Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро
| Вид материала | Документы |
| Якість підземних вод. Експлуатаційні запаси та видобуток питних та технічних підземних вод басейну Дніпра Відомості про забруднення підземних вод на крупних водозаборах |
- Гідрохімічний стан поверхневих вод, 562.59kb.
- Аналіз роботи відділу обліку використання вод в басейні Дніпра та транскордонних вод, 12.09kb.
- Заходи щодо забезпечення державного управління у галузі використання, охорони вод,, 144.04kb.
- Методические рекомендации по формализованной комплексной оценке качества поверхностных, 53.08kb.
- Р І шенн я 20 квітня 201 1 р. № Про затвердження правил приймання стічних вод в міську, 499.82kb.
- Удк 556. 52/554 еколого-гідроморфологічний аналіз умов та наслідків підвищення рівня, 272.15kb.
- Кабінету Міністрів України від 25. 03. 99 №465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих, 1973.81kb.
- Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.
- Моніторинг поверхневих вод, 147.86kb.
- Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці, 170.52kb.
Примітки: * - дані регіональної оцінки 1975 - 1980 рр., ** - видобуток з водозабірних споруд продуктивністю понад 300 м3/добу
У 2009 році видобуток підземних вод становив 2412,53 тис. м3/добу (таблиця 2). Видобуток підземних вод з експлуатаційних запасів році склав 1069,46 тис. м3/добу (таблиця 3). Із 436 ділянок родовищ підземних вод в експлуатацію введено 221 або близько 51%, експлуатаційні запаси більшості з яких використовуються не в повному обсязі.
Із загального видобутку питних підземних вод в обсязі 2412,53 тис. м3/добу використано 1886,21 тис. м3/добу, в тому числі:
- на господарсько-питне водопостачання - 1579,11 тис. м3/добу;
- на виробничо-технічні потреби - 271,51 тис. м3/добу;
- на зрошення земель - 33,31 тис. м3/добу;
- на промисловий розлив - 2,28 тис. м3/добу.
Без використання їх скинуто 526,32 тис. м3/добу, переважно у вигляді кар’єрного та шахтного водовідливів (таблиця 2).
Якість підземних вод.
Підземні води на території басейну Дніпра мають задовільну якість, що дозволяє їх використовувати для господарсько-питних потреб. У межах басейну в експлуатації знаходиться 221 ділянка розвіданих родовищ підземних вод. Більшість з цих ділянок працює в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин. Проте незважаючи на більшу, у порівнянні з поверхневими водами, природну захищеність підземних вод, в окремих водоносних горизонтах має місце формування локальних зон забруднення внаслідок надходження техногенних сполук, в першу чергу, рідких стоків та повітряних викидів. За наявними даними кількість водозаборів підземних вод із ознаками забруднення в межах басейну Дніпра становить 42 (таблиця 4).
Аналіз параметрів та динаміки змін вмісту забруднюючих речовин у воді родовищ питних вод дозволяє виділити родовища з ознаками забруднення, у яких перевищення нормованих компонентів пояснюється природними чинниками, а також ті, які зазнають техногенного і комплексного – природно-техногенного забруднення.
Порівняно з минулим роком кількість водозаборів з ознаками забруднення залишилась без змін, але вміст забруднюючих речовин зменшився. Так, на водозаборах Хмельницької області, що експлуатують підземні води сеноманських відкладів верхньої крейди вміст заліза зменшився з 4,8 мг/дм3 до 1,44 мг/дм3, при ГДК – 0,3 (ділянка «Кам‘янка» Шепетівського водозабору), вміст амонію по експлуатаційних свердловинах Чернелівського водозабору зменшився майже втричі і становив 1,5 мг/дм3, при ГДК – 1,0.
Найбільш складна гідрохімічна обстановка зберігається у Херсонській області, де внаслідок інтенсивної та тривалої експлуатації Херсонського родовища спостерігається збільшення мінералізації підземних вод верхньосарматських відкладів неогену з 300-1000 мг/дм3 до 1500-3000 мг/дм3 та понад 3000.
Таблиця 3
Експлуатаційні запаси та видобуток питних та технічних підземних вод басейну Дніпра
| Адміністративно-територіальна одиниця України | Експлуатаційні запаси підземних вод, тис. м3/добу | Видобуток підземних вод, тис.м3/добу | Використання,тис.м3/добу | Скид без використання | ||||
| Всього | Господарсько-питні | Виробничо-технічні | Зрошення | Промисловий розлив | ||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Вінницька | 24,51 | 1,64 | 1,64 | 1,64 | | | | |
| Волинська | 267,34 | 70,15 | 70,15 | 63,12 | 7,03 | | | |
| Дніпропетровська | 693,99 | 11,0 | 11, | 10,62 | 0,36 | | 0,02 | |
| Донецька | 131,96 | 0,9 | 0,73 | | 0,73 | | | 0,17 |
| Житомирська | 205,8 | 15,72 | 15,72 | 9,87 | 5,85 | | | |
| Запорізька | 208,3 | 34,43 | 29,9 | 24,81 | 5,09 | | | 4,53 |
| Київська | 1887,03 | 312,19 | 311,39 | 272,05 | 39,25 | 0,08 | 0,01 | 0,8 |
| Кіровоградська | 43,52 | 0,12 | 0,11 | 0,11 | | | | 0,01 |
| Львівська | 1,56 | | | | | | | |
| Миколаївська | | | | | | | | |
| Полтавська | 808,96 | 115,53 | 115,53 | 112,35 | 2,87 | | 0,31 | |
| Рівненська | 442,31 | 90,1 | 90,1 | 79,81 | 10,29 | | | |
| Сумська | 585,31 | 96,74 | 96,74 | 95,62 | 1,12 | | | |
| Тернопільська | 9,00 | | | | | | | |
| Харківська | 82,62 | 4 | 3,21 | 3 | 0,21 | | | 0,79 |
| Херсонська | 743,45 | 128,06 | 125,54 | 120,74 | 4,44 | 0,23 | 0,13 | 2,52 |
| Хмельницька | 224,72 | 82,68 | 82,68 | 82,68 | | | | |
| Черкаська | 189,90 | 7,68 | 7,02 | 6,04 | 0,98 | | | 0,66 |
| Чернiгiвська | 584,1 | 98,52 | 98,51 | 95,07 | 3,44 | | | 0,01 |
| Всього | 7134,38 | 1069,46 | 1059,97 | 977,53 | 81,66 | 0,31 | 0,47 | 9,49 |
У теперішній час водопостачання центральної та більшості частин міста здійснюється некондиційними водами, з мінералізацією понад 3000 мг/дм3 та вмістом нітратів та амонію, що перевищує ГДК. Перевищення ГДК спостерігалося по окремих свердловинах на ділянках: Кіндійська-I - мінералізація 2800-4300 мг/дм3, нітрати – 37-142 мг/дм3, амоній - 42,8 мг/дм3, Кіндійська-ІІ - мінералізація до 4500 мг/дм3, нітрати – 119 мг/дм3, амоній – 3,7 мг/дм3. Внаслідок тривалого перевищення видобутку підземних вод над затвердженими запасами на ділянці Кіндійська-1 хімічний склад підземних вод змінився з гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого до хлоридно-сульфатного натрієво-магнієвого.
Головними чинниками забруднення грунтових вод на більшій частині території басейну Дніпра залишаються комунальні стоки, стоки тваринницьких комплексів, мінеральні добрива, продукти сільгоспхімії, використання для поливу ненормованої кількості забруднених поверхневих вод тощо.
Забруднення міжпластових підземних вод носить локальний характер. Ділянки забруднення напірних підземних вод знаходяться, переважно, в зоні впливу поверхневого комплексу утилізації дренажних вод гірничодобувних робіт, невпорядкованих складів зберігання промислових відходів, мінеральних добрив та отрутохімікатів, тваринницьких комплексів, нафтопереробних заводів та інших локальних об’єктів, що впливають на стан підземних вод. Найбільшими забруднювачами напірних підземних вод є витоки із фільтруючих накопичувачів промислових та сільськогосподарських відходів.
Внаслідок концентрації місць захоронення відходів, обумовленої, в свою чергу, концентрацією промисловості та населення, спостерігається осередковий розвиток областей промислового забруднення підземних вод (промислова зона Західного Донбасу та Кривбасу - Дніпропетровська та Запорізька області). Використання мінеральних і органічних добрив та пестицидів при освоєнні сільськогосподарських угідь в південних областях України також призводить до погіршення якості підземних вод. Таким чином, значне техногенне навантаження на територію призводить до формування стійких осередків забруднення підземних вод, кількість яких збільшується з північного заходу басейну на південь і становить 89. На північному заході території басейну (Волинська, Рівненська, Житомирська, Сумська та Чернігівська області) кількість ділянок забруднення підземних вод становить 15, основними забруднювачами є азотні сполуки, вміст яких в декілька разів перевищує граничнодопустимі концентрації.
Таблиця 4
Відомості про забруднення підземних вод на крупних водозаборах,
що працюють на затверджених запасах
| Адміністративно-територіальна одиниця України | Кількість водозаборів з ознаками забруднення | Кількість забруднених водозаборів і основні забруднювачі: | ||
| Природного походження | Техногенного походження | Природно-техногенного походження | ||
| Дніпропетровська | 3 | 3 (мінералізація, загальна жорсткість) | - | - |
| Житомирська | 5 | 5 (залізо) | - | - |
| Запорізька | 6 | 4 (мінералізація, загальна жорсткість, залізо) | - | 2 (мінералізація, загальна жорсткість) |
| Київська | 2 | 2 (залізо) | - | - |
| Полтавська | 10 | 10 (мінералізація, залізо, SO4, Cl) | - | - |
| Рівненська | 1 | - | 1 (формальдегід) | - |
| Сумська | 1 | 1 (мінералізація, загальна жорсткість) | - | - |
| Харківська | 3 | 3 (мінералізація, SO4) | - | - |
| Херсонська | 4 | - | 4 (мінералізація, SO4, Cl, нітрати, амоній) | - |
| Хмельницька | 3 | 2(амоній, залізо) | 1 (мінералізація, загальна жорсткість, нітрати) | |
| Чернігівська | 4 | 4 (фтор) | - | - |
| Всього | 42 | 34 | 6 | 2 |