Методичні рекомендації щодо викладання географії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010- 2011 навчальному році
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури в загальноосвітніх навчальних, 197.76kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 138.11kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 141.2kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни в загальноосвітніх навчальних, 116.18kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 152.68kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних, 233.76kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 622.59kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 700.78kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 641.28kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних, 557.96kb.
Під час вивчення навчального матеріалу є великі можливості для здійснення економічної освіти і виховання старшокласників. Це можна показати в таблиці 2:
Таблиця 2
Система економічних знань
| № теми | Назва теми | Зміст економічних знань |
| 2 | Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства | Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Земельні ресурси. Водозабезпеченість регіонів і країн. Гідроенергетичний потенціал річок. Економічне значення лісів. Біологічні ресурси. Кліматичні ресурси. Рекреаційні ресурси. |
| 4 | Географія населення і культури | Демографічні процеси. Соціально-економічні чинники географії населення. Демографічна політика країн. «Сім’я» і «домогосподарство». Економічно активне населення. Трудові ресурси. Зайнятість. Ринок праці. Безробіття. Урбанізація. |
| 5 | НТР- крок у майбутнє | Управління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління. Вплив НТР на галузі економіки. |
| 6 | Сучасне світове господарство | Національна економіка. Міжнародний географічний поділ праці. Сучасна просторова структура економіки. Галузева структура господарства. Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація, інтернаціоналізація, глобалізація. Міжнародна економічна інтеграція господарства. Перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток Інтернету. Нові форми міжнародних економічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення інформації, міжнародний туризм. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промисловців товари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків. Роль інформації в розвитку економіки країн. |
| 7 | Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки | Економічні передумови глобалізації: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скорочення витрат на транспорт і зв’язок. Створення інформаційної економіки. Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація. Тиск розвинених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються. Головні зміни у світовій економіці. Створення нового МГПП. Зміни в системі управління. Зміна критеріїв розміщення капіталів. Проблеми, народжені глобалізацією. |
| 8 | Галузевий склад світового господарства | Диверсифікація. Зміна галузевої структури господарств. Споживання комерційних первинних джерел енергії в країнах світу. Країни – виробники і споживачі. Фактори розміщення галузей промисловості. Країни-експортери та імпортери. Країни-лідери. Значення сільського господарства в економіці країн. Спеціалізація, рівень товарності, рівень інтенсивності. Міжнародний агробізнес. Сільське господарство в різних країнах. Структура ринку послуг. Транспортна інфраструктура. Міжнародний туризм. Міжнародні торгово-економічні організації. Світовий фінансовий розвиток і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів. |
| 9-13 | Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки | Європейська уніфікація, інтенсифікація просторових зв’язків, політична й економічна інтеграція. ЄС – уроки інтеграції, успіхи і проблеми. Господарство країн регіонів. Економічне відродження Японії. Нові індустріальні країни. Моделі розвитку. Головні компоненти просторової економіки в країнах. Північноамериканська угода про вільну торгівлю. Нові проекти освоєння Амазонії. Особливості офшорної зони Карибського басейну. Особливості розвитку африканського господарства. Розміщення «брудних» виробництв. Проблеми депресивних районів. |
Як бачимо з таблиці 2, географічний навчальний матеріал курсу спрямований на його економізацію. Основні теми курсу: «Світове господарство», «Галузевий склад світового господарства», «Регіони світу», «Глобалізація світового господарства», «НТР – крок у майбутнє» та інші несуть великий багаж економічних знань, створюючи систему змісту економічних знань та базу для спецкурсу «Геоекономіка» під час вивчення курсу «Основи економічних знань».
Економічна освіта випускників старшої профільної школи поглиблюється через вивчення глобальних територіально-диференційованих господарських проблем, розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці, пояснюються процеси економічної інтеграції між державами. У старшокласників складається уява про територіальну організацію господарства, розвивається економічне мислення, вони можуть пояснити процеси, що відбуваються в сучасному світі, змінюється їх економічна культура.
Географічні знання старшокласників сприяють їх соціалізації, тобто формуванню компетентностей у різних сферах діяльності: пізнавальній, суспільно-громадській, трудовій, побутовій, культурній та інформаційній (див таблицю).
Таблиця3
| Сфера діяльності | Важливі аспекти реалізації компетенції | Роль географії у формуванні важливих компетенцій |
| Сфера пізнавальної діяльності | Самостійне отримання знань. Використання різних джерел інформації. | Формування системи знань про територіальні організації сучасного географічного простору. |
| Сфера суспільної діяльності | Участь у суспільному житті, громадянська позиція. | Виховання патріота, громадянина, толерантності та доброзичливості у полікультурному середовищі . |
| Сфера трудової діяльності | Уміння працювати, обирати професію,оцінювати результати своєї діяльності. | Оволодівати географічними знаннями, вміннями та навичками. Знання про ефективне використання природних ресурсів. Ознайомлення з професіями, які потребують географічних знань. |
| Побутова сфера | Формування навичок безпечної поведінки в природному та антропогенному середовищі. Здійснювати вибір шляхів і способів використання вільного часу, культурного і духовного збагачення. | Формування навичок орієнтування на місцевості, соціально-відповідальної поведінки в природі, адаптація до умов проживання на певній території, знання про небезпечні природні і техногенні явища та основні правила поведінки у разі їх виконання. |
| Сфера культурної діяльності | Знання культурних, побутових, етнографічних особливостей населення. Формування екологічної культури. | Ознайомлення з етнокультурними та соціокультурними особливостями різних регіонів світу. |
| Інформаційна сфера | Уміння за допомогою інформаційних технологій шукати, аналізувати, відбирати, змінювати, зберігати і передавати інформацію. | Робота з підручником, науково-популярною літературою, картами, картосхемами,статистичними матеріалами, з ресурсами ГІС та Інтернет. |
Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.
Це перший український підручник для профільного навчання. Структура підручника чітка і зручна для користування. Кожен розділ розпочинаються з короткої інформації щодо знань і вмінь, які учні набудуть під час роботи над його змістом. Розділ включає параграфи, які у свою чергу поділені на пункти, що дає можливість засвоювати матеріал невеликими порціями. Розкриття змісту теми супроводжується різноманітним ілюстративним матеріалом (рисунками, таблицями, логічно-структурними схемами, діаграмами, статистичними даними, картосхемами тощо), а також наявністю рубрик «Доведіть чи спростуйте», «Обговорюємо», які спонукають до дискусій, бесід, диспутів, проблемного навчання. Всі визначення, терміни і поняття у тексті можна легко відшукати, оскільки вони виокремлені іншим шрифтом. Завершується вивчення теми запитаннями і завданнями для самоконтролю. Бажаючим отримати більше інформації з даного розділу (теми) пропонується список літературних та Інтернет джерел.
У кінці підручника розміщені додатки, які подані у вигляді таблиць. У них можна знайти необхідну інформацію для виконання практичних робіт, участі у семінарах, підготовки виступів, повідомлень тощо.
Відмінною особливістю підручників нового покоління є те, що вони створюються з навчально-методичним комплексом. Відповідно до програми та підручника розроблено „Практикум з курсу „Загальна географія”, 10 клас, профільні класи та «Завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів».
Значна роль при організації профільного навчання відводиться учителю. Виховати учня з сучасним мисленням, який зможе успішно самореалізуватися у житті, може тільки вчитель-професіонал. Професіоналізм учителя передбачає не тільки предметні, дидактичні, методичні, психолого-педагогічні знання ті вміння, а й особистий потенціал педагога, складовими якого є професійні цінності, переконання, настанови. Вчитель – активний суб’єкт процесу самовдосконалення. Сучасному учителю не тільки необхідно знати сучасні педагогічні технології та можливості їх застосування на уроках географії, вимоги сучасної методики викладання географії, але і впроваджувати їх у практичну діяльність. Учитель профільної школи зобов‘язаний бути не просто спеціалістом високого рівня, відповідно профілю і спеціалізації своєї діяльності, але і повинен забезпечити:
- варіативність і особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальної освітньої траєкторії);
- практичну спрямованість освітнього процесу із запровадженням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);
- професійне самовизначення старшокласників, формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у закладах різних рівнів акредитації.
Якість профільного навчання залежить від готовності вчителя до якісних змін професійної діяльності, що передбачає засвоєння змісту предмета на рівні стандарту й профільному; використання різних форм і методів діяльності в урочний та позаурочний час (дослідницькі та проектні роботи учнів, групові та індивідуальні форми організації пізнавальної діяльності); опанування методикою проведення занять курсів за вибором; реалізація компетентнісного підходу до навчання старшокласників.
При викладанні географії у профільних класах, учитель не тільки формує наукові знання та вміння, а й досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення учнів до світу. Активна, усвідомлена пізнавальна практична діяльність учнів у навколишньому середовищі є обов‘язковою умовою виконання практичної частини курсу – формує здатність і готовність учнів до використання географічних знань і умінь у повсякденному житті, сприяє збереженню навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки школярів; адаптації до умов проживання на визначеній території; самостійному оцінюванні рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; виявленню причинно-наслідкових зв‘язків; порівнянню об‘єктів, процесів і явищ; їх моделюванню та проектуванню; орієнтуванню на місцевості, плані, карті; в ресурсах Інтернет, статистичних матеріалах; дотриманню норм поведінки у навколишньому середовищі; оцінюванню своєї діяльності з точки зору моральних, правових норм, естетичних цінностей; визначенню власного ставлення до явищ сучасного життя, відстоюванню своєї громадянської позиції, формулюванню своїх світоглядних поглядів; виконанню в практичній діяльності та повсякденному житті екологічних вимог, оцінюванню та коригуванню своєї діяльності в навколишньому середовищі; здійсненню усвідомленого вибору шляхів продовження майбутньої професійної діяльності; конструктивному сприйняттю певних явищ сучасного життя, виявленню своїх можливостей і свого внеску в певний результат; оволодінню навичками організації та проведенню індивідуальної і колективної діяльності.
Актуальним залишається використання практичних методів у навчанні географії, збільшення частки самостійної роботи школярів на уроці та розвиток навиків самонавчання. Реалізувати це можливо, використовуючи:
- проведення практичних робіт на місцевості;
- проектну діяльність;
- спостереження за об‘єктами та явищами в природі і на виробництві;
- прийоми роботи з картами, схемами, рисунками, статистичними показниками, діаграмами, графіками;
- самостійну роботу з різними джерелами інформації;
- організацію дослідницької діяльності школярів на уроці та в позаурочний час;
- практико-орієнтовані методи навчання;
- творчі завдання на уроках і вдома;
- інтерактивні методи навчання;
- проблемні завдання і ситуації;
- лекційно-семінарські форми проведення занять;
- випереджувальні завдання з підготовки виступів, повідомлень, презентацій.
Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, в результаті яких формується система знань, вмінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес і самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.
Одним із завдань учителя є формування способів практичної діяльності учнів, проте це не означає ослаблення позицій традиційної методики навчання, спрямованої, перш за все, на формування системи географічних знань. Очевидно, що діяльнісний підхід не може бути реалізований без міцного фундаменту географічних знань.
З огляду на завантаженість учнів профільними предметами, метою вчителя є – максимально навчити учнів на уроці. Для цього необхідно використовувати різні форми проведення занять, на яких застосовуються різноманітні способи передачі знань, нестандартні методи впливу на особистість. Перевагу необхідно надавати активним формам роботи, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і мотивувати процес пізнання.
Значну увагу при організації профільного навчання учнів варто приділити впровадженню та організації курсів за вибором, які є невід’ємним компонентом варіативної частини робочих навчальних планів. Курси за вибором сприяють успішному професійному самовизначенню учнів. Саме тому школа за допомогою анкетування повинна забезпечити можливість вибору курсів за вибором.
Курси за вибором як диференційна та варіативна частини освіти профільного навчання потребують нових підходів до їх організації. Практика засвідчує, що найбільш ефективними при проведенні курсів за вибором є сучасні педагогічні технології, зорієнтовані на активну діяльність учнів і суб’єкт-суб’єктні взаємодії (ігрові, тренінгові та ін.), а також:
- технологія навчальних проектів. Навчальний проект – метод навчання, який ґрунтується на визначенні соціально важливої мети та практичному її досягненні: самостійна продуктивна чи дослідницька діяльність учня, що має не тільки навчальну, але й науково-практичну значимість. Основний тип навчального проекту – практично-зорієнтований. Критерії оцінювання навчального проекту: актуальність і соціальна значимість проблеми, на вирішення якої спрямований проект; глибина вивчення проблеми; наявність і якість практичного результату, спрямованого на вирішення проблеми;
- технологія навчального дослідження. Основна особливість дослідницької діяльності – створений інтелектуальний продукт, який встановлює конкретну (наукову) істину під час реалізації певних досліджень і поданий в стандартній, завчасно узгодженій формі. Основні критерії оцінювання навчального дослідження: наукова значимість теми; обґрунтованість вибору методів дослідження та грамотність їх використання; глибина та грамотність аналізу отриманих результатів.
Наявність в навчальному плані курсів за вибором, практикумів і годин проектно-дослідницької діяльності дозволяє старшокласникам побудувати індивідуальну освітню програму.
Успішна побудова індивідуальної освітньої траєкторії передбачає системну рефлексію та уточнення зробленого учнями вибору .
Як підсумок вивчення географії на профільному рівні учень повинен:
знати/ розуміти
- особливості сучасного етапу розвитку географічної науки, її об’єкт, предмет, структуру, методи та джерела географічної інформації, основні теорії та концепції, значення географічної науки у вирішенні соціально-економічних і геоекологічних проблем суспільства;
- зміст основних теоретичних категорій і понять, включаючи географічне положення, географічне районування, територіальні системи, комплексне географічне краєзнавство та раціоналізм, розвиток географічної оболонки, природокористування та геоекологію, географічний розподіл праці;
вміти
- застосовувати основні положення географічної науки для опису та аналізу сучасного світу як складної, суперечної та динамічної природно-суспільної територіальної системи;
- характеризувати різні типи країн і районів, складати комплексні географічні характеристики різних територій;
- здійснювати навчальні дослідження, моделювання та проектування територіальних взаємодій різних географічних явищ і процесів з використанням різних методів географічної науки;
- вирішувати соціально вагомі (важливі) географічні завдання на основі проведення геоекологічної та геоекономічної експертизи;
- використовувати набуті знання і вміння у практичній діяльності та повсякденному житті для:
- аналізу та оцінки різних територій з точки зору взаємозв’язку природних, соціально-економічних, техногенних об’єктів і процесів виходячи з просторово-часового їх розвитку;
- опису та пояснення різних явищ в оточуючому середовищі на основі їх географічної та геоекологічної експертизи;
- геологічного обґрунтування інженерно-господарської діяльності, техногенного впливу на земну кору;
- розуміння місця та ролі географічної науки в сучасному світі, різних сферах життя суспільства; підготовки до продовження освіти в обраній галузі.
Одним із інструментів оцінювання індивідуальних освітніх досягнень учня є портфоліо. Портфоліо – портфель індивідуальних освітніх досягнень. Портфоліо як форма автентичного оцінювання навчальної, творчої, соціальної та інших видів навчальної діяльності передбачає планування та самооцінку навчальних результатів учня.
Існує декілька моделей портфоліо. Одна із них – комплексний. Комплексний портфоліо складається із таких розділів:
- „Портфоліо документів ” – портфель документів, що засвідчують індивідуальні освітні досягнення учня.
- „Портфоліо робіт” – зібрання різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і напрямів його навчальної та творчої діяльності: участь у наукових конференціях, навчально-тренувальних зборах, вивчення курсів за вибором, навчальна практика, спортивні, художні та інші досягнення.
Роботи можуть бути представлені у вигляді текстів, фотографій, відеозаписів, на електронних носіях.
- „Портфоліо відгуків” – містить написане учнем резюме, характеристики учня, рецензії, відгуки, есе, рекомендовані листи та ін.
Отже, впровадження профільного навчання дає географам більше можливостей у розвитку шкільної географії, яка забезпечує становлення міждисциплінарного і просторового мислення старшокласників.
Профільне навчання відкриває нові можливості, якими необхідно скористатися. Багато залежить як і від вчителя географії, так і від провідних географів, у плані створення нових підручників і навчальних посібників, пропонування учням нових освітніх продуктів, конкурентних на ринку навчальної літератури.
Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах має обов’язково завершуватися викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія Київської області» (упорядники В.В. Совенко, А.Г. Захарченко) та «Економічна і соціальна географія Київської області» (упорядники Л.М. Шевченко, В.В. Совенко). Ці програми схвалені комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України і можуть використовуватися у навчально-виховному процесі. Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає учневі наочно у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню школярам любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. При викладанні географії своєї області стануть у нагоді вчителям підручники та навчальні посібники з київщинознавства, а також географічний атлас Київської області «Київщина. Географічний атлас» створений колективом видавництва «МАПА-Київ» та комплексний атлас Київської області / О.В. Онищак, О.Ю. Король, О.В. Радченко та ін. – К.: ДНВП «Картографія», 2009. – 80 с.
Джерелами засвоєння навчального матеріалу зі шкільного курсу географії, крім підручників, є робочі практикуми учнів, географічні атласи, контурні карти, що відповідають курсам географії та рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Для виконання всіх видів письмових робіт з географії учням потрібно мати один зошит (лист МОН України від 27 грудня 2000 р. №1/9-529). Перевірка зошитів відбувається на розсуд вчителя.
Практична частина програми складається з практичних робіт та навчальної практики й екскурсій:
- 6 клас – 13 практичних робіт;
- 7 клас – 12 практичних робіт + 5 робіт №8 по материках;
- 8 клас – 7 практичних робіт;
- 9 клас – 10 практичних робіт;
- 10 клас – 4 практичні роботи (рівень стандарту).
Перевіряє і оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд – у всіх учнів класу чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюється дві практичні роботи, які також визначає вчитель. У шостому класі навчальною програмою з географії передбачене систематичне спостереження учнів за погодою. Тому доцільно двічі на рік виставляти бали учням за ведення календаря погоди і враховувати їх при семестровому оцінюванні. Головним критерієм оцінки за ведення календаря погоди є осмислене розуміння учнями складних взаємозв’язків між окремими елементами клімату, самостійність та охайність оформлення результатів спостережень.
Зміст та форми організації навчальних екскурсій і навчальної практики визначаються адміністрацією загальноосвітнього закладу залежно від місцевих умов, специфіки та профілю навчальних закладів, потреб виробництва та інших чинників з урахуванням рекомендацій, викладених у листі МОН України від 7 березня 2001 р. №1/9-97 “Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватись вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.2008 р. №1/9-061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу. Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журналах окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з географії.
Традиційним залишається проведення Всеукраїнських олімпіад (відповідно до графіка, ІV етап Всеукраїнської олімпіади 2011 року буде проведено у м. Херсоні). Аналіз виконання учнями олімпіадних завдань показав, що існує необхідність посилення уваги до формування практичних умінь та навичок (розв’язування задач та тестів), а також виконання творчих завдань.
Також інформуємо, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.11.2002 року № 638 „Про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад з базових дисциплін” Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації спільно з Одеським обласним інститутом удосконалення вчителів розпочато проведення X Всеукраїнської учнівської Інтернет-олімпіади з базових дисциплін (математика, фізика, хімія, біологія, географія, економіка). Олімпіада проводиться у два етапи в такі терміни:
І (заочний) етап – перший тур з 1 червня по 15 липня 2010 року;
другий тур з 15 липня по 1 вересня 2010 року.
ІІ (очний) етап – грудень 2010 року.
Положення про проведення, умови участі та завдання X Всеукраїнської учнівської Інтернет-олімпіади знаходяться на сайті Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (www:osvitaodessa.org). Відповіді на завдання надсилати за E-mail: (odessa-inst@ukr.net).
Із 2005 року започатковано Всеукраїнський турнір юних географів. Планується і надалі проводити такий вид інтелектуальних змагань за правилами, опублікованими в журналі “Географія та основи економіки в школі” №8 за 2005 рік. Наголошуємо, що турнір є добровільним командним змаганням, який проводиться на засадах самофінансування за кошти установ, що відряджають команди, спонсорів та частково за кошти Міністерства освіти і науки України. Оргкомітетом встановлюється внесок у певному розмірі за кожного учасника команди та керівника. До оргвнеску включені витрати на проживання, харчування, культурну програму та організаційні витрати на проведення турніру. За правилами, в Турнірі беруть участь команди, кожна з яких складається із 3-5 учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Питання VІ Всеукраїнського турніру з географії, який відбудеться у жовтні 2010 р. в м. Чернігові, надруковані у журналі “Географія та основи економіки в школі” №6 за 2010 р.
У 2010 р. було проведено зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників з географії з одночасним зарахуванням його результатів як вступних випробувань до вищих навчальних закладів. Одержані результати націлюють на необхідність активізації роботи з тестовими завданнями різних видів.
Рекомендуємо районним (міським), шкільним методичним об’єднанням вчителів географії звернути особливу увагу на підготовку вчителів та учнів до роботи з тестовими завданнями різних видів, починаючи цю роботу вже з шостого класу.
Особливі труднощі під час ЗНО в учнів викликають завдання практичного спрямування, або задачі, які потребують певних розрахунків. Завдання такого типу дозволяють перевірити вміння користуватися масштабом, статистичними даними, формулами тощо; робити розрахунки, які характеризують географічні об’єкти, процеси і явища.
Враховуючи те, що задачі з географії набувають неабиякого значення, нами створено навчально-методичний посібник: Совенко В.В. Розв’язування географічних задач: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2009. – 128 с. У посібнику містяться теоретичні матеріали та практичні завдання з різних тем курсу фізичної географії та понад 200 задач із розв’язками. Представлені в посібнику задачі систематизовані за темами у відповідності до програми шкільного курсу географії.
Посібник має велике практичне значення, оскільки сприятиме підвищенню рівня навчання, цілеспрямованого вироблення практичних умінь і навичок.
Використання цього посібника допоможе у підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, турнірів, олімпіад з географії та вступу до вищих учбових закладів. Посібник може бути використаний учителями, учнями, студентами.
Сьогодні вчитель має орієнтуватись у змінах соціального, культурного, природного середовища, уміти здобувати новітню інформацію, використовувати її у своїй професійній діяльності. У цьому вчителям географії допоможуть фахові видання: журнал “Географія та основи економіки в школі”, науково-методичний журнал “Географія” (видавнича група “Основа”), а також газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”, у яких друкуються матеріали з методики викладання географії, педагогічні й наукові дослідження, матеріали з досвіду роботи вчителів, новини науки тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. №371. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.
Пошуки шляхів забезпечення якості освіти неможливо здійснювати без проведення контрольних вимірів знань. А для забезпечення рівного доступу до якісної освіти необхідно, щоб вимоги цих вимірів були однаковими для всіх навчальних закладів.
Тому важливим завданням вивчення географії у 2010-2011 н. р. є цілеспрямоване формування в школярів як пізнавальної сфери, так званих інтелектуальних здібностей (аналізу, синтезу, узагальнення, проведення аналогії, висловлення суджень тощо), так й емоційної (здатність сприймати, реагувати, виділяти головне, бути готовим відстоювати свою точку зору тощо) та психомоторної (вміння спостерігати і аналізувати, діяти за інструкцією тощо).
З огляду на вищезазначене під час вивчення географії варто посилити практичну спрямованість її викладання; ширше використовувати у навчанні особистісно орієнтовані методики, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; організовуючи навчальну роботу на уроках географії, доцільно поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форми роботи, пропонувати учням завдання різних видів: інформаційні, інструктивні, тренувальні та перевірні, які передбачають різні способи їх виконання (письмові, усні, експериментальні, практичні, розрахункові).
Моніторинг якості географічної освіти
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України № 97 від 10.02.2010 р. «Про проведення моніторингового дослідження якості географічної освіти» та з метою поліпшення якості географічної освіти 10 березня 2010 року було проведено зазначене дослідження у п’яти областях України - Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій. Згідно із зазначеним наказом Міністерства освіти і науки України відповідальність за об’єктивне проведення дослідження покладалась на управління освіти і науки Волинської, Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Хмельницької обласних державних адміністрацій.
Програма дослідження включала наступне:
- вивчення роботи органів освіти та педагогічних колективів зазначених областей щодо навчально-методичного та кадрового забезпечення якості шкільної географічної освіти;
- вивчення наявності навчально-методичного комплексу з географії та відповідності його концепції шкільної географічної освіти;
- вивчення питання забезпечення базового рівня знань учнів з географії України та рівень їх підготовки до державної підсумкової атестації з географії у 2010 році;
- аналіз якісного складу вчителів та їх фахової підготовки;
- вивчення даних про забезпечення підручниками з географії;
- надання методичної допомоги педагогічним колективам.
У межах дослідження було проведено тестування учнів 9-х класів, а також опитування вчителів за допомогою анкет щодо організаційно-методичних засад вивчення географії.
Моніторингові дослідження в усіх 5 областях було проведено за однаковими завданнями та встановленою процедурою. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів, їх типів.
Для проведення дослідження Міністерством освіти і науки України було підготовлено пакет матеріалів, який містив:
- інструкцію для керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
-обов’язки інструктора щодо проведення моніторингового дослідження;
- тестові завдання для учнів 9-х класів;
- відповіді до завдань для 9-х;
- бланки відповідей;
- анкету для вчителя;
- критерії оцінювання завдань;
- форми звітів про результати виконання тестів для учнів 9-х класів;
- форму для узагальненого звіту анкетування вчителів 9-х.
Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки. За своїм змістом переважна більшість тестів відповідали темам, пов’язаних із загальними фізико-географічними закономірностями, питаннями характеристики населення та господарства України. За основу складання тестових завдань було взято чинні навчальні програми з географії (К.: Перун, 2005).
Тестові завдання було складено у двох варіантах, повністю рівнозначних за складністю, але різних за змістом.
Кожний варіант тесту для дев’ятикласників містив 25 запитань закритого типу, до 15 з яких пропонувалося по 4 варіанти відповідей з однією правильною. Крім того, у кожному варіанті було запропоновано по 5 завдань з множинним вибором правильних відповідей, три завдання на відповідність об’єктів географічним явищам та два на встановлення правильної послідовності. На виконання тестових завдань відводилося 45 хвилин.
Навчальні досягнення учнів з географії за програмою дослідження оцінювалися за середньою кількістю правильних відповідей, загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідно до критеріїв оцінювання.
Учні максимально могли набрати 42 бали.
Для проведення моніторингового дослідження були залучені в якості інструкторів представники органів управління освітою та інститутів післядипломної педагогічної освіти, заступники директорів або визначені наказом директора вчителі цього навчального закладу (окрім вчителя географії).
Перевірка виконання тестових завдань здійснювалася в навчальних закладах. Отримані результати узагальнювали робочі групи, визначені регіональними органами управління освітою. Узагальнені звіти надсилалися до Міністерства освіти і науки України для підготовки аналітичного звіту. В окремих загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення моніторингу були присутні спостерігачі від Міністерства освіти і науки України, які неперевірені роботи забирали для формування контрольної вибірки.
Перевірка навчальних досягнень школярів здійснювалася на основі таких критеріїв:
- понятійного (знання фундаментальних географічних понять);
- теоретичного (знання основних географічних закономірностей і проблем);
- фактичного (знання фактичного матеріалу);
- практичного (знання, уміння і навички практичного характеру).
Слід зазначити, що запропоновані письмові контрольні завдання для перевірки навчальних досягнень учнів відповідали діючим шкільним програмам із географії на рівні обов’язкових результатів навчання. Зауважень щодо підбору та обсягу контрольних завдань не було.
Дослідженням було охоплено 3409 учнів із 150 навчальних закладів. Більша частина навчальних закладів розташована у сільській місцевості (діаграма 1)
Діаграма 1 .Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за місцем знаходження
Значну частину навчальних закладів становили заклади нового типу (діаграма 2)
Діаграма 2 .Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за типом навчальних закладів
Більшість школярів показали достатній рівень засвоєння навчального матеріалу (48,87%), 16,08% мають високий рівень знань, а 2,97% дев’ятикласників засвоїли програмовий матеріал на початковому рівні. Близько 2% учасників дослідження виконали всі завдання без помилок (діаграма4).
Діаграма 3. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками областей у яких проводився моніторинг).
Аналіз відповідей показав, що учні, в основному, успішно впорались із завданнями, вміють встановлювати зв’язки між географічними явищами та об’єктами. Дев’ятикласники продемонстрували майже повне засвоєння знань про особливості географічного положення України, про відтворення та національний склад населення, демографічні проблеми, типи населених пунктів, що існують в Україні та про трудові ресурси держави, виявили непогані знання про енергетичний комплекс та його значення в господарській діяльності людини. Учні на достатньому рівні вміють працювати із підручником і географічними картами, робити висновки і узагальнення. Труднощі у більшості школярів викликало запитання про галузеву структуру господарства.
Найкраще учні опанували теми «Географічне положення України», «Населення України», «Грунти» та «Природні комплекси». Найгірші показники із тем «Галузева структура господарства» та «Географія промисловості» (завдання до цих тем не виконали більше 90% учасників дослідження). Добре орієнтуються учні у запитаннях на знання загальних фізико-геоерафічних, розуміються на взаємозвязках і взаємодії, що виникають між природними компонентами. Про це свідчить високий відсоток (67,7%) правильних відповідей на такі складні запитання як «Вкажіть на негативні наслідки осушення боліт», «Вкажіть, які негативні наслідки створення великих штучних водойм», «Встановіть відповідність між природними заповідниками України та компонентами природних комплексів, що в них охороняються».
Практично була відсутня відповідь на запитання «Вкажіть, якій формі рельєфу відповідає Дніпровсько-Донецька западина», «Визначте основну причину розміщення підприємств кольорової металургії у Придніпров’ї», «Вкажіть які із наведених географічних об’єктів належать до тектонічних структур» та «Укажіть форму організації виробництва, що має визначення: «організація виробничих зв’язків між підприємствами для випуску певної продукції». Це традиційно важкі теми для сприймання учнями, їх розуміння залежить у першу чергу від професійної майстерності вчителя, його вміння довести складний матеріал до свідомості школярів, хоча очевидно, що на вивчення тем «Геологічна будова України», «Тектонічні структури», «Галузева структура господарства» необхідно збільшити кількість годин.
Відвідані уроки, усне опитування, результати письмових робіт та вивчення шкільної та районної документації свідчать, що зміст програмового матеріалу з географії, в основному, засвоюється.
Маємо відмінності у показниках якості знань демонструє діаграма 4-б, де перевірка робіт здійснювалася представниками Міністерства, хоча показник достатнього рівня майже збігається (47,52%).
Діаграма 4. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками МОН України).
Результати, одержані в процесі проведення письмових робіт та усного опитування учнів, зумовлені, головним чином, належним рівнем кваліфікації вчителів географії, їх старанним відношенням до роботи, добре налагодженою системою курсової перепідготовки та методичної роботи в регіонах.
Добре відомо, що стан шкільної освіти в цілому залежить від багатьох факторів. Одним із вирішальних є рівень фахової та методичної підготовки вчителя, його кваліфікація та відношення до навчально – виховного процесу. Формування вчителя, як творчої особистості – одне із найважливіших завдань методичних служб області – районних методичних кабінетів, інституту підвищення кваліфікації вчителів.
Вчителі постійно працюють над підвищенням свого методичного та фахового рівня, дотримуючись нормативу проходження курсової перепідготовки – кожних 5 років.
З метою виявлення методичної і фахової підготовки серед вчителів, визначення проблем з якими зустрічаються вчителі було проведено анкетування. На запитання анкети відповідь дали 147 вчителів, з яких більше 85% мають педагогічний стаж від 11 років і більше (діаграми 4 і 5), а 61% опитаних вчителів вищу кваліфікаційну категорію.
Діаграма 4 Розподіл учителів за педагогічним стажем
Діаграма 5. Розподіл учасників дослідження за кваліфікаційною категорією
82,94 відсотка вчителів-учасників дослідження мають фах вчитель географії, інші 17,06% опитаних вчителі інших фахів (історики, біологи, початківці, математики тощо).
Діаграма 6. Розподіл вчителів - учасників дослідження за напрямами освіти (у відсотках).
Аналіз анкет вчителів показав, що всі вони систематично підвищують свій кваліфікаційний рівень (діаграма 7) в інститутах післядипломної освіти, робота ця належно організована та відповідає сучасним досягненням педагогічної науки.
Діаграма 7. Розподіл відповідей респондентів на запитання щодо проходження протягом 2007-2009 навчального року курсів підвищення кваліфікації з методики викладання предмету «Географія»
Курси мають різну тематику, а найбільш поширеною є тема «Використання інноваційних технологій» (42% респондентів)
Діаграма 8.