Гідрохімічний стан поверхневих вод

Вид материала

Документы

Содержание 3. Характеристика стану вод за басейнами водосховищ 3.2 Басейн Київського водосховища Житомирської області 3.3 Басейн Канівського водосховища 3.4 Басейн Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ 3.6 Басейн Дніпровського водосховища 3.7 Басейн Каховського водосховища 3.8 Пониззя Дніпра Дніпровський лиман

Подобный материал:

• Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан, 599.58kb.
• Методические рекомендации по формализованной комплексной оценке качества поверхностных, 53.08kb.
• Удк 556. 52/554 еколого-гідроморфологічний аналіз умов та наслідків підвищення рівня, 272.15kb.
• Р І шенн я 20 квітня 201 1 р. № Про затвердження правил приймання стічних вод в міську, 499.82kb.
• Кабінету Міністрів України від 25. 03. 99 №465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих, 1973.81kb.
• Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.
• Моніторинг поверхневих вод, 147.86kb.
• Виконання державної програми кпкв 5001060, 9.47kb.
• Методы очистки сточных вод, 28.89kb.
• Льнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих, 542.94kb.

Мінералізація води.

Протягом кварталу, для Київського та Канівського водосховищ, найбільш питомим фактором, що впливав на мінералізацію води зберігався гідрохімічний режим Верхнього Дніпра та р. Прип’яті. Слід відмітити, що у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, протягом поточного кварталу мінералізація води у верхніх водосховищах дещо знизилася. Водність річок на кінець кварталу тут складала від 150 до 200 %. В розташованих нижче водосховищах мінералізація води поки що значно не змінилася.

Фосфати.

За багаторічними даними вміст фосфатів у воді водосховищ, який до недавнього часу був стабільним і незначно мінявся протягом року, починаючи з 2003 року почав збільшуватись. Це все може свідчити про підвищення антропогенного навантаження на Дніпро, неефективну роботу очисних споруд міст і промислових підприємств та збільшення скидів до Дніпра неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Збільшення середньорічних показників вмісту фосфатів спостерігається у нижніх водосховищах та пониззі Дніпра.

Залізо та нафтопродукти.

На динаміку вмісту у воді водосховищ заліза загального основний вплив продовжують здійснювати води Прип’яті, Ужа та Десни, що пояснюється характером їхніх заболочених басейнів, багатих на гумінові сполуки, які сприяють розчиненню заліза та переходу його у колоїдну форму. Вслід цього води Київського водосховища мають досить високі його показники. Далі в каскаді спостерігалося зниження вмісту заліза із-за його акумуляції донними відкладеннями.

Протягом кварталу нафтопродукти у кількості до 0,3 мг/дм³, що не перевищує норм СанПіН № 4630-88 для води господарсько-питного користування епізодично визначались у районах великих промислових міст, таких як Біла Церква, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон та у акваторії міста Києва, де відмічається його поступовий середньорічний ріст з 0,02 (2001-2003 рр) до 0,05-0,06 мг/дм³ (2004-2005 рр).

Перевищення ГДК та надзвичайні і кризові ситуації

1. Перевищення норм СанПіН № 4630-88 для води господарсько-питного водокористування Дніпровського басейну (без малих річок) протягом кварталу спостерігалося:

У липні:

• у басейні – для показника ХСК у 2,4-3,8 ГДК, при нормі – 15 мг/дм³;
  
• у р. Прип’ять – для заліза загального у 1,6 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм³;
  
• м. Комсомольськ, Кременчук, у р. Рось, р.Інгулець – для марганцю у 1,6-2,7 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм³.
  

У серпні:

• у басейні – для показника ХСК у 2,4-3,9 ГДК, при нормі – 15 мг/дм³;
  
• у р. Прип’ять – для заліза загального у 2,5 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм³;
  
• водозабори м. Комсомольськ, Кременчук, у р. Рось, р.Інгулець – для марганцю у 1,1-2,3 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм³.
  

У вересні:

• у басейні – для показника ХСК у 1,4-3,1 ГДК, при нормі – 15 мг/дм³;
  
• у р. Прип’ять, водозабори м. Комсомольськ, Кременчук – для заліза загального у 1,9 – 1,3 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм³;
  
• у р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС та р. Рось, в/з м. К.-Шевченківський – для марганцю у 2,9-5,4 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм³.
  

2. Надзвичайних ситуацій у басейні Дніпра протягом кварталу не відмічалося.

3. Кризові ситуації у якісному стані води протягом кварталу відмічалися у р. Уж, р.Ірпінь, р. Тетерів та р. Стугна. Більш детально вищевказану ситуацію викладено у розділах опису басейнів водосховищ.

Повідомлень про випадки епідеміологічних порушень на водних об’єктах басейну Дніпра та інформації про надзвичайні ситуації на водних системах у зонах впливу АЕС з регіонів не надходило.


3. Характеристика стану вод за басейнами водосховищ

3.1 Верхів’я Дніпра

На кордоні з Білорусією як і у минулі роки, водам Дніпра притаманні підвищені показники ХСК, БСК, амонію, заліза та марганцю, що пояснюється морфологією порід у місцях його течії. Кольоровість води мінімальна і складає 30-50 град.

Нижче за течією значний вплив на якість води Дніпра у акваторії Київського водосховища здійснює р. Прип’ять.

3.2 Басейн Київського водосховища

У Київському водосховищі (водозабір м. Києва) гідрохімічний стан води, як уже вказувалося в залежності від метеоумов регіону, був напруженим. В липні відбулося зменшення розчиненого у воді кисню до 5,1 - 6,87 мг/дм³, кольоровість води складала 120-127 град., зберігалося підвищене органічне забруднення (ХСК- близько 38 мг/дм³). У подальшому, протягом серпня відбулося подальше погіршення якості води з зростанням в ній вмісту амонію сольового до 0,48 мг/дм³, показника ХСК до 42,0 мг/дм³, заліза загального до 0,26 мг/дм³. Кольоровість води складала 124 град., вміст розчиненого у воді кисню 6,72 мг/дм³. Протягом вересня ситуація дещо поліпшилася. Вміст амонію сольового зменшився до 0,41, показник ХСК до 30,7, вміст заліза загального до 0,10 мг/дм³ та кольоровість води до 97 град., вміст розчиненого у воді кисню підвищився до 7,1 мг/дм³.

Ріки басейну водосховища

За результатами моніторингу та оперативними даними відомчих лабораторій Житомирської області у липні-серпні місяцях спостерігалось сезонне погіршення показників якості поверхневих вод, а саме: запах – 2-3 бали (р.Случ, р.Тетерів, р.Гнилоп”ять), кольоровість 55 – 80 град (р.Ірша, р.Уборть), прозорість – 20 см (р.Случ, р.Тетерів), БСК5 – 4,6 мг/дм³ (р.Тетерів), ХСК – 41,8 мг/дм³ (р.Тетерів), фосфати - 0,51 мг/дм³ (р.Тетерів), 0,46 мг/дм³ (р.Рось). Станом на 01.10.06. гідрохімічний стан поверхневих вод у контрольованих створах стабілізувався до фонових значень.

За результати хіманалізів поверхневої води по створах, які додались до програми моніторингу, визначається перевищення гранично допустимих концентрацій для питного водопостачання по БСК, ХСК.,залізу загальному, що свідчить про незначне забруднення поверхневих водних об’єктів області органічними сполуками і біогенними елементами. За даний період спостереження найбільші значення БСК5 і ХСК становили:

БСК5 при нормі для питного водопостачання – 2,0 мг/дм³ (БСКп – 3,0 мг/дм³):

р.Тетерів, 175 км, м.Радомишль – 4,3 мг/дм³ (17.08.06р.)

р.Ірша, 79 км, Іршанське в-ще - 4,1 мг/дм³ (16.08.06р.)

р. Возня, 8 км, Вознянське в-ще - 4,3 мг/дм³ (31.07.06р.)

р.Уборть, 120 км, с.Хочино - 3,5 мг/дм³ (16.08.06р.)

р.Роставиця, 71 км, смт.Ружин - 3,0 мг/дм³ (15.08.06р.)

р.Рось,300 км, м.Погребище - 2,9 мг/дм³ (15.08.06р.).

та ХСК при нормі для питного водопостачання 15 мг/дм³ :

р.Тетерів, 175 км, м.Радомишль – 41,8 мг/дм³ (17.08.06р.)

р.Ірша, 79 км, Іршанське в-ще - 42,5 мг/дм³ (16.08.06р)

р. Возня, 8 км, Вознянське в-ще - 38,3 мг/дм³ (31.07.06р.)

р.Уборть, 120 км, с.Хочино - 39,1 мг/дм³ (16.08.06р.)

р.Роставиця, 71 км, смт.Ружин - 31,3 мг/дм³ (15.08.06р.)

р.Рось,300 км, м.Погребище - 29,6 мг/дм³ (15.08.06р.)


Результати хіманалізів р.Уборть у створі с.Хочино (120 км від гирла) вказують на особливість хімічного складу річок заболоченої місцевісті, а саме, високу кольоровість, вміст органомінеральних сполук заліза, низьку мінералізацію, низький рН. Так, у даному створі (16.08.06р.) кольоровість - 80 град, залізо загальне – 3,52 мг/дм³, сухий залишок - 195,5 мг/дм³, рН – 6,9 од..

По р.Тетерів від створу в-ще „Відсічне” (259 км від гирла) до створу м.Радомишль (175 км від гирла) за даний період спостережень визначається значне погіршення показників по нітратах – від 0,54 до 7,2 мг/дм³, фосфатах – від 0,07 до 0,51 мг/дм³, але перевищенння ГДК (СанПиН №4630-88) по цих показниках не спостерігається.

По р.Ірша від створу смт.Нова Борова, Іршанське водосховище (79 км від гирла) до створу м.Малин, Малинське водосховище (31 км від гирла) показники якості води не погіршуються.

При здійснені перевірок по дотриманню водоохоронного законодавства виконано 6 хіманалізів додаткових проб поверхневої води для визначення впливу на водні об”єкти зворотних вод. За результатами аналізів визначається забруднення р. Случ недостатньо очищеними стічними водами ВАТ „Миропільська паперова фабрика” (280 км від гирла) по показниках БСК5, ХСК, азоту амонійному, залізу,завислих речовинах..

За даними відомчої лабораторії КП ”Житомирське ВУВКГ” у придонному шарі води водосховища „Відсічне” (р.Тетерів) внаслідок незадовільного стану ложа пройшло сезонне підвищення вмісту марганцю до 0,81 мг/дм³ при нормі для питного водопостачання 0,1 мг/дм³, заліза – 0,76 мг/дм³ при нормі для питного водопостачання 0,3 мг/дм³. У поверхневому шарі води (на глибині 0,2м – 0,5 м) ці показники залишались у межах фонових значень: марганець -0,05 мг/дм³, залізо загальне – 0,5 мг/дм³.

Ріки Прип’ять і Уж.

Протягом кварталу якість води р. Прип’яті поступово змінювалась у сторону погіршення (особливо відчутно на початку кварталу, як уже вказувалося в загальній частині звіту із-за негативних метеоумов) з збільшенням органічного забруднення (ХСК до 50,1-60,5 мг/дм³) та падінням вмісту кисню до 5,1 - 5,5 мг/дм³. На кінець кварталу вміст у воді згаданих показників складав - ХСК до 43,9 мг/дм³, до 8,0 мг/дм³, кольоровості до 163 град.

Гідрохімічний стан р. Уж протягом кварталу також продовжував погіршуватись. Зростали показники ХСК, заліза, кольоровості, на стан води ріки значний вплив здійснювали зливові опади, що протягом червня-липня спостерігалися у цьому регіоні.

р. Тетерів

Аналіз гідрохімічного стану р. Тетерів свідчить, що, як і у минулому році, найбільше забруднення ріка має в районі м. Житомира, де високі показники органічного забруднення води. Далі вниз по течії забруднення зменшується і у відкритому з початку 2005 року створі нагляду біля с. Орани (Іванівський р-н Київської обл.) має мінімальні значення, але на початку кварталу, завдяки значним зливам відбулося довготривале паводкове затоплення заплави ріки та її приток частково у Житомирській та повністю у межах Київської областей, що призвело до значних змін у якісному стані води та заморних явищ водних живих ресурсів (див. загальну частину).

р. Ірпінь та р.Кізка

На якість води р. Ірпінь перед попаданням її у Київське водосховище, вирішальний вплив мають води притоки р. Кізки, де постійно із-за скидів недостатньо очищених стічних вод з каналізаційно-очисних споруд ЗАТ “Комплекс Агромарс” фіксувалося значне забруднення води. В результаті цього, вода гирлової частини р. Ірпінь протягом останніх років мала значне органічне забруднення. У поточному кварталі тут зафіксовано значне зниження рівнів забруднення води, на що в значній мірі вплинуло введення на підприємстві передочисних споруд стічних вод перед попаданням останніх на основні очисні споруди.

У результаті продовження перевірки та аналізу води р. Кізка було виявлено, що санітарно-екологічний стан басейну ріки нижче скидів стічних вод в цьому кварталі покращився, з падінням рівнів гідрохімічного і органічного забруднення води. У пониззі ріки Кізка (створ - с. Демидів, 5 км.), де показники забруднення води також раніше досягали пікових значень, у ІІІ кварталі зафіксовано вміст амонію до 8,27, ХСК до 57,0, БСК до 3,6 та фосфатів до 2,28 мг/дм³, що нижче рівнів минулоквартального періоду.

Слід відмітити, що ЗАТ “Комплекс Агромарс”, починаючи з 2006 року за рішенням Вишгородської районної Ради інтенсивно будує нові КОС за голландською технологією, включаючи і каскад ставків біологічної очистки.

Також, як з’ясувалося при здійсненні контролю за якістю води в новому створі нагляду на р. Ірпінь, розташованому у м. Гостомель Київської області, вплив на води Ірпеня здійснюють і води притоки – р. Бучі. Тут було зафіксоване підвищене гідрохімічне і органічне забруднення води з показників вмісту амонію сольового до 5,63 мг/дм³, фосфатів до 4,26 мг/дм³, ХСК до 74,5 мг/дм³, що перевищує встановлені нормативи у декілька разів.


3.3 Басейн Канівського водосховища

Води Канівського водосховища порівняно з Київським мають нижчі показники органічного забруднення, азоту амонійного і заліза загального, завдяки значному впливу на гідрохімічний стан водосховища р. Десни, вода якої менше забруднена біогенними елементами. Найвищі (але в межах норм) в Канівському водосховищі концентрації біогенних елементів фіксуються в зоні впливу скидів стічних вод очисних споруд м. Києва (збільшуються середні показники мінералізації, хімічного і біологічного споживання кисню і особливо вмісту азоту амонійного та фосфатів) і в районі впадіння в Канівське водосховище р. Трубіж, але як свідчить аналітична інформація, гідрохімічний склад води Дніпра в межах міста Києва задовільний і залишається майже на незмінному рівні протягом останніх п’яти років з незначним коливанням середньорічних показників.

Протягом кварталу гідрохімічний стан води Канівського водосховища у контрольованих створах значно не змінювався. Показник кольоровості води знаходився в рамках 127 - 96 град., вміст амонію сольового 0,49-0,51 мг/дм³, ХСК 38,4-33,6 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню після різкого зменшення у червні місяці до величини 5,09 протягом літнього періоду складав 6,75 – 7,0 мг/дм³.

Ріки басейну водосховища

В цілому, якість поверхневих вод в басейні р. Дніпро на території Чернігівської області, відібраних за планом державного моніторингу в ІІІ кварталі 2006 р., відповідає вимогам, які пред’являються до водних об’єктів рибогосподарського призначення. Виключення складає вміст заліза загального, марганцю та в деяких випадках амонію сольового, нітритів та БСК. Конкретно перевищення ГДК складають:

№ п/п	Водний об’єкт	Перевищення ГДК (раз)	Примітка
БСК5	Амоній сольовий	Залізо загальне	Марганець	Нітрити
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Київське водосховище
1.1	р. Дніпро, с. Кам’янка	1,1	1,02	1,7	3,3	0,46
1.2	р. Сож, с. Ст. Яриловичі	1,15	1,14	2,8	7,0	0,55
2.	Канівське водосховище
2.1	р. Десна, с. Мурав’ї	1,05	0,98	2,1	3,1	0,16
2.2	р. Десна, с. Камінь	1,06	1,06	2,3	2,1	0,46
2.3	р. Десна, с. Пирогівка	1,2	0,96	1,1	3,0	0,44
2.4	р. Десна, с. Спаське	1,13	0,7	1,9	3,0	0,78
2.5	р. Десна, смт. Макошино	1,18	1,0	1,8	3,5	0,75
2.6	р. Десна, м. Чернігів	1,12	0,66	1,57	3,6	1,0	* Середнє значення 3х проб
2.7	р. Десна, с. Крехаїв	1,07	0,62	1,3	2,2	0,26
2.8	р. Судость, с. Грем’яч	1,1	0,62	2,7	3,3	0,71
2.9	р. Сейм, смт. Батурін	1,13	0,64	1,0	2,8	0,18
2.10	р. Снов, с. Забрама	1,03	0,7	4,2	2,4	0,50
2.11	р. Снов, с. Тимоновичі	1,02	0,88	3,1	2,0	0,5
2.12	р. Снов, с. Горськ	1,08	1,02	4,6	2,2	0,6
2.13	р. Ірпа, с. Городок	1,2	1,06	4,4	4,2	0,76
2.14	р. Ревна, с. Леонівка	1,1	1,0	5,1	4,0	-
2.15	р. Цата, с. Клюси	1,35	1,68	3,5	3,0	-
1	2	3	4	5	6	7	8
2.16	р. Стрижень, м. Чернігів	1,36	0,94	2,0	7,97	1,79	*
2.17	р. Білоус, м. Чернігів	1,62	1,79	13,73	4,77	5,42	*
2.18	р. Остер, м. Козелець	1,12	0,75	1,63	5,7	4,25	*
3.	Кременчуцьке водосховище
3.1	р. Ромен, смт. Дмитрівка	1,1	0,92	4,0	3,0	0,49
3.2	р. Удай, м. Прилуки	1,25	0,90	1,6	3,5	0,28

Перевищення вмісту амонію сольового, заліза загального , марганцю в річках басейну р. Дніпро в Чернігівській області пояснюється тим, що значну частину басейнів цих річок складають болота і ліси, піски і глини.

Перевищення вмісту нітритів в річках Стрижень, Білоус, Остер пояснюється в першу чергу забрудненістю цих річок за рахунок антропогенних факторів, а потім вже біохімічними та природними (підвищеним вмістом амонію сольового, температурою і т. д) факторами. Найбільше занепокоєння викликає стан р. Стрижень, р. Білоус (після скиду очисних споруд КП „Чернігівводоканал”). Але помітного впливу цих річок на стан р. Десна поки не зафіксовано.

р. Десна.

Основною притокою Дніпра в районі Канівського водосховища є річка Десна, для вод якої характерно нижчий, ніж в дніпровській воді, показник ХСК і вищий показник БСК, тобто вода менше забруднена органікою і органічні речовини, які містяться у воді, легше мінералізуються біохімічним шляхом.

У верхній течії Десни у прикордонних створах якість води протягом кварталу була задовільна, без суттєвих змін у порівнянні з зимово-весняними місяцями. а розлив ріки та приток під час паводку спричинив забруднення пониззя ріки.

У нижній течії Десни, в районі водозабору м. Києва гідрохімічний стан води р. Десни протягом кварталу також не зазнав значних змін - показник ХСК складав 20,9 - 30,0 мг/дм³, вміст заліза загального 0,17-0,19 мг/дм³, кольоровості 95 - 72 град. Вміст розчиненого кисню складав від 6,43 до 7,0 мг/дм³.

р. Стугна

В зв’язку з постійною неритмічною роботою очисних споруд м. Василькова Київської області, стан якості води ріки має незадовільний рівень.

Результати аналізів води, відібраної протягом кварталу мали наступні значення: показник ХСК складав 42,3 мг/дм³, вміст амонію 0,41 а фосфатів 1,0 мг/дм³.

Малі річки акваторії м. Києва

Окремо слід відмітити стан води малих річок у акваторії Києва. Проведені протягом місяця лабораторні дослідження річок Сирець, Красна, Либідь, Віта та Сіверка показали їх незадовільний гідрохімічний стан. Особливо це стосується р. Сіверки, лівої притоки р. Віта, що має вихід до Дніпра. Проби води з ріки, відібрані в с. Ходосіївка та с. Дмитровичі (поряд з полігоном побутових відходів) засвідчили її жахливий стан, а саме: кольоровість 1088 град., азот амонійний 72,4 мг/дм³, хлориди 609,7 мг/дм³, фосфати 7,10 мг/дм³, сульфати 405,5 мг/дм³, ХСК 91,0 мг/дм³, жорсткість 15,0 мг/дм³. Перевищення ГДК з цих показників складають від 2 до 36 разів.


3.4 Басейн Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ

На загальному фоні якості вод Дніпровського каскаду щороку продовжує різко виділятися гідрохімічний режим середніх водосховищ, насамперед Кременчуцького та верхів’я Дніпродзержинського, особливо водозабору м. Комсомольська, де постійно фіксується підвищене забруднення води.

У Кременчуцькому водосховищі протягом кварталу продовжувало спостерігатися (як і у минулому кварталі) високе органічне забруднення води: у створі водозабору м. Черкаси показник ХСК складав 48,0-48,5 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню знизився з 8,45 до 7,8 – 5,1 мг/дм³.

На водозаборі м. Світловодськ показник ХСК був на рівні 46,0 зріс до 49,0мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню зменшився з 6,84 до 4,01 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню зменшився до величин 3,46-3,04 мг/дм³.

У створі м. Кременчука показник ХСК зріс з 29,9 до 36,6 до 52,9 мг/дм³, відбулося різке зниження вмісту розчиненого у воді кисню на глибині водозабору до 1,16 мг/дм³. Вміст марганцю також підвищівся і складав 0,12 мг/дм³ вміст марганцю знаходився в інтервалі 0,23-0,19 мг/дм³. Проте, у порівнянні з літнім минулорічним періодом стан води водосховища можна охарактеризувати як покращений. У минулому році тут повсюдно відмічалося високе органічне забруднення води та критичні рівні кисню, як на поверхні так і на глибині, а цього року такі зміни відмічені тільки на в/з м. Кременчук та на глибинах інших водозаборів.

У вересні, на фоні все ж підвищеного органічного забруднення води відбулися деякі позитивні зміни у якісному її стані: у створі водозабору м. Черкаси показник ХСК складав 42 мг/дм³, вміст амонію сольового 0,35 мг/дм³. Вміст заліза загального майже не змінився і був на рівні 0,13 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню підвищився до 10 мг/дм³. На водозаборі м. Світловодськ гідрохімічний стан води залишився без змін. Показник ХСК складав 43мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню 8,54 мг/дм³. У створі м. Кременчука якісний стан води у порівнянні з липнем змінився у сторону покращення – показник ХСК знизився з 52,9 до 34,3 мг/дм³, вміст марганцю з 0,23-0,19 до 0,07-0,09 мг/дм³, а вміст розчиненого у воді кисню підвищився з рівнів 3,06-3,40 до 5,0-5,8 мг/дм³. Загалом, порівнюючи квартал з аналогічним минулорічним періодом, загальний стан води водосховища можна охарактеризувати як покращений. У минулому році тут протягом першого осіннього місяця повсюдно відмічалося високе органічне забруднення води та критичні рівні кисню, як на поверхні так і на глибині.

У Дніпродзержинському водосховищі на в/заборі м. Комсомольськ протягом кварталу у порівнянні з минулим роком ситуація виглядала більш покращеною. Гідрохімічний стан води був незадовільним, хоча і більш-менш стабільним, без різких зламів і мав пік забруднення у серпні місяці. Спочатку показник ХСК знаходився в інтервалі 19,3 - 28,8 мг/дм³, вміст марганцю у воді до 0,09-0,11 мг/дм³, вміст розчиненого у воді кисню як і в червні був на рівні 3,52 – 5,70 мг/дм³, і лише у серпні гідрохімічний стан води зазнав змін у сторону погіршення - показник ХСК зріс до 38,2 мг/дм³, вміст марганцю до 0,14-0,18 мг/дм³, вміст розчиненого у воді кисню зменшився до величин 2,72-1,20 мг/дм³. У подальшому, на кінець кварталу показник ХСК знизився до 32,6 мг/дм³, вміст марганцю до 0,09-0,10 мг/дм³, а вміст розчиненого у воді кисню зазнав змін у сторону збільшення величин до 5,1-5,8 мг/дм³.

На водозаборі с. Аули (м. Дніпродзержинськ) гідрохімічна ситуація протягом кварталу значно не змінювалася і була стабільною. Показник ХСК складав 23,8-23,5 мг/дм³, амонію сольового 0,22 - 0,35 мг/дм³, заліза загального 0,18 мг/дм³_, вміст розчиненого у воді кисню - 5,5-8,3 мг/дм³,.

Ріки басейну Кременчуцького водосховища

Річка Рось.

Гідрохімічний стан ріки Рось протягом кварталу та якість її води продовжували знаходитися в напруженому стані. Протягом липня-серпня відбувалося подальше (у порівнянні з минулим кварталом) погіршення якісних характеристик води.

Ці зміни відбулися починаючи від водозабору м. Б.Церква і далі вниз по течії ріки. На водозаборах міст Б.Церква, Богуслав відбулося різке зростання показників ХСК і БСК до 53,4 - 40,5 та 8,14 - 3,49 мг/дм³ відповідно, також значно знизилася прозорість води та зростання в ній вмісту завислих речовин до 33,0 мг/дм³. У всіх водосховищах Росі та руслі ріки виявлено масове цвітіння води. На водозаборі м. К.-Шевченківський показник ХСК також продовжував зростати і склав 41,5 проти минуло місячних значень - 39,0 мг/дм³. Вміст заліза загального збільшився до 0,21 мг/дм³, а вміст марганцю у воді коливався на рівні 0,27 – 0,12 мг/дм³. Вміст розчиненого кисню був не стабільним як на поверхні, так і на глибині водозабору (3,5 м), його значення протягом місяця змінювалися від 2,08-2,8 -5,07 до 2,72-2,44 мг/дм³.

У вересні ситуація змінилася мало. На водозаборах міст Б.Церква, Богуслав зберіглося підвищене органічне забруднення - ХСК і БСК складали тут від 31,2 до 40,5 та 6,11 - 3,50 мг/дм³ відповідно. У водосховищах Росі та руслі ріки продовжувалося цвітіння води. На водозаборі м. К.-Шевченківський показник ХСК продовжував зростати і склав 47 мг/дм³, вміст марганцю збільшився до 0,54 мг/дм³. Вміст розчиненого кисню почав поступово підвищуватися і знаходився в інтервалі 5,05-9,02 мг/дм³, але відмічалися його часті провали до критичних величин 2,16-3,66 мг/дм³.

Річка Сула.

Гідрохімічний стан ріки Сула та якість її води залишалися без суттєвих змін, за виключенням підвищеного вмісту у воді фосфатів до 1,0 та БСК до 5,3 мг/дм³, що може вказувати на збільшення антропогенного навантаження на річку.

Ріки басейну Дніпродзержинського водосховища

Річка Псьол. Стан води р. Псьол від прикордонного з Російською Федерацією створу до міста Суми був у задовільному стані. В районі смт. В.Багачка відмічається підвищена забрудненість води органікою і аміаком.

Річка Хорол. Гідрохімічного стан ріки Хорол залишається незадовільним. В створі, розташованому в районі с. Вишняки нижче м. Миргорода, якість води Хорола вкрай незадовільна, як і протягом останніх років. Тут її води забруднені органікою (ХСК 50,5 мг/дм³, БСК 3,9 мг/дм³), фосфатами (1,1 мг/дм³), марганцем (0,10 мг/дм³) та амонію (0,73 мг/дм³).

Річка Ворскла. Гідрохімічний стан Ворскли як і у минулому році в контрольному створі на кордоні з Російською Федерацією (с. Козинка) залишався задовільним. Вниз по течії ріки від с. Козинка до м. Полтава забрудненість води, як за звичай, зростає. Наростання забрудненості ріки вниз по течії, як і в минулому році, можна пояснити тільки скидом в неї забруднених або недостатньо очищених стічних вод.

Перевишення ГДК, які зафіксовані протягом кварталу на річках цього регіону складають:

По річці Ворскла (м. Полтава) - ХСК в 3,0 рази, БСКповне в 1,7 рази та марганцю в 1,4 рази.

По річці Ворскла (с.Білики ) - ХСК в 2,4 рази, БСКповне в 1,3 рази.

По річці Псьол (смт.В.Багачка) - ХСК в 2,4 рази, БСК повне в 1,7 рази.

По річці Сула (м.Червонозаводське Лохвицького району) - ХСК в 1,8 рази та БСКповне в 2,4 рази.

По річці Сула (м. Лубни) - ХСК в 2,8 рази, БСКповне в 1,8 рази, залізу загальному в 1,2 рази.

По річці Хорол (с.Вишняки) - ХСК в 3,4 рази, БСКповне в 1,7 рази.

У створі водозабору Градизької зрошувальної системи з р.Дніпро (с.Пронозівка Глобинського району) - ХСК в 2,1 рази та БСКповне в 2,1 рази.

У створі водозабору головної насосної станції Карпівської зрошувальної системи з р.Дніпро (с.Карпівка Кременчуцького району) - ХСК в 2,1 рази та БСКповне в 2,1 рази.


3.6 Басейн Дніпровського водосховища

У районі Кайдаківського водозабору м. Дніпропетровська, розташованого на берегах Дніпровського водосховища, протягом звітного періоду спостерігалося коливання показників якості води у сторону збільшення або зменшення. Загалом, рівні забруднення води у цьому регіоні залишилися на рівні минулого кварталу і складали:

ХСК до 28,8 - 25,5 мг/дм³, амонію сольового до 0,39 мг/дм³, заліза загального до 0,20 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню складав від 5,3 до 7,0 мг/дм³.

У створах Дніпровського водосховища в/з Придніпровської ТЕС, в/з каналу Дніпро-Західний Донбас, які розташовані нижче впадіння мінералізованих вод р. Самари, спостерігалося підвищення вмісту хлоридів та сульфатів.

В пониззі водосховища, в районі в/б Дніпровської ГЕС (м. Запоріжжя) якість води також поки що залишалася без суттєвих змін: показник ХСК складав 21,7-24,7 мг/дм³, вміст амонію сольового 0,11-0,13 мг/дм³, вміст заліза загального 0,30 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню був на рівні 9,2-5,7 мг/дм³.

Ріки басейну водосховища

р. Оріль. Води річки Оріль, як і більшості річок південної частини басейну Дніпра, є високо мінералізованими. Мінералізація води річки тримається на рівні 708-2332 мг/дм³. У поточному кварталі показники вмісту у воді сульфатів складали 721-928 мг/дм³, жорсткість води близько 13, мінералізація до 1708-1878 мг/дм³, що значно не відрізняється від минулорічного аналогічного кварталу.

р. Самара. Протягом поточного періоду гідрохімічний стан р. Самари залишається напруженим. У порівнянні з минулим кварталом дещо підвищилася мінералізація до 3457мг/дм³, показник жорсткості до 24-24,5 мг/ дм³, сульфатів і хлоридів до 1558 і до 559 мг/дм³ відповідно.


3.7 Басейн Каховського водосховища

Основні показники якості води у контрольованих створах Каховського водосховища протягом кварталу залишилися практично на рівні аналогічного періоду минулих років з їх незначним коливаннями у ту чи іншу сторони - показник ХСК складав 18,8-26,4 мг/дм³, вміст розчиненого у воді кисню 10,0-6,90 мг/дм³.

Ріки басейну водосховища

Каховський канал та Північно-Кримський канали

Гідрохімічні показники якості води протягом кварталу значно не змінилися і знаходилися близькими до значень, зафіксованих у попередні роки - показник ХСК складав 15,7-23,3-15,7-25,0 мг/дм³, вміст розчиненого у воді кисню 6,2-10,1 мг/дм³, фосфати 0,1-0,38 мг/дм³, БСК 1,4-2,0 мг/дм³, залізо 0,1-0,2 мг/дм³.

3.8 Пониззя Дніпра

У створі м. Херсон ситуація також залишалась незмінною з деяким коливанням показників у сторону збільшення або зменшення. Показник ХСК складав 20,24,5 мг/дм³, БСК 1,5-2,0 мг/дм³, залізо 0,1мг/дм³, фосфати до 0,19 мг/дм³. Вміст розчиненого у воді кисню був на рівні 8,9-8,5 мг/дм³.

Ріки басейну пониззя Дніпра

р. Інгулець.

У водах р. Інгулець з початку кварталу відмічалося покращення гідрохімічного стану води - вміст хлоридів зменшився до 809 мг/дм³, вміст сульфатів до 961 мг/дм³, мінералізація знизилась до 2880 мг/дм³. Відбулося зменшення вмісту заліза загального з 1,05 до 0,12 мг/дм³. Вміст марганцю у воді також змінився у сторону покращення і складав 0,16 мг/дм³. У подальшому не відмічалося значних змін в якості води - вміст хлоридів був близько 896 мг/дм³, сульфатів складав 760 мг/дм³, мінералізація 2960 мг/дм³.

9. Дніпровський лиман

Лабораторними службами Запорізького РУВР (Херсонська ГХЛ) протягом кварталу проводилися додаткові дослідження акваторії гирлової частини Дніпра та частини Дніпровського лиману.

Нагонних та заморних явищ у гирловій частині Дніпра не було виявлено, але за результатами вимірювань, проведених ДУ екології в Херсонській області протягом 16-23 серпня було зафіксовано наявність сірководню в Дніпровському лимані на глибині 6-7 м у судноплавному каналі на траверзі сіл Станіслав та Софіївка в кількості 2,2-3,2 мг/дм³, вміст кисню був 1,35-1,38 мг/дм³, на поверхні 8,2-5,5 мг/дм³. В гирловій частині Дніпра сірководень не було виявлено, а вміст кисню знаходився в межах 5,0-5,5 мг/дм³.

При цьому, слід зазначити, що в цей час напрямок вітру був північно-східним, а попуски води в нижній бєф Каховської ГЕС складали близько 650 м³/сек., що за висновками екологів, при зміні напрямку вітру та зберіганні таких об’ємів попусків, могло призвести до виходу сірководню за межі каналу і призвести до заморних явищ, але, у подальшому при збільшенні попусків води, ситуація поліпшилася і на відміну від минулого року сірководень у гирлі Дніпра до кінця кварталу не був зафіксований.