Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро

Вид материала

Стан підземних вод у басейні р. Дніпро
Використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання.
Прогнозні ресурси та видобуток питних і технічних підземних вод басейну Дніпра

Подобный материал:

1 2 3 4

Радіологічний стан води Дніпровського басейну за 2009 рік не зазнав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів у річках басейну в межах контрольованої території був без відхилень від значень, зафіксованих у попередньому році.

У 2009 році на водосховищах басейну Дніпра спостерігалось зниження середньорічних показників вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у водах вниз по каскаду.

У рамках міжнародних програм у басейні Дніпра здійснювався контроль якості води по радіологічним показникам річок Десна, Снов, Судость, Ірпа, Клевень, Сейм, Псол, Ворскла, Цата і Ревна. Вміст радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у водах річок на всіх прикордонних створах протягом 2009 року був значно нижчим за допустимі рівні.

Басейн річки Десна

У 2009 році державний моніторинг поверхневих вод проводився в 20 створах на річках: Дніпро, Сож, Десна, Снов, Судость, Сейм, Остер, Ірпа, Ревна, Цата, Стрижень, Білоус, Удай.

Було відібрано 122 проби поверхневої води, проведено 4636 вимірювань по 38 показникам.

Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження не зазнали значних змін у порівнянні з 2008 роком.

Проаналізувавши дані гідрохімічних вимірювань показників якості поверхневих вод за 2009 рік можна зробити наступні висновки:

1) найпоширенішими забруднюючими речовинами є залізо загальне, марганець, фосфати, амоній сольовий, БСК₅;

2) перевищення заліза загального та особливо марганцю у водах річок відбувається внаслідок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита та проходженням річкових водних об’єктів по заболоченій і лісистій місцевості;

3) забруднення фосфатами та, іноді, амонієм сольовим пов’язано з антропогенними джерелами забруднення, якими є підприємства комунального господарства, промислові і сільськогосподарські підприємства;

4) кисневий режим впродовж року був задовільним.

Якість води у р. Десна контролювалась у 6 створах, починаючи з кордону з Російською Федерацією (573 км, 569 км) і закінчуючи кордоном з Київською областю (55 км). Кисневий режим у всіх створах впродовж 2009 року був задовільним. У порівняні з 2008 роком, гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна не зазнала значних змін. Спостерігались поодинокі коливання концентрацій заліза загального, фосфатів та марганцю.

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК. За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Десна можна віднести до ІІ класу якості «чиста».

Гідрохімічний стан води р. Стрижень біля м. Чернігів у порівнянні з 2008 роком залишається практично таким же. Впродовж 2009 року спостерігалось перевищення норм ГДК: по фосфатам, БСК₅, залізу загальному, марганцю, амонію сольовому.

У створі р. Білоус у порівнянні з 2008 роком якісний стан води майже не змінився. Вміст розчиненого у воді кисню в середньому становив 7,8 мгО₂/дм³.

Гідрохімічний стан р. Стрижень і р. Білоус, який характеризується як помірно-забруднений та забруднений, не справляє помітного впливу на якість води у річці Десна, завдяки її достатній природній здатності до самоочищення, що підтверджується даними лабораторних вимірювань.

За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ більшість водотоків, що контролювались, можна віднести до ІІ класу «чиста» та ІІІ класу «помірно забруднена».

Додатково до Програми державного моніторингу довкілля на 2009 рік проводились спостереження в створах еталонних річок: Турчанка, Борзенка, Смолянка, де було відібрано 52 проби і виконано 1456 вимірювань по 28 показникам. Спостерігалось перевищення ГДК по залізу загальному, марганцю, фосфатам та амонію сольовому. На річках Борзенка, Турчанка спостерігалось також перевищення БСК₅.

Результати радіологічних аналізів з визначення ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr свідчать, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді впродовж 2009 року, знаходився значно нижче встановлених норм.

ВИСНОВКИ

Дані моніторингу якості поверхневих вод свідчать про те, що впродовж 2009 року забезпечено в цілому стабільне водопостачання населення і галузей економіки водою у необхідній кількості і належної якості. Оскільки якість води в природних джерелах належить за чинною методикою екологічної оцінки відповідно до КНД 211.1.1.106-2003 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» у більшості створів до IІІ-IV класів (помірно забруднена і забруднена), то перед подачею споживачам природна вода потребує очистки та належної підготовки, про що відповідним органам юридичним і фізичним особам надаються відповідні рекомендації та настанови.

Стан підземних вод у басейні р. Дніпро

Прогнозні ресурси підземних вод (далі – ПРПВ), експлуатаційні запаси і якість підземних вод (зумовлена природними чинниками).

За результатами регіональної оцінки, проведеної у 1975–1980 рр., прогнозні ресурси підземних вод в басейні Дніпра складають 35536,5 тис. м³/добу з них: 91% - з мінералізацією до 1 г/дм³; 6% - з мінералізацією від 1,0 до 1,5 г/дм³; 3% - з мінералізацією від 1,5 до 3,0 г/дм³. Обсяг прогнозних ресурсів підземних вод в басейні р. Дніпро складає 61% їх загальної кількості в Україні. Підземні водні ресурси розподілені по території басейну нерівномірно. Найбільша їх кількість зосереджена в таких адміністративно-територіальних одиницях, як: Сумська, Рівненська, Київська, Полтавська та Чернігівська області. Області, що розташовані на півдні басейну Дніпра, мають обмежені прогнозні ресурси питних підземних вод. Найменшою кількістю прогнозних ресурсів в межах окремих адміністративно-територіальних районів характеризуються Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська області. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України та стан їх використання в басейні р. Дніпро охарактеризовані у таблиці 2.

Загальна кількість розвіданих в басейні Дніпра експлуатаційних запасів підземних вод становить 71343,38 тис. м³/добу (20% від ПРПВ), у тому числі по сумі запасів категорій А+В+C1 – 6614,83 тис. м³/добу. В північній частині басейну розвідано близько 20% прогнозних ресурсів, що обумовлено значною кількістю останніх і значними об’ємами використання для централізованого водопостачання поверхневих вод. У південній і центральній частинах басейну Дніпра рівень розвіданості прогнозних ресурсів досягає 27% від їх загальної кількості. Інформація щодо експлуатаційних запасів питних підземних вод у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України та стану їх використання в басейні Дніпра наведена у таблиці 2, 3.

Використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання.

Видобуток підземних вод в басейні Дніпра, як і по всій Україні, за останні 10 років щорічно зменшується, що обумовлено скороченням промислового і сільськогосподарського виробництва за рахунок зменшення кількості діючих свердловин, їх продуктивності та часу роботи.

Таблиця 2

Прогнозні ресурси та видобуток питних і технічних підземних вод басейну Дніпра

Адміністративно-територіальна одиниця України	*Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м³/добу	**Видобуток підземних вод, тис.м³/добу	Використання,тис.м³/добу					Скид без використання
Адміністративно-територіальна одиниця України	*Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м³/добу	**Видобуток підземних вод, тис.м³/добу	Всього	Господарсько-питні	Виробничо-технічні	Зрошення	Промисловий розлив	Скид без використання
2	3	5	6	7	8	9	10	11
Вінницька	38,6	4,42	4,40	4,22	0,18			0,02
Волинська	2017,8	131,96	131,96	120,44	11,52
Дніпропетровська	1092,6	54,9	42,31	30,88	10,42	0,55	0,46	12,59
Донецька	495,9	199,75	28,39	9,34	19,05			171,36
Житомирська	628,6	61,81	47,01	34,82	12,19			14,8
Запорізька	641,1	175,2	54,34	47,85	6,18	0,29	0,02	120,86
Київська	4185,9	408,18	406,44	321,88	84,46	0,08	0,02	1,74
Кіровоградська	212,1	82,22	11,28	8,17	3,04	0,07		70,94
Львівська	448	7,03	7,03	5,57	1,46
Миколаївська	86,0	24,5	24,50	24,43	0,06		0,01
Полтавська	4288,9	258,44	258,44	201,08	54,16	2,9	0,3
Рівненська	3602,5	152,06	127,25	108,07	19,18			24,81
Сумська	3432,2	146,76	146,74	138,62	8,06		0,06	0,02
Тернопільська	324,6	5,91	5,91	5,25	0,66
Харківська	1018,2	26,06	25,27	17,49	1,17	6,61		0,79
Херсонська	2312,6	303,84	209,57	178,67	7,96	22,81	0,13	94,27
Хмельницька	860,4	107,94	101,62	96,19	4,15		1,28	6,32
Черкаська	1523,8	102,89	95,09	85,16	9,93			7,8
Чернiгiвська	8326,7	158,67	158,66	140,98	17,68			0,01
Всього	35536,5	2412,53	1886,21	1579,11	271,51	33,31	2,28	526,32

Blog

Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро