Одеський національний університет імені І.І
| Вид материала | Документы |
- Всеукраїнська учнівська Internet-олімпіада (2010 рік) Завдання І заочного туру з економіки, 142.3kb.
- Фіналісти Національного відбіркового етапу Конкурсу у номінації "Бізнес-ідея", 48.25kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 277kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 436.12kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 361.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 510.69kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2069.58kb.
П
ПАВЛИНКА, -и ж. див. ПАТЛАВÁНКИ (с.Плахтіївка, Саратський р-н).
ПАВУТÁ, -ú ж. Польова берізка, бур’ян. Павутá чáсто обкрýт’уйіц’а кругóм йакóйіс’ рослúни і забивáйе йійі / ни дайé ростú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
ПАВУТЬКАЛО див. ПУГУТЬКАЛО (с.Василівка, Миколаївський р-н).
ПÁГНИСЬТІ мн. Нігті (с.Олександрівка, Ширяївський р-н) див. також ПАГНІСТÍ.
ПАГНІСТÍ див. ПÁГНИСЬТІ Збив пáгніс’ц’ у л’іс’і (с.Концеба, Савранський р-н).
ПÁДАЛІШНІЙ Який проростає з загубленої минулого року насінини (про рослину). Горóпці гет’ чúсто вúлускали пáдал’ішн’і сóйашники (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
ПАДЬ, -і ж. Шкідлива роса для тварин, посівів. Колú / напрúклад / вíвц’і похóд’ат’ по так’ій рос’í / по п áд’і /то в них спадáйут’ рáтиц’і (с.Кохівка, Ананьївський р-н; Балтський р-н).
ПАЖÁЙ! виг. Команда, яка подається, коли потрібно спрямувати парусний
човен за вітром (Біляївський р-н;
ОЧКÓ, -á с. див. ÓКО 3 Ñ очкó на сóрок — Сітка з клітинкою діаметром 40 мм. Риб’інспéктором розр’ішáлас’ волокýша / йакá мáла очкó на сóрок (с.Білка, Іванівський р-н) пор. ОЧІЯ.
ОЧКУРНЯ, -і Верхній край штанів, зашитий широким рубцем для втягування очкура. Держúс’/ Марíjе/ за очкурн’ý/ бо будý крутúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ОЧУНЯТЬ док. Одужати. Бýла слабá / а вжé очун’áла (м.Татарбунари).
Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н).
ПАЙ Певна частина зарплати рибалок, яку отримують за виловлену рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁЯ 1.
ПÁЙКА, -и ж. Кількість риби, яку розподіляють між собою рибалки після вилову за день (м.Вилкове, Кілійський
р-н).
ПАЙÓЛ ч. спец. Дошки на дні човна, по яких зручно ходити. Шоп не ходúт’ по дну лóдки / стáвлат’ пайóл (с.Білка, Іванівський р-н) пор. ПАЙÓЛИ.
ПАЙÓЛИ мн. спец. Дошки, які поставлені в кýбрику, передній частині човна, для пересування по ньому. Шче м’іц’н’í пайóли (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПАЙÓЛ.
ПÁЙЧИК заст. Людина, що найнялася рибалити у власника за певний пай, який залежить від вилову риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПÁКІЛ, -кола ч. Дерев’яний або залізний кіл, забитий в землю для припинання худоби. А йа там забúв пáк’іл і привйазáв тил’á (с.Лізинка, Іванівський
р-н; с.Долинське, Ананьївський р-н);
* Дерев’яний кілок, який забивають в стінку хати, щоб тримав край покрівлі (с.Завадівка, Березівський р-н);* Дерев’яна жердина, яку забивають у дно моря, лиману чи річки для прив’язування до неї рибальських снастей (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁКОЛ, пор. ПАР.
ПÁКОЛ -а ч. див. ПÁКІЛ Пáкол – такúй кусóк дéрева / шо забивáйут’ в ст’éнку / шоп крúшу піддéржував (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
ПАЛАНИДА, -и ж. іхт. див. ЛАКЕРДА (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАЛАТÁРИ мн. Виткані квітками пíлки, що прибивають під вікнами вздовж стіни. Палатáри вúйшли з мóди / а колúс’ / то ни вилúка хáта / шчо без палатáр (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
ПÁЛУБА, -и ж. 1. Пересувна будка на колесах, вагончик для трактористів;
2. Велика череп’яна миска (с. Калинівка, Кодимський р-н).
ПАЛЬ, -я ч. Межовий стовпець, закопаний на межі між землями двох колгоспів чи між ділянками лісгоспів Просúли ітú у ліс закóпувати пал’í / бо трéба в’ідбúти д’іл’áнки дл’а рýбки (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н).
ПАЛЬÓВКА, -и ж. Процес встановлення палíв для визначення меж між ділянками. Був на пал’óвц’і / та так заморúвс’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ПÁЛЬОК, -а ч. Частина рукавиці, призначена для одного пальця. Ти так пришúла той пáл’ок / шчо в’ін висúт’ йак кúшка (с.Лізинка, Іванівський р-н).
ПАЛЬТІСÁК -а ч. Довгий зимовий жіночий одяг на ваті. Пал’т’ісáк був ширóкий і дл’íнний / так шо ним мóжна було дитúну закýтат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н), Йійí пошúли новий пал’т’ісáк (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ПОЛЬТІСÁК, пор. ПАЛЬТІСÁНОК.
ПАЛЬТІСÁНОК, -нка ч. Верхній одяг. Ни нос’ат’ пал’т’ісáнк’ів та пал’т’ісáків (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ПАЛЬТІСÁК.
ПÁЛЬЦІ, -ів мн. Виступи в барабані 1 (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАЛЬЧИК: дамський пальчик, -ого -а Кімнатна рослина. Рожéв’і кв’íти дáмс’кого пáл’чика т’áнуц’а до сóнечка (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
ПАЛЯНИЦЯ, -і ж. Круглий із прісного тіста пиріг із сиром, капустою чи яблуками (с.Будеї, Кодимський р-н).
ПАЛЯТЬ, -ю, -єш 1. Бігати, ганяти, швидко йти. Пал’áйе дес’ ц’íлий ден’ / потóм прібіжúт’ і спат’ / а урóки нимá колú робúт’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н); Так пал’áйе скóро на гóру / йак молодúй див. також ПІРЯТИ 1, ШМАЛИТИ; 2. екс. Сильно ударяти. Йак пал’нý по руц’í (м.Татарбунари).
ПАН, -а ч. Сом вагою понад 10 кг. Пан попадáйіц’ц’а і на кручкú-самолóви (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ІПРÁК, МÓКА.
ПÁНА, -и ж. спец. Дерев’яна плішка, що затискає полотно коси (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
ПАНЄРА болг. Кошик, сплетений з верболозу, в якому переносять і перевозять різні овочі (Ізмаїльський р-н).
ПАНІДÓРА, -и ж. Помідора. Ц’óго гóду закатáла ог’іркú / пан’ідóри з свойéйі градúни (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
ПАНТРУВÁТИ Стерегти, наглядати когось чи щось, стежити за кимсь, пильнувати (с.Макаші, Б.-Дністровський
р-н; с.Станіславівка, Котовський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н); Пантрýй йігó / шоб не пройшóв (с.Гетьманівка, Савранський р-н).
ПАНУША, -і ж. рум. чи молд. Оболонка кукурудзяного початку. Понаб’ірáйімо сам’íх крáшч’іх панýш / та й начинáйімо плéсти корзúнки / лáпчики / або кружшкú на зéмл’у (с.Лиман, с.Білолісся, Татарбунарський р-н); Панýшами кóрмл’ат’ овéц’ / корóв / а рáн’ше робúли матрáси / на йак’íх спáли (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
ПАПÁНИК здріб.-пест. Батько. Папáник / мáма сказáла / шоб ти загнáв вíвц’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
ПАПАРÍЇ мн. Події з несподіваною розв’язкою. Йа був на тих папарíйах і було мен’í сóлодко й гáрно (с.Плахтіївка, Саратський р-н).
ПÁПОРА, -и ж. молд. бот. Рогіз (с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також ПÁПУРА.
ПÁПУРА, -и ж. молд. див. ПÁПОРА Набúв у плáвн’і пáпури та бýду плéсти кошóлки (м.Татарбунари); (с.Яськи, Біляївський р-н).
ПАПШÓЙНИСЬКО, -а с. див. ЛУЖÁНИ (смт.Ширяєво, Ширяївський р-н).
ПАПУШÓЙНИЩЕ 1. Місце, де кілька років підряд висівається папушóя (кукурудза). Пос’ійали типéр пшинúц’у на байракóвому папушóйнишч’і (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Поле, з якого зібрано кукурудзу. С’ігóдн’а вакáр пас череду на папушóйнишч’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); На папушóйнишч’і з’ібрáв ше три клумакá попшóйі (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).
ПАПУШÓЙНЯ, -я с. див. ЛУЖÁНИ Йа мáйу д’л’а корóви три гарбі папушóйн’а (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).
ПАПШÓЇНЯ, -я мн. див. ЛУЖÁНИ В’ід папшóйі лишáйіц’а папшóйін’а (с.Коси, Котовський р-н).
ПАПШОЇНЯ див. ЛУЖÁНИ (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).
ПАПУШÓЇТЯ див. ЛУЖÁНИ (с.Обжили, Балтський р-н).
ПАПУШÓЯ молд. Кукурудза. Так’í папушойí висóк’і аж стрáшно (с.Лиман, Татарбуранський р-н); Хл’іб у нас з жúта і папушóйі; Три дн’а пр’áтавса в папшóйі / а тадá був прикáз зр’íзати вс’у папшóйу (с.Нерушай, Татарбунарський р-н; Котовський р-н; Роздільнянський р-н; Ізмаїльський р-н; Красноокнянський р-н); Ой / та типéр же та й багáто сáд’ат’ папушóйі (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Йак зайшóв у папушóйу / вúшч’е головú (м.Татарбунари) див. також ПАПШÓЯ.
ПАПШÓЯ див. ПАПУШÓЯ Тіл’ки шчо папушóйу садúла в горóді (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Ми ц’óго гóду получúли на трудодéн’ по два к’ілá папшóйі (с.Олексіївка, Кодимський
р-н).
ПАР мн. ПАРІ Великий пакіл, що забивають у дно лиману для прив’язування до них човнів, щоб вони стояли на місці, коли тягнуть невід забити пар: прикріплювати мотузку одним кінцем до верхнього кінця пара, який знаходиться у воді, а другим кінцем – до чордакóвого бабóя у човні під час рибальства на розпóри (Овідіопольський р-н, Б-Дністровський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁХОЛ, ШÉЙНА, пор. ПÁКІЛ.
ПАРАЛÍЯ болг. Солом’яний чи фетровий бриль (Ізмаїльський р-н).
ПАРАСИНИК, -а ч. Чоловіча верхня сорочка, пошита з тканини темного кольору (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).
ПАРАСТÁС 1. Церковна відправа по вмерлому. Почáвс’а парастáс (с.Концеба, с.Гетьманівка, Савранський р-н); 2. Розкидані речі на столі, в хаті, розгардіяш. Що за парастáс на стол’í в хáт’і (с.Гетьманівка, Савранський р-н).
ПАРАТÁРИ молд. і рум. мн. Домотканий вузенький довгий шерстяний або конопляний килимчик, який вішають над лавою попід вікнами в хаті як шпалери (Балтський р-н; Біляївський р-н; Любашівський р-н; Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Бачили йакі у нас вис’ат паратáри на ст’ін’і? То йа виткала прошлуйу зимойу (с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ПІДВÍКНИКИ, ПІДВІКÓННИЦІ, ПІДВІКÓННЯ.
ПАРДИҐА, -и ж. див. БАРДИҐА Такý пардúґу собáц’і дав (с.Концеба, Савранський р-н).
ПÁРІС, -роса ч. Полотняне вітрило човна вбирáти пáріс Знімати вітрило (м.Вилкове, Кілійський р-н); одбити паросá Рибалити в нічну пору (м.Вилкове, Кілійський р-н); перекидáть паросá. див. ПЕРЕКИДÁТЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н); постáвить пáріс Підняти парус під час поїздки на човні (м.Вилкове, Кілійський р-н); пустити паросá нарозпáшку Відпустити хвостú парусів так, щоб вітер якнайбільше напинав їх (м.Вилкове, Кілійський р-н); чордакóвий пáріс Парус на чордаку човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАРÍСОК, -а ч. Здріб. до ПÁРІС (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАРÓК1, -ркá ч. Пара невеличких снопиків житньої соломи, очерету, зв’язаних докупи, для покриття даху будівлі. Жито, призначене на парки, молотиться так, щоб солома не ламалась. Шоп вшúли хáту / трéба к’іп с’ім парк’íв (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Йа вшивáв / а хлóпц’і подавáли паркú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ОКОЛÍТ.
ПАРÓК2 -ркá ч. Поле, на якому росло просо, просище (с.Бирносове, Фрунзівський р-н; с.Чигирин, Березівський
р-н).
ПАРТИҐА, -и ж. див. БАРДИҐА Хлóпчик держав в руц’í партúґу хл’íба (с.Гетьманівка, Савранський р-н; також в інших селах Савранського, Біляївського та Балтського районів).
ПÁРТІЯ, -ї ж. Косяк риби Ñ збивáтися в пáртію Зібратися великій кількості риби в одному місці (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАРТОМОНÉТ, -у ч. Гаманець. Партомонéт був пóвен грóшей (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ПОРТУМАНЄТ.
ПАРУБÓЧИТИ Парубкувати, проводити час з дівчиною. Івáн ужé почáв парубóчити (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також ПАРУБÓЧІТЬ.
ПАРУБÓЧІТЬ див. ПАРУБÓЧИТИ Ше рáно туб’í парубóч’іт’ (м.Татарбунари).
ПÁРЧИК, -а ч. Рибалка, який забиває в дно річки, лиману спеціальний кіл, пар (Овідіопольський р-н).
ПАС ч. Частина поля між паралельними дорогами чи лісосмугами (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
ПÁСИНКИ, -ів мн. Кукурудзяне лушпиння. Пáсинки / це в’ід бок’ів папшóйі лúсц’а (с.Коси, Котовський р-н).
ПАСИНКУВÁТИ, -ю, -єш Прополювати буряк (с.Коси, Котовський р-н).
ПÁСІЙКА, -и ж. див. БДЖÍЛЬНИК У нас називáйут і пáс’ійка / і бЖ’íл’ник (с.Коси, Котовський р-н).
ПАСІЙÓНИЙ, -а, -е Злий, сердитий. Він зробúвс’а такúй пас’ійóний / ни підхóд’ (с.Василівка, Миколаївський р-н); Не морóч йумý гóлову / а то в’ін починáйе пас’ійувáти (с.Лісничівка, Балтський
р-н).
ПАСІЮВÁТИ, -юю, -юїш Сердитися, злитися. І чогó то пас’ійувáти ?
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
ПÁСІЯ, -ї ж. Злість. Ни пáдай в пáс’ійу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Такá пáс’ійа вз’áла йогó (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ПÁСКІН, -а ч. Заплітка до коси. Ох / у йóго й к’íска булá з роговúм пáск’іном (с.Лізинка, Іванівський р-н).
ПАСКУДНИЦЯ, -і ж. Гадюка (Ананьївський р-н).
ПÁСМО, -а с. Одиниця виміру пряжі, що дорівнює десяти чúсницям (30 ниток), 4 пасма дорівнює 1 мíтку (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ПÁСЬМА, пор. ВАЛІВÉЦЬ.
ПАСОВИЦЯ, -і ж. Час, коли пасеться худоба (Ананьївський р-н).
ПÁСЬМА, -и ж. див. ПÁСМО Дéс’ат’ чúсниц’ бýде пáс’ма (с.Лиман, Татарбунарський р-н).
ПАТÉЛЬНЯ, -і ж. польськ. див. ДÉКО 2 Дай патéл’н’у або сковороду йайц’і засмáжити (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Жáрила картóшку на патéл’ні (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Слобідка, Кодимський р-н).
ПАТИК, -а ч. див. ВОРУШАЛО (с.Слобідка, Кодимський р-н).
ПАТИРИКА. –и ж. Палиця (с.Василівка, Біляївський р-н).
ПÁТКА, -и ж. Смужечка одного кольору, її роблять на доріжках, які стелять на підлогу. Р’ізнокол’орóв’і пáтки вигравáли на новúх дор’íжках (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
ПАТЛАВÁНКИ бот. Назва бур’яну (с.Плахтіївка, Саратський р-н) див. також ПАВЛИНКА.
ПАТЛАЖÁН ч. Помідора (с.Писарівка, Кодимський р-н) див. також ПАТЛАЖÁНА.
ПАТЛАЖÁНА див. ПАТЛАЖÁН (с.Писарівка, Кодимський р-н).
ПАТЛÁЧКА, -и ж. Швидкостиглий, ранній сорт вишень. Такá булá хорóша патлáчка і д’ітлахú зламáли (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н); Колú б патлáчка достúгла / напиклú б плич’íнд’ів з нúми (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
ПАТРИҐА, -и ж. Шматок хліба. Шматочок хліба – це патриґа / ан’і гр’інка хл’іба (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. ПАРТИҐА.
ПАТРИК див. БАРДИҐА.Вúнесе той патрúк / а нáда кáже дві кóпійі дукумéнта (с.Плахтіївка, Саратський р-н)
ПАТРИКА див. БАРДИҐА (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н; с.Дубиново, Савранський р-н).
ПАХÁ, -ú ж. Середня частина невода між верхами і сподами (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) брáти з пахóю Обережно брати матню густого невода, щоб не прорвати матню під час вибирання риби (м.Вилкове, Кілійський р-н); затрусúть пахý Потрусити рибу в матню, коли невід вибрали з води (м.Вилкове, Кілійський р-н); ставáть на пахý Брати руками і витрушувати пісок, траву та рибу з середньої частини матýли невода (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПАХНЮЩИЙ, -а, -е Пахучий. Ну ти й пахн’ýшчий // хто тебе так напашúв (с.Лізинка, Іванівський р-н).
ПÁХОЛ див. ПАР Це р’íвна пáлка / йакá забивáйец’а в дно óзера (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).
ПАЦ польськ. Цегла-сирець з суміші глини, піску, соломи, виготовлена ручним способом для будівництва, яка своїм розміром може бути в 3-4 рази більша за звичайну цеглину (с.Маяки, Біляївський р-н) див. також ПÁЦА, ПÁЦИ.
ПÁЦА, -и ж. див. ПАЦ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н), Мин’í д’л’а сарайа трéба зробúти дві тúшчі пац (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).
ПÁЦИ молд. мн. 1. див. ПАЦ Піч рóбиц’а із пáц’ів / грýба закладáйіц’а червóними пáциками (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Пáци виробл’áйуц’а в сп’іц’іáл’них фóрмах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Понáд 150 пáц’ів зробúв Микóла з бáт’ком (с.Жовтень, Ширяївський р-н); 2. Невеликі шматки глини. Пáци кидайут колú рóбл’ат хáту / а вонó висихáйе аж до вéрху (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 3. Цегла із землі (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).
ПÁЦИКИ здрібн. до ПÁЦИ 1-2.
ПАЦИТИ, -ю, -єш Зносити, терпіти, витримувати, переживати. Шоб ви знáли / шо йа пацúла на свóму вікý (с.Обжили, Балтський р-н); Багáто йа пацúла за св’íй в’íк (м.Татарбунари).
ПАЦÓРКИ мн. Разки дрібного намиста, тісно пов’язані навколо шиї. (с.Козацьке, Балтський р-н) див. також ПАЦЬÓРКИ.
ПАЦЮК, -а ч. Підсвинок (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Стара Царичанка, Б-Дністровський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
ПАЦЬÓР рідко див. ПАЦÓРКИ (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ПАЦЬÓРИТИ, -ю, -иш Круто прясти нитки. Зимóйу і ночáми пац’óрим (с.Концеба, Савранський р-н).
ПАЦЬÓРКИ, -ів мн. див. ПАЦÓРКИ Др’ібнéн’ке намúсто / то у нас пац’óрки (с.Коси, Котовський р-н); На шúйі пац’óрки вис’áт (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ПÁЧІСКА, -и ж. Вичіска з кýкли, найкращого і найдовшого волокна прядива (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
ПАЧІСКИ мн. Другий сорт конопляного волокна (с.Гетьманівка, Савранський
р-н) пор. ПÓЧІСКИ.
ПАШÉННА у ролі ім. Вимазана і добре випалена яма у вигляді глечика завглибшки 2½ – 3 м з горловиною, верхньою частиною ями, завширшки приблизно 1 м та долішньою до двох метрів для зберігання взимку різного збіжжя див. також горлóва яма (с.Кохівка, Ананьївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також ГОРЛÓВИЙ.
ПАШТАРМÁКИ див. БАРМАКИ 2. А х’íба дúвл’уц’а за цúми паштармáками / а добр’і вúла бýли (с.Лиман, Татарбунарський р-н) пор. БАШТАРМÁК.
ПАЮВÁТИ заст. Найматися рибалити у власника рибальських снастей (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПÁЯ, -ї ж. 1. див. ПАЙ (м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. див. ÓПОЛОНЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПЕЛÉХАТИ Обривати фрукти чи овочі без дозволу господаря (с.Василівка, Миколаївський р-н).
ПÉЛИХИ мн. знев. Волосся. Роспустила пелихи свойі аж по нос’і достайут / шче кажут патл’і. Низґраба ни вмійе зачисатис’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н).
ПЕРЕБÉНДЮВАТИ Перебирати, коверзувати, вередувати (с.Кохівка, Ананьївський р-н).
ПЕРЕБИВÁТЬ, -ю, -їш Пересипати, найчастіше рибу, виловлену влітку, шматочками криги в кошиках чи дерев’яних ящиках, щоб вона не псувалася (Овідіопольський р-н;
Б-Дністровський р-н).
ПЕРЕБІГÁТЬ, -ю, -їш Переїжджати човнами рибалити на інше місце (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПЕРЕБІРÁТЬ, -ю, -їш Очищати сітки, виплутуючи з них рибу чи водорості після рибальства для подальшого їх сушіння (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПЕРЕБÓРКА: брáть в перебóрку Стелити мокрий невід на березі для сушіння після рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПЕРЕБРÓСКА, -и ж. Жіноча кофточка з резинкою у поясі. Мала йа д’івчинойу перебрóску (с.Лісничівка, Балтський
р-н).
ПЕРЕБУТЛЯТИ Збовтати, потолочити (с.Козацьке, Балтський р-н; с.Дубиново, Савранський р-н).
ПЕРЕВÁЛ, -у ч. 1. Глибоко переорана чи перекопана земля; 2. Один раз переорана цілина. Зробúв перевáл п’ід бáчу // óс’ін’у рóбимо перевáл плантáжним плýгом / шоб до веснú земл’а намокла (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ПИРИВÁЛ.
ПЕРЕВÁЛИ, -ів мн. Різновид проходу в грубі. П’іч в грубі можна робит’ перевáли вмéсто кирнúчок (с.Білка, Іванівський р-н); див. також КИРНИЧКИ.
ПЕРЕВÁЛКА, -и ж. див. ВÁЛКА (Миколаївський р-н).
ПЕРЕВОДНЯ, -і ж. іхт. Гібрид чечуги з севрюгою. Пéред запрéтом ловúлас’ самá переводня (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ПЕРЕГОВÓРЩІК, -а ч. Перекладач. Н’íмц’і мáли свойíх переговóршч’ік’іу (м.Татарбунари).
ПЕРЕГÓНКА, -и ж. Третя оранка перед посівом якоїсь культури (с.Чигирин, Березівський р-н).