Дніпропетровський національний університет Ситникова Олена Володимирівна
| Вид материала | Автореферат |
| Ключові слова Ключевые слова |
- Удк 005. 212 Шатілова Олена Володимирівна, 38.71kb.
- Дніпропетровський національний університет, 117.86kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет, 11859.76kb.
- Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет імені, 380.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет, 1257.48kb.
- Дніпропетровський національний університет, 20.55kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Орлова Олена, 2415.77kb.
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 793.22kb.
- Кот Юлія Володимирівна (Національний авіаційний університет), 98.8kb.
АНОТАЦІЇ
Ситникова О.В. Словотвірне гніздо з вершиною есть у російській мові: становлення і сучасний стан. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Донецький національний університет, Донецьк, 2004.
Реферована робота присвячена повному структурно-семантичному опису словотвірного гнізда з вершиною есть. Під час дослідження було реконструйовано основні риси історії гнізда на різних часових зрізах; встановлено мотиваційні відношення в гнізді; проаналізовано багатозначні слова відповідно до відомих науці типів полісемії; визначено структуру гнізда через характеристику сукупності словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм; складено додатки, де гніздо представлено на часовій осі.
Екскурс в історію розвитку словотвірного гнізда з вершиною есть свідчить про те, що досліджуване словотвірне гніздо є структурою, яка характеризується відносною стабільністю складу семантичних місць. Значне збільшення кількості похідних у XVIII – серед. XIX ст. пов’язане з активізацією префіксальних утворень, які, у свою чергу, стали твірними для синтаксичних і граматичних дериватів.
Аналіз мотиваційних відношень похідних словотвірного гнізда показав, що більшість слів утворені за допомогою прямої мотивації. З них найзначнішу групу становлять модифікаційні деривати. У складних словах переважає співвідношення прямої мотивації з прямою.
Основну кількість полісемантичних похідних складають дієслова. Статистичні відомості ще раз підтверджують тезу про максимальну смислову місткість дієслова порівняно з іншими частинами мови. З визнаних у сучасній словотвірній науці типів організації багатозначності в дериватах гнізда переважає функціонування розвиненої полісемії.
Семантичні зв’язки компонентів досліджуваного словотвірного гнізда простежувалися на рівні словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм, сукупність яких формує словотвірне гніздо як складну комплексну одиницю словотвірної системи. В усіх похідних словотвірних ланцюжках функціонує вільний корінь. Наявність вільного кореня, що має можливість формувати словотвірні ряди, пояснює структурну різноманітність словотвірних ланцюжків. Іншою особливістю словотвірних ланцюжків є велика кількість полінарних ланцюжків, що свідчить про значні словотвірні можливості вершини гнізда. Більшість словотвірних парадигм є віддієслівними. Легкість утворення віддієслівних дериватів свідчить про високу потенційну можливість їх участі у словотворі, зумовленому потребами носіїв мови в утворенні лексичних одиниць.
На сучасному етапі розвитку мови можливе зростання досліджуваного словотвірного гнізда, збільшення кількості похідних, які його формують, на що вказує наявність у структурі гнізда потенційних слів.
Ключові слова: словотвірне гніздо, мотиваційні відношення (повна пряма мотивованість, повна непряма мотивованість, периферійна мотивованість, опосередкована мотивованість, метафорична мотивованість, асоціативна мотивованість), словотвірне значення, полісемія (розвинена багатозначність, віддзеркалена полісемія, афіксальна полісемія, нарощена полісемія, полікорелятивна полісемія, комбінована полісемія), словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма.
Ситникова Е.В. Словообразовательное гнездо с вершиной есть в русском языке: становление и современное состояние. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.
Реферируемая работа посвящена полному структурно-семантическому описанию словообразовательного гнезда с вершиной есть. Изучение конкретных гнезд является актуальным как для выяснения типологии гнезд и описания общей системы словообразования, так и для решения вопросов внутренней организации лексической системы.
Предметом исследования служит лексико-словообразовательное гнездо с вершиной есть, включающее словообразовательные связи гнездующихся слов и описание на этой основе их лексических значений. Выбор отглагольного гнезда обусловлен фактом значительного влияния его механизмов на деривационную систему русского языка: словообразовательные гнезда, образуемые глаголами, максимально велики количественно и наиболее разнообразны по деривационной семантике производных по сравнению с гнездами других частей речи. Именно глаголы являются основной словопорождающей силой любого словообразовательного гнезда.
В ходе исследования были реконструированы основные черты истории гнезда на разных временных срезах; установлены мотивационные отношения в гнезде; проанализированы многозначные слова в соответствии с известными науке типами полисемии; определена структура гнезда через характеристику совокупности словообразовательных цепей и словообразовательных парадигм; составлены приложения, где гнездо представлено на временной оси, что дает возможность всем интересующимся ознакомиться с составом гнезда, развивавшемся на протяжении тысячи лет.
Экскурс в историю развития словообразовательного гнезда с вершиной есть свидетельствует о том, что исследуемое словообразовательное гнездо представляет собой структуру, характеризующуюся относительной стабильностью состава семантических мест. Значительное увеличение числа производных в XVIII - сер. XIX вв. связано с активизацией приставочных образований, которые в свою очередь стали производящими для синтаксических и грамматических дериватов. Главным содержанием развития является реализация структурно-семантического потенциала, который сложился в словообразовательном гнезде к началу современного периода.
По традиции условно выделяется пять временных срезов развития русского языка, на каждом из которых в словообразовательном гнезде появлялись новые производные, что отражено статистическими данными исследования количественного состава словообразовательного гнезда с периода общеславянского единства до настоящего времени. Среди производных значительную часть составляют существительные, из которых наиболее употребительными являются слова, обозначающие действие как процесс, композиты же представлены словами, обозначающими предмет, производящий действие, названное глагольной основой и конкретизированное в первой основе.
Анализ мотивационных отношений производных словообразовательного гнезда показал, что большинство слов образовано посредством прямой мотивации. Из них самую значительную группу составляют модификационные дериваты. В сложных словах преобладает сочетание прямой мотивации с прямой.
Основную массу полисемантичных производных составляют глаголы. Статистические данные еще раз подтверждают тезис о максимальной смысловой емкости глагола среди других частей речи. Из признанных в современной словообразовательной науке типов организации многозначности в дериватах гнезда преобладает функционирование развитой полисемии.
Семантические связи компонентов исследуемого словообразовательного гнезда прослеживались на уровне словообразовательных цепей и словообразовательных парадигм, совокупность которых формирует словообразовательное гнездо как сложную комплексную единицу словообразовательной системы.
Во всех производных словообразовательных цепей функционирует свободный корень. Наличие свободного корня, обладающего возможностью формировать словообразовательные ряды, объясняет структурное разнообразие словообразовательных цепей. Другой особенностью словообразовательных цепей является большая представленность полинарных цепей, свидетельствующая о значительных словообразующих возможностях вершины гнезда.
Большинство словообразовательных парадигм являются отглагольными. Легкость образования отглагольных дериватов говорит о высокой потенциальной возможности их участия в словопроизводстве, которое обусловлено потребностями носителей языка в образовании лексических единиц.
На современном этапе развития языка возможен рост исследуемого словообразовательного гнезда, увеличение количества формирующих его производных, на что указывает наличие в структуре гнезда потенциальных слов.
Ключевые слова: словообразовательное гнездо, мотивационные отношения (полная прямая мотивированность, полная переносная мотивированность, периферийная мотивированность, косвенная мотивированность, метафорическая мотивированость, ассоциативная мотивированность), словообразовательное значение, полисемия (развитая многозначность, отраженная полисемия, аффиксальная полисемия, наращенная полисемия, поликоррелятивная полисемия, комбинированная полисемия), словообразовательная цепь, словообразовательная парадигма.
Sitnikova E.V. Word-forming nest with the summit to eat in the Russian language: development and present state. – Manuscript.
Thesis for Candidate’s Degree in Philology. Speciality 10.02.02 – The Russian language. – Donetskiy National University, Donetsk, 2004.
The research is dedicated to full structural and semantic description of word-forming nest with the summit to eat. The author in the work studies main features of the nest history in different periods of time; sets out motivation relationship in the nest; analyses polysemantic words according to the types of polysemy; determines the nest structure through the combination of word-forming chains and word-forming paradigms; makes up supplements where thenest is represented on the time axis.
The excursus to the development of word-forming nest with the summit to eat testifies to the fact that the above mentioned word-forming nest is the structure that has relative stability of semantic places. A considerable increase of derivatives in XVIII-mid. XIX centuries is connected with activization of prefixal forms which in their turn have become word-forming ones for syntactical and grammatical derivatives.
The analysis of motivation relationship of word-forming nest derivatives showed that the majority of words are formed by means of direct motivation. Modification derivatives make up the largest group. In compound words there is a combination of direct motivation witn indirect one.
Verbs are at the top of polysemantic derivatives. Statistic data prove the thesis finite capacity of verbs if compared with other parts of speech. Among the types of polysemantic organisation in the nest derivatives mature polysemy has predominative function.
Semantic relationship of word-forming nest components have been studied on the level of word-forming chains and paradigms, which in their combination make up a word-forming nest as a complex unit of word-forming system. All derivative word-forming chains have a free stem that makes up word-forming rows and causes structural variety of word-forming chains. Another peculiarity of word-forming chains is a large number of polynary chains with considerable word-forming possibilities of the nest summit. The majority of word-forming paradigms are derived from verbs. It shows their high potentialities in word formation.
On the modern stage of language development one can observe the growth of the researched word-forming nest, the quantity of its derivatives. And potential words in the nest structure point to it.
Key words: word-forming nest, motivation relationship (full direct motivation, full indirect motivation, periphery motivation, indirect motivation, metaphor motivation, associative motivation), word-forming meaning, polysemy (mature polysemy, reflected polysemy, affixal polysemy, accumulative polysemy, polycorrelative polysemy, combined polysemy), word-forming chain, word-forming paradigm.