Робоча навчальна програма з дисципліни " Історія держави I права зарубіжних країн" (Відповідно до вимог ects) (денна І заочна форма навчання)
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча програма (за кредитно-модульною системою) курсу "Історія держави І права зарубіжних, 230.44kb.
- Робоча програма напрям підготовки: 030508 „Фінанси І кредит", 030509 „облік І аудит", 570.16kb.
- Робоча навчальна програма напрям підготовки: 030508 «фінанси І кредит», 030509 «облік, 92.67kb.
- Робоча навчальна програма Здисципліни політологія заочна форма навчання для напряму, 221.99kb.
- Історія держави І права зарубіжних країн є однією з важливих дисциплін навчального, 288.34kb.
- Робоча навчальна програма напрям підготовки: 030508 «фінанси І кредит» Форма навчання:, 100.75kb.
- Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 105.74kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
- Історія держави І права зарубіжних країн. Мудрак, 5060.55kb.
1 2
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»
КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни
“Історія держави i права зарубіжних країн”
(Відповідно до вимог ECTS)
(денна і заочна форма навчання)
м. Сімферополь
2011 р.
І. Цільова настанова
Предмет «Історія держави і права зарубіжних країн» належить до історико - теоретичних юридичних дисциплін, має важливе значення для підготовки правознавців. Програма передбачає ознайомлення студентів із загальними закономірностями виникнення й розвитку держав, найважливішими історико-правовими та політичними фактами в житті зарубіжних країн, юридичною термінологією та із світовими пам'ятками юридичної культури. Історія держави і права дає також ключ до розуміння проблем державотворення та основних закономірностей розвитку сучасних держав.
Дана дисципліна тісно переплітається з теорією держави і права, історією держави і права України, історією вчень про державу і право та ін. Вивчення даної дисципліни дозволяє простежити весь хід розвитку правової діяльності людства. Таким чином, правосвідомість першокурсника проходить ті ж самі етапи, що й правова думка людства. Особливо увага приділяється вивченню історії становлення сучасного типу правової демократичної держави, досягнення якої є метою українського суспільства. Таким чином, цей курс сприяє загальному розвиткові студентів, формуванню їхньої правосвідомості і політичної та правової культури майбутніх юристів.
Мета дисципліни - опанування слухачами історичного мислення, оволодіння методами правового аналізу явищ минулого та сучасності, розуміння історичного коріння сучасних суспільно - політичних та державно - правових явищ, прогнозування їхнього розвитку.
Цілі і завдання - в результаті вивчення дисципліни студенти та слухачі мають знати: фактичний матеріал дисципліни, основні характерні риси історичних типів держави та права, основні етапи розвитку держави і права, їх перспективу; уміти: тлумачити історико - правові джерела, розв'язувати казуси на основі конкретних джерел, здійснювати порівняльний синхронний та діахроний аналіз.
ІІ. Організаційно-методичні вказівки
При вивченні складної і багатогранної дисципліни «історія держави і права зарубіжних країн», що є базовою і забезпечує наступну ефективність освоєння інших юридичних дисциплін, використовуються різноманітні форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота, написання рефератів і докладів, практичні рішення юридичних задач на основі стародавніх юридичних актів. Заняття студентів денної форми навчання, проводяться на підставі методів кредитно-модульної системи навчання, відповідно до вимог ECTS.
Передбачені наступні форми поточного контролю: опитування та бесіди, тестовий контроль, письмові контрольні завдання. Для заочної форми навчання - домашні контрольні роботи. Підсумковий контроль – іспит.
Лекції і семінарські заняття плануються і проводяться з обліком вимог і методичних рекомендацій МОН України. У частині специфіки (для денної ф.н.): лекції, при читанні даного курсу, охоплюють всі основні класичні історично сформовані типи державності, форми громадської організації, структури державного управління і правові акти (для заочної форми – проводяться окремі лекції з вузлових тем, та в обзорному вигляді). Матеріал подається у виді порівняльного аналізу в часі, територіально і з обліком етнічних, економічних, культурних і політичних особливостей розвитку регіонів. Задача лектора зводиться до систематизації великопланової інформації, розясненню узлових моментів і ілюстрації закономірностей у процесі еволюції громадської організації, держави і права. Лекції проводяться поточним методом.
При проведенні семінарських занять у навчальних групах основний упор робиться на більш глибоке вивчення, обговорення й закріплення найбільш складних або вузлових в історії держави і права тем, проводяться практичні заняття по вивченню джерел і тренінги з рішення юридичних казусів на основі давніх джерел права. Участь у семінарах (бесіди, обговорення питань, відповіді, рішення юридичних задач, контрольно-тестові завдання та ін.) оцінюється згідно до вимог кредитно-модульної системи, а також, паралельно, по чотирьохбальної системі.
Але лекційний курс дуже малий за обсягом. Аудиторні заняття дають можливість висвітлити лише ключові для даного курсу поняття та категорії. Тому важливою формою опанування навчального матеріалу студентами є самостійна робота. До самостійної роботи відноситься: виконання та письмове оформлення методичних та практичних завдань, які передбачені планами семінарських занять, вивчення окремих питань і тем, які передбачені для самостійного опрацювання, опрацювання історико - юридичної монографічної літератури та її конспектування. Також до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, з метою проміжного контролю освоєння навчального матеріалу, відносяться домашні письмові контрольні роботи.
Бібліотека інституту має у своєму розпорядженні необхідне число підручників, навчальних посібників і хрестоматійних збірників. Важливе значення при навчанні належить конспектуванню лекцій викладача, де сконцентрована, систематизована й упорядкована необхідна інформація. Однак, предмет може бути освоєн на належному рівні тільки при додатковому вивченні наукової літератури, яка достатньо представлена у бібліотеках міста, в інтернеті. Списки основної и пропонуються як у цієї програмі, так і при читанні лекцій, врозроблених планах семінарських занять та ін. Додаткова література узгоджується у час підготовки рефератів.
Викладачами кафедри забезпечуються додаткові консультації студентів і при необхідності проведення додаткових занять.
При самостійної та індивідуальної праці ми рекомендуємо студентам ознайомитися з навчальною і науковою літературою що рекомендується, повторити конспекти лекцій. Однак при цьому йти не по шляху зазубрівання матеріалу, а обпиратися на глибокий порівняльний аналіз, старатися уразуміти як і чому під впливом численних економічних, політичних, етнічних і ін. чинників змінювалася соціальна структура суспільства, державна система і правові акти.
Однієї з творчих форм роботи студентів – є індівідуальна. Це, насамперед, є підготовка та написання рефератів і доповідей, готуючи які необхідно ознайомитися з методичними рекомендаціями і врахувати вимоги викладача. Вивчити максимум доступного матеріалу, систематизувати його і у жостких рамках відпущеного часу викласти суть питання. При цьому важливу роль грає не тільки уміння кристалізувати отримані знання, створити логічну схему, але і робити лаконічні обгрунтовані висновки. При роботі над рефератами і доповідями необхідно бути готовим до виступів апонентів і можливих питань. Крім того, для студентів, які склонні до більш глибокого освоювання матеріалу, предбачено участь у наукової роботі, наукових кружках та виступи на наукових семінарах, конференціях.
Успішне освоєння навчального матеріалу в процесі сесії (відсутність поточних незадовільних оцінок), а також регулярні відвідування навчальніх занять) дозволяє допустити студента до іспиту.
Таким чином, якщо схемотично, робота студентів по усвоєню навчального матеріалу зводится до:
| Аудіторна: | - ознайомлення с лекціями та їх конспектування; - участь у обговорюванні питань, діскусіях та відповіді на семінарських заняттях, виконання аудіторних поточних тестових завдань. |
| Самостійна: | - виконання та письмове оформлення методичних та практичних завдань; - вивчення питань і тем, які передбачені для самостійного опрацювання; - опрацювання історико-юридичної літератури та її конспектування; - виконання письмовіх контрольних робот (зля заочної фрми навчання). |
| Індівідуальна: | - написання рефератів і доповідей, виступ з ними на семінарьських заняттях; - консультації з викладачем; - участь у наукової та дослідницької роботі: заняття у наукових кружках, розробка тем, написання наукових доповідей, тез на наукові конференції. |
| Контрольно-ітогова | - підготовка матеріалу у відповідності з контрольними питаннями, та відповідь на іспитах. |
Система та критерії оцінки знання студентів:
Уся навчальна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» розподілена по трьох модулях (для денної форми навчання). Для заочної форми - зберігається традиційна система. Кожний змістовний модуль включає час на проведення лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять, самостійної і індивідуальної роботи, консультацій, практик і контролю знань по модулю (поточного і підсумкового тестування).
Модульно-рейтингова система оцінки знань передбачає 100 бальну шкалу. Оцінка знань студента змістового модуля враховує оцінки, одержані за всі види проведених занять, за поточне і підсумкове тестування (наприклад, за виконання практичних, лабораторних занять, і т.д.). Сумарне оцінювання засвоєння учбового матеріалу дисципліни визначається шляхом об’єднання балів одержаних за змістовими модулями, з урахуванням балів за самостійну та індивідуальну роботу (50 балів), а також підсумкових іспитів (50 балів).
Передбачено слідуючий розподіл балів:
| Змістові модулі з ІДПЗК | Самостійна та індивідуальна робота (у балах) | Підсумковий ІСПИТ (у балах) | СУМА (у балах) | ||
| № 1 (давній та середньовічній періоди) | № 2 (новий час) | № 3 (новітній час) | |||
| до 20 балів | до 10 балів | до 10 балів | до 10 балів | до 50 балів | 100 балів |
Шкала оцінювання
| Оцінка за шкал.ECTS | ВИЗНАЧЕННЯ | За нац. системою | За сист. Бал. |
| A | Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 5 | 90-100 |
| B | Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками | 4 | 80-89 |
| C | Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок | 75-79 | |
| D | Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків | 3 | 70-74 |
| E | Достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії | 60-69 | |
| FX | Незадовільно - потрібно попрацювати перед тим, як перекласти | 2 | 35-59 |
| F | Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс | 1-34 |
Критерії усних відповідей під час семінарських занять та іспитів:
- Повнота відповіді, об’єктивність оцінки, зв’язок з іншими предметами.
- Спроможність виділити основні причини (передумови) історичної події, виникнення та розвалу держав та режимів, правових актів.
- Знання основних положень законодавчих актів минулого та сучасного в межах вивчаємого курсу. Вміння розв’язати контрольні завдання на основі юридичних актів. Знання основних історичних дат і осіб.
- Спроможність визначити, до яких наслідків привели ті або інші історичні події, як змінювались структури влади та управління, структура та положення соціальних слоїв населення. Взаємовплив культур та правових відношень. Зв’язок із сучасністю.
- Лаконічність, логіка, конкретність відповіді.
- Використання матеріалів відчерпнутих у наукової й інший (періодичні видання, брошури, атласи, мемуари і т.п.) додаткової літератури. Знання карти (там, де це необхідно).
- Спроможність аналізувати події, робити власні виводи.
На додаток до перерахованих вимог, на оцінку доповідей, рефератів та домашніх письмових робот впливають наступні чинники:
- Відповідність технічного оформлення роботи до вимог методичних рекомендацій.
- Відповідність роботи запропонованому автором плану й особиста наукова творчість.
- Послідовність викладення матеріалу.
- Широкий спектр використовуваної навчальної і, насамперед, наукової літератури.
- Самостійність роботи (виключити копіювання з підручника, інтернет-ресурсу та ін.).
- Спроможність поставити ціль роботи, бачити проблему й актуальність теми, робити логічні, обґрунтовані виводи.
ІІІ. Зміст програми
ВСТУП.
Тема 1. Вступ до курсу “Історія держави i права зарубіжних країн”.
Істрія держави і права зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна, її наукові та методологічні основи, роль та місце навчальної дисципліни в підготовці бакалаврів та фахівців-юристів, взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Періодизація і структура курсу навчальної дисципліни. Основні поняття і визначення, які використовуються у навчальній дисципліні.
Порядок вивчення дисципліни: Джерела. Методи вивчення: формально-догматичний, структурно-аналітичний, порівняльно-історичний. Рекомендації що до самостійної роботи.
Влада та норми поведінки у первісному суспільстві. Неолітична революція та ґенеза надобщинних структур. Диференціація соціальних функцій та формування політичної влади. Східний та західний шляхи становлення держави і права.
РОЗДІЛ I. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ.
Тема 2. Історія держави і права Стародавнього Сходу.
Загальне та особливе у процесі виникнення держави і права в межах східної цивілізації. Природне середовище та його вплив на процеси формування держави і права. Особливий режим права власності на землю та воду. Сільська община. Патріархальний характер рабства. Східна деспотія. Обожнювання правителя. Бюрократичний апарат. Три галузі управління.
Основні етапи розвитку Стародавнього Єгипту. Періодизація історії Стародавнього Єгипту. Соціальна структура. Державний лад. Економічна функція держави та її вплив на соціальний та державний лад. Деспотично-теократичний характер влади фараона. Особливості успадкування влади фараона. Палацово-вотчина система управління. Місцеве управління. Армія. Суд.
Держави Месопотамії. Періодизація історії держав у Месопотамії. Особливості виникнення та розвитку. Держави-міста. Суспільний лад Стародавнього Вавилону. Правовий стан основних верств населення. Авілуми та мушкенуми. Особливості вавилонського рабства. Державний лад Стародавнього Вавилону за часів царя Хаммурапі. Роль громади та храмів в управлінні. Судоустрій. Армія.
Держави Стародавньої Індії. Періодизація історії держави у Стародавньої Індії. Ведичний та індо-арійський етапи державності. Станово - варновий лад. Імперія Маур’їв. Особливості східної деспотії в Індії. Місцеве управління. Армія. Суд.
Стародавній Китай. Періодизація історії держави у Стародавньому Китаї. Становий поділ населення. Державний лад. Стародавній Китай - як зразок східної деспотії. Реформи Шан Яна. Місцеве управління. Система «кругової запоруки» у громаді. Армія та її особлива роль у Стародавньому Китаї. Судоустрій.
Право Стародавнього Сходу. Загальні риси-принципи права Стародавнього Сходу. Джерела права Стародавніх держав Месопотамії і Ассирії. Загальна характеристика Законника царя Хаммурапі: історія знахідки, стан вивчення, структура пам’ятки, система викладення норм. Регулювання відносин власності. Система договорів. Шлюбно-сімейне право. Злочини та покарання. Судовий процес. Види доказів.
Джерела права Стародавньої Індії. Дхармашастри. Артхашастри. Загальна характеристика Законів Ману. Зв’язок норм Законів Ману з релігією. Регулювання відносин власності. Види договорів. Шлюбно-сімейне право. Злочин та покарання. Судовий процес.
Основні джерела права у Стародавньому Китаї. Боротьба та поєднання конфуціанства та легізму у китайському праві. Особлива надгалузева роль кримінального права. Регулювання майнових відносин. Шлюбно-сімейне право.
Тема 3. Історія держав і права античної цивілізації.
Виникнення держав у Середземноморському регіоні. Вплив природного фактору на суспільний лад та форми держави в античному світі. Поняття полісу та античної форми власності. Значення античної державності для сучасного державотворення.
Афінська демократія. Формування Афінської держави. Еволюція суспільного ладу Афін. Евпатриди та демос, їх поступове зрівняння в юридичному відношенні. Правове становище громадян, метеків, рабів в період розквіту Афінської республіки. Реформи Солона, Пісістрата і Клісфена.
Органи влади Афінської держави на першому етапі її розвитку. Архонти та ареопаг. Державний лад Афін у період розквіту демократії. Еклесія: порядок роботи та компетенція. Формування та компетенція Ради п’ятисот. Колегії стратегів, архонтів та ін. Геліея. Надбання та недоліки афінської політичної системи.
Аристократична республіка у Спарті. Ретри Лікурга. Особливості суспільного ладу. Правове становище спартанців, париків, ілотів. Державний лад. Архагети і герусія, народні збори, ефорат.
Державний лад грецьких колоній.
Стародавній Рим. Основні етапи розвитку держави у Стародавньому Римі. Суспільний лад Стародавнього Риму. Патриції та плебеї. Реформа Сервія Тулія. Патріархальний характер рабства на ранньому етапу розвитку римського полісу. Реформи Марія, Тіберія і Гая Гракхів.
Формування та правове становище населення Риму. Нобілі, вершники, плебс. Правове становище негромадян та рабів. Ознаки статусу громадянина Риму: свобода, громадянство, сім’я.
Аристократична республіка у Стародавньому Римі. Порядок формування та компетенція сенату. Принципи формування та функціонування магістратур. Види та компетенція народ-них зборів. Збройні сили. Управління провінціями. Поняття та значення змішаної форми правління.
Криза республіки та встановлення режиму особистої диктатури. Реформи Сули. Перший і другий тріумвірати. Перехід до імперської форми держави. Принципат. Повноваження імператора - принцепса. Система управління. Домінат. Поділ імперії та Східну і Західну частини. Реформи Діоклетіана й Константина. Причини загибелі Римської держави.
Значення римської державності для сучасного державотворення.
Право античної цивілізації. Основні риси афінського права. Законодавча діяльність Драконта і Солона. Право власності та зобов’язання. Шлюб та сім’я. Злочини та покарання. Судовий процес. Суд остракізму.
Основні етапи розвитку римського права (стародавній, класичний і посткласичний). Характерні риси права на різних етапах розвитку римського права. Джерела римського права. Закони XII таблиць. Преторське право і право народів. Імператорські конституції.
Діяльність юристів класичного і посткласичного часу. Кодекс Юстиніана. Типи судового процесу. Основні інститути римського права.
Значення римського права для сучасного правотворення та юридичної практики.
РОЗДІЛ II. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧА.
Тема 4. Держави i право в країнах Західної та Центральної Європи
у добу середньовіччя.
Різноманітність шляхів становлення феодального суспільства в країнах Європи. Феодальні стани. Феодальна ієрархія. Система васалітету-сюзеренітету та її особливості в різних країнах. Форми феодальної залежності селянства.
Держава франків. Поняття та характерні ознаки патримоніальної монархії. Меровінги. Реформи Карла Мартелла. Каролінги. Імперія Карла Великого. Палацово-вотчинна система управління. Армія. Суд. Розвал імперії франків.
Франція. Франція в добу середньовіччя. Поняття та характерні ознаки сеньйоральної монархії. Централізація державної влади у ХIII ст. Утворення станово-представницької монархії, її характерні ознаки. Порядок формування, структура та компетенція Генеральних Штатів. Центральне і місцеве управління. Судова система. Паризький парламент. Передумови встановлення абсолютизму. Особливості абсолютизму у Франції. Реформи Рішел’є. Класичний абсолютизм Людовіка XIV.
Англія. Англосаксонські держави в період раннього феодалізму. Норманське завоювання та його вплив на подальший розвиток країни. Особливості системи васалітету-сюзеренітету та становища селянства. Реформи Генріха II. Формування судів «загального права». Станово-представницька монархія в Англії. «Велика хартія вільностей» та її значення в історії англійської державності. Виникнення парламенту. Порядок формування, структура та компетенція парламенту в добу середньовіччя. Формування суду лорда-канцлера (суд справедливості). Встановлення та особливості абсолютизму в Англії. Місцевий уряд.
Німеччина. Утворення і державний лад «Священної римської імперії німецької нації». «Золота булла» 1356 р. і закріплення децентралізації імперії. Повноваження імператора, рейхстагу, імперського суду. Вестфальський мир 1648 р. та остаточне закріплення роздробленості імперії. Еволюція суб’єктів імперії. Особливості станово-представницької монархії в країнах Німеччини. Особливості державного ладу у Прусії.
Австрія. Особливості державного ладу. Угорщина: основні етапи розвитку феодальної держави. Захоплення угорських земель турками-османами. Інкорпорація угорських земель Австрією. Становище Угорщини у складі імперії Габсбургів.
Право в країнах Західної та Центральної Європи в добу середньовіччя. Основні риси-принципи феодального права. Становлення права у середньовічному суспільстві. Варварські правди. Інші джерела права. Загальна характеристика Салічної правди: історія створення, структура, способи викладення правових приписів. Правове становище окремих груп населення. Майнові відносини. Види договорів. Шлюбно-сімейне право. Злочини та покарання. Судовий процес. Поняття змагального процесу. Види доказів.
Право Франції в добу середньовіччя. Джерела права. Кутюми та їх систематизація. Королівські ордонанси. Рецепція римського права. Канонічне право. Правове становище окремих груп населення. Державна регламентація виробництва та торгівлі. Дуалістична феодальна власність на землю. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес. Встановлення інквізиційного типу судового процесу та його ознаки. Види доказів.
Право Німеччини в добу середньовіччя. Джерела права. Саксонське зерцало: історія створення, структура. Кароліна: історія створення, структура. Прусське земське уложення. Рецепція римського права. Міське право. Канонічне право. Правове становище окремих груп населення. Регулювання відносин власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес. Класичний зразок інквізиційного процесу у Кароліні.
Право Англії в добу середньовіччя. Формування системи загального права. Збірки судових прецедентів. Формування права справедливості. Статутне право. Регулювання відносин власності. Складання інституту довірчої власності (траст). Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес. Збереження в Англії рис змагального судового процесу.
Тема 5. Держави Сходу у добу середньовіччя.
Арабський халіфат. Виникнення ісламу, становлення теократичної держави у арабів. Державний лад Арабського халіфату. Система органів влади. Армія. Розпад халіфату.
Туреччина. Основні етапи розвитку Османської імперії в добу середньовіччя. Утворення імперії та її територіальний склад. Суспільний лад. Правове становище мусульманського та не мусульманського населення імперії. Система органів державної влади. Центральне та місцеве управління. Армія, судова система.
Кочові імперії. Формування та територіальний склад Монгольської імперії. Суспільний та державний лад. Ханська влада, управління. Утворення та державний розвиток Золотої Орди.
Китай. Династія Цзінь. Реформи «рівних ланок» династії Північних Вей. Об’єднання Китаю династією Суй (VI - VII ст.). Вплив конфуціанства на державний устрій. Реформи Сима Яня. Епоха «десяти царств» (IX ст.). Реформи Ван Аньши (XI ст.). Вторгнення монголів 1211 р. та правління монгольської династії Юань. Класична структура державної влади у час правління династій Тан й Мін (XIV - XVII ст.). Завоювання маньчжурів.
Право країн Сходу в добу середньовіччя.
Джерела, структура та основні інститути мусульманського права - шаріат. Коран, Сунна, Іджма, кіяс, урф, фірмани, конуни. Фетва. Головні школи мусульманського права (фікх). Майнові відносини. Шлюбно-сімейне та спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.
Право монголів. Велика Яса. Таємне сказання. Основні постанови в галузі майнових та шлюбно - сімейних відносин. Злочин та покарання.
Тема 6. Держави Південно-східної та Східної Європи у добу середньовіччя.
Слов’янські держави.
Візантійська імперія. Утворення Візантійської (Східно-римської) імперії. Еволюція суспільного ладу імперії. Християнство – релігійно-ідеологічна основа державності. Теократичні риси Візантійської держави. Структура влади. Імператор. Сенат і Консисторій. Синкліт. Бюрократичний апарат. Ранги державних службовців. «Партії цирку». Місцеве управління. Феми і провінціальне управління. Армія. Загибель імперії. Вплив Візантії на державотворення у слов’ян.
Основні інститути візантійського права. Кодифікація Юстиніана та законодавчі реформи. Еклога. Землеробський, Морський, Військовий закони. Базиліки. Прохірон.
Південні і західні слов’яни. Перше та Друге Болгарські царства. Феодальна Сербська держава. Втрата незалежності болгарського та сербського народів.
Чеська феодальна держава. Основні етапи розвитку. Особливості станово-представницької монархії. Гуситські війни та розвиток ідеї національної державності. Втрата незалежності чеського народу.
Основні етапи розвитку Польської феодальної держави. Особливості станово-представницької монархії у Польщі. Привілеї шляхти. Радомська конституція 1505 р. Утворення Речі Посполитої. Генріхові артикули 1572 р. Криза шляхетської «демократії» у ХУП-ХУШ ст. Ліквідація польської державності внаслідок розподілів Речі Посполитої.
Росія. Основні етапи розвитку Російської держави в добу середньовіччя. Київська Русь та її місце в історії російської державності. Утворення самостійних князівств. Втрата політичної самостійності внаслідок інкорпорації руських земель до складу Золотої Орди. Новгородська та Псковська феодальні республіки. Московська держава. Централізація влади у XIV - XVI ст. Елементи станово-представницької монархії в державному ладі Росії. Особливості російського абсолютизму. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Структура органів влади Росії у XIX – початку XX ст.
Право південних та західних слов’ян. Джерела права південнослов’янських країн. Вплив візантійського права на формування права слов’янських народів. Закон судний людям (Болгарія). Законник Стефана Душана (Сербія): історія створення, структура. Правове становище окремих груп сербського суспільства за Законником Стефана Душана. Регулювання майнових відносин. Злочини та покарання. Судовий процес. Приватні кодифікації чеського права. Джерела права Речі Посполитої.
Право Росії доби середньовіччя. Руська правда. Князівські статути. Новгородська та Псковська судна грамоти. Судебники 1497 та 1550 рр. Соборне Уложення 1649 року: структура та головні норми. Законодавство Петра I. Спроби кодифікаційних робот у др. пол. ХVIII - поч. XIX ст.
РОЗДІЛ III. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У НОВІ ЧАСИ.
Тема 7: Державно-правовий розвиток кран Західної та Центральної Європи у Нові часи. Колоніальні імперії.
Англія. Основні етапи становлення конституційної монархії у Англії. Передумови та періодизація Англійської революції сер. XVII ст. Основні політичні табори в революції. Петиція про право 1628 р. Законодавство Довгого парламенту (Трирічний акт 1641 р., Велика ремонстрація). Ліквідація монархії та проголошення республіки. Знаряддя управління 1653 р. Сутність протекторату О.Кромвеля.
Реставрація Стюардів. Хабеас Корпус акт 1679 р. Формування двопартійної політичної системи в Англії. “Славна революція” та Білль про права 1689 р. Розвиток конституціоналізму та парламентської монархії у XVIII ст. Акт про устрій 1701 р. Конституційні прецеденти та звичаї XVIII ст.
Еволюція виборчого права у XIX ст. Реформа 1832 р. Консерватори та ліберали. Чартистський рух. Реформа 1867 р. Реформи 1884-1885 рр. Акт про парламент 1911 р. Реформи місцевого управління та судової системи.
Утворення Британської колоніальної імперії. Типи колоніального управління.
Франція. Передумови та періодизація Великої Французької революції. Основні політичні табори в революції. Декларація прав людини та громадянина 1789 р. Конституція 1791 р.: структура та основні норми. Жирондистська республіка та її крах. Встановлення якобінської диктатури. Декларація та Конституція 1793 р. Державний лад якобінської республіки. Термідоріанський переворот. Директорія. Конституція 1795 р.
Державний переворот Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р. Консульство та Перша імперія у Франції. Організація адміністративного апарату. Армія. Поліція.
Реставрація Бурбонів. Конституційна хартія 1814 р. Революція 1830 р. та Липнева монархія. Революція та Конституція 1848 р. Друга республіка. Державний переворот Луї Бонапарта. Друга імперія у Франції. Конституція 1852 р. Падіння Другої імперії.
«Паризька комуна». Конституційні закони 1875 р. Державний лад та політичний режим Третьої республіки.
Формування Французької колоніальної імперії та система управління колоніями.
Німеччина. Крах «Священної римської імперії німецької нації». Віденський конгрес та утворення Німецького союзу. Два шляхи об’єднання Німеччини у XIX ст. Революція 1848-1849 рр. у Німеччині та Австрії. Франкфуртська конституція 1849 р. Причини провалу революційного шляху об’єднання Німеччини.
Прусська монархія. Конституційна хартія Прусії 1850 р. Куріальна виборча система. Боротьба Прусії за гегемонію у справі об’єднання Німеччини. Створення Північно-німецького союзу. Конституція Союзу 1867 р.
Утворення Німецької імперії. Імперська конституція 1871 р. Особливості німецької федерації. Законодавче оформлення гегемонії Прусії в імперії. Система органів влади. Повноваження імператора і канцлера. Порядок формування та компетенція рейхстагу і бундесрату.
Австрія. Проголошення Австрійської імперії. Система органів влади імперії у першій половині XIX ст. Роль Австрії у Німецькому союзі. Революція 1848-1849 рр. в Австрії та Угорщині. Конституційний розвиток країни у 1850-1860-х рр. Конституція 1867 р. Правове становище національних меншин. Система органів влади імперії. Місцеве управління.
Італія. Політичне становище італійських земель на початку XIX ст. Французька окупація північної Італії. Передумови боротьби за об’єднання країни. Революція 1848-1849 рр. в Італії. Об’єднувальна політика Савойської династії (П’ємонт). Революційний підйом 1850-1860-х рр. Особливості об’єднання Італії. Конституція 1861 р. Система органів державної влади. Реформа виборчої системи 1882 р.
Тема 8. Державно-правовий розвиток Північної Америки у Новий час. США.
Передумови війни північноамериканських колоній за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Конституційний розвиток штатів після проголошення незалежності. Статті конфедерації та „вічного союзу” 1781 р.
Конституція США 1787 р. Принципи та структура Конституції. Організація та компетенція федеральної влади. Порядок формування та повноваження Конгресу. Порядок обрання та повноваження Президента. Верховний Суд. Білль про права (перші 10 поправок до Конституції).
Найважливіші зміни в конституційному ладі США у XIX ст. Утворення системи конституційного нагляду. Складання двопартійної політичної системи. Державно-правові наслідки громадянської війни у США 1861-1865 рр. Гомстед-акт 1862 р. Прокламація про звільнення рабів 1863 р. ХІІІ та ХІV поправки до Конституції США.
Право США. Особливості становлення системи права США. Вплив англійського та французького права. Доктрина прецеденту. Роль нормативно-правових актів в системі права. Співвідношення федерального права та права штатів. Кодифікація та консолідація права штатів. Основні інститути цивільного і кримінального права США. Соціальне законодавство.
Тема 9. Держави Південно-східної та Східної Європи у Нові часи. Слов’янські держави.
Південнослов’янські держави. Боротьба сербською народу за визволення з-під гніту Османської Туреччини. Роль Росії в конституюванні Сербської держави. Бухарестський договір 1812 р. та Адріанопольский договір 1829 р. про статус Сербії у складі Туреччини. Хатт-і-шерифи 1830, 1838 рр. Святоандріївська скупщина 1858 р. Конституція Сербії 1869 р. Сан-Стефанський договір 1878 р. та повна незалежність Сербії. Конституція Сербії 1888 р. Боротьба болгарського народу проти Османської Туреччини. Сан-Стефанський договір та Берлінський трактат 1878 р. про статус болгарських земель. Установчі збори та прийняття Тирновської конституції. Система органів влади Болгарського князівства. Правовий статус особи. Балканські війни початку XX ст. та проголошення повної незалежності Болгарії. Румунія. Політичне становище румунських земель у складі Османської імперії на початку XX ст. Російсько-турецькі мирні угоди першої половини XIX ст. про автономний статус Румунії у складі Туреччини. Органічні регламенти 1831-1832 рр. Паризька конвенція 1858 р. Об’єднання Молдавії та Валахії. Конституція Румунії 1866 р. Сан-Стефанський договір 1878 р. та повна незалежність Румунії.
Росія. Росія на шляху до конституційної держави. Реформи і контрреформи кін. XIX - поч. XX ст. Революція 1905-1907 рр. та її вплив на державний лад Росії. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Основні державні закони 1906 р. Заснування Державної думи. Реорганізація Державної Ради та Ради Міністрів. Зміни у державному ладі Росії під час Першої світової війни.
Тема 10. Держави i право країн Сходу у Новий час. Латинська Америка
Японія. Революція Мейдзі. Реформи 1870-1880-х рр. Конституція Японії 1889 р. Поєднання елементів абсолютизму та конституціоналізму. Система органів державної влади.
Китай. Криза політичної системи Китаю у XIX ст. Селянська революція середини XIX ст. Тайпінська держава. Рух за проведення конституційних реформ у кінці XIX ст. Революція 1911 р. Ліквідація монархії, проголошення республіки. Воєнна диктатура Юань Шикая.
Туреччина. Криза політичної системи Османської Імперії. Спроби реформ у першій половині XIX ст. Танзимат. Гюльханейський хатт-і-шериф 1839 р. Хатт-і-гумаюн 1856 р. Конституція 1876 р. та її скасування. Перетворення Туреччини на півколонію. Рух «нових османів». Младотурецька революція 1908 р. та відновлення Конституції 1876 року.
Латинська Америка. Колоніальна система Іспанії і Португалії. Визвольна війна 1810 -1826 рр. і утворення незалежних держав. Хунти. Незалежні держави: Аргентина, Болівія, Бразилія, Велика Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Центральноамериканська федерація, Чилі, Уругвай. Конституції держав Латинської Америки. Латиноамериканські держави XIX ст.
Тема 11. Виникнення i розвиток буржуазного права у Новий час.
Основні риси-принципи права Нового часу. Формування англосаксонської та романо-германської (континентальної) системи права.
Право Великої Британії. Джерела права. Доктрина прецеденту. Статутне право. Злиття «загального права» та «права справедливості» у XIX ст. Реформи кримінального та цивільного законодавства. Основні інститути цивільного англійського права. Реальна та персональна власність. Траст. Особливості договірного та деліктного права. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Гуманізація англійського кримінального права в XIX ст. Становлення соціального законодавства.
Право Франції. Джерела права. Кодифікаційні роботи поч. XIX ст. Цивільний кодекс Франції 1804 р.: історія створення, джерела, структура. Вплив Французького цивільного кодексу на розвиток права у Європі та за її межами. Основні інститути французького цивільного права. Суб’єкти права. Шлюбно-сімейне право. Право власності та інші майнові права. Зобов’язальне та спадкове право. Розвиток кримінального права. Кримінальний кодекс 1791 р. Кримінальний кодекс 1810 г.: структура та основні норми. Кримінально-процесуальний кодекс 1808 р. Зародження соціального законодавства у Франції.
Право Німеччини. Особливості права Німеччини до об’єднання країни. Кодифікація права у кінці XIX ст. Німецьке цивільне уложення 1900 р.: історія створення, джерела, структура. Основні інститути німецького цивільного права. Фізичні та юридичні особи. Шлюбно-сімейне право. Речове право. Зобов’язання. Спадкове право. Кримінальне уложення 1871 р.: структура та основні норми. Зародження соціального законодавства.
РОЗДІЛ IV. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У НОВІТНІ ЧАСИ.
Тема 12. Держави світу у ХХ ст.
Державно-правові наслідки Першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин.
Великобританія. Основні зміни у державному ладі. Еволюція двопартійної системи. Консерватори та лейбористи. Виборчі реформи у XX ст. Посилення ролі кабінету міністрів та виконавчої влади. Реформи судоустрою та місцевого самоврядування. Еволюція Британської імперії. Вестмінстерський статут 1931 р.
Франція. Політичний режим Третьої республіки після Першої світової війни. Народний фронт. Крах Третьої республіки. Часткова окупація Франції нацистами. Режим Віши. Комітети та уряд Національного Опору. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.: структура та основні норми. Падіння Четвертої республіки. Конституція 1958 р. Система органів влади П’ятої республіки.
Німеччина. Листопадова революція 1918 р. у Німеччині. Установчі збори у Веймарі та прийняття Конституції 1919 р. Принципи, структура та основні норми Веймарської конституції. Причини кризи демократії у Німеччині та приходу до влади нацистів. Механізм нацистської диктатури в Німеччині. Крах нацистської Німеччини. Потсдамська угода про Німеччину. Утворення Федеративної Республіки Німеччини і Німецької Демократичної Республіки. Боннська конституція: структура та основні норми. Система органів влади ФРН.
Італія. Політичне становище Італії після Першої світової війни. Криза парламентаризму та причини приходу до влади фашистів. Корпоративна фашистська держава. Крах фашистської диктатури. Конституція Італії 1947 р. Система органів державної влади.
США. Основні поправки до конституції США у XX ст. Антитрестове законодавство. «Новий курс» Ф.Рузвельта та його ревізія. Закон Вагнера 1935 р.
Держави Східної та Південно-східної Європи. Утворення нових незалежних держав Європи після Першої світової війни. Конституція Чехословаччини 1920 р. Конституція Польщі 1921 р. Відовданська конституція Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 р. Антидемократичні тенденції у розвитку держав Східної та Південно-східної Європи у 1920-1930-х рр. Хортистський режим в Угорщині. Державний переворот у Польщі 1926 р. Переворот 1923 р. в Болгарії. Профашистські режими. Зміни у державному ладі країн Східної та Південно-східної Європи після Другої світової війни. Соціалістичний табір та Варшавський договір.
Японія. Державний лад Японії у першій половині XX ст. Мілітаристський режим. Поразка Японії у Другій світовій війні та демократизація її державного ладу. Конституція Японії 1946 р.: структура та основні норми.
Китай. Утворення Китайської Народної Республіки та тимчасові конституційні закони 1949 р. Конституція КНР 1954 р. «Культурна революція» 1966-1976 рр. Конституції 1978 та 1982 рр. Економічні та політичні реформи 1980-х рр.
Індія. Основні етапи боротьби індійською народу за незалежність. Утворення Індійської держави та Пакистану. Конституція Індії 1950 р. Система органів державної влади. Правовий статус особи за Конституцією 1950 р.
Росія. Встановлення Радянської влади в Росії 1917-1920 рр. Система органів влади. Політичний режим. Утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р. Особливості федерального устрою СРСР. Конституція СРСР 1936 р. Правовий статус особи. Система органів влади. Адміністративно-командна система управління. Партійна держава. Зміни державної владі СРСР під чає Другої світової війни. Післявоєнний етап розвитку радянської державності. Конституція СРСР 1977 р.
Тема 13. Держави Світу на межі XX - XXI ст.
Загострення соціальних та національних протиріч та законодавство про громадянські права у Західної Європі. Централізація державної влади у США, посилення ролі та повноважень виконавчої влади. Утворення нових органів федеральної влади США (ЦРУ, ФБР).
Демократичні революції та крах тоталітарних режимів у 1989-1990-х рр. Оксамитові революції у країнах соціалістичного табору. Об’єднання Німеччини у 1990 р. Перебудова у СРСР. Розпад радянської держави у 90-х р. ХХ ст., утворення нових незалежних держав.
Економічні та політичні реформи в Китаї (кін. XX – поч. XXI ст.).
Сучасна політична ситуація у країнах Близького Сходу. Туреччина. Ізраїль. Пакистан, Афганістан. Сучасні режими Північної Африки.
Право Новітнього часу. Нові явища у розвитку права на сучасному етапі. Зближення двох систем європейського права. Основні зміни у цивільному та комерційному праві. Розвиток інституту юридичної особи. Державне регулювання підприємницької діяльності. Демократизація шлюбно-сімейного права. Розвиток соціального законодавства. Основні тенденції у розвитку кримінального та кримінально-процесуального права. Гуманізація та декриміналізація кримінальних кодексів.
Підсумки. Короткий огляд вивченого матеріалу, нові питання та проблеми останніх часів, перспективи розвитку навчальної дисципліни. Рекомендації щодо підготовки до іспиту.