Geum.ru

Книга розрахована як на фахівців істориків, політологів, так і на широкого масового читача

Вид материалаКнига
Iii. жиди в сша і у світі
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

III. ЖИДИ В США І У СВІТІ


Внук Нью-Йоркського жидiвського банкiра Якова Шiфта Iван Шiфт признався, що його дiд Якiв пожертвував московським бiльшовикам 20 мiльйонiв доларiв. Iншi жидiвськi банкiри ще додали. Дали не лише тому, що ненавидiли царат, але передусiм тому, щоб ЗАХОПИТИ ВЛАДУ в московськiй iмперiї. Захопивши там владу, вони планували скерувати всi сили тої iмперiї на створення свiтового уряду на чолi з жидiвськими банкiрами. З цiєю метою жидiвськi банкiри запровадили в московськiй iмперiї марксизм. Але москвини iнстинктивно вiдчули цю загрозу їхнiй iмперiї i вчасно запрягли марксизм до московського iмперського возу. Нью-Йоркськi банкiри-жиди програли, але не кинули надiї та планiв опанувати московську iмперiю i створити свiтовий уряд. Вони планують створити свiтовий уряд за допомогою москвинiв, а потiм викинути москвинiв зi свiтового уряду.

Щоби захопити свiтову владу, банкiри вживають трьох способiв: 1) ослаблюють державну владу мiжпартiйною i становою боротьбою; 2) нищать релiгiю парафiян (насамперед християнство), розкладаючи морально священикiв i людей; 3) настановлюють на провiднi становища своїх пахолкiв у всiх секторах життя: полiтичному, науковому, культурному, лiтературному, мистецькому, економiчному, в школах, часописах, видавництвах, радiо. Нiмецький банкiр жид Уолтер Ратенау казав: „Лише 300 жидiв, якi знають один одного, керують долею Європи й Америки. Вони мають силу скинути будь-який уряд в Європi й Америцi. Вони мають величезнi засоби i способи накинути свою волю кожному урядовi. Вони самi призначають своїх наступникiв".

Той У. Ратенау сам очолював найбiльший у свiтi завод електричних машин та приладiв. Другий жид Альберт Балiн очолював двi найбiльшi у свiтi пароплавнi лiнiї: Гамбург – американську та Пiвнiчно-нiмецьку. Третiй, М. Варбурґ, був одним із найбiльших свiтових банкiрiв. Взагалi європейськi жиди були 1939 року власниками 75 % всiх банкiв, всiх найбiльших торговельних пiдприємств, найбiльших часописiв та видавництв, театрiв, кiно, служби iнформацiї. Це саме i в США.

Московський письменник Ф. Достоєвський писав 100 рокiв тому: „Тепер панують в Європi жиди та їхнi банки. Панують у царинi освiти, культури i в соцiалiзмi. В соцiалiзмi насамперед i найбiльше. З допомогою безбожницького соцiалiзму жиди вирвуть християнство з корнем i знищать християнську культуру. I коли не буде вже нiчого крiм анархiї, жиди стануть володарями. Поширюючи соцiалiзм серед iнших народiв, жиди лишаються самi нацiоналiстами. I коли європейцi втратять все своє майно, лишаться лише жидiвськi банки".28

Голова британського уряду жид Б. Дiзраелi (лорд Бiконсфiльд) писав чотири роки перед революцiєю 1848 року таке: „Велика революцiя назрiває у Нiмеччинi. Про неї мало знають в Англiї. Цiєю революцiєю керують жиди, що захопили всi унiверситетськi кафедри в Нiмеччинi. Тепер свiтовою полiтикою керують не офiцiйнi керiвники, але незнанi, схованi за лаштунками iсторичного кону".

Вiсiм рокiв по тiй революцiї вiн писав: „ Вплив жидiв виявляється в останньому вибусi нищівних сил Європи. Ця революцiя вибухла проти традицiй, аристократiї, релiгiї й особистої власностi. Нищення вiри, побожностi, права особистої власностi – все це очолюють жиди. Вони, що походять з Богом вибраного народу, спiвпрацюють з безбожниками. Вони, найспритнiшi збирачi особистого багатства, об'єднуються з ворогами особистої власностi. Цей, вибраний Богом, вищий народ стискує руку голотi, шумовинню. I все це робиться тому, що цi жиди хочуть знищити християнство".

Другий жид пише 1945 року те саме про таємний жидiвський згурт XX ст. „Сангедрiн".

Датський посол у Петербурзi М. Удендик послав 6.09.1918 р. англiйському урядовi довгий звiт про стан у московськiй iмперiї. В ньому вiн писав: „Небезпека є тепер така велика, що вважаю своїм обов'язком звернути увагу всiх європейських урядiв на той факт, що коли не покладеться тепер негайно край бiльшовизмовi, то свiтова культура опиниться в дуже великiй небезпецi. I це твердження не є перебiльшенням, а вже факт. Якщо не знищимо бiльшовизм у самому зародку, то вiн пошириться – в тiй чи iншiй формi – по всiй Європi i по всьому свiту, бо ним керує свiтове жидiвство".

Сам В. Ленiн визнав велику участь жидiв у революцiї. Вiн писав: „На майбутнього iсторика бiльшовицької революцiї припадає завдання належно оцiнити роль жидiв у жовтневiй революцiї. Дуже ймовiрно, що ми, бiльшовики, не змогли би перемогти без тої допомоги, яку дали нам жиди. Вони дуже допомогли нам скласти i змiцнити нашу комунiстичну владу тодi, коли багато московських iнтелiгентiв (а понадто урядовцiв та офiцерiв) саботували, бойкотували нашу бiльшовицьку владу. Дуже багато жидiвських iнтелiгентiв стали вiрними урядовцями i керiвниками бiльшовицького уряду".

Англiйський журналiст Роберт Вiльтон жив 15 рокiв у Московщинi перед 1917 роком i два роки по 1917 роцi. Вiн знав дуже добре московську мову, був наочним свiдком революцiї 1917 року. Повернувшись 1920 року до Англiї, вiн написав книжку про те, що бачив i знав пiд час революцiйних подiй. Вiн пише, що 1918 року Центральний Комiтет бiльшовицької партiї складався з 62 членiв. З них було 5 москвинiв, 1 українець, 6латишiв, 2 нiмцi, 1 чех, 2 вiрмени, 3 грузини, 1 караїм i 41 жид. ЧЕКа складалася з 36 членiв. З них було: 1 нiмець, 1 поляк, 1 вiрменин, 2 москвини, 8 латишiв i 23 жиди. Бiльшовицький уряд складався з 22 мiнiстрiв (називалися тодi комiсарами). З них було: 3 москвини (В. Ленiн29, А. Луначарський, Г. Чичерiн), 1 українець (Н. Криленко), 1 грузин (Й. Сталiн), 1 вiрменин (В. Мiкоян) i 16 жидiв (Д. Ларiн, Л. Троцький, А. Шлiхтер, Д. Шмiдт, Г. Зiнов'єв, В. Володарський, М. Урицький та iншi). З 556 найвищих урядовцiв було 15 москвинiв, 2 українці, 11 вiрмен, 35 латишiв, 15 нiмцiв, 7 мадяр, 10 грузинiв, 3 поляки, 3 фiни, 1 чех, 1 караїм i 457 жидiв.

ЦК КП складався 1935 року з 59 членiв. З них було 3 не жиди, але мали жiнок жидiвок (Й. Сталiн, С. Лобов, В. Осинський), а решта 56 – жиди (В. Балицький, К. Бауман, I. Варейкiс, Ю. Гамарник, I. Зеленський, I. Кабаков, Л. Каганович, В. Хорiн, М. Литвинов, I. Любимов, М. Каганович, Д. Мануїльський, I. Носов, Ю. П'ятаков, I. П'ятницький, М. Разумов, М. Рухимович, К. Риндiн, М. Хутаєвич, М. Чудов, А. Шверник, Р. Ейхе, Ґ. Ягода, I. Якiр, I. Яковлев, Ф. Ґрядинський, Ґ. Камiнський, I. Уншлiхт, А. Булiн, М. Калманович, Д. Бейка, М. Зiфрiнович, А. Трачер, Л. Бiтнер, Г. Канер, Л. Крiхман, А. Лепа, С. Лозовський, Б. Познер, Т. Дерибас, К. Стриєвський, Н. Попов, С. Шварц, Е. Вегер, I. Мехлiс, А. Угаров, Г. Благонравов, А. Розенгольц, А. Серебровський, А. Стейгарт, I. Павлуновський, Г. Сокольников, С. Бройдо, В. Полонський, Г. Вейнберг.

Жиди в урядi СРСР: М. Ахлiс, В. Балицький, В. Володарський (Гольдштейн), Я. Гамарник, А. Гершунi, М. Горовiц, Д. Заславський, Г. Зiнов'єв, А. Йоффе, Л. Каганович, М. Каганович, Й. Каганович, Р. Каганович, С. Каганович, (всi брати Сталiнової жiнки), С. Каменєв, М. Литвинов, Д. Мануїльський, Ю. Перец, Л. П'ятаков, К. Радек, Я. Свердлов, Л. Троцький, I. Еренбурґ, Г. Ягода та багато iнших.

Зверхником ЧЕКа, НКВД була президiя в складi: 2 москвини (К. Ворошилов i М. Калiнiн) i 4 жиди (М. Каганович, Г. Ягода, I. Мехлiс, М. Френкель). Начальниками окремих вiддiлiв НКВД були: 3 москвини (Й. Агранов, А. Шанiн, Л. Бєльський), 1 поляк (В. Добродзiнський), 1 нiмець (С. Шiрвiндт) i 5 жидiв (М. Гай, А. Трилiсер, А. Слуцький, К. Паулер, Й. Йоффе). Керiвниками будiвництва каналу Волга-Москва були чекiсти: 1 москвин (Н. Лускiн) i 4 жиди (Берман, Коган, Серензон, Перлiн).

Диктатором УРСР був Л. Каганович. Фактично головою уряду – жид I. Шелехес, Наркомом земельних справ – жид А. Шлiхтер, Мiнiстром скарбу – жид Я. Рехiс, Мiнiстром здоров'я – жид Л. Кантарович. Начальником ЧЕКа (в УРСР) був жид В. Балицький. Його заступниками – жиди Карлсон та Кацнельсон. В Українi чекiстами були жиди М. Лацiс, Ф. Кон, С. Фукс, Португаїс, Фельдман, Елянгрiн, Грiнштейн, А. Кочi, Бела Кун, Сайкiнг, Дова, Л. Коган, Серензон, Марголiн. Це лише найвищi. Менших було кiлька тисяч.

Першим президентом СРСР був жид Я. Свердлов (Моiсейович). Першим головнокомандувачем армiї СРСР був жид Л. Троцький (Бронштейн). Першим президентом III Iнтернацiоналу був жид Г. Зiнов'єв (Афельбаум).

Уповноваженими Московського Червоного Хреста були: М. Радек (Сабельсон) у Берлiнi, А. Берман у Вiднi, М. Коцман у Варшавi, Л. Гiльберт у Бухарестi, Д. Баум у Копенгагенi, Я. Свердлов у Москвi (голова).

Центральний Комiтет московської партiї соцiал-демократiв складався з таких осiб: Дiамант, Ґiммер, Штраус, Ратнер, Лiбер, Зон, Дан, Гоц, Раппапорт, Цедербаум (Мартов), Цедербаум (Левицький). Разом 11 членiв. Всi одинадцять – жиди.

У Центральний Комiтет московської партiї соцiал-революцiонерiв входили А. Керенський, Аранович, Цiплер, Львович, Давидович, Гуревич, Ґольдштейн, Лихач, Хiнчук, Берлiнрут, Дiстлер, Чернявський, Резенберг, Ратнер, Чайковський. Разом 15. З них жидiв 14.

Редакцiю часопису французьких соцiалiстiв „Ле Популєр" представляли: Леон Блюм, Розенфельд, Герман, Гiрш, Мох, Жиромський, Вайль, Ренталь, Коген, Ґольдшiльд, Ю. Донтш, Лiберман, Л. Лiвi, Кантер. Всi – жиди.

Редакцiя часопису бельгiйських соцiалiстiв „Ле Пепль" складалася з таких осiб: Люлешер, Скотiнос, Левi, Ґодштейн, Блюм, Ґольдцiнґер, Епштейн, Кейфер, Фiшер. Всi – жиди.

Перший соцiалiстичний часопис у Нiмеччинi заклав жид Карл Гохберґ. Кiлькаразовим головою соцiалiстичних з'їздiв був жид Пол Зiнґер. Теоретики соцiалiзму були жиди: К. Маркс, Е. Бернштейн, Адольф Браун, Якiв Штерн. Першим президентом республiканської Нiмеччини був жид Фрiдрiх Еберт, а його уряд мав п'ять мiнiстрiв-жидiв. Засновники комунiстичної республiки в Мюнхенi 1919 року були жиди: Курт Айснер, Ляндавер, Пiалер, Аксельрод.

Незмiнними дорадниками трьох президентiв (Ф. Рузвельта, Г. Трумена, Д. Ейзенхауера) були жиди: С. Розенман, Б. Барух, Л. Брандес, Ф. Франкфуртер. Дорадником през. В. Вiльсона був жид Едвард Гауз.

Редактором комунiстичного часопису „Дейлi Уоркер" в США був жид Джон Ґейтс (Iзраїль Реґенштрiх).

Переговори про визнання СРСР вели уповноважений СРСР М. Литвинов та уповноваженi США Ф. Франкфуртер і Б. Барух. Всi три – жиди. М. Литвинов – явний комунiст, Ф. Франкфуртер – соцiалiст-комунолюб, Б. Барух – соцiалiст-москволюб. I всi три були, насамперед, жидiвськими нацiоналiстами.

Жидiв бачимо у проводi всiх революцiй. Наприклад, у Московщинi Л. Троцький (Бронштейн) i тисячi iнших, у Нiмеччинi – К. Лiбнехт, Р. Люксембурґ, К. Айслер, у Францiї – Г. Гейне, Л. Борне, у Польщi – Я. Берман, у Румунiї – Анна Паукер, у Мадярщинi – Б. Кун (Коген), М. Ракочi (Розенкранц), Е. Геро, у Чехiї – Р. Сланський, в Українi – М. Каганович, в Iспанiї – Замора, Азана, Розенберґ. Провiдниками 1-го соцiалiстичного Iнтернацiоналу були жиди: М. Фрiбурґ, Жан Коген, Арон Адлер, I. Френкель. З одинадцяти членiв Полiтбюро КП США шiсть були жиди. Самi жиди кажуть: „Це не випадково, що серед соцiалiстичних провiдникiв є дуже багато жидiв". Бо „жидiвська духовнiсть в основi є революцiйною, ворохобливою. Кожний жид є революцiонером, свiдомо, чи пiдсвiдомо" (Б. Лазар).

Жиди кажуть: „Бiльшовицька революцiя – це витвiр жидiвського розуму, жидiвського незадоволення, i вона спланована жидами з метою створити новий лад у свiтi. Що так майстерно здiйснено в московськiй iмперiї жидiвським розумом i плануванням, стане дiйснiстю в усьому свiтi також силою жидiвського розуму" („Американ Гебрей"). „Факт перемоги бiльшовизму, факт, що так багато жидiв є бiльшовиками, факт, що iдеї та iдеали бiльшовизму так подiбнi до улюблених iдей юдаїзму – всi цi факти примушують нас, жидiв, думати i дiяти дуже уважно й обережно" („Джевiс Уорлд").

„Всi жиди в СРСР переконанi, що упадок совєтської влади i захоплення влади кимось iншим було би найбiльшим, що його можна уявити, жидiвським нещастям" (там же).

„Профашистська та пронацистська наволоч у США погрожує соцiалiстичному СРСР усiм: вiд атомної бомби – до „демократичних" виборiв у СРСР. А ми бачимо, що в США кожний, хто ненавидить москвинiв, завжди ненавидить i жидiв. Чи хто колись бачив антисемiта, який не був би водночас i проти совєтського СРСР? Ми, жиди, вже пiзнали своїх ворогiв. Пiзнаймо ж i своїх приятелiв – совєтський народ" („Сентiнель").

„Якщо б не було московського червоного вiйська, то тепер не було би жидiв анi в Європi, анi в Палестинi, анi в Африцi, а в США час iснування жидiв рахувався би днями. То є безперечний iсторичний факт, що СРСР врятував жидiвський народ вiд смертi. Американськi жиди нiколи не забудуть iсторичного боргу рятiвниковi жидiвського народу – СРСР" (А. Бiттельман).

„Кожний жид, що щиро цiкавиться долею жидiвства, мусить розумiти, що найлiпшi сини жидiвського народу є жидiвськi комунiсти, i що найлiпшим союзником жидiвства є комунiстична партiя" („Йевiс Лайф").

Високий офiцер вiйськової Служби безпеки США пише: „Мої слiдчi i я сам дослiдили тисячi комунiзуючих i комунiстiв – воякiв та старшин США. Серед них вiдсоток жидiв був понад всi пропорцiї дуже високий. Серед воякiв-жидiв було 75 % комунiстiв" (Р. Г. Вiльямс).

Рабин Бенджамiн Шульц почав поборювати комунiзм серед жидiв. Рада рабинiв Нью-Йорку, що складалася з 400 рабинiв, вигнала його з посади рабина i закликала жидiв бойкотувати його. На з'їздi американсько-жидiвського об'єднання (Конґресу) 1938 року Авраам Левiн запропонував додати до ухвал з'їзду осуд комунiстичних теорiй. Увесь з'їзд із великим обуренням вiдкинув той додаток.

Московського шпигуна Олджера Гiса врятувала вiд смертi жидiвка Гелена Ботенвайзер, жiнка жидiвського банкiра. Вона заклала велику грошову запоруку, щоби шпигуна Роберта Соблена випустили тимчасово з в'язницi перед судом. Вийшовши з в'язницi, вiн утiк до СРСР i запорука пропала.

Поборюючи комунiзм, голова товариства iменi Бьорча Роберт Велч цiлковито не чiпав жидiв. Незважаючи на це жиди виповiли вiйну тому товариству. Чому? Жиди вiдповiдають: „Пошкрябайте запеклого антикомунiста – знайдете жидоненависника".

Найменший натяк на те, що iснує якась таємнича сила, яка має своєю метою панувати в усьому свiтi, викликає у жидiвства великий крик спростування. I це спростування та обурення жиди зчиняють навiть i тодi, коли в тому натяку нема анi згадки про жидiвство. Чому ж вони протестують? Бо жиди брали чинну участь i часто були керiвниками всiх таємних гуртiв, що мали таку мету.

У США виходить кiлька жидiвських часописiв, журналiв некомунiстичного, несоцiалiстичного напряму. Анi один з них нiколи не виступав проти чогось соцiалiстичного, комунiстичного. А проти патрiотизму, релiгiї, зокрема християнства, виступали. Головний дорадник трьох президентiв США жид Б. Барух казав: „Патрiотизм – це нiсенiтниця".

Об'єднання американських жидiвських парафiй на своєму рiчному з'їздi виступило проти iснування Парламентської слiдчої комiсiї антиамериканської дiяльностi.

Жиди в США вже не ховаються i пишуть вiдкрито таке: „Ми, жиди, ухиляємось вiд вiйськового обов'язку пiд час вiйни, хоч ми маємо з вiйн бiльше користi як будь-хто. Ви, християни, багато кричите й обурюєтесь незаслуженим жидiвським впливом у театрах та кiно. Припустимо, що ви маєте обгрунтованi причини. Але ж цей вплив i порiвняти не можна з величезним, приголомшуючим нашим впливом у школах, книжках, урядах, законодавствi i навiть на ваш щоденний спосiб мислення. Так, ми, жиди, влiзливi заколотники. Так, ми, жиди, головнi винуватцi воєн i революцiй. У ваше особисте i громадське життя ми вносимо незгоду, чвари, розбиття. Ми, жиди, завоювали вас, християн, так, як жодний з ваших iмператорiв не завойовував Африки чи Азiї. Ми, жиди, змiнили напрям вашої iсторiї. I зробили ми це лише силою нашого духу i розуму, силою наших iдей. I кiнця нашого, жидiвського впливу ще не видно" (Маркус Елi Раваж у „Сентура Мегезiн", 11.1928).

Жиди в США мають 21 велику органiзацiю, понад сто менших i тисячi малих з вiддiлами чи уповноваженими в кожному мiстi, мiстечку i селi. Вони мають i головний провiд, що об'єднує їх всiх та спрямовує їхню дiяльнiсть. Найбiльшi з них: Американське жидiвське об'єднання, Американська жидiвська колегія, Жидiвська робiтнича організація, Антитерористичне товариство.

Всi цi жидiвськi органiзацiї щороку збирають у США понад 625 мiльйонiв доларiв на добродiйну допомогу. З того на допомогу в США дають 10 %, а 90 % вiдсилають до Iзраїлю. Та й з тих 10 %, що витрачають у США, на справжню допомогу дають лише одну десяту, а дев'ять десятих витрачають на полiтичнi жидiвськi справи, насамперед на пропаганду. За законами США пожертви на добродiйнi справи звiльняються вiд державного податку. Всi жидiвськi дачки звiльненi вiд того податку, бо ж офiцiйно вони збираються на нiбито добродiйнi цiлi. Фактично ж з усiх зiбраних пожертв на добродiйство жиди витрачають менше як 10 %. Уряд США знає про це i мовчить.

Як написано в статутах Американської жидiвської комiсiї та Антитерористичного товариства, їхнiм завданням є: 1) Впливати на полiтику уряду США, а задля того утримувати у Вашинґтонi сталу, уповноважену жидiвську установу. 2) Наглядати i впливати на часописи, журнали, радiо, кiно тощо всiлякими способами, наприклад, подаючи часописам факти, документи, пiдказуючи думку авторам, допомагаючи авторам вiдповiдними матерiалами тощо. 3) Впливати на церкви, допомагаючи їм удосконалювати християнську науку, постачаючи їм знадiбки задля науки в недiльних школах. 4) Впливати на спосiб думання американського народу, виробляючи засоби змiни їхнiх помилкових переконань.

Так цi двi жидiвськi органiзацiї впливають на дiяльнiсть церков, шкiл, органiв освiти, патрiотичних товариств колишнiх воякiв, добродiйних, багатомiльйонних фундацiй, на напрям i змiст часописiв, журналiв, книжок, кiно, телебачення, робiтничих товариств i на домашню та закордонну полiтику уряду США. Мабуть нема в США анi одної великої поважної органiзацiї, в якiй не було би посереднiх чи безпосереднiх впливiв жидiвства США. Є великi жидiвськi впливи навiть у християнських церквах та органiзацiях, навiть у патрiотичних товариствах. Самi жиди подають факти їхнього впливу та кiлькiсть витраченого на те грошей в своїх рiчних звiтах.

Американська жидiвська комiсiя пише статтi, розвiдки, книжки i сама своїм коштом їх видає, але переважно їх видають нежидiвськi органiзацiї, навiть уряд США. Крайове освiтнє товариство, Батькiвський союз, Учительський союз є пiд дуже великим впливом жидiвської i спецiально-соцiалiстичної пропаганди.

Американська жидiвська комiсiя та Антитерористичне товариство мають велику Головну управу в Нью-Йорку, а у Вашинґтонi – велику канцелярiю. Вони мають у кожному мiстi i мiстечку США свої вiддiли чи уповноважених. Вони збирають у всiх США всiлякi потрiбнi жидам вiдомостi, iмена та адреси людей чи установ, органiзацiй, якi виступають проти жидiвства. Вони поширюють на мiсцях жидiвську пропаганду, впливають на мiсцевих дiячiв, товариства, уряди. Жиди у великiй мiрi творять у США так звану „громадську" думку.

Американська жидiвська комiсiя та Антитерористичне товариство разом з iншими жидiвськими органiзацiями витрачають рiчно мiльйони доларiв не лише на боротьбу з жидоненависництвом (якого в США нема), але й на поширення й поглиблення юдофiльства. Вони постачають задарма чи запiвдарма всiм i кожному нежидiвському товариству, установi, школi, церквi свою лiтературу, промовцiв, викладачiв, кiнострiчки тощо. А що серед жидiв є дуже багато соцiалiстiв, комунiстiв, то й багато тої лiтератури i промовцiв є соцiалiстичнi i комунiстичнi. Як це впливає на життя в США видно з тих фактiв, що уряд країни вже заборонив школам святкувати Рiздво, вже не друкує рiздвяних поштових значкiв iз християнською тематикою. Не лише протестантськi церкви в США, але навiть i католицька вже повикреслювали зi своїх церковних книжок роздiли, якi не подобаються жидам, як, наприклад, про розп'яття Христа.

Американська жидiвська комiсiя в порозумiннi з Американською Церковною Радою видає задля протестантських недiльних шкiл шкiльнi пiдручники. Ця комiсiя пише у своєму рiчному звiтi, що вже у 85 % шкiльних протестантських книжках нема нiчого поганого про жидiв. Лiтературою, що її видає ця комiсiя, користуються 2.500.000 учителiв недiльних (церковних) шкiл, до яких ходять 27 мiльйонiв дiтей.

Американськi патрiоти почали пропаганду проти ООН. На прохання жiночого вiддiлу Методистської Церкви Американська жидiвська комiсiя почала видавати безплатну лiтературу, що поборювала ту патрiотичну пропаганду.

Американська жидiвська комiсiя влазить i до католицької церкви в США, пропонуючи католицьким школам безплатно свою лiтературу, шкiльнi книжки, викладачiв. I багато католицьких шкiл вже тим усiм користуються.

Католицька церква в США запросила 1962 року рабина Марка Танедбаума на дорадника Осередку релiгiйного виховання при католицькому унiверситетi в Монро. Той осередок є головним постачальником релiгiйно-виховної лiтератури всiм католицьким школам США. Це запрошення не є винятком. Подiбних було дуже багато.

Американська жидiвська комiсiя влазить навiть до патрiотичного союзу колишнiх воякiв (Леґiону американських ветеранiв), даючи йому безплатно промовцiв, чи готовi написанi промови. Вона пише, що всi промови головного священика Леґiону написали жиди. Чимало написаних жидами промов виголосив на радiо навiть сам Головний командувач Леґiону. Комісія пише, що висилає щомiсяця 480 видавництвам колишнiх воякiв готовi написанi статтi чи знадiбки до статей. Вона ж постачає офiцiйному журналовi Леґiону бiльшiсть фотографiй та матерiалiв до статей про життя в Iзраїлi i в СРСР.

У своєму рiчному звiтi Комiсiя хизується, що вона постачає (безплатно) 1.700 щоденним газетам США свої знадiбки та вже написанi статтi, розвiдки, навiть редакцiйнi статтi. Хизується, що тi її матерiали дуже послабили антикомунiстичну пропаганду. Комiсiя постачає безплатно журналiстам США знадiбки на будь-яку тему. Вона навiть цензурує статтi та книжки, вказуючи редакторам та видавцям на „хиби" приготованих до друку матерiалiв. Знадiбки та статтi комiсiї радо друкують журнали: „Reader's Digest", „Colliers", „Look", „Life", „Time", „This Week", „Week", „Newsweek", бо ж видають їх жиди.