Планування та форми методичної роботи
| Вид материала | Документы |
- Роль методичної роботи, 54.32kb.
- Агогічних кадрів, спрямована на підвищення їхнього науково-теоретичного, загальнокультурного, 614.6kb.
- Льної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи, 212.74kb.
- Аналіз методичної роботи, 350.47kb.
- План роботи методичної ради, 26.16kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 316.66kb.
- Інформаційно-аналітична довідка за результатами проведення серпневих нарад, 36.25kb.
- Управління освіти Фрунзенської районної у м. Харкові ради Харківський дошкільний навчальний, 541.58kb.
- Внесок до скарбнички київського вищого професійного училища водного транспорту, 2763.41kb.
- Форми виховної роботи в початкових класах сучасної школи, 75.21kb.
Гуманізму
Практичного реалізму
Довіри і підтримки
Індивідуальності
Співробітництва
Принципи особистісно орієнтованого підходу
Активної пізнавальної діяльності
Контролю і
оцінки
Розвитку
самостійності
Ділової
взаємодії
Творчості та успіху
Інтерактивні технології навчання
Фронтальні
Кооперативі
Парні
Індивідуальні
- Мікрофон
- Мозкова атака
- Метод « прес»
- Навчаючи вчуся
- Обери позицію
В основі групова робота учнів
- Акваріум
- Карусель
- Спільній проект
- Синтез думок
- Інші
В основі самостійна робота учнів
- Творча робота
- Дослідження
- Захист проекту
- Інші
Технологія критичного мислення
Технологія критичного мислення базується на вихідній особистій інформації, сприймання будь–якої інформації залежить від попереднього досвіду дитини. Зовсім незнайома інформація буде незрозумілою, важкою, отже, нецікавою; старе без елементу новизни не приверне уваги, викличе «інформаційний голод». Нове ж засвоюється легко й цікаво тоді, коли воно виплине в контекст попередніх знань. Порівняння нового матеріалу із особистим досвідом робить інформацію більш значущою для учня, розвиває аналітичне мислення.
Технологія критичного мислення – активний процес, що дає школяреві можливість контролювати інформацію, порівнювати протилежні точки зору, формувати власні судження (Яке значення має інформація для мене? Як я можу використати ці знання?).
Технологія критичного мислення здійснюється за алгоритмом:
- Визначення мети та завдання навчання, мотивація інтересу до даної теми (актуалізація особистого досвіду: учням пропонується пригадати що відомо, проаналізувати знання, включитися в цілеспрямоване навчання).
- Ознайомлення школярів із новою навчальною інформацією
- (надання можливості вибору: самостійне опрацювання статті, перегляд фільму, проведення досліду тощо), підтримання пізнавальної активності учнів, критичне сприймання навчального матеріалу, встановлення асоціацій між відомою та отриманою інформацією.
- Проведення рефлексій (осмислення нового матеріалу, визначення його значимості в особистій системі знань учня, обговорення та аргументація особистих ідей).
Технологія критичного мислення
Базується на вихідній особистій інформації
Співставлення
інформації
Порівняння інформації
Формування власних
суджень
Засвоєння нового інформаційного матеріалу
Попередні знання і досвід учня
Технологія ситуативного моделювання
Включає систему методів, які направлені не на повідомлення знань, їх запам’ятовування і відтворення, а на організацію роботи учнів для самостійного добування знань, формування навичок та умінь у процесі активної пізнавальної діяльності. Це можуть бути навчання у грі (рольові ігри, інсценізації), технології імітації (імітація явища дійсності, розв’язання ситуаційних задач) або симуляції (спрощена версія реальності).
Технологія ситуативного моделювання
Виключає
методи, які забезпечують
- повідомлення знань
- запам`ятовування знань
- відтворення знань
Включає
методи, які забезпечують
організацію учнів для самостійного добування знань, умінь в процесі активної пізнавальної діяльності
Інсценізації
Рольові ігри
Імітації
Стимуляції
Технологія рівневої диференціації
Технологія рівневої диференціації представлена сукупністю форм і методів навчання, що враховують індивідуальні особливості учня, його інтереси і потреби. Індивідуальне навчання лежить в основі Вальдорфської педагогіки, методики Марії Монтессорі (ці технології активно використовуються в приватних школах). Технологія рівневої диференціації формується в рамках гуманістичної педагогіки і передбачає віру в творчі сили дитини, виключає покарання, запобігає авторитаризму.
Технології рівневої диференціації
Індивідуальне навчання
- Вальдорфської педагогіки
- Методика Марії Монтессорі
виключає
покарання
запобігає
авторитаризму
передбачає
віру в творчі сили дитини
Технологія проблемного навчання
Технологія проблемного навчання базується на організації навчальної діяльності зі створенням проблемних ситуацій, внаслідок чого учень оволодіває знаннями, уміннями, навичками, розвиває розумові здібності. Результатом такого навчання є «відкриття» знання, що нове для школяра, тобто суб'єктивно нове знання, яке стає особисто значимим. Відбувається усвідомлення і розуміння наукових фактів як особистої цінності, що забезпечує розвиток пізнавальної мотивації, інтересу до змісту матеріалу, викликає захоплення навчальним предметом.
Можна виділити кілька видів проблемного навчання:
- проблемний виклад навчальної інформації вчителем;
- створення на уроці проблемної ситуації педагогом;
- формування і розв'язання проблеми самими учнями.
Проблемно-пошукова діяльність включає бачення проблеми, її формування, пошук способів розв'язання, осмислення нової інформації, отримання і корекцію результатів.
Технологія проблемного навчання
Формування і роз`язування проблем самими учнями
Проблемний виклад навчальної інформації
Створення проблемної ситуації
Забезпечує
- відкриття нових знань
- розвиток пізнавальної діяльності
- формування інтересу до предмету
Технологія навчального проекту
Гармонійно поєднує академічні і прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: «все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними; форми роботи – індивідуальними, або груповими.
Проектне навчання будується за алгоритмом:
- підготовка (визначення теми та мети проекту);
- планування ( визначення джерел інформації, послідовності виконання проекту);
- збір та аналіз інформації;
- презентація навчального проекту;
- підведення підсумків, оцінювання результатів діяльності.
Така проблемна побудова навчального процесу сприяє розвитку мислення, забезпечує стійкі, системні і цілісні знання, оскільки ці знання учень здобуває самостійно.
Технологія навчального проекту
Академічні знання
Прагматичні знання
Навчальні проекти
- дослідницькі
- творчі
- ігрові
- інформаційні
Технологія креативного розвитку
Направлена на створення „олімпійського резерву” – групи школярів, які виявляють творчість, мають оригінальне мислення, здатні знаходити рішення в нестандартних ситуаціях.
А.Ейнштейн вважав, що якщо бути абсолютно логічним, то зробити відкриття неможливо. Психологи є виділяють два типи особистостей:
Інтелектуальну (має конвергентне, закрите, нетворче мислення, розв’язує складні завдання за відомим алгоритмом).
Креативну (має дивергентне, відкрите, творче мислення, самостійно ставить завдання, націлене на відкриття, генерує оригінальні ідеї).
Працювати з учнями другого типу не просто, але надзвичайно цікаво.
Технологія креативного розвитку
Створити «олімпійський резерв», виявляти учнів, які:
- мають оригінальне мислення
- схильні до творчої праці
- здатні знаходити рішення в нестандартних ситуаціях
Креативні особистості
Інтелектуальні особистості
Етапи навчально-пізнавальної діяльності
- Сприйняття інформації
- уявлення
- сприйняття
- відчуття
- уявлення
- Уявлення про зовнішні ознаки предмета або явища
2. Розуміння та усвідомлення інформації
- елементарні зв’язки
- окремі елементи
- розпізнання
- трансляція
- інтерпретація
- антиципація (передба-чення, прогнозування)
Розумові дії
3. Запам’ятовування інформації
свідоме первинне 1) багаторазове повторення
поточне 2) багаторазове виконання
3) зведення до єдиних логічних основ
несвідоме закріплення
- Зберігання інформації в пам’яті з наступним свідо-мим відтворенням
4. Узагальнення та систематизація
- організація знань у схему
- виведення принципів
- зв’язки
- система понять
- поняття
- визначення ознак належності (класифікація)
- наукові знання (теорії)
- поняття (описувальний матеріал)
- закони (пояснювальний матеріал)
- ідеї (пов’язуючий матеріал)
- правила (приписувальний матеріал)
- фактологічний матеріал
- способи діяльності
5. Практична діяльність
Застосування знань, умінь та навичок для вирішення реальних проблем
Засвоєння та відтворення навчального матеріалу
Активна взаємодія
Активна пізнавальна діяльність
- моделювання ситуацій
- рольові ігри
- - робота в групах
- робота в парах
-діалог
-самостійна робота
-проблемні завдання
-творчі завдання
- лекція
- пояснення
- опитування
ПАСИВНІ
АКТИВНІ
Інтерактивні
Методи навчання
(за рівнем активності)
ПАСИВНІ
АКТИВНІ
Інтерактивні
вчитель
вчитель
вчитель
учень
учень
учень
учень
учень
учень
- низький рівень активності школярів;
- переважає репро-дуктивний характер діяльності
- відсутня самостійність і творчість у дітей
- забезпечують високу пізнавальну активність; самостійність;
- творчість;
- психосоціальне
зростання особистості школяра
постійна активна взаємодія педагога і учнів:
- співнавчання, взаємо навчання на основі взаємоповаги і взаєморозуміння.
- презентація
- інтерв’ю
- дебати
- дискусія
взаємодіюче:
- домашнє завдання
- письмова робота
незалежне самостійне:
Методи навчання
(за джерелами отримання інформації)
Пряме,
дедуктивне:
- лекція
- показ
Непряме:
- читання
- перегляд фільму
- обговорення
Індуктивне:
(ґрунтування на досвіді)
- рольова гра
- формування висновків
ФУнкції вчителя
В освітньому процесі на вчителя покладаються різноманітні функції:
- Організаційна функція включає кілька аспектів: мобілізуючий початок уроку, організація і спрямування навчально-виховного процесу, планування і прогнозування результатів. Досвідчений педагог уміло організовує учнів на „пошук істини”, прискорює процес пізнання, спонукає школярів до отримання навчальної інформації: задіює в управлінні колективом (учні навчають один одного), узгоджує зміст навчання з інтересами дітей (учні самі прагнуть дізнатися про щось нове, цікаве), поєднує складність навчання з можливостями школярів, створює „ситуацію успіху” (учні хочуть підкріпити успіх, підтвердити свої знання).
- Інформаційна функція полягає в умінні педагога передати знання учням відповідно до вікових особливостей. Мова точна, образна, емоційна, матеріал логічно побудований.
- Розвивальна функція вчителя направлена на розвиток у вихованців творчих здібностей, мислительної діяльності, здатності не тільки запам’ятовувати, а й узагальнювати, порівнювати, робити висновки тощо.
- Комунікативна функція педагога передбачає розширення пізнавальних комунікацій до особистісно-розвивального спілкування.
- Дослідницька функція. В.Сухомлинський підкреслював, що „не можна передати досвід, можна передати ідею”. „Я” вчителя визначається творчим началом, оригінальністю, винахідливістю. Чим різноманітніший творчий підхід, тим більше учні зацікавлені в процесі навчання.
Дослідницька
- Творчість.
- Оригінальність.
- Винахідливість.
Інформаційна
Передача знань у цікавій і доступній формі
Комунікативна
Розширення пізнавальної комунікації
ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ
Організаційна
- Організація і стимулювання навчально – виховного процесу в потрібне русло.
- Організація «пошуку істини».
- Створення «ситуації успіху»
- Підтримання свідомої дисципліни, праці на уроці.
Розвивальна
- Розвиток мислення, мови, пам’яті.
- Вміння порівнювати, робити висновки.
- Реалізація виховної мети.
ВИДИ ВЗАЄМОДІЇ УЧНЯ І ВЧИТЕЛЯ
Примус
Авторитарне керівництво без урахування бажань учня
Свобода дій
Вчитель не виконує організаторської, навчальної, виховної функцій
Співробітництво
Здійснення вчителем керівництва освітнім процесом, в основі якого авторитет вчителя, доброзичливість
Освітня
(об’єктивний критерій рівня навчальних досягнень учня)
діагностична
(виявлення успіхів та недоліків у навчанні, визначення шляхів підвищення якості навчання)
Управлінська
(інформація про стан успішності, вдосконалення методики викладення)
Функції оцінювання
Стимулююча
(обґрунтована, об’єктивна оцінка є стимулом у навчальному процесі)
Розвиваюча
(розвиток логічного мислення, здібностей аналізувати, узагальнювати)
Виховна
(виховання відповідальності, справедливості, взаємоповаги)
види оцінювання
індивідуальне оцінювання
- випереджуюче завдання;
- індивідуальна картка-завдання;
- робота біля дошки;
- рейтингове
- самооцінювання;
парне
оцінювання
- взаємооцінювання;
- „рецензент”;
- „перший-другий”
Кооперативне оцінювання
- „секретар”- сильний учень фіксує правильні відповіді, активність учня в групі;
- „дубляр учителя” – сильний учень, який проводить опитування і оцінювання учнів в групі.
Занижена самооцінка
дитина недооцінює свої можливості і досягнення
Завищена самооцінка
школяр переоцінює свої можливості і досягнення
Адекватна самооцінка
учень об’єктивно оцінює свої можливості і досягнення
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні методичної ради ІМЦ
управління освіти Комінтернівської
районної в м. Харкові ради
(протокол № 5 від 16.09.2010)
План роботи
інформаційно – методичного центру
управління освіти Комінтернівської
районної в м. Харкові ради
з молодими вчителями
на 2010-2011 навчальний рік
ВСТУП
Формування вчителя як творчої
особистості,здатної до створен-
ня якісного нового, значущого для
практичної педагогічної діяльнос-
ті,- одне з найважливіших завдань
сучасної науки і практики.
Мета «Школи молодого вчителя» – сприяння підвищенню фахового рівня, розвитку творчого потенціалу вчителя, удосконаленню майстерності, озброєнню новітніми знаннями, методикою та технологією навчання.
Основні завдання «Школи молодого вчителя»: поглиблення знань з теорії та методики навчання і виховання, сприяння оволодінню молодими вчителями основних нормативних документів, вивчення і використання у практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду, розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків вчителів.
Основні напрямки роботи «Школи молодого вчителя»:
- розширити сферу знань учителів із психолого-педагогічних основ уроку;
- ознайомити їх з елементами педагогічної техніки, опанування якої дасть змогу усвідомленню здійснювати відбір необхідних і найбільш доцільних прийомів роботи учнів на уроках;
- створити для вчителів таке методичне середовище, в якому їм би хотілося творити.
Протягом 2009-2010 навчального року робота “Школи молодого вчителя” була направлена на реалізацію наступних задач: оволодіння молодими вчителями основних нормативних документів про школу, накреслень Національної доктрини розвитку освіти, нових інноваційних освітніх технологій, сучасних методик викладання; аналізу проблем, які ставились перед вчителями в зв'язку з переходом школи на дванадцятирічний термін навчання і реалізацію Державних стандартів; знайомству з методичною літературою, кращим досвідом вчителів міста.
За 2009-2010 навчальний рік у “Школі молодого вчителя” було охоплено навчанням 30 молодих учителів, з якими проводилися як теоретичні заняття, так і семінари-практикуми.
Тематика занять була різноманітна, це:
- методичні рекомендації молодим вчителям щодо складання календарно-тематичних планів, щоденного планування, ведення класних журналів, організації робочого дня;
- дидактичні вимоги до сучасного уроку в світлі нових інноваційних технологій;
- етика спілкування учителя з учнями в урочний та позаурочний часи;
- виховання патріотизму старших і молодших школярів як соціально-педагогічна проблема;
- технологія виховання творчої особистості на уроках української мови та літератури, історії України, географії, англійської мови;
- технологія колективної співпраці учителя та учнів на уроках математики, фізики, біології, хімії;
- урок у системі особистісно-орієнтованого навчання при вивченні історії.
Робота “Школи молодого вчителя” у 2010-2011 навчальному році буде направлена на:
- вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;
- вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;
- вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);
- вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:
- мету, мотив, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль,
- корекцію, рефлексію;
- вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;
- вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;
- вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу.
План роботи Школи молодого вчителя при ІМЦ РУО
на 2010-2011 навчальний рік
| № | Зміст роботи | Завдання | Заходи по реалізації | Дата | Відпо-відальні |
| 1 | Перспективний банк даних про молодих спеціалістів – випускники ВНЗ | Сформувати кадровий інформаційний банк даних про молодих спеціалістів — випускників педагогічних ВНЗ | Розроблення форми банку даних | Травень 2010 | Леонова А.М., провідний спеціаліст з кадрових питань |
| Збір інформації про випускників | Травень 2010 | ||||
| Аналіз та упорядкування інформації | До 15.09 2010 | ||||
| Інформування ЗО про склад перспективних спеціалістів | До 30.09. 2010 | ||||
| співбесіда з молодими спеціалістами — випускниками ВНЗ наступного року | Травень 2010 | ||||
| Поповнення банку даних | щорічно | ||||
| 2 | Банк даних молодих спеціалістів закладів освіти | Сформувати кадровий інформаційний банк даних про молодих спеціалістів, що працюють 1-3 роки | Розроблення форми банку даних | Серпень 2010 | Леонова А.М., провідний спеціаліст з кадрових питань, Іванова О.А., завідувач ІМЦ РУО |
| Підготовка інформаційного листа на заклади освіти | До 01.09. 2010 | ||||
| Аналіз та упорядкування інформації | До 20.09. 2010 | ||||
| Інформування ЗО про склад молодих спеціалістів | До 30.09. 2010. | ||||
| Поповнення банку даних | щорічно | ||||
| 3 | Урочистості вшанування молодих спеціалістів | Провести урочисті вшанування молодих спеціалістів | Навчально-методична співбесіда з молодими освітянами | Серпень Вересень | Леонова А.М., провідний спеціаліст з кадрових питань, Іванова О.А., завідувач ІМЦ РУО |
| Зустріч з працівниками управління освіти. Інструктивно – методична нарада | 18 серпня 2010 | ||||
| Зустріч з адміністрацією школи | Серпень Вересень 2010 | ||||
| Підготовка сценарію урочистостей | Серпень 2010 | ||||
| Проведення вшанування молодих спеціалістів на районній педагогічній конференції | 27 серпня 2010 | ||||
| 4 | ШМВ – школа молодого вчителя | Організувати роботу школи молодого вчителя за фахом з урахуванням нового змісту освіти та особистісно орієнтованої моделі навчання та виховання | Підготовка методичних рекомендацій щодо створення ШМВ на базі навчального закладу | Вересень 2010 | Іванова О.А., завідувач ІМЦ РУО |
| Інформація для наради керівників ЗО щодо організації Шовна рівні школи, району | Жовтень 2010 | ||||
| Погодження керівника ШМВ закладу освіти | |||||
| Погодження програми занять ШМВ району на один рік | Жовтень 2010 Постійно | ||||
| Надання методичної допомоги, консультацій | |||||
| Моніторинг роботи ШМВ району | Травень 2011 | ||||
| Моніторинг роботи з молодими спеціалістами в закладах освіти | Червень 2011 | ||||
| 5. | Звіт про роботу з молодими спеціалістами | Підготувати питання на методичну раду ІМЦ РУО про результати роботи з молодими вчителями ЗНЗ району | Підготовка довідки з питання | Січень Травень 2011 | Іванова О.А., завідувач ІМЦ РУО |
| Підготовка проекту рішення | |||||
| Підготовка співдоповідачів | |||||
| Підготовка презентації виступу | |||||
| Визначити проблемні питання молодих освітян | |||||
| 6. | Акція «На допомогу молодому спеціалісту» | Провести методичну акцію «На допомогу молодому спеціалісту» (1-й рік роботи) | Організувати консультування молодих освітян з проблеми | Листопад 2010, Лютий 2011 | Леонова А.М., провідний спеціаліст з кадрових питань, Іванова О.А., завідувач ІМЦ РУО |
| Організувати майстер-класи досвідчених педагогів | |||||
| Організувати зустрічі з кращими освітянами | |||||
| Організувати відкриті заняття молодих освітян і досвідчених педагогів |