Geum.ru

Кот Юлія Володимирівна (Національний авіаційний університет)

Вид материалаДокументы

Содержание


Предметом дослідження
Подобный материал:
Кот Юлія Володимирівна (Національний авіаційний університет)


Напрям: Психологія та соціологія

Спеціальність: Психологія

Ключові слова: молодіжні субкультури, аналіз графіті, проективна психологія, самореалізація.


У сучасному суспільстві в умовах науково-технічної революції та державного самовизначення зростає економічна роль спеціалізованої навчальної підготовки, тому у психологічної науки підвищився інтерес до студентства як специфічної соціальної групи. Її специфічність зумовлена не тільки наявністю навчальних та соціально-підготовчих функцій, але й авангардною позицією.

На думку вчених (В. Воловік, В. Кремень, Є. Суїменко та інші), студентство постає як особлива верства, що покликана бути сферою культурного експерименту, в процесі якого вона "примірює" до себе і, разом з тим, випробує різні сучасні культурні моделі, шукає найбільш оптимальні культурні форми.

Культурна самореалізація студентства породжує відповідну субкультуру – культурний комплекс, за допомогою якого кожна молода людина реалізує свою соціально-культурну ідентифікацію і який дає їй змогу відчути себе сучасною та самовизначитися в окремій групі й у суспільстві в цілому [2].

Інноваційним проявом студентської субкультури є графіті. Термін "graffiti" пов'язаний з одним із способів нанесення малюнка на поверхню – надряпування. З 70-х років ця техніка змінилась на малювання за допомогою фарби-аерозолю. Існує 2 види графіті: професійне та примітивне (прості надписи, замальовки, символіка). Останній вид – найбільш характерний для студентів. Однак певна їх кількість володіє технікою графіті на рівні, наближеному до професійного.

Графіті є продуктом графічної діяльності й, як будь-яка діяльність, відображає особистісні та поведінкові особливості молодої людини, які проявляються як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях. Отже, аналіз графічного продукту зображувальної діяльності (графіті) може стати методом діагностики особистісних структур досліджуваних. В вітчизняній та зарубіжній психології аналіз малюнків широко застосовується з метою вивчення психіки дітей та дорослих. Однак графіті як прояв молодіжної субкультури з цієї позиції вивченню не піддавалось. Тому у якості гіпотези дослідження було прийняте передбачення про можливість вивчення особистісних структур певної частини молоді на основі графічних ознак графіті.

Предметом дослідження стало вивчення ефективності методу аналізу графіті як варіанту проективної методики.

Під час вивчення увага зверталась, насамперед, на ті ознаки графіті, які піддаються визначенню та вимірюванню: розміщення зображення на аркуші, переважання певних кольорів, форма зображеного, напрямок ліній та інше.

На думку Й. Шванцара, символіка графічного зображення завжди відображає особливості самопрезентації людини. В графічному образі вона виражає свої психологічні проблеми. Сфера підсвідомого впливає на моторику, за допомогою якої виконується реальна дія. Людина, як правило, усвідомлює те, що зображується, а не те, як зображується [7]. К. Маховер зазначала, що графіці притаманні соціальні аспекти: " Цей факт знаходить підтвердження у феномені самопроекції в малюнку …" [4, С.8]. Тому аналіз продукту графічної діяльності з 20х років минулого століття ( з появою "Психодіагностики" Г. Роршаха) став методом діагностики особливостей психіки.

А. Анастазі підкреслює, що найбільшу популярність він набув у клінічних дослідженнях: Larsen (1984), Sherry & Keller (1985), Watkins (1991), Bellak (1992), Piotrowski & Zalewski (1993). Адже малюнки дають можливість найбільш точно виявити у людини патологічні риси.

Сучасна проективна психологія використовує цілий спектр психографічних методик. Значна їх кількість побудована на суб’єктивному віддані переваги певному кольоровому стимулу. Першим у цьому переліку постає тест М. Люшера. М. Люшер і Д. Фюшер розробили широку психологію кольорів: визначили симптомне значення 8 різних кольорів та їх відтінків, яке дозволяє описати характерологічні особливості людини.

Ці кольори виступають у якості стимульного матеріалу у ряді психографічних методик: у кольоровому тесті відношень А. Еткінда; у тесті малювання пальцем, запропонованим Р. Шоу та модифікованим П. Наполі; у кольорових пірамід тесті, розробленому Р. Хейсом та Р. Хілтманом; у тесті виміру емоційних оцінок кольорових співвідношень у рекламі, впровадженим в психологію реклами О. Лебедевим-Любимовим; у методиці графічної репрезентації базових емоцій, апробованої О.Оглобліною та інших.

Ціла низка методик спирається на інші характеристики малюнка: розмір, пропорції, лінії, симетрію, розміщення на аркуші, силу тиску на папір, напрямок руху руки. Це такі методики як "Малюнок людини" Ф. Гудинафа; "Вільне креслення" Т. Абеля; "Міра-і-Лопеца Міокінетичний психодіагноз"; "Будинок – дерево – людина" Д. Бука; "Малюнок дерева" К. Коха; "Подвійний малюнок" П. Тюріна; "Психогеометричний тест" С. Деллінгер та інші.

У класичній роботі А. Анастазі, яка вважається "енциклопедією західної тестології" дається різностороння оцінка графічних методик. Позитивними їх характеристиками авторка вважає:
  • можливість застосування з людьми різного віку (діти - дорослі) й різного стану (норма - патологія);
  • ефективність під час перших контактів між психологом та клієнтом (завдання графічних методик цікаві, схожі на розвагу, що відволікає увагу досліджуваного від самого себе);
  • виключення фальсифікації (респонденти не уявляють, який малюнок буде більш бажаним).

До негативних характеристик графічних методик А. Анастазі відносить:
  • недостатню стандартизованість;
  • відсутність нормативних даних, що призводить до інтерпретації з опорою на інтуїцію;

- відсутність однозначних висновків щодо надійності та валідності. Незважаючи на серйозні мінуси, історія використання психографічних тестів показує, що вони посідають чільне місце у різних галузях: в віковій та соціальній психології (для вивчення аспектів розвитку та механізмів соціальної адаптації); в психотерапії (для встановлення розладів психіки); нейрохірургії (для виявлення незначних уражень мозку та органічних синдромів).

Однак, не дивлячись на широту застосування, всі дослідники зазначають, що результати графічних методик інтерпретуються неоднозначно: одні й ті ж ознаки можуть проявлятись в малюнках у різних за психологічним складом людей. І, навпаки, різні ознаки виявляються в малюнках людей, які об’єднуються в одну психологічну групу. Тому постає питання визначення валідності та надійності психографічних методик.

Таке питання постало і в ході нашого дослідження: чи будуть результати аналізу графіті вірогідними? Тому метою експериментальної роботи було проведення валідизації графічної методики "Аналіз графіті" шляхом порівняння діагностичного прогнозу з результатами діагностування за стандартними методиками. Цей шлях є найбільш поширеним у проективній психології.

Аналіз досліджень показує, що валідність психографічних методик встановлювалась шляхом співставлення графічних ознак малюнку зі шкалами ММРІ, факторами опитувальника Р. Кеттелла, матрицями Равена, з ознаками шкільної зрілості А. Керна, з типами акцентуацій характеру за К. Леонгардом [1,3,4,6,7].

В ході дослідження вирішувалися наступні завдання:

1. Вивчити вітчизняну та зарубіжну психологічну літературу з проблеми використання проективних методик (психографічних зокрема).

2. Скласти на основі відомих психографічних тестів діагностичну методику "Аналіз графіті".

3. Проаналізувати та дати оцінку графічним ознакам серій малюнків, виконаних в техніці "графіті" студентами та старшокласниками.

4. Провести психологічний аналіз респондентів, що виконали серії цих малюнків.

Таким чином, основним змістом нашої наукової роботи було прогнозування особистісних та поведінкових особливостей молоді на основі аналізу графіті та співставлення його результатів за результатами діагностування за допомогою стандартизованих методик.

Методика "Аналіз графіті" була складена на основі кольорового тесту М. Люшера, психогеометричного тесту С. Деллінгер, малюнкового тесту Вартегга, методик "Вільне креслення" Т. Абеля та "Вільний малюнок" Г. Ріда. Ці діагностичні методики широко застосовувались у нашій країні та за кордоном, що свідчить про їх емпіричну валідність в рамках діагностики певних структур особистості в якості додаткового методу.

Розроблений нами аналіз графіті являє собою інтерпретацію неусвідомлених аспектів емоційних переживань та характерологічних особливостей респондентів.

На першому етапі дослідження аналізувались графіті, виконані респондентами. На другому – за допомогою стандартизованих опитувальників, які добирались у відповідності до виявлених емоційних проявів, респондентів діагностували. На третьому етапі (в тих випадках, коли це було можливо) встановлювалась відповідність між отриманими множинами кількісних показників, тобто знаходився коефіцієнт кореляції добутку моментів Пірсона.

В експерименті прийняли участь студенти Національного авіаційного університету ( 14 чоловік ) та учні 11 класу загальноосвітньої школи №11 м. Бердянська – слухачі підготовчих курсів НАУ ( 20 чоловік ). Кожен з них виконав 6 – 10 малюнків у техніці "графіті".

Аналіз графіті виявив деякі характерологічні особливості обстежених (тривожність, оптимістичність, імпульсивність, активність, схильність до девіантної поведінки та інші). Щоб підтвердити або заперечити їх наявність були дібрані наступні діагностичні методики: "Методика діагностики самооцінки" Ч. Спілбергера, "Методика виміру рівня тривожності" Тейлора, "Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності " Д. Рассела та М. Фергюсона, методика визначення акцентуацій характеру К. Леонгарда, опитувальник міні-мульт (ММРІ) та інші.

Наведемо приклад здійснення аналізу графіті та визначення його валідності.

Респондент А виконав 10 графіті. На 6 з них зображення знаходиться у центрі аркушу, на 4 – зміщене ближче до його нижнього краю. Інтерпретація розміщення малюнку дала змогу виявити такі психологічні особливості респондента: незахищеність, почуття небезпеки, низька самооцінка, що викликають депресивний настрій.

У всіх малюнках домінуючим є жовтий колір. За тестом М. Люшера він символізує потребу в перспективі, надії на краще. Жовтий колір поєднується з коричневим, червоним, зеленим та чорним. У 100% робіт фіксується, як обов'язкове, поєднання з коричневим, що свідчить про наявність у респондента почуття напруги, яке викликається намаганням приховати тривогу під маскою впевненості та безтурботливості.

Епізодична поява в малюнку зеленого, червоного, чорного кольорів підтверджує це положення, адже вони теж свідчать про неспокій, невпевненість, нерішучість, розчарування.

У більшості випадків зміст графіті респондента складають надписи англійською мовою: "angel", "plane", "wall", "oxy", "fate". Кожен надпис обведений непереривним контуром чорного кольору, що за тестом С. Деллінгер говорить про ізоляцію даною людини. Літери надпису мають округлі форми. За тестом Вартегга округлість графічних знаків свідчить про замкненість обстеженого.

Отже респондент А має проблеми емоційного плану, які виявляються у тривозі, невпевненості, ізоляції. Однак ще існує потреба в перспективі, не втрачено надію на краще, на можливість змінити життя.

Результати аналізу графіті виконаних респондентом А, співставлялись з даними стандартизованих методик: тестування за методикою Тейлора показало, що у обстеженого середній рівень тривожності з тенденцією до високого (21 бал); діагностування за методикою рівня суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона дозволило зафіксувати низький її рівень ( 12 балів ); за 16-факторним особистісним опитувальником Р. Кеттелла респондент отримав середні стени за факторами "Товариськість – замкненість", "Емоційна стійкість" та "Тривожність – спокій". Отже стандартизовані методики підтвердили прогноз, що було зроблено в результаті аналізу графіті.

Для знаходження коефіцієнту кореляції порівнювалось відсоткове відношення певного кольору до загальної кількості робіт та бали, отримані за шкалою тривожності Тейлора:

rxy

Коефіцієнт кореляції (r = 0,40) вказує на помірний позитивний зв'язок між показниками. Тобто простежується тенденція, яка виражається в тому, що домінування графічних ознак відповідає високим показникам діагностування за стандартизованими методиками.

З огляду на результати дослідження можна зробити наступні висновки:

- графічні продукти діяльності людей відображають їх особистісні та поведінкові особливості. Отже вивчати особистісні прояви певної частини молоді можна на основі аналізу графіті, як форми молодіжної субкультури;

- пряме співставлення результатів психологічного аналізу графіті з даними стандартизованих методик лише частково дає значущі кореляції, тому діагностична методика "Аналіз графіті" може використовуватись тільки у сукупності з іншими психодіагностичними технологіями;

- аналіз графіті дозволяє отримати цілком вірогідні факти, які суттєво доповнюють образ досліджуваного.


Література
  1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2001. – 688с.
  2. Гусельцова М.С. Категория культуры в психологии и гуманитарных науках // Вопросы психологии. – 2006. - №4. – С. 3-15.
  3. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. – Спб.: Питер, 2001. – 560с.
  4. Маховер К. Проективный рисунок человека. – М.: Смысл, 2000. – 168с.
  5. Прошанский Г.М. «Классификация проективных методов» из кн. Проективная психология, - М., 2000. – 258с.
  6. Проективная психология / Пер. с англ. М.: Апрель-Пресс, 2000. 528 с.
  7. Романова Е.С. Графические методы в практической психологии. – СПб.: Речь, 2001. – 320с.
  8. Шапарь В.Б., Шапарь О.В. Практическая психология. Проективные методики. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 480с.
  9. Шванцара Й. и коллектив авторов. Диагностика психического развития. – Прага: Авиценум, 1978. – 388с.
  10. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. — М. : Владос, 1998. — 512с.
  11. Adier A. What life should mean to you. N.Y.: Putnam, 1958
  12. Schneiderman L. Psychology of Social Change. N.Y., 1988