Про проведення дослідно-експериментальної

Вид материалаДокументы

Содержание


Міністерства освіти і науки України
Голова комісії
ЗАЯВКА на проведення дослідно-експериментальної роботи
Теоретико-методологічною основою експерименту
Головними завданнями навчального закладу – школи третього тисячоліття є
Основний метод дослідження - комплексний експеримент.
Очікувані позитивні результати та форми їх подання
Додаток до наказу
Подобный материал:
1   2   3

Міністерства освіти і науки України



від 3 липня 2007 року


Слухали про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу “Надія” “ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ №275” м. Одеси за темою «Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості» та продовження експерименту за темою „Проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в становленні школи третього тисячоліття” (директор Тарарака Т.В.).

Ухвалили схвалити результати дослідно-експериментальної роботи за темою «Неперервність навчання та виховання дітей від дошкільного віку до випускних класів школи, поступально-висхідне формування особистості» та підтримати ініціативу педагогічного колективу навчально-виховного комплексу “Надія” “ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ №275” м. Одеси (директор Тарарака Т.В.; науковий керівник Бех І.Д., директор Інституту проблем виховання АПН України, доктор психологічних наук, академік АПН України) щодо продовження дослідно-експериментальної роботи за темою «Проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в становленні школи третього тисячоліття».

Доручити відділу моніторингу освітньої діяльності та педагогічних інновацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти підготувати проект наказу МОН України про продовження експерименту та відзначення роботи директора Тарараки Т.В., за досягнуті успіхи в управлінні інноваційним навчальним закладом і значний внесок у реформування галузі освіти України.


Голова комісії,

академік АПН України І. Д. Бех


Секретар комісії С.В. Кириленко


Підпис нач. відділу моніторингу освітньої

діяльності та педагогічних інновацій

Інституту інноваційних технологій і змісту освіти

МОН України

А.Г. Доній, начальник відділу кадрів


Додаток

до наказу МОН України

від "_28/09__"________2007 року №_860___


ЗАЯВКА

на проведення дослідно-експериментальної роботи

за темою

Проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в становленні школи третього тисячоліття”

на базі навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси


Актуальність дослідження

Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, зближенням націй, народів і держав, їхніх освітніх систем; відбувається процес переходу людства від індустріальних до сучасних науково-інформаційних технологій, які базуються на інтелектуальній власності та зумовлюються рівнем наукового потенціалу країни.

Це характерно і для України, яка нині знаходиться у новій соціальній реальності, що вносить принципові зміни і в механізми людської взаємодії, й у визначення пріоритетності життєвих цінностей та ідеалів. Зміни в суспільній свідомості, у ставленні суспільства до освітньої сфери викликали появу нової освітньої парадигми, сутність якої полягає, з одного боку, у розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, соціальної відповідальності особистості, а з іншого, у балансі морально-етичних, розумових, емоційних і фізіологічних компонентів індивіда.

Вирішення поставлених завдань вимагає розробки сучасної освітньої інфраструктури, впровадження новітніх методик і методологій, потребує нових інструментів для планування, аналізу, управління та оцінювання результатів освітньої діяльності; перенесення акценту з традиційної на особистісно орієнтовану парадигму.

Оскільки метою особистісно орієнтованої освіти є створення оптимальних умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, які здійснюються відповідно до стійкої системи гуманістичних особистісних цінностей, тому важливо не стільки формувати й виховувати особистість, скільки виявляти, підтримувати і розвивати Людину в людині; формувати у неї механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідні для становлення самобутнього особистісного образу, а також забезпечити діалогічний, безпечний засіб взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією.

Іншими словами, особистісна орієнтація (на відміну від індивідуальної чи соціальної) освітнього процесу – це цільова, змістова та процесуальна інтеграція, яка повинна спиратися на розуміння того, що на сучасному етапі суспільно-історичного розвитку людства цілі добробуту індивіда, суспільства і держави більше співпадають, а ніж суперечать одна одній. Збіг у цьому випадку – не тотожність, а системний зв’язок таких цілей.

До цілей особистісно орієнтованої освіти відносять створення умов для розвитку творчої, моральної, інноваційної особистості, формування творчих, моральних, інноваційних стосунків у системі “особистість – суспільство – держава – природа”.

Створити такі системи, як свідчать дослідження науковців і підтверджує практична діяльність педагогічних колективів навчальних закладів України, можливо в умовах інноваційного навчального закладу, школи третього тисячоліття.

Актуальність створення й організації діяльності навчального закладу - школи третього тисячоліття визначається місцем освіти як основи розвитку особистості, суспільства, нації та держави.

Оскільки саме освіта в сучасному розвитку держави спрямовується на відтворення і нарощення інтелектуального, духовного та економічного потенціалу суспільства, першочерговими завданнями «школи майбутнього» є створення умов для розвитку особистості, творчої самореалізації кожного учня, виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.

Розробляючи модель школи третього тисячоліття, важливо виходити з того, що:
  • освіта ХХІ століття оновлюється і змінюється динамічно, однак, як і раніше, абсолютною цінністю суспільства залишається особистість, а метою освіти – її розвиток; при цьому системоутворюючим фактором перебудови системи освіти повинно стати становлення і розвиток 12-річної школи;
  • освіта є головним капіталом людини в інформаційному суспільстві і головною умовою її самовизначення, саморозвитку, самореалізації;
  • головна тенденція світового простору – перехід до якісної освіти – потребує нових орієнтирів розвитку національної освіти, а саме:

= розуміння освіти як цілісної системи;

= формування нового мислення (відкритості, креативності, гнучкості, рефлексивності тощо);

= гуманізації освіти (змісту, форм, методів, взаємин тощо).

Саме тому, основною метою експерименту є проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в умовах школи третього тисячоліття; розробка і реалізація особистісно орієнтованої освіти як системи діяльності.

Актуальність дослідження з проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в умовах школи третього тисячоліття підтверджується аналізом стану проблеми у педагогічній практиці. Вивчення показало, що у шкільній практиці створюються різні моделі майбутньої школи, однак цілі їхньої діяльності сформульовано на засадах гуманної особистісно орієнтованої педагогіки.


Об'єктом експериментальної роботи виступають учасники освітнього процесу навчально-виховного комплексу “Надія” “Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси: учні, батьки, педагогічний колектив.

Предметом експериментальної діяльності є процес проектування особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в умовах школи третього тисячоліття.

Гіпотеза експериментальної роботи полягає у припущенні, що ефективність діяльності інноваційного навчального закладу – школи третього тисячоліття підвищується, якщо будуть забезпечені такі умови:
  • оновлено зміст освіти, в першу чергу, вивчення мов, забезпечено інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес, реалізацію загальноінтелектуальних компетенцій у предметному змісті та структуризацію змісту освіти (система освітніх модулів);
  • впроваджено інноваційні форми організації освітнього процесу, у тому числі проектну, дослідницьку, дистанційну з урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей дитини;
  • впроваджено психолого-педагогічні технології розвитку здібностей і компетенцій дитини на основі використання активних форм навчальної діяльності; діагностики й атестації;
  • забезпечено педагогічні умови для розвитку, самовдосконалення і самовизначення особистості на основі партнерства вчителів, учнів та громадськості, які у відповідному соціальному та фізичному середовищі вирішують проблеми інтелектуального, духовного, фізичного, психічного та соціального розвитку дитини;
  • здійснено заходи з підтримки та зміцнення здоров'я дітей шляхом впровадження здоров’язберігаючих, здоров’язміцнюючих, здоров’яформуючих технологій; організовано активний моніторинг стану здоров’я всіх учасників освітнього процесу;
  • здійснено заходи з громадянського, духовно-морального, превентивного виховання в освітньому процесі;
  • створено інноваційний дух у навчальному закладі, забезпечено високу духовно-моральну атмосферу освітнього середовища;
  • оновлено роль учителя в школі, що спрямовується на побудову індивідуальної моделі роботи з конкретним учнем, на розвиток його загальних здібностей; наявність у вчителя уміння вдосконалюватися в умовах динамічного суспільства;
  • здійснено оснащення школи як школи повного дня, школи інформатизації, наявність медіатеки, епістемотеки (цифровий банк робіт учнів та вчителів, записи уроків, виховних заходів тощо), що доступні кожному у школі і поза її межами;
  • забезпечено пряму взаємодію школи з науковими інститутами і вузами, підприємствами, банками, органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення;
  • оновлено управлінську систему навчального закладу, економіку школи; здійснюється ефективний освітній менеджмент - загальний і фінансовий.


Визначена мета і висунута гіпотеза обґрунтували вирішення завдань експерименту:
  • розробити та експериментально перевірити ефективну структурно-змістову модель загальноосвітньої школи як інноваційного навчального закладу третього тисячоліття;
  • розробити та здійснити експериментальну перевірку ефективності авторських програм, спрямованих на розвиток і становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, які здійснюються відповідно до стійкої системи гуманістичних особистісних цінностей;
  • підготувати навчальні посібники, методичні рекомендації, науково-методичні рекомендації з впровадження результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів;
  • розробити комплекс методів і методик з формування особистості в умовах особистісно орієнтованого освітнього процесу школи третього тисячоліття; провести їх апробацію та забезпечити впровадження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів різних регіонів України.


Теоретико-методологічною основою експерименту є Концепція розвитку освіти в Україні, праці О.В.Бондаревської, О.Г.Балла, І.Д.Беха, С.І.Подмазіна, В.В.Сєрикова, А.В.Фурмана, І.С.Якиманської щодо змісту особистісно орієнтованої освіти як органічного поєднання навчання (нормативно-узгодженої діяльності суспільства) і учіння як індивідуально значущої діяльності окремого суб’єкта, у якому реалізується досвід його життєдіяльності; теорія про соціальну зумовленість формування особистості (К.К.Платонов, О.В.Киричук); філософські та психолого-педагогічні положення про особистість як суб’єкт життєдіяльності та розвитку (І.Д.Бех, В.Г.Кремень, О.В.Киричук), про погляд на дитину як на суб’єкт її життєдіяльності (А.М.Бойко, Софія Русова, О.Я.Савченко) та про активність її у освітньому процесі (О.В.Киричук, В.С.Мухіна), а також праці В.О.Сухомлинського, у яких сформульовано основні ідеї формування особистості як морального суб’єкта діяльності; Ш.Амонашвілі, у яких визначено принципи особистісно гуманного підходу до дітей, що дозволяє перетворити їх на активних союзників учителя у своєму ж вихованні та навчанні.

Організуючи дослідження з визначеної теми, ми спиралися на положення Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Концепцій виховання в національній системі освіти та реформування загальної середньої освіти.

Головними завданнями навчального закладу – школи третього тисячоліття є:
  • здобуття якісної освіти на всіх рівнях навчання; підготовка учнів до життя в умовах інформаційного суспільства;
  • організація навчання відповідно до потреб особистості та ринку праці;
  • виховання громадянина-гуманіста, патріота, який усвідомлює свою приналежність до Української держави, європейського та світового співтовариства; орієнтується у реаліях і перспективах соціокультурної динаміки; готовий до життя і праці у світі, що змінюється;
  • формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Головними принципами навчального закладу – школи третього тисячоліття є:
  • принцип гуманізму;
  • принцип плюралізму та толерантності;
  • принцип науковості і доступності знань;
  • принцип системності і наскрізності;
  • принцип інтегративності;
  • принцип неперервності та практичної цілеспрямованості;
  • принцип відкритості;
  • принцип превентивності.


Для вирішення завдань експерименту використовуватимуться загальнонаукові методи:
  • історико-логічний, теоретичний і порівняльний аналіз нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань реформування системи освіти;
  • історико-педагогічний аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної та методичної літератури (монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні програми, посібники тощо) та узагальнення отриманої інформації;
  • методи системного аналізу; теоретичне моделювання;
  • методи емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг, скринінг); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо); обсерваційні (констатувальний та формувальний етапи експерименту).

Основний метод дослідження - комплексний експеримент.


База експерименту: навчально-виховний комплекс “Надія” “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси. У процесі проведення експериментального дослідження до участі у ньому можуть долучатися загальноосвітні навчальні заклади, які працюватимуть над вирішенням аналогічних завдань, за програмами, розробленими у ході даного експерименту.


Достовірність результатів забезпечуватиметься коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковими консультантами та науковим керівником експерименту; якісною обробкою експериментальних даних; систематичним порівняльним аналізом ефективності навчально-виховного процесу з формування особистості на основі цінностей християнської культури.


Організаційно-кадрове забезпечення науково-дослідної та експериментальної роботи

Наукове керівництво здійснюватиме Інститут проблем виховання АПН України в особі його директора, доктора психологічних наук, дійсного члена АПН України Беха Івана Дмитровича.

Наукові консультанти: Богуш Алла Михайлівна - завідувачка кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, дійсний член АПН України, професор; Кириленко Світлана Володимирівна – начальник відділу моніторингу освітньої діяльності та педагогічних технологій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, кандидат педагогічних наук.

Відповідальні виконавці:
  • Тарарака Тетяна Василівна – директор НВК “Надія” “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад №275” м. Одеси;
  • заступники директора НВК “Надія” “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад№ 275” м. Одеси:

- з навчально-виховної роботи – Окончук Оксана Василівна – вчитель-методист;

- з навчально-виховної роботи – Августинська Світлана Василівна - методист;
  • Фешина Галина Яківна – практичний психолог ОНВК “Надія”, кандидат педагогічних наук, доцент;
  • Копєйкіна Олена Анатоліївна – науковий співробітник протокольного відділу Президії АПН України.


Термін проведення експерименту: вересень 2007року - червень 2019 року.


Етапи проведення експерименту:


Підготовчий (вересень 2007 – червень 2008 року) :


- нормативно-правове забезпечення експерименту: а) прийняття відповідних рішень педагогічною радою, батьківською конференцією; б) розробка програми науково-дослідної та експериментальної роботи;

- визначити структурні елементи моделі загальноосвітнього навчального закладу як школи третього тисячоліття;

- сформувати творчі групи учителів для вирішення завдань експерименту.

- визначити основні педагогічі умови та шляхи здійснення особистісно орієнтованого освітнього процесу;

- скоригувати навчальні плани, тижневе навантаження на учнів з позицій особистісно орієнтованих технологій;

- визначити мотиваційну готовність до введення інновацій та потенційних можливостей учасників кксперименту;

- вивчити вимоги батьків та учнів до школи ;

- розробити план поступового впровадження особистісно орієнтованих технологій у навчально-виховний процес;

- скоординувати зусилля педагогів і психологічної служби в організації психологічного супроводження розвитку особистості учня;


Діагностично-концептуальний (вересень 2008 року -червень 2010 р.р.)


- розробка Концепції розвитку педагогіки навчального закладу як школи третього тисячоліття;

- практичне оволодіння педагогами психодіагностичними методиками та технологіями розвитку природних здібностей вихованців, індивідуалізація навчання та виховання;

- діагностика розвитку психічних процесів дітей дошкільного віку та учнів, їх особистісної сфери (темперамент, особливості характеру, інтереси, ціннісні орієнтації, мотивація діяльності, потреби тощо).
  • анкетування вчителів та батьків з проблеми дослідження;

- розробка наскрізних авторських програм з інформатики, економіки, психології, логіки, шахів;

- цілеспрямовано працювати з учителями, вихователями, батьками під час індивідуальних консультацій, педагогічних консиліумів, семінарів з метою спільного пошуку оптимальних засобів щодо організації якісного навчання та виховання підростаючого покоління;

- проводення постійного моніторингу навчально-виховного процесу з наступним ознайомленням всіх учасників дослідно- експериментальної роботи;

- розробка критеріїв та підбір методів визначення змін у особистісному розвитку учня;

- проводення у визначеній системі порівняльну діагностику позитивного емоційно-ціннісного самосприйняття та самооцінки особистості учня з метою визначення змін, що відбуваються порівняно із станом на початок експерименту.


Формувальний (вересень 2010 - вересень 2017 р.р.)


-розробити науково-методичне, навчальне, навчально-методичне забезпечення реалізації Концепції розвитку навчального закладу як школи третього тисячоліття на засадах особистісно орієнтованої педагогіки ;

- формувати інноваційний стиль діяльності педагогічного колективу;

- поєднувати зусилля педагогічного колективу, батьків та громадськості в створенні умов для розвитку індивідуальних особливостей кожної дитини;

- розробити модель уроку відповідно до особистісно орієнтованої технології та його методичне забезпечення;

- удосконалити програму навчального закладу “Обдарована дитина” з її наступними навчальним та навчально-методичним забезпеченням;

- продовжити роботу над створенням персоніфікованих програм для обдарованих дітей та розробити систему моніторингових досліджень щодо їх реалізації та наступних змін в інтелектуальному та фізичному розвитку учня;

- розбудова особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу: моделі, створення акмеологічних моделей (моделей найвищих досягнень) основних суб’єктів освітнього роцесу (учнів, вчителів, батьків), академічної моделі навчального закладу в цілому як школи третього тисячоліття;

- розробити та апробувати систему особистісно орієнтованої освіти у школі з виходом на зміни у змісті освіти-профілізацію освіти в старшій школі, застосування необхідних корекційно-реабілітаційних програм.


Узагальнювальний (вересень 2017 - червень 2019 р.р.)

- теоретично-методологічний , кількісно-якісний аналіз та узагальнення результатів дослідження;

- моніторинг результатів створення моделі навчального закладу третього тисячоліття;

- розробка звіту про проведення дослідно-експериментальної роботи, методичних рекомендацій за темою дослідження ;

- проведення науково-практичних семінарів, конференцій за темою дослідження з метою розповсюдження результатів дослідно-експериментальної роботи серед педагогічних колективів міста, області, України;

- підготовка до друку науково-методичних матеріалів з проблеми дослідження.


Очікувані позитивні результати та форми їх подання


№ п\п

Назва документу, очікуваний результат

Форма подання

1.

Розробка і апробація структурно-змістової моделі загальноосвітнього навчального закладу як школи третього тисячоліття .

схема - модель

2.

Розробка та експериментальна перевірка ефективності авторських програм, спрямованих на розвиток і становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, які здійснюються відповідно до стійкої системи гуманістичних особистісних цінностей.

авторські програми для учнів 1 - 12 класів

3.

Розробка навчальних посібників, методичних рекомендацій, науково-методичні рекомендації з впровадження результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів .

методичні рекомендації

4.

Розробка комплексу методів і методик з формування особистості в умовах особистісно орієнтованого освітнього процесу школи третього тисячоліття.

навчальні посібники

5.

Розробка і апробація тренінгових курсів з формування особистості старшокласників: розвиток лідерських якостей; "сприятливе середовище" тощо.

курсові модулі

6.

Організація моніторингу стану інтелектуального, фізичного, психічного здоров'я учнів.

анкети, тести

7.

Формування психологічної компетентності та духовної культури вчителів шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів.

курсові модулі

8.

Поширення набутого досвіду роботи.

матеріали конференцій, семінарів



Директор школи Т.В.Тарарака

Додаток до наказу


МОН України

від______ № ______