Навчально-методичний комплекс: Програма, Робоча навчальна програма та практикум з дисципліни для спеціалістів спеціальності 060100 "Правознавство" спеціалізації "Земельне І екологічне право"
| Вид материала | Практикум |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" освітньо-кваліфікаційний, 669.25kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни (спецкурсу) для студентів спеціальності 060100, 1126.11kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 060100 "Правознавство", 1921.41kb.
- Практикум для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 2032.35kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній діяльності, 796.79kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1136.44kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " ділова українська мова " для професійного, 410.96kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
1. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян.
2. Позитивна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків.
3. Негативна відповідальність за порушення норм екологічного законодавства та проблеми їх об’єктивації.
4. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян.
5. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав.
6. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян.
7. Майнова (моральна) відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 48-86, 91-97.
1.4. Контрольні питання до змістового модуля 2.
1. Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян.
2. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян.
3. Розвиток наукових досліджень інституту екологічних прав громадян.
4. Об’єктивація екологічних прав громадян.
5. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів.
6. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. Зв’язок змісту екологічних прав громадян з формами їх реалізації.
7. Обов’язки громадян у галузі екології.
8. Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами.
9. Громадянські (особисті) екологічні права.
10. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”.
11. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні права.
12. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права.
13. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні.
14. Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина.
15. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин.
16. Юридичні факти як підстави виникнення екологічних прав громадян.
17. Юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян.
18. Суб’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
19. Об’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
20. Зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
21. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення.
22. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян.
23. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
24. Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян.
25. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян та проблеми його формування.
26. Гарантуюче значення правових норм, які закріпили екологічні права громадян.
27. Зв’язок гарантій з елементами структури суб’єктивних екологічних прав.
28. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля.
29. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації.
30. Взаємообумовленість екологічних прав та їх гарантуюче значення при реалізації конкретних прав.
31. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян.
32. Проблеми обмежень екологічних прав.
33. Вплив еколого-правових визначень та термінів на процес реалізації екологічних прав громадян.
34. Юридичні критерії класифікації гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
35. Вплив економічних, політичних, ідеологічних та інших соціальних гарантій на реалізацію екологічних прав громадян.
36. Загально-юридичні гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав.
37. Економічні гарантії та їх вплив на подолання екологічних кризових явищ у країні.
38. Політичні гарантії та їх роль у саморегулюванні власної екологічної поведінки суб’єктів.
39. Роль освіти, науки, культури, інформації як ідеологічних гарантій у формуванні еколого-правової свідомості людини і громадянина.
40. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян.
41. Конституційно-державні інститути та їх вплив на процеси реалізації екологічних прав громадян.
42. Гарантії здійснення екологічних прав громадян.
43. Конституційні засади екологічних прав громадян.
44. Законодавчі засади екологічних прав громадян.
45. Правове регулювання забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
46. Правове регулювання участі громадян у прийнятті екологічно важливих рішень.
47. Правове регулювання права на екологічну інформацію.
48. Правові аспекти здійснення права загального і спеціального використання природних ресурсів.
49. Правове регулювання права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян.
50. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян.
51. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян.
52. Поняття правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян.
53. Структура правової організації реалізації екологічних прав громадян.
54. Правотворча діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян.
55. Парламентський контроль за належним здійсненням екологічних прав.
56. Правореалізаційна діяльність та її вплив на сприяння здійснення громадянами екологічних прав.
57. Забезпечення реалізації права громадян на екологічне звернення.
58. Діяльність органів загального державного управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян.
59. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та повноваження їх органів у цій сфері.
60. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян.
61. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
62. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян.
63. Співвідношення функцій управління і контролю в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян.
64. Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян.
65. Процедури здійснення суб’єктивних екологічних прав та проблеми їх удосконалення.
66. Правовий порядок вільного доступу до екологічної інформації.
67. Порядок одержання екологічної інформації за інформаційним запитом.
68. Порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень.
69. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку.
70. Процедури здійснення інших екологічних прав громадян.
71. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян.
72. Поняття стимулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян.
73. Види стимулювання у системі забезпечення екологічних прав громадян.
74. Правова орієнтація в системі гарантування екологічних прав громадян.
75. Система пільг та заохочень у системі гарантування екологічних прав громадян.
76. Екологічне страхування та екологічний аудит у системі стимулювання екологічно значимої діяльності.
77. Благодійна діяльність та меценатство як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
78. Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян.
79. Президент України як гарант екологічних прав і свобод людини і громадянина.
80. Адміністративний спосіб захисту екологічних прав громадян.
81. Правоохоронний спосіб захисту екологічних прав громадян.
82. Захист екологічних прав громадян судами загальної юрисдикції.
83. Захист екологічних прав громадян у Конституційному Суді України.
84. Захист екологічних прав громадян Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
85. Захист екологічних прав громадян у Європейському суді з прав людини.
86. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян.
87. Позитивна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків.
88. Негативна відповідальність за порушення норм екологічного законодавства та проблеми їх об’єктивації.
89. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян.
90. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав.
91. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян.
92. Майнова та моральна відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
1.5. Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовним модулем 2.
І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):
1. Екологічні права громадян – це провідний інститут загальної частини екологічного права.
Екологічні права громадян – це система правовідносин у сфері використання природних ресурсів, охорони довкілля та захисту екологічної безпеки за участю громадян.
Екологічні права громадян – це комплексна категорія, яка охоплює систему конституційних та інших прав.
Екологічні права громадян – це закріплена в законі і гарантована правом сукупність юридичних можливостей та способів, які дають змогу задовольняти потреби та інтереси громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
2. Назвіть науковців, які досліджували проблеми інституту екологічних прав громадян.
Казанцев М. Д.
Матузов М. І.
Колбасов О. С.
Петров В. В.
Слінько Т. М.
Мороз Г. В.
3. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля – це:
громадянське (особисте) право;
конституційне право;
право “третього покоління”;
еколого-політичне право.
4. Екологічні права громанян регулюються:
Законом України “Про курорти”;
Законом України “Про звернення громадян”;
Законом України “Про екологічну мережу”;
Законом України “Про цивільну відповідальність власників автотранспортних засобів”.
5. Суб’єкти правореалізаційної діяльності в системі правової організації реалізації екологічних прав громадян – це:
Кабінет Міністрів України;
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
Міністерство аграрної політики України;
Міністерство економіки України;
Регіональний Екологічний Центр.
ІІ. Дайте розширену відповідь на питання:
А) Яке співвідношення функцій управління в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян?
Б) Які особливості компенсування моральної шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян?
V. Матеріали для практичних завдань:
Завдання № 1 (до теми № 1)
Під час проведення в 1998 р. зборів Європейського банку та розвитку в Києві, на яких Урядом передбачалося одержати інвестиційні кошти на завершення будівництва нових та реконструкцію діючих реакторів на українських АЕС, природоохоронне об’єднання влаштувало пікетування місця проведення цих зборів з метою недопущення настання негативних наслідків від запланованих заходів, зважаючи, що на більшості АЕС постійно порушується режим радіаційної безпеки.
Правоохоронними органами учасників пікету було затримано. Керівництво об’єднання звернулося одночасно до міської держадміністрації та районного суду м. Києва з клопотанням надати можливість провести зазначену акцію. Проте від адміністрації надійшла інформація про непідвідомчість розгляду зазначеного клопотання, а в судовому засіданні суддя виніс ухвалу про заборону проводити пікетування з метою усунення загроз у проведенні міжнародного заходу.
Визначити коло суспільних відносин, що склалися. Чи порушене за даних умов право на екологічну безпеку? Вирішити справу.
Завдання №1 (до теми № 2)
Громадське правоохоронне об’єднання зініціювало проведення громадських слухань ОВНС реконструкції Бурштинської ДРЕС у гідроелектростанцію. В обговоренні матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовища зазначеного об’єкту могли брати участь як мешканці населених пунктів, що наближені до ДРЕС, так і її працівники. Натомість на загальних зборах територіальної громади взяло участь лише 15% осіб із числа працюючих. У засіданні сесії місцевої ради, де слухалося питання реконструкції ДРЕС, взяло участь кілька чоловік – представників місцевої природоохоронної організації, які в основному й висловлювали конкретні зауваження та пропозиції до проекту зазначеної реконструкції. За наслідками проведених заходів прийнято рішення ради про реалізацію погодженого проекту будівництва.
Через два роки після завершення будівництва з реконструкції станції до обласного управління охорони навколишнього природного середовища звернулася група місцевих жителів з клопотанням провести громадську екологічну експертизу діючої ГРЕС, яка, на їх думку діє з порушеннями вимог екологічної безпеки: постійно здійснюються залпові скиди забруднюючих речовин в одну з приток р. Дністер, чим завдається шкода довкіллю та здоров’ю людей. Начальник держуправління в проведенні експертизи відмовив з посиланням про те, що свого часу громадськість залучалася до проведення ОВНС по цьому об’єкту. За його словами, контрольними органами в роботі ГРЕС не виявлено порушень екологічного законодавства.
Які засоби забезпечення екологічної безпеки за ситуації, що склалася, визначені законодавством з метою реалізації екологічних прав громадян? Вирішити справу.
Завдання № 1 (до теми № 3)
Група громадян міста Жовті Води звернулася до суду з позовом до заводу по переробці уранових руд про відшкодування шкоди, завданої їх здоров’ю та майну внаслідок діяльності зазначеного заводу як джерела підвищеної небезпеки. В обґрунтування позовних вимог до позову додавалися довідки про стан здоров’я, про пошкоджені або знищені посіви та насадження тощо.
В судовому засіданні представник заводу заперечив обґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що на підприємстві додержуються вимоги радіаційної безпеки, а саме підприємство виконує державне замовлення на виготовлення матеріалів і речовин, необхідних у ядерній енергетиці, а державою розроблена і затверджена спеціальна програма заходів щодо радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води. З огляду на це всі вимоги слід пред’являти до держави, а не до заводу.
Яке рішення має прийняти суд по справі? Який механізм захисту населення і територій передбачено чинним законодавством для подібних ситуацій? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 4)
Громадянин Сівко звернувся до районного відділення земельних ресурсів з клопотанням сприяти йому в прийнятті рішення про усунення перешкод у його праві землекористування та про відшкодування збитків, завданих його земельній ділянці автокооперативом “Гамма”, яке перекрило дренажну систему сходження талих та дощових вод, розмістило сміттєзвалище на межі з його землями. Внаслідок цього землі Сівка забруднюються стічними неочищеними водами, що призводить до зниження родючості і деградації ґрунтів.
Начальник відділу земельних ресурсів відмовив у зверненні громадянина Сівка з посиланням на непідвідомчість справи.
Які правові засоби забезпечення екологічної безпеки передбачені законодавством у процесі природокористування? Чи порушені в даному випадку екологічні права? Якщо так, то які? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 5)
За матеріалами проведеної міжнародної екологічної експедиції “За чистий Дністер” було підготовлено та опубліковано інформаційний збірник “На варті Дністра”, в якому детально, з картографічним, фотографічним, лабораторним та іншим матеріалом було наведено сучасний стан Придністров’я. Зокрема, в збірнику подана інформація про стан якості води річки, русло якої за атропогенним навантаження умовно поділене на десять зон. За наявності розміщення в прибережних та водоохоронних зонах річки різної потужності джерел скидання зворотних вод від підприємств регіону, а також розміщення світтєзвалищ, відходів виробництва, складів мінеральних добрив тощо, у воді виявлено перевищення аміаку, нітрітів, хлоридів, розвиток фітопланктону (“цвітіння води”), сильний запах сірководню та ін.
Дані збірника були покладені в основу пікетування заводу тонкого органічного синтезу групою місцевих жителів, які вимагали припинити його діяльність з метою захисту їх права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Районним прокурором було порушено кримінальну справу проти організаторів пікетування, на думку якого за формальними ознаками право на екологічну безпеку не включає в себе порушення діяльності господарюючого суб’єкта та громадського порядку.
Громадяни оскаржили дії прокурора до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Які гарантії забезпечення права на екологічну безпеку передбачає екологічне законодавство? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 6)
До Київського міського держуправління охорони навколишнього природного середовища надійшла скарга від громадянина Іванощука, в якій він просить захистити його право на екологічну безпеку, яке, на його думку, порушено внаслідок вживання харчових продуктів, зокрема, копченої риби, вівсяної крупи, кави “Royal America”, печива польського виробництва та горілки “Хортиця”.
У скаргі Іванощук пояснив, що придбав продукти в одному з супермаркетів. На його прохання пред’явити сертифікати якості на такі продукти, продавець магазину зауважив, що необхідна інформація міститься на упаковці зазначених продуктів. Натомість після вживання таких продуктів Іванощук з харчовим отруєнням змушений був звертатися за медичною допомогою.
Начальник держуправління у письмовій формі повідомив заявнику, що його скарга надіслана за належністю до управління з технічного регулювання та захисту прав споживачів. Іванощук оскаржив таку відповідь до суду.
Розкрийте коло суспільних відносин, що склалися. Які засоби забезпечення внутрішньої екологічної безпеки передбачає чинне законодавство? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 7)
У березні 2009 р. полігону твердих побутових відходів КП “Комунальник” (м. Умань) Держекоінспекцією України пред’явлено претензію на суму 11 млн 892 тис. 933 грн за забруднення атмосферного повітря та відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В порядку претензійного провадження адміністрація полігону вимогу не задовольнила.
В судовому провадженні адміністрація полігону доводила, що на переробку твертих побутових відходів обласна рада мала виділити кошти з місцевого бюджету. Однак, кошти до цього часу не надійшли, тому на полігоні змушені спалювати відходи з огляду на обмеженість території їх розміщення.
Розкрийте правовий режим поводження з твердими побутовими відходами та здійснення засобів забезпечення екологічної безпеки при цьому. Яке рішення має прийняти суд?
Задача № 1 (до теми № 8)
Внаслідок шкідливого впливу Зміївської ДРЕС на довкілля утворилися значні відвали відходів виробництва (шлаку), постійні підтоплення земель села Лиман та їх забруднення стічними водами.
Громадянин Клочко звернувся до Змієвського районного суду Харківської області з позовом до Зміївської ДРЕС про захист порушених екологічних прав громадян села Лиман та компенсації моральної шкоди в сумі 2 000 000 млн грн. Крім цього, Клочко просив судовим рішенням зобов’язати ДРЕС провести водоочисні заходи (вивезти шлак з озера “Лиманські ямки”), провести рекультивацію порушених земель, знизити ступінь концентрації забруднюючих речовин у циркулярній воді ставка-охолоджувача, а також відшкодувати йому матеріальну шкоду.
За відсутності обґрунтованих доказів вини Зміївської ДРЕС у порушенні прав позивача, судом у позові було відмовлено. В результаті касаційного оскарження судове рішення було відмінено, а справа надіслана на новий розгляд.
Дайте аналіз позовних вимог гр. Клочка. Проаналізувати систему гарантій забезпечення екологічної безпеки у відповідній сфері господарювання, а також екологічних прав громадян, які могли бути порушені за умовами цієї справи. Вирішити справу.