Національна академія наук україни

1 Дані значення слова (підприємство як справа і як організація) є найбільш характерними для російської мови (див., наприклад: [150, С.388; 235, С.579]).

2 Якщо для суб'єктів господарювання, що є юридичними особами, основним документом є, як правило статут, то для їхніх структурних підрозділів - філій, представництв, цехів чи відділів – положення.

3 Як вірно підкреслює О. Кібенко однією із основних помилок ГК є відхід від термінології, закладеної у ЦК, яка традиційно використовується учасниками господарських відносин (у договорах, установчих документах, інших внутрішніх нормативних актах). Використання спільної термінології у двох кодексах допоможе уникнути колізій та суттєво спростить процес тлумачення правових норм [176, С.422].

4 Відповідно до ст. 122 ЦК кожний учасник повного товариства має право діяти від його імені, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам. А відповідно до ст. 136 ЦК управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому для повного товариства. Ведення справ у повному товаристві учасниками пов'язується перш за все з тим, що оскільки повні учасники відповідають за зобов'язаннями товариства усім майном, то це тягне зацікавленість кожного з них у справах юридичної особи, що можливо лише за умови, якщо ведення останніх здійснюватиметься ними самими.

5 Російський законодавець, наприклад, в ч. 2 ст. 31 Закону Російської Федерації «Про товариства з обмеженою відповідальністю» закріплює за такими товариствами право випускати облігацій на суму, що не перевищує розмір його статутного фонду або розміру забезпечення, наданого товариству з цією метою третіми особами, після повної сплати статутного капіталу [80].

6 Згідно з вітчизняним законодавством кредитори, які вчасно не заявлять свої вимоги, втрачають можливість повернення боргу: їх вимоги вважаються погашеними. А власники незабезпечених облігацій підприємств сумнівної фінансової репутації взагалі мають мізерні шанси повернути сплачені за акції кошти, не кажучи вже про відсотки (прибуток) [114, С.14].

7 Як на нашу думку, використання такої системи в унітарних підприємствах об’єднань громадян та релігійних організацій недоцільно через те, що здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності даними організаціями безпосередньо засновниками чи вряд гармонійно для громадських організацій, політичних партій, релігійних організацій та ін. об’єднань громадян.

8 Ця точка зору поділяється не всіма правниками; зокрема, Т. Боднар вважає, що у вказаних юридичних осіб виникають зобов'язальні права (див.: [319, С.347,353])

9 Український законодавець вперше на рівні закону закріпив правовий статус таких підприємств. ГК називає залежні підприємства асоційованими, серед яких виділяє контролююче підприємство (холдингову компанію) і залежне підприємство (дочірнє) як асоційовані підприємства, пов’язані відносинами контролю-підпорядкування ( ст. 126 ГК). ЦК застосовує термін “залежне господарське товариство” (ст. 118 ЦК). Асоційованим підприємствам присвячений підрозділ 3.4 даної роботи.

10 Так на думку В.Гайворонського організаційно-правові формування слід класифікувати залежно від призначення, від їх діяльності, а не від порядку заснування, тобто вони мають поділятися на підприємства і установи. Підприємства здійснюють господарську, підприємницьку діяльність як основну, а установи - діяльність у сфері освіти, медицини, культури і мистецтва, благодійництва і т. под. [132, С.96]. І.Зуб пропонує поділити юридичні особи на суб’єкти підприємницької діяльності та неприбуткові організації. Він наводить свою схему видів юридичних осіб з урахуванням положень як ГК так і ЦК, яка дозволить на його думку відмовитися від розподілу юридичних осіб на приватні і публічні; зберегти державні і комунальні установи; упорядкувати види неприбуткових організацій; зберегти приватні підприємства як самостійний вид юридичних осіб; види юридичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності розглядати як види підприємств у загальній системі суб'єктів господарювання [165, С.48].

11 У двадцятку світових лідерів, яким вже вдалося забезпечити максимально сприятливі умови для ведення бізнесу увійшли 9 країн ЄС, з яких передує Великобританія [176, С.11].

12 На думку автора унітарне приватне підприємство може бути як власником майна, так майно може закріплюватися за ним на праві господарського відання, чи, навіть, оперативного управління (на розсуд засновника).

13 Відсутність на території адміністративно-територіальної одиниці приватних підприємств (підприємців), що займаються тим чи іншому виду діяльності, означає або відсутність потреби в товарі (послузі), або те, що місцевий ринок забезпечується підприємцями інших регіонів, або відсутність необхідних умов для розвитку цієї діяльності на даній території [223, С.35].

14 Виконання рішень цих органів може завдати підприємствам збитки, які згідно з ч.8 ст. 78 ГК повинні бути відшкодовані органами місцевого самоврядування.

15 Враховуючи те, що законодавство України визначає лише загальні основи такої компетенції, представляється необхідним розвивати місцеве нормотворчість у формі положень, регламентів, рішень, де більш конкретно відображати питання господарської компетенції комунальних підприємств.

16 Закон РФ «Об особенностях правового положения акционерных обществ работников (народных предприятий) от 19.07.1998 г. [81]

17 Наприклад, ВАТ “Пивзавод “Рогань” (м. Харків), створене в процесі приватизації, нараховує сьогодні майже 2500 дрібних акціонерів – фізичних осіб, що, у сукупності володіють пакетом акцій, який становить близько 10 %. Більш 1200 фізичних осіб – акціонерів ЗАТ “Укрсклопром” (м. Херсон) володіють у сукупності пакетом акцій, що не досягає й 3%. Як свідчать оприлюднені річні звіти емітентів, така ситуація є типовою для багатьох АТ, що виникли в процесі приватизації та згодом знайшли стратегічного власника.

18 Навіть європейське право, для якого характерною є певна абсолютизація та “обожнювання” інституту приватної власності, визнає право на витіснення міноритарного акціонера. Реалізація такого права, на думку європейських експертів, насамперед спрямована на захист інтересів не мажоритарних акціонерів, а самих акціонерних товариств та економіки в цілому, функціонування якої істотною мірою залежить від ефективності роботи таких товариств [176, С. 354].

19 правовий статус яких визначатиметься спеціальним законом, наприклад Законом України “Про акціонерні товариства робітників (народні підприємства).

20 В різних галузях господарської діяльності виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг, а саме: заготівлю, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробку вторинної сировини і ділових відходів виробництва, ремонт і обслуговування техніки, виробничого, шляхового і житлового будівництва, роздрібну торгівлю і громадське харчування, побутове обслуговування, організацію культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також діяти у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлі деревини, видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів тощо.

21


^ На 01.01.2004 р. (тобто до набрання чинності ГК та нового ЦК в Харківській області було зареєстровано 1079 дочірніх підприємств [73, 1].