О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан)
Вид материала | Документы |
Екологія людини 291 Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля Глава 6 |
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10486.5kb.
- «Інститут харчової біотехнології та геноміки нан україни» Новітні технології біоенергоконверсії, 191.08kb.
- Технічний регламент, 1714.19kb.
- Конспект лекцій дисципліни «основи біотехнології рослин», 768.55kb.
- Щодо виконання науково-дослідних, 847.87kb.
- Державна установа „Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії, 21.57kb.
- Національний технічний університет україни “київський політехнічний інститут” Факультет, 11.38kb.
- Опис модуля назва модуля, 15.02kb.
- Кропивко Максим Михайлович. Інвестиційне забезпечення селянських (фермерських) господарств:, 154.06kb.
- Текст роботи: інститут аграрної економіки української академії аграрних наук сук петро, 536.56kb.
ГЛАВА
ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
Хвороба є розплатою за насилля над Природою.
X. Баллу,
індійський письменник
§6.1.
Здоров'я людини як інтегральний показник її багатовимірної екологічної ніші
Помірність — спільник природи. Тому їжа, питво, сон, любов — нехай буде все помірним.
Гіппократ,
давньогрецький лікар, «батько медицини» (V-IV ст. до н. є.)
л
"юдина, як і всякий інший вид, є частиною при-и й займає свою певну екологічну нішу. Ця ніша має три аспекти — ніша місця, трофічна й багатовимірна ніші (див. гл. 2).
Сьогодні людство цілком реалізувало нішу місця: воно заселило всі придатні біотопи на планеті — всі континенти й усі наземні біоми. Тепер ми прагнемо розширити цю нішу: створюються проекти заселення Світового океану, на Північному полюсі роками працюють дрейфуючі станції, розростаються поселення в Антарктиді. Людина намагається заселити навіть відкритий Космос. У планетарному масштабі для виду Homo sapiens уже не існує
291
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Глава 6
Екологія людини
природних меж: річки, гори, океани, які десятками тисяч років слугували перешкодами для розселення інших видів, людина долає за лічені години й хвилини.
У трофічному аспекті людство також прогресує. Хоч, як і десятки тисяч років тому, людина стосовно інших ланок трофічного ланцюга виступає або травоїдним, або м'ясоїдним консумен-том, її меню істотно змінилося. Протягом більшої частини своєї історії людство добувало майже 98 % їжі за рахунок розведення менш як 40 видів рослин і 8 видів тварин. Проте лише за останні 50 років розпочато промислове розведення кількох десятків видів риб, введено в агрокультуру близько 250 видів вищих рослин, розроблено технології промислового вирощування близько 50 видів морських макроскопічних водоростей, понад 10 видів їстівних грибів. Частка цих «нетрадиційних» об'єктів у раціоні людини вже перевищує 10 % і продовжує зростати.
Отже, навіть без пильного аналізу видно: сучасна людина постійно розширює свою нішу місця й трофічну нішу. Та, згідно з четвертим законом Б. Коммонера, за все треба платити. І ми вже платимо — зменшенням нашої багатовимірної ніші.
Шляхи реалізації багатовимірної ніші неочевидні — вони пов'язані з генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Сучасна молекулярна біологія й генетика інтенсивно намагаються взяти генотип під контроль людини. Зокрема, вже створено, відпрацьовано й перевірено на тваринах методики штучного, вегетативного розмноження людини — так зване кло-нування, до 2005 р. планується розшифрувати нуклеотидні послідовності всіх генів людини (міжнародна програма «Геном людини»), розробити методики вбудовування будь-якого природного чи штучного гена в будь-яку еукаріотичну клітину, в тому числі й людську (сьогодні генна інженерія успішно здійснюється на прокаріотичних клітинах, є позитивні результати також стосовно рослин і тварин). Більше того, на початку 90-х років відкрито ген, який після досягнення певного віку «вмикає» в організмі процеси швидкого старіння й смерті,— так званий ген-кілер, ген-самовбивця. А вже 1997 р. було розроблено й успішно випробувано на тваринах методики його блокування. Людина дістала засіб досягнення біологічного безсмертя. Та запобігти смерті від хвороб, агресивного впливу на організм умов зовнішнього середовища, випадкових причин люди неспроможні (табл. 6.1).
292
Таблиця 6.1
Імовірність | Р загибелі людини за рік | | |
Добровільний ризик | Р, 10~5 | Випадковий ризик | Р, 1<Г7 |
Паління (20 цигарок на день) | 500 | Транспортна пригода | 500 |
Керування мотоциклом | 200 | Повінь | 22 |
Участь в автоперегонах | 120 | Торнадо | 22 |
Вживання алкоголю (пляшка вина на день) | 75 | Землетрус | 17 |
Керування автомобілем | 17 | Буря | 8 |
Гра у футбол | 4 | Блискавка | 1 |
Альпінізм | 4 | Авіакатастрофа | 1 |
Вживання арахісового масла | 4 | Радіоактивний викид АЕС | 1 |
Приймання протизаплідних таблеток | 2 | Прорив греблі | 1 |
Рентгенівська діагностика | 1 | Падіння метеорита | 0,0006 |
Пасивне паління | 1 | | |