Методичні рекомендації щодо викладання географії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010- 2011 навчальному році

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Вивчення географії на рівні стандарту Методичні особливості підручників рівня стандарту Мотиваційний блок Основний зміст Висновки («коротко про головне») Рубрика “Сторінка для допитливих” Програмні практичні роботи Теми для самостійної підготовки повідомлень та доповідей Організація профільного навчання з географії Базові загальноосвітні Курси за вибором Профільні загальноосвітні предмети Таблиця 1 Система ресурсно-екологічних знань

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури в загальноосвітніх навчальних, 197.76kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 138.11kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 141.2kb.
• Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни в загальноосвітніх навчальних, 116.18kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах, 152.68kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних, 233.76kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 622.59kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 700.78kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних, 641.28kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних, 557.96kb.

Вивчення географії на рівні стандарту

Вивчення географії у 10-х класах стандартного (базового) і академічного рівнів у 2010-2011 навчальному році буде здійснюватися у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень), що свідчить про підсилення позицій географії у старшій школі. Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням учителя, дещо відрізнятися в класах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.

У сучасному змісті курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилено ідеї економізації, соціологізації, екологізації і гуманізації шкільної географії. Це обумовило головні завдання вивчення географії у 10-му класі, серед яких: засвоєння старшокласниками системи знань про різноманітний і динамічний світ, взаємозв’язки природи, населення і господарства на усіх територіальних рівнях, формування розуміння географічної специфіки регіонів і країн світу; оволодіння уміннями поєднувати глобальний, регіональний і локальний підходи для аналізу соціально-економічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей старшокласників через ознайомлення їх з важливими географічними особливостями і проблемами світу, його регіонів і країн; виховання толерантності, поваги до різних народів і культур; формування уміння знаходити і застосовувати географічну інформацію для оцінки важливих соціально-економічних процесів сучасного міжнародного життя.

В умовах глобалізації світового господарства важливим для географічної освіти старшокласників є показ своєрідності організації національних господарств різних країн світу, виявлення їх спільних та відмінних рис, особливостей трансформації до сучасного конкурентного ринкового середовища. Тому необхідно приділяти увагу аналізу моделей господарського розвитку країн світу, звернути більшу увагу на ті з них, що знаходяться у безпосередній близькості від України, показувати сучасні тенденції розвитку світового господарства в умовах глобалізації та економічної інтеграції.

Враховуючи соціальне замовлення суспільства, сучасний рівень розвитку географічної науки, вікові особливості учнів, вивчення географії у 10-му класі необхідно спрямувати на підготовку старшокласників до виконання ними трудових, суспільних, пізнавальних функцій у майбутньому. У зв’язку з цим важливим є інформування десятикласників про значення соціально-економічних географічних знань для продовження їхньої освіти і практичного життя, про необхідність застосування географічних підходів до пізнання світу. Тому основними вимогами до підготовки десятикласників з географії виступають: знання системи понять і термінів соціально-економічної географії і вміння їх застосовувати; засвоєння географії регіонів і країн світу з різним типом державного устрою і рівнем соціально-економічного розвитку; вміння пояснювати специфіку розвитку країн, взаємозв’язки між розміщенням населення, господарством, природними умовами та екологічною ситуацією на конкретних територіях, визначати географічні відмінності між регіонами і країнами світу, аналізувати співвідношення різних видів господарської діяльності та їх наслідки і складати прогнози розвитку світового господарства і оцінювати взаємовідносини між країнами та їх угрупуваннями.

Оскільки курс “Соціально-економічна географія світу” буде вивчатися старшокласниками різних напрямків і профілів навчання, доцільно на розсуд учителя, запропонований інваріантний його зміст деталізувати відповідно до специфіки профілів. Наприклад, в класах історичного і філософського профілю варто більше уваги приділити історичним аспектам формування і розвитку політичної карти світу, світового господарства, регіонів і країн світу, сучасним суспільно-політичним подіям, їх аналізу і оцінці впливу на хід розвитку господарства. При цьому слід звернути увагу учнів на професійно-орієнтовані вміння і компетенції, наприклад, істориків, політологів, філософів, якими вони мають намір стати. А, наприклад, в класах економічного профілю учителю необхідно більше уваги приділити вивченню економічних факторів формування світового господарства, визначенню місця і ролі національної економіки в системі світогосподарських зв’язків. При цьому необхідно спрямовувати навчальну діяльність старшокласників на розкриття макроекономічних зв’язків, формулювання висновків, власних суджень щодо сучасних викликів та перспектив розвитку країн і регіонів. Бажано практикувати також розв’язання економічних задач з географічним змістом.

На уроках географії у десятому класі необхідно найбільш повно реалізовувати інтегральність географічних знань. З цією метою у методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, геоінформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів. Особливо важливим при цьому є встановлення доброзичливої обстановки на уроці, спонукання учнів до діалогу, дискусії щодо розв’язання проблем, розвиток вміння слухати і чути думки один одного, виховання поваги до точки зору іншого, заохочення до самореалізації своїх здібностей, професійних інтересів та життєвих планів засобами географії. Результати такої роботи бажано оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо.

Таким чином, критерієм оцінки роботи старшокласників є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання.


Методичні особливості підручників рівня стандарту

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10-го класу фаховою науково-методичною комісією було відібрано два рукописи.

Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., видавництво «Генеза»).

Підручник зазначених авторів є логічним продовженням серії підручників з географії для 6-9 класів, у якому збережено основні дидактичні підходи і принципи створення вітчизняних підручників, що були проголошені в авторській концепції. Це: науковість і доступність, висвітлення сучасних тенденцій розвитку світу, поєднання загальногалузевого і регіонально-країнознавчого підходів до розкриття змісту курсу «Соціально-економічна географія», дотримання наступності між фізичною та економічною географією.

Головний акцент у підручнику зроблено на змістову частину, детальний виклад матеріалу, який допоможе учням засвоїти методологічні основи економічної, соціальної і політичної географії, сутність фундаментальних понять, мати уявлення про процеси глобалізації і світове господарства, економічний потенціал конкретної території, територіальний поділ праці та інтеграційні процеси у світі. Зміст підручника спрямований на формування у десятикласників умінь визначати типологію країн за різними критеріями, пояснювати основні геополітичні тенденції, обґрунтовувати оптимальні шляхи розв’язання глобальних викликів людства, складати географічні прогнози, оволодіння навичками дослідницької роботи і роботи з різними джерелами інформації.

Збільшення обсягу годин на вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» дала можливість деталізувати, в першу чергу, інформацію про окремі регіони і країни світу. Зокрема, збільшена кількість годин на вивчення держав-сусідів України. Це сприяло більш повному висвітленню особливостей сучасного геополітичного простору нашої держави, розширенню інформації про особливості соціально-економічного розвитку як Росії – східного сусіда України, інших країн-сусідів, які є членами СНД та ЄС.

Науковий рівень, методичний апарат, а також ілюстративний матеріал підручника відповідає, насамперед, базовому рівню змісту шкільної географічної освіти і має достатньо додаткової інформації для поглибленого вивчення окремих питань в класах академічного рівня.

У підручнику вміщені додаткові матеріали у вигляді різноманітних рубрик, які мають багато цікавих відомостей про країни, народи, що їх населяють, провідні підприємства й цікаві економічні факти. Цей матеріал спрямований на розширення географічної інформації про сучасний світ і сприяє реалізації міжпредметних зв’язків. Рубрики «проблема» і «прогноз» допоможуть учням не тільки поглибити знання про соціально-економічні об’єкти, а й сприятимуть розвитку їхніх прогностичних вмінь. Реалізації внутрішньопредметних зв’язків сприяє рубрика «Географічна розминка», яка вміщена на початку параграфа.

Цінним з методичної точки зору є наявність у підручнику різноманітних статистичних матеріалів, оригінальних картосхем, діаграм та інших ілюстрацій, а також рекомендацій до виконання програмних практичних робіт. У додатках вміщений словник основних термінів, а до розділів пропонується список джерел інформації.

Система запитань і завдань різного рівня складності в кінці параграфів, творчих завдань в кінці тем і практичних завдань у параграфах розраховані не тільки на перевірку засвоєння знань, а й на формування у старшокласників важливих інтелектуальних умінь – порівнювати, аналізувати, прогнозувати, формулювати оціночні судження. Це надає широкі можливості учителю для організації самостійної навчальної діяльності учнів, дозволить йому будувати роботу на уроці у діалозі з учнем.

Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Оберіг»).

Підручник створено з урахуванням сучасних психолого-педагогічних вимог до підручників нового покоління. Авторська модель структури і змісту підручника передбачає висвітлення кожної теми за такою схемою:

• Титул містить:
  

а) 6-8 слайдів з зображеннями найважливіших об'єктів, процесів та явищ, що вивчаються у темі;

б) найсуттєвішу інформацію та статистичні дані з теми (до характеристики країн світу).

• Мотиваційний блок складають:
  

а) основні вимоги до знань та вмінь з даної теми;

б) анонсування теми (захоплюючий опис-уведення в тему).

• Основний зміст передбачає наявність:
  

а) науково відповідного та цікавого викладу програмного матеріалу з урахуванням вікових особливостей школярів;

б) системи аналітичних і проблемних завдань у тексті;

в) різнопланового ілюстративного матеріалу з окремими проблемними завданнями до його змісту (оригінальні авторські картосхеми, опорні схеми, узагальнюючі таблиці, графіки, діаграми, схематичні малюнки тощо).

• Висновки («коротко про головне») узагальнюють та систематизують найважливіші положення основного змісту теми.
  
• Запитання та завдання для самоконтролю, спрямовані на перевірку рівня засвоєння навчальної інформації після параграфу.
  
• Рубрика “Сторінка для допитливих” містить додаткову інформацію хрестоматійного характеру про привабливі географічні факти. До розділу «Регіони та країни світу» цікава інформація висвітлюються за такими напрямами: традиції, культура, побут, національна кухня, система освіти.
  
• Програмні практичні роботи подано за алгоритмом: мета, обладнання, переліки завдань та зразки для їх виконання.
  
• Завдання і запитання для перевірки навчальних досягнень школярів (для підсумкового контролю) передбачають три рівня складності:
  

1) тестові завдання;

2) визначення основних понять, нанесення географічної номенклатури на контурні карти;

3) аналітичні завдання та порівняльні характеристики (заповнення таблиць).

• Теми для самостійної підготовки повідомлень та доповідей для виступів учнів на уроках або проведення навчальних конференцій чи їх фрагментів.
  

Пропонуємо під час ознайомлення з текстом параграфа не намагатися його механічно запам'ятати, а зосередити увагу на найважливіших поло­женнях та нових поняттях. Для кращого розуміння навчального мате­ріалу варто скористатися запитаннями і завданнями, наведеними у тексті. Деякі з них потребують творчого підходу.

У підручнику міститься різноплановий ілюстративний матеріал: малюнки, тематичні карти, схеми, діаграми, графіки. Особливу увагу звертайте на запитання і завдання, що додаються до окремих ілюстра­цій.

Наприкінці кожного параграфа у рубриці «Коротко про головне» наводяться загальні висновки, в яких виокремлюються найголовніші положення з теми.

Окремі регіони та країни вивчаються за типовим планом економіко-географічної характеристики. Бажано, щоб ви одразу запам'ятали його логічну послідовність та вміло використовували її під час відпо­віді.

У кожній темі є рубрика «Сторінка для допитливих». У ній ви знайдете додаткову інформацію про суспільно-економічні події й фа­кти, традиції, культуру, побут, національну кухню, систему освіти різ­них країн.

Окремим блоком подано запитання і завдання для самоконтролю навчальних досягнень з теми. Тут передбачено три рівні завдань:

• перший рівень – тестові завдання, спрямовані на закріплення
  базових знань;
  
• другий рівень – перевірка розуміння основних понять та прак­тичні завдання на заповнення узагальнюючих таблиць;
  
• третій рівень – аналітичні завдання й порівняльні характерис­тики суспільних процесів та явищ.
  

До кожної теми подано орієнтовні переліки актуальних питань курсу, які передбачають самостійну підготовку повідомлень з використанням додаткових дже­рел інформації: хрестоматій, географічних енциклопедій, довідників, Інтернету, періодичної преси тощо.

Переліки сучасних інформаційних джерел з потужною базою Інтернет-ресурсів для розширення та поглиблення знань додають до кожного розділу або теми.

У кінці підручника ви знайдете словник основних термінів і по­нять. Виконуючи практичні роботи, використовуйте вміщені в додат­ках відповідні статистичні дані.


Організація профільного навчання з географії

Одним із напрямків модернізації загальної середньої освіти є профілізація старшої школи, реалізація якої, в свою чергу, викликала необхідність введення додаткових новацій у шкільну практику.

Розроблена і затверджена Концепція профільного навчання передбачає вивчення на третьому ступені загальної середньої освіти навчальних предметів трьох типів:

• Базові загальноосвітні становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов‘язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.
  
• Курси за вибором – обов‘язкові курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя – сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Наприклад, у класах гуманітарного профілю – «Екологія міста», «Природознавство», класу природничо-математичного або технологічного напрямку – «Літератури», «Мистецтвознавство».
  
• Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.
  

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях. Зміст навчання географії на рівні стандарту і академічному визначається державним загальноосвітнім стандартом. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей.

Географія як навчальний предмет є профільним у класах географічного та економічного профілів.

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

Метою вивчення географії в старшій школі на профільному рівні є:

• освоєння системи географічних знань для розуміння предмета і завдань сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системі знань;

• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, які потребують обліку географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов та факторів;

• розвиток географічного мислення для орієнтації в проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища в ході повсякденної трудової і побутової діяльності;

• розвиток компетентності у сфері елементарного метеорологічного, геологічного, гідрологічного, ландшафтного, геоекологічного моделювання; використання різноманітних географічних знань та вмінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

Специфіка географії – її природно-суспільна сутність. Тому курс інтегрує природні, суспільні та технічні елементи наукових знань. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозв‘язки та взаємодії в географічній дійсності і є цілісною системою «людина - природа - господарство - навколишнє середовище».

Розширення та поглиблення взаємодії людини з навколишнім середовищем, загострення екологічного конфлікту між суспільством і природою, виснаження природних ресурсів обумовлюють інтеграцію різних дисциплін у пізнанні географічного простору.

Зроблено акцент на основних тенденціях і закономірностях розвитку географічної оболонки, особливостях соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн і регіонів світу. Належне місце відведено відомим географам і сучасним досягненням географічної науки.

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає можливість випускникам на основі системи географічних знань, умінь, навичок самовизначитися у мінливому навколишньому світі, продовжити освіту в відповідній галузі.

Курс географії на профільному рівні сприяє завершенню формування географічної компетентності випускника школи, основними ознаками якої є:

• усвідомлення просторово-часової єдності та взаємозв‘язку розвитку в географічній дійсності природних, соціально-економічних, техногенно-природних, техногенних процесів, об‘єктів;
  
• уміле застосування знань та навичок у суб‘єктивно-об‘єктивній діяльності, в тому числі в природокористуванні з урахуванням господарської доцільності та екологічних вимог до геопросторової реальності;
  
• уміння самостійно розрізняти й оцінювати рівень безпеки або небезпеки навколишнього середовища для вироблення особистісної ціннісно-поведінкової лінії у сфері життєдіяльності;
  
• конструктивне сприйняття певних явищ сучасного життя, об‘ємне визначення своїх можливостей і свого внеску в загальний результат;
  
• володіння навичками організації та проведення індивідуальної та колективної діяльності.
  

Для того, щоб вивчення географії в старшій школі було повним і якісним, перш за все вчителю необхідно ознайомитися з нормативними документами: базовим навчальним планом, а також розробленим на його основі шкільним, та визначити місце предмета в навчальному плані закладу; навчальною програмою, підручником та всіма наявними посібниками.

Особливе значення при плануванні навчального процесу з географії в профільних класах має значна кількість резервного часу, який може перерозподілятися задля більш глибокого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів. Вчитель має творчо підійти до планування навчального процесу в профільних класах, з‘ясувати, що і в якому напрямку можна змінювати, варіювати, збагачувати.

При плануванні навчального процесу вчителям географії необхідно звернути увагу на ті теоретичні та практичні питання шкільного географічного змісту, які є предметом перевірки рівня підготовленості учнів, а також з‘ясувати, які теми є допоміжними, а їх зміст не передбачається при складанні державної підсумкової атестації.

При складанні тематичного плану варто пам‘ятати про регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, регіону. Це допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета – любов до своєї місцевості, країни; сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

У профільній навчальній програмі 10-го класу, провідними ідеями виступають гуманізація, соціологізація, екологізація, економізація навчання географії. Через вивчення глобальних територіальних господарських, соціокультурних, соціоекологічних проблем розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці й політиці, процесів економічної і політичної інтеграції країн і народів.

У навчальній програмі та підручнику для 10 класу основним поняттям виступає поняття про наукову картину світу, що розкривається через економіко-соціально-географічне вивчення світ. Старшокласників знайомлять з основами методології географічної науки. Вони мають зрозуміти, що географія відноситься до просторових наук, де географічний простір і час становлять базові поняття науки, розвиваються і віддзеркалюються всі сфери географічної оболонки Землі: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера і соціосфера (ноосфера) і є не тільки формою, а й умовою їхнього буття. Тому й доцільно ознайомити старшокласників з предметом та об’єктом дослідження географії та з методами географічних досліджень. Поряд з традиційними методами (спостереження, експедиції, польові дослідження, статистичний, історичний, картографічний тощо) існують сучасні методи географічних досліджень: космічний, геоінформаційний, геофізичний, геохімічний, моделювання, комп’ютерних технологій тощо. В географії, як і в кожній науці, існує чітка і послідовна ієрархія наукових знань, без якої правильне і повне сприйняття географічної картини світу неможливе.

Згідно програми в підручнику підібрано навчальний матеріал про ієрархію наукових знань курсу. Вчителю географії необхідну особливу увагу приділити на усвідомлення учнями запропонованої ієрархії знань: науковий закон, закономірність; наукова теорія; наукова парадигма; наукова концепція; наукова гіпотеза; загальні наукові поняття; конкретні наукові поняття; наукові терміни; науковий факт і уява. Після ознайомлення учнів з ієрархією знань необхідно привести самостійну роботу старшокласників для підбору прикладів на кожну наукову ступінь. Починаючи від уяви картини світу, політичної та фізичної карти, до конкретного питання життя людей у регіонах світу, десятикласники наводять приклади дії географічних законів, які разом з економічними, екологічними, соціальними, культурними, політичними впливають на розвиток конкретних географічних регіонів та країн. Знання про людей та населення проходить майже через всі навчальні теми цього курсу. Соціальний аспект (знання про населення) є не лише у відповідній темі, а й у темах: «Політична карта світу», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство», «Регіони світу».

У попередніх курсах шкільної географії учні вже ознайомлені з науковою термінологією, поняттями, термінами, законами тощо. Саме в 10 класі вони зможуть їх систематизувати, інтегрувати та узагальнити. Серед законів та закономірностей десятикласники зможуть назвати закономірність розміщення корисних копалин, розміщення портів, сільськогосподарських (аграрних) районів тощо. Старшокласники називають основні географічні теорії: взаємодія суспільства і природи, відновлення та розміщення населення, географічний поділ праці, економічного районування тощо. На сьогодні актуальними є географічні парадигми: геоінформаційна, регіональна, територіальна тощо та наукові концепції: територіального поєднання природних ресурсів, геоурбаністика, територіально-виробничі комплекси тощо.

Формують ядро наукових географічних знань такі загальні наукові поняття як географічне середовище, ресурсозабезпеченість, урбанізація, НТР, світове господарство, «зелена революція», демографічна політика, агробізнес, монокультура тощо. Одиничні наукові поняття представлені поняттями: демографічна політика в Китаї; міжнародна економічна інтеграція в Європі; агробізнес в США; монокультура в Тропічній Африці тощо. Вони посилюють навчальний матеріал відповідних тем і збагачують географічний запас десятикласників, поповнюють словник спілкування, урізноманітнюють їх мову. Географічна навчальна інформація допомагає учням створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища, ознайомлює з особливостями природи Землі, з населенням та господарством, їхньою територіальною організацією, традиціями, звичаями, віруванням.

Більшу частину навчального часу вивчення географії в 10 класі приділено загальній економіко-соціально-географічній характеристиці світу. Зміст навчального матеріалу цього розділу складено відповідно до вимог державної програми, але тут зосереджено і поглиблено інформацію про основні економіко-соціально-географічні поняття, явища і процеси. Навчальні теми «Політична карта світу», «Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство» несуть найновішу географічну інформацію та статистичні дані розвитку цих складових змісту.

Окремий розділ присвячено регіонам світу: Євразії, Північній Америці, Латинській Америці, Австралії, Африці. Ці історико-географічні регіони вибрані традиційно, проте навчальний матеріал «осучаснено» і «олюднено». Життя і життєдіяльність населення регіонів висвітлено з позиції історичного розвитку на своїй території.

Навчальний зміст курсу несе значну частку екологічної освіти і виховання школярів. Опорними (базовими) є багато тем курсу. Систему ресурсно-екологічних знань курсу можна представити таким чином (таблиця 1):

Таблиця 1

Система ресурсно-екологічних знань

№ теми	Назва теми	Зміст екологічних знань
2	Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства	Світові природні ресурси (мінеральні, вода, грунти, земельні ресурси, повітря, ліси, біологічні, кліматичні та рекреаційні ресурси). Природокористування. Забруднення навколишнього середовища. Взаємодія суспільства і природи. Забруднення вод суходолу, океану, атмосфери, їх охорона. Збереження та відновлення природних ресурсів.
3	Людство – творець ноосфери	Освоєння Землі людиною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу у добу НТР. Техногенні аварії та їх наслідки.
4	Географія населення і культури	Розміщення населення. Демографічний вибух та демографічна криза. Соціально-екологічне життя людей. Урбанізація і природа. Екологічні біженці.
5	НТР- крок у майбутнє	Функції техніки і технологій1 (ресурсозберігаюча, природоохоронна). Екологічні проблеми розвитку сучасних виробництв.
6	Сучасне світове господарство	Міжнародні екополітичні відносини
7	Глобалізація світового господарства	Проблема використання природних ресурсів
8	Галузевий склад світового господарства	Рівень забезпеченості ресурсами. Використання нетрадиційних джерел енергії. Міграція «брудних» хімічних виробництв у країни, що розвиваються. Вплив хімічної промисловості на довкілля.
9	Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки	Ресурсозабезпеченість країн та регіонів. Розміщення «брудних» виробництв у країнах Азії, Африки, Південної Америки.