Міністерство освіти І науки україни харківський національний університет радіоелектроніки методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „охорона праці в галузі” для студентів інституту радіотехніки та електроніки

Вид материалаДокументы

Содержание


Оптимальні і припустимі величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Оптимальні і припустимі величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях



Показниками, що характеризують мікроклімат, є:

1) температура повітря;

2) відносна вологість повітря;

3) швидкість руху повітря;

4) інтенсивність теплового випромінювання.

Оптимальні показники мікроклімату поширюються на всю робочу зону, припустимі показники встановлюються диференційовано для постійних і непостійних робочих місць. Оптимальні і припустимі показники температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати значенням, зазначеним у табл. 3.4.

Припустимі величини показників мікроклімату встановлюються у випадках, коли по технологічних вимогах, технічним і економічним причинам не забезпечуються оптимальні норми.

У кабінах, на пультах і посадах керування технологічними процесами, у залах обчислювальної техніки й інших виробничих приміщень при виконанні робіт операторського типу, зв'язаних з нервово-емоційною напругою, повинні дотримуватися оптимальні величини температури повітря 22-24 °С, його відносної вологості 60-40 % і швидкості руху (не більш 0,1 м/с). Перелік інших виробничих приміщень, у яких повинні дотримуватися оптимальні норми мікроклімату, визначається галузевими документами, погодженими з органами санітарного нагляду у встановленому порядку.

При забезпеченні оптимальних показників мікроклімату температура внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують робочу зону (стін, статі, стелі й ін.), або пристроїв (екранів і т.п.), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, не повинні виходити більш ніж на 2°С за межі оптимальних величин температури повітря, встановлених у табл. 3.4 для окремих категорій робіт. При температурі поверхонь конструкцій, що обгороджують, нижче або вище оптимальних величин температури повітря робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менш 1 м. Температура повітря в робочій зоні, обмірювана на різній висоті й у різних ділянках приміщень, не повинна виходити протягом зміни за межі оптимальних величин, зазначених у табл. 3.4 для окремих категорій робіт.

При забезпеченні припустимих показників мікроклімату температура внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують робочу зону (стін, підлоги, стелі й ін.), або пристроїв (екранів і т.п.) не повинна виходити за межі припустимих величин температури повітря, встановлених у табл. 1, для окремих категорій робіт. Перепад температури повітря по висоті робочої зони при всіх категоріях робіт допускається до 3 °С.

Коливання температури повітря по горизонталі в робочій зоні, а також протягом зміни допускаються до 4 °С - при легких роботах, до 5 °С - при середній вазі роботах і до 6 °С - при важких роботах, при цьому абсолютні значення температури повітря, вимірюваної на різній висоті й у різних ділянках приміщень протягом зміни, не повинні виходити за межі припустимих величин, зазначених у табл. 3.4.

Вимоги до температури внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують, і пристроїв не поширюються на температуру поверхонь систем охолодження й опалення приміщень і робочих місць.

При забезпеченні оптимальних і припустимих показників мікроклімату в холодний період року варто застосовувати засоби захисту робочих місць від радіаційного охолодження від засклених поверхонь віконних прорізів, у теплий період року - від улучення прямих сонячних променів.

Таблиця 3.4 - Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період

року

Категорія робіт

Температура, 0С

Відносна вологість

Швидкість руху, м/с

оптимальна

припустима

оптимальна

припустима на робочих місцях

оптимальна, не більш

припустима на робочих місцях постіних та не постіних*

верхня межа

нижня межа

на робочих місцях

постійних

непостій-них

постійних

непостійних

Холодний

Легка -I а

22-24

25

26

21

18

40-60

75

0,1

Не більш 0,1

Легка -I б

21-23

24

25

20

17

40-60

75

0,1

Не більш 0,2

Середньої важкості-II а

18-20

23

24

17

15

40-60

75

0,2

Не більш 0,3

Середньої важкості -II б

17-19

21

23

15

13

40-60

75

0,2

Не більш 0,4

Важка -III

16-18

19

20

13

12

40-60

75

0,3

Не більш 0,5

Теплий

Легка -I а

23-25

28

30

22

20

40-60

55

(при 28 0С)

0,1

0,1-0,2

Легка -I б

22-24

28

30

21

19

40-60

60

(при 27 0С)

0,2

0,1-0,3

Середньої важкості -II а

21-23

27

29

18

17

40-60

65

(при 26 0С)

0,3

0,2-0,4

Середньої важкості -II б

20-22

27

29

16

15

40-60

70

(при 25 0С)

0,3

0,2-0,5

Важка -III

18-20

26

28

15

13

40-60

75

(при 24 0С та нижче)

0,4

0,2-0,6

*Велика швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша - мінімальній температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху допускається визначати інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може прийматися також нижче 0,1 м/с - при легкій роботі і нижче 0,2 м/с - при роботі середньої ваги і важкої.


Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляції на постійному і непостійному робочому місцях не повинна перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50 % поверхні тіла і більш, 70 Вт/м2 - при величині поверхні, що опромінюється, від 25 до 50 % і 100 Вт/ м2 - при опроміненні не більш 25 % поверхні тіла.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від відкритих джерел (нагрітий метал, скло, «відкрите» полум'я й ін.) не повинне перевищувати 140 Вт/м2, при цьому опроміненню не повинне піддаватися більш 25 % поверхні тіла й обов'язковим є використання засобів індивідуального захисту, у тому числі засобів захисту обличчя й очей.

При наявності теплового опромінення температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати зазначені в табл. 3.4 верхні границі оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних робочих місцях - верхні границі припустимих значень для постійних робочих місць.

У виробничих приміщеннях, у яких припустимі нормативні величини показників мікроклімату неможливо установити через технологічні вимоги до виробничого процесу або економічно обґрунтованої недоцільності, повинен бути забезпечений захист працюючих від можливого перегрівання й охолодження наступним заходами: системами місцевого кондиціонування повітря, повітряним душуванням, приміщеннями для відпочинку й обігрівання, спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту, регламентацією часу роботи і відпочинку і т.п. З метою профілактики теплових травм температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, не повинна перевищувати 45 °С.