Відповідь на статтю в газеті „Україна молода”

Вид материалаДокументы

Содержание


Такої мудрості, щирості, природності, людськості та простоти ще ніхто не досягнув. Абсолютно ніхто. Він такий один!”
Що стосується його абсолютної людськості, нагадуємо
Що стосується щирості Гузара
Подобный материал:
Відповідь на статтю в газеті „Україна молода”

Редакція газети „Україна молода”

п.Наталя Лебідь

1.09.2009р.Б.

Слава Ісусу Христу!

Шановна пані Наталія,

28.08.2009р. у газеті „Україна Молода” Ви написали статтю про кардинала Л.Гузара. На ст.7 пишете: „Від кого б іще зі священнослужителів його рангу я почула б про сумніви щодо головних засад „професії”, про сумніви щодо прощення...”

Якщо хтось свідомо поширює сумніви про основні правди віри: про прощення гріхів, про Христове Божество, про вічне засудження в пеклі і т.д. (див. його книга „Бесіди з блаженнішим Л. Гузаром До постконфесійного християнства”), то це є ознакою того, що йдеться про людину, яка є єретиком і яка вже згідно Гал. 1,8-9 сама себе виключила з Церкви. Однак цією зрадою Христа Ви захоплюєтеся і вважаєте її вершиною мудрості, щирості..., якої „ще ніхто не досягнув, абсолютно ніхто”.

Такої мудрості, щирості, природності, людськості та простоти ще ніхто не досягнув. Абсолютно ніхто. Він такий один!” Ваша стаття, де захоплюєтеся Л.Гузаром, є таким самим, як написати статтю, повну неприхованого захоплення хірургом, який завжди мав би засадничі сумніви у своїй професії: Чи мав вирізати жовчний? Чи може апендицит? Чи сьогодні мала бути ампутація руки? Надрізав би руку, а тоді радше б почав різати живіт... Дійсно – прекрасний хірург! Унікальний, що не має собі рівних – один єдиний на цілому світі!

Це можна було б назвати чорним гумором, якщо б не йшлося про такі важливі речі. У випадку Гузара – про спасіння чи засудження мільйонів душ. Ваша парафраза „Він такий один!” в цьому випадку Вам вдалася безконкурентно. Однак наслідки діяльності Гузара для Тіла Христового є жорстокі.

В пісні „Ленін вічно живий...” діти повторювали: „Ленін завжди з тобою, в горі, радості, надії, в кожному щасливому дні, Ленін в тобі і в мені!”. Такий же дух, який є за цією піснею, є і за Вашою статтею. В обох випадках йдеться про ідолопоклонство.

Що стосується його абсолютної людськості, нагадуємо: три роки тому Л.Гузар таємно звернувся до благодійної організації „Церква в потребі”, щоб вона зупинила надавати нашим стареньким сестрам допомогу. Дві з них – інваліди першої групи, чотири – ще пам’ятали митрополита А.Шептицького, засновника нашого монастиря (1925р.). Усі вони в час підпілля за влади комунізму залишилися вірними Христу і Церкві. Організація „Церква в потребі” нам повідомила, що Гузар заборонив нашим стареньким сестрам надавати допомогу (старенькі сестри отримували по 150$ на рік).

Що стосується щирості Гузара, він постарався, щоб сестрам з-за кордону, які є в нашому монастирі, не продовжували реєстрацію перебування в Україні, а тому вони мусіли що три місяці виїжджати за межі України і знову виробляти собі лише туристичний побут. Релігійне перебування їм заборонив. Його щирість проявилася також тим, що передав в органи державної влади імена студентів Чехії і Словаччини, неправдиво їх очорнив і вимагав заборони в’їзду в Україну. Про існування цього документу вони навіть не підозрювали; п’ятеро з них їхали на Україну і одержали у паспорт печатку з забороною в’їзду на три роки.

Гузар є під Божою анатемою згідно Гал.1,8-9, а також кожен, хто творить з ним єдність. Ми, як контемплятивні монахині (5 монастирів) радикально відділилися від єресей Гузара і від єдності з ним і підпорядкувалися Синоду єпископів УПГКЦ. Якщо сьогодні на Україні хтось хоче залишитися вірним Христу і спасти свою душу, то йому не залишається нічого іншого, ніж зробити те саме. Ви, пані Наталія, мали б почати займатися корисною інформативною діяльністю і талант дерзкості, який маєте, повернути в правильний бік.

Нового тобто Божого Духа для цього можете начерпати з community.org.ua. Тут є правдиві інформації.

Контемплятивні сестри монастиря св. Пророка Іллі

P.S.: З огляду на журналістську етику просимо надрукувати нашу відповідь на Вашу статтю у газеті „Україна Молода”