Верховна Рада України прийняла закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Цінні папери та фондовий ринок
Регулювання ринку страхових послуг
Подобный материал:
1   2   3   4
Довідково: у 2009 році підготовлено четверте видання Огляду, в якому були враховані тенденції розвитку співробітництва між Україною та ЄС. Зокрема опрацьовано цілі та пріоритети Порядку денного асоціації Україна — ЄС та взято до уваги погоджені положення проекту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Огляд охопив всі сфери та підсфери, в яких у подальшому здійснюватиметься співробітництво між Україною та ЄС відповідно до проекту Угоди, та які передбачають обов’язкове проведення адаптації законодавства України до acquis communautaire. Зокрема, четверте видання Огляду доповнено новими сферами такими як: освіта та навчання, санітарні та фітосанітарні заходи, інформаційне суспільство, сільське господарство та розвиток сільської місцевості, соціальна політика та правові засади реалізації зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За результатами четвертого видання Огляду було підготовлено рекомендації щодо заходів з виконання Україною зобов’язань відповідно до проекту Угоди про асоціацію.

На сьогодні одним із головних чинників планування заходів з адаптації є забезпечення вчасного виконання зобов’язань з адаптації, визначених в проекті Угоді про асоціацію, оскільки від цього залежатиме економічна інтеграція до внутрішнього ринку ЄС. Варто наголосити, що окремі зобов’язання повинні виконуватися від першого дня набрання чинності Угодою про асоціацію. При цьому зобов’язання не обмежуються лише прийняттям Україною відповідних законів та інших нормативно-правових актів, а вимагають також створення дієвих механізмів їх реалізації.

Зважаючи на це, у 2009 році рекомендації щодо приведення законодавства України у відповідність із acquis communautaire були розроблені за результатами аналізу актів acquis communautaire, які містяться у додатках до проекту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пріоритетів співпраці, визначених у Порядку денному асоціації Україна — ЄС. В результаті цього було сформовано проект “Прогресивного плану адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” (далі — Прогресивний план), який містить загальний перелік визначених заходів з адаптації законодавства відповідно до зобов’язань України за вищезазначеними документами. Зазначений підхід повинен забезпечити послідовність реалізації заходів з адаптації, дасть змогу відслідковувати прогрес у реалізації заходів, а також створить умови, необхідні для вчасного виконання зобов’язань щодо адаптації.

Незважаючи на тривалість перехідних періодів, узгоджених на сьогодні сторонами в проекті Угоди про асоціацію щодо окремих актів acquis communautaire, робота, спрямована на виконання зобов’язань щодо адаптації національного законодавства України, повинна бути розпочата вже сьогодні. З урахуванням цього на підставі Прогресивного плану було розроблено план заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС на 2010 рік. В подальшому Прогресивний план повинен стати своєрідним орієнтиром у процесі щорічного планування заходів з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

IV. Стан адаптованості законодавства України
у пріоритетних сферах

Загальний стан адаптованості законодавства України до acquis communautaire у кожній з пріоритетних сфер, у тому числі розвиток законодавства та перспективи адаптації на подальший період, можна оцінити так:

1. Митне право

Митний кодекс України, який визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, в частині принципів здійснення митного контролю, проведення митної оцінки та запровадження митних режимів, відповідає acquis communautaire, а саме Митному кодексу Європейського Союзу, затвердженого Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р.

Протягом 2009 року було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на приведення законодавства України до законодавства ЄС та імплементацію положень міжнародних конвенцій в митній сфері, зокрема Конвенції про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 р. та Міжнародної конвенції про спрощення та гармонiзацiю митних процедур від 18 травня 1973 року.

Розвивалася нормативно-правова база у сфері визначення митної вартості, забезпечення єдиного підходу та дієвого контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Серед законопроектів, поданих до Верховної Ради України протягом
2009 року, найбільш важливими з точки зору приведення митного законодавства України у відповідність до митного законодавства ЄС та імплементації положень міжнародних митних конвенцій є законопроекти щодо посилення боротьби з контрабандою: “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” (щодо надання митним органам права досудового слідства у справах про контрабанду)
(від 24 грудня 2009 р., реєстраційний номер 5479) та “Про внесення змін до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо надання митним органам права здійснювати оперативно-розшукову діяльність)
(від 24 грудня 2009 р., реєстраційний номер 5478).

Поряд з такими середньостроковими пріоритетами у сфері митного права, як ратифікація та імплементація Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 25 березня 2003 р. і Конвенції про спільну транзитну процедуру від 20 травня 1987 р., першочерговими заходами в цій сфері є:

визначення Державної митної служби України уповноваженим органом з видачі та верифікації сертифікатів походження форми EUR.1;

завершення процедури приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (Кіотської конвенції) шляхом внесення змін до відповідного закону.

2. Законодавство про компанії

Основними актами у сфері регулювання господарських товариств є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закони України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХII “Про господарські товариства” та від 17 вересня 2008 р. № 514-VI “Про акціонерні товариства”, які в цілому враховують положення acquis communautaire в частині діяльності компаній.

З метою доповнення національного законодавства України нормами щодо визнання рішення іноземного суду у справах про неплатоспроможність (банкрутство) необхідно прийняти проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (від 24 грудня 2009 р., реєстраційний номер 5477), розроблений з урахуванням Регламенту Ради (ЄС) № 1346/2000.

Головним пріоритетом 2010 року стане робота над Законом України “Про товариства з обмеженою відповідальністю” та подальше удосконалення Закону України “Про акціонерні товариства” з метою врахування положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС
від 11 липня 2007 р. № 2007/36/ЄС.

3. Банківське право

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері банківської діяльності, є Закони України від
7 грудня 2000 р. № 2121-III “Про банки і банківську діяльність” від 20 травня 1999 р. № 679-XIV “Про Національний банк України”, від 5 квітня 2001 р.
№ 2346-III “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та від
20 вересня 2001 р. № 2740-III “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”. Зазначені законодавчі акти у сфері банківського права відповідають acquis communautaire, зокрема, високого ступеню відповідності досягнуто в питаннях визначення банку та банківської діяльності, здійснення банківських операцій, ліцензування банківської діяльності, переходу права власності та придбання істотної участі у банку, пруденційного регулювання.

З метою адаптації законодавства України в цій сфері до acquis communautairе необхідно прийняти ряд законопроектів, які перебувать на розгляді у Верховній Раді України, зокрема “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо ліквідації банків) (від 6 червня 2008 р., реєстраційний номер 2621); “Про державні гарантії фізичним особам — власникам банківських вкладів” (від 16 жовтня 2008 р., реєстраційний номер 3292); “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України” (від 8 липня 2009 р., реєстраційний номер 4787).

4. Бухгалтерський облік компаній

У сфері бухгалтерського обліку компаній діє основоположний акт - Закон України від 16 липня 1999 р. № 996–XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, який визначає правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, а також запроваджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що не повинні суперечити Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. В цілому зазначений закон відповідає acquis communautaire.

Згідно з планом заходів з виконання у 2009 році Програми Аудиторською палатою прийнято рішення від 24 грудня 2009 р. № 209/5 “Про затвердження Положення про забезпечення незалежності аудитора”.

Важливим кроком у напрямку адаптації національного законодавства у сфері аудиту до законодавства ЄС стане прийняття проекту Закону України “Про аудиторську діяльність”, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України (від 22 грудня 2009 р., реєстраційний номер 5375).

На сьогодні найбільш актуальним питанням в цій сфері залишається запровадження механізму застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності. Забезпечити належну імплементацію рішень про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні має реалізація відповідної Стратегії, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911.

5. Податки, включаючи непрямі

На сьогодні у сфері непрямого оподаткування, зокрема податку на додану вартість, діє Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97
“Про податок на додану вартість”, який ґрунтується на принципах acquis communautaire, однак не враховує ряд положень acquis communautaire щодо регулювання та адміністрування податку на додану вартість.

Аналогічно у сфері акцизних зборів сама система функціонування акцизних зборів побудована на принципах, які передбачені актами acquis communautaire. Натомість адаптованими не повною мірою залишаються, зокрема, рівень мінімального акцизного збору на тютюнові вироби, а також частково враховані поняття проміжних товарів, ліцензованих керуючих податковими складами та їх обліку, а також режиму призупинення оподаткування тощо.

Пряме оподаткування, для якого основним нормативно-правовим актом є Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94 “Про оподаткування прибутку підприємств”, має недостатній рівень адаптації. Це зумовлено тим, що на рівні ЄС у цій сфері врегульовані насамперед міжнародні аспекти оподаткування прибутку підприємств, а тому передбачення без взаємних домовленостей з ЄС аналогічних положень в законодавстві України є передчасним. Водночас слід взяти до уваги, що зазначене питання буде врегульоване в рамках переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Оподаткування прибутку малих та середніх підприємств відповідає рекомендаціям Європейської Комісії.

Протягом 2009 року було прийнято ряд законів України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування, якими запроваджується поступове підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні напої і спирт етиловий та реалізація яких забезпечить наближення розміру ставки акцизного збору до європейського рівня, що відповідатиме acquis communautaire, у тому числі, Директиві Ради
від 19 жовтня 1992 р. № 92/79/ЄЕС щодо зближення податків на сигарети та директиві Ради від 19 жовтня 1992 р. № 92/80/ЄЕС щодо зближення податків на тютюнові вироби, інші, ніж сигарети.

Довідково: зокрема прийнято Закони України від 31 березня 2009 р.
№ 1201 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору”, яким передбачено збільшення в два рази з 1 травня 2009 р. ставки акцизного збору на тютюнові вироби; від 21 травня 2009 р. № 1391
“Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива”, яким передбачено низку стимулюючих заходів у сфері виробництва, використання та споживання біологічних видів палива, зокрема, встановлення нульової ставки акцизного збору на етиловий спирт, який використовується підприємствами для виготовлення біоетанолу та біодизелю; від 23 червня 2009 р. № 1534 “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”, яким передбачено збільшення ставок акцизного збору на пиво солодове.


На виконання Порядку денного асоціації Україна — ЄС в частині оподаткування необхідно підготувати та прийняти пакет нормативно–правових актів щодо впровадження Стратегії реформування податкової системи України, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1612.

Згідно з положеннями Стратегії на першому етапі реформування податкової системи (2010—2011 рр.) планується вжити невідкладних заходів до розроблення і прийняття Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

6. Інтелектуальна власність

На сьогодні в Україні створено необхідну нормативно-правову базу для регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності. Так, національний режим захисту інтелектуальної власності передбачається окремими положеннями Конституції України, Цивільного, Кримінального, Господарського та Митного кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Законами України від 23 грудня 1993 р.
№ 3792-XII “Про авторське право і суміжні права”, від 15 грудня 1993 р. № 3687-XII “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” , від 15 грудня 1993 р. № 3688-XII “Про охорону прав на промислові зразки”, від
5 листопада 1997 р. № 621-ВР “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”, Законом України від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, від 16 червня 1999 р. № 752-XIV
“Про охорону прав на зазначення походження товарів”, від 21 квітня 1993 р. № 2986-III “Про охорону прав на сорти рослин” та окремими положеннями інших нормативно-правових актів. Положення зазначених актів законодавства України не суперечать acquis communautaire, проте не враховують деякі положення законодавства ЄС.

У 2009 році Кабінетом Міністрів було внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект, спрямований на системний перегляд та доопрацювання базових законів з питань промислової власності з метою урахування положень acquis communautaire, зокрема проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності” (від 23 липня 2009 р., реєстраційний номер 5015).

Зареєстрований у Верховній Раді України проект Закону України
“Про внесення змін до деяких законів України щодо авторського права і суміжних прав” (від 17 лютого 2009 р. реєстраційний номер 4073) враховує цілу низку важливих положень законодавства ЄС.

Відтак пріоритетом 2010 року в цій сфері повинна стати робота над доопрацюванням відповідних законопроектів таким чином, щоб досягти максимального рівня адаптованості основних законодавчих актів у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

7. Охорона праці

Створений у 2006 році Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розпочав комплексний перегляд застарілого законодавства з метою приведення його у відповідність з сучасними вимогами.

Основні нормативно-правові акти у сфері охорони праці, зокрема, Кодекс законів про працю України, Закони України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII “Про охорону праці”, від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV
“Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, від 24 березня
1995 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці” не містять положень, що не відповідають acquis communautaire.

Основною проблемою зазначеної сфери є моральна застарілість нормативно-правової та нормативно-технічної бази регулювання відносин з питань охорони праці, оскільки більшість актів нормативно-технічного характеру діють ще з часів СРСР. З цією метою Держгірпромнагляд упродовж останніх років здійснює масштабний перегляд нормативної бази у сфері охорони праці.

Також в законодавстві України залишаються неврахованими положення актів ЄС стосовно захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин та безпеки і захисту здоров’я на тимчасових або таких, що переміщуються у просторі, будівельних майданчиках, та відсутній уніфікований нормативно-правовий акт, в якому повністю було б враховано положення acquis communautaire стосовно облаштування приміщень для санітарно-гігієнічних потреб, зібрань і відпочинку працівників, надання їм першої допомоги, забезпечення захисними і рятівними засобами, організації евакуації людей у аварійних ситуаціях (особливо для підприємств, розташованих на шельфі), проведення тренувань працівників з безпеки і дій у випадку аварії.

Згідно з планом заходів з виконання у 2009 році Програми прийнято Закон України від 1 квітня 2009 р. № 1216-VI “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 184 2001 року про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві”.

8. Фінансові послуги

Цінні папери та фондовий ринок

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері емісії та обігу цінних паперів в Україні, є Закони України від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV “Про цінні папери та фондовий ринок”, від 30 жовтня 1996 р. № 448/96 “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, від 10 грудня 1997 р. № 710/97 “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та від 12 липня 2001 р. № 2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Сучасний рівень адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в цій сфері в цілому можна оцінити як високий.

Прийнято Закон України від 11 червня 2009 р. № 1522-VI
“Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” щодо порядку дій емітента та інвесторів”, який не суперечить Директиві Європейського Парламенту та Ради від 4 листопада 2003 р. № 2003/71/ЄС.

Згідно з планом заходів з виконання у 2009 році Програми 30 квітня 2009 р. Кабінетом Міністрів подано до Верховної Ради проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства на ринку цінних паперів” (реєстраційний номер 4433).

З метою адаптації законодавства України в цій сфері до acquis communautairе необхідно прийняти ряд законопроектів, які на сьогодні перебувають на розгляді Верховної Ради, зокрема “Про внесення змін до деяких законів України щодо укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах” (від 24 липня 2008 р., реєстраційний номер 3010); “Про систему депозитарного обліку цінних паперів”
(від 28 липня 2008 р., реєстраційний номер 3021); “Про внесення змін до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (щодо операцій з активами) (від 6 березня 2008 р., реєстраційний номер 2177); “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг” (від 8 вересня 2008 р., реєстраційний номер 3124); “Про внесення змін до Закону України
“Про цінні папери і фондовий ринок” щодо інсайдерської інформації” (від 23 липня 2009 р., реєстраційний номер 5013).

Неврахованими в законодавстві України є ряд положень acquis communautairе щодо строку реєстрації випуску та проспектів емісії цінних паперів, базового проспекту та додатку до нього, реклами проспектів емісії цінних паперів тощо.

Регулювання ринку страхових послуг

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері страхування, є Закони України від 7 березня
1996 р. № 85/96 “Про страхування”, від 1 липня 2004 р. № 1961-IV
“Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, від 9 липня 2003 р. № 1057-IV
“Про недержавне пенсійне забезпечення” та від 12 липня 2001 р. № 2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Більшість проблем, пов’язаних з адаптацією законодавства України у сфері страхування, планується розв’язати, прийнявши нову редакцію Закону України “Про страхування” (проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” схвалено 21 січня 2009 р. на засіданні Кабінету Міністрів), положення якого відповідають істотним умовам регулювання страхової (перестрахової) та посередницької діяльності, що закріплені в нормах європейського права, зокрема, визначення поняття страховика та перестраховика, ліцензування страхової діяльності, видів страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, істотних умов договору страхування, перестрахової діяльності тощо.

9. Правила конкуренції

Основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції в господарській діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства регламентовано положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законами України від 11 січня 2001 р. № 2210-III “Про захист економічної конкуренції”, від 7 червня 1996 р.
№ 236/96 “Про захист від недобросовісної конкуренції”, від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII “Про Антимонопольний комітет України”, від 20 квітня 2000 р. № 1682-III “Про природні монополії” та іншими нормативно-правовими актами.

Стан адаптованості нормативно-правових актів України до acquis communautaire, які регулюють питання зловживання монопольним становищем антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання та контролю за концентрацією та злиттям суб’єктів господарювання, є високим.

Необхідним є розроблення секторальних правил конкуренції за такими напрямами, як енергетика, поштові послуги, телекомунікації та транспорт.

Значною прогалиною в українському законодавстві є відсутність комплексної системи контролю за наданням державної допомоги, в той час як в ЄС це питання є головним у забезпеченні необхідного рівня конкурентного середовища. Це, в свою чергу, не дає можливості говорити про повну відповідність національного законодавства у сфері конкуренції положенням