Книга розрахована як на фахівців істориків, політологів, так і на широкого масового читача

Вид материала

Книга

Содержание Жиди – високi урядовцi сша Жиди – високi урядовцi оон Жиди – московськi шпигуни Визначнi жиди у свiтi

Подобный материал:

• «мужской взгляд», 5327.84kb.
• Ортотрофия: питание и голодание, 5522.32kb.
• Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. Ми виходимо з того, що європейська інтеграція, 137.71kb.
• Здоровье для всех, 2855.61kb.
• Неурядова Програма масового оновлення та збереження житлового фонду в Україні неурядова, 1073.52kb.
• Старий кодак, 755.68kb.
• Реферат на тему: Зброя масового ураження, її дія на людей, будівлі І техніку, 114.72kb.
• Общая диагностика и терапия андреева-Галанина Е. Ц., Дрогичина Э. А., Артамонова, 170.05kb.
• Дагестанский государственный педагогический университет факультет музыки, 55.5kb.
• Книга для детей и родителей, 431.05kb.

Американська жидiвська комiсiя постачає великим радiо та телемережам свої знадiбки на всiлякi теми. Державне радiо „Голос Америки" дуже радо використовує матерiали, присланi комiсiєю.

Добродiйнi органiзацiї в США звiльняються вiд державного податку. Американська жидiвська комiсiя є не фiлантропiчним, а наскрiзь полiтичним товариством, проте уряд США звiльнив його вiд податку.

Другим великим, дуже впливовим жидiвським товариством США є Антитерористичне товариство синiв божої Обіцянки. Це найстарша i найбiльш жидiвська ложа в США, заснована С. Левiнґстоном 1843 року. Вона має велику Головну управу в Нью-Йорку i вiддiли в кожному бiльшому мiстi США. В менших мiстах понад 150 комiтетiв, а в селах – понад 1.000 уповноважених. Вона має кiлька тисяч добре оплачуваних урядовцiв, якi слiдкують по всiх США за кожним антижидiвським виявом. Їх Головою (вiд 1938 року) був юрист Генрi Монський, широко вiдомий не лише жидiвський, але й американський дiяч. Головою вiддiлення в штатi Нью-Йорк був Самуїл Розенман, дуже впливовий дорадник i автор промов президента Ф. Рузвельта. У проводi Антитерористичного товариства є дуже багато соцiалiстiв i чимало комунiстiв. Отже, кожного, хто виступає проти соцiалiзму чи комунiзму, Товариство плямує ярликом антисемiта.

Антитерористичне товариство бореться завзято з усякими виявами патрiотизму, нацiоналiзму (крiм жидiвського) i проти християнства. Воно дуже близько спiвпрацює з комунiстами i допомагає їм у комунiстичнiй дiяльностi. Дуже пропагує всiлякий iнтернацiоналiзм. Воно нiколи не виступало проти комунiстичних провiдникiв, анi проти злочинiв „радянської" влади СРСР. Натомiсть багато разiв виступало проти боротьби з комунiстами та московськими шпигунами. Це Антитерористичне товариство обмовляє, знеславлює кожну особу чи групу, якi чинно поборюють комунiзм та iнтернацiоналiзм. Воно обмовляє, очорнює навiть жидiвських приятелiв, якi виступають проти комунiзму, iнтернацiоналiзму. Наприклад, сенатор Бортон Гвiлер був щирим приятелем жидiв i багато допомiг жидам у Сенатi, пiдтримуючи законопроекти, сприятливi для них. Але вiн був американським патрiотом i дуже боровся проти участi США у 2-iй свiтовiй вiйнi. Вiн щиро радив своїм особистим приятелям-жидам викинути комунiстiв із жидiвських товариств i припинити жидiвськi напади на американських патрiотiв, бо тим самi жиди створюють жидоненависництво в США, де його нема. У виборах 1946 року сенатор Б. Гвiлер знову кандидатував. Всi жидiвськi та комунiстичнi часописи зчинили проти нього величезний галас, обмовляючи, очорнюючи, плямуючи його тавром антисемiта i т. п. Всiєю цiєю обмовою керувало й оплачувало Антитерористичне товариство. Воно так само обмовляло i кандидата В. Стратона, хоч вiн був приятелем жидiв, але американським патрiотом.

Притягти Антитерористичне товариство до суду майже неможливо, бо керують обмовою, очорнюванням, оббрiхуванням досвiдченi правники, i робиться то все без пiдписiв авторiв анонiмно. Мiльйони брехливих листiв, статей, книжечок, що їх розсилає це товариство, не пiдписанi. Обмовляють вишколенi плiткарi усно. Крiм того, багато видавцiв, редакторiв, конгресменiв, навiть i суддiв, знаючи силу жидiвства просто бояться його помсти. Скiльки таких заляканих конгресменiв, сенаторiв, видавцiв, редакторiв, якi всупереч власним переконанням пiдтримували домагання жидiв, нiхто не може пiдрахувати. А що таких є дуже багато, доводять тисячi фактiв, що випадково виявилися.

Антитерористичне товариство збирає не лише серед жидiв на свою дiяльнiсть п'ять з половиною мiльйонiв доларiв рiчно. Воно розсилає до часописiв, до радiо і телестанцiй безплатно написанi жидами останнi вiстi, статтi, промови. Воно пропонує школам, церквам, клубам своїх промовцiв, викладачiв, дорадникiв безплатно. Воно видає свою лiтературу 16-ма мовами i розсилає її безплатно часописам, журналам, клубам, школам. Року 1945 воно мало щоденно 216 виступiв на радiо. На 1946 рiк запланувало мати 65.000 всiляких виступiв. За виступи лише на радiо Антитерористичне товариство мало заплатити 1944 року чотири мiльйони доларiв. Але не заплатило нiчого, бо власниками всiх великих радiомереж у США є жиди, тож вони нiчого не платять. Це товариство надрукувало 1945 року в 397 часописах 26 оголошень на всю сторiнку i 2.000 менших оголошень. Всi безплатно, бо власниками бiльшостi великих часописiв та журналiв США є жиди. Читали тi оголошення (тобто жидiвську пропаганду) понад 100 мiльйонiв люду. Низку 12 великих пропагандiвних оголошень товариство розлiпило на 1.000 мiсцях у 120 мiстах США. Коштувало це чверть мiльйона доларiв. Антитерористичне товариство дало 500.000 доларiв Калiфорнiйському унiверситетовi на дослiди i видання книжки „Християнська вiра i жидоненависництво".

У своєму рiчному звiтi Антитерористичне товариство пише, що воно впливає на 1.900 найбiльших щоденних часописiв у США, якi разом мають 43 мiльйони читачiв. Крiм того, впливає на малi часописи, на робiтничi та неангломовнi, якi разом мають 10 мiльйонiв читачiв. Товариство видало 1945 року 40 мiльйонiв дитячих i солдатських книжечок. Громадськi книгозбiрнi купили 1945 року 330.000 книжок, що їх поширювало Антитерористичне товариство. Воно само видало 9 мiльйонiв пропагандивних книжечок. Понад 30 мiльйонiв людей слухали доповiдi, що їх виголошували в нежидiвських органiзацiях присланi Антитерористичним товариством полiтики, науковцi, письменники та iншi поважнi особи.

Антитерористичне товариство цензурує не лише часописи та журнали, якi в жидiвських руках, але й тi, якi є в нежидiвських. Воно ввiчливо „просить" видавцiв та редакторiв не писати нiчого злого про ту чи iншу особу, або справу, або, навпаки, не писати нiчого доброго про ту чи iншу особу, або справу. I видавцi та редактори мусять виконати ту „просьбу", бо знають, що Антитерористичне Товариство має силу вiдiбрати вiд них платнi оголошення. А кожний часопис та журнал тримається лише грошима з оголошень. Так, наприклад, велика щоденна газета „Таймс" почала була друкувати статтi проти полiтики президентських дорадникiв Ф. Франкфуртера, Г. Лемана та Г. Морґентау. У тих статтях не було анi натяку, що тi особи жидiвського походження. Та це не допомогло. Антитерористичне товариство погрозило часописовi, що вiдбере вiд нього оголошення. Так „Таймс" примушений був замовчати про зловживання чи помилки дiячiв жидiвського походження. Проти не жидiв мiг писати все досхочу. У своєму звiтi це товариство натякає, що воно домовилося з пресовим агентством „Асошiейтед Прес" про те, що воно не буде вказувати на нацiональну приналежнiсть злочинцiв, коли вони жиди³⁰.

Антитерористичне товариство має по всiх США своїх платних звiдунiв, якi слiдкують у своїй мiсцевостi за кожним поважним дiячем i кожним товариством, за виступами на радiо, в мiсцевих часописах i всi такi вiдомостi посилають Головнiй управi в Нью-Йорку. Вона має 100.000 картотеку „жидоненависникiв", „фашистiв", „реакцiонерiв" з їхнiми життєписами. Вiдпис цiєї картотеки напевно є i в Москвi. Головна управа шантажем, загрозами примушує їх мовчати чи припинити дiяльнiсть. Цiлковито так як НКВД у СРСР.

Як бачимо, дiяльнiсть Антитерористичного товариства i Американської жидiвської комiсiї є тотожнi. Навiть рiчнi звiти обидвох є тотожнi. Ця їхня тотожнiсть вказує на те, що обидвi органiзацiї фактично є один той самий згурт, що з тактичних причин назовнi назвав себе двома рiзними назвами: Антитерористичне товариство i Американська жидiвська комiсiя.

Антитерористичне товариство всiма способами виховує у нежидiвської молодi ворожiсть до патрiотизму, нацiоналiзму, релiгiї. А у жидiвської молодi навпаки – роздмухує жидiвський нацiоналiзм i побожнiсть. Жидiв, якi приятелюють з не жидами, чи навiть ставляться байдуже до жидiвського життя, товариство залякуванням звертає зi „зрадницького" шляху. На жидах, якi женяться з не жидами, товариство всякими способами мститься.

Антитерористичне товариство у своїй дiяльностi не цурається i провокацiї. Наприклад, США позичили зруйнованiй Нiмеччинi великi грошi на вiдбудову знищеного вiйною. Нiмцi почали дуже швидко його вiдбудовувати. Московщина побачила, що Нiмеччина може знову вирости на велику потугу, яка становитиме загрозу московськiй iмперiї. Отже, Московщина запланувала перешкодити Нiмеччинi вiдбудовуватися. Вона наказала комунiстичним партiям у свiтi пiднести великий шум, протест проти вiдбудови „нiмецького нацизму". А що того нацизму вже не iснувало, то комунiсти створювали у свiтi нiби нацистськi таємнi товариства, якi малювали свастику на жидiвських синагогах та розсилали людям нацистську лiтературу.

Творити такi „таємнi нацистськi" товариства в США взялося Антитерористичне товариство. Воно створило в США „Нацiональну партiю вiдродження", а на її провiдника поставило свого члена жида, комунiста В. Степановського. На допомогу йому послало своїх провокаторiв комунiстiв Рута Роса, Лоуренса Сестiта, Луї Мостацiо, Джона Ланґрода, Рiчарда Гамеля, Чарлi Смiта. Всi вони одержували вiд Антитерористичного товариства сталу платню i грошi на видання лiтератури. Дiяльнiстю їх керував шеф розвiдки Товариства жид Сендi Ґрiфiтс та другий провiдник Товариства Фредерiк Вайс. Хоч Антитерористичне товариство не шкодувало грошей i допомагало своїми людьми, проте та „нацистська" партiя не росла i 1953 року вмерла.

Подiбну спробу творити „нацистiв" жиди пробували i в Канадi. Антитерористичне товариство надало президентовi Д. Ейзенхауеровi почесну нагороду. Вiн прийняв.

Таємну слiдчу й обмовну дiяльнiсть ведуть ще й iншi органiзацiї США. Наприклад, „Приятелi демократiї", „Протинацистське товариство" та iншi.

Американський жид пише, що iснує запекла таємна жидiвська органiзацiя „Сангедрiн", що тримає залякуванням у своїх руках мало що не все жидiвство. Те, що пише Г. Клейн 1945 року, писав 100 рокiв тому славний Б. Дiзраелi. Канадський жид др. I. Рабiнович у своїй доповiдi в Монреалi казав, що багато жидiв стероризовано жидiвськими провiдниками i вони бояться виступити проти дiяльностi таких товариств, як, наприклад, Антитерористичне.

Конституцiя i закони США забезпечують кожному громадяниновi навiть i не громадяниновi США однаковi права. Отже, нема жодної потреби ще в одному законі про однаковiсть прав. Антитерористичне товариство створило окремий орган – Комiсiю громадянських прав³¹. Воно на своєму з'їздi в Детройтi 27 квітня 1946 р. сформулювало громадянськi права. Демократична партiя США прийняла майже без змiн ту формулу за свою. Коли проаналiзуємо її, то побачимо, що в нiй вимагається не однакових прав, але бiльших прав жидам, бо вимагається карати за найменшi вияви зневаги, огиди до жидiв, що вважається антисемiтизмом. А досвiд показав, що жиди вважають за антисемiтизм всяку критику комунiстiв, якщо тi комунiсти жидiвського походження. Отже, вистачає закрити комунiстичну пропаганду жидiвською личиною – i цей новий закон США охоронить комунiстiв. Лiпшої форми цензури патрiотичних видань у США годi вигадати.

Французький соцiолог Е. Дiмне, вивчивши духовне, iнтелектуальне життя в США, пише, що в цiй країнi реклама так опанувала розум американцiв, що 90 % з них думають не власним розумом, але розумом тих 10 %, що думають власним розумом. А тi 10 % є власниками радiомереж, великих часописiв, журналiв. Тим-то радiо та часописи мають вирiшальний вплив на вибори президента, сенаторiв, членiв Парламенту. Тим-то на тi вибори витрачаються величезнi грошi. Так, на вибори президента витрачається понад 10 мiльйонiв доларiв, на вибори сенатора – понад один мiльйон доларiв, на вибори члена Парламенту – понад пiвмiльйона доларiв. Такi великi грошi дають тi, якi мають їх багато. I, самозрозумiло, дають не лише за „спасибi", а вимагають вiдчутної „подяки". Так, вибори в США фактично є в руках банкiрiв, мiльйонерiв. А найбагатшi з них – жиди, i вони мають президента, сенаторiв, членiв Парламенту i навiть Найвищий Суд у своїх кишенях. Один iз них, всемогутнiй Ф. Франкфуртер вiдкрито казав: „Я маю уряд США у своїй маленькiй, бiчнiй кишенi".

З багатьох тисяч жидiв на високих становищах в урядi США ми тут подамо лише кiлькасот задля прикладу. Ось вони.

Фелiкс Франкфуртер. Народився у Вiднi. Скiнчив Гарвардський унiверситет i був там професором. За вiйни 1914–20 рр. був заступником Мiнiстра вiйськових справ, а потiм заммiнiстром працi i суддею Найвищого Суду. Був фактичним президентом США. Соцiалiст, оборонець комунiстiв. Iдеолог англiйських соцiалiстiв-фабiанцiв Г. Ласкi (також жид) назвав Ф. Франкфуртера американським К. Марксом. Ф. Франкфуртер був 40 рокiв у проводi соцiалiстичного, фактично прокомунiстичного „Американського союзу громадянських прав". Був одним iз засновникiв прокомунiстичного журналу „Нью-Репаблiк".

Особистою секретаркою Ф. Франкфуртера була всiм вiдома комунiстка Ела Вiнтер. Сiм мiсяцiв вона була в Москвi на навчанні i написала книжку, в якiй прославляла СРСР. Редагувала твори свого чоловiка-комунiста Л. Стефенса. Була членом Полiтбюро КП США. Коли Сенатська слiдча комiсiя почала слiдство її дiяльностi, вона втiкла до СРСР. Вся її комунiстична дiяльнiсть була цiлковито вiдкрита, отже, Ф. Франкфуртер дуже добре знав, хто вона є.

Прокурор штату Масачузетс назвав Ф. Франкфуртера „великою небезпекою американському народовi i його установам". Колишнiй президент США Теодор Рузвельт писав 19.12.1917 р. Ф. Франкфуртеровi: „Ви стали i стоїте на становищi цiлковито тотожному зi становищем Л. Троцького та iнших комунiстичних провiдникiв. На становищi, що може принести велике лихо для США". А сенаторовi Г. Лоджевi вiн тодi ж писав: „Я подiляю Вашу критику отого смiховиська, що його В. Вiльсон взяв до уряду. Ф. Франкфуртер в урядi – це небезпека, лихо i нонсенс".

Ф. Франкфуртер поставив собi завдання створити свiй власний уряд в урядi США. У великiй мiрi вiн це зробив. Лише на високi становища в урядi США вiн понапихав понад 100 своїх вихованцiв, що скiнчили Гарвардський унiверситет³². Пхав лише соцiалiстiв. Само собою зрозумiло, що тi молодi урядовцi мали за закон кожне слово того американського К. Маркса та їхнього доброчинця. Вiдомий репортер Ф. Вайл пише, що 80 % молодих правникiв на високих посадах в урядi США завдячують посадами своєму колишньому професору Ф. Франкфуртеровi. А редактор Е. Томпiнкс писав: „Це вiд Ф. Франкфуртера походять всi соцiалiстичнi iдеї, що керують дiяльнiстю нашого уряду. Наш уряд оточений тепер ланцюгом, ланками якого є численнi франкфуртери, їх називають „щасливi гарячi пси"³³. Їхнi хвости радiсно метляють, як тiльки вони зачують слово „Москва". Деякi мiнiстерства не наймали на службу без рекомендацiй Ф. Франкфуртера. Вiн особисто знався з усiма не лише мiнiстрами, але й з усiма керiвниками мiнiстерських вiддiлiв. Всi його знали i всi зверталися до нього за порадою. I вiн сам пхав всюди свого носа. Усiм мiнiстрам та парламентським комiсiям радив своїх „найлiпших знавцiв" дотичної справи. I вони призначали всiх тих, кого радив Ф. Франкфуртер. Так, за порадою Ф. Франкфуртера прийняли шпигунiв: Л. Кюрi, Н. Вiта, Д. Френка, Г. Д. Гвайта, Д. Найлза, Д. Лiлiєнталя, Н. Марґолда, Ч. Вузанського, Л. Пресмана, Г. Фейза, М. Ловенталя та iнших.

Колишнiй вiйськовий мiнiстр Гаролд Айкс у своїх спогадах пише, що Ф. Франкфуртер казав своїм найлiпшим приятелям, що вiн передбачає стан, коли малий гурт завзятих, вiдважних людей правитиме США, керуючи президентом США. На запит кореспондента, „хто фактично провадить штатами?" Ф. Франкфуртер вiдповiв: „Справжнiх правителiв неможливо виявити".

Гаррi Декстер Увайт. Його батьки Янкель та Сара переселенцi з України. Справжнє прiзвище Вайс. Скiнчив Гарвардський унiверситет, був там професором. Дуже розумний i здiбний, набув в урядi дуже великого впливу. Був заступником Мiнiстра скарбу, а що був далеко розумнiшим за мiнiстра Г. Морґента (також жида), то мiнiстр робив усе, що Г. Увайт йому радив. Як уповноважений Мiнiстерства скарбу брав участь у всiх найтаємнiших нарадах уряду. Г. Увайт надто втручався до справ, що не належали до його мiнiстерства. Вiн керував грошовими справами вiйська, флоту, американських установ поза штатами. Аж надто щедро допомагав Московщинi³⁴ та комунiстичним урядам iнших держав, як, наприклад, комунiстичнiй Югославiї³⁵.

Вiн дав московськiй вiйськовiй владi у побитiй Нiмеччинi матрицi грошей США разом з утаємниченим чорнилом та папером. Москвини надрукували собi американських доларiв на не знати скiльки мiльйонiв доларiв. Бiльшiсть тих доларiв потiм опинилися в жидiвських руках. Переселяючись до США, вони привезли долари і за тi грошi заклали тут свої пiдприємства.

Увайт був уповноваженим штатiв на нарадi 1944 року в Брiтон Вудс, яка заснувала Мiжнародну Грошову Фундацiю та Мiжнародний Банк Вiдбудови i Реконструкцiй. Президент Ф. Рузвельт призначив Г. Увайта на управителя тої Фундацiї.

Г. Увайт належав до шпигунської мережi Н. Сiлвермайстера. Кожні два тижні вiн передавав Сiлвермайстровi викраденi таємнi документи та вiдомостi. Помагав комунiстам та шпигунам одержувати державнi посади, як, наприклад, помiг Н. Сiлвермайстровi, I. Каплановi та iншим. Служба Безпеки ще 1945 року подала урядовi список шпигунiв. У тому списку був i Г. Увайт, але слiдство проти нього, що почалося 1948 року, наказом згори було припинено, i вiн був ще два роки на державнiй службi з доступом до державних таємниць. Коли Сенатська слiдча комiсiя розпочала нове слiдство про Г. Увайта, вiн раптово за дуже пiдозрiлих обставин умер на „удар серця", як написано в лiкарському свiдоцтвi. З приводу його наглої смертi американський часопис писав: „Московськi НКВДисти кажуть, що вбити людину може кожний дурень. Але, щоб людина „померла природною смертю",– треба бути неабияким майстром".

Артур Ґольдберґ.³⁶ Мiнiстр працi, Суддя Найвищого Суду. Посол до ООН. Член Ради управителiв фундацiї Карнеґi. Член Головної управи прокомунiстичного Союзу правникiв. Провiдний член соцiалiстичної Лави закордонних стосункiв. Член Головної управи прокомунiстичної Лави демократичного чину. Провiдний член жидiвського Антитерористичного товариства. Соцiалiст, комунолюб, 6-тиколонник.

Дуглас Дiлон. Справжнє прiзвище – Лаповський, банкiр. Опікун Рокфеллерівської фундації. Мiнiстр скарбу, член управи Мiжнародного Банку Розбудови та Мiжнародного Валютного Фонду. Провідний член соціалістичної Ради Закордонних Стосунків, 6-тиколонник.

Генрі Кісінджер. Професор. Родом із Німеччини. Головний радник президентів Дж. Кеннедi i Р. Нiксона. Помiчник президента Р. Нiксона, головний плановик вiйськової оборони. Виступає проти озброєння США. Хоче знищити атомну зброю. Прихильник свiтового надуряду. Член соцiалiстичної Ради Закордонних Стосункiв. Член таємного об'єднання свiтових банкiрiв (Бiлдерберґ), 6-тиколонник. Продовжувач полiтики Ф. Франкфуртера. Має такий вплив в урядi, як мав Ф. Франкфуртер.

Авраам Рiбiков, Мiнiстр освiти i здоров'я, сенатор, соцiалiст, провiдний член прокомунiстичної лави Демократичного чину. 6-тиколонник.

Генрi Морґентау, Мiнiстр фiнансiв;

Емануїл Ґолденвайзер, Мiнiстр фiнансiв;

Ровланд Борнстен, Мiнiстр торгiвлi;

Мондрекай Iзекiл, Мiнiстр сiльського господарства;

Шелдон Коген, Скарбник США;

Л. Лемнiцер, вихрест, генерал, Головнокомандувач НАТО, соцiалiст, 6-тиколонник, саботував доставку зброї Пiвденнiй Кореї;

Герберт Леман, мiльйонер, сенатор, полковник Генерального Штабу, вiйськовий американський губернатор в Iталiї 1944 року, допомагав розбудовувати комунiстичну партiю в Iталiї, Голова ДПУ (УНРРА), соцiалiст, комунолюб, 6-тиколонник;

Ейб Фортас, заступник мiнiстра внутрiшнiх справ, суддя Верховного Суду, дорадник президента, спiвавтор статуту ООН, член кiлькох прокомунiстичних органiзацiй;

Анна Розенберґ, заступник мiнiстра оборони, соціалiстка, наказала позабирати хрести з вояцьких цвинтарiв, заборонила антикомунiстичну пропаганду у вiйську.

Лев Пасловський, заступник мiнiстра закордонних справ, особистий дорадник президента, член соцiалiстичної Ради Закордонних Стосункiв, боронив шпигуна А. Гiса, соцiалiст, 6-тиколонник;

Максвел Айзенберґ, заступник мiнiстра закордонних справ;

Ровленд Борнстен, заступник мiнiстра торгiвлi;

Вiлард Вiрц, заступник мiнiстра працi;

Сеймор Болфейн, заступник мiнiстра освiти;

Нiколас Каценбах, заступник мiнiстра закордонних справ, найвищий звинувач (прокурор) США, дорадник президента Р. Нiксона, провiдний член Ради Закордонних Стосункiв, комунолюб, 6-тиколонник;

Роджер Гiлсмен, заступник мiнiстра оборони, начальник вiйськової розвiдки;

Едвард Ґодмен, заступник мiнiстра торгiвлi, член проводу Антитерористичного товариства;

Едвард Ґудмен, заступник мiнiстра торгiвлi;

Вiлбур Коген, заступник мiнiстра освiти, здоров'я, соцiалiст, член соціалiстичного товариства „Американцi демократичного чину";

Натан Конiґ, заступник мiнiстра сiльського господарства;

Гарольд Левi, заступник мiнiстра громадських справ;

Евген Меєр, заступник мiнiстра скарбу;

Пол Нiтце, заступник мiнiстра оборони;

Луї Обердорфер, заступник мiнiстра судiвництва, заступник Головного Прокурора США;

Фiлiп Перлмен, заступник мiнiстра судiвництва;

Євген Ростов, заступник мiнiстра закордонних справ, брат Уолтера;

Морi Снайдер, заступник мiнiстра оборони;

Бенджамiн Стернберґ, Генеральний заступник начальника Генерального Штабу;

Адам Ярмолинський, заступник мiнiстра вiйськових справ, марксист, керiвник Ради закордонних справ;

Соломон Баркiн, радник президента Дж. Кеннедi;

Едвард Гауз, головний радник президента В. Вiлсона;

Бернард Барух, радник п'яти президентiв, фактичний президент США, банкiр, мав вiд президентiв 1.200 листiв, вiд У. Черчiлля – 750;

Луї Брандiз, (справжнє прiзвище Л. Дембiц), радник президента, суддя Верховного Суду;

Сiднi Вайберґ, головний радник президентів Ф. Рузвельта, Г. Трумена, Д. Ейзенхауера, фактичний президент США, мiльйонер, керiвник 31 найбiльших пiдприємств США, лiвий лiберал;

Джером Вайснер, радник президента Дж. Кеннедi, Голова наукової дорадчої Ради;

Чарлi Гiлмен, Голова Ради господарчих дорадникiв, член вiйськової адмiнiстрацiї США у Нiмеччинi;

Джозеф Каплан, радник президента;

Бенджамiн Коген, радник президента;

Леон Кейзерлiнґ, радник президента Г. Трумена, Голова Ради господарчих дорадникiв;

Макс Ловенталь, головний радник президента Г. Трумена;

Давид Найлез, радник президентів Ф. Рузвельта i Г. Трумена, автор „Програми демократичних прав", що її схвалила КП США i Демократична партiя США, соцiалiст, 6-тиколонник;

Уолтер Ростов, Голова Ради полiтичного планування Мiнiстерства закордонних справ, радник президентів Дж. Кеннедi, Р. Нiксона, соцiалiст, москволюб, 6-тиколонник, Служба безпеки попереджувала 1950 року уряд, щоб не приймав його на державну службу, бо вiн не вiрний США.

Самуїл Розенмен, головний радник президентів Ф. Рузвельта i Г. Трумена, суддя Верховного Суду США;

Теодор Соренсон, радник президента Дж. Кеннедi, соцiалiст, 6-тиколонник, провiдний член прокомунiстичного товариства „Американцi демократичного чину";

Пол Самульсон, Голова Ради господарчих дорадникiв;

Мойша Френкель, радник президента Дж. Кеннедi;

Макс Фiшер, радник президента;

Пол Фреунд, радник президента Дж. Кеннедi;

Меєр Фельдмен, радник президента, заступник Головного Прокурора США;

Менцiус Шимчак, банкiр, член Ради управителiв державних запасiв банку;

Артур Шлезiнґер, головний радник президента Дж. Кеннедi, автор його промов. Член Головної Управи соцiалiстичного „Союзу громадянських свобод", заступник голови прокомунiстичного товариства „Американцi демократичного чину". Радив президентовi Д. Ейзенхауеровi таємно вбити ворога комунiстiв сенатора Дж. Маккартi;

Ганс Адлер, помiчник президента Р. Нiксона, соцiалiст, член кiлькох прокомунiстичних органiзацiй;

Герман Кан, помiчник президента Дж. Кеннедi;

Морiс Абрам, посол до ООН, Голова американської жидiвської комiсiї. Член Головного Управлiння Об'єднання свiтових федералiстiв, 6-тиколонник;

Давид Морзе, помiчник президента Дж. Кеннедi, керiвник Товариства мiжнародної органiзацiї працi;

Джекоб Бiм, посол США до Польщi;

Адольф Бьорд, посол США до Аргентини;

Маврiс Бернбаум, посол до Еквадору;

Самуїл Берджер, посол до Пiвденної Кореї, комунолюб, 6-тиколонник;

Уолтер Ененберґ, посол до Великобританiї;

Джемс Зелебрах, посол до Iталiї;

Фiлiп Кайзер, заступник посла до Великобританiї;

Мiльтон Кац, Надзвичайний посол США в Європi;

Айседор Любiн, посол до ООН, радник президента США Ф. Рузвельта;

Соломон Лiновiц, посол до „Органiзацiї американських держав", 6-тиколонник;

Лоуренс Левi, посол до ООН. Уповноважений США в НАТО;

Джем Лоб, посол до Перу;

Вiльям Рiвкiн, посол до Люксембургу;

Давид Сац, прокурор штату Нью-Джерсi;

Лi Левiнґер, заступник Головного прокурора США;

Ралф Паєвонський, правитель островiв США. Половина землi тих островiв є його власнiстю. Всi корчми там належать йому.


ЖИДИ – ВИСОКI УРЯДОВЦI США

Абрам Морiс, мiнiстерський радник;

Адлер Соломон, повноважений Мiнiстр скарбу в Китаї, комунiст;

Адлермен Джером, головний радник Мiнiстерства працi, член Об'єднання свiтових федералiстiв, провiдний член Антитерористичного товариства, соцiалiст, 6-тиколонник;

Айзенберґ Макс, керiвник вiддiлу в Мiнiстерствi освiти;

Баркiн Соломон, високий урядовець;

Барух Iсмар, керiвник Вiддiлу найму службовцiв;

Бенджамiн Роберт, високий урядовець;

Бернштейн Едґар, радник Мiнiстерства скарбу;

Бротмен Авраам, високий урядовець, шпигун;

Вайнтрауб Давид, член Державної Ради вiйськової промисловостi, заступник керiвника Вiддiлу допомоги чужим країнам, комунолюб, 6-тиколонник, вислав до СРСР допомоги на мiльйони доларiв;

Вайнштейн Джекоб, рабин, високий урядовець;

Вайл Френк, Голова Комiсiї морального виховання воякiв;

Вайнберґ Едвард, високий урядовець, Мiнiстр внутрiшнiх справ;

Вайнштейн Роберт, високий урядовець;

Вестерфiлд Самуїл, керiвник вiддiлу Мiнiстерства скарбу;

Вiнтер Еда, секретарка Ф. Франкфуртера, член Полiтбюро КП США;

Вiрц Вiлард, високий урядовець, мiнiстр працi;

Вiт Натан (Н. Вiтковський), Голова Комiсiї робiтничих справ, шпигун, комунiст;

Волф Морiс, головний радник Мiнiстерства закордонних справ;

Волфбайн Сеймор, головний радник Мiнiстерства працi;

Гаймс Чарлi, керiвник Жiночого Вiддiлу Мiнiстерства внутрiшнiх справ;

Гарiс Сеймор, головний радник Мiнiстерства скарбу;

Гвайт Лі, міністерський радник;

Гейман Сiднi, офiцiйний iсторик Бiлого Дому;

Гелер Уолтер, Голова Комiсiї економiчних радникiв;

Гiлсмен Роджер, керiвник розвiдки Мiнiстерства закордонних справ;

Гiскi Кларенс (Шеховський), вчений-атомник, комунiст;

Горвiц Солiс, високий урядовець;

Ґолд Соня, висока урядовка, комунiстка;

Ґолдберґ Давид, високий урядовець;

Ґолдсмiт Лео, високий урядовець;

Ґотмен Едвiн, керiвник вiддiлу в Мiнiстерствi юстицiї;

Ґравмен Джекоб, високий урядовець в Радi вiйськової промисловостi, комунiст;

Ґудвiн Рiчард, високий урядовець, автор промов президентів Дж. Кеннедi, Л. Джонсона;

Ґудман Едвард, високий урядовець Мiнiстерства торгiвлi;

Дорфмен Бен, Голова Митної комiсiї;

Дроздов Лео, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ, потiм керiвник вiддiлу в ООН, провiдний член США;

Ебт Джон, високий урядовець, комунiст;

Ейбел Максвел, високий урядовець;

Елмен Фiлiп, Голова Торговельної Комiсiї;

Еман Ендрю, керiвник вiддiлу Мiнiстерства скарбу;

Забладовський Давид, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ, редактор журналу КП США „Файт";

Кан Герман, заступник керiвника Державного архiву;

Каплiн Мортiмер, керiвник вiддiлу Мiнiстерства скарбу;

Кейсерлiнґ Марiя, Голова Жiночого Вiддiлу Мiнiстерства працi, комунiстка;

Кестнбаум Меєр, високий урядовець;

Клайн Давид, високий урядовець;

Кларк Джозеф, сенатор, член прокомунiстичної органiзацiї „Американцi демократичного чину";

Клаус Самуїл, високий урядовець;

Клейн Маврiс, Начальник Полiтичної Жандармерiї;

Коген Бенджамiн, високий урядовець;

Коген Гелен, високий урядовець, 6-тиколонник;

Кол Давид, Голова Ракетної Комiсiї;

Крамар Чарлi, високий урядовець, шпигун;

Ладеiнськiй Волф, високий урядовець;

Лазарус Фред, високий урядовець;

Лазарус Ралф, високий урядовець;

Ландау Гермен, науковець-атомник в Абердiнi, шпигуни викрали в неї 1.000 технологiчних секретiв;

Леб Джем, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ;

Лева Марк, високий урядовець;

Левiн Луї, керiвник Вiддiлу вiрностi урядовцiв;

Левкович Луї, прокурор штату Нью-Йорк;

Лi Мiхаїл (Е. Лiберман), керiвник Далеко-Схiдного вiддiлу Мiнiстерства торгiвлi, саботував висилку зброї нацiональному Китаю, 6-тиколонник;

Лiлiєнталь Давид, Голова Комiсiї атомної зброї, член прокомунiстичних товариств;

Лiндер Гаролд, банкiр, радник уряду;

Ломанiц Джордж, високий урядовець, комунiст;

Лос Луї, високий урядовець;

Марґолд Натан, високий урядовець;

Мартiн Iсадор, високий урядовець;

Мiллер Роберт, керiвник вiддiлу Мiнiстерства закордонних справ, член Комiсiї Близького Сходу, жив у Москвi три роки, там оженився з Ж. Левiною. Хоч таких жiнок з СРСР не випускають, але її випустили;

Мiнс Лео, високий урядовець у стратегiчнiй службi, збирав вiдомостi про СРСР, скiнчив високу школу марксизму в Москвi, був старшиною американської бригади, що воювала в Iспанiї на боцi комунiстiв;

Морґентау Роберт, прокурор штату Нью-Йорк;

Моск Стенлi, прокурор штату Калiфорнiя;

Ньюмен Джон, високий урядовець Мiнiстерства освiти;

Опенгаймер Джемс, науковець-атомник, керiвник вiдомства з виробництва атомних бомб, комунiст, звiльнений з державної служби 1945 року;

Опенгаймер Роберт, Голова Комiсiї атомної зброї, брат Джемса;

Пановський Вiльям, вчений-атомник;

Перло Вiктор, високий урядовець, керiвник шпигунської мережi, засуджений;

Пресмен Лi, високий урядовець, провiдний член КП США, шпигун;

Рабi Iсадор, керiвник наукових дослiджень з виготовлення атомної зброї;

Рашiш Меєр, високий урядовець;

Рабiновiч Давид, радник Мiнiстерства працi;

Рiковер Гаймен, Голова Комiсiї дослiджень використання атомної енергiї в мирних цiлях;

Рiфкiн Рут, високий урядовець, комунiст;

Рiфкiнд Симон, Голова Комiсiї залiзничного транспорту;

Роб Макс, високий урядовець;

Розенблат Маврiс, радник Мiнiстерства внутрiшнiх справ;

Розенмен Самуїл, високий урядовець;

Розентал Джек, керiвник Вiддiлу довiдок Мiнiстерства закордонних справ;

Розенфiлд Адам, Голова Комiсiї цивiльних справ;

Ротмен Стюарт, керiвник вiддiлу Мiнiстерства працi;

Ротшiлд Луї, Голова Морської Комiсiї;

Рубен Сеймор, мiнiстерський радник;

Сац Давид, прокурор штату Нью-Джерсi;

Свiдлер Джозеф, Голова Комiсiї з електричного струму;

Сеґал Бернанд, Голова Контрольної Комiсiї Мiнiстерства юстицiї;

Селер Iмануїл, Голова Юридичної Комiсiї, член чи спiвробiтник 45 прокомунiстичних осередкiв, запекло боровся проти очистки уряду вiд комунiстiв;

Селiнґер П'єр (пiвжид), особистий писар президента, його мати – провiдний член КП США;

Сiлверштейн Гарольд, високий урядовець Мiнiстерства збройних сил;

Сiмер Мiльтон, мiнiстерський радник;

Смiт Чарлi (Кантор), головний психiатр США, визнав комунiстичного ворога генерала Е. Вокера за божевiльного без вiдповiдної експертизи;

Собелев Симон, суддя, заступник голови Американського жидiвського об'єднання;

Соренсон Тома, керiвник Експортного Вiддiлу Мiнiстерства торгiвлi;

Спiнґарн Джером, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ;

Стейн Герберт, член Ради господарчих радникiв;

Страус Люї, Голова Комiсiї атомних дослiджень;

Таненвальд Теодор, керiвник Вiддiлу допомоги іншим державам;

Тарн Адам (Тарновецький), високий урядовець, Вiйськовий Мiнiстр, комунiст, утiк;

Файнсiнґер Натан, Голова Робiтничої Комiсiї;

Фiшер Адрiян, мiнiстерський радник;

Флейшмен Менлi, керiвник Вiддiлу вiйськової промисловостi;

Формен Соломон, радник Ради атомних дослiджень;

Френкель Мойша, високий урядовець;

Фреунд Пол, високий урядовець;

Цап Герман, високий урядовець, Мiнiстр сiльського господарства, комунiст, потiм урядовець в ООН;

Чейзм Авраам, радник Мiнiстерства закордонних справ;

Шапiро Iрвiн, керiвник Слiдчого Вiддiлу Мiнiстерства закордонних справ;

Шварц Еба, керiвник Вiддiлу консульських справ Мiнiстерства закордонних справ, член Ради Атомної Енергiї. Наказав консулам видавати вiзи всiм комунiстам i не видавати антикомунiстам, 6-тиколонник;

Шiмел Гарi, високий урядовець Мiнiстерства сiльського господарства, комунiст, потiм урядовець в ООН;

Шотланд Чарлi, Голова Установи державного забезпечення;


ЖИДИ – ВИСОКI УРЯДОВЦI ООН

Абрам Морiс, високий урядовець, соцiалiст, комунолюб, Голова Американської жидiвської комiсiї, член Головного Управлiння антитерористичного товариства;

Абрамович Давид, уповноважений Югославiї в Радi Управителiв Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Абрамович Макс, керiвник Планового вiддiлу;

Абрамський Уолтер, керiвник Житлового вiддiлу ЮНЕСКО;

Айзенгарл Джiм, керiвник Вiддiлу освiтних реформ ЮНЕСКО;

Беблер Алекс, посол у Югославiї;

Бенуа-Левi Ж., керiвник Вiддiлу фiльмiв;

Берґ А., Голова Мiжнародної Повiтряної Установи;

Берґмен Мерцедес, керiвник Вiддiлу урядовцiв;

Бернатес К., уповноважений в Перу в Радi Управителів Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Бернштейн Е., керiвник Вiддiлу Дослiджень Мiжнародного Монетарного Банку;

Бланштейн Джекоб, член посольства США;

Блок Г., керiвник Вiддiлу озброєнь;

Вайзель Ф., керiвник канцелярiї Комiсiї з сiльського господарства;

Ваймен Розалiн, уповноважений США в Юнеско;

Вайнтрауб Давид, керiвник Вiддiлу економiчного розвитку;

Вайц К., керiвник Бюджетного вiддiлу ЮНЕСКО;

Валах Евген, високий урядовець, офiцер США, комунiст;

Велський А., керiвник Пiвденно-Азiйського вiддiлу ЮНЕСКО;

Вермел Б., керiвник Вiддiлу найму;

Вiшов Г., керiвник вiддiлу дослiджень проблем країн, що розвиваються;

Губермен М., керiвник Вiддiлу лiсництва Мiнiстерства сiльського господарства;

Ґабрiєль-Ґрiпсе Б., уповноважений Еквадора у Мiжнароднiй Комiсiї працi;

Ґлейзер Iда, урядовець Комiсiї ДПУ (УНРРА) в Українi, комунiстка;

Ґолд Джозеф, головний радник Мiжнародного Монетарного Банку;

Ґолдет Антон, керiвник Економiчного Вiддiлу;

Ґолдмен Джозеф, член Ради Управителiв Мiжнародного Монетарного Банку;

Ґравмен Джекоб, високий урядовець;

Ґрос Джерi, заступник Голови Мiжнародного Союзу телебачення;

Ґрос Ернест, уповноважений США;

Ґут Камiл, Голова Ради Управителiв Мiжнародного Монетарного Банку;

Де Волфе Ф., радник Мiжнародного радiосоюзу;

Де Врiєз Е., уповноважений Скандинавiї в сiльськогосподарськiй Комiсiї;

Девтчмен З., Голова Свiтової Комiсiї здоров'я;

Де Йонґ А., уповноважений Данiї в Радi Управителiв Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Езекiєль М., керiвник Вiддiлу економiчного аналiзу;

Забладовський Давид, керiвник Видавничого вiддiлу, редактор комунiстичного журналу „Файт", московський шпигун;

Каган Дж., керiвник Лiсорубного вiддiлу сiльськогосподарської Комiсiї;

Каплан Г., керiвник Вiддiлу довiдок ЮНЕСКО;

Каплан Iрвiнґ, високий урядовець, комунiст, московський шпигун;

Кардос Ґерба, керiвник канцелярiї сiльськогосподарської Комiсiї;

Кастер В., уповноважений Голландiї в Радi Управителiв Мiжнародного Монетарного Банку;

Кац-Сохiй Ю., посол у Польщi;

Кацiн Альфред, керiвник урядовцiв;

Кацкiн А., високий урядовець;

Керно Iван, заступник Голови ООН;

Кiєн П., керiвник Рахункового вiддiлу;

Клiнберґ О., керiвник вiддiлу в ЮНЕСКО;

Ключник Фiлiп, юридичний радник;

Коген Бенджамiн, заступник Голови ООН, керiвник Вiддiлу довiдок;

Коген Маєр, Голова Мiжнародного Комiтету захисту бiженцiв;

Лайтґебер Б., керiвник Довiдкового осередку ООН в Iндiї;

Ланджер Генрi, Заступник Голови ООН, керiвник Вiддiлу громадянських справ;

Лахман Карл, керiвник Податкового вiддiлу;

Левентал Лео, головний радник Мiжнародного Монетарного Банку;

Лещинський Соломон, високий урядовець Державного Полiтичного Управлiння, комунiст, московський шпигун;

Лiбман М., керiвник Вiддiлу збагачення грунтiв;

Любiн Iсадор, радник Економiчної Комiсiї;

Люфмен М., керiвник Вiддiлу Освiти ЮНЕСКО;

Маєр Ґ., керiвник перекладацького Вiддiлу Свiтової Комiсiї здоров'я;

Маєр Андре, Голова сiльськогосподарської Комiсiї;

Мендельс М., Секретар Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Мендес-Франсе П., уповноважений Францiї в Радi Управителiв Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Мовшон Джордж, уповноважений ООН в Кореї;

Морзе Давид, керiвник Мiжнародної Канцелярiї працi в Женевi;

Полак Е., уповноважений Чехословаччини в Радi Управителiв Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Рабинович Ґеорґiй, керiвник перекладацького Вiддiлу;

Радзянко Пол, Голова Комiсiї скарг;

Ранцен Г., керiвник Вiддiлу телебачення;

Расмiнський Луї, уповноважений Канади в Радi Управителiв Мiжнародного Монетарного Банку;

Рiст Леонард, керiвник Економiчного вiддiлу Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Розенберґ Енсґар, радник Економiчного вiддiлу;

Роснер Ян; уповноважений Польщi в Мiжнароднiй Канцелярiї Працi в Женевi;

Сандберґ Дж., юридичний радник;

Свенчанський Олександр, перекладач, офiцер США, комунiст;

Сельський Самуїл, начальник урядовцiв ЮНЕСКО;

Сiґнер А., головний лiкар лiкарнi ООН;

Сiєґель М., Начальник Свiтової Установи здоров'я;

Сомерфелт Алф., Голова Зовнiшнiх Стосункiв ЮНЕСКО;

Ставинський Юлiус, керiвник Довiдкового Осередку ООН у Польщi;

Стайнiґ Леон, Керiвник Вiддiлу боротьби з наркоманiєю;

Сютенс Макс, Голова Мiжнародної Палати торгiвлi;

Фаст Генрi, керiвник Довiдкового Осередку ООН у Китаї;

Феллер Авраам, керiвник Юридичного Вiддiлу;

Хмела Леопольд, уповноважений Чехословаччини в Радi Управителiв Мiжнародного Банку Реконструкцiй;

Цап Г., високий урядовець, комунiст;

Царб А., керiвник Правничого Вiддiлу Свiтової Комiсiї здоров'я;

Целербах Давид, керiвник Мiжнародної Канцелярiї працi в Женевi;

Шапiро Джерсi, керiвник Довiдкового Осередку ООН в Швейцарiї;

Швелб Е., керiвник Вiддiлу прав людини;

Шiмель Г., керiвник Органiзацiйного Вiддiлу;

Шрайбер М., юридичний радник;

Юдiн Р., керiвник Вiддiлу переселення Мiжнародного Комiтету в справах бiженцiв;

Якобсен А., уповноважений Данiї в сiльськогосподарськiй Комiсiї;

Якобсен П., Голова Вiддiлу переселення у Мiжнароднiй Комiсiї бiженцiв.


ЖИДИ – МОСКОВСЬКI ШПИГУНИ

Албем Джек;

Бовмен Ралф (Г. Цiмерман);

Брiдж Гарi;

Бротмен Авраам, високий урядовець, засуджений 1950 р. на 7 рокiв в'язницi;

Букер Люс;

Вайнбаум Сiднi, вчений-атомник, вчився в Харковi, ув'язнений 1950 р.;

Вайнберґ Джозеф, атомний шпигун;

Вайнштайн Роберт;

Вейл Натан, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ;

Вiнтер Карл (Ф. Вайзберґ), редактор „Дейлi Уоркер", член Полiтбюро КП США, засуджений;

Вiт Натан (Н. Вiтковський), високий урядовець;

Гал Ґос (А. Галберґ), провiдний член КП США, засуджений;

Гелперiн Iзраїль;

Гурвiч Iсаак;

Ґейн Марк (Ю. Ґiнґсберґ), спiвредактор прокомунiстичного журналу „Амеразiя", комунiст;

Ґейтс Джон (Iзраїль Реґенстрайф), член Полiтбюро КП США;

Ґлейзер Гарольд, керiвник віддiлу Ради вiйськової промисловостi, потiм в ООН;

Ґолд Гарi (Ґолодновський), засуджений 1950 р. на 30 рокiв в'язницi;

Ґолд Бела, керiвник вiддiлу Мiнiстерства сiльського господарства;

Ґолденберґ Джон;

Ґолдшiт Лео;

Ґолос Яков;

Ґалтгейл Iсiдор;

Ґрiн Ебнер (Ґрiнберґ);

Ґрiн Джiм (Ґрiнсбурґ), член Полiтбюро КП США;

Ґрiнберґ Мойсей, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ, утiк до СРСР;

Ґрiнґлес Давид, науковець-атомник, засуджений 1950 р. на 15 рокiв в'язницi;

Дейвiз Реймонд (Р. Шоган);

Джеф Фiлiп, управитель журналу „Євразiя". Цей журнал украв 1.700 секретних документiв Мiнiстерства закордонних справ, ув'язнений;

Джозефсон Леон;

Елвесон Лео, високий урядовець Мiнiстерства освiти;

Забладовський Давид, високий урядовець Мiнiстерства оборони, потiм в ООН;

Кален Сiлiвi;

Кан Альберт;

Канарiс А. (М. Меєрбеєр);

Каплан Iрвiнґ, заступник Головного Прокурора США, керiвник вiддiлу Мiнiстерства фiнансiв, керiвник вiддiлу мобiлiзацiї, головний провiрник Вiйськового Уряду США в Нiмеччинi, керiвник вiддiлу ООН;

Кар Сем (Ш. Коген), провiдний член КП Канади;

Клебер Джiн (М. Стерн), керiвник московських шпигунiв в США;

Коплон Юдiт, засуджена 1950 р. на 15 рокiв ув'язнення;

Крамар Чарлi, високий урядовець Мiнiстерства сiльського господарства;

Кроджер Пiтер (М. Коген) i його жiнка Гелен;

Лавреньєв Анатолiй (А. Лiпман);

Лещiнський Соломон, високий урядовець ДПУ;

Лi Донкен, полковник США, керiвник Далеко-Схiдного вiддiлу Мiнiстерства торгiвлi, саботував посилку зброї до нацiонального Китаю;

Лiбер Макс i Нiна, утiкли до СРСР;

Лiнтон Фреда (Ф. Лiпчiц), шпигувала в Канадi;

Ловентал Макс, високий урядовець;

Марзанi Карл, високий урядовець Мiнiстерства закордонних справ, засуджений на 3 роки;

Мiллер Флойд;

Москович Мiрiям, iнженер-атомник, засуджена 1950 р. на 2 роки ув'язнення;

Найлз Давид, високий урядовець;

Нелсон Стiв (Месарош), керiвник шпигунської мережi, закiнчив у Москвi шпигунську школу;

Перло Вiктор, керiвник вiддiлу Мiнiстерства фiнансiв, радник в Радi воєнної промисловостi, професор комунiстичного iнституту в Нью-Йорку, керiвник шпигунської мережi в США;

Петерс Джiм (С. Ґолдерґер);

Поташ Iрвiнґ, член Полiтбюро КП США;

Рабiновiч Герміна;

Ранд Естерн;

Роз Фред (А. Розенберґ), член Канадського Парламенту;

Розенберґ Етел i його жiнка Юлiя, страченi 1950;

Рот Ендрю, офiцер Морської Розвiдки, украв таємнi документи;

Ротшiлд Едвард, управитель державної друкарнi, вкрав таємнi документи;

Сiлвермастер Натан, керiвник вiддiлу Мiнiстерства фiнансiв, високий урядовець Генерального Штабу авiацiї, провiдник шпигунської мережi, не покараний;

Сiмонс Сенфорд, ув'язнений 1950 р.;

Собел Мортон, iнженер-атомник, засуджений 1950 р. на 30 рокiв ув'язнення;

Собел Джек i його жiнка Мiра, засуджені 1957 р. на 7 рокiв ув'язнення;

Стахел Джекоб;

Тарновський Адам;

Феллер Авраам, високий урядовець ООН, москвини зробили йому „самогубство";

Фiцджеральд Едвард, високий урядовець Служби безпеки, головний радник Ради вiйськової промисловостi, керiвник вiддiлу Мiнiстерства торгiвлi, рецензент книжок у великих часописах, допомагав шпигунам одержувати державнi посади;

Фох Клаус, вчений-атомник, ув'язнений на 14 рокiв, по в'язницi поїхав до Китаю i там виробляв атомну бомбу;

Штайн Лев з жiнкою, утiкли до СРСР;

Шуґар Давид.


ВИЗНАЧНI ЖИДИ У СВIТI

Абрамович А., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Адлер Аорон, провiдник 1-го Iнтернацiоналу;

Азана В., комунiстичний провiдник в Iспанiї;

Айзлер Джергард, провiдний член КП США;

Айнштайн Алберт, науковець-фiзик, член 30 прокомунiстичних товариств;

Айснер Курт, провiдник комунiстичної республiки в Нiмеччинi 1919 року;

Аксельрод Павл., провiдник 2-го Iнтернацiоналу;

Алiнськiй Савл., комунiстичний провiдник в США;

Аптекар Герберт, керiвник закладу марксизму в Нью-Йорку;

Аранович С., член ЦК московської партiї соцiалiстiв-революцiонерiв;

Ахлiс М., провiдний комунiст СРСР;

Байбермен Герберт, кiносценарист, комунiст, засуджений;

Балiн Алберт, мiльйонер, власник пароплавного пiдприємства в Гамбурзi;

Балицькiй В., керiвник НКВД в Українi, член ЦК ВКП(б);

Барт Фiлiп, редактор комунiстичного журналу „Дейлi Уоркер";

Баум Д., уповноважений Червоного Хреста СРСР у Копенгагені;

Бауман К., член ЦК ВКП(б);

Берiя Лаврентiй, начальник НКВД СРСР;

Бернштейн Едвард, соцiалiстичний iдеолог;

Берман А., уповноважений Червоного Хреста СРСР у Вiднi;

Берман Я., провiдник польських комунiстiв;

Бесi Алва, кiносценарист, комунiст;

Бєйка Д., член ЦК ВКП(б);

Берлiнрут А., член ЦК московської партiї соцiалiстiв-революцiонерiв;

Бiро Дезс (Бiєнсток), мiнiстр комунiстичної Мадярщини;

Бiро Золтан (Розенкранц), керiвник мадярського державного радiо;

Бiтелмен Александр, член Полiтбюро КП США;

Бiтнер Л., член ЦК ВКП(б);

Благонравов Г., член ЦК ВКП(б);

Блек Алджернон (Балаховський), керiвник прокомунiстичного Американського Союзу громадянських свобод, член 60 прокомунiстичних товариств;

Блюм Леон, Голова французького уряду;

Бок Пьорл, заступник голови прокомунiстичного Американського Союзу громадянських свобод;

Болдiзар Iван (А. Блюм), керiвник пресбюро мадярського комунiстичного уряду;

Борейша Д. (М. Ґолдберґ), управитель Державного Видавництва Польщi;

Борне Л., провiдник французьких соцiалiстiв;

Бородiн Михаїл (М. Ґрузенберґ), посол СРСР до Китаю;

Браун А., соцiалiстичний iдеолог;

Бройдо С., член ЦК ВКП(б);

Брук Кальвiн (Б. Кальман), редактор словацького комунiстичного часопису в США;

Булiн А., член ЦК ВКП(б);

Вайс Джемс, засновник Американського Товариства боротьби проти вiйни i фашизму, 6-тиколонник;

Вайс Стефан, рабин, провiдний член КП США;

Вайс Б., провiдний член КП США;

Вайл А., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Вайнер Вiльям (В. Варшовер), член Полiтбюро КП США;

Вайс Джон, професор марксизму в Нью-Йорку;

Вайсгаупт Адам, засновник таємної ложi спартакiвцiв;

Варбурґ Едвард, свiтовий банкiр у Нiмеччинi;

Варбурґ Джемс, провiдник руху за свiтовий надуряд;

Варежскiс I., член ЦК ВКП(б);

Вас Золтан (Вайнберґер), мiнiстр комунiстичної Мадярщини;

Веґер Е., член ЦК ВКП(б);

Вейнберґ Г., член ЦК ВКП(б);

Вiнтер Карл (Ф. Вайсберґ), член Полiтбюро КП США;

Володарський В. (Ґольдштейн), член ЦК ВКП(б), мiнiстр;

Вофсi Леон, професор Калiфорнiйського унiверситету, комунiст;

Гейне Генрiх, вихрист, нiмецький поет, революцiонер;

Гал Ґос (Авро Галберт), провiдник КП США;

Гамер Арманд, мiльйонер, дав великi грошi КП США, його батько був одним iз засновникiв КП США;

Гаркавий Авраам, науковець, жидiвський реформатор;

Герман М., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Герцль Т., засновник сiонiзму;

Гечт Бен, кiносценарист, ненавистник християнства;

Гiрш I., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Гохберґ Карл, видавець першого соцiалiстичного часопису в Нiмеччинi;

Гурвiц Лео, редактор комунiстичного журналу „Новий театр" в США;

Ґабор Пiтер (Б. Авпiч), начальник НКВД Мадярщини;

Ґай А., керiвний НКВД-ист СРСР;

Ґамарник Ян, Мiнiстр оборони СРСР, член ЦК ВКП(б);

Ґанет Бетi (Ярошевська), член Полiтбюро КП США;

Ґанецький Я., посол СРСР до Швецiї;

Ґейтс Джон (I. Реґенстрайф), член Полiтбюро КП США, редактор комунiстичного часопису „Дейлi Уоркерс";

Ґеро Ерно (Сiнґер), мiнiстр комунiстичної Мадярщини;

Ґершунi А., мiнiстр СРСР;

Ґiльберт Л., уповноважений Червоного Хреста СРСР в Бухарестi;

Ґiмер Б., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Ґобелов Самуїл, провiдний член КП США;

Ґодстейн А., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Пюпл";

Ґолдберґ Авраам, член кiлькох прокомунiстичних органiзацiй, ув'язнений за видання i продаж порнографiчної лiтератури;

Ґолдмен Нагум, Голова Свiтового Об'єднання сiонiстiв;

Ґолдстейн Барi, член комунiстичної Спiлки юристiв у США;

Ґолдцiнґер Л., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Ґолдштейн А., член ЦК московської партiї соцiалiстiв-революцiонерiв;

Ґонтер Джон, член Головної Управи прокомунiстичної органiзацiї „Американського демократичного чину";

Ґоровiц М., мiнiстр СРСР;

Ґостiн Iрвiнґ, член прокомунiстичної Спiлки юристiв у США;

Гоц А., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Ґрiн Джiлберт, член Полiтбюро КП США;

Ґрiнберґ Джек, член прокомунiстичної Спiлки юристiв у США;

Ґрiнштейн Н., чекiст в Українi;

Ґрош Вiктор (I. Медрес), посол комунiстичної Польщi до Чехiї;

Ґрузенберґ М., посол СРСР до Китаю;

Ґрядинський Ф., член ЦК ВКП(б);

Ґудмен Ернст, Голова прокомунiстичної Спiлки юристiв у США;

Ґуревiч В., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Давидовiч М., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Дан А., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Дарсi Самуїл (Дардек), провiдний член КП США;

Дейвiс Давид, провiдний член КП США;

Дейрiз С., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Дерiбас Т., член ЦК ВКП(б);

Дiамант С., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Дiзраелi Бенджамiн, вихрист, Голова Великобританського уряду;

Дiстлер Л., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Джекоб Авраам, провiдний масон;

Джером Вiктор (Iсаак Ромейн), член Полiтбюро КП США;

Джерсон Симон, керiвник Юридичного Вiддiлу КП США;

Джiнґсборґ Ралф, видавець порнографiчного журналу, покараний 19 разiв;

Доґлас Мелвiн (М. Гесенберґ), кiноактор, комунiст;

Донiджер Лестер, комунiст, видавець протестантських книжок;

Донш Ю., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Дрейфус Бенджамiн, Голова прокомунiстичної Спiлки юристiв у США;

Дубинськiй Давид, рабин, соцiалiст, член проводу Республiканської партiї США, член проводу кiлькох прокомунiстичних товариств;

Еберт Фредерiх, перший президент нiмецької республiки;

Ерстейн I., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Епстейн Павлiна, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Епштайн С., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Пюпл";

Епштайн Iзраїль, комунiстичний провiдник у Китаї;

Ерделi Морiз (Айсенштай), мiнiстр комунiстичної Мадярщини;

Еренбурґ Iлля, московський письменник;

Ернст Морiс, автор i видавець порнографiчної лiтератури;

Єйхе Р., член ЦК ВКП(б);

Єлянгрiн М., чекiст в Українi;

Жиромський А., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Замбровський Роман (А. Нусбаум), член Полiтбюро КП Польщi;

Замора С., комунiстичний провiдник Iспанiї;

Заславський Д., мiнiстр СРСР;

Зендер-Бланк М., бабця (по матерi) В. Ленiна;

Зеленський I., член ЦК ВКП(б);

Зiнґер Пол, кiлькаразовий голова мiжнародних соцiалiстичних з'їздiв;

Зiнов'єв Ґеорґiй (Апфельбаум), мiнiстр СРСР, президент III Iнтернацiоналу;

Зiфрiновiч М., член ЦК ВКП(б);

Зон А., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Iделберґ Герман, скарбник Головного Управлiння Антитерористичного товариства;

Йозеф Флавiй, жидiвський iсторик;

Йоффе А., посол СРСР до Китаю i Нiмеччини, радник Чанкайші;

Йочаї Симонбен, рабин, богослов, записав усну „Кабалу";

Кабаков I., член ЦК ВКП(б);

Каганович Б., заступник мiнiстра в СРСР;

Каганович Й., мiнiстр СРСР;

Каганович Л., член ЦК КПРС;

Каганович М., член ЦК ВКП(б);

Каганович Р., високий урядовець СРСР;

Каганович С., заступник мiнiстра в СРСР;

Кальманович М., член ЦК ВКП(б);

Каменєв Серґій (Л. Розенфельд), Прем'єр-мiнiстр СРСР;

Камiнський Ґ., член ЦК ВКП(б);

Канер Ґ., член ЦК ВКП(б);

Кантер Л., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Кантор Едi (Iзi Iчковiц), кiноактор, комунiст;

Канторович Л., Мiнiстр охорони здоров'я УРСР;

Каракас Ф. (Ф. Кон), керiвник НКВД в Мадярщинi;

Карлсон Френк (С. Школьнiк), провiдний член КП США;

Кац Чiк, провiдний член КП США;

Кац Iлi, професор Калiфорнiйського унiверситету, комунiст;

Кац Сенфорд, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Кей Дені (Камінський), кіноактор, комуніст;

Кейфер І., редактор соціалістичного часопису „Ле Пюпл";

Келер Бруно (Б. Коглер), член Політбюро КП Чехії;

Кеслер Марвін, член прокомуністичної Спілки юристів США;

Кiвi Каплан, Голова Об'єднання негрiв США;

Кiнтер Роберт, керiвник радiомережi;

Клонський Роберт, провiдний член КП США;

Ключнiк Ф., Голова Антитерористичного товариства;

Коган Л., чекiст в Українi;

Коген А., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Коген Жан, провiдник 1-го Iнтернацiоналу;

Коген Морiс, радник Сунятсена, потiм Чанкайшi;

Коген Мойсей, провiдний масон;

Кол Лестер, кiносценарист, член КП США;

Кон Фред, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Кон Фелiкс, секретар ЦК КП(б)У, чекiст в Українi;

Корнфельд Бернi, європейський мiльйонер, керiвник грошових спiлок у 100 державах;

Коста Iсаак, провiдний масон;

Кочi А., чекiст в Українi;

Красний Пiнхус, мiнiстр жидiвських справ Української Народної Республiки;

Кремо Адолф, Голова Свiтового Жидiвського Об'єднання;

Крiхман Л., член ЦК ВКП(б);

Кубiчек Г., президент Бразилiї;

Кузьма Джозеф, провiдний член КП США;

Кун Бела (М. Коген), комунiстичний диктатор Мадярщини, чекiст в Українi;

Куртiз Тонi (Бернi Шварц), кiноактор, комунiст;

Кузман М., уповноважений Червоного Хреста СРСР у Варшавi;

Лавренс Вiльям (I. Лазарь), управитель комунiстичного часопису „Дейлi Уоркер";

Лавсон Джон, кiносценарист, член КП США;

Лазар Б., жидiвський письменник;

Ларднер Рiнґ, кiноактор, член КП США;

Ларiн Д., мiнiстр СРСР;

Ласкi Гарольд, професор, фабiанець, батько американського соцiалiзму;

Лацiс Мартин (Ян Судрабс), чекiст в Українi;

Левi Л., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Левiнсон Iсаак, жидiвський реформатор;

Ледерман Авраам, Голова Нью-Йоркського учительського Союзу, комунiст;

Леон Мойсей, рабин в Iспанiї, редактор „Кабали";

Левицький М., (Цедербаум), член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Лепа А., член ЦК ВКП(б);

Лiбер I., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Лiбкнехт Вiльгельм, провiдник нiмецьких соцiалiстiв;

Лiбкнехт Карл, Провiдник нiмецьких соцiалiстiв;

Лiпмен Уолтер, журналiст, захищав комунiстiв, 6-тиколонник;

Литвинов Максим (М. Валах), мiнiстр СРСР, член ЦК ВКП(б);

Лiхач С., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Ловенфелс Уолтер, провiдний член КП США;

Лозовський С., член ЦК ВКП(б);

Лонґ Iсаак, провiдний масон;

Лонґ Гiман, провiдний масон;

Любiмов I., член ЦК ВКП(б);

Люiс Джерi (Ж. Левiч), кiноактор, комунiст;

Люксембурґ Роза, провiдничка нiмецьких соцiалiстiв;

Люлешер М., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Пюпл";

Люрiя Iсаак, чаклун;

Лябовiч Шерман, провiдний член КП США;

Ля Ґвардiя Ф., посадник Нью-Йорку, Голова IРО, одержав орден Ленiна;

Ляндауер А., провiдний комунiст у республiцi Нiмеччина 1919 року;

Львовiч I., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Маґнес Юда, рабин, комунiст у США;

Майський Iван (Стайнман), посол СРСР до Великобританiї;

Малц Алберт, кiнорежисер, член КП США;

Мандельтам Д., Голова 1-го Сiонiстського З'їзду;

Мануїльський Дмитро, Мiнiстр закордонних справ УРСР;

Марголiн I., чекiст в Українi;

Маркс Карл, комунiстичний iдеолог;

Мартов Юлiй (Цедербаум), член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Меєр Мiлтон, професор, соцiалiстичний iдеолог свiтової наддержави;

Меєрсон Мартi, ректор Калiфорнiйського унiверситету, комунiст;

Мендельсон М., жидiвський реформатор, переклав Бiблiю нiмецькою мовою;

Мехлiс I., член ЦК ВКП(б);

Мiльський Михаїл (Мiльштейн), керiвник шпигунської мережi СРСР;

Мiшкiн Едвард, багато разiв покараний за продаж порнографiчної лiтератури в США, на якiй заробив мiльйони доларiв;

Мiшкон А., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Морiн Стефан, провiдний масон;

Мост Авраам, провiдник троцькiстiв у США, член 18 прокомунiстичних органiзацiй;

Мох С., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Мош Юлiй, мiнiстр Францiї;

Носов I., член ЦК ВКП(б);

Ньюгауз Самуїл, власник 22 часописiв, 20 журналiв, 7 телевiзiйних станцiй США вартiстю 200 мiльйонiв доларiв;

Орнiц Самуїл, кiносценарист, член КП США;

Паукер Анна (А. Рабiнсон), комунiстична диктаторка Румунiї;

Павлуневський I., член ЦК ВКП(б);

Палiй Вiльям, король телебачення США, спiввласник Колумбiйської радiомережi;

Парвус Гелфанд (I. Лазаревич), зв'язковий мiж Ленiним, нiмецьким урядом i жидiвськими банкiрами;

Паскаль Мартiн, засновник чаклунської ложi „Вибранi жрецi";

Паулер К., керiвний НКВД-ист СРСР;

Перець Ю., заступник мiнiстра СРСР;

Пiнскер Лев, творець iдеї самовизначення жидiв;

Пiтерс Дж. (Ґолденберґ), iдеолог КП США;

Поверз Джордж (М. Поберський), провiдний член КП США;

Позерн Б., член ЦК ВКП(б);

Полак Валтер, керiвний комунiст США;

Полонський В., член ЦК ВКП(б);

Попов Н., член ЦК ВКП(б);

Португалiс А., чекiст в Українi;

Поташ Iрвiнґ, член Полiтбюро КП США, шпигун, втiк до Польщi;

П'яницкий I., член ЦК ВКП(б);

П'ятаков Леонiд, член ЦК ВКП(б);

Радек Карл (I. Собельсон), посол СРСР до Нiмеччини;

Розумов М., член ЦК ВКП(б);

Райс Стефан, Мiністр юстицiї комунiстичної Чехословаччини;

Райсiн Бедрiх (Ф. Райзман), керiвник НКВД у Чехiї;

Ракосi М. (Розенкранц), диктатор комунiстичної Мадярщини;

Рапапорт М., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Ратенав Уолтер, банкiр, грошовий диктатор Нiмеччини;

Ратнер Д., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Ратнер С., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Ренталь I., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Ревай Джозеф (А. Рабiновiч), Мiнiстр освiти комунiстичної Мадярщини;

Розенберґ Д., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Рехiс Я., Мiнiстр фiнансiв УРСР;

Рiндiн К., член ЦК ВКП(б);

Рiч Марвiн, керiвник Допомогової Установи США бiженцям;

Робiнсон Едвард (Н. Ґолденберґ), кiноактор, комунiст;

Родкiнсон М., жидiвський iсторик, автор „Iсторiї Талмуда";

Розен Мiлтон, Голова китайського вiдламу КП США;

Розенберґ С., комунiстичний провiдник в Iспанiї;

Розенґольц А., посол СРСР до Великобританiї, член ЦК ВКП(б);

Розенфелд I., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Рос Нет (Розенбаум), провiдний член КП США;

Рот Самуїл, видавець порнографiчної лiтератури в США, караний кiлька разiв;

Ротшiльд Мандель, радник голови французького уряду Ж. Клемансо;

Рубiн Авраам, видавець порнографiчної лiтератури;

Рубiн Iсадор, редактор „Нью-Йорк Тiчерс Ньюз", член Головної Управи Учительського Союзу;

Рубi Джек (Рубiнштейн), убивця Л. Освальда, який убив Дж. Кеннедi;

Рубiнштейн Аннет, професор Iнституту марксизму в Нью-Йорку;

Рухiмовiч М., член ЦК ВКП(б);

Рязанов Н. (Д. Ґолденбах), редактор Iнституту марксизму в Москвi;

Сайкiнґ М., чекiст в Українi;

Сарнов Роберт, власник радiомережi в США;

Свердлов Я. (Моiсейвiч), Президент СРСР, Голова Червоного Хреста СРСР;

Серензон Д., чекiст в Українi;

Серебровський А., член ЦК ВКП(б);

Сiлвер Гiлел, рабин, комунiст;

Сiмон М., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Сiмон Андре (А. Кац), редактор у комунiстичнiй Чехiї;

Скот Адрiан, кiносценарист, комунiст;

Скотiнос Д., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Пюпл";

Сланський Р. (Зальцман), Голова уряду комунiстичної Чехословаччини;

Слуцький А., керiвний НКВД-ист в Українi;

Сокольнiков Ґеорґiй, член ЦК ВКП(б);

Спiнґард Артур, Голова Об'єднання негрiв у США;

Спiноза Барух, фiлософ;

Спiтсер Барух, провiдний масон;

Ставiс Мортон (Iсаак Ствiцький), провiдний член КП США, Голова прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Стасун Вiктор, банкiр, радник Голови англiйського уряду Д. Ллойд Джорджа;

Стачел Джек, член Полiтбюро КП США;

Стейн Роберт, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Стейнґард А., член ЦК ВКП (б);

Стеклов Ґеорґiй (Нахамкес), мiнiстр СРСР;

Степановський Володимир, провокатор Антитерористичного товариства, шпигун;

Стоцький I., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Стрiєвський К., член ЦК ВКП(б);

Темпло Янкель, провiдний масон, зробив герб Великої Ложi;

Трахтенберґ Александр, провiдний член КП США, шпигун;

Трачер А., член ЦК ВКП(б);

Трилiсер Михаїл, керiвний НКВД-ист СРСР;

Тромбо Далтон, кiноактор, член КП США;

Троцький Лев (Бронштейн), Головнокомандувач вiйськом СРСР;

Уґаров А., член ЦК ВКП(б);

Уманськiй Костянтин (М. Ульман), посол СРСР до Мексики;

Уншлiхт I., член ЦК ВКП(б);

Фейст Iрвiнґ, Голова пластунiв США;

Фельдман С., чекiст в Українi;

Фелдман Говард, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Фермен Iрвiнґ, член Головної Управи прокомунiстичного Американського Союзу громадських свобод;

Фiнкел Давид, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Фiнкелштайн Сiднi, професор Iнституту марксизму в Нью-Йорку;

Фiшер Ю., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Пюпл";

Фоко Ернест (Е. Фуч), провiдний комунiст США;

Фостер Арнолд (Фастенберґ), член проводу прокомунiстичної „Лiги громадянських прав" у США;

Френкель I., провiдник 1-го Iнтернацiоналу;

Френкель М., керiвний НКВД-ист в СРСР;

Френкел О., заступник голови прокомунiстичної Спiлки юристiв США, член кiлькох прокомунiстичних товариств;

Фрiбурґ М., провiдник 1-го Iнтернацiоналу;

Фуджувака Анна (Айзенберґ), провiдний член КП Японiї;

Фукс Савелiй, чекiст в Українi;

Хорiн В., член ЦК ВКП(б);

Хутасевич М., член ЦК ВКП(б);

Чайлдз Морiс (Я. Чiловський), провiдний член КП США;

Чаплiн Чарлi (I. Тонштайн), кiноактор, комунолюб, 6-тиколонник;

Чернявський I., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Чизiншевшi I. (I. Ботман), член Полiтбюро КП Румунiї;

Чудов М., член ВКП(б);

Цимбалiст Єфрем, комунiст, його жiнка була видавцем „Сатордей Iвнiнґ Пост";

Цiплер Д., член ЦК московської партiї соцiал-революцiонерiв;

Шапiро Михаїл, комунiстичний провiдник в Китаї;

Шапiро Ралф, член прокомунiстичної Спiлки юристiв США;

Шатер Я., перекладач „Талмуда" англiйською мовою;

Шварц С., член ЦК ВКП(б);

Швернiк А., член ЦК ВКП(б);

Шерi Дор, власник кiномережi США, Голова Антитерористичного товариства, комунолюб, 6-тиколонник;

Шерман Е., редактор соцiалiстичного часопису „Ле Попульєр";

Шелехес Iлля, заступник Голови уряду УРСР, член Полiтбюро КПУ;

Шiнвел Емануїл, англiйський мiнiстр;

Шiфт Янкель, Нью-Йоркський банкiр, дав В. Ленiновi 20 мiльйонiв доларiв на революцiю;

Шлiхтер Олександр, Мiнiстр земельних справ УРСР;

Шмiдт Д., мiнiстр СРСР, член ЦК ВКП(б);

Шнайдермен Вiльям, член ЦК КП США;

Штерн Якiв, соцiалiстичний iдеолог;

Штраус Л., член ЦК московської партiї соцiал-демократiв;

Шулмен Маршал, керiвник московського Iнституту в Колумбiйському унiверситетi;

Юркiн Т. (М. Вайнберґ), мiнiстр СРСР;

Юреньєв К. (Я. Гофман), посол СРСР до Японiї;

Яґода Ґ. (Г. Гершель), керiвник НКВД, член ЦК ВКП(б);

Якiр Йона, генерал, член Полiтбюро КП(б)У;

Якобсон Серґій, керiвник Слов'янського Вiддiлу Конґресової книгозбiрнi, україножер;

Яковлев I., член ЦК ВКП(б);

Ярмолiнський Адам, заступник мiнiстра США, Голова прокомунiстичної „Фундацiї задля республiки", соцiалiст, вiдкрито боронив комунiстiв;

Ярославський Ємельян (Я. Ґовблеман), Голова Товариства безбожникiв СРСР.

Поданий тут список жидiв в урядi США, в ООН, шпигунiв тощо подаємо лише для прикладу. Це – малесенька частинка всiх i то лише керiвних, великих. Середнiх i малих – безлiч.


28. Ф. Достоєвський, „Демократiя або жидократiя".

29. Насправдi напiвжид.

30. Коли злочинцями є українцi, то часописи США завжди пiдкреслюють їхню українську народнiсть (нацiональнiсть).

31. Фактичним провiдником цiєї Комiсiї був московський шпигун комунiст Арнольд Фостер.

32. Гарвардський унiверситет був i є (поруч з Колумбiйським) найбiльшим розсадником соцiалiзму i москволюбства в США. Наївнi, висловлюючись м'яко, українцi заклали в ньому, своїм коштом, кафедру українознавства. Не тяжко передбачити яке то буде „українознавство". Ми вже побачили (Прим. ред.).

33. Неперекладний американський вираз „happy hot dogs". В США „франкфуртерами" називають маленькi ковбаски, пов'язанi як ланки ланцюга. Їх називають також „гарячi пси".

34. США подарували Московщинi 1941–45 рр. вiйськового спорядження i невiйськового майна на 11,6 мiльярдiв доларiв.

35. Югославiя одержувала вiйськового майна, харчiв, машин рiчно на 200 мiльйонiв доларiв. Разом одержала на 2,4 мiльярда доларiв.

36. Цей перелiк прiзвищ не кожен читач обов'язково мусить прочитати. Але для поглибленого вивчення проблеми це зробити слiд. Ви дiзнаєтесь, хто був чи є ким iз вiдомих вам дiячiв, або ж западуть вам у пам'ять незнанi iмена. З другого боку вiн є доказом грунтовностi i солiдностi працi нашого дослiдника. Адже у всьому вона побудована на беззаперечних фактах, у тому числi на сотнях персоналiй людей, якi творили і творять кошмарну iсторiю XX столiття. Для компактностi тексту прiзвища, iмена та посади подаємо в рядок, а для зручностi користування цим списком на стиковi заглавних букв прiзвищ робимо абзацний вiдступ (прим. ред.).