Інформаційно-комунікаційні системи І технології у менеджменті глотова Д. В., аспірант

Вид материала

Содержание

Єдиний інформаційний простір як основа вдосконалення системи управління підприємством
Проблема интеграции систем менеджмента на предприятиях
Информационные технологии менеджмента жизненного цикла продукции
Анализ последних исследований и публикаций.
Целью статьи
Мультиагентное моделирование
Визначення ефективності інформаційних систем управління

Подобный материал:

1 2 3 4

Мезенцева С.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ЄДИНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ОСНОВА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Сьогодні вдосконалення управління підприємством на основі створення ефективної системи інформації необхідно розуміти, як процес глибокої інтеграції в практичну діяльність менеджерів всіх рівнів інформаційних технологій і заснованих на них бізнес-технологій.

У зв'язку з цим на перший план виходить проблема створення єдиного інформаційного простору (ЄІП), як сукупності інформації, технологій її використання та засобів передачі, що функціонують на основі єдиних принципів і за спільними правилами для задоволення інформаційних потреб користувачів. Побудова такого простору забезпечує істотне підвищення якості інформаційної підтримки процесів управління в усіх сферах. ЄІП відображає реалізацію цільового призначення інформаційно-комунікаційної системи управління (ІКСУ) як складної організаційно-технічної системи. Взаємодія всіх її компонентів дозволяє встановити інформаційні зв'язки між елементами системи, забезпечити оптимізацію всіх інформаційних потоків і процесів.

Реалізувати такий підхід неможливо без глибокого аналізу бізнес-середовища підприємства і його адаптації до сучасних інформаційних технологій. Автоматизовані інформаційні системи, як складові елементи ЄІП по суті є програмно-апаратними реалізаціями інформаційних моделей бізнес-процесів підприємства. Чим більше бізнес-середовище підприємства відповідає сформульованим місіям, стратегіям, задачам, а також використовуваним сучасним інформаційним технологіям, чим точніше відповідає ІКСУ (інформаційна модель) бізнес-середовищу підприємства, тим вище ефект від її функціонування і ефективність системи управління в цілому.

Першим і основоположним принципом побудови інформаційних систем є системний підхід, відповідно до якого увага повинна бути зосереджена на об'єкті в цілому, а не на окремо узятих його частинах, оскільки специфічні властивості об'єкту можуть бути оцінені тільки з позиції всієї системи. На практиці системний підхід поступився місцем принципу автоматизації окремих задач. В результаті багато автоматизованих інформаційних систем, які використовуються підприємствами, вирішують часткові задачі управління і слабо пристосовані як до обміну інформацією між окремими задачами, так і для надання інтегрованої інформації для прийняття стратегічних рішень.

У зв’язку з цим виникає необхідність проведення модернізації інформаційного простору підприємства, яке обумовлене такими чинниками: змінами в організаційній структурі; невідповідністю використовуваного програмного або апаратного забезпечення сучасним розробкам; комерційною вигодою від використання готових рішень, вимогами ліцензійної угоди з виробниками інформаційних компонентів, неефективністю функціонування ІКСУ підприємства.

У результаті дослідження визначено, що для модернізації ЄІП доцільно застосовувати технологію реінжинірингу бізнес-процесів. Процес оновлення інформаційного простору складається з таких етапів: 1) отримання сукупності даних про всі компоненти системи, оцінка їх стану та визначення напрямів модернізації; 2) побудова моделі інформаційного простору; 3) розробка механізму формування структури ЄІП, функціонального призначення і визначення його оптимального стану з урахуванням ресурсних обмежень підприємства; 4) побудова моделі оптимізації інформаційних потоків, яка дозволяє підвищити ефективність функціонування інформаційно-комунікаційної системи підприємства, знизити рівень невизначеності при ухваленні управлінських рішень.

Момот А.И., д.э.н., профессор

Мартынюк Е.С., аспирант

Донецкий Национальный Технический Университет

ПРОБЛЕМА ИНТЕГРАЦИИ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ

Часто приходится сталкиваться со случаями, когда организации, в которых внедрена система менеджмента качества (СМК), жалуются на ее недостаточную эффективность, на то, что они не ощущают в своей деятельности ее преимуществ. Но при этом данные организации часто не могут ответить на вопрос: согласно каких целей разрабатывалась эта система, что ожидалось от ее внедрения, какие задачи ставились перед ней? Хотя известно, что документированная система управления качеством является инструментом и, как любой инструмент, она должна проектироваться и создаваться под конкретные цели и задачи. Пока организация не определилась с ними или определилась только на уровне общих слов («улучшить», «усовершенствовать», «систематизировать») сложно ожидать достижение настоящей эффективности системы.

Непрерывное развитие представлений общества о качестве является одним из ведущих факторов научно-технического прогресса. Последние десятилетия проходят в мире в условиях динамичной эволюции менеджмента качества. Происходит выделение новых подсистем, обеспечивающих надёжное функционирование СМК организаций. Сегодня понятие «качество» не ограничивается качеством конкретного продукта или услуги, значение понятия расширяется таким образом, что начинает включать в себя охрану труда, безопасность на рабочем месте и другие элементы [1, с.40].

Однако, практика показывает, что СМК на предприятиях стали внедряться все реже.

По данным статистики за 2008-2009 гг. в таких странах, как Испания, Германия, Индия, США наблюдается некоторое снижение количества сертифицированных компаний по ISO 9001:2008 [2].

Поэтому, необходимы более эффективные инструменты управления предприятиями, одними из которых может стать интегрированная система менеджмента (ИСМ), включающуюся в себя не только СМК, но и ряд других систем, например, систему экологического менеджмента (СЭМ), систему социальной ответственности, систему профессиональной безопасности и т.д.

Практика показывает, что на интеграцию систем менеджмента влияют ряд факторов. Так, если руководство организации считает целесообразным в порядке развития системы менеджмента учитывать аспекты различного рода, то можно рассматривать несколько уровней интеграции в зависимости от непосредственных потребностей, природы или сложности тех процессов, которые реализованы в компании.

Рассмотрим факторы, способствующие или препятствующие интеграции систем менеджмента на промышленном предприятии.

Положительные аспекты интеграции систем [3, с.82]:

интеграцию систем может облегчить гармоничность целей и задач;
затраты также могут возрастать в связи с ужесточением требований к обеспечению безопасности персонала, хранению опасных веществ, размещению их отходов;

процедуры в системе экологического менеджмента могут открыто обсуждаться с заинтересованными сторонами;

однотипность систем менеджмента (идентичность структурных элементов) способствует интеграции;
требования совершенствования эффективности и результативности менеджмента могут выступать в качестве факторов, способствующих интеграции систем, так как одновременный учет разноплановых аспектов (качества и экологических) в ряде случаев оказывается менее затратным, чем раздельный.

Отрицательные аспекты интеграции систем [3, с.83]:

стремясь удовлетворить потребности клиентов в продукции с заданными свойствами, производители прибегают к использованию в производстве опасных веществ;
руководство не видит необходимости в интеграции систем и внедряет на предприятии только лишь процедуры;
руководство принимает решение относительно внедрения той системы, которая наиболее близка к достижению соответствия, например, требованиям украинских или международных стандартов;
документ, содержащий совмещенное описание системы менеджмента качества и СЭМ, в таком контексте представляется слишком тяжелым;
если возможность слияния с другой компанией рассматривается в качестве ближайшей перспективы развития бизнеса, интеграцию систем менеджмента следует отложить - системы могут находиться на разных стадиях развития.

Интегрированная система менеджмента может стать достаточно эффективным инструментом управления предприятием, лишь при реальном внедрении всех её элементов, а также установления контроля не только со стороны внешних аудиторских организаций, но и прежде всего со стороны всего персонала предприятия.

Литература:

Юркив Н. Беседы закрытого клуба / Н.Юркив //Стандарты и качество.-2010.-№5.-С.38-40.

2.Интерсертифика-ТЮФ [Электронный ресурс].- Режим доступа: ссылка скрыта - Загл. с экрана.

3. Гусева Т.В. Интеграция как закономерный этап развития систем менеджмента / Т.В.Гусева // Менеджмент в России и за рубежом.-2003.-№5.-С.75-86.

Момот А.И., д.э.н., профессор

Самойлов П.И., ассистент

Норенко Ю.И., аспірант

ГВУЗ «Донецкий национальный технический университет»

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МЕНЕДЖМЕНТА ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА ПРОДУКЦИИ

Постановка проблемы. Важнейшим источником роста эффективности производства является постоянное повышение технического уровня и качества выпускаемой продукции. Для технических систем характерна жесткая функциональная интеграция всех элементов, поэтому в них нет второстепенных элементов, которые могут быть некачественно спроектированы и изготовлены.. Системный подход позволяет объективно выбирать масштабы и направления управления качеством, виды продукции, формы и методы производства, обеспечивающие наибольший эффект усилий и средств, затраченных на повышение качества продукции. Системный подход к улучшению качества выпускаемой продукции позволяет заложить научные основы промышленных предприятий, объединений, планирующих органов.

Анализ последних исследований и публикаций. О использовании технологии управления жизненным циклом изделия уже достаточно много описано в статьях зарубежных авторов, в т.ч. российских, таких как Б.И. Черпаков, А. Громов Хилл Сидней, Треско Джон и др.

Целью статьи является рассмотрение возможности применения технологии управления жизненным циклом изделия.

Изложение основного материала исследования. Понятие качества продукции стало сегодня более субъективным, а уровень качества стал определяться степенью соответствия товара набору характеристик, предъявляемых конкретным потребителем

Жизненный цикл изделия - все этапы «жизни» продукции. Включает этапы дизайнерской задумки, конструкторской и технологической подготовки производства, изготовления, обслуживания, утилизации и т.п. Жизненный цикл изделия, как определяет его стандарт ISO 9004-1, — это совокупность процессов, выполняемых от момента выявления потребностей общества в определенной продукции до момента удовлетворения этих потребностей и утилизации продукта. Управление жизненным циклом изделия позволяет компании максимизировать отдачу от инвестиций в разработку новой продукции. Если 80 % стоимости продукции определяется на первых 20 % стадии развития, то предоставляется возможность воздействовать на затраты по текущему обслуживанию и обеспечению жизненного цикла прежде чем делать основные вложения в развитие. Как только начался выпуск нового изделия на рынок, возможности влияния на него ограничены, так как денежные средства перемещаются на поддержку маркетинга и сбыта.

Эффективность управления жизненным циклом продукции является причиной как долговременного, так и кратковременного развития производства.

Управление жизненным циклом изделия использует ресурсы и возможности всего предприятия, осуществляя радикальный переход от линейного процесса разработки изделия к интегрированным решениям с использованием жизненного цикла.

PLM (Product Lifecycle Management) — технология управления жизненным циклом изделий. Организационно-техническая система, обеспечивающая управление всей информацией об изделии и связанных с ним процессах на протяжении всего его жизненного цикла, начиная с проектирования и производства до снятия с эксплуатации. Информация об объекте, содержащаяся в PLM-cистеме является цифровым макетом этого объекта.

Жизненный цикл изделия определяет структуру совершенствования бизнеса, позволяя компании оптимизировать один или несколько процессов в контексте общей стратегии PLM. После совершенствования одного или нескольких связанных процессов и осознания затрат и преимуществ, начинаются исследования других областей процесса с целью совершенствования. Место PLM системы в информационной инфраструктуре жизненного цикла изделия приведена на рисунке 1

Рисунок 1 – Место PLM системы в информационной инфраструктуре жизненного цикла изделия

Состав PLM- системы (рис. 1)

PDM-система (PDM – Product Data Management) система управления данными об изделии
Системы сквозной автоматизации этапов ЖЦИ
- CAD-системы (проектирование изделий)
- CAM-системы (разработка программ ЧПУ)
- CAE-системы (инженерный анализ)
- CAPP-системы (разработка техпроцессов)
- MPM системы (система «цифрового производства»)

Выводы: Необходимость организации бизнеса по принципам PLM осознали многие предприятия. Они пришли к выводу, что без единой информационной среды для всех участников жизненного цикла продукта сегодня не обойтись. Управление жизненным циклом продукции является одним из методов повышения эффективности производства. Применение технология управления жизненным циклом изделий становится необходимой практикой деловых отношений, отличающей преуспевающие компании.

Мохов В.А., к.т.н., доцент

Южно-Российский государственный технический университет (НПИ)

МУЛЬТИАГЕНТНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ

КАК ИНСТРУМЕНТ ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЙ

Законы рынка формируют жесткую конкуренцию, которая требует от менеджеров принятия эффективных управленческих решений. Количество принимаемых решений постоянно увеличивается, что обязывает менеджеров приобретать знания и умения по моделированию экономических систем и широко использовать их в своей практической деятельности.

Одним из важнейших приложений мультиагентного моделирования являются имитационные симуляторы бизнеса – «микромиры», при помощи которых руководители среднего и высшего звена могут тестировать различные стратегии управления компанией [1].

На рынке имеется инструмент для разработки и исследования имитационных моделей – программный пакет AnyLogic. Его применение ориентировано на инженеров, аналитиков, менеджеров, консультантов и всех тех, кто интересуется методами обоснованного принятия решений [2].

На начальном этапе автором была смоделирована сущность искусственного агента – персоны (Person), которая может быть потенциальным покупателем или владельцем автомобиля некоторой марки (рисунок 1). Концептуальная модель о динамике продаж автомобилей разных марок была заимствована у Дж. Форрестера [3] и воспроизведена в виде имитационного симулятора в среде AnyLogic на базисе мультиагентного моделирования.

Указанный агент обладает следующими свойствами:

model – переменная, применяемая для упрощения доступа к объекту класса Main из кода объектов, моделирующих агентов;
isAdopter – признак агента: является ли он владельцем машины;
CarModel – марка автомобиля, которой владеет агент;
OldModel – вероятность отказа от выбранной марки автомобиля при повторной покупке.

Рисунок 1. Представление искусственного агента в AnyLogic

Для модели рынка множество персон образуют популяцию агентов people, для которой ведётся учёт потенциальных покупателей (potential_adopters) и владельцев автомобилей (adopters). На рынке присутствуют три модели автомобилей (А, В и С), каждая из которых обладает своими коэффициентом внешней привлекательности (соответственно – Kvp_A, Kvp_В и Kvp_С) и удовлетворённости владением (соответственно – Kpp_A, Kpp_В и Kpp_С). При этом ведётся учёт числа владельцем автомобилей каждой марки (adoptersA, adoptersB и adoptersC).

Агент совершает первую покупку, ориентируясь на внешнюю привлекательность автомобиля, а вторую – учитывая опыт владения прежним автомобилем [3]. Поведение агента описывается 2-мя состояниями: PotentialAdopter – состоянием потенциального покупателя (автомобиль ещё не куплен) и Adopter – состоянием владельца (автомобиль уже куплен). Для проведения экспериментов количество агентов в популяции задаётся равным 1000 шт. Покупки автомобилей совершаются вероятностно пропорционально коэффициентам привлекательности моделей, а также с учётом предыстории владения предыдущей маркой автомобиля. Результаты моделирования представлены на рисунке 2.

В показанном эксперименте значения коэффициентов внешней привлекательности и удовлетворенности владением были заданы так: Kvp_A = 1, Kpp_A = 0.6, Kvp_В = 0.8, Kpp_В = 1, Kvp_С = 0.5, Kpp_С = 0.8.

Рисунок 2. Результаты моделирования

На рисунке 2 представлены пять зависимостей (обозначения приведены по тексту выше), анализ которых говорит о том, что в начальный момент времени наибольшим спросом со стороны покупателей пользуются автомобили модели С (с наибольшей привлекательностью). Однако со временем продажи этой марки падают, так как данный автомобиль постепенно вытесняется с рынка автомобилями марки B, имеющими меньшую внешнюю привлекательность, но «распробованными» покупателями-агентами со временем в отношении удовлетворённости владением. Для сравнения автомобили с достаточно высокой внешней привлекательностью (марка А) и низким коэффициентом удовлетворённости владением имеют достаточно низкий и стабильный уровень продаж.

Таким образом, данная модель позволяет, задавая значения параметров, выполнять прогнозирование уровня продаж не только автомобилей, но и других видов товаров и предоставляет возможность принятия правильных управленческих решений на основании результатов полученного прогноза.

Литература:

1. Newell A & Simon H A. Human problem solving. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1972. 920 p.

2. Карпов Ю.Г. Имитационное моделирование систем. Введение в моделирование с AnyLogic 5. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005, 403 с.

3. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия (Индустриальная динамика)/Перевод с англ. - M.: Прогресс, 1971 - 34 с.

Палагута К.О., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановского

ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

Оптимізація системи управління підприємством в сучасних умовах неможлива без створення інформаційної системи управління, застосування ІТ – технологій. Вартість проектів автоматизації управління для середніх і великих підприємств вимірюється десятками і сотнями тисяч доларів. Витрати на застосування комп’ютерних технологій у світі, і в тому числі в Україні постійно зростають. Так наприклад, забезпеченість підприємств і організацій України засобами комп’ютерної техніки за останні п’ять років зросла більше ніж в два рази. За таких обставин керівники підприємств все частіше задаються питаннями ефекту від вкладень в інформаційні технології.

Джерелами економічного ефекту від впровадження інформаційної системи на підприємстві можуть бути: зниження трудомісткості робіт, економія виробничих ресурсів, підвищення якості продукції, додатковий дохід за рахунок розв’язання нових задач, спрямованих на підвищення виробництва та збуту, прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень, отримання конкурентних переваг та ін.

Загальний економічний ефект від створення інформаційної системи управління визначається як різниця між доходом, одержаного в результаті впровадження і використання системи, і витрат на її створення та супровід. Узагальнюючи підходи до визначення ефективності впровадження автоматизованих інформаційних систем слід відмітити, що ефективність розглядається у двох аспектах: соціальний ефект; економічний ефект.

Соціальний ефект передбачає підвищення кваліфікації кадрів, застосування прогресивних методів управління, підвищення культури управління тощо.

Економічний ефект передбачає зміну результатів діяльності у вартісному вираженні. Визначення цього результату є складною задачею. У радянській і пострадянській науці та практиці переважно застосовувались методики визначення річного економічного ефекту, терміну окупності витрат на створення автоматизованої системи, коефіцієнту ефективності згідно з якими порівнювалися основні показники діяльності підприємства до і після впровадження системи. Як приклад, можна навести формулу розрахунку річного економічного ефекту від впровадження АІС:

де

А₁/А₂ – обсяг реалізації продукції відповідно до і після впровадження АІС;

П₁ – прибуток від впровадження;

С₁/С₂ – коефіцієнт витрат виробництва (витрати в коп. на 1 грн. реалізованої продукції);

Ц/

Т – коефіцієнти зміни рівня цін і транспортних витрат;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності;

К – сума капіталовкладень на впровадження АСУ.

Термін окупності витрат визначався як

.

Застосування подібних методик визначення ефективності впровадження інформаційних систем у сучасному динамічному середовищі ускладнено у зв'язку з тим, що не лише впровадження проекту автоматизації, а й велика кількість інших чинників впливають на зміну економічних показників результатів діяльності підприємства. Для отримання бажаних значень показників в формули включались коефіцієнти, значення яких можна було визначити практично довільним чином. Наприклад, нормативний коефіцієнт ефективності згідно викладеній методиці встановлюється головним спеціалістом по АІС і узгоджується з генеральним директором.

Існує підхід, згідно з яким ІТ - підрозділи компанії розглядаються як самостійні госпрозрахункові центри. Такий підхід дає змогу чітко і легко зіставити витрати на створення і функціонування інформаційної системи з доходами ІТ – підрозділів, розрахувати економічний ефект і строк окупності системи. Однак, практичне застосування цього методу, на нашу думку, нераціональне, оскільки важко визначити ціни реалізації інформаційних послуг, співробітники компанії не мають можливості відмовитися від послуг ІТ – підрозділів, виникають нові зайві бізнес процеси в системі управління підприємством.

Більш науково обґрунтованими є методики, за якими економічна ефективність витрат на інформаційні технології визначається як ефективність інвестиційних проектів. Згідно до стандартних методів інвестиційного аналізу здійснюється оцінка і порівняння доходів, отриманих у результаті здійснення проекту, з витратами на його реалізацію. Наприклад, може бути застосований метод чистої поточної вартості інвестиційного проекту NPV (Net Present Value).Якщо NPV більше нуля, то інвестиційний проект ефективний, в іншому випадку проект відхиляється. Аналогічним чином можна використовувати методи розрахунку рентабельності інвестицій, внутрішньої норми прибутку, термін окупності та ін. Складнощами у використанні цих методів є те, що важко виділити і оцінити витрати на створення та експлуатацію інформаційних систем та їх вплив на загальні показники діяльності підприємства.

Для оцінки одного із напрямів впливу ІТ на систему управління доцільно використовувати методику споживчого індексу. Метод орієнтований на оцінку впливу інвестицій в технології на чисельність і склад споживачів. У процесі оцінки компанія визначає економічні показники своїх споживачів за рахунок аналізу доходів, витрат і прибутків щодо кожного клієнта окремо. Метод полягає у встановленні зв’язку між інвестиціями в ІТ технології та збереженням або збільшенням числа клієнтів.

Оцінка ефективності проектів стратегічного управління може виконуватися із застосуванням системи збалансованих показників, розробленої Девідом Нортоном і Робертом Капланом. Цей метод полягає у тому, що проводиться оцінка фінансових і нефінансових ефектів від впровадження інформаційної системи. Система передбачає формування стратегічних карт Balanced Scorecard, у яких містяться угрупування цілей і показників по наступних напрямках: фінанси, клієнти і ринки, внутрішні процеси бізнесу, інновації та розвиток персоналу. Застосування методології Balanced Scorecard для аналізу ефективності управлінської інформаційної системи дозволяє не тільки обґрунтувати ІТ – проект, але і вписати його в стратегічний план розвитку компанії. Можливість використання методу збалансованої системи показників для оцінки ефективності проекту впровадження ІТ – технологій полягає в тому, що сутність методу – всебічна оцінка ефективності системи управління підприємством. Збалансована система показників дає оцінку всіх основних напрямів діяльності підприємства, забезпечує можливість оптимізувати оперативне управління, веде до досягнення стратегічних цілей.

Blog

Інформаційно-комунікаційні системи І технології у менеджменті глотова Д. В., аспірант

Содержание