровня ставок акцизного сбора до прежнего уровня. В марте Виктор Янукович подписал принятый Верховной Радой закон, который предусматривает возвращение к ставке акцизного сбора на коньяк в размере 14 грн. за 1 л 100%-ного спирта, которая действовала ранее.

<В случае если бы уровень ставок оставался на уровне 20 грн./л, а в 2011 г.- 27 грн./л, рынок бы сократился еще на 500 тыс. дал и вернулся бы на уровень 2000 г.>,- считает почетный директор ОАО АПФ <Таврия> Александр Сидоренко.

Вторым шагом стало повышение ставок акцизного сбора на коньяки. Однако в этот раз производители в один голос говорят об адекватности и конструктивности переговоров, результатом которых стало единое мнение об уровне ставок в 17 грн. за 1 л чистого спирта, содержащегося в напитке. Однако со следующего года этот показатель будет увеличен в два раза - до 34 грн., что уж точно нельзя назвать позитивным для отрасли. Но коньячники уверены в том, что если удалось договориться сейчас, то удастся и потом. <Мы видим более здравый подход и с пониманием относимся к повышению, ведь на правительство давит МВФ>,- говорит директор по маркетингу <Алеф-Виналь> Анатолий Коган.

В среду Кабмин будет принимать решение не только о коньяке, но и о крепленом вине. Производители крепкого алкоголя уже давно ратуют за то, чтобы повысить ставку акцизного сбора в данном сегменте. И правительство предпринимало такие попытки не раз. Одним из последних стал законопроект (подготовлен в конце 2009 г.) о повышении ставки акцизного сбора на крепленые вина с добавлением этилового спирта с 50 коп. до 34 грн. за 1 л 100%−ного спирта. По мнению авторов документа, действующий порядок взимания акцизного сбора не отражает высокого (16% и более) содержания спирта. Стоит отметить, что за 2008 г. 47% рынка вина занимали именно крепленые вина. В 2009 г. ситуация существенно не изменилась.

Как сообщили <і> в ассоциации <Виноградари и виноделы Украины> (АВВУ), сейчас министерства экономики и финансов Украины инициируют введение единой ставки акцизного сбора на всю алкогольную продукцию на уровне 39,40 грн. за 1 л чистого спирта. Как пояснили в АВВУ, это означает, что ставка акциза для натуральных виноградных десертных и крепленых вин составит 7,56 грн., а для столовых - 4,8-6,15 грн. (сейчас 0,01).

"Экономические известия"



Проект інформаційного центру є спільним проектом членів Української Зернової Асоціації (УЗА). Інформаційний партнер УЗА – інформаційний центр “Електронні Вісті”. Членами УЗА на сьогодні є 76 українських, зарубіжних та міжнародних фірм, які здійснюють більш ніж 80% обсягів українського експорту та імпорту зернових та олійних культур. Основною метою діяльності УЗА є сприяння формуванню та розвитку загальнонаціонального ринку зерна в Україні.

Огляд преси містить повідомлення центральних, місцевих газет України та інформаційних агенств на сільськогосподарські теми. Огляд преси виходить мовою оригінальних джерел (українською та російською). Всі думки і факти, викладені авторами оригінальних видань, не належать Проекту інформаційного центру УЗА і не завжди поділяються членами асоціації. При цитуванні цих матеріалів просимо посилатися на Огляд преси.

Київ, Україна – квітень 2010


Copyright © 2001-2010 UGA