Дніпропетровський національний університет Ситникова Олена Володимирівна
| Вид материала | Автореферат |
- Удк 005. 212 Шатілова Олена Володимирівна, 38.71kb.
- Дніпропетровський національний університет, 117.86kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет, 11859.76kb.
- Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет імені, 380.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет, 1257.48kb.
- Дніпропетровський національний університет, 20.55kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Орлова Олена, 2415.77kb.
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 793.22kb.
- Кот Юлія Володимирівна (Національний авіаційний університет), 98.8kb.
Дніпропетровський національний університет
Ситникова Олена Володимирівна
| | УДК 81’373.611=161.1 «10/19» (043.3) |
Словотвірне гніздо з вершиною “есть” у російській мові:
становлення і сучасний стан
Спеціальність: 10.02.02 – російська мова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Дніпропетровськ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України
| Науковий керівник - | доктор філологічних наук, професор Отін Євген Степанович, |
| | завідувач кафедри загального мовознавства і історії мови Донецького національного університету |
| | |
| Офіційні опоненти - | доктор філологічних наук Горпинич Володимир Олександрович, |
| | професор кафедри української мови Дніпропетровського національного університету |
| | |
| | кандидат філологічних наук Маторіна Наталя Михайлівна, |
| | доцент кафедри загального та російського мовознавства і історії та теорії літератури Слов’янського державного педагогічного університету |
| | |
| Провідна установа - | Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти и науки України |
Захист дисертації відбудеться “ 24 ” грудня 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корпус 1 (ауд. 805).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 6.
Автореферат розіслано “_____” ____________ 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доц. М.С. Ковальчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Словотвір російської мови – порівняно молода галузь мовознавства, у становленні якої важливу роль відіграли дослідження П.Ф. Фортунатова, В.О. Богородицького, В.В. Виноградова. Стаття Г.О. Винокура “Заметки по русскому словообразованию” посідає особливе місце в розвитку вітчизняної дериватології. У цій роботі вперше в теоретичному плані викладено ряд принципових питань словотвору: проблеми членованості слова, принципи встановлення відношень синхронічної похідності, проблеми варіантності основ і афіксів, висвітлюється питання про зв’язані корені.
Найважливішою рисою сучасного словотвору став системний підхід до вивчення явищ, пов’язаних із творенням слів у мові (об’єкт дослідження). В останні роки особливо інтенсивно вивчаються словотвірні гнізда, що виконують систематизуючу функцію словотвірного рівня мови.
Матеріал, накопичений теоретичним мовознавством і лексикографічною практикою, дозволяє поставити питання про виявлення специфіки гнізд різного типу. Залежно від аспекту, що може бути покладений в основу опису гнізда, розрізняють лексичні, словотвірні, морфемні й лексико-словотвірні гнізда.
Предметом нашого дослідження стало лексико-словотвірне гніздо з вершиною есть, що включає словотвірні зв’язки слів, які входять до його складу, і опис на цій основі їх лексичних значень. Таке гніздо уявляється структурно-семантичною єдністю, “в якій смислові відношення між словами представлені на тлі їх структурних зв’язків, а семантичний і дериваційний аспекти зливаються нерозривно, усуваючи недоліки як суто тлумачного, так і суто словотвірного словників”. Вибір віддієслівного гнізда зумовлений фактом значного впливу його механізмів на дериваційну систему російської мови: словотвірні гнізда, утворені дієсловами, максимально великі кількісно і різноманітніші за дериваційною семантикою похідних порівняно з гніздами інших частин мови. Саме дієслова є основною словоутворювальною силою будь-якого словотвірного гнізда.
Актуальність дослідження визначається необхідністю всебічного аналізу словотвору як системи словотвірних гнізд. Вивчення конкретних гнізд є актуальним як для з’ясування типології гнізд і опису загальної системи словотвору, так і для розв’язання питань внутрішньої організації лексичної системи.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Спрямування дисертації пов’язане з науковою темою “Актуальні проблеми лексикології й ономастичної лексикографії” (№ 00 – 1 вв/39), над якою останніми роками працюють співробітники кафедри загального мовознавства і історії мови Донецького національного університету.
Мета і завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є повний структурно-семантичний опис словотвірного гнізда з вершиною есть. Відповідно до вказаної мети необхідно розв’язати такі завдання:
– реконструкція основних рис історії гнізда на різних часових зрізах;
– встановлення мотиваційних відношень у гнізді;
– аналіз багатозначних слів відповідно до відомих науці типів полісемії;
– визначення структури гнізда через характеристику сукупності словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм;
– укладання додатків, де гніздо буде представлене на часовій осі, що дасть можливість усім зацікавленим ознайомитися зі складом гнізда, яке розвивалося протягом тисячі років.
Матеріали дослідження. Джерелами для спостереження за основними рисами історії гнізда на різних хронологічних відрізках стали матеріали “Этимологического словаря славянских языков: Праславянский лексический фонд” за редакцією О.М. Трубачова, “Словаря древнерусского языка XI-XIV веков”, “Словаря русского языка XI-XVII веков”, а також картотек двох останніх словників, “Cловаря русского языка XVIII века”, Словаря Академии Российской 1789 – 1794 гг., “Толкового словаря живого великорусского языка” В.І. Даля та інших. Матеріал для визначення синхронного стану гнізда взято з відомостей “Толкового словаря русского языка” за редакцією Д.М. Ушакова, “Словаря современного русского литературного языка” в сімнадцяти томах (ВАС), “Словаря русского языка” в чотирьох томах (МАС), “Словаря русского языка” за редакцією С.І. Ожегова. Матеріал дослідження подано в зіставленні з відомостями “Словообразовательного словаря русского языка” за редакцією О.М. Тихонова.
Наукова новизна дослідження. У роботі обрано новий, гніздовий підхід до вивчення мотиваційних відношень, питань полісемії, що дає можливість розглянути гніздо на тлі всієї словотвірної системи російської мови. У дослідженні вперше подано повний структурно-семантичний опис конкретного гнізда, визначено межі синхронічного гнізда, показано особливості його функціонування в часі, розглянуто змістові відношення між похідними та їх твірними, визначено статус кожного лексико-семантичного варіанта багатозначних дериватів гнізда, продемонстровано особливості структури гнізда. Усе зазначене є особистим внеском дисертанта в розробку поставленої проблеми.
Теоретичне і практичне значення дослідження. Теоретичні положення цієї роботи пов’язані з виявленням специфіки гнізда, і в цьому плані вони можуть сприяти розвитку загальної теорії гніздування спільнокореневих слів.
Результати проведеного дослідження можуть бути використані в шкільному й вузівському курсах російської мови, а також під час підготовки спецкурсів і спецсемінарів зі словотвору.
Застосований у дисертаційній праці принцип опису гнізд і класифікації мотивованих слів може бути використаний під час вивчення інших словотвірних гнізд.
Методи дослідження. Дослідження словотвірного гнізда проводиться за допомогою різних лінгвістичних методів. У роботі використовується описовий метод, що виявляється в спостереженні й описі конкретних мовних фактів. Під час розгляду семантичної структури похідних застосовується метод компонентного аналізу. Для обробки й оцінки відомостей про кількість похідних на різних етапах історії гнізда і кількість структурних компонентів сучасного гнізда використовується статистичний метод.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету і Донецького національного університету, а також на X міжнародній конференції “Европейская русистика и современность”, що проходила в університеті ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща, 09 – 13 вересня 2003 р.).
Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної наукової літератури, лексикографічних джерел та додатків.
Повний обсяг дисертації – 213 сторінок, текстова частина викладена на 163 сторінках.