Програма Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 року м. Київ

Вид материалаДокументы

Содержание


Структура капітальних інвестицій на охорону навколишнього
1.2. Основні екологічні проблеми області
1.3. Обґрунтування основних напрямів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
2. Антропогенний вплив на природне середовище області та основні заходи його зменшення
Стуктура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення
Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення за видами транспорту
Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря (т)
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Структура капітальних інвестицій на охорону навколишнього

природного середовища у 2010 році





З кожним роком все гостріше стоїть питання збереження довкілля. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Аналіз динаміки абсолютних та інтегрованих показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про те, що екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, залишається досить складною. Тривала господарська діяльність людини позначилась насамперед на біоценозах, рельєфі та водоймах. На водні ресурси негативно впливають скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір. У порівнянні з 1990р. забір та використання води значно зменшились, проте антропогенне навантаження на водно-ресурсний потенціал зросло. Помітних змін зазнали також ґрунти, газовий склад атмосфери. До значного виснаження навколишнього середовища, забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у т.ч. високотоксичних, відходів виробництва долучилося радіаційне забруднення.

1.2. Основні екологічні проблеми області


Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва – на 9 з 25 адміністративних районів області припадає приблизно 7,5 % усієї потужності промислового виробництва.

Основу промислового потенціалу становлять 335 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська теплова електрична станція, Казенний завод порошкової металургії м. Бровари, найбільший в Європі Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин – закрите акціонерне товариство “Росава” м. Біла Церква, екскаваторів – відкрите акціонерне товариство “Борекс” смт Бородянка, хімічного обладнання – відкрите акціонерне товариство “Червоний Жовтень” м. Фастів та деякі інші підприємства.

Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, Львів-Москва, Санкт-Петербург–Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області.

Надмірне розорювання, особливо схилів, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв’язку із значним зменшенням обсягів промислового і cільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

За даними спостережень у 2011 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів № 5 відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс” та Трипільська теплова електрична станція. Полігон твердих побутових відходів забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів і продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з імовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська теплова електрична станція – основний забруднювач атмосферного повітря.

У деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів граничнодопустимих скидів на підприємствах області, які також мали місце в 2011 році свідчать про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році, якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин. У зв’язку з цим, найбільш забрудненими можна назвати р. Стугна, куди скидає зворотні води колективне підприємство “Васильківська шкірфірма” м. Васильків, р. Кізка, у яку потрапляють зворотні води закритого акціонерного товариства “Комплекс Агромарс” м. Вишгород, де продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд. У смт Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів.

Київська область на кордоні з Житомирською та Чернігівською областями має значні території, забруднені в результаті аварії на ЧАЕС.

Сучасному екологічному стану також сприяло зволікання з відведенням у користування прибережних водоохоронних смуг річок і водойм, порушення правил господарської діяльності в їх межах, неналежне інструментальне оснащення служб, які контролюють стан навколишнього природного середовища, відсутність належної екологічної освіти та екологічного виховання населення тощо.

Протягом минулого року в області ліквідовано 1777 стихійні смітєзвалища, приведено у належний стан та впорядковано 762,5 км берегів річок і водоймищ.

Без змін залишається ситуація, пов’язана з ліквідацією наслідків забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами ґрунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку “Олександрія”, м. Біла Церква.

Повільно вирішуються питання знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів. З території Київській області протягом 2010 року було вивезено та знешкоджено 147,438 т непридатних пестицидів.

Станом на 01 січня 2011 року в області обліковувалося 1667,9 т. непридатних або заборонених до використання пестицидів. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки.

Найбільша кількість пестицидів накопичена у:

- Згурівському (18% від загального накопичення пестицидів по області);

- Кагарлицькому (16% від загального накопичення пестицидів по області);

- Таращанському районах (11% від загального накопичення пестицидів по області).

Третина непридатних до використання пестицидів завантажена та зберігається в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах. Інша і значно більша частина зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки та мішки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості. Не зважаючи на інтенсивну роботу, спрямовану на очищення території області від непридатних до використання пестицидів, ситуацію не можна вважати повністю вирішеною.

Важливим залишається питання знешкодження золошлакових відходів Трипільської теплової електричної станції, гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

У більшості сіл та селищ неналагоджена система регулярної санітарної очистки підпорядкованих територій. Залишаються актуальними питання збору і вивозу сміття від приватного сектору та садових товариств.

Значне забруднення атмосфери здійснюється, як стаціонарними так і пересувними джерелами. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості.

Серйозна проблема виникла у зв’язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв’язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й відходами тваринницьких ферм, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо.

В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об’єкт –Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

Таким чином, екологічні проблеми Київської області, як і усіх регіонів України, належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення.

1.3. Обґрунтування основних напрямів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів


У 2012–2016 роках передбачається зосередити основну увагу на вирішенні вищезгаданих проблем шляхом реалізації пріоритетних напрямків, які покращать екологічний стан області.

За останні роки у зв’язку із значним зменшенням обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва в Київській області відбулося певне зниження масштабів забруднення навколишнього середовища – порівняно з 1990 роком скоротились обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, обсяги споживання свіжої води, а також використання її на виробничі потреби, водночас збільшилось фінансування природоохоронних заходів та проводиться постійна робота з поліпшення стану довкілля.

Отже, передбачається, що надалі при незмінному стані виробничих сил екологічна ситуація у Київській області в цілому буде стабілізуватися. Для цього необхідно забезпечити посилення ефективності утилізації та знищення шкідливих речовин, збільшення обсягів інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів, удосконалення нормативно-правової бази та механізму економічних важелів щодо охорони навколишнього природного середовища й природокористування.

Пріоритетними напрямами охорони довкілля та раціонального природокористування області слід визначити:
  • поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів, земельних ресурсів області та якості питної води;
  • формування збалансованої системи природокористування та структурної перебудови виробничого потенціалу економіки;
  • екологізацію технологій у промисловості, енергетиці, будівництві та на транспорті, впровадження більш чистих технологій виробництва;
  • утилізацію побутових та промислових відходів;
  • збереження біологічного та ландшафтного різноманіття;
  • удосконалення системи екологічного управління;
  • розвиток екологічної освіти та виховання.

У зв’язку з цим, першочергові заходи охорони довкілля й забезпечення екологічної безпеки спрямовані на охорону атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, зменшення забруднення від побутових відходів, охорону та раціональне використання лісових ресурсів, розвиток заповідної справи і збереження біорізноманіття, організацію нормативних санітарно-захисних зон навколо підприємств, підвищення ефективності роботи пило газоочисного обладнання, розробку та виконання заходів на основі звітів про інвентаризацію забруднюючих речовин, організацію відомчого лабораторного контролю викидів забруднюючих речовин, удосконалення системи контролю автомобільного транспорту, створення системи моніторингу довкілля області, поліпшення екологічної освіти та інформаційного, економічного і організаційного забезпечення охорони довкілля.

2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ОБЛАСТІ ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ


2.1. Атмосферне повітря


В області станом на 1 січня 2011 року 736 суб’єктів взято на державний облік за потенційним обсягом викидів в атмосферне повітря.

Протягом 2010р. в атмосферу надійшло 269,0 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 2,3 тис.т або на 0,9% більше, ніж за 2009р. У розрахунку на 1 км² території області припадає 9,6 т викинутих в атмосферу забруднюючих речовин, а на одну особу 156 кг.

Стуктура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення




(% до загального обсягу)




2010 рік

2009 рік







Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення за видами транспорту

(% до загального обсягу)

2010

2009








У сумарній кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксидук азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 15,1 та 0,3 тис.т. Крім того, у атмосферу в 2010р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 10,8 млн.т діоксиду вуглецю, який впливає на зміну клімату.

Аналізуючи динаміку викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами, можна зробити висновок, що з 2000 по 2010 рік зростає обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Так, порівняно з 2000 роком, викиди в атмосферне повітря збільшились в 1,6 разів, тоді як порівняно з 2008 роком зменшились в 0,9 разів (таблиця 2.).

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Таблиця 2.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2000

167,501

80,793

86,708

6000

92,9

-

2005

170,103

73,037

96,717

6000

91,0

-

2006

201,937

108,312

93,625

7200

159,6

-

2007

251,371

93,35

158,021

8900

145,0

-

2008

289,830

107,374

182,456

10300

167,7

-

2009

266,714

101,884

164,830

9484

154,9

-

2010

269,0

106,8

162,2

9566

156,6

-

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1 км² території області склала 3,8 т небезпечних речовин, а на одну особу – 62 кг. Проте, в окремих районах ці показники значно перевищили середній рівень по області. Зокрема, у Обухівському районі обсяги викидів у розрахунку на 1 км² були більшими у 28,7 рази, а на одну особу – у 37,1 рази, Яготинському – відповідно у 2,9 та 4,1 рази. Підприємствами м.Обухів у розрахунку на 1 км² території було викинуто 41,3 т забруднюючих речовин, що перевищило середній показник по області у одинадцять разів.

Що стосується викидів забруднюючих речовин в атмосферного повітря по районах і містах області, то необхідно відмітити, що на територію чотирьох районів (Обухівського районів, Києво-Святошинського, Яготинського та Бориспільського) та м. Біла Церква припадає майже 54% обсягу викидів шкідливих речовин Найменші об’єми забруднення припадають на Поліський район та м. Ржищів.

Порівняно з попереднім роком збільшення викидів в атмосферу відмічалося у 12 районах області, але найсуттєвіше – у Тетіївському (на 65,8%) і Яготинському (на 62,5%) районах та м. Буча (на 53,3%).

Близько 40% небезпечних речовин, що потрапили у повітря, припадало на стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств. Від них в атмосферу надійшло 106,8 тис.т забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 5,0 тис.т або на 4,9% більше, ніж за 2009р. Із загальної кількості шкідливих викидів, викиди речовин, що належать до парникових газів, зокрема метан, оксид азоту, становили відповідно 14,5 тис.т (на 18,0% більше) та 0,2 тис.т (на 17,4% менше). Крім того, за 2010р. в атмосферу було викинуто 8348,8 тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату (таблиця 3.).


Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря (т)

Таблиця 3.




2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Викиди забруднюючих

речовин у повітря – всього

167501

170103

201937

251371

289830

266714

268995

у тому числі






















діоксид сірки

32515

29654

42129

37473

49436

51988

51902

діоксид азоту

17416

19845

23295

31437

36926

31809

32515

оксид азоту



328

264

321

354

300

269

оксид вуглецю

79768

82709

78965

124700

142294

127851

125025

метан1

12269

15401

27734

13510

14648

12865

15064

неметанові леткі органічні сполуки2

1077

3371

4691

21021

24229

21747

20816

Сажа

499

796

1013

2220

2318

1993

1914

стаціонарними джерелами

забруднення

80793

73037

108312

93350

107374

101884

106844

з них






















діоксид сірки

32125

29140

41427

35790

47553

50293

50192

діоксид азоту

11851

13099

15337

15036

18384

15207

15750

оксид азоту



328

264

213

227

190

157

оксид вуглецю

13720

6450

7205

5572

4644

3373

3139

метан1

461

2369

15829

12910

14057

12327

14544

неметанові леткі органічні сполуки

1077

3355

4005

2683

2515

2143

1472

Сажа

139

298

465

467

379

200

110

пересувними джерелами забруднення

86708

97066

93625

158021

182456

164830

162151

у тому числі






















діоксид сірки

390

514

702

1683

1883

1695

1710

діоксид азоту

5565

6746

7958

16401

18542

16602

16765

оксид азоту







108

127

110

112

оксид вуглецю

66048

76259

71760

119128

137650

124478

121886

метан1

11808

13032

11905

600

591

538

520

неметанові леткі органічні сполуки2



16

686

18338

21714

19604

19344

Сажа

360

498

548

1753

1939

1793

1804

пересувними джерелами

за видами транспорту






















автомобільним транспортом

86708

96717

88116

142685

165927

151652

148315

з них






















діоксид сірки

390

504

527

1203

1365

1264

1252

діоксид азоту

5565

6590

6317

12302

14095

12994

12928

оксид азоту







80

95

87

86

оксид вуглецю

66048

76139

68870

110526

128374

117165

114273

метан1

11808

12996

11865

479

564

513

496

неметанові леткі органічні сполуки







16667

19833

18136

17785

Сажа

360

488

537

1421

1594

1486

1486

























авіаційним, залізничним,

водним транспортом та

виробничою технікою4



349

5509

15336

16530

13178

13836

з них






















діоксид сірки



10

175

480

519

431

458

діоксид азоту



156

1641

4099

4447

3608

3837

оксид азоту







28

32

23

26

оксид вуглецю



120

2890

8602

9276

7313

7613

метан3



36

40

121

27

25

24

неметанові леткі

органічні сполуки



16

686

1671

1881

1468

1559

Сажа



10

11

332

346

308

318

Крім того, викиди діоксиду вуглецю – всього, тис.т



6287,2

7393,5

9687,7

11174,8

10211,3

10776,8

у тому числі






















стаціонарними джерелами



6287,2

7393,5

7287,5

8392,9

7845,5

8348,8

автомобільним транспортом







1596,4

1847,5

1689,9

1663,2

авіаційним, залізничним,

водним транспортом та

виробничою технікою

...





803,8

934,4

675,9

764,8




1 У 2000р. включені інші вуглеводні.

2 У 2000р. наводяться дані щодо викидів летких органічних сполук.

3 У 2005р. включені інші вуглеводні.

4 Починаючи з 2007р. включені викиди від виробничої техніки.


У структурі викидів шкідливих речовин значну питому вагу займали діоксид та інші сполуки сірки – 47,0%, суспендовані тверді частинки – 18,0%, сполуки азоту – 15,2%, метан – 13,6%.

Серед транспортних засобів за обсягом викидів лідирують автомобілі, на долю яких у 2010р. припало 91,5% (148,3 тис.т) усіх забруднень, що надійшли від пересувних джерел. Із загальної кількості викидів автотранспорту 81,3% (120,5 тис.т) становлять викиди автомобілів, що перебувають у приватній власності населення. Решта, 0,1 тис.т, або 0,1% викиди залізничного транспорту, 5,2 тис.т, або 3,2% – авіаційного та 8,5 тис.т, або 5,2% – виробничої техніки.

Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації транспортних засобів та виробничої техніки, були: оксид вуглецю (121,9 тис.т, або 75,2%), неметанові леткі органічні сполуки (19,4 тис.т, або 11,9%), діоксид азоту (16,8 тис.т, або 10,3%), сажа (1,8 тис.т, або 1,1%), діоксид сірки (1,7 тис.т, або 1,1%,). Решта викидів припало на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (0,6 тис.т, або 0,4%).

Основними забруднювачами повітря області у 2010р. були підприємства – виробники електроенергії, газу та води (79% від загального обсягу), діяльності транспорту та зв’язку (15%) та підприємства переробної промисловості (4%).

За період 2010 р. на території Київщини, за винятком території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (далі-ЗВ), гамма-фон складав 10–25 мкР/годину, що істотно не перевищує доаварійні показники.

Моніторинг приземного шару атмосфери проводиться з метою комплексного аналізу стану повітря зони відчуження, оцінки дозового навантаження осіб, які знаходяться на забрудненій території.

В 2010 році спостереження за радіаційним забрудненням повітряного простору ЗВ проводилися на 14 пунктах за допомогою стаціонарних аспіраційних пристроїв та 1 – пересувному. Для оцінки вторинного атмосферного переносу радіонуклідів виконувався аналіз їх атмосферних випадінь на 26 пунктах спостереження.

Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери проммайданчика “ЧАЕС” порівняно з минулим роком, дещо зросла і фіксувалась в діапазоні від 9,3.10-6 до 2,1.10-3 Бк/м3. На пункті контролю ВРП-750 перевищила КР (1,0.10-2 Бк/м3) у 2,1 рази за рахунок будівельних робіт на проммайданчику. Показники радіаційного стану повітря в дальній зоні, особливо в західному секторі ЗВ, помітно відрізнялися від минулорічних, а об’ємна активність 137Cs у атмосферному повітрі досягала 1,6.10-3 Бк/м3.

У місцях найбільш тривалого перебування персоналу ЗВ об’ємна активність 137Cs у повітрі становила: м. Чорнобиль – від 2,2.10-6 до 9,2.10-4 Бк/м3 (1 випадок перевищення КР у 1,2 рази); на КДП Дитятки - від 1,4.10-6 до 7,3.10-5 Бк/м3.

Об’ємна активність 137Cs у повітрі виробничих об’єктів змінювалася в діапазонах:

- ДПД РЗМ (ЦДО) - від 1,3.10-3 до 1,6.10-1 Бк/м3 з перевищенням контрольного рівня забруднення в 1,3 рази;

- ПЗРВ “Буряківка” – від 3,6.10-5 до 7,9.10-2 Бк/м3 з 22 випадками перевищення контрольного рівня забруднення до 7,9 разів.

Антропогенний вплив на стан природного середовища має комплексний характер, що ускладнює його відстеження, оцінку небезпеки, прогноз змін та контролювання впливу в рамках екологічних нормативів. Характерні перерозподіл ефекту впливу та неоднозначність прояву реакції природних екосистем на сукупну дії чинників потребують інтегральної оцінки всіх негативних факторів на різних рівнях біологічної організації екосистем.

Наразі за причиною неузгодженості окремих цілей або відсутності системного підходу у господарюванні, обліку ресурсів виникає багато ускладнень щодо збереження біорізноманіття. Ще більше невирішених питань у сфері діагностики трансформації природних екосистем в умовах комплексного впливу антропогенних та природних факторів.

Відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. №391 ДЗ «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України» області проведені перевірки 443 промислових об’єктів, що є джерелом забруднення атмосферного повітря. Найбільші об’єми викидів приходяться на підприємства Міненерго, зокрема на Трипільську ТЕС понад 75 % від викинутих речовин стаціонарними джерелами області.

Із 7176 джерел організованих викидів шкідливих речовин в атмосферу обладнано пилогазоочисними спорудами 2148, що становить 29,9 %. Низький рівень оснащення організованих джерел викидів шкідливих речовин пилогазоочисними спорудами на підприємствах в Білоцерківському – 5,7%, Переяслав - Хмельницькому – 1,4 %, Бородянському - 17,8%,Таращанському - 16,2%, Вишгородському - 16,0%, Іванківському – 13,6 % районах.

В 2010 році досліджено 27441 проб атмосферного повітря, з них перевищення ГДК було у 221 пробі, що становить 0,8 %, в т. ч. досліджено 10456 проб атмосферного повітря міських поселень та 10456 проб сільських поселень. Відсоток проб атмосферного повітря, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують ГДК становить у міських поселеннях – 0,26 %, у сільських –1,7 %.

В 2010 році лабораторією ДЗ “Київська обласна санітарно – епідеміологічна станція МОЗ“ досліджено 10141 проба атмосферного повітря навколо 472 об’єктів, з них у 74 (0,4 %) пробах виявлено перевищення ГДК шкідливих речовин.

Проби відбирались навколо 812 підприємств, з них на межі санітарно – захисної зони та житлової забудови 9 підприємств були перевищення ГДК шкідливих речовин. В 2010р. виявлені перевищення гранично допустимих концентрацій 8 із 39 шкідливих речовин, на які проводились дослідження. Перевищення ГДК було виявлено в 82 пробах із 6023 двоокису азоту, що становить 1,4%; в 9 із 2148 досліджених проб вуглеводнів, що становить 0,4%; в 13 із 5835 досліджених проб оксиду вуглецю, що становить 0,2 %; в 17 із 673 досліджених проб аміаку, що становить 2,5 %; в 12 із 204 проб метану, що становить 5,9%; в 17 із 4336 досліджених проб пилу, що становить 0,4%; в 44 із 3953 досліджених проб двоокису сірки, що становить 1,1%; в 27 із 561 досліджених проб сірководню, що становить 4,8%.

В області 2 автопідприємства, що мають більше ніж 100 автомашин (Вишгородський, Макарівський райони). У 2010 році перевірено 25649 автомашин на вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах, перевищення допустимих нормативних концентрацій окису вуглецю виявлено у 2324 автомашинах, що становить 9,1 %. Проводились дослідження стану атмосферного повітря на автомагістралях 5 районів та в м. Біла Церква. У 2010 р. досліджено 2422 проби, вміст окису вуглецю перевищував ГДК у 52 (2,1%) пробах. Перевищення ГДК зареєстровано на автомагістралях Бориспільського, Броварського, Фастівського районів та м. Біла Церква.