Geum.ru

Навчально-методичний посібник Володарка

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Тема. Два кораблі.
Хід та план заняття
Створюю 2 команди хлопчиків
Конкурс №1
Хто швидше
Конкурс №3
Конкурс №6
Конкурс №7
Конкурс №8
Робота з наочністю
Матеріал до заняття
Хід та план уроку
Оголошення теми і мети
Читання легенди “Дитинство Святого Миколая”
Читання віршів дітьми
Миколаїв дарунок
Гра-конкурс “Деревце доброти та милосердя”
Робота над прислів’ями
Народні прикмети (читання)
День Святого Андрія
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3

Тема. Два кораблі.


Зінтегровано

Основи здоров’я. Тема. Спортивні ігри.

Київщинознавство. Тема. Захисники Вітчизни.

Мета. Поглибити знання про захисників Вітчизни, прищеплювати любов, повагу, гордість за нашу країну, за наш український народ. Вчити у майбутньому бути справжнім захисником Батьківщини, сприяти згуртованості дитячого колективу, виховувати дружбу, взаєморозуміння, повагу, розвивати фізичні здібності, кмітливість та спритність.

Обладнання Жовті і голубі прапорці, малюнок кораблів, 2 стільці, таблички з написами назв команд, 2 склянки, 2 ложки, 2 тарілки, батон, варення, канат, повітряні кульки, призи.

Хід та план заняття

Організація класу до роботи

Оголошення теми і мети

(Протягом заняття використовую наочність)

Вступне слово вчителя

Дорогі друзі! 6 грудня – День Української Армії. До цього свята мають відношення і наші хлопчики, як підростаюче покоління захисників Батьківщини, миру, благополуччя.

Сьогодні наші хлопчики відправляться у далеке уявне плавання на двох кораблях. ( Створюю 2 команди хлопчиків).

Гра-подорож у далеке плавання

Отже, ми відправляємось у далеке плавання.

Шум моря (губами. Всі ш-ш-ш-ш)

Для цього ми повинні не лише удосконалювати команди, а й спорядити свій корабель.

Вам, шановні члени екіпажів (звертаюсь до хлопчиків), потрібно витримати декілька випробувань, щоб ваше плавання було щасливим..

Після кожного випробування команда-переможець отримує жовтий прапорець, а інша – голубий. В кінці гри по цих прапорцях ми побачимо, яка команда була кращою.
Конкурс №1

Потрібно: 2 стільці для команд, таблички з написами, «Капітан», «Боцман», «Штурман», «Кок», «Юнга», інші – моряки.

(Для кожної команди окремо)

Завдання: оббігаючи стілець, потрібно взяти на ньому табличку з написом і приколоти на грудях.

Хто перший виконав – той переміг.

(Пояснюю значення слів: штурман, кок, юнга, боцман.)

Конкурс №2 (Гонг)

Капітан Врунгель говорив: “Як яхту назвете, так вона і попливе”.

Цей конкурс – для капітанів.

Скласти назву для свого корабля.

(Із окремих частинок скласти малюнок і прочитати назву свого корабля, читати допоможе вчитель)

Хто швидше
“Чорноморець”


“Бригантина”




Конкурс №3

Є назва, є команди. Потрібно корабель заправити. В цьому конкурсі беруть участь юнги.

(Естафета з водою: із склянки в тарілку)
Конкурс №4

Яка команда найсильніша?

Перетягування каната.
Конкурс №5

Для коків

Хто більше з’їсть батона, розрізаного по довжині і густо намазаного варенням за визначений час.
Конкурс №6

СОС. Пробоїна на кораблі.

Чотири (або всі) члени екіпажу стають спиною один до одного, беруться попід руки. Повинні сісти і витягнути ноги (затулити пробоїну), піднятися і т.д. за визначений час.
Конкурс №7

Конкурс для болільників.

Повітряну кульку перекинути (за визначений час) на “палубу” суперника, але щоб кулька не вилетіла в “море”.
Конкурс №8

Яка команда краще танцює танець “Яблучко”.

Підсумок уроку

Рахуємо прапорці.

Нагороджуємо переможців

Відпливаємо в море: ш-ш-ш-ш
Робота з наочністю

Сказати, чому це справжні моряки.

(Вони можуть бути військовими, а можуть просто виловлювати рибу чи перевозити вантаж).

Тема. Зимові свята (Миколая та Андрія)

Зінтегровано


Київщинознавство. Тема. Свята, звичаї обряди.

Українське читання. Тема. Урок позакласного читання.

Мета. Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості. Розвивати образне мислення. Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про видатних релігійних пророків Святого Миколая та Андрія. Розвивати пам'ять, увагу, творче мислення.

Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства. Відтворити обряди проведення свята Миколая та Андрія, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.


Матеріал до заняття. Ікони із зображенням Святого Миколая, Андрія, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та переказки, прикмети, кулінарний рецепт “Миколайчики”, сюжетний малюнок “Андріївські вечорниці", вірші, прислів’я та приказки, калита, гостинці, ікона “12 апостолів”, ікона Миколи Чудотворця.

Хід та план уроку



Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда
  • Які ви знаєте пори року?
  • Яка зараз пора року?
  • Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе.

Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда
  • Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)
  • Що ви знаєте про це свято?
  • Чому його чекають діти?
  • Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення учителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди “Дитинство Святого Миколая”

Дуже давно жив у місті Мйрах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: “Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…”
  • Учителю, поясни мені, як це розуміти? – запитав у задумі.
  • А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, - відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. “Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні” – подумав.

Устав і пішов до комори (кладовки) тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.

Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.

А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.

Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай.

Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.

А коли Миколай виріс, то став священником і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.

А коли він помер, то церква зарахувала його до святих.

А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені.

Бо найбільше щастя в житті – це творити добро.

Читання віршів дітьми

Як сніг упаде

Як сніг упаде, білий сніг,

І все довкола вкриє,

Мороз потисне й на шибках

Квіти зими засіє:

У теплій хаті жебонять

Про що-то діти тихо,

Гладять віконцем в небеса,

А в личку знать утіху.

Бо звідтіль в ясну ніч оцю

Зійде Святий Микола,

Дарунків пишних принесе

З небесного престола.

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая,

Слухав, чи санки вже не риплять,

Чи не тупає весела зграя

Білих, мов сніжинки, ангелят.

Ждав я довго, ждав і не діждався,

І не знаю сам, коли заснув,

Аж до ранку спав, не прокидався,

Хоч, здається, кожний шелест чув.

Аж оце уранці прокидаюсь

І очам не вірю я своїм…

О, спасибі, добрий Миколаю,

Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!

На санчатах видно Ти приїхав,

Оленів залишивши у раю,

А в ракеті безшелесно, тихо

У кімнату прилетів мою.

І в дарунок ти поклав на ліжку

Не багато нам березових різок,

А барвисту українську книжку,

Повну найчудовіших казок.

Гра-конкурс “Деревце доброти та милосердя”

Пускаю по партах лист-заготовку (стовбур і гілочки).

Завдання дітям:

а) подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя?

б) якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок,

в) якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку.

Висновок: ось як квітне наше деревце!

Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.
Робота над прислів’ями

1) До Миколи нема зими ніколи.

2) Миколай бородою трусить – дорогу стелить.

3) До Миколи та й ніколи (про тих, хто не віддає борги).

Народні прикмети (читання)

1) Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.

2) Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.

3) Якщо на Миколая буде мороз, то на добрі хліба та городину.

День Святого Андрія

(Вступне слово вчителя)

Це свято ми відзначаємо 13 грудня. Андрій Первозваний – християнський святий, учень Христа, апостол, що проповідував християнство.

День Святого Андрія люди люблять святкувати. Воно починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця.

Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок., зверху посипали маком і змащували медом, щоб була солодка. Начинку робили з вишень, з маку або з повидла.

Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.

На стіл ставили пісні страви: кашу на олії, вареники з капустою, картоплю в мундирах (не обирану), квашену капусту.

У цей вечір дівчата відгадували свою долю. Для цього, крім калити, пекли ще балабушки (пампушки) або млинці. Виклавши свої балабушки або млинці на тарілки, дівчата чекали, чию балабушку або чий млинець найперше вхопить собака, якого перед цим запускали до хати.

Вважалося, чию балабушку собака з’їсть першою, то та дівчина найшвидше вийде заміж.

А ще дівчата сіяли коноплі на снігу і промовляли: “Андрію, Андрію на тебе коноплі сію, - дуже хочу знати, з ким їх буду брати”.

Дівчата вірили, що хлопець, який з’явиться уві сні, насланому Святим Андрієм, буде судженим.

Звернення дівчат до Святого Андрія Первозванного під час ворожіння

1) Андрію, Андрію,

Я на тебе коноплі сію,

Спідницею волочу,

Заміж вийти хочу.

2) Андрію, Андрію,

Я на тебе коноплі сію,

Нехай буду знати,

З ким їх збирати.

3) Калитою радіємо,

Конопельки сіємо,

Сонце до заходу,

А коноплі до сходу.

Конопельки сіємо,

Граблями волочимо,

Бо ми заміж хочемо.

Дай Боже знайти

З ким життя мати.

4) Світи, світи, місяченьку,

І ви, ясні зорі.

Та й просвіти доріженьку

До милого двору.

Прислів’я та приказки

1) На Андрія треба кожуха-добродія

2) На Андрія робиться дівицям надія.

Проведення гри: “Їду, їду калиту кусать”

Матеріали:
  1. Калита, підвішена на стрічці до сонечка;
  2. Сонечко, закріплене вгорі;
  3. Сажа (фарба, помада тощо);
  4. Кочерга.

Хід гри
    • Біля калити на сторожі стоїть писар Калитинський з віхтем та сажею;
    • До калити на кочерзі скаче вершник Кочержинський.
    • Завдання Калитинського – розсмішити Кочержинського.
    • Завдання Кочержинського – не сміятись і вкусити калиту, не допомагаючи руками.
    • Право на вогняного коня (кочергу) здобував той, хто гарно затанцює.
    • Сівши на кочергу Кочержинський говорив: “Їду, їду калиту кусать”
    • Кали
    • тинський відповідає: “Я буду по губах писать”.
    • Підскакуючи до калити Кочержинський казав: “А я вкушу”.
    • Калитинський відповідав: “А я вмажу” (повторюють кілька разів).
    • Писать можна тоді, коли Кочержинський не втримається і засміється (писать вуса, бороду).
    • Якщо не засміявся і вкусив калиту, то повертається назад на кочерзі переможцем.

Всі йому аплодують. Грає 2-3 пари дітей. Гра супроводжується веселим сміхом.

Підсумок уроку
    • Про які свята ви довідались?
    • Що нового дізнались про них?

(запитуємо 2-3 учнів)

Завдання додому
  • Зробіть приємну несподіванку своїм братикам, сестричкам або батькам:

підготуйте невеличкий подарунок і покладіть в ніч з 18 на 19 грудня їм під подушку.
  • Разом з мамою спечіть Калиту і пограйтесь вдома із своїми братиками та сестричками на свято Андрія.

Тема. Легенди. Перекази. Подорож у майбутнє

Зінтегровано


Київщинознавство. Тема. Птахи і рослини-символи

Читання (Урок позакласного читання). Тема. Легенди. Перекази. Подорож у майбутнє.

Мета. Розширити поняття про рослини та птахи – символи, допомогти дітям усвідомити те, що ці рослини та птахи – невід’ємна частина нашого життя.

Поглибити знання дітей про легенди та перекази давніх часів нашого народу. Прищеплювати любов до рідного краю, історії свого народу, розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас. Виховувати гордість за наш край, рідний народ, державну мову.

Матеріали до заняття: предметні малюнки, рослини-символи, загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, вірші, легенди, перекази, таблиця, посібник Б.Вовка “Квіти”, ілюстрації з “Дитячої Біблії”.
Хід уроку
Оголошення теми і мети
Бесіда
  • Як ви думаєте, звідки до нас прийшли легенди, перекази?

(Вони прийшли до нас із сивої давнини).
  • Так, правильно.

Ще з давніх-давен люди жили на своїй землі за якимись правилами, законами. Вони вірили в якусь надприродну силу, вірили у силу землі – годувальниці, спостерігали за рослинами, тваринами. Співставляли, порівнювали. Наш мудрий народ дійшов до висновку, що не тільки на небі, а й на землі є теж кусочок раю. І це те місце, де ростуть прославлені народом і оспівані в піснях рослини, що мають живучу силу, оберігають від чогось лихого. А ще спокій і добро там, де літають в небі любимі нашим народом птахи-символи. Про них народ склав багато переказів і легенд, які через віки домандрували до наших часів. Сьогодні мова про них піде на нашій виховній годині.

Ось послухайте таку легенду.
Розповідь легенди учителем

Наша земля.

(Легенда).

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати.

По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю, “Ні, - відповіли наші предки,” – там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці. Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишилась для раю, там усе є: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога.

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

(показую малюнок з “Дитячої Біблії”) с. 17, 19.
Читання віршів учнями

Діти підготували вірші про нашу славну Україну. Послухайте їх, будь-ласка.

Марія Хоросницька