Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»

Вид материала

Конспект

Содержание Тема 6 Динамічний аспект у прогнозуванні ефективності нової техніки (машин) Ділові цикли Шумпетера. Технологічні уклади.

Подобный материал:

• Конспект лекцій з курсу «психологія», 623.58kb.
• Конспект лекцій з курсу, 1427.27kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Оподаткування підприємств», 2062.58kb.
• Конспект лекцій з курсу «Історія мистецтв, архітектури й містобудування» архітектура,, 1463.88kb.
• М. Л. Мухортов конспект лекцій, 1105.23kb.
• Конспект лекцій з дисципліни: «Технологія науково-дослідної діяльності», 736.02kb.
• Конспект лекцій з курсу "економіка та організація інноваційної діяльності", 588.19kb.
• Конспект лекцій з дисциплін: «Інформаційні системи І технології в туризмі» (для студентів, 21.75kb.
• Програма курсу > Конспект лекцій Тести > Задачі Питання до іспиту > Методичні рекомендації, 1834.5kb.
• Конспект лекцій з курсу «операційні системи» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання, 7.9kb.

Тема 6

Динамічний аспект у прогнозуванні ефективності

нової техніки (машин)

Економічна думка з першої половини XIX століття звертала увагу на процеси коливального характеру тривалістю в 7–11 років, відомі як промислово-капіталістичні цикли. Вони складаються із трьох повторюваних фаз: «підйом-криза-депресія». У працях Раубертуса, Маркса, Жюгляра, а пізніше Туган-Барановського, Гільфердинга, Мітчела й інших відомих економістів відзначалося, що вони періодичні й органічно властиві капіталістичному ладу.

Дослідивши великий статистичний матеріал, пов'язаний із циклічністю чергування фаз, що використовуються у промисловому виробництві, російський економіст професор Кондратьєв установив існування довгих хвиль або більших циклів кон’юнктури. До цього вийшла книга Н.Д. Кондратьєва «Світове господарство і його кон’юнктура під час і після війни», де вперше згадувалися більші цикли.

Дослідженню підлягали статистичні дані за період з кінця XVIII століття, тобто з початку промислової революції й бурхливого розвитку системи господарювання. До сфери статистичної обробки даних увійшли індекси товарних цін, курс ренти, заробітна плата сільськогосподарських і промислових робітників, оборот зовнішньої торгівлі, а також інші важливі економічні показники, включаючи споживання вугілля, виробництво чавуну й сталі.

Щоб виявити більші цикли кон’юнктури, Н.Д. Кондратьєв позначив промислово-капіталістичні цикли як середні цикли довжиною в 9 років. Це було необхідно для вирівнювання статистичних даних, гасило вплив малих циклів з більш короткими коливаннями в 3–3,5 року, на які звертав увагу англійський економіст Дж. Кітчин.

За результатами проведеного дослідження було встановлено, що перед початком висхідної хвилі кожного великого циклу відбувалися глибокі зміни в техніці (технології) виробництва на основі появи кардинальних винаходів і відкриттів, радикальних нововведень. Наприклад, першому великому циклу економічної кон’юнктури, його висхідної хвилі, сприяли зміни в ткацькій, хімічній і металургійній промисловості. Початку висхідної хвилі другого великого циклу передували винахід турбіни, жниварки, телеграфу Морзе, парового насоса, швейної машини, відкриття електромагнітної індукції Фарадеєм, створення теорії магнітного поля Максвеллом, розвиток залізничного транспорту. Висхідною хвилею третього великого циклу кон’юнктури став винахід електродвигуна, зокрема, створення трифазного асинхронного двигуна на змінному струмі російським електротехніком

М.О. Доліво-Добровольским, а також розвиток теорії сталеплавильного виробництва російським ученим-металургом Д.К. Черновим.

Друга емпірична правильність (за термінологією М.Д. Кондратьєва) зводиться до того, що періоди висхідних хвиль більших циклів супроводжуються великими соціальними потрясіннями в житті суспільства, тоді як на знижувальній ділянці ці потрясіння незначні.

Третя емпірична правильність у більших циклах кон’юнктури характеризується депресією сільського господарства на знижувальній ділянці хвилі.

Четверта спостережувана правильність зводиться до того, що більші цикли кон’юнктури виявляються в тому самому єдиному процесі динаміки економічного розвитку, у якому проявляються й середні цикли з їх фазами підйому, кризи й депресії. Тому середні цикли ніби нанизуються на хвилі більших циклів.

Отже, характер фази великого циклу не може не відбитися на ході середніх циклів. Так, якщо спостерігати знижувальний період великого циклу, то всі висхідні тенденції середніх циклів будуть ослаблені, а знижувальни тенденції будуть підсилюватися загальною понижувальною хвилею великого циклу. Короткі й слабкі підйоми середніх циклів будуть супроводжуватися тривалими й більш глибокими депресіями.

М.Д. Кондратьєв розкриває далі, що висхідна хвиля великого циклу пов’язана з відновленням і розширенням основних капітальних благ, з радикальними змінами в продуктивних чинниках суспільства. Для цього процесу потрібні величезні запаси капіталу, зокрема, на зміну його пасивної частини (будинку, спорудження, комунікації й ін.). Звідси необхідно, щоб крива зростання капіталу була вищою від кривої поточного інвестування на заміну активної частини капіталу у формі верстатного устаткування, транспортних засобів і т.п. Концентрації капіталу сприяють система кредиту й фондова біржа.

Крива темпу нагромадження капіталу значно вище на стадії знижувально-депресивної хвилі, тому що капітальні вкладення знижуються. Це створює накопичувальні умови для чергової висхідної стадії великого циклу економічної кон'юнктури.

Перший цикл — висхідна хвиля: кінець 1780 р. — початок 90-х — 1810/17 рр.; знижувальна хвиля: 1810/17 рр. — 1844/51 рр.

Другий цикл - підвищуюча хвиля: 1844/51 рр. — 1870/75 рр.; знижувальна хвиля: 1870/75 рр. — 1890/96 рр.

Третій цикл - підвищувальна хвиля: 1890/96 рр. — 1914/20 рр.; імовірна знижувальна хвиля з 1914/20 рр. (рис. 6.1).




Рисунок 6.1 — Довгі хвилі М.Д. Кондратьєва


Ділові цикли Шумпетера. Досліджуючи економічні зміни у факторах виробництва, Шумпетер запропонував схематичну картину складної циклічної моделі. Поштовх розвитку дають не тільки зовнішні фактори, але й внутрішні, які «підривають» рівновагу ринкової системи (господарського кругообігу) зсередини. Цими внутрішніми факторами стають нові виробничі комбінації, які й визначають динамічні зміни в економіці. Принципово новими комбінаціями факторів виробництва названі такі:

• створення нового продукту;
  
• використання нової технології виробництва;
  
• використання нової організації виробництва;
  
• відкриття нових ринків збуту;
  
• відкриття нових джерел сировини.
  

Нові комбінації факторів виробництва одержали назви нововведень. У термінології Шумпетера «нововведення» не є синонімом слова «винахід», оскільки підприємницька діяльність пов’язана із застосуванням уже наявних засобів, а не створенням нових.

Нововведення, реалізовані в різний термін, приводять до різних змін, прояви яких ускладнюються на тлі великого економічного підйому. Шумпетер ураховував одночасно кілька синхронних рухів і створив теорію мультициклічності. Ділові цикли Шумпетера для опису всіх явищ визначаються хвильовими коливаннями.

У довгі хвилі входять цикли періодом в 55 років (цикл

М.Д. Кондратьєва). У середні цикли (10 років) входить заміна активної частини капіталу у формі верстатного устаткування, транспортних засобів та ін. Короткі цикли в 2 роки 4 місяці поширені Шумпетером на ринкові кон'юнктурні зміни стосовно певних видів продукції.

Причиною динамічних змін за моделлю Шумпетера є вторгнення новатора – підприємца, який енергійно відволікає фактори виробництва від існуючих каналів, відкриває початок новій динамічній фазі. Завдяки активності в інноваційній діяльності створюються нові цінності, відбувається технічний прогрес у засобах виробництва.

Новатор-підприємець має потребу в кредиті на здійснення нововведень. Кредит надають банки, після чого відбувається перерозподіл ресурсів. Відсоток кредиту є ціною, сплаченою за придбання нових засобів виробництва. Новатор-підприємець виходить на ринок і порушує рівноважний кругообіг цін, витрат і доходів. Отже, інвестування виступає як невід’ємна частина інноваційної діяльності.

Нововведення являють собою основу конкуренції нового типу на відміну від цінової конкуренції. Шумпетер називав її ефективною конкуренцією. У свою чергу, нововведення створюють монополію нового товару або ефективну монополію, що є природним елементом економічного розвитку. Ефективна монополія прийшла на зміну цінової монополії з її застійними проявами. З’явилася можливість подолання криз і спадів промислового виробництва за рахунок інноваційного відновлення капіталу через науково-технічні, технологічні, організаційно-економічні й управлінські нововведення.

Технологічні уклади. У сучасній концепції теорії інноватики чергування ділових циклів прийнято пов’язувати зі зміною технологічних укладів у суспільному виробництві. Поняття «уклад» означає облаштованість, встановлення порядка організації чого-небудь. С.Ю. Глазьєв, даючи узагальнюючу характеристику технологічному укладу, виділяє єдиний технічний рівень складових його виробництв, зв’язаних вертикальними й горизонтальними потоками якісно однорідних ресурсів, що спираються на загальні ресурси кваліфікованої робочої сили, загальний науково-технічний потенціал та ін. Життєвий цикл технологічного укладу має три фази розвитку й визначається періодом в 100 років. Перша фаза припадає на його зародження й становлення в економіці попереднього технологічного укладу. Друга фаза пов’язана зі структурною перебудовою економіки на базі нової технології виробництва й відповідає періоду домінування нового технологічного укладу приблизно протягом 50 років. Третя фаза припадає на відмирання застаріваючого технологічного укладу. При цьому період домінування нового технологічний укладу є найбільш великим сплеском у його розвитку.

Життєвий цикл технологічного укладу має два крутих підйоми, пов’язаних з фазами зародження й домінування нового технологічного укладу. Варто помітити, що між ними розмищена полога ділянка кривої, на якій, за концепцією Шумпетера, окремі фірми й компанії протягом помітного періоду часу домагаються ефективної монополії у виробництві окремих нових видів продуктів. Вони успішно розвиваються, дістаючи високий прибуток, тому що перебувають під захистом законів про інтелектуальній і промисловій (до 20 років) власності. Однак монопольне положення із часом поступово порушується через конкуренцію інших товаровиробників. Тому організації-монополісти разпочинають ліцензування технології виробництва своїх виробів. У результаті прискорюється поширення нововведень у технологічні ланцюги нового укладу в суспільному виробництві. При цьому відбувається структурна перебудова економіки, коли більшість технологічних ланцюгів виробництва продукції й надання послуг обновляється, і ділові цикли розвиваються в новому напрямку під впливом змін у системі цінностей.

У загальній характеристиці технологічних укладів прийнято виділяти періоди їх домінування (50 років), ядро технологічного укладу, ключовий його фактор і ядро, що формується, нового технологічного укладу. Наприклад, у п’ятому технологічному укладі, початок якого припав на вісімдесяті роки двадцятого століття, ядром є електронна промисловість, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, роботобудування й т.п. Ключовим фактором п’ятого технологічного укладу служать мікроелектронні компоненти. У ядро, що формується, нового (шостого) технологічного укладу включені біотехнології, космічна техніка, тонка хімія й ін. Крім того, наводяться й такі характеристики, як переваги даного технологічного укладу в порівнянні з попередннім, особливості організації інноваційної активності. До них відносят індивідуалізацію виробництва й споживання, горизонтальну інтеграцію НДДКР, нові режими власності для програмного продукту й ряд інших. Основні характеристики технологічних укладів подані в таблиці А додатка А.