Гідрохімічний стан поверхневих вод

Вид материала

Документы

Содержание 2. Загальна характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод басейну р.Прип’ять, притока р. Дніпра, м.Чорнобиль н/б Київської ГЕС, в/з м. Києва р. Десна, притока р. Дніпра, в/з м. Києва м. Українка, водозабір р.Рось, притока р. Дніпра, в/з м. К. – Шевченківський в/б Д.дзерж.ГЕС – м. Дніпродзержинськ, с. Аули, водозабір с. Н. Кайдаки, м. Дніпро-петровськ, водозабір в/з м. Херсона р. Інгулець, притока р. Дніпра, с. Андріївка Вміст розчиненого кисню Київське водосховище Канівське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Дніпровське водосховище Каховське водосховище Пониззя Дніпра 3. Характеристика стану вод за басейнами водосховищ 3.2 Басейн Київського водосховища ... Полное содержание

Подобный материал:

• Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан, 599.58kb.
• Методические рекомендации по формализованной комплексной оценке качества поверхностных, 53.08kb.
• Удк 556. 52/554 еколого-гідроморфологічний аналіз умов та наслідків підвищення рівня, 272.15kb.
• Р І шенн я 20 квітня 201 1 р. № Про затвердження правил приймання стічних вод в міську, 499.82kb.
• Кабінету Міністрів України від 25. 03. 99 №465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих, 1973.81kb.
• Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.
• Моніторинг поверхневих вод, 147.86kb.
• Виконання державної програми кпкв 5001060, 9.47kb.
• Методы очистки сточных вод, 28.89kb.
• Льнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих, 542.94kb.

Гідрохімічний стан поверхневих вод


1. Фактори впливу на стан вод протягом кварталу

Основними із факторів, що проводили свій вплив протягом ІІІ кварталу 2006 року на гідрохімічний стан Дніпровського басейну та його зміни слід відзначити наступні:

• наявність від’ємної теплової аномалії протягом всього минулого кварталу за виключенням ІІ половини червня;
  
• значна кількість у першій половині червня зливових опадів, особливо у північно – західній та центральній частині басейну;
  
• зливові і дощові паводки у північно – західній та північно-східній частині басейну;
  
• відносно стабільний температурний режим повітря без затяжних спекотних періодів.
  

Вищезгадані метеорологічні та гідрологічні умови, що впливали на стан вод протягом зазначеного періоду цього року сприяли більш повільному, ніж у 2003-2005 роках розвитку біохімічних процесів у водах басейну, але процес природного самоочищення води все ж проходив дещо повільніше ніж у зазначених роках.

На початок кварталу у окремих водосховищах басейну зберігалися підвищеними показники вмісту азотної групи, заліза, ХСК, БСК та кольоровості. Така ситуація на сьогодні зберігається у Кременчуцькому водосховищі та пониззі р. Рось, де протягом всього зазначеного періоду, як і у минулих роках, зберігається підвищене органічне забруднення води – показники ХСК і БСК перевищують СанПін у 2 - 3 та 1,5-3 рази відповідно.

2. Загальна характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод басейну

У відповідності з чинним законодавством, у басейні Дніпра здійснюються перевірки дотримання водокористувачами вимог водоохоронного законодавства, контроль за Програмою державного моніторингу вод, якісного стану дніпровської води, очищених стічних вод після їх скиду у відкриті водні об’єкти басейну та визначення відповідності поверхневої води нормам гранично допустимих концентрацій. Контроль якості стічних вод за нормативами гранично допустимих скидів здійснюється перед попаданням останніх у водойму, що дає можливість контролювати вплив стічних вод на якість поверхневих вод.

Виходячи з аналізу зібраної протягом ІІІ кварталу інформації щодо змін якісного стану водних ресурсів басейну Дніпра на сьогодні ми можемо сказати наступне:

1. Протягом липня місяця зміни у гідрохімічному стані води басейну відмічалися незначним зменшенням кольоровості та, як для літньої пори – зменшення у воді розчиненого кисню (крім Дніпровського і Каховського водосховищ). На глибині водозабору м. Кременчук він досяг критичного рівня і складав 1,16 мг/дм³.
   
2. У верхів’ї української частини Дніпра (транскордонний створ с. Кам’янка) гідрохімічний стан води зберігається майже незмінним протягом останніх трьох років з значеннями забруднення води, характерними для відповідних пір року (наприклад для літньої пори - показник кольоровості складав 35 град, ХСК 30 мг/дм³, вміст амонію сольового 0,3-0,6 мг/дм³, заліза загального 0,30 - 0,40 мг/дм³.
   
3. На початку липня було зафіксовано значне погіршення якості води та зменшення у ній розчиненого кисню у річках північної частини басейну - Прип’ять, Уж та Тетерів, що було пов’язано з випаданням значних зливових опадів у ІІІ декаді червня у трикутнику Овруч – Житомир – Димер. Така ситуація спричинила дощові паводки на цих річках, довготривале затоплення заплав та загибель на них рослинності, в результаті чого відбулося її інтенсивне гниття з потраплянням продуктів розкладу до водного об’єкту, а змив та вимивання з торфово-болотистих територій заплав органічних гумінових сполук спричинив до значного зростання кольоровості води яка сягнула в р. Тетерів 168, Ужі 501 та Прип’яті 288 градусів та зростання вмісту у ній заліза – 1,0, 2,0 та 1,20 мг/дм³ відповідно. Також тут відмічалося стрімке зростання органічного забруднення води з зростанням показника ХСК до 100-278 мг/дм³, вмісту у воді гідрохімічних сполук амонію, фосфатів і хлоридів ( р. Уж - р. Тетерів). Перевищення нормативних значень за СанПін з цих показників склало у 3 - 18,5 разів. Вміст розчиненого у воді кисню складав у р. Тетерів – від 0,80-1,78 до 1,90-3,25 мг/дм³; у р. Уж – 0,80-0,85 мг/дм³; у р. Прип’ять – 6,00-6,80 мг/дм³ при нормативних значеннях не менше 4,00 мг/дм³. Виходячи з такої ситуації, найбільше біогенне забруднення з усіх водосховищ Дніпровського каскаду протягом липня зберігалося у Київському водосховищі. Слід також відзначити, що на гідрохімічний стан води Київського і верхньої частини Канівського водосховищ суттєвий вплив продовжують здійснювати води р. Прип’ять. Результати досліджень, виконаних протягом літнього періоду у створах нагляду, розміщених на р. Прип’ять та її притоках у Рівненській і Київській областях підтверджують (як і у минулі роки), що основна частина забруднення, в першу чергу у вигляді високогумінових органічних сполук надходить до Прип’яті в зоні протікання ріки по території Білорусії. Середні показники вмісту заліза загального, ХСК, кольоровості та інших у Київській області мають вищі значення у порівнянні з Рівненськими у 2-4 рази.
   
4. Протягом серпня позитивних змін у гідрохімічному стані води басейну майже не відбулося, відмічалося масове інтенсивне цвітіння води всіх водосховищ та основних водотоків басейну. Якісний стан води знаходився на рівні липневих показників, а спекотна погода серпня сприяла подальшому розвитку біохімічних процесів у водах басейну, особливо це відчутно прослідковувалося у його верхній та середній частинах. Тут продовжувало поступово зростати органічне забруднення води та зниження вмісту у ній кисню. Вплив спеки на стан нижніх водосховищ у серпні, як і за звичай, був менш відчутний.
   
5. З початку вересня розпочався початок позитивних змін у гідрохімічному стані води водосховищ та основних водотоків басейну. Погіршений якісний стан води, як це відчутно прослідковувалося протягом минулих місяців у його верхній та середній частинах, де продовжувало поступово зростати органічне забруднення води та зниження вмісту у ній кисню, почав поступово змінюватися у сторону покращення.
   

Помісячна порівняльна характеристика гідрохімічного стану вод водосховищ та основних водотоків басейну викладена в таблиці 3.