Технологічні парки україни стан та проблеми інноваційна Україна
| Вид материала | Документы |
- Автоматизовані системи управління підприємством з використанням програмного забезпечення, 27.05kb.
- Зовнішньоекономічні відносини України, 543.97kb.
- Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр., 7102.57kb.
- Веде слухання Голова Верховної Ради України мороз, 886.32kb.
- Кабінету Міністрів України на 2000-2004 рр. Одним із ключових елементів успішної інтеграції, 366.21kb.
- Спільна заява засідання Комісії Україна-нато на рівні глав держав та урядів, 36.51kb.
- Перевірила: Павленко, 601.69kb.
- Зміст, 357.67kb.
- І. В. Козлик Івано-Франківськ методологічний стан сучасного українського літературознавства:, 364.74kb.
- І. В. Козлик Івано-Франківськ методологічний стан сучасного українського літературознавства:, 364.71kb.
Технологічний парк ”Агротехнопарк”.
Рішенням спільного засідання Науково-технічної ради та Ради учасників ТП "Агротехнопарк" визначено такі пріоритетні напрями діяльності, які збігаються із пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні:
- Системи і технології захисту, відновлення та підвищення родючості грунтів, точного землеробства, мінімальної обробки, органічного збагачення та мікробіологічного синтезу, що забезпечують збереження навколишнього природного середовища.
- Високопродуктивні технологічні комплекси, техніка та засоби механізації для галузей сільського господарства, переробної та харчової промисловості.
3. Технології і обладнання для високопродуктивної селекційної діяльності в рослинницитві, тваринництві, птахівництві та рибництві.
- Нові біопрепарати та засоби захисту рослин і тварин, обладнання і технології їх виробннцтва.
- Комплекси, обладнання і технологічні процеси зберігання та глибинної переробки сировини рослинного і тваринного походження, нова продукція та матеріали, харчові продукти з високими оздоровчо-профілактичними властивостями.
- Виробництво, обладнання і технологічні процеси переробки та утилізації відходів, альтернативні джерела енергії та енергетична сировина в агропромисловому комплексі.
Технологічний парк ”Яворів”.
Пріоритетними напрямами діяльності технопарку ”Яворів” є:
- Удосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій.
- Машинобудування та організація виробництва побутової техніки з використанням вітчизняних технологій.
- Мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації.
- Розвиток інноваційної культури суспільства.
- Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища.
Міністерство освіти і науки України в технопарку „Яворів” зареєструвало 2009 року перший інноваційний проект – „Методи і геоінформаційні технології дистанційного моніторингу природних ресурсів України”.
Науковий парк "Київська політехніка".
Науковий парк "Київська політехніка" працює як загальнодержавний пілотний проект в рамках Закону України "Про Науковий парк "Київська політехніка". Цей закон вперше в Україні визначив основні засади створення інноваційного середовища на базі університету із залученням до співпраці всіх учасників інноваційного процесу. З часу прийняття цього закону минуло майже два роки, в травні 2007 р. було здійснено реєстрацію наукового парку як юридичної особи, заснованої за участю НТУУ "КПІ" і державного підприємства "Національний центр впровадження галузевих інноваційних програм" при Держінвестиціях.
Організації роботи Наукового парку "Київська політехніка" сприяло Розпорядження КМ України від 18 липня 2007 р. № 546-р "Про затвердження плану заходів з виконання Закону України "Про Науковий парк "Київська політехніка", яке, зокрема, схвалило засади розвитку інфраструктури наукового парку в регіонах України та засади залучення високотехнологічних підприємств держави до реалізації проектів наукового парку на партнерських засадах.
Розпорядженням КМ України від 19 вересня 2007 р. № 746-р було схвалено інноваційну програму Наукового парку "Київська політехніка" на 2007—2011 рр. Зокрема, визначено п'ять пріоритетів розвитку наукового парку:
– енергетика сталого розвитку;
– розвиток інноваційних складових інформаційного суспільства;
– комплексний аналіз і стратегічне планування розвитку систем життєзабезпечення великих міст і регіонів України;
– біотехнічні системи і технології;
– системи спеціального та подвійного призначення.
Сьогодні партнерами наукового парку є понад 30 підприємств і компаній, за участю яких виконуються майже 40 інноваційних проектів і науково-технічних робіт. За 9 місяців цього року в інноваційному середовищі Науковий парк "Київська політехніка" виконано робіт на суму 16,6 млн грн. Підкреслимо, що це позабюджетні кошти. Серед замовників – ТЕЦ № 6 "Київенерго", ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", ВАТ "Мотор-Січ", Державна адміністрація міста Луцька, НАК "Нафтогаз України" та багато інших.
Науковий парк "Київська політехніка" співпрацює з Міністерством оборони, в інтересах якого разом з його інституціями науковим парком розробляється 8 інноваційних проектів, які мають вирішальне значення для подальшого розвитку. В тому числі: розробка та виробництво безпілотних літальних апаратів різного класу, цифрових тепловізійних приладів нічного бачення, комплексна технологія утилізації ракетного палива тощо.
Прикладом енергоефективної інноваційної технології наукового парку є розробка когенераційної технології "Водолій", впровадження якої приводить до зменшення витрат природного газу до 28 відсотків та викидів вуглекислого газу до 10 відсотків.
Одним із прикладів інноваційних проектів наукового парку є такий, який має ще й важливу соціальну складову. Разом з концерном "Укрпожсервіс" фахівцями наукового парку розроблено, а Херсонським державним підприємством "Судмаш" освоєно випуск аварійно-рятувальної техніки, а саме 30-метрових пожежних аварійно-рятувальних колінчатих підіймачів і, як кінцевий результат, аварійно-рятувальних та пожежних автомобілів.
Науковці парку плідно співпрацюють з окремими галузями економіки нашої країни. Підписано Угоди про співробітництво між Науковим парком "Київська політехніка" та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, Міністерством промислової політики України, Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України.
Технопарк "Київська політехніка" як окрема юридична особа входить до інноваційного середовища наукового парку і виконує великі проекти в установленому законом порядку.
В інноваційній діяльності Наукового парку "Київська політехніка" активну участь беруть молоді вчені – аспіранти та студенти базового закладу – НТУУ "КПІ". Молоді вчені розробляють інноваційну продукцію для провідних компаній –партнерів наукового парку, як самостійно, так і під керівництвом викладачів.
Згідно з Наказом МОН України № 901 від 15.10.07 р. університет виконує пілотний проект "Дослідницький університет НТУУ "КПІ". Пілотним проектом передбачено, що не менш ЗО % обсягу навчального навантаження магістрів тепер становить наукова робота. Тематику наукової роботи пов'язано як з традиційними напрямами наукової діяльності кафедр, так і з пріоритетними напрямами інноваційної діяльності Наукового парку "Київська політехніка".
Науковим парком продовжується активна співпраця з державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо впровадження проектів наукового парку у Вінницькій, Дніпропетровській та Житомирській областях, місті Севастополі, Деражнянському районі Хмельницької області, де створено філіали наукового парку. Реалізація проектів у цих регіонах передбачає часткове фінансування як з місцевих бюджетів, так і з державного бюджету України.
Вже перший досвід роботи наукового парку свідчить про доцільність внесення деяких змін до чинного законодавства Університет має безпосередньо вирішувати питання оренди приміщень і обладнання з метою надання необхідних умов для діяльності створюваних при ньому малих інноваційних підприємств, що входять до складу наукового парку.
Для державного стимулювання масової інноваційної діяльності вважати за доцільне органам державного управління, зокрема Держінвестицям давати замовлення науковим паркам на інноваційні розробки, передбачаючи для цього щорічно відповідні кошти Державного бюджету.
В рамках діяльності Державної інноваційної фінансово-кредитної установи також доцільно передбачити надання стимулюючих кредитів на впровадження проектів наукових парків. Також для державного стимулювання інноваційної діяльності нагальним є вирішення проблеми забезпечення житлом молоді як масового творця інновацій.
Технологічний парк ”Текстиль”.
Пріоритетні напрями діяльності технологічного парку ”Текстиль” включають:
- Нові технології глибинної переробки сировини для текстильної та легкої промисловості.
- Розробку технологій та дослідне виробництво конкурентоспроможних текстильних матеріалів нового асортименту, в тому числі спеціального призначення.
- Вдосконалення хімічних технологій опорядження текстильних матеріалів. Розробка препаратів і технологій застосування текстильно-допоміжних речовин та барвників для потреб легкої та текстильної промисловості. Біотехнології в текстильній та легкій промисловості.
- Створення універсального обладнання, модульних комплексів як основи високотехнологічного оновлення підприємств текстильної та легкої промисловості.
- Автоматизацію та комп’ютерізацію систем управління та контролю технологічних процесів в текстильній та легкій промисловості. Наукові дослідження з найважливіших проблем легкої та текстильної промисловості.
Технологічний парк „Машинобудівні технології”.
Для Технологічного парку „Машинобудівні технології” встановлено такі пріоритетні напрями його науково-технічної діяльності:
- Розробка новітніх технологій, а також реалізація заходів з підвищення рівня механізації, автоматизації і роботизації на підприємствах гірничо-металургійного комплексу.
- Розробка і впровадження високоефективних технологій виробництва матеріалів і устаткування для ракетно-космічної та авіаційної техніки.
- Створення та організація виробництва складної побутової техніки і приладів для комунальної сфери, мереж енерго- та водопостачання.
- Розробка та впровадження високотехнологічного устаткування для хімічних та нафтохімічних виробництв.
- Новітні технології, машини, прилади, устаткування, зокрема у транспортному і енергетичному машинобудуванні та будівництві.
- Реалізація високоефективних засобів збереження і використання альтернативних джерел енергії та ресурсів, зокрема вторинних.
Підсумки діяльності технопарків України в 2000-2008 рр.
Результати роботи технопарків за минулий період (табл. 4, 5) переконливо спростовують думку про технопарки, яка нав’язувалася раніше громадській свідомості, як про ”діру в бюджеті”, де ”ніхто нічого не робить, не сплачує податків, а пільги гребуть лопатою”.
Таблиця 5.
Техніко-економічні показники технопарків України
(2000 - 2008 рр.)
-
Показники
2000-
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2000-2008
Проекти Технопарку
- прийняті
60
29
11
8
0
0
2
6
- у т.ч. виконувались
29
52
55
53
51
31
13
11
Реалізація продукції за проектами ТП, млн. грн., усього
177
618
1284
1787
2273
2280
2557
3000
13976
у т.ч. експорт
74
83
143
294
367
350
311
99
1721
Обсяги імпорту, млн. грн.
71
160
287
373
115
129
88
278
1501
Нараховано податків і мит, млн. грн., усього
32
97
219
289
183
265
231
69
1385
у т.ч. перераховано до бюджету
7
37
91
116
149
230
209
66
905
- податкові пільги
25
60
128
173
34
35
22
3
480
Бюджетний баланс, млн. грн., +
-18,5
-23
-37
-57
+115
+195
+187
+63
+425
Створено нових робочих місць, од.
314
610
623
828
399
166
201
222
3363
Обсяги інвестицій, млн. грн.
0.5
0
320
129
11
8
6
31
505,5
Обсяги кредитів, млн. грн.
104
287
367
360
196
405
286
1145
3150
Бюджетне фінансування, млн. грн.
0
0
0
0
0
0
24
27
51
Виконання інноваційних проектів дозволило технопаркам за минулий період створити стабільні виробництва конкурентоспроможної інноваційної продукції, що постійно нарощували обсяги випуску й перерахування до бюджету і позабюджетних фондів.
Річний випуск інноваційної продукції (рис. 3) за проектами технопарків збільшився в 16,7 разу (з 0,18 млрд. грн. в 2001 р. до 3 млрд. грн. в 2008 р.). Середньорічний темп приросту обсягів виробництва становив близько 50 % (в 5-7 разів вище, ніж у середньому по промисловості).
Усього за цей період було реалізовано 12,3 млрд. грн. інноваційної продукції, з яких понад 14 % – за кордоном. При цьому понад 99 % реалізації інноваційної продукції припадає на три технопарки, створені на базі провідних наукових організацій Національної академії наук України – Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інституту монокристалів і Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лошкарьова.
Позитивний баланс зовнішньоекономічної діяльності технопарків становив 216 млн. грн. (1505 млн. грн. – імпорт, 1721 млн. грн. – експорт).
Бюджетний баланс діяльності технопарків (різниця між відрахуваннями до бюджету і всіма видами держпідтримки) становив +424 млн. грн. (відрахування до бюджету – 906 млн. грн., всі види держпідтримки – 482 млн. грн.).
Американці вважають, що головним завданням інноваційної діяльності технопарків є не комерційний успіх в найближчі 3-5 років, а створення науково-технічної і виробничої бази подальшого розвитку економіки, створення підприємств, що стабільно працюють і постійно нарощують обсяги випуску інноваційної продукції, і, у результаті, – створення та нарощування бази оподаткування, що дозволяє вирішити головні завдання економіки – зростання надходжень до бюджету, і за рахунок цих надходжень – підвищення добробуту суспільства, повернення грошей, витрачених на інновації, і фінансування подальшого інноваційного розвитку.
На жаль, галузева звітність Мону обмежується лише терміном дії спецрежиму, тобто 5 роками з моменту затвердження проекту, і не враховує подальших результатів їх роботи.
В результаті податкові надходження до бюджету та позабюджетних фондів від реалізації продукції, що розроблено в перебігу виконання інноваційних проектів і випускається вже за межами термінів спецрежиму для кожного з проектів, не враховуються, хоча надходження до бюджету в цьому разі є головним результатом діяльності технопарків.
Такі невраховані обсяги реалізації інноваційної продукції (починаючи з 2005 року) становлять 5,65 млрд. грн. Враховуючи, що середній розмір фіскального навантаження в ці роки становив 35 %, держава за цей період отримала до бюджету, позабюджетних та інших фондів порядка 1,98 млрд. грн.
Звідси загальна бюджетна ефективність діяльності технопарків за 2000-2008 роки становить:
(905 + 1980) – 480=+2405 (млрд. грн.)
Ось дійсна ціна діяльності технопарків за цей період (рис. 4).
Рис. 4. Сумарний баланс за підсумками 2000-2008 рр., млн. грн.
Начебто все добре! Тільки благополуччя це уявне. Нижня гілка діаграми на рис. 1 свідчить про те, що з 2005 року обсяги випуску інноваційної продукції в рамках спецрежиму почали і продовжують дотепер загрозливо знижуватися. У чому причина? Основних причин, на нашу думку, три:
• перша – недотримання чинного законодавства і постійна його зміна, що веде до погіршення умов роботи технопарків. І це незважаючи на наявність в Законі статті, що забороняє такі зміни;
• друга – протягом 2005, 2006 та практично всього 2007 року не було прийнято жодного нового проекту технопарків (рис. 5). Лише наприкінці 2007 р. було прийнято два проекти. Трохи активізувалася ця робота 2008 року (6 проектів) тільки завдяки наполегливості нових співробітників Департаменту інновацій МОН.
Блокувалося прийняття навіть завідомо інноваційних проектів. Так, проект Технопарку ІЕЗ зі зварювання м'яких тканин, що здобув світового визнання, замість встановлених трьох місяців розглядався понад рік і був прийнятий наприкінці 2004 р. лише після того, як колектив авторів одержав Державну премію. Причому чергова зміна законодавства не дозволила нам профінансувати цей архіважливий проект за рахунок коштів спецрахунку технопарку, як було передбачено його бізнес-планом. Ми неодноразово приходили і з цим, і з іншими проектами, але грошей нам ні Мінфін, ні Держінвестиції, ні Міністерство охорони здоров’я не дали. Така ціна гарних обіцянок, які час від часу дають керівники цих відомств.
• третя – починаючи з 2005 року різко скорочувалася і дотепер практично зведена до нуля державна підтримка проектів технопарків (рис. 6).
В результаті сумісної дії цих трьох основних і низки додаткових чинників було перервано природний перебіг нарощування інноваційного потенціалу країни за рахунок реалізації нових інноваційних проектів (т. зв. інноваційний ланцюжок), як це робиться в нормальній економіці (рис.7).
Інноваційний потенціал
Рис. 7. Ланцюг розвитку інноваційного потенціалу країни
До кінця 2008 року було вироблено інноваційний потенціал більшості раніше затверджених проектів. Ось вам наочний приклад, як бюрократичними методами згортається нарощування інноваційного потенціалу країни. І ніхто – жодне відомство, жоден чиновник – за це не відповідає.
Те, що це не порожні слова, свідчить динаміка всіх без винятку економічних показників технопарків. Як ми і попереджали Мінфін і ДПАУ, за короткочасним протиприродним збільшенням в 2005-2006 рр. надходжень до бюджету надалі сталося їх стрімке падіння (рис. 8). За нашими підрахунками, бюджет за останні чотири роки втратив близько 500 млн. грн.
Скорочуються обсяги постачання продукції технопарків на зарубіжні ринки (рис. 9).
Технопарки, які займали все істотнішу частку в інноваційній продукції промисловості (до 10%), втратили свою динаміку, і в 2008 р. ця частка становила тільки 5,2% (рис. 10).
Створено 3246 нових робочих місць (рис. 10). Якщо вважати, що для створення одного робочого місця потрібно не менш як 50 тис. грн., то додатковий економічний ефект становить 160 млн. грн. Але і цей показник різко пішов вниз починаючи з 2005 року.
Проекти технопарків
Основним елементом діяльності в рамках технологічних парків є інноваційні проекти. До цих проектів ставляться особливо високі вимоги за ступенем новизни. Всі проекти проходять багатоступінчату оцінку в Національній академії наук, Державній науково-технічній експертизі, у відповідних міністерствах і відомствах, в Міністерстві освіти і науки. Остаточне рішення ухвалюється спеціальною комісією Кабінету Міністрів. Перебіг і результати виконання проектів постійно перевіряються комісіями, до складу яких входять представники МОН, Мінекономіки, Мінфіну, податкових і митних служб, контрольно-ревізійного управління і інших відомств, публікуються на web-сайті МОН.
Такі жорсткі вимоги до проектів викликані тим, що саме проекти, а не учасники технопарків і самі технопарки отримують різні види державної підтримки – податкові, митні, а в деяких випадках і фінансові.
Всі проекти відповідають законодавчо затвердженим стратегічним довго- і середньостроковим напрямам інноваційної діяльності, пріоритетам конкретних технопарків і науковій спеціалізації базової наукової організації.
Проекти технопарку містять, як правило, всі етапи інноваційного циклу – від прикладних досліджень і розробок до організації виробництва і виходу інноваційної продукції на ринок. Проекти мають необхідний ступінь патентного захисту в країнах – потенційних споживачах цієї продукції.
При експертизі до проектів ставиться низка спеціальних вимог, в т.ч.:
– реалізація проекту технопарку не може бути причиною для зниження податкових зобов'язань з основного виду діяльності виконавця цього проекту (Закон № 991 від 16.07.1999, ст. 8);
– центральні органи виконавчої влади розглядають проекти з урахуванням критеріїв, встановлених МОН (Порядок розгляду, експертизи і державної реєстрації проектів технопарків, п. 5, затвердженій Постановою Кабміну № 2311 від 17.12.99). Ці критерії Наказу МОН № 593 від 10.07.07 містять такі вимоги:
– інноваційність продукції;
– відповідність пріоритетам технопарку і державним пріоритетам інноваційної діяльності;
– збереження рівня відрахування до бюджету на рівні попереднього року;
– економічна ефективність;
– наявність необхідної виробничої інфраструктури;
– перелік ризиків виконавця проекту;
– забезпечення проекту фінансуванням;
– науково-технічний рівень продукції;
– імпорт тільки того устаткування та комплектуючих, які не випускаються в Україні або випускаються, але не відповідають поставленим вимогам;
– захист інтелектуальної власності у складі проекту;
– бюджетна ефективність не пізніше, ніж за рік до терміну закінчення дії спецрежиму;
– вирішення соціальних, економічних і інших питань.
Після закінчення терміну дії спецрежиму більшої частини проектів продовжується випуск розробленої продукції. Надходження до бюджету і небюджетних фондів при цьому набагато перевищують використану суму державної підтримки.
Як приклад можна навести ряд проектів, виконаних провідними технопарками України:
• Проекти Технопарку ІМК – це:
– сучасні медичні гамма-камери для вітчизняної системи охорони здоров'я, які не поступаються за своїми характеристиками провідним світовим аналогам, але значно дешевші. Завдяки цьому проекту Україна є єдиною країною СНД, в якій кожен обласний центр має таке суперсучасне діагностичне устаткування;
– високочутливі монокристалічні детектори в інтроскопах для митниці і інших видів контролю, в т.ч. для запобігання контрабанді радіоактивних матеріалів. Зараз цими детекторами комплектуються прилади, що випускаються багатьма провідними світовими фірмами-виробниками інтроскопів;
– діагностичні медичні тест-системи для різних видів захворювань, в основу яких покладено вітчизняні розробки в галузі біоінженерії та ферментного аналізу;
– суперсучасні плівкові матеріали, в яких плівка завтовшки 1-3 мікрони складається з 3-6 різних шарів, що забезпечують їй необхідні службові властивості від герметичності і бактерицидності до можливості високоякісного кольорового друку. В свій суті ці плівки є полімерними наноматеріалами, над створенням яких працюють учені багатьох країн.
• Проекти Технопарку інституту фізики напівпровідників присвячені розробці і організації випуску вітчизняних енергозберігаючих (в т.ч. світлодіодних) джерел світла. Технопарк спільно з технопарками ІЕЗ та ІМК підготував і затвердив в Кабінеті Міністрів Державну науково-технічну програму ”Енергозберігаючі світлодіодні джерела світла і освітлювальні системи на їх основі”.
• Проекти Технопарку ІЕЗ ім. Є.О. Патона – це:
- перше в світі високочастотне зварювання м'яких живих тканин людини. На сьогодні в Україні успішно прооперовано понад 40 тисяч хворих без скільки-небудь серйозних післяопераційних ускладнень.
Американські фахівці назвали цей проект „проривом в хірургію XXI століття”. Робота захищена патентами України, США, Німеччині, Австралії, отримала Державну премію України;
– найкращі в світі машини для контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, які посідають лідируюче становище на світовому ринку. Роботу захищено 48 патентами провідних країн світу, виграно тендер на постачання устаткування для реконструкції залізничної мережі Китаю.
На думку академіка С. Глаз'єва, ці два проекти відповідають VI технологічному укладу, тобто є проектами майбутнього;
– дуплекс-процес випуску високоякісних зварювальних флюсів, що не має аналогів в світі та дозволив на 50 % замінити дефіцитну імпортну сировину шлаковими відходами металургії. 70 % продукції йде на експорт;
– сучасне енергозберігаюче устаткування для дугового зварювання, понад 75% якого йде на експорт, успішно конкуруючи з устаткуванням провідних світових фірм.
В табл. 6 наведено показники основних проектів ТП ІЕЗ за ступенем новизни, за технічним рівнем та за значимістю для ринків як для виконаних проектів, так і для проектів, що плануються до виконання на 2009-2015 рр.
Виконання інноваційних проектів дозволило технопаркам зробити можливим (або, як мінімум, значно прискорити) створення інновацій та їх вихід на ринок. Створено стабільні виробництва конкурентоспроможної інноваційної продукції, які постійно нарощують обсяги випуску й перерахування до бюджету і позабюджетних фондів.
У заділі у наших технопарків проекти, які вирішують на високому рівні важливі народногосподарські завдання, в т.ч.:
– екологічно безпечні комплекси утилізації небезпечних і високотоксичних (в т.ч. медичних) відходів;
– розробка виробництва магнітних нанопорошків і нанорідин для медицини;
Таблиця 6
Рівень проектів ТП ІЕЗ, %
| Критерій | 2000-2008 рр. | 2009-2015 рр. |
| За ступенем новизни: - піонерні - доганяючі - модифікаційні | 40 30 30 | 40 40 20 |
| За технологічним укладом: - 3-й уклад - 4-й уклад - 5-й уклад - 6-й уклад | 30 30 20 20 | 10 20 40 30 |
| За значимістю для ринків: - світове значення - національне - галузеве | 40 40 20 | 40 40 20 |