Політика, громадянське суспільство

Вид материала

Документы

Содержание Між імперією і хаосом Мета цього масштабного захоплення української власності (принаймні на перших порах)

Подобный материал:

• Громадянське суспільство І правова держава, 123.21kb.
• «Громадянське суспільство – право на свідомий вибір», 186.66kb.
• Надруковано: Войтенко Т. О, Гончарук О. С., Привалов, 92.06kb.
• Нацiональна юридична академiя україни iменi ярослава мудрого на правах рукопису любченко, 2809.77kb.
• Роль молодіжних громадських організацій у розбудові громадянського суспільства в Україні, 136.95kb.
• План Громадянське суспільство: зміст поняття. Сутність та найважливіші структурні елементи, 587.14kb.
• Протистояти релігійного фундаменталізму здатне тільки громадянське суспільство, 157.46kb.
• План: Вступ Поняття людини та походження прав людини Громадянське суспільство І права, 444.53kb.
• 1. Назва модуля, 29.89kb.
• Громадянське суспільство активно долучається до святкування Днів Європи в містах України, 151.37kb.

МІЖ ІМПЕРІЄЮ І ХАОСОМ

ЄЕП, який започаткував президент Л.Кучма і сьогодні реанімувала „помаранчева влада”, проект, безумовно, багатоцільовий. Ми не будемо говорити про політичні й економічні наслідки створення т. зв. “Єдиного економічного простору”, оскільки ця стаття присвячена іншій темі. Мусимо, однак, без розлогої аргументації, висловити міркування, без яких неможливо її завершити.

Перше. Головне політичне завдання ЄЄПу, яке видно неозброєним оком, реставрувати (принаймні, на якийсь час) Російську імперію, попередньо ізолювавши Україну від Європейського Союзу і НАТО. Потрібно пам’ятати, що цей проект, незважаючи на голосну риторику в європейських ЗМІ, реалізується за повного розуміння і сприяння таких “стовпів” Європейського Союзу, як Німеччина і Франція. Цей, на перший погляд парадоксальний факт, за нашими спостереженнями, сьогодні абсолютно не усвідомлюється українським суспільством і старанно замовчується новою владою. Тим часом добротна і міцна завіса, яку “просвіщенні” європейці вибудували на наших західних кордонах, змусить українських безробітних і український капітал (згадайте приватизацію польської Гути Ченстохової) шукати собі застосування в протилежному напрямку, в Росії.

Друге. Сьогодні можна зі стовідсотковою впевненістю говорити про те, що Москва ніколи не піде на створення зони вільної торгівлі без винятків і обмежень, за яку так ратував Л. Кучма і намагається втілити в життя В.Ющенко і його команда. Однакова для всіх учасників ЄЕПу вартість енергоносіїв означає неминучу смерть російської економіки. Адже енерговитрати на виготовлення одиниці продукції в холодній Росії набагато вищі, ніж в Україні.

Зрештою, ні для кого не секрет, що ідея створення вільної економічної зони (ВЕЗ) без винятків і обмежень найбільше не подобається В.Путіну: на останній зустрічі прем’єр-міністрів країн СНД в Тбілісі Москва оголосила, що скасувати усі винятки і обмеження у ВЕЗ вона планує не раніше 2012 року. Проте, навіть якщо станеться чудо і ціни на енергоносії в Єдиному економічному просторі будуть однаковими для всіх країн-учасниць, (внутрішньоросійськими, як мріють наші енергетичні Манілови), – усе одно винахідливі стратегічні брати щось придумають, щоб зберегти існуючий диспаритет цін. Наприклад, штучно створять дефіцит палива на нашому ринку, що автоматично призведе до підвищення ціни в Україні⁹. А тому, за будь-яких обставин слід пам’ятати: всякі інтеграційні ініціативи і проекти Москви мають у своїй основі повне політичне й економічне поглинання України. І цілеспрямоване нищення української економіки – перший крок до такої інтеграції.

Що вони робитимуть? На нашу думку, ближче до осінньої посівної слід чекати підвищення вартості бензину до світового рівня - 5-7 гривень за літр бензину. Наприкінці листопада – Газпром спробує підвищити вартість російського газу до 130 дол. за 1000 м.куб. і паралельного підніме тарифи за транспортування туркменського газу російською територією. Ми також не сумніваємось, що російські енергетики “забудуть” завезти ядерне паливо (твели) на українські АЕС. Зрозуміло, що якщо уряд В.Ющенка до цього часу не виробить адекватної, системної і рішучої стратегії виходу з цієї майбутньої енергетичної блокади і не почне її послідовно втілювати в життя, через 5-6 місяців економіку України чекає повномасштабний колапс зі всіма супутніми наслідками: повною зупинкою виробничого і житлово-комунального секторів, шаленим цінами на продукти харчування, неконтрольованим ростом державного боргу за спожиті російські енергоносії.

Ми не сумніваємось, що Кремль і російський бізнес зроблять усе можливе, щоб найсмачніші збанкрутілі українські підприємства опинилися саме в їхніх руках. Останнє, однак, зовсім не означає, що вони негайно запрацюють на повну потужність. Досвід приватизації деяких підприємств у Галичині свідчить про протилежне: підприємства купували для того, щоб порізати верстати на металобрухт, робітників викинути на вулицю, а виробництва ліквідувати.

Найгірший для України сценарій, який вже 14 років вперто намагаються реалізувати росіяни виглядає так: приватизація російським бізнесом українських нафтогазових транзитних трубопроводів, ліній електропередач, залізниці та портів за державні борги. На десерт – приватизація російським капіталом української землі.

Мета цього масштабного захоплення української власності (принаймні на перших порах) – максимально знизити рівень життя пересічного громадянина України, створити неприйнятні умови для будь-якої ділової активності у виробництві, зробити неприбутковим бізнес і нестерпним побут.

Оскільки західний напрямок завбачливо перекрили Ширак із Шредером, то найбільш активна і молода частина українців рушить до російських консульств. Де вже на них будуть чекати безкоштовні квитки в Забайкальськ, Благовєщенськ чи Комсомольськ-на-Амурі.

Якщо запропонований варіант розвитку подій здасться комусь занадто фантастичним, раджу ще раз ознайомитися з цінами на найближчій заправці ТНК чи Лукойлу. Варто також пригадати безцінний досвід виживання грузин взимку без газу і електроенергії – після того, як Чубайс на пню скупив їхню енергетичну систему.

За всієї неймовірності й дикості представленого сценарію, ще півроку тому цей сценарій мав усі шанси на реальне втілення в життя, бо найактивнішу участь у його реалізації брало колишнє кучмівське керівництво держави. Зрозуміло, що якщо б вибори виграв Янукович, то розплачуватись за московську поміч йому довелося б державним майном. Однак і сьогодні у владній команді є приховані лобісти ЄЕПу, через що В.Ющенко й продовжує бавитись з цим вогнем. Найсумнішою, однак, у всій цій історії є позиція, яку зайняли націонал-демократичні партії, які категорично відмовляються публічно обговорювати цей новоімперський проект і мовчать, ніби їм заціпило. А тому, хочеться нам це визнавати, чи ні, але мусимо визнати, що сьогодні в Україні знову починає розкручу­ва­тись проект відновлення Російської імперії, якому, на цей раз, підіграє вже помаранчева влада.

І не варто нам чекати допомоги чи співчуття Євросоюзу. Там усі давно усвідомили, що Росія йде на дно під тягарем колосальних проблем і навіть сильний Путін нічого не може зробити з демографічним спадом, соціальною нерівністю, корупцією, криміналітетом, епідемією СНІДу, наркоманії й алкоголізму. Що вже й казати про неконтрольований потік іммігрантів з Азії!

Вибираючи між хаосом і імперією, Європа вибрала останнє. Нашим коштом, зрозуміло.