Товариство з обмеженою відповідальністю

Вид материала

Документы

Содержание І. Загальні положення 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи Обовязки стропальників 4.Вимоги безпеки по закінченні роботи 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях Знакові сигнали Норми бракування стальних канатів

Подобный материал:

• Проспект емісії облігацій товариства з обмеженою відповідальністю «фірма «вена», 4159.34kb.
• Для студентів третього курсу Основи господарського права, 24.51kb.
• Контракт з керівником філії Товариства з обмеженою відповідальністю, 215.19kb.
• § Поняття господарського об'єднання, 4782.7kb.
• Договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю, 162.02kb.
• Стату т товариства з обмеженою відповідальністю, 284.5kb.
• Договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю, 156.55kb.
• Проспект емісії облігацій, 2023.92kb.
• Товариство з обмеженою відповідальністю “експотрейд”, 2121.02kb.
• “Затверджено”, 382.54kb.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«__________________»

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Наказом ТОВ «_________________»

“___” __________20____ року № ________

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці № _____

для стропальника


ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«_______________________»

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Наказом ТОВ «________________»

“___” __________20__ року № ________

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці № ___

для стропальника

І. Загальні положення

1.1. Інструкція для стропальника розроблена на підставі законодавства України по охороні праці, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і є нормативним документом в межах підприємства.

Особи, що порушили вимоги даної інструкції несуть персональну відповідальність в установленому Законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, або карну – в залежності від наслідків спричинених порушенням.

1.2. Інструкція повинна переглядатися не рідше одного разу у три роки з моменту її затвердження.

1.3. Інструкція встановлює вимоги безпеки праці при виконанні стропальних робіт працівниками основних професій, які пройшли навчання по суміжній професії і поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.4. При заключенні трудового договору робітники повинні бути в письмовій формі ознайомлені з умовами праці на робочому місці.

1.5. Професія стропальника відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.

Стропальники повинні мати з електробезпеки групу не нижче ІІ.

1.6. Підготовка працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти.

1.7. До роботи стропальником допускаються особи, старші 18 років і які пройшли:

• попереднє професійне навчання в закладах освіти;
  
• медичний огляд;
  
• вступний інструктаж;
  
• попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
  

1.8. Новопройняті робітники після проходження первинного інструктажу з питань охорони праці проходять стажування протягом 2-15 діб відповідно до наказу керівника підприємства.

1.9. Виконання робіт не повязаних з професією стропальника допускається тільки після проведення цільового інструктажу.

1.10. Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці.

1.11. Позаплановий інструктаж проводиться при введенні нових нормативних актів по охороні праці, при зміні умов праці, при перерві в роботі більше 30 днів, порушенні робітниками вимог нормативних документів, а також за вимогою спеціаліста з охорони праці або посадових осіб органів Держнаглядохоронпраці.

1.12. Стропальник повинен знати:

• візуальне визначення маси переміщувального вантажу;
  
• місця застропування типових виробів;
  
• правила стропування, піднімання і переміщення малогабаритних вантажів;
  
• умовну сигналізацію для машиністів кранів;
  
• призначення та правила застосування стропів, тросів, ланцюгів, канатів;
  
• граничні норми навантаження крана та стропів;
  
• потрібну довжину і діаметр стропів для переміщення вантажів;
  
• допустимі навантаження стропів і канатів;
  
• терміни експлуатації стропів;
  
• принцип роботи вантажозахватних пристроїв.
  

1.13. Стропальник зобовязаний:

• виконувати правила внутрішнього розпорядку; не вживати алкогольні напої та наркотичні речовини, як на робочому місці та і в побутовому приміщенні;
  
• дотримуватись вимог охорони праці, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;
  
• працювати у виданому спецодязі, спецвзутті;
  
• користуватись необхідними засобами індивідуального захисту;
  
• своєчасно проходити медичне обстеження;
  
• дотримуватись технологічної дисципліни;
  
• працювати тільки справним інструментом та обладнанням;
  
• виконувати тільки ту роботу по якій проінструктований і яка доручена керівником робіт;
  
• вживати заходів до негайного усунення причин і умов, які перешкоджають виконанню робіт і негайно повідомляти керівника робіт.
  

1.14. Усі робітники в стані алкогольного та наркотичного спяніння підлягають видаленню з будівельного майданчика із складанням акту.

1.15. Організація робочого місяця стропальника повинна бути безпечною на всіх стадіях технологічного процесу, однак слід враховувати виникнення слідуючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів:

• наїзди на працівників;
  
• падіння працівників з висоти і на поверхні;
  
• ураження електричним струмом;
  
• дія атмосферних умов.
  

1.16. Для зниження рівня впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів стропальник, згідно з типовими галузевими нормами, повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту:

• комбінезон бавовняний – термін носіння 12 місяців;
  
• рукавиці комбіновані – термін носіння 12 місяців.
  

На зовнішніх роботах зимою додатково:

• куртка бавовняна на утепленій прокладці – термін носіння 36 місяців;
  
• штани бавовняні на утепленій прокладці – термін носіння 36 місяців;
  
• валянки – термін носіння 36 місяців.
  

Стропальник забезпечується засобами індивідуального захисту: каска захисна, пояс запобіжний.

1.17. При одержанні спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту стропальник повинен бути проінструктований керівником робіт про порядок застосування цих засобів і ознайомлений з правилами догляду за ними.

1.18. Стропальник не повинен приступати до роботи в невідремонтованому, забрудненому спецодязі, спецвзутті із несправними захисними засобами.

1.19. При виконанні стропальних робіт в небезпечних зонах слід видавати наряд-допуск в установленому порядку.

1.20. Під час роботи стропальник повинен мати при собі посвідчення та предявляти його на вимогу інспектора органів держнаглядохоронпраці України (далі – інспектор), інженерно-технічного працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів (далі – ІТП по нагляду) та осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами та утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, а також на вимогу машиніста крана.

Періодична перевірка знань стропальників проводиться комісією підприємства кожні 12 місяців.

У випадку, коли на підприємстві відсутня така комісія, періодичну перевірку знань стропальників проводять в комісії іншого підприємства або в комісії органу Держнаглядохоропраці.

1.21. Кількість стропальників, які обслуговують один кран, визначається адміністрацією підприємства. При призначенні двох і більше стропальників один з них призначається старшим.

1.22. В тих випадках, коли зона, яка обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни стропальника, для передачі сигналів стропальника машиністу особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник з числа атестованих стропальників.

1.23. Стропальник в своїй роботі підпорядковується особі, відповідальній за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.24. Допущений до самостійної роботи стропальник повинен:

• мати поняття про будову крана, який він обслуговує, та знати його вантажопідіймальність; стропальники, які обслуговують стрілові самохідні крани, повинні вміти визначати їх вантажопідіймальність в залежності від вильоту стріли та положення додаткових опор;
  
• вміти підбирати необхідні для роботи стропи (по вантажопідіймальності, числу віток, довжині та куту нахилу віток стропа до вертикалі) та інші вантажозахватні пристрої в залежності від маси та характеру вантажу, який переміщується;
  
• вміти визначати пригодність стропів та інших знімних вантажозахватних пристроїв та тари;
  
• вміти проводити правильну обвязку та підвішування вантажу на гак;
  
• знати норми заповнення тари;
  
• знати та застосовувати в роботі установлений на підприємстві порядок подачі сигналів машиністу;
  
• знати порядок та габарити складування вантажів;
  
• знати порядок безпечного проведення робіт стріловими самохідними кранами поблизу ліній електропередачі;
  
• знати порядок звільнення від дії електроструму осіб, які потрапили під напругу, способи надання їм першої медичної допомоги;
  
• знати дану інструкцію.
  

1.25. Стропальник повинен знати місце знаходження рубильника, через який подається напруга на головні тролейні проводи або гнучкий кабель, який живить електричний кран, та вміти відключити кран від електричної мережі в необхідних випадках.


2. Вимоги безпеки перед початком роботи


2.1. Перед початком роботи стропальник повинен:

• підібрати вантажозахватні пристрої, відповідні масі та характеру вантажу, який підіймається; стропи повинні підбиратися з урахуванням числа віток та довжини, так щоб кут між вітками не перевищував 90^о;
  
• перевірити справність вантажозахватних пристроїв та тари, наявність на них клейм або бірок з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідіймальноссті, а також наявність на тарі напису про її призначення та власну масу;
  
• перевірити освітлення робочого місця; при недостатній освітленості стропальник, не приступаючи до роботи, повинен доповісти про це особі, відповідальній за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
  

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Обовязки стропальників

при обвязці та зачіплюванні вантажів


3.1. Стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання, а у випадку неясності його – після отримання інструктажу від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.2. При обвязці та зачіплюванні вантажу стропальник повинен керуватися такими вказівками:

• обвязку або зачіплювання вантажу слід проводити у відповідності зі схемами стропування вантажів; стропування вантажів, які підіймаються рідко та на які не розроблені схеми їх стропування, слід проводити під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами;
  
• перевірити масу вантажу, який призначений для переміщення краном, за списком вантажів або по маркуванню на вантажі; якщо стропальник не має можливості визначити масу вантажу, то він повинен узнати її у особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами;
  
• при обвязці вантажу канати та ланцюги повинні накладатися на основний масив його (раму, каркас, корпус, станину) без вузлів та петель; під гострі кромки (ребра) вантажів слід підкладати спеціальні підкладки, які захищають стропи від пошкоджень;
  
• обвязувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення виключалось падіння окремих його частин (дошки, колоди, прутки) та забезпечувалось стійке положення вантажу при переміщенні, для цього стропування довгомірних вантажів повинно проводитися не менше ніж в двох місцях;
  
• зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів, які мають петлі, рими, цапфи, слід проводити за всі передбачені для підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;
  
• при підвішуванні вантажу на дворогі гаки стропи повинні накладатись таким чином, щоб навантаження розподілялось на обидва роги рівномірно;
  
• не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових строп закріпити так, щоб при переміщенні вантажу краном виключалася можливість торкання цими кінцями за предмети, які зустрічаються на шляху;
  
• при підійманні вантажу двома кранами стропування та підвішування вантажу повинні проводитись під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами;
  
• упевнитися, що призначений для підіймання вантаж, нічим не закріплений, не заземлений, не завалений та не примерз до землі.
  

3.3. При обвязці та зачіплюванні вантажів стропальнику забороняється:

• проводити стропування вантажу, масу якого він не знає або коли маса вантажу перевищує вантажопідіймальність крана;
  
• користуватися пошкодженими або немаркованими вантажозахватними пристроями та тарою: зєднувати ланки розірваних ланцюгів болтами або проволокою, звязувати канати;
  
• проводити обвязку та зачіплювання вантажів іншими способами, ніж вказано на схемах стропування;
  
• застосовувати для обвязки та зачіплювання вантажів пристрої, які не передбачені схемами стропування (ломи, штирі тощо);
  
• проводити переміщення піддонів з цеглою без огорожі, за виключенням навантаження та розвантаження (на землю) автомобілів, а також за умови віддалення людей з зони переміщення вантажів;
  
• проводити зачіплювання бетонних та залізобетонних виробів, які не мають маркування, а також зачіплювання цих виробів за пошкоджені петлі;
  
• підвішувати вантаж за один ріг дворого гака;
  
• проводити обвязку або зачіплювання вантажу на гак крана на відстані ближче 30 м від крайнього провода лінії електропередачі напругою понад 42 В без оформлення наряд – допуску та присутності особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначеної наказом по підприємству, прізвище якої вказується в наряді – допуску;
  
• забивати гак стропа у монтажні петлі залізобетонних виробів та інших вантажів, які мають монтажні петлі;
  
• поправляти вітки стропів в зіві гака биттям тяжкими предметами;
  
• поправляти биттям молотка або іншими предметами стропи на вантажі, який підіймається;
  
• використовувати при обвязці великих стінових блоків та інших високих вантажів приставні драбини, в цих випадках слід застосовувати переносні площадки;
  
• застосовувати грейфер для підіймання людей та вантажів, для переміщення яких він не призначений, підвішування вантажів за допомогою стропів за челюсті грейфера, а також для виконання робіт, для яких грейфер не призначений.
  

Обовязки стропальників

при підійманні та переміщенні вантажу


3.4. Перед виконанням кожної операції по підійманню та переміщенню вантажу стропальник повинен особисто подати відповідний (жестом, а при довжині стріли до 10 м – голосом) сигнал машиністу або сигнальнику, а при обслуговуванні одного крана декількома стропальниками сигнал подає старший стропальник (додаток № 1).

3.5. Перед подачею сигналу про підіймання вантажу стропальник повинен:

• переконатися, що вантаж надійно застропований та нічим не утримується;
  
• перевірити, чи нема на вантажі незакріплених деталей та інструменту; при підійманні труб великого діаметру перевірити, щоб в них не було землі, льоду, або інших предметів, які можуть випасти при підійманні та переміщенні;
  
• упевнитися, що вантаж не може під час підіймання за що – небудь зачепитися;
  
• переконатися у відсутності людей біля вантажу, між вантажем, що підіймається, та стінами, колонами, штабелями, станками та іншим обладнанням.
  

Перед підійманням вантажу стріловим краном стропальник повинен перевірити також відсутність людей біля самого крана, на його неповоротній платформі, у зоні опускання стріли, вантажу та вийти сам з небезпечної зони.

3.6. При підійманні та переміщенні вантажу стропальник повинен:

• подати сигнал для підіймання вантажу на висоту 200-300 мм, перевірити правильність його стропування, рівномірність натягу віток строп, стійкість крана, дію гальм і тільки після цього подавати сигнал про підіймання вантажу на необхідну висоту; при необхідності виправлення стропування вантаж необхідно опустити на землю;
  
• при знятті вантажу з фундаментних болтів стежити, щоб підіймання проводилося з найменшою швидкістю, без перекосів, заїдань та горизонтального переміщення вантажу до повного зняття його з болтів;
  
• перевірити по показчику вантажопідіймальності, перед підійманням вантажу стріловими самохідними кранами, що установлений машиністом виліт стріли відповідає масі вантажу, який підіймається;
  
• перед горизонтальним переміщенням вантажу упевнитись, що він піднятий на висоту не менше ніж на 500 мм вище предметів, що зустрічаються на шляху;
  
• супроводжувати вантаж при переміщенні та стежити, щоб він не переміщувався над людьми та не міг за що – небудь зачепитися; якщо супроводжувати вантаж не має можливості, то за його переміщенням повинен стежити машиніст крана, а якщо вантаж знаходиться у зоні, яка не оглядається з кабіни машиніста – повинен стежити другий стропальник або сигнальник;
  
• для запобігання довільного розвороту довгомірних та громіздких вантажів під час їх підіймання або переміщення застосовувати спеціальні відтяжки;
  
• укладання вантажу проводити рівномірно, без порушень установлених для складування габаритів та без захаращування проходів та проїздів, щоб відстань від виступаючих елементів поворотної частини стрілового самохідного крана (автомобільного, гусеничного, залізничного, пневмоколісного) до вантажу була не менше 1 м, а від виступаючих елементів баштового, портального та козлового крана – не менше 0,7 м; при неможливості дотримання цієї умови роботи повинні бути припинені; укладання вантажу в вагонетки, полувагони та на платформи, а також зняття його не повинно викликати порушення рівноваги указаних транспортних засобів, самі транспортні засоби при цьому укріплюються для запобігання їх самовільного переміщення;
  
• підіймання сипучих та дрібноштучних вантажів проводити в спеціально призначеній тарі; при цьому заповнювати тару вище встановленої норми не допускається.
  

3.7. При підійманні та переміщенні вантажів стропальнику забороняється:

• перебувати на вантажі під час підіймання або переміщення, а також допускати підіймання або переміщення вантажу, якщо на ньому перебувають люди;
  
• перебувати під піднятим вантажем або допускати перебування під ним інших людей;
  
• відтягувати вантаж під час його підіймання, переміщення, або опускання;
  
• перебувати самому та допускати перебування людей на залізничній платформі, в полувагоні, кузові автомобіля при веденні вантажно-розвантажувальних робіт грейферними або магнітними кранами;
  
• вивільняти за допомогою кранів защемлені зємні вантажозахватні пристрої.
  

3.8. При роботі стрілових самохідних кранів поблизу лінії електропередачі стропальник повинен бути особливо уважним.

Для запобігання ураження струмом стропальник перед кожною операцією, яка викликає необхідність дотику з вантажем, стропами, гаком або елементами крана, повинен засвідчитись, що стріла крана або канати не знаходяться на небезпечному приближенні до проводів лінії електропередачі.

3.9. При роботі стрілових самохідних та баштових кранів, для запобігання затиснення між поворотною та неповоротною частинами крана, стропальник не повинен знаходитись в небезпечних місцях.

3.10. Якщо стропальник під час переміщення вантажу помітить несправність крана, підкранової колії або іншу небезпеку, він повинен негайно подати сигнал про припинення переміщення вантажу та повідомити про несправність машиністу.


Обовязки стропальників при опусканні вантажу


3.11. Перед опусканням вантажу стропальник зобовязаний:

• заздалегідь оглянути місце, на яке буде опускатись вантаж та упевнитись у неможливості його падіння, перевертання або сповзання;
  
• на місце встановлення вантажу, у випадку необхідності, заздалегідь покласти міцні підкладки для зручності витягнення строп з – під нього;
  
• знімати стропи з вантажу або гака лише після того, як вантаж буде надійно встановлений, а при необхідності і закріплений.
  

3.12. Стропальнику забороняється встановлювати вантаж на тимчасові перекриття, труби, кабелі та інші місця, не призначені для укладання вантажу.


4.Вимоги безпеки по закінченні роботи


4.1. Прибрати своє робоче місце.

4.2. Зібрати знімні вантажозахватні приспособи і тару та скласти у відведене місце або здати на склад, перед тим почистити їх від пилу та бруду.

4.3. Перед здачею вантажозахватних приспособ і тари вони повинні бути оглянуті на предмет їх подальшої придатності до експлуатації. Для цих цілей слід керуватись нормами бракування, викладених в додатку № 2.

4.4. Про всі зауваження повідомити особу, відповідальну за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами.

4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.


5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. В процесі виконання стропальних робіт аварійні ситуації та нещасні випадки можуть виникнути при:

• падінні вантажапідіймальних машин із-за втрати рівноваги в результаті перевантаження;
  
• використання несправних знімних вантажозахватних пристроїв та тари;
  
• порушення правил ведення сумісних робіт декількома кранами;
  
• падіння та обвалення будівельних конструкцій із-за порушення правил складування та строповки;
  
• переміщення вантажу поза межами поля зору машиніста крана;
  
• використання будівельних конструкцій низької якості (зруйнування конструкції під час переміщення краном);
  
• не примінення засобів індивідуального захисту;
  
• не виконання стропальником вимог даної інструкції.
  

5.2. При виникненні аварійної ситуації (обрив при переміщенні вантажів, вантажозахватних приспособ, аварії кранів та ін.) необхідно швидко, але без паніки покинути робоче місце і вийти в безпечну зону, при необхідності подати сигнал про те, що сталося машиністу та особам, що знаходяться в зоні аварії.

5.3. Терміново доповісти про те що сталося, відповідальному за безпечне ведення робіт по переміщенні вантажів кранами.

5.4. Виявити, чи всі робітники залишили аварійну зону.

5.5. Приймати всі заходи по рятуванні людей, що не вийшли із небезпечної зони, суворо дотримуючись особистої безпеки.

5.6. В надзвичайних ситуаціях, за відсутністю в місцях виконання робіт стропальників (необхідність оперативного виконання робіт кранами по ліквідації наслідків катастроф, аварій, термінове звільнення осіб, які постраждали при аваріях машин, обладнання, руйнування будівель тощо) дозволяється виконання обовязків стропальника інженерно-технічним працівникам, які навчені та пройшли перевірку знань як стропальники відповідно до вимог Правил.

5.7. При виникненні пожежі необхідно:

• терміново сповістити про загоряння пожежну частину по телефону “0-1”;
  
• приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння;
  
• гасіння електрообладнання проводити порошковими та вуглекислотними вогнегасниками тільки після відключення його від електромережі;
  
• організувати зустріч пожежних машин та інформувати пожежників про місцезнаходження гідрантів, колодязів та інших засобів пожежогасіння.
  

5.8. Якщо обстановка після аварії або нещасного випадку не загрожує життю і здоров'ю навколишніх працівників і не погрожує розширенням аварії, то обстановку слід зберегти такою, що була на момент події.

5.9. При ураженні електричним струмом насамперед звільнити потерпілого від дії струму. Вимкнути рубильник або викрутити запобіжники. Якщо це неможливо, відтягнути провід сухою палицею або відтягнути потерпілого, використовуючи при цьому діелектричні рукавиці або підручні ізолюючі засоби: суху мотузку, палицю, дошку і т.п.

5.10. При будь-якому нещасному випадку потерпілого необхідно доставити в медпункт або подати першу медичну допомогу.

При необхідності викликати швидку медичну допомогу по телефону “0-3”.

5.11. Про аварійні ситуації та нещасні випадки необхідно терміново інформувати керівника робіт


___________________ ____________ ____________________

посада (розробник) підпис прізвище, ініціали


Узгоджено:


___________________ ____________ ____________________

посада підпис прізвище, ініціали


___________________ ____________ ____________________

посада підпис прізвище, ініціали


Додаток № 1


Знакові сигнали,

що використовуються при переміщенні

вантажів кранами

Операція	Сигнал
Підняти вантаж чи крюк	Переривчасті рухи уверх рукою перед грудьми долонею вверх, рука зігнута в лікті
Опустити вантаж чи крюк	Переривчасті рухи вниз рукою перед грудьми долонею вниз, рука зігнута в лікті
Повернути стрілу	Рух рукою, зігнутою в лікті, долонею по напрямку потрібного руху
Підняти стрілу	Піднімання витягнутої руки, попередньо опущеної до вертикального положення, долоня розкрита
Опустити стрілу	Опускання витягнутої руки, попередньо піднятої до вертикального положення, долоня відкрита
Стоп (закінчити підйом або переміщення)	Різкий рух рукою вправо і вліво на рівні пояса, долоня повернута вниз
Обережно (використовується перед подачею якого-небудь із перерахованих сигналів при необхідності незначного переміщення)	Кінцівки рук звернуті долонями одна до другої на невеликій відстані, руки при цьому підняті вверх

Додаток № 2


Норми бракування стальних канатів


Браковку стальних канатів необхідно проводити на основі двох:

• по обриву дротів на шазі звивки;
  
• по величині поверхні зношення або корозії.
  

Враховуючи, що для виготовлення стропів використовують стальний канат хрестової звивки, що складається із 6 пасем по 37 дротів в кожній (сумарне число дротів 222 + органічний сердечник) канат бракують при обриві 22 і більше дротів на шазі звивки (10% і більше від загальної кількості дротів).

При наявності в канаті поверхового зношування або корозії дротів число обривів на шазі звивки, як браковки повинно бути зменшено:

При зношенні чи корозії 10% - на 15%

-- 15 % - на 25%

-- 20% - на 30%

-- 25% - на 40%

-- 30% та більше – на 50%


При зношенні або корозії, досягнутих 40% і більше першоначального діаметру дротів, канат повинен бути забракований.

Строк не допускається до експлуатації, якщо виявлені видимі дефекти каната:

- пережим – зменшення діаметра каната на невеликій довжині;

- сплющення – деформації каната в результаті заклинювання його: слабина пасма або окремих дротів, внаслідок нерівномірної витяжки каната;

- деформація у виді петель, жучків, що не піддаються випрямленню;

- обрив органічного сердечника;

- канат зі слідами теплової дії на нього (відпалення, окалення).

Цепні стропи бракують при зносі зварного або штампованого цепу на величину більше 10% від першоначального діаметра.

Браковка крюків проводиться при зносі в зіві більше 10% від першоначальної висоти перерізу, також при появленні тріщин в зіві, в нарізаній частині та інших місцях.

При огляді тари перевіряється:

• виявлення тріщин в захватник приспособах для строковки;
  
• надійність фіксіруючих засобів тари;
  
• надійність замоквих засобів кришок тари;
  
• цілістність маркування на тарі.