Шолохова Марина Вікторівна спеціаліст Ікатегорії Кременчуцького районного управління юстиції. Матеріал підготовлено з метою охорони прав І свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав І закон

Вид материалаЗакон

Содержание


1. Нормативно – правові акти, які регулюють відносини, що виникають в процесі правового обслуговування підприємств, установ, орг
2. Форми правового обслуговування
3. Юридична служба (штатний юрист)
4. Правове обслуговування за договором
Абонентське обслуговування має цілий ряд переваг, у порівнянні зі штатними юристами, з яких, насамперед, варто виділити економіч
5. Особливості правового обслуговування за договором з адвокатом
Зверніть увагу!
6. Випадок із судової практики
П о с а д о в а і н с т р у к ц і я
II. Завдання та обов'язки
6. Відповідно до заданого порядку оформляє матеріали щодо притягнення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідально
8. Контролює своєчасність подання довідок, розрахунків, пояснень та інших матеріалів для підготовки відповідей на претензії.
14. Виконує окремі службові доручення керівника.
5. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.
IV. Відповідальність
V. Юрисконсульт повинен знати
VI. Кваліфікаційні вимоги
Один екземпляр отримав(ла), з посадовою інструкцією ознайомлений (на)
Подобный материал:




Кременчуцьке районне управління юстиції


Форми правового обслуговування підприємств, установ, організацій





Кременчук 2011


Брошура підготовлена: Волочай Юрій Вікторович – начальник

Кременчуцького районного управління юстиції;

Ткач Світлана Сергіївна - провідний спеціаліст Кременчуцького районного управління юстиції;

Шолохова Марина Вікторівна - спеціаліст І

категорії Кременчуцького районного управління

юстиції.


Матеріал підготовлено з метою охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.


Рекомендовано до друку:

відповідно до протоколу апаратної наради

Кременчуцького районного управління юстиції

від 06.06.2011 № 22


Кременчуцьке районне управління юстиції

39614 м. Кременчук, вул. Леніна 14/23

Телефон для довідок 8 (05366) 2-53-03


ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………..4

1. Нормативно – правові акти, які регулюють відносини, що виникають в процесі правового обслуговування підприємств, установ, організацій……………………………………..………………………...4

2. Форми правового обслуговування……..……………..……………..5

3. Юридичної служба (штатний юрист)..…...........................................6

4. Правове обслуговування за договором………………………….….9

5.Особливості правового обслуговування за договором з адвокатом……………………………………………………………….11

6. Випадок із судової практики……………………………………….13

7. Додаток………………………………………………………...…….17

8. Список використаних джерел…………………………..…………..21


ВСТУП


Криза збільшила кількість проблем на підприємствах.

Керівники все частіше замислюються про якісну правову допомогу, яку, на жаль, не завжди може надати штатний юрисконсульт. Разом з тим як аксіома сприймається думка про винність юриста за всі проблеми, що існують на підприємстві. Як же ефективно організувати юрслужбу, і чи є їй альтернатива?

Є досить багато варіантів організації юридичної служби: від юристів - сумісників до численних юридичних відділів, які взаємодіють із зовнішніми консультантами. Вибір здійснюється керівником або власником залежно від структури компанії. Юридична служба повинна бути штабом правової роботи та забезпечувати керівникові можливість реалізації правових норм найкращим чином.


1. Нормативно – правові акти, які регулюють відносини, що виникають в процесі правового обслуговування підприємств, установ, організацій







Нормативними – правовими актами, що регулюють відносини, що виникають в процесі правового обслуговування підприємств, установ, організацій є:

1.Кодекс законів про працю;

2. Господарський кодекс України;

3. Цивільний кодекс України;

4. Закон України «Про адвокатуру» 19.12.1992 № 2887-XII;

5. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2008 № 1040.

2. Форми правового обслуговування




На даний момент не існує єдиної точки зору щодо класифікації форм правового обслуговування.




Результат узагальнення всіх підходів дає можливість виділити наступні форми правового обслуговування:


І. Створення окремого штатного структурного підрозділу юридичної служби або залучення штатного працівника – юрисконсульта;


ІІ Правове обслуговування за договором з:
  1. адвокатом;
  2. адвокатським об’єднанням;
  3. юристом - приватним підприємцем;
  4. юридичною фірмою (консультацією, кооперативом) (далі - юридичною фірмою).

Відомі і такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузь, а також організацій обслуговування невеликих господарських органів однієї  системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де не мають сенсу тримати штатного юрисконсульту, як самостійні структурні підрозділи можуть створити міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.


3. Юридична служба (штатний юрист)








Ця форма правового обслуговування є основною, провідною. Її функціонування нормативно обумовлене Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2008 № 1040.
Виділяють наступні форми організації юридичної служби:
  1. Юридичні відділи (бюро) створюються на підприємствах, в міністерствах відомствах. Юридичних відділ очолює начальник, а в штаті декілька юрисконсультів, між якими можлива спеціалізація по виконанню окремих видів юридичної роботи. У юридичні відділи можуть входити: кодифікатори, претензіоністи, економісти, технічний персонал і ін.

2. Юрисконсульти (штатні юристи) на підприємстві. Така форма організації юридичної служби широко застосовується для правового обслуговування невеликих господарських організацій. Юрисконсульт - працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі.

Працівник зобов'язаний дотримуватись режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Юрисконсультська робота в юридичних відділах організовується по-різному. У одних випадках вся діяльність по правовому обслуговуванню як виробничого об’єднання в цілому, так і вхідних в його систему виробничих одиниць і самостійних підприємств зосереджується в юридичному відділі виробничого об’єднання.
У інших - юридичні відділи виконують правову роботу в цілому для виробничого об’єднання.

В порівнянні з іншими формами правове обслуговування юридичними службами володіє поряд переваг:

а) працівники юридичних служб займаються тільки юрисконсуль-тською діяльністю, що позитивно позначається на їх загальному професійному рівні;

б) працівники юридичних служб є членами колективів обслуговуваних ними господарських організацій. Це дозволяє їм глибше знати виробничу, фінансову, економічну і інші сторони господарської діяльності.

Водночас до недоліків цієї форми правового обслуговування, а саме у разі обрання такого варіанту юридичного обслуговування власнику підприємства потрібно збільшувати штат за рахунок окремого структурного підрозділу (юридичної служби) або посади юрисконсульта, здійснювати витрати на організацію додаткового робочого місця, виплату соціальних допомоги (лікарняний соціальні відпустки).

При чому по закінченні юрисконсультом виконання якого - не будь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється;.

Крім того, слід пам’ятати, що розмір заробітної плати штатного юриста не залежить від результативності його трудової діяльності (наслідків розгляду справ у суді тощо).

Причин низької ефективності юридичних служб може бути безліч. Але головне - кваліфікація юристів. Ніякі організаційні заходи не допоможуть, якщо юрист (юристи) погано знають свою справу. Крім того, необхідно пам'ятати, що на підприємстві правову роботу веде не юрисконсульт або юрвідділ, а практично усі працівники. Адже всі в тій чи іншій мірі беруть участь у реалізації правових норм, тобто виконують, дотримуються, а деякі навіть використовують норми законів та інших нормативних актів. Юридична служба повинна служити штабом правової роботи, забезпечувати керівникові можливість організувати реалізацію правових норм найкращим чином.

Перш ніж вирішувати питання щодо створення юридичної служби потрібно розібратися в структурі вашого підприємства, і відповідно обрати той чи інший варіант організації. Доцільно розробити Положення про юридичну службу, яке має визначати функції останньої, права і обов'язки та порядок їх реалізації. Не варто забувати, що не менш, а може, і більш важливими документами є посадові інструкції. Посадові інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов'язків, повноважень і відповідальності для працівників усіх посад, зазначених у штатному розкладі, в тому числі і юрисконсультів. Не забудьте ознайомити кожного працівника з посадовою інструкцією під розписку. До речі, для організації юридичної служби на підприємстві, в тому числі для розроблення відповідних документів доцільно залучити зовнішнього консультанта, яким може бути адвокат, який не буде.

Посадові інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов'язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення. Посадові інструкції, після також їх затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками, обов'язково доводять до працівника під розпис. Посадові інструкції складають для працівників усіх посад, Що зазначені в штатному розписі. Виняток можуть відтворювати ставайте окремі керівники, правове положення яких визначено в Статуті (Положенні) підприємства, установи, організації або відповідного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій. (Наприклад статут начальника юридичної служби може бути детально урегульовано у Положенні про юридичний відділ, в такому разі посадова інструкція начальника юридичного відділу може не розроблятися).


4. Правове обслуговування за договором







Можливий і інший вид надання правової допомоги підприємству - на підставі договору, укладеного з юридичною або фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності, що здійснює надання юридичних послуг або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою або іншим об’єднанням.

Якщо ще кілька років назад більшість компаній намагалося мати у своєму штаті як мінімум одного юриста, те в останні роки ситуація істотно змінилася, усе більше фірм прибігають до послуг, притягнутих фахівців. Взаємодія з юридичними компаніями, як правило, відбувається або у формі надання разових юридичних послуг, або у вигляді абонентського юридичного обслуговування.

.Юридичні фірми і господарські організації свої відносини по правовому обслуговуванню оформляють договором, в якому передбачаються всі необхідні умови, що стосуються об’єму роботи, що підлягає виконанню, термінів виконання, оплати і т.д.

До стосунків з юридичною фірмою, з якою підприємство уклало договір на абонентське юридичне обслуговування, не застосовується трудове законодавство. Відповідно не виникає  підвищених зобов'язань і гарантій при розірванні договору

В договорі передбачається необхідність призначення конкретної особи - відповідального за виконання роботи по правовому обслуговуванню в цій або іншій організації. Оплата праці може бути почасовою або за разовими дорученнями. При почасовій оплаті праці розмір оплати встановлюється угодою сторін залежно від об’єму виконуваної роботи.

Ця форма правового обслуговування останніми роками набуває всього більшого поширення.

Абонентське юридичне обслуговування являє собою комплексний юридичний супровід діяльності організації по всіх правових питаннях, що виникає в процесі здійснення їй підприємницької діяльності. Абонентське юридичне  обслуговування є формою співробітництва юридичної компанії і клієнта з питань комплексного юридичного супроводу бізнесу, оскільки юридичні фірми зацікавлені в стабілізації клієнтської бази, і воліють працювати із клієнтами на постійній основі, уклавши договір на абонентське юридичне обслуговування,

Абонентське обслуговування має цілий ряд переваг, у порівнянні зі штатними юристами, з яких, насамперед, варто виділити економічні:
  • наявність вузкопрофільних фахівців дозволяє юридичній фірмі охопити всі можливі області юридичного супроводу бізнесу, і більш якісно надавати послуги клієнтові. Фахівці, що працюють в юридичних фірмах, зіштовхуються з набагато більше широким колом проблем, у результаті вони здатні більш оперативно знаходити вихід з нестандартних ситуацій, і вирішувати проблеми, що виникають у клієнта;
  • щомісячна плата за абонентське юридичне обслуговування часто не перевищує середньої заробітної плати юрисконсульта, але в здійсненні супроводу беруть участь всі юристи й експерти юридичної компанії – фахівці в різних галузях права
  • за договором про абонентське юридичне обслуговування, в юридичної фірми набагато більше зобов'язань, ніж у юриста, що працює за трудовим договором (якщо у випадку заподіяння збитку штатного юриста останнього всього лише зможете звільнити, то з юридичної фірми зможете зажадати відшкодування заподіяних збитків у повному розмірі, якщо це передбачено договором);
  • у випадку низького рівня наданих юридичних послуг, завжди можна розірвати договір, звільнити ж некваліфікованого співробітника, найчастіше зовсім не так просто;
  • юридична фірма не може піти у відпустку, на лікарняний, звільнитися, не вимагає надання соціального пакета.

До недоліків юридичного супроводу юридичною фірмою слід віднести відсутність юриста на підприємстві упродовж цілого робочого дня. Мабуть, це найбільш істотний недолік. Але чи такий вже він значущий, чи так часто виникають юридичні питання, що вимагають обов'язкової і негайної присутності юриста в офісі?

Мабуть, до таких ситуацій можна віднести лише перевірки з боку державних органів. Усі інші юридичні питання, як правило, можна вирішити упродовж декількох днів. Так, наприклад, на розгляд пропозиції контрагента на укладення договору зазвичай відводиться від декількох днів до місяця, необхідність в написанні претензії також виникає завчасно і ця ситуація передбачувана, переговори з партнерами плануються завчасно і їх дата відома тощо.

Метою юридичних фірм є залучення якомога більшої кількості клієнтів. При цьому ніхто не звертає уваги на те, що якість послуг значно знижується. І організація, яка спробувала співпрацювати з недобросовісною юридичною фірмою, швидше за все, шукатиме штатного юриста для юридичного супроводу своєї діяльності. Таким чином, можна сказати, що така форма юридичного супроводу діяльності як укладення договору на абонентське юридичне обслуговування із юридичною фірмою або фахівцем є найбільш прийнятною і вигідною для господарюючого суб'єкта, але тільки за умови правильного вибору такої юридичної фірми.

У договорі про надання юридичних послуг доцільно


5. Особливості правового обслуговування за договором з адвокатом


Відмінність рядового юрисконсульта від адвоката в тому, що діяльність останнього врегульована законом.

Адвокату дані фахові права і гарантії.

Адвокатом стає особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю і прийняла присягу адвоката України (ст. 2 Закону "Про адвокатуру"). Закон "Про адвокатуру" прямо передбачає такі види адвокатської діяльності, як правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності.

Адвокат - це юрист, який має особливий статус і наділений законом особливими правами і можливостями:

Крім того, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України (у разі задоволення позовних вимог підприємства у за результатами судового розгляду справи) передбачає відшкодування (зі сторони не на користь якої ухвалено рішення) послуг лише наданих адвокатом, а не суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою, чи іншим будь-яким представником.

Зверніть увагу!

Наприклад при податковій перевірці юрисконсульта часто не вистачає повноважень захищати інтереси підприємства.

У таких випадках доцільно звернутися за допомогою до професійного адвоката.
Можливості суб'єктів господарювання та їх власних юридичних служб у питанні збору необхідної інформації та звернення до суду набагато вужче, ніж у адвоката.

Оскільки останній згідно статі 7 Закону здійсненні професійної діяльності має право:
  • представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення
  • відповідних питань;
  • збирати відомості про факти, які можуть бути використані як
  • докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах
  • про адміністративні правопорушення, зокрема:
  • запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;
  • ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами,
  • за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
  • отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують
  • спеціальних знань, опитувати громадян;

Крім того згідно частини 2 статті 10 Закону України «Про адвокатуру» Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Таким чином, адвокат може зберегти важливі документи підприємства від незаконного вилучення. Але «імунітет» від огляду і вилучення поширюється не на будь-які документи підприємства, передані адвокату, а лише на пов'язані з виконанням доручення.


Часто у керівників виникає питання, чи є різниця, який адвокат обслуговує підприємство: працює в адвокатському об'єднанні або самостійно? "Різниця є, якщо адвокатське об'єднання так званого" командного "типу. Адвокати таких об'єднань працюють єдиною командою». Клієнти подібних об'єднань мають можливість у разі необхідності користуватися послугами групи адвокатів, а також отримати допомогу від адвоката, що спеціалізується в тій чи іншій галузі права


6. Випадок із судової практики




Надання завдань на юридичні послуги в обов`язки відповідача не входить і є його правом. Договір передбачає оплату саме за надані юридичні послуги і не передбачає оплату за готовність надавати юридичні послуги без їх надання


22" липня 2008 р Господарський суд Одеської області розглянув справу  № 31/45-08- 2416 за позовною заявою :ТОВ „Юридична фірма „Тимофієнко та партнери” до: ВП „Хімтяжмонтаж” ТОВ про стягнення 27 000 грн.

Суть спору:  позивач вимагав стягнення з відповідача 27 000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року включно, які як вказує позивач спричинені відповідачем шляхом безпідставного розірвання договору про надання юридичних послуг в односторонньому порядку.

З відзиву на позов убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.

Представник позивача позов підтримав. Представники відповідача позов не визнали. Матеріалами справи встановлено:

14.11.2006 року сторони уклали договір № 29/23 відповідно до умов якого відповідач надає позивачу завдання на юридичні послуги, а позивач на підставі завдань надає юридичні послуги. Підтвердженням надання юридичних послуг є акт. За юридичні послуги відповідач щомісячно сплачує плату згідно протоколу узгодження ціни № 1. Договір діє до 31.12.2007 року. Якщо інше не передбачено договором або законодавством, договір може бути розірваний лише за домовленістю сторін.

З приводу цього договору слід вказати, що по перше надання завдань на юридичні послуги в обов`язки відповідача не входить і є його правом, по друге договір передбачає оплату саме за надані юридичні послуги і не передбачає оплату за готовність надавати юридичні послуги без їх надання.

Протоколом № 1 від 14.11.2006 року сторони встановили, що за юридичні послуги відповідач до 1 числа кожного місяця сплачує позивачу 100% авансом за цей місяць 3 000 грн.

На копії рахунку № 4 від 18.04.2007 року на суму 1 500 грн. за юридичні послуги є відмітка відповідача про те, що в наданні послуг відмовлено з 01.04.2007 року. З цієї відмітки не убачається рішення про розірвання договору в односторонньому порядку.

З копії листа відповідача № 107 –07 від 18.04.2007 року убачається, що відповідач відмовляє в подальшому наданні завдань на юридичні послуги. З цього листа не убачається рішення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Акти виконаних робіт за листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, березень 2007 року суд відхиляє оскільки вони не мають відношення до спірного періоду і спірних обставин.

Відповідно до ст. 901 ЦК України - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка  споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 224 ГК України - учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 225 ГК України - до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі  належного виконання зобов'язання другою стороною.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

Надання завдань на юридичні послуги в обов`язки відповідача не входить і є його правом. Договір передбачає оплату саме за надані юридичні послуги і не передбачає оплату за готовність надавати юридичні послуги без їх надання.

У період з квітня 2007 року по грудень 2007 року включно відповідач не надавав позивачу завдань на юридичні послуги, що є його правом, в зв`язку із чим юридичні послуги позивачем не надавалися, і в наслідок цього відповідач не зобов`язаний платити позивачу за ненадані юридичні послуги. Отже, відповідач у період з квітня 2007 року по грудень 2007 року включно не має перед позивачем будь – якої заборгованості по договору. Відміткою на рахунку № 4 від 18.04.2007 року та листом № 107 –07 від 18.04.2007 року відповідач в односторонньому порядку договір не розривав, в зв`язку із чим не порушив умову договору щодо розірвання договору лише за домовленістю сторін. З викладеного убачається, що у період з квітня 2007 року по грудень 2007 року включно відповідач не порушив будь – яких зобов`язань перед позивачем, в зв`язку із чим у позивача не можуть виникнути збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 27 000 грн. яку позивач обрахував виходячи з договірної ставки за юридичні послуги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України в задоволенні позову суд відмовив.


Додаток

Зразок посадової інструкції юрисконсульта


ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник підприємства

______________________ (назва)

__________(Ініціали, прізвище)

____”___________200_ року

П О С А Д О В А І Н С Т Р У К Ц І Я


юрисконсульта

I. Загальні положення

1. Юрисконсульт належить до професійної групи „Професіонали”.

       2. Призначення на посаду юрисконсульта та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

        3.Юрисконсульт підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

II. Завдання та обов'язки

        Юрисконсульт:
        1. Розробляє або бере участь у розробленні документів правового характеру.


 2. Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці обґрунтованих відповідей у разі відхилення претензій.

 3. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної, нестандартної і некомплектної продукції та про інші правопорушення для подання їх до арбітражних, слідчих і судових органів, здійснює облік і зберігання судових і арбітражних справ, які перебувають у виконанні або закінчені судочинством.

4. Бере участь у розробленні і виконанні заходів для зміцнення господарського розрахунку, договірної, фінансової і трудової дисципліни, забезпечення зберігання власності, боротьби з розтратами і розкраданнями.

5. Аналізує і узагальнює результати розгляду претензій судових і господарських справ, а також вивчає практику укладання і виконання договорів з метою розроблення відповідних пропозицій для усунення виявлених недоліків і поліпшення господарсько-фінансової діяльності підприємства.

         6. Відповідно до заданого порядку оформляє матеріали щодо притягнення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

        7. Бере участь у роботі з укладення господарських договорів, підготовки висновків про їх юридичну обґрунтованість, у розробленні умов колективних договорів, а також розгляді питань про дебіторську і кредиторську заборгованість.

         8. Контролює своєчасність подання довідок, розрахунків, пояснень та інших матеріалів для підготовки відповідей на претензії.

        9. Готує разом з іншими підрозділами пропозиції про зміну діючих або відміну тих наказів, що втратили чинність, та інших нормативних актів, які були видані на підприємстві.

        10. Веде довідково-інформаційну роботу з питань законодавства і нормативних актів, застосовуючи технічні засоби, а також облік чинного законодавства та інших нормативних актів, робить позначки про їх скасування, зміни та доповнення.

        11. Бере участь у підготовці висновків щодо правових питань, які виникають у діяльності підприємства, проектів нормативних актів, які надходять на відгук, а також у розробленні пропозицій для удосконалення діяльності підприємства.

        12. Провадить роботу з правової пропаганди, ознайомлює посадових осіб підприємства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

        13. Дає довідки і консультації працівникам підприємства про сучасне чинне законодавство, а також висновки з організаційно-правових та інших юридичних питань, надає допомогу в оформленні документів і актів майново-правового характеру.

         14. Виконує окремі службові доручення керівника.        


III. Права

        Юрисконсульт має право:

      1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

        2. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

        3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства (структурного підрозділу, окремих працівників) та вносити пропозиції щодо їх усунення.

        4. Вимагати та отримувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

         5. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

        6. Вимагати від керівництва підприємства, свого безпосереднього керівника сприяння у виконанні обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією.

        


IV. Відповідальність

        Юрисконсульт несе відповідальність:

        1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

        2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяль-ності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

        3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

        4. ______________________________________________________

        _______________________________________________________.


V. Юрисконсульт повинен знати:

        1. Постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали, які стосуються правової діяльності підприємства.

        2. Чинне законодавство.

        3. Цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право.

        4. Технічні засоби механізації і автоматизації довідково-інформаційної роботи з питань законодавства і нормативних актів.

        5. Порядок ведення обліку і складання звітів господарсько-фінансової діяльності на підприємстві.

        6. Порядок укладання і оформлення господарських договорів.

        7. Основи економіки, організації праці, виробництва і управління.

        8. Правила та норми охорони праці.

        9. _______________________________________________________

        _________________________________________________________.


VI. Кваліфікаційні вимоги

        - Провідний юрисконсульт: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією юрисконсульта I категорії не менше 2 років.

        - Юрисконсульт I категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією юрисконсульта II категорії не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років.

        - Юрисконсульт II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра - стаж роботи за професією юрисконсульта не менше 2 років.

        - Юрисконсульт: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.


VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою

        1. За відсутності юрисконсульта його обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків.

        2. Для виконання обов'язків та реалізації прав юрисконсульт взаємодіє:
        2.1. З ______________________ з питань: ____________________


          (посада)

____________________________________________________________
____________________________________________________________.
        2.2. З ______________________ з питань: ____________________


     (посада)     

____________________________________________________________

____________________________________________________________ .





Один екземпляр отримав(ла), з посадовою інструкцією ознайомлений (на):



№ з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Дата

ознайомлення

Підпис

працівника

Примітка

1.























8. Список використаних джерел


1.Кодекс законів про працю;

2. Господарський кодекс України;

3. Цивільний кодекс України;

4. Закон України «Про адвокатуру» 19.12.1992 № 2887-XII;

5. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2008 № 1040.