О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан)
| Вид материала | Документы |
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10486.5kb.
- «Інститут харчової біотехнології та геноміки нан україни» Новітні технології біоенергоконверсії, 191.08kb.
- Технічний регламент, 1714.19kb.
- Конспект лекцій дисципліни «основи біотехнології рослин», 768.55kb.
- Щодо виконання науково-дослідних, 847.87kb.
- Державна установа „Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії, 21.57kb.
- Національний технічний університет україни “київський політехнічний інститут” Факультет, 11.38kb.
- Опис модуля назва модуля, 15.02kb.
- Кропивко Максим Михайлович. Інвестиційне забезпечення селянських (фермерських) господарств:, 154.06kb.
- Текст роботи: інститут аграрної економіки української академії аграрних наук сук петро, 536.56kb.
Розвиток екологічної кризи прискорюють антропогенні катастрофи, передусім — техногенні аварії. Вони відбуваються в усіх галузях економіки, й кількість їх із року в рік зростає.
За останні три-чотири десятиліття, крім аварії на ЧАЕС, найбільшими й найтяжчими за своїми наслідками було кілька таких катастроф.
- У березні 1961 р. потужний сель промчав Бабиним Яром у
Києві, завдавши величезних матеріальних збитків і забравши
кілька сотень людських життів. Причиною цього лиха став
прорив дамби технічного резервуару цегельного заводу.
- До великих катастроф 70-х років слід віднести пожежі на
газових родовищах — Шебелинському (Харківська область) та
Угерському (Львівська область), аварії на нафто- й газопроводах,
аварію на нафтогазовій платформі в Азовському морі та
аварійний прорив очисних споруд Калуського калійного комбіна
ту, що завдали величезних економічних збитків і шкоди довкіллю
на величезній акваторії Азовського моря й у басейні Дністра.
У недалекому минулому сталися такі великі техногенні аварії.
- Улітку 1992 р. через переповнення каналізаційних місткос
тей курортів Криму стався масовий викид нечистот у Чорне море.
В результаті пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Феодосії
було закрито на два місяці.
- У тому ж році на Кременецькій райагробазі розлилося май
же 14 т солярової оливи. Нафтопродукти забруднили річку Ікву
до міста Дубно, потерпіли риборозплідні ставки села Берег.
- Тоді ж у результаті диверсії на нафтобазі міста Світловодсь-
ка (Кіровоградська область) у навколишнє середовище потрапи
ло 200 т палива.
378
н:
"а чорнобильській аварії — найбільшій техно-.генній катастрофі в історії людства — необхідно акцентувати особливу увагу.
Жодна катастрофа XX сторіччя не мала таких тяжких екологічних наслідків, як чорнобильська. Це трагедія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу. Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів грунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відомі на сьогодні наслідки.
Радіоактивне забруднення ґрунтів. Територія із сильним радіоактивним забрудненням грунту становить 8,4 млн га й охоплює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя. Радіонуклідами забруднено також 3 млн га лісу. На територіях із забрудненням цезієм-137 більш як 45 Кі на 1 км2 проживає понад 15 тис. чоловік, 15—45 Кі — близько 46 тис, 5—15 Кі — ще 150 тис. Близько 1,5 млн чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986—1989 pp. були витрачені мільйони, бажаних результатів не дали.
379
Розділ II Екологічні проблеми України
Г л а в а 9
Наслідки екологічних катастроф
У 1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки, спричинені катастрофою на ЧАЕС, у 250 млрд руб. Реальні ж збитки визначити поки що важко. Наслідки цього лиха вічні, глобальні, й тепер можна говорити не про їх усунення, а лише про пристосування до них.
...Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним. Уперше так близько, так реально й так жахливо відкрилося нам обличчя ядерного століття в нещодавно ще глухому, здавалося, назавжди забутому цивілізацією, куточку українського й білоруського Полісся, де зберігся старослов'янський говір, де в селах багато знахарів, ворожок, мисливців. Саме в цьому місці, куди науково-технічна революція прийшла немов останньою чергою. Прийшла й... залишила їх безживними на поки що невідомий навіть ученим строк...
В. О. Яворівський
Ш Радіоактивне забруднення вод. У водах Прип'яті, Дніпра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклідів. Навіть через 6 років після аварії вона була в 10—100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів. Вважають, що забруднення заплавних територій і річок 30-кілометрової зони становить: 137Cs — 14 400 Кі, 9(lSr — 7360 Кі, Ри — 250 Кі. А в Київському водосховищі на дні нагромадилося вже більш як 60 млн т радіоактивного мулу (забруднення l37Cs — близько 2000 Кі).
Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн м3 твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, конструкції його просідають і деформуються.
Розроблено план, яким передбачено спорудження «саркофа-га-2», що має накрити весь четвертий енергоблок зі старим «саркофагом». Після закінчення будівництва планується поступове розбирання зруйнованого четвертого енергоблока й вилучення ядерного палива, що залишилося. Цей проект розраховано на 7 років. На сьогодні виконано лише деякі роботи з укріплення старого «саркофага».
Ш Наслідки чорнобильської аварії для здоров'я нашого народу
стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки: ♦ в Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей; ♦ у 2,5—3 раза зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності; ♦ мутації почастішали з 4 до 10 %, і навіть якби вдалося негайно зупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінилося не менш як три покоління людей; ♦> загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.
380
Контрольні запитання й Завдання
- Я
кі природні катастрофи харак
терні для України?
- Назвіть регіони України, для яких
природні катастрофи становлять
найбільшу небезпеку.
- Які райони України найбільше
схильні до повеней і чому?
- Які антропогенні катастрофи в
Україні мали найтяжчі наслідки?
- Назвіть основні причини техноген
них аварій.
- Чи відбувалися у вашому місті техно
генні аварії і які наслідки вони мали?
- Як оцінюються масштаби чорно
бильської катастрофи?
- Покажіть на карті райони, які най
більше потерпіли від аварії на ЧАЕС.
- Наведіть приклади радіоактивного
забруднення водних об'єктів Ук
раїни.
10. Які наслідки чорнобильської катастрофи для здоров'я українського народу?
ГЛАВА
НАЦІОНАЛЬНИЙ ШЛЯХ ДО ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
Природа — це простір душі.
Б
удьмо ж чутливими до його засіву й проростання,до кореня і пелюстки, до стовбура і крони,
до голосу і помаху крила,
до зеленого світу поезії і животвору.
М. Ф. Сингаївський,
український поет
Головні підсумки XX століття
Екологічна криза в Україні продовжує розростатися й поглиблюватись, охоплюючи дедалі більші території. Як і раніше, бракує асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх сферах виробництва, фактично відсутній контроль за діяльністю, що завдає шкоди природі, через застарілість обладнання й технологій на виробництвах зростають кількість і сила техногенних аварій, ефективність очисних споруд дуже низька або їх узагалі немає, не створено ефективної системи державного контролю за станом довкілля й управління всією природоохоронною діяльністю, а також банку еколого-територіальних даних. Рівень екологічної освіти населення вкрай низький.
На екологічний стан України найближчим часом негативно впливатимуть також зміни структури палива, приватизація землі та підприємств. Очікуються труднощі під час впровадження ефективних ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій. Імовірними залишаються як різке погіршення екологічного стану країни загалом, так і необоротна деградація окремих природних об'єктів і районів.
382
Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
П
роте є й позитивні фактори:- нагромаджено багато об'єктивних даних про екологічний стан
геосистем України;
- визначено основні причини й динаміку розвитку екологічної
кризи;
- на основі цих знань розроблено програму заходів для
розв'язання екологічних проблем.
Ці заходи спрямовані передусім на стабілізацію, а в подальшому — на зменшення масштабів забруднення довкілля, на припинення процесів, що ведуть до деградації ландшафтів та екосистем, на відновлення порушених природних комплексів, на раціональне використання й охорону природних ресурсів.
Обов'язок учених в усіх галузях як природничих, так і гуманітарних наук — організувати суспільну самосвідомість людей, щоб вони діяли разом у вирішенні екологічних проблем на всій нашій земній кулі.
П. Л. Капиця,
російський фізик,
лауреат Нобелівської премії
За умов особливо небезпечного загострення в 90-х роках екологічної кризи теперішня орієнтація України на природоохоронну й ресурсозберігаючу політику, на входження в загальноєвропейську та світову системи екологічної безпеки, на ефективне вирішення численних екологічних проблем має не тільки національне, а й міжнародне значення.
Здобуття Україною незалежності дає змогу змінити державну політику природокористування, планувати й розвивати в майбутньому своє господарство так, щоб це не суперечило збереженню й поліпшенню якості навколишнього природного середовища.
Україна має надзвичайно вигідне географічне положення, ще досить багатий природний, економічний і людський потенціал, великі трудові ресурси, потужні наукові сили, розвинену транспортну мережу, доволі високий рівень виробництва енергії. Ці фактори мають сприяти тому, щоб найближчим часом наша країна вийшла з тяжкої еколого-економічної кризи й піднеслася до рівня розвинених європейських держав.
Останніми роками (1999—2003) активізувався процес переходу до еколого-збалансованого розвитку держави. Попередні роки
383
Розділ
Екологічні проблеми України
можна схарактеризувати лише як етап підготовки до цього переходу, для якого нині є значний національний потенціал:
- наша країна має висококласних спеціалістів і достатні можли
вості для розвитку освіти (зокрема екологічної) населення для
сприйняття ідей і принципів збалансованого розвитку. Необ
хідно лише організувати широке інформування загалу й на
вчання управлінського персоналу за спеціальними програмами
зі стійкого розвитку;
- Україна продемонструвала можливості економічного зростання
попри застарілі основні фонди виробництва;
- Україна досягла значних успіхів у здійсненні екологічної
політики;
- в Україні вже накопичилася «критична маса» для здійснення
реформ, особливо в аграрному секторі, аби забезпечити незво
ротність вибраного курсу подальшого розвитку й утвердження
держави.
На сьогодні головне завдання керівництва держави, суспільства полягає в переорієнтації національної політики й стратегії на ідеї та принципи гармонійного розвитку й забезпеченні (законодавчому, інституційному, освітньому, фінансовому) їх реалізації.
Програма переходу України § 10.2.і до збалансованого розвитку
о;
основою подальшого розвитку країни визнано 'європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії, визнання людини, її прав і свобод — найвищою цінністю циві-лізаційного прогресу.
Основною метою здійснюваних в Україні реформ є соціальна переорієнтація економічної політики. Визначено стратегічні пріоритети сталого розвитку країни.
В економічній сфері:
• утвердження механізмів, які мають забезпечити надійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення необхідних передумов її прискореного зростання;
384
Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
в
провадження науково-технологічних інновацій та опанування інноваційного шляху поступу як головного фактора збалансованого економічного розвитку; активне здійснення аграрної політики;зміцнення економічних засад для глибокої перебудови соціальної сфери.
В соціоііьній сфері:
підвищення інтелектуального потенціалу нації, всебічний розвиток освіти, особливо екологічної;
зміни в соціальній сфері для запобігання зубожінню населення — реформування системи оплати праці, зменшення безробіття, вдосконалення механізмів надання державної соціальної допомоги, запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального страхування; поліпшення становища дітей, молоді, жінок, сім'ї; здійснення скоординованих кроків, спрямованих на поліпшення охорони здоров'я населення, зниження смертності та збільшення тривалості життя; зміцнення позицій середнього класу.
В екологічній сфері:
гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення й довкілля, зведення до мінімуму негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
поліпшення екологічного стану річок України, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;
стабілізація й поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону; будівництво нових і реконструкція діючих комунальних очисних каналізаційних споруд;
запобігання забрудненню Чорного й Азовського морів і поліпшення їхнього екологічного стану;
формування збалансованої системи природокористування та екологізація промисловості, енергетики, будівництва, сільського господарства, транспорту;
збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток заповідної справи.
385
Розділ II Екологічні проблеми України
П
ередбачається прискорене виведення економіки на траєкторію стійкого зростання через глибокі структурні зміни та поглиблення курсу ринкових реформ, активну й послідовну соціальну політику. В цій формулі — не лише переконаність у можливості позитивних зрушень, реальних і відчутних змін уже в найближчій перспективі, а й сподівання на зміцнення нашої держави, її прилучення до надбань сучасного європейського і світового иивілізаційного розвитку. Україна має все необхідне для того, щоб такі сподівання стали реальністю.СТРАТЕГІЯ Й ТАКТИКА ВИЖИВАННЯ ЛЮДСТВА
Хто хоче — може.
Французька приказка
Контрольні запитання й завдання
- Я
кі причини поглиблення екологічної 4.
кризи в Україні?
- Назвіть позитивні фактори, що
впливають на екологічну ситуацію в
нашій державі. 5.
- Які основні складові національного
потенціалу для переходу держави до 6.
еколого-збалансованого розвитку?
Які стратегічні пріоритети збалансованого розвитку країни в економічній, соціальній та екологічній сферах?
Сформулюйте критерії' і принципи еколого-збалансованого розвитку.
Назвіть основні сфери екологізації життєдіяльності.
Нові тенденції цивілізаційного розвитку
Сучасна людина має дедалі більше й більше можливостей оцінити складний взаємозв'язок усього живого на Землі. Вважати, що незнання служить вибаченням, можуть зараз лише ті, котрі навмисне хочуть залишатися невігласами, бо їм це вигідно. А невігластво, без сумніву, перше й головне джерело майже всіх наших нещасть.
Ф. Моует,
канадський письменник, натураліст
За роки після Ріо світ кардинально змінився. Події на міжнародній арені наприкінці XX ст. засвідчили перехід людства до нової технологічної епохи. Суттєво поліпшилися міжнародні політичні відносини, що пов'язано, насамперед, з усуненням протистояння військових систем колишнього СРСР і НАТО. Відмова від загрози застосування зброї масового знищення, загальна ядерна розрядка, встановлення партнерських стосунків між пострадянськими країнами й НАТО спричинили радикальні зміни глобального воєнно-стратегічного балансу.
Науково-технічні досягнення, рух національних економік до міжнародної інтеграції, посилення впливу транснаціональних корпорацій (ТНК) на економічний розвиток окремих країн, поступова втрата світовими державами традиційної економічної незалежності змусили заговорити про «глобалізацію» — нове загальноцивілізаційне явище. Активними домінантами сучасного процесу глобалізації є економічна, політична та інформаційна
387
Стратегія й тактика виживання людства
Стратегія й тактика виживання людства
його складові. Обов'язковими елементами політичної термінології, поширення яких в офіційних документах, засобах масової інформації й лексиці політиків мало характер епідемії, стали слова «глобальний» і «глобалізація».Держави були змушені значно розширити межі регіоналізму своєї геополітики, практично перетворивши його на всеосяжний глобалізм. Відповідно системи національної безпеки почали дедалі глибше втягуватися в аналіз міжнародних процесів і перебудовувати свої стратегії й структури для захисту національних інтересів від глобальних факторів не лише у сфері міждержавних контактів, а й у внутрішньодержавному житті.
Проблеми глобалізації, що зародилися в надрах соціосфери, були тільки одним боком «медалі», яку людство отримало за свою «конструктивну» діяльність на рідній планеті. Потужним резонансом на цю діяльність став відгук земної біосфери, котрий відчутно позначився на людському здоров'ї. Екологи нарешті серйозно зацікавили міжнародну спільноту, привернувши її увагу до глобальних тенденцій ще й у навколишньому природному середовищі, котрі становлять загрозу як збалансованому розвиткові, так і взагалі існуванню земної цивілізації. Про значення, яке мають загальносвітові екологічні проблеми для всього людства, свідчить сама назва науково-аналітичного огляду Програми ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП) — «Глобальна екологічна перспектива» (ГЕП-2000), де за результатами глобальної екологічної експертизи дано прогноз стану довкілля на початок XXI ст. і рекомендації щодо виживання міжнародної спільноти.
У цій праці наголошується на двох головних проблемах, що стоять перед людством на шляху до стійкого розвитку.
По-перше, склався великий дисбаланс виробництва й споживання товарів і послуг, що створює загрозу для глобальної екосистеми Землі. Значна частина населення нашої планети, як і раніше, живе в злиднях. За прогнозом, триватиме поглиблення прірви між тими, хто користується благами економічного й технічного розвитку, й тими, кому ці блага недоступні. Такі полярні прояви багатства й бідності підривають стабільність суспільства в цілому й, відповідно, стійкість усього навколишнього природного середовища.
Процеси економічного зростання, що породжують безпрецедентний рівень добробуту й могутності багатої меншості, ведуть до ризиків і дисбалансів, які однаковою мірою загрожують і багатим, і бідним.
388
Така модель розвитку та споживання не є стійкою для багатих і не може бути повторена бідними. Приватна власність у багатьох відношеннях стає каменем спотикання на шляху до стійкого розвитку цивілізації.