Про проведення дослідно-експериментальної
| Вид материала | Документы |
- Про завершення організаційно–прогнозувального етапу дослідно-експериментальної роботи, 652.96kb.
- Інформація про кількісні показники реалізації дослідно-експериментальної роботи й інноваційної, 139.55kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 367.52kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни «інститут інноваційних технологій, 228.27kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни «інститут інноваційних технологій, 28.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни «інститут інноваційних технологій, 142.44kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни «інститут інноваційних технологій, 260.87kb.
- Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних,, 529.81kb.
- Програма дослідно експериментальної роботи за темою, 310.95kb.
- Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком", 553.28kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
28.09. 2007 №_860__
Про проведення дослідно-експериментальної
роботи на базі навчально-виховного комплексу “Надія”
“Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад № 275” м. Одеси
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2001 року № 25 у навчально-виховному комплексі “Надія” “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад № 275” м. Одеси проводилася дослідно-експериментальна робота за темою “Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості”.
Відповідно до мети дослідження, створено систему освітньо-виховних умов для здійснення неперервності та виховання дітей дошкільного та шкільного віку, розроблена оптимальна організаційно-педагогічна модель інтегрованого навчального закладу, який забезпечує неперервність, наступність, та спадкоємність між дошкільним та загальноосвітнім навчальними закладами.
Дана модель навчального закладу була представлена в АПН України (2005, 2006 роки), на районних, міських конференціях і семінарах, а також на сторінках педагогічної преси.
У зв’язку з необхідністю продовження дослідно-експериментальної роботи з реалізації особистісно-орієнтованої педагогіки як перспективного напряму у створенні школи третього тисячоліття
НАКАЗУЮ:
- Прийняти до відома Доповідну записку про результати дослідно-експериментальної роботи за темою “Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості” (додаток 1).
- Затвердити Заявку (додаток 2), Програму дослідно-експериментальної роботи за темою “Проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в становленні школи третього тисячоліття” на 2007-2019 роки (додаток 3) та Календарний план дослідно-експериментальної роботи на 2007-2008 навчальний рік (додаток 4).
- Підтримати клопотання управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації (лист від 20.06.07 №1-03/792), Комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (додаток 5) щодо продовження дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів –дошкільного закладу №275” м. Одеси.
- Призначити науковим керівником експерименту Беха Івана Дмитровича, доктора психологічних наук, дійсного члена АПН України, директора Інституту проблем виховання АПН України (за згодою); науковими консультантами: Богуш Аллу Михайлівну – завідувачку кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету, доктора педагогічних наук, дійсного члена АПН України, професора (за згодою); Кириленко Світлану Володимирівну – начальника відділу моніторингу освітньої діяльності та педагогічних інновацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, кандидата педагогічних наук.
5. Управлінню освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації (Демченко Д.М.) забезпечити необхідні умови та надавати практичну допомогу педагогічному колективу навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.
- Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Кудін А.В.):
- Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси у виконанні завдань експерименту протягом 2007-2019 років.
- Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси у виконанні завдань експерименту протягом 2007-2019 років.
6.2. Заслухати звіт про роботу експериментального навчального закладу у червні 2008 року.
7. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України
www.mon. gov.ua.
8. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.
Міністр С.М. Ніколаєнко
Додаток 1
до наказу МОН України
від _____________ № ____
Доповідна записка
Про результати
дослідно-експериментальної роботи
на базі НВК “Надія” “Загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2001 року № 25 у НВК “Надія” “Загальноосвітня школаІ – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси проводилася дослідно-експериментальна робота за темою “Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості”. Відповідно до мети дослідження, спрямованого на створення системи освітньо-виховних умов для здійснення неперервності, спадкоємності у навчанні та вихованні дітей “дитячий садок – загальноосвітня школа”, завданнями дослідно-експериментальної роботи було визначено:
- розкрити сутність, структуру і особливості категорій “неперервність, наступність і спадкоємність” у навчально-виховному процесі;
- визначити критерії і показники інтелектуального розвитку дітей різних вікових груп;
- розробити оптимальну організаційно-педагогічну модель інтегрованого навчального закладу інноваційного типу “загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад”, яка забезпечить неперервність, наступність та спадкоємність між двома ланками освіти та ліквідує труднощі адаптації дітей до шкільного життя, навчання;
- експериментально встановити шляхи і умови, які сприяють успішному становленню освіченої особистості, розвитку її духовної культури, вдосконаленню фізичної природи, зміцненню психічного здоров’я;
- дати науково обґрунтовані рекомендації з проблеми неперервності, наступності та спадкоємності навчання і виховання дітей від дошкілля до випускних класів.
Розвиток навчального закладу здійснювався на принципах науковості, системності, послідовності, наступності; демократизму, гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу, індивідуалізації та диференціації навчання і виховання, впровадження принципів національної спрямованості, багатомовного (українська, російська, англійська, німецька мови) і полікультурного навчання, прилучення дітей до національних і загальнолюдських цінностей, відкритості соціальним змінам, підготовки до професійного становлення, створення умов для валеологічного, екологічного та фізичного виховання.
Дослідно-експериментальна робота носила системний характер, охоплювала усі підсистеми навчального закладу і складалася з таких етапів:
підготовчий (2001 – 2002 н. р.), у ході якого визначено проблему, тему дослідження, обґрунтовано її актуальність, обсяг експериментальної роботи. Формувалося позитивне ставлення учасників освітнього процесу до майбутніх змін; розроблялися науково-методичні та діагностичні матеріали; підготовлено концепцію та програму дослідно-експериментальної роботи, удосконалювалася нормативна база НВК; визначалися організаційні форми періодичності, обсягу номенклатури дослідно-експериментальної діяльності, види етапного контролю відсліжування результатів;
діагностико-концептуальний та організаційно-прогнозуючий етапи (2002 - 2004 н. р.), у процесі реалізації яких створено необхідні умови (кадрові, організаційні, матеріально-технічні, інформаційні, фінансові) для проведення дослідження; сформовано творчі групи з числа вчителів, а також контрольні та експериментальні групи з числа вихованців дитячого закладу та учнів школи; визначено зміст їх діяльності, проведено спеціальну підготовку для подальшої роботи, зокрема, звернуто увагу на оволодіння вихователями психодіагностичними методиками і технологіями розвитку природних здібностей вихованців; розроблено науково-методичне забезпечення їхньої діяльності: наскрізні авторські програми з інформатики, логіки, економіки, англійської мови, шахів, народних ремесел; проведено діагностику навчальних можливостей дітей, виявлення їх особистісних особливостей, динаміку розвитку навчальних умінь і навичок; здійснено розподіл управлінських функцій, посадових обов’язків адміністрації, вчителів і вихователів, які беруть участь у експериментальній роботі, наукових керівників і консультантів;
розвивально-формуючий етап (2004 - 2005 н. р.) передбачав розробку програм, методик, впровадження у практику роботи навчального закладу нового змісту освіти, системи заходів із вдосконалення освітньої вертикалі з трирічного до 17-тирічного віку; створення освітнього простору, забезпеченого «інноваційним компонентом»; на цьому етапі проведено оцінку ефективності обраних шляхів і засобів вирішення досліджуваної проблеми: виходячи із результатів попередньої апробації авторських програм, інноваційних технологій і методик, на основі аналізу проміжних результатів моніторингових досліджень, даних контрольних зрізів вносилися доповнення і зміни у програму дослідно-експериментальної роботи;
узагальнюючий етап (2005 - 2006 н. р.), завданнями якого передбачено здійснення теоретично-методологічного, кількісно-якісного аналізу та узагальнення і впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи; проведення апробації оптимальної організаційно-педагогічної моделі інтегрованого навчального закладу інноваційного типу «загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад», яка забезпечить неперервність, наступність та спадкоємність між двома ланками освіти та ліквідує труднощі адаптації дітей до шкільного життя, навчання; організація роботи консультативних пунктів із проблеми дослідження для батьківської громадськості та педагогічних працівників. На цьому етапі проведено оформлення результатів експериментального дослідження, підсумковий звіт, організовано поширення накопиченого у ході експерименту досвіду серед педагогічних працівників навчальних закладів м. Одеси та Одеської області шляхом проведення науково-практичних конференцій і семінарів; підготовлено порівняльні характеристики усіх параметрів діяльності НВК з іншими навчальними закладами області та України;
перспективно-діяльнісний етап (2006 – 2007 н.р.) передбачав розробку спадкоємної програми між навчальними закладами (ліцями, НВК і вищими навчальними закладами м. Одеси), втілення і апробацію розроблених програм у практику роботи інших навчальних закладів регіону.
Науково-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи здійснювалося через науково-методичний центр, діяльність соціально-психологічної служби, творчих груп учителів шляхом проведення спільних педагогічних нарад, тижнів педагогічної майстерності між дошкільною та шкільною ланками, розробки рекомендацій вчителям і вихователям тощо, які складають основні структурні компоненти методичної служби НВК.
Управління навчально-виховним комплексом в умовах проведення дослідно-експериментальної роботи здійснювалося шляхом ефективного відбору змісту, форм і методів роботи, підґрунтям якої став глибокий аналіз, що передбачав прогнозовані, планові зміни в управлінні педагогічним процесом.
Психологічний супровід дослідно-експериментальної роботи здійснювався соціально-психологічною службою і спрямовувався на забезпечення послідовності всіх ланок НВК, зорієнтованих на психологічний розвиток вихованців, і реалізувався через початкову – визначення за допомогою діагностичних методик готовності вихованця до систематичного учіння - та кінцеву мету – формування психологічної готовності особистості до соціалізації (особистого, соціального, професійного самовизначення).
Психологічною службою здійснено експертизу діагностичного, корекційного та психотерапевтичного інструментарію, що застосовується в системі освіти України і на цій основі розроблено програму психологічного супроводження експерименту, забезпечено контроль за динамікою психічного розвитку вихованців, за розвитком учнів, які мають загальні або спеціальні здібності і на цій основі вироблено практичні рекомендації.
Психологічна служба відстежувала особливості психічного розвитку дитини, сформованість певних психологічних новоутворень, співвідношення рівня розвитку знань, умінь, навичок, особистісних та міжособисгісних особливостей віковим орієнтирам, вимогам суспільства тощо.
Провідним методом дослідження став природний експеримент, який дозволив, з одного боку, вивчити рівень загального та інтелектуального розвитку дитини у групі однолітків, з другого – одночасно вирішувати навчально-виховні задачі, зокрема, з підготовки дітей до наступного шкільного періоду (дошкільнят до систематичного навчання, учнів 3-го класу - до ІІ-го ступеня шкільного навчання, випускників 9-го класу до ІІІ-го ступеня). Під час експерименту спеціально створювалися умови, за якими виявлявся зв’язок між психічними явищами та різними психологічними умовами їх виникнення і походження.
Під час експерименту використовувалися методи спостереження, анкетування, бесіди, аналіз продуктів дитячої діяльності (робочі зошити, вироби, малюнки тощо).
Основним психодіагностичним інструментарієм були тести (тести-опитувальники, тести-завдання і проективні тести), призначені для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей дітей.
Масштабні тестові обстеження стали можливими завдяки:
- проведенню семінарів, ділових ігор, консиліумів, спільних розв’язань діагностичних проблем, що сприяють підвищенню психологічної культури адміністрації та педагогічного колективу;
- формуванню тестотеки, яку складають адаптовані методики з вивчення інтелектуального і особистісного рівня дошкільнят та учнів, міжособистісні стосунки у класних колективах;
- спеціально розробленій програмі підготовки, організації, проведення комп’ютерної обробки результатів тестових обстежень;
- проектуванню системи модульно-розвивального навчання, у якій початковим і обов’язковим етапом контролю за розвитком особистості кожної дитини і вчителя (вихователя) є психодіагностичні обстеження.
Особлива роль у проведені діагностики відводилася періоду дошкільного дитинства, який є надзвичайно важливим у становленні майбутнього учня. Значну увагу приділяли формуванню психологічної готовності дитини до шкільного навчання, складовими якої є інтелектуальна, фізична та суб’єктивна готовність.
Для діагностики готовності дитини до систематичного навчання використовували методики, що вивчають індивідуальні особливості її розвитку : тести інтелекту Л.А.Венгера “Порівняння за формою”, Ф.Тудинаф “Намалювати людину”, модифікаційний тест Г.Айзенка, “Графічний диктант” Д.Б.Ельконіна, прогресивні матриці Равена тощо.
Починаючи з дитячого садка, щорічно проводилися обстеження інтелектуального потенціалу дітей, особистого розвитку і міжособистісних стосунків у групах та класах. Діти старших груп проходять тестування за методиками, що визначають їх інтелектуальний рівень: “Послідовні малюнки”, “П’ятий зайвий”, “Прогресивні матриці Равена”, “Батарея тестів Дзейка”:
Серед учнів початкової ланки проводилося психо-діагностичне вивчення індивідуально-типологічних особливостей, мотиваційної, емоційно-вольової, пізнавальної сфер. Адже сучасний першокласник - це учень шестирічного віку. Підготовка до школи, подолання відставання у розвитку окремих систем, його оздоровлення перед школою - це запорука успішної адаптації учня.
Для початкового знайомства з дитиною використовували тести шкільної зрілості Керна-Йорасека. Та методику готовності до шкільного навчання Замбивичюне. Заключним тестовим обстеженням готовності дитини до систематичного навчання був комплекс психолого-педагогічних тестів Г.Ф.Кумаріної.
Учні основної і старшої школи залучалися до тренінгово-розвивальних занять, спрямованих на вивчення та удосконалення лідерських якостей, потреби у самовираженні, у здатності до самоорганізації, вироблення вміння самопрезентації
У модулях 5-7, 8-11-х класів використано прогресивні матриці Равена, призначення яких - виявлення рівня інтелектуального розвитку особистості: здатності до цілісного сприйняття, уміння логічно мислити, розкриття істотних зв’язків між предметами та явищами.
Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що при цілеспрямованій роботі з розвитку пізнавального інтересу й інтелектуальної готовності дітей до шкільного навчання важливо збуджувати їх пізнавальну активність, що проявляється в запитаннях, діях.
Дані визначення рівня пізнавального інтересу в групах дошкільного навчального закладу (експериментальна група) і дітей, які виховувалися поза ним (“сторонні” діти, контрольна група) подано у таблиці 1.
Таблиця 1
-
рівні інтелектуального розвитку:
експериментальна група (вихованці дошкільного закладу)
контрольна група («сторонні» діти)
високий
42%
19%
достатній
36%
26%
середній
15%
27%
низький
7%
28%
На основі отриманих результатів зроблено такі висновки: у дітей, які не перебували у дошкільному закладі, стихійно сформовані операції порівняння, узагальнення та інші, але вони мають елементарний характер.
Критерієм зарахування до класу підвищеного інтелектуального розвитку є показник 10, вищий за 130 балів, тобто показники “дуже високий” і “досить високий” за методикою Векслера, а за методикою Кеттела - рівні “середній” і вище.
Отримані результати подано у таблиці 2: (4-й класи -2005-06 н.р.; 5-й кл. - 2006-07 н.р.)
Таблиця 2
| р  івень клас | високий | достатній | середній | низький |
| 4-а | 45% | 42% | 9% | 4% |
| 4-6 | 46% | 41% | 8,5% | 4,5% |
| 5-а | 38% | 44% | 10% | 8% |
| 5-6 | 41% | 48% | 9% | 2% |
Висновок: для успішного формування у дітей пізнавальних установок необхідно створювати відповідні умови, зокрема:
- правильне співвідношення нового та відомого матеріалу; те, що невідомо, не може спричинити запитально-пошукового ставлення, але й те, що добре відомо – також не цікаво;
- можливість використання дітьми власної ініціативи й активності для творчого перетворення предметів і явищ навколишньої дійсності;
- підтримання інтересу та досягнутого успіху в діяльності дітей;
- відкриття практичного матеріалу, що вивчається, його застосування в житті людей;
- забезпечення активної позиції дитини (учня і дошкільника) у засвоєнні знань, використовуючи спостереження та інші види діяльності.
Рівні сформованості пізнавальних інтересів, як основи інтелектуальної діяльності дитини, визначили на основі відповідних критеріїв:
високий рівень розвитку інтелектуального компоненту характеризується тим, що дитина має знання в межах вимог програми (ДНЗ, або конкретного класу школи); при цілеспрямованій роботі з розвитку пізнавального інтересу й інтелектуальної готовності дітей до шкільного навчання важливо збуджувати їх пізнавальну активність, що проявляється в запитаннях, діях;
середній рівень – сформовані знання відповідно до вимог програми, але не завжди використовують їх пізнавальної ситуації; такі учні потребують допомоги вихователя-вчителя у вигляді додаткових запитань чи пояснень;
низький рівень – знання носять поверховий характер, використання їх незначне; як правило, не розуміють завдання, додаткові пояснення вчителя (вихователя) не сприяють розумінню смислу завдання; пояснення власних дій відсутнє.
Порівняльні дані результатів у групах експериментальній і контрольній групах подано у таблиці 3.
Таблиця 3
| рівні інтелектуального розвитку | експериментальна група | контрольна група |
| високий | 42% | 19% |
| достатній | 36% | 26% |
| середній | 15% | 27% |
| низький | 7% | 28% |
На підставі отриманих показників нами розроблено характеристики рівнів сформованості інтелектуального розвитку дітей на кожному віковому етапі, за якими проведено діагностично-корекційну роботу.
Основні результати проведеного обстеження дозволили зробити висновки: у “сторонніх” дітей при навчанні за звичайною програмою дошкільних закладів стихійно сформовані операції порівняння, узагальнення та інше, але вони мають елементарний характер.
Даний висновок підтверджується результатами діагностики рівня адаптованості дитини до школи. Випускники дошкільного навчального закладу №275 адаптуються до навчання значно швидше, ніж ті, які його не відвідували.
У молодшому шкільному віці пам'ять стає свідомо регульованою. Зацікавленість дитини у шкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація - необхідна умова розвитку пам’яті. Для учнів 4-х класів при переході до середньої ланки запропоновано діагностику для дослідження різних видів пам’яті (зорової, слухової, логічної, наочно-образної). За результатами досліджень мотиваційної сфери, серед учнів 4-х класів достатньо високий пізнавальний мотив мали 57% (57 опитаних), достатній - 21%.
На основі вивчення результатів інтелектуального потенціалу виявлено учнів, які мають схильність до інтелектуальної діяльності (діти з дуже високими показниками). Для них в об’єднанні працює “Гурток обдарованої дитини”, метою якого є розкриття потенціалу дитини, розвиток її здібностей.
Психологами НВК організовано і проведено семінари-практикуми для вчителів за темами: “Психологічні особливості мотивації учіння та формування пізнавального інтересу учнів”, “Неперервність, наступність та спадкоємність освіти дітей у дошкільному навчальному закладі та початковій школі”, “Психологічна готовність учнів до навчання у школі ІІ ступеня”, “Стимулювання навчальної активності учнів молодшого шкільного віку”, “Чинники забезпечення наступності навчально-виховної роботи у дитячому садку та школі”, “Інтелектуальний розвиток старшого дошкільника як фактор успішності системного навчання”.
З метою ефективної розстановки педагогічних кадрів в НВО “Надія” модифіковано методики: визначення особливостей темпераменту особистості педагога (за методикою Г.Айзенка); вивчення індивідуального стилю діяльності (методика А.К.Маркової); шляхи виходу з конфліктних ситуацій (методика К.Томаса); виявлення типу орієнтованості педагога на навчально-дисциплінарну або особистісно орієнтовану модель (методика Л.Кіяшко); виявлення типу орієнтованості педагога на різні сторони педагогічного процесу (методика Е.А.Климова).
З метою вирішення завдання активізації зусиль педагогічного, учнівського та батьківського колективів на формування єдиних вимог до учня, розвитку якостей та рис духовно багатої та здорової особистості проведено батьківські збори у всіх класах НВК: “Вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини”, “Відповідальність батьків за збереження здоров’я дітей”, “Типові помилки в сімейному вихованні. Як їм запобігти?”, “Мова дорослих – взірець для наслідування”, “Правильний вибір професії та її значення для держави й особистості”, загальношкільна батьківська конференція з проблеми дослідження.
Дієвою формою реалізації основних завдань дослідно-експериментальної роботи стало впровадження спеціальних навчальних курсів.
За період проведення дослідно-експериментальної роботи у навчальний план основної і старшої школи вводилися курси та спецкурси з інформатики, розвитку логічного мислення, з музичного виховання, шахів.
Пріоритетним напрямом дослідно-експериментальної роботи є науково-дослідницька робота учнів. Учителі-предметники активно проводили роботу з обдарованими дітьми, яка була направлена на внутрішню диференціацію та індивідуалізацію навчання з орієнтиром на здібних дітей. Результатом цієї роботи стала участь дітей в районному та міському етапах предметних олімпіад з базових дисциплін, конкурсі знавців рідної мови ім.П.Яцика та секціях МАН.
Організація позакласної та позашкільної роботи в умовах експерименту відбувалася у напрямі формування загальнолюдських і національних цінностей. Створена виховна система набула узагальнюючого характеру, до її удосконалення долучилися психологічна і методична служби НВК, методичні об”єднання класних керівників. Впровадження концепції освітньої діяльності НВК “Надія” є основним наповненням змісту роботи гуртків і секцій. Вчителями, які знаходяться у постійному пошуку, створено авторські навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, зокрема, “Концепція наступності навчально-виховної роботи у НВК “Надія” (авт. Тара рака Т.В.), “Диференціація навчання на уроках української мови” (авт. Августинська С.В.), “Розвиток інтелекту дитини через математику” (авт. Августинська С.В.), “Комп’ютер як засіб розвитку творчого потенціалу дітей у НВК “Надія” (авт. Шмакова І.О.), “Педагогіка толерантності як засіб вивчення англійської мови” (авт. Ю.Тодорцева, О.Окончук), “Робота над загадкою” (авт. Л.Пудовкіна), “Основы прогарммирования в Visual Basic” (ав. В.Пенко, О.Геренко) та інші.
Реалізація організаційно-педагогічної моделі інтегрованого навчального закладу інноваційного типу “загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад”, становлення системи неперервності, наступності та спадкоємності навчання і виховання дітей від дошкілля до випускних класів сприяли тісній співпраці та просвітницькій роботі педагогічного і батьківського колективів у реалізації проекту.
Дослідно-експериментальна робота ґрунтувалася на постійній діагностиці рівнів сформованості інтелектуального розвитку учнів різних вікових груп, що дало можливість вести мову про позитивні тенденції у динаміці їх поведінки та відповідальності.
Впровадження програми соціально-педагогічних заходів з метою успішного становлення освіченої особистості, розвитку її духовної культури, вдосконалення фізичної природи, зміцнення психічного здоров’я під час дослідно-експериментальної роботи за темою “Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості” дало можливість педагогічному колективу гімназії досягти певних результатів, позитивних змін у:
- вихованні соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення;
- участі учнів у створенні дитячих проектів, акцій, активному залученню батьківської громадськості до розв’язання проблем міста, району;
- особистісно орієнтованому підході до системи виховання учнів та вихованців НВК.
Створена та апробована організаційно-педагогічна модель інтегрованого навчального закладу інноваційного типу “загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад” представлена в АПН України, на районних, міських, всеукраїнських конференціях, семінарах, педагогічних ярмарках України та у Чеширському графстві (Великобританія). Зацікавленість досвідом роботи спонукала викладачів школи м. Бікертон та лінгвістичного коледжу Бішпоп Хібер до організації візиту педагогів, дітей та їх батьків до України.
Матеріали дослідження представлено на сторінках педагогічної преси – часописах “Директор школи”, “Позакласний час”, “Світ виховання”.
Педагогічний інноваційний досвід експериментальної діяльності дає можливість на засадах апробованої системи неперервного навчання і виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи створити новоутворення у вигляді розгалужених структур і моделей, які, взаємодоповнюючи і взаємопроникаючи одна в одну, створюють стійку систему поступально-висхідного формування особистості, що є пріоритетним критерієм власного розвитку особистості учня НВК та педагогічного колективу в цілому.
Додаток 5
до наказу МОН України
від__________№_______
Витяг
з протоколу №24 засідання Комісії з проблем
виховання дітей та учнівської молоді
Науково-методичної ради з питань освіти