Збірка випущена в рамках проекту Створення сприятливих умов для організації та функціонування осбб м
| Вид материала | Документы |
- Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення, 1023.26kb.
- Всеукраїнський благодійний фонд «Коаліція віл-сервісних організацій», 145.41kb.
- Всеукраїнський благодійний фонд «Коаліція віл-сервісних організацій», 68.52kb.
- Всеукраїнський благодійний фонд «Коаліція віл-сервісних організацій», 130.33kb.
- И від 18 грудня 2007 року №1228 „Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих, 80.89kb.
- Новини з україни” 17 лютого 2011 року, 41.66kb.
- Зметою створення сприятливих умов для підготовки проведення, 8.1kb.
- 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 3425.59kb.
- Про профорієнтаційний захід обласний турнір «Ерудити професій» серед учнівських команд, 110.5kb.
- Указ президента україни Про додаткові заходи щодо державної підтримки розвитку фізичної, 105.64kb.
ОСББ самостійно визначає ОП і має право самостійно обрати форму організації бухгалтерського обліку.
За загальними правилами, ОП складається з сукупності принципів, методів і процедур, які використовує організація для складання та подання фінансової звітності. Слід зазначити, що в ОП виділяють наступні аспекти:
- організаційні аспекти - охоплюють організаційну побудову бухгалтерської служби та розробку організаційних регламентів (положення про бухгалтерію, посадової інструкції головного бухгалтера чи бухгалтера, графік роботи бухгалтерії, графіки організації роботи окремого бухгалтера з визначенням видів робіт та терміну їх виконання і т. ін.), її місце в системі управління об'єднанням і взаємодію з іншими структурами (виконавцями);
- методичні аспекти - це методологія і методика ведення обліку (робочий план рахунків бухгалтерського обліку, способи оцінювання майна, нарахування амортизації тощо);
- технічні аспекти - стосуються до форми бухгалтерського обліку, технології опрацювання інформації (зокрема автоматизації обліку), способів та термінів проведення інвентаризацій тощо.
Елементи ОП
| Складові ОП | Можливі варіанти принципів та методів обліку, передбачені П(С)БО | |
| 1 | 2 | |
| П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" | ||
| Межа суттєвості | Стандартом не регламентована, установлюється об’єднанням самостійно | |
| Примітка. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Методичні рекомендації щодо її застосування доведено листом МФУ від 29.07.2003 р. N 04230-04108. Рекомендується визначати поріг суттєвості залежно від виду господарських операцій та об'єктів обліку. | ||
| П(С)БО 7 "Основні засоби" | ||
| Термін корисного використання об'єкта основних засобів | Самостійно встановлюється об’єднанням | |
| Методи амортизації основних засобів | — прямолінійний; — зменшення залишкової вартості; — прискореного зменшення залишкової вартості; — кумулятивний; — виробничий; — податковий (передбачає нарахування амортизації за нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. N 283/97-ВР- втратив чинність з 01.04.2011 року) | |
| Примітка 1. Можна застосовувати різні методи амортизації для кожного об'єкта окремо, їх установлюють у момент уведення основних засобів в експлуатацію. Можна встановити один метод для однорідної групи в цілому (наприклад, щодо земельних ділянок — прямолінійний, щодо будівель і споруд — кумулятивний, щодо транспортних засобів — виробничий метод тощо). Зверніть увагу: Мінфін у своєму листі від 02.11.2009 р. N 31-34000-20-23-5535/5708 зауважив, що зміну методів амортизації слід розглядати як зміну облікових оцінок. Водночас процедура вибору методу амортизації є складовою облікової політики, оскільки вона цілком вписується у визначення облікової політики. | ||
| 1 | 2 | |
| Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів | — прямолінійний; — виробничий; — метод "50 % / 50 %": у першому місяці використання об'єкта нараховується амортизація у розмірі 50 % амортизовуваної вартості та решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу); — метод "100 %" (100 % вартості амортизується в першому місяці використання об'єкта) | |
| Примітка. Останні два методи застосовуються лише стосовно малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) та бібліотечних фондів (субрахунок 111) разом з прямолінійним та виробничим методами амортизації. | ||
| Порядок визначення ліквідаційної вартості основних засобів | Стандартом не регламентовано, установлюється об’єднанням самостійно | |
| Примітка. Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку об’єднання очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). При первісному визнанні та зарахуванні об'єкта основних засобів на баланс його ліквідаційну вартість може бути прирівняно до нуля, якщо, звичайно, об’єднання не має наміру використовувати метод нарахування амортизації шляхом зменшення залишкової вартості. Однак для об'єктів основних засобів з нульовою залишковою вартістю, що продовжують використовуватися та зазнали переоцінки (визначено переоцінену залишкову вартість таких об'єктів), п. 17 П(С)БО 7 зобов'язав визначати ліквідаційну вартість. Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. | ||
| Вартісний критерій розмежування необоротних активів для віднесення до малоцінних необоротних матеріальних активів | Стандартом не регламентовано, але може бути встановлено об’єднанням самостійно | |
| Примітка. Зверніть увагу, що вартісний критерій установлюють лише для малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112). | ||
| Періодичність (період) зарахування сум дооцінки основних засобів до складу нерозподіленого прибутку | — щомісяця; — щокварталу; — раз на рік; — при вибутті об'єкта | |
| Примітка. Згідно з п. 21 П(С)БО 7 перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, може включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об'єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, відображений у складі додаткового капіталу. | ||
| 1 | 2 | |
| П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" | ||
| Термін корисного використання нематеріальних активів | Самостійно встановлюється об’єднанням | |
| Методи амортизації нематеріальних активів | — прямолінійний; — зменшення залишкової вартості; — прискореного зменшення залишкової вартості; — кумулятивний; — виробничий | |
| Примітка. Метод амортизації нематеріального активу вибирається об’єднанням виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. | ||
| Порядок визначення ліквідаційної вартості нематеріальних активів | Стандартом не регламентовано, установлюється об’єднанням самостійно | |
| Примітка. Згідно з п. 28 П(С)БО 8 при розрахунку амортизовуваної вартості ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків, коли: — існує безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці терміну його корисного використання; — ліквідаційну вартість може бути визначено на підставі інформації існуючого активного ринку та очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці терміну корисного використання цього об'єкта. | ||
| Періодичність (період) зарахування сум дооцінки нематеріальних активів до складу нерозподіленого прибутку | — щомісяця; — щокварталу; — раз на рік; — при вибутті об'єкта | |
| П(С)БО 9 "Запаси" | ||
| Одиниця обліку запасів | — найменування; — однорідна група (вид) | |
| Методи оцінки вибуття запасів | — ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; — середньозваженої собівартості; — собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); — нормативних витрат; — ціни продажу (використовується в роздрібній торгівлі) | |
| Примітка. На наш погляд, для ОСББ оптимальнішим методами оцінки запасів є собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), метод середньозваженої собівартості або метод ідентифікованої собівартості. | ||
| 1 | 2 | |
| Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат | — шляхом прямого розрахунку; — за середнім відсотком | |
| Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів | — за звітний місяць; — на дату операції | |
| Примітка. Перший варіант (за звітний місяць) визначення середньозваженої собівартості кожної одиниці запасів полягає в діленні сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці запасів (п. 18 П(С)БО 9). За другим варіантом середньозважену собівартість кожної одиниці запасів визначають при її вибутті шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції (п. 19 П(С)БО 9). | ||
| П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" | ||
| Методи визначення величини резерву сумнівних боргів і за необхідності спосіб визначення коефіцієнта сумнівності | — застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; — застосування коефіцієнта сумнівності | |
| Примітка. При використанні методу абсолютної суми в наказі про облікову політику слід передбачити критерії (ознаки), за якими дебіторська заборгованість визнається сумнівною. На дату балансу (останнє число кварталу) необхідно провести аналіз дебіторської заборгованості на предмет її відповідності встановленим критеріям. І якщо будь-яка заборгованість цим критеріям відповідає — включити її до резерву сумнівних боргів. | ||
| Спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності (при виборі методу застосування коефіцієнта сумнівності) | — визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; — класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення; — визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років | |
| Примітка. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає. Приклади визначення величини резерву сумнівних боргів із застосуванням коефіцієнта сумнівності наведено в додатку до П(С)БО 10. | ||
| Класифікація дебіторської заборгованості за строками її непогашення | Стандартом не регламентована, установлюється об’єднанням самостійно | |
| 1 | 2 | |
| Примітка. Згідно з п. 9 П(С)БО 10 класифікація дебіторської заборгованості здійснюється шляхом групування дебіторської заборгованості за строками її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Відповідний період непогашення встановлюється підприємством самостійно. | ||
| Приклад класифікації дебіторської заборгованості (за методом групування відповідно до терміну її непогашення): 1 група — з 1-го по 30-й день від дати виникнення; 2 група — з 31-го по 90-й день від дати виникнення; 3 група — з 91-го дня до року від дати виникнення; 4 група — рік і більше від дати виникнення. Щоб забезпечити збирання платежів за послуги, встановити недопущення безнадійної дебіторської заборгованості за терміном позовної давності: 1) якщо під час погашення дебіторської заборгованості боржника в первинних платіжних документах не зазначено рахунку або терміну, за який відбувається погашення заборгованості, зараховувати платежі чи інші форми розрахунків як сплату заборгованості за датою її виникнення згідно з принципом нарахування і відповідності в хронологічній послідовності; 2) внести в рахунок, що його об'єднання виставляє мешканцям, реквізит (графу) «Заборгованість на початок місяця». | ||
| П(С)БО 11 "Зобов'язання" | ||
| Створення забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат і платежів | — на виплату відпусток працівникам; — на додаткове пенсійне забезпечення; — на виконання гарантійних зобов'язань; тощо | |
| Примітка. Організації необхідно прийняти рішення, які забезпечення (резерви) вона створюватиме, і вказати, як визначатиметься їх сума. | ||
| П(С)БО 15 "Дохід" | ||
| Доходи ОСББ можна поділити на: - доходи отримані від основної (статутної) діяльності (у вигляді цільового фінансування); - доходи від іншої операційної (підприємницької) діяльності (наприклад, дохід від оренди і т.і.). Слід зазначити, що облік доходів від основної та іншої операційної діяльності слід вести відокремлено. | ||
| П(С)БО 16 "Витрати" | ||
| Всі витрати, пов'язані з основною операційною діяльністю ОСББ, є цільовими (їх потрібно здійснювати тільки відповідно до кошторису): витрати на заходи, передбачені в статуті як напрямки основної діяльності; адміністративні витрати — витрати на утримання правління ОСББ. До витрат іншої операційної (підприємницької) діяльності слід зараховувати витрати, пов'язані з наданням майна в оренду, та інші витрати, яких потребує підприємницька діяльність. Для обліку витрат може бути застосований клас рахунків 8 «Елементи витрат» або клас 9 «Витрати діяльності». | ||
Відповідно до статті 4 Закону про бухгалтерський облік зміна прийнятої облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених національними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО). При цьому згідно з п. 9 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" зміна облікової політики можлива в таких випадках:
1) змінюються вимоги органу, що затверджує П(С)БО (слід обов'язково змінити ОП незалежно від його бажання);
2) змінюються статутні вимоги;
3) зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності організації.
Не вважається зміною ОП її встановлення для подій чи операцій (п. 10 П(С)БО 6):
— відмінних за змістом від попередніх подій чи операцій;
— що не відбувалися раніше (виникли вперше в діяльності організації).
Зверніть увагу: за необхідності змінити ОП можливо в будь-який момент протягом фінансового року, не очікуючи початку нового року. Жодним нормативним документом не встановлено прямих вказівок щодо порядку набуття чинності змін ОП, що вносяться до неї об’єднанням на добровільній основі. Таким чином, дату запровадження нових правил ОП встановлює само об’єднання. Виняток — випадки обов'язкової зміни ОП, коли строк відображення наслідків такої зміни встановлюється Мінфіном.
Зміна ОП може бути ретроспективною та перспективною. За загальним правилом згідно з п. 11 П(С)БО 6 ОП застосовують до подій та операцій з моменту їх виникнення. А тому і при зміні ОП нові правила слід застосувати до всіх подій чи операцій з моменту їх виникнення. Здійснюється це за допомогою ретроспективного підходу — вплив зміни ОП на події та операції попередніх періодів у звітності відображають шляхом:
1) коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
2) повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Це забезпечить порівнянність звітних даних поточного та минулих періодів.
Водночас, якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то нові правила ОП поширюються тільки на події та операції, що відбуваються після дати зміни ОП (п. 13 П(С)БО 6). У такому разі здійснюється перспективне відображення зміни ОП і жодних коригувань показників попередніх звітних періодів (сальдо нерозподіленого прибутку на початок року, надання порівнянної інформації) провадити не потрібно. Усі зміни враховують у складі фінансових результатів поточного і наступних звітних періодів.
Далі розглянемо приклад наказу про облікову політику ОСББ
Приклад наказу про облікову політику
Затверджено на засіданні правління ОСББ
«__» _________ 20__ року, протокол № ___
«Про облікову політику»
_________________________________________________________________ на 20__ рік
З метою виконання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, інших нормативних актів, маючи право вибору облікової політики з метою додержання _________________________________________ (далі за текстом – ОСББ) єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку та звітності господарських операцій та порядку оцінки об'єктів обліку,
НАКАЗУЮ: