Робоча навчальна програма напрям підготовки: 030508 «фінанси І кредит» Форма навчання: денна, заочна Миколаїв 20 10

Вид материалаДокументы

Содержание


V. зміст навчальної дисципліни
Тема № 2. Фінансові послуги сучасних банківських установ
Тема № 3. Кредитні послуги банків
Змістовий модуль № 2
Тема № 2 . Фондова біржа і механізми її функціонування
Тема № 3. Страховий ринок України
Тема № 4. Управління ризиками на фінансовому ринку
Змістовий модуль № 3
Тема № 2. Організація міжнародних розрахунків
Тема № 3. Державне регулювання ринків фінансових послуг
X. список рекомендованої літератури
Подобный материал:
ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


КАФЕДРА ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної


та наукової роботи

___________проф. Биков І.Ю.

„01” вересня 2010р.


РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Напрям підготовки: 6.030508 «фінанси і кредит»


Форма навчання: денна, заочна


Миколаїв – 2010



V. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


Тема № 1. Ринок фінансових послуг як складова економіки України

Ринок фінансових послуг – це особлива, притаманна тільки ринковій економіці сфера економічних взаємовідносин, де здійснюються купівля-продаж, розподіл і перерозподіл фінансових активів країни між сферами економіки.

Ринок фінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.


Тема № 2. Фінансові послуги сучасних банківських установ

Валютні операції та валютні цінності. Види валютних операцій та їх призначення: «спот», «своп», ф’ючерси та опціони, форвардні та арбітражні валютні операції.

Як засвідчує економічна практика, валютні операції з часом модифікуються, з’являються їх нові форми та різновиди.


Тема № 3. Кредитні послуги банків

Кредитна діяльність банку приносить суттєву частину банківських прибутків, враховуючи відсотки і комісійні. Банк заінтересований у розвитку кредитної діяльності.

Кредитна діяльність є заключним елементом комплексної банківської діяльності, оскільки дає можливість продавати інші фінансові послуги клієнтам. Банк у кредитній діяльності визначає оптимальне відношення доходності й ризикованості.

Оперативне управління кредитними ресурсами комерційного банку здійснюється на основі розрахунку платіжного балансу, де відбиваються як розмір залучених засобів, очікуваний розмір кредиту, що має бути повернутий, та виплата відсотків, так і зобов’язання банку перед клієнтами, іншими банками, фінансовими, страховими органами та ін.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

ОЦІНКА ІНСТРУМЕНТІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ


Тема № 1. Ринок інвестиційних послуг

Приватизація й акціонування приватної власності, розвиток підприємництва і кредитних інститутів зумовлюють інтенсивний розвиток грошових і кредитних відносин, появу особливого сектора господарювання, пов’язаного з обігом цінних паперів – фондового ринку або ринку цінних паперів.

У широкому значенні ринок цінних паперів – це сегмент фінансового ринку, де за короткий період створюються необхідні умови й відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними інститутами-емітентами. У вузькому ж значенні ринок цінних паперів означає взаємодію на ринку його суб’єктів з приводу випущених цінних паперів.


Тема № 2 . Фондова біржа і механізми її функціонування

У Законі України «Про цінні папери і фондову біржу», Статуті Української фондової біржі (УФБ) та її Правилах визначено: фондова біржа – це акціонерне товариство, що зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу і діє на основі зазначених законодавчих та нормативних актів за принципами цілісності, централізації й прозорості ринку, його відповідності світовим стандартам фондової торгівлі. Такі принципи забезпечують високі гарантії безпеки, надійності, стабільності та ліквідності ринку цінних паперів в Україні.

Відповідно до українського законодавства комерційні банки та інші юридичні особи можуть здійснювати емісійні операції – випускати в обіг акції, облігації, векселі, електронні картки тощо. За допомогою емісії цінних паперів державні органи прагнуть покрити дефіцит бюджету, комерційні банки – збільшити кредитні ресурси та розширити кредитування, підприємства – залучити кошти для поповнення основних та обігових коштів.


Тема № 3. Страховий ринок України

Страхування – об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки.

Страхування – це система економічних і правових відносин з приводу захисту майнових інтересів суб’єктів економіки від різноманітних ризиків. Світовий досвід засвідчує, що одним з найважливіших індикаторів стану економіки будь-якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування.

Страхові послуги надаються страховиками або товариствами взаємного страхування в добровільній формі за всіма галузями страхування: майнове, особисте, відповідальності. Основою такого страхування є договір страхування.

Страхування забезпечує надійний захист майнових інтересів підприємців і населення в разі втрат, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та іншими непередбачуваними обставинами. Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштів громадян для вирішення їхніх соціальних проблем.

Здійснення в Україні широкої програми приватизації об’єктів державної власності, зміни економічного механізму управління в державному секторі економіки, спрямовані на розширення самофінансування виробничих потреб, зумовлюють переорієнтацію підприємств на захист від ризиків втрати або пошкодження майна, заподіяння шкоди здоров’ю працівників шляхом впровадження перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

Тема № 4. Управління ризиками на фінансовому ринку

Купуючи певний актив, інвестор орієнтується не тільки на його очікувану прибутковість, а й на рівень його ризику.

Основне завдання аналізу кон’юктури ринку цінних паперів як одного з найважливіших процесів діяльності менеджера полягає у зниженні ризику інвестицій, а також оцінці їх ефективності.

Запобігання або зниження ризику на фінансовому ринку забезпечується використанням ф’ючерсних контрактів та опціонів.

Страхування, або хеджування, полягає в нейтралізації несприятливих змін ціни активу для інвестора, виробника чи споживача.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3

РИНОК ЛІЗИНГОВИХ ПОСЛУГ. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


Тема № 1. Лізингова діяльність в Україні

Лізинг – це особливий вид підприємницької діяльності, що передбачає три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торговельні. Зміст кожної з цих форм окремо повністю не вичерпує сутності специфічних фінансово-майнових операцій.

В умовах економічної кризи в Україні, коли практично припинилося фінансування капіталовкладень в оновлення основних засобів у зв’язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням обсягів виробництва, лізинговий метод фінансування інвестицій є найбільш доцільним і сприятиме збереженню ліквідності більшості підприємств України.

Тема № 2. Організація міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин, суб’єктами яких є банки, експортери та імпортери.

В основу міжнародних розрахунків покладено рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів за укладеними зовнішньоекономічними угодами.

В умовах розвитку міжнародної торгівлі, глобалізації економіки особливого значення набуває ефективне функціонування систем міжнародного фрайчайзингу.


Тема № 3. Державне регулювання ринків фінансових послуг

Державне регулювання ринків фінансових послуг означає здійснення державою комплексу заходів регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг й отримують від них інформацію в межах повноважень, визначених законом.

Державне регулювання ринку цінних паперів передбачає здійснення державою комплексних заходів з упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері.

Державне регулювання цінних паперів передбачає постійний пошук оптимальних методів регулювання економіки, і цей процес має відбуватись одночасно з упровадженням нових форм господарювання, реформуванням економіки країни загалом.

Діючі моделі державного регулювання ринку страхування передбачають пошук оптимального співвідношення внутрішніх сил ринкового саморегулювання та безпосереднього впливу державних органів нагляду. В умовах перехідної економіки основний тягар припадає на державні органи нагляду за страховою діяльністю, адже в умовах нестабільного ринкового середовища, відсутності чітко окресленої стратегії розвитку та макроекономічної стабільності можливості ринкової саморегуляції доволі обмежені й не можуть реально забезпечувати потреби страхового захисту від наявних ризиків. При цьому важливою передумовою якісних зрушень у регулюванні страхового ринку є рівень підготовки кадрів, особливо фахівців андерайтингу та аудиту.


Питання до складання іспиту


1. Сутність фінансового ринку та його місце в економіці України.

2. Структура фінансового ринку.

3. Системи масових електронних платежів та сфери їх застосування.

4. Види фінансових послуг.

5. Функції ринку фінансових послуг.

6. Класифікація ринків фінансових послуг.

7. Умови створення фінансових установ.

8. Структура кредитної системи.

9. Учасники ринку цінних паперів.

10. Послуги страхового ринку.

11. Види грошей на грошовому ринку.

12. Поняття і властивості цінних паперів.

13. Валютні операції і валютні цінності.

14. Операції типу „спот”.

15. Умови форвардних операцій.

16. Валютні „свопи”.

17. Валютні ф’ючерси та опціони.

18. Арбітражні валютні операції.

19.Поняття векселя і вексельного обігу.

20. Суб’єкти вексельного кредиту.

21. Казначейські векселі.

22. Операції банків з векселями.

23. Кредит під заставу векселів.

24. Поняття факторингу як фінансової операції.

25. Види факторингу.

26. Форфейтинг як форма міжнародного кредитування.

27. Поняття позичкового капіталу.

28. Класифікація банківських кредитів.

29. Види небанківських кредитів.

30. Операції на міжбанківській біржі.

31. Критерії кредитоспроможності фізичної особи.

32. Ризики кредитного портфеля банку.

33. Принципи та ліміти кредитування.

34. Економічний зміст страхування кредитів.

35. Форми страхування кредитів.

36. Поняття ринку цінних паперів.

37. Принципи побудови фондового ринку.

38. Індивідуальні учасники ринку цінних паперів.

39. Інституційні інвестори.

40. Держава як учасник фондового ринку.

41. Поняття і види акцій.

42. Боргові цінні папери.

43. Відмінності пайових та боргових цінних паперів.

44. Організація діяльності фондової біржі.

45. Котирування цінних паперів.

46. Різновиди станів ринку цінних паперів.

47. Учасники біржової торгівлі.

48. Касові та строкові угоди на біржі.

49. Накази біржовим брокерським конторам.

50. Діяльність з випуску та обігу цінних паперів.

51. Агентські операції з цінними паперами.

52. Комерційна та комісійна діяльність з цінних паперів.

53. Управління портфелем цінних паперів.

54. Реєстраційна та депозитарна діяльність.

55. Страхові посередники.

56. Об’єкти страхування.

57. Страхова виплата або відшкодування.

58. Фінансові ризики.

59. Страхування ризиками.

60. Розрахунок дивідендів.

61. Доходи від операцій з акціями.

62. Фактори впливу на курс акцій.

63. Хеджування ризиків.

64. Спот-хеджування фінансових активів.

65. Лізингові послуги.

66. Напрямки застосування лізингу.

67. Акредитивні операції.

68. Види інкасо в міжнародних розрахунках.

69. Міжнародний франчайзинг як фінансова послуга.

70. Види франчайзингу.

71. Види міжнародного лізингу.

72. Види діяльності Держкомфінпослуг.

73. Порушення законодавства про цінні папери.

74. Діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

75.Функції і завдання Укрстрахнагляду.


X. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

      1. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000р. № 2121.
      2. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 червня 2001р. № 154.
      3. Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: Указ Президента України від 04 квітня 2003р. № 292.
      4. Баффет У. Эссе об инвестициях, корпоративных финансах и управлении компаниями/ Уоррен Баффет; сост., авт.предисл. Лоренс Каннингем; пер.с англ. – 3-е изд.; М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 268с.
      5. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника - Центр, 1999. – Т.1. – 592с.
      6. Боди, Зви, Мертон, Роберт. Финансы.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 592с.: ил. – Парал. тит.анлг.
      7. Брейли Ричард, МАйерс Стюарт Принципы корпоративных финансов/ Пер. с англ. Н. Барышниковой. – М.: ЗАО «Олимп – Бизнес», 2007. – 1008с.: ил.
      8. Золотов А.Ф. Международные валютно-кредитные отношения: Курс лекций. – К.: МАУП, 2001. – 106с.
      9. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 768с.
      10. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под ред.Л.Н. Красавиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 608с.:ил.
      11. Мойсеєнко І.П. Основи інвестування: Навч. посіб. – Львів, 2001. – 180с.
      12. Мойсеєнко І.П. Ринок фінансових послуг: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2006. – 360с.:іл. – Бібілогр.: с. 349-351.