Geum.ru

Ця книга розміщена на сайті

Вид материалаКнига
Блаженні засмучені, бо будуть утішені
Вночі й вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити
Без Мене ж ви нічого чинити не можете
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22
180. Скажи (настоятелю) братії: Нехай ніхто не приховує помислу, бо якщо хто робить це, злі духи тішаться (силкуючись) погубити його душу. І якщо хтось із братів виявить тобі свій помисел, то заклич мисленно: Господи, що вгодно Тобі для спасіння душі брата, подай мені, аби я міг сказати йому і щоби сказав я Твоє слово, а не моє.
  1. Вважай себе (настоятелю) нижчим за всіх і водночас правителем усіх, що має дати відповідь за сан, який ти прийняв.
  2. Якщо я бачу, що хтось робить якесь діло, і розповідаю про це иншому, кажучи, що я не осуджую, а ми лишень роз­мовляємо, то чи немає при цьому в моєму помислі злослів'я? — Коли, говорячи, людина відчуває при цьому пристрасний по­рух, то це вже злослів'я. Якщо ж він вільний від пристрасті, то це не є злослів'я, а мовиться для того, щоб не зросло зло.
  3. Хто добровільно має в собі гріх і зло, а хто не добро­вільно? — Добровільно мають у собі зло ті, що віддають злу свою свободу, насолоджуються ним і з ним здружуються. Такі мають мир із сатаною і не борються з ним у помислах. А недобровільно мають у собі зло ті, які, за словом апостола (Рим. 7, 23), відчу­вають супротивну силу, що воює в їхніх членах, якусь темну силу і покривало, але лише в помислах, з якими вони не по­годжуються, якими не насолоджуються, яким не коряться, а лише суперечать їм, протистоять, заперечують, чинять опір та гніваються самі на себе.
  4. Як є одне тіло, а членів багато, і якщо бракує одного члена, то й тіло не є досконале, так розумій і про внутрішню людину, членами якої є багато чеснот. Якщо бракує однієї з них, то людина вже не буває досконалою. І як ремісник, що добре знає своє ремесло, але завдяки бистроті свого ума виконує й инші ремесла, не називається їх майстром, а майстром таки свого ремесла, так і тут: чоловік, що має всі чесноти, пізнається за тією і від тієї іменується, через яку найбільше сяє в ньому благодать Духа.

185. Коли завважу, що хтось зневажає святиню або хулить святу віру, то, неначе з ревности, бентежуся ним: чи це добре? — Ти вже чув, що (зло) не виправляється злом, а добром. Отож із лагідністю і довготерпінням скажи тому, хто таке чинить, по­вчаючи його страхом Божим. Якщо ж бачиш, що сам бентежиш­ся, то не слід говорити нічого.
  1. Що маю робити: я швидко захоплююся пристрастя­ми? — Не укладай з ними спілки й відверни очі /свої/, щоб не бачили суєти (Пс. 118, 37), і руки твої від захланности, і Бог визволить тебе від них. Поводься добропристойно, не наїдайся і не напивайся досита — тоді ці пристрасті втихнуть у тобі, і матимеш спокій.
  2. Помисел навіює мені страх, мовлячи: «Диявол може зробити так, що ти згрішиш, навіть якщо й не хочеш, бо ти покірний щодо нього». - Я дуже цим журюся. — Не думай, що диявол має над кимось владу: причина гріха полягає в нашій свобідній волі, а не в присилуванні того, що неначе отримав над нами владу. Людину ніхто не силує ні до спасіння, ні до гріха. Чи своєю владою спокусив диявол Єву, чи порадою? Ніде не видно його влади, бо ніхто не міг би уникати (гріха), якби він мав владу. Ми схожі на вільну людину, що добровільно від­далася иншій у рабство, але з часом отямлюється і розкаюється. Але якщо при тім не вдасться вона до сильнішого від свого (ворога), то не зможе визволитися: а коли вдасться, то неправ­дивий її пан, знаючи, що людина не є його власним рабом, не сміє нічого їй зробити заради Всесильного. Отож явно, що дия­вол не має влади над чоловіком. Тож і ти скажи своєму по­мислові: я справді боржник, але прибіг до Того, Хто може мене визволити, Який прикликав мене і мовить: Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас (Мт. 11, 28), і я маю завжди бути невсипущим, аби знову не впасти в руки ворога.
  3. Коли бесідуєш про життя святих Отців і про їхні від­повіді, то маєш осуджувати себе, кажучи: Горе мені! Як можу говорити про чесноти Отців, коли сам нічого такого не придбав і не осягнув жодного поступу? — Як би не збулося на мені те, що сказав апостол: Ти, отже, що іших навчаєш, себе самого не нав­чаєш! (Рим. 2, 21). — Коли так говоритимеш у собі, серце твоє зворушуватиметься, і слова твої будуть смиренні.
  4. Чи добре під час бесіди з кимось прикликати Боже ім'я? — І під час бесіди, і перед, і після неї повсякчас і на всякому місці треба прикликати Боже ім'я. Писання каже: Моліться без перерви (1Сол. 5, 18), бо через це викорінюється всіляка спокуса.
  5. Як може людина молитися без перерви? — Коли хтось перебуває на самоті, то має вправлятися у псалмоспіві та мо­литися вустами й серцем; якщо ж хто буде на ринку чи взагалі
    разом з иншими, то треба молитися не вустами, а умом. При цьому треба пильнувати очі для уникнення розсіяння помислів і ворожих сітей.
  1. Коли молюся і вправляюся у псалмоспіві, але не від­чуваю сили слів, що їх проказую, через нечулість серця, то яка мені користь від цього (моління)? — Хоча ти й не відчуваєш (сили того, що промовляєш), але біси відчувають її, чують і тремтять. Отож не припиняй вправлятися в псалмоспіві та молитві, і по­волі, з Божою поміччю, твоя нечулість обернеться на м'якість.
  1. Коли всі, що сидять при трапезі, світські, як нам чи­нити, не маючи того, хто б благословив (трапезу?) — Добре й світським перед споживанням їжі благословляти Бога, бо па­м'яттю про Господа їжа освячується. Це благословення не має того значення, що благословення священнослужителя, воно є лише славослов'ям і спогадом про Бога, бо всім належить Його згадувати й славословити: Отож добре робити це й світським, коли немає серед них нікого, хто благословив би їжу.
  2. Господь сказав: Блаженні засмучені, бо будуть утішені (Мт. 5, 3), а, за словом апостола, треба завжди радіти (1 Сол. 5,16) і для всіх бути доступним (Рим. 12, 10). Скажи мені, яке діло є для людини замість плачу і яке — замість постійної радости? І чи можна цим обом — і плачу, і веселості — перебувати разом? - Плач є печаль за Богом, яку породжує покаяння. А ознаками покаяння є: піст, псалмоспів, молитва, поучения в Божому сло­ві. Радість є веселість за Богом, що добропристойно виявляється під час зустрічі з иншими в обличчі чи у слові. Нехай серце плаче, а обличчя й слово добропристойно веселиться.

194. Якщо хто ввійде до церкви під час служби й ще до закінчення служби вийде з неї, то чи не грішно це? — Досконале й боговгодне діло полягає в тім, аби той, хто увійшов до церкви, слухав Писання і перебував на службі, аж поки вона не закін­читься: без поважної причини не слід виходити з церкви, поки не закінчиться служба, бо це зневага. Якщо ж є потреба, то це прощається, але й у такому разі людина не має собі прощати, а просити прощення в Бога: Владико! Прости мені, що я не міг виконати належного.
  1. Чи можна розмовляти в церкві? — Аж ніяк не можна, хто б це не був, розмовляти в Божому домі під час Божественної літургії, а слід вправлятися в молитві й старанно слухати Бо­жественне Писання, яке звіщає те, що служить до спасіння наших душ. А коли буде потреба щось сказати, то треба гово­рити коротко, заради благоговіння й страху до цього часу, і вважати цю справу не инакшою, як собі в осудження.
  2. Помисел навіює мені брак засобів до існування, пере­конуючи мене, що я не можу прохарчуватися з моїми домаш­німи, і тому нападає на мене печаль. Що це означає? — Це — людська печаль. Коли б ми надіялися на Бога, то Він сам управ­ляв би нами за своєю волею, отож здай на Господа турботу свою (Пс. 54, 23), і Він сильний подати тобі й твоїм домашнім (усе необхідне) без печалі й скорботи. Скажи Йому: Нехай буде воля Твоя, — і Він не полишить тебе в печалі та скорботі.
  3. Чи не грішно робити щось у неділю? — Робити щось на славу Божу — це грішно, бо апостол мовив: Вночі й вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити (1 Сол. 2, 9). А робити щось не за Богом, зневажаючи (неділю), з грошолюбности чи через мізерну користолюбність — гріх. Утім, узагалі корисно в Господські празники чи в дні пам'яті святих апостолів звіль­нятися від роботи й приходити до церкви, бо цього навчає пе­редання святих апостолів.
  4. Худоба моя нездужає. Чи не буде нерозсудливо покли­кати кого, щоб заговорив її? — Заговорювання заборонив Бог, й у жодному разі не слід вдаватися до нього, бо порушувати Боже повеління — це душевна погибель. Краще полікуй свою худобу иншим способом, попроси поради у лікаря — в цьому немає гріха, або окропи її свяченою водою.
  5. Бог сотворив людину вільною, але Сам говорить: Без Мене ж ви нічого чинити не можете (Йо. 15, 5). Як узгодити свободу з тим, що без Бога нічого не можна вчинити? — Бог сотворив людину свобідною, щоб вона могла схилятися до доб­рого, а, схиляючись до нього своєю згодою, вона буває неспро­можна звершити благе без Божої помочі, бо написано: Це не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує (Рим. 9, 16). Отож коли людина схиляє своє серце до благого й прикликає на поміч Бога, то Він, дослухаючись до її доброї старанности, подасть їй силу. Ось у такий спосіб існує те й те — і свобода людини, і поміч, що її дарує Бог. Адже добре походить від Бога, а звершується через Його святих. І так Бог славиться у всіх і їх прославляє.

200. Еммануїл тлумачиться: 3 нами Бог. І так випробовуйте себе самих, чи воістину є з нами Бог? Якщо ми віддалилися від зол і відчужилися від їх винахідника — диявола, то воістину з нами Бог. І якщо згіркла нам солодкість лихих учинків і ми насолоджуємося бажанням добрих діл і тим, щоб завжди мати житло на небесах, то воістину з нами Бог. Якщо на всіх людей дивимося однаково й усі дні (скорботні й благополучні) для нас однакові, то воістину з нами Бог. Якщо любимо тих, що нена­видять, паплюжать нас, Докоряють нам, зневажають нас, зав­дають збитків і пригнічують нас, так само, як тих, котрі нас люб­лять, хвалять, приносять нам хосен і вмиротворюють нас, то воістину з нами Бог. Ознака ж того, що досягнув цієї міри, полягає в тім, що такий чоловік завжди має зі собою Бога, бо Господь завжди з ним. Якщо ж з ним Бога немає, то він зі собою Його не має, — отож із необхідности мусить мати зі собою супро­тивного, а звідси зрозуміло й усе решта тим, що мають ум.









Ця книга розміщена на сайті ссылка скрыта – ласкаво просимо відвідати наш сайт, щоб скачати іншу християнську літературу безкоштовно, а також задати питання на нашому форумі.