Geum.ru

Наз-ся твердження та судження такі,які лише констатують наявність чи відсутність ек-них явищ та процесів, не даючи їм при цьому ніякої оцінки

Вид материалаДокументы
Гр-кредитна п-ка
Типові заходи політики дешевих грошей
Типовими заходами політики дорогих грошей є:1)
Вплив неочікуваної політики дешевих грошей на реальний обсяг в-ва та рівень цін
Вплив очікуваної політики дешевих грошей на реальний обсяг в-ва та рівень цін
Подобный материал:
1   2   3


Стимулююча фіскальна п-ка впроваджується при спаді ек-ки.Зменьшення податків стимулює зростання сук попиту(на рис. p AD1 до AD2) та збільшеню обсягів вир-ва(з Q1 до Q2).

24. Фіскальна п-ка-це сук-сть заходів держави у сфері оподаткування та держ-х витрат.Дискреційна фіскальна п-ка включає свідоме викор-ня держ-го оподаткування і власних витрат для досягнення макроек-ної рівноваги.Якщо в економіці спостерігається викликана надлишковим попитом інфляція, застосовуються стримуюча фіскальна політика, яка включає:1)зменшення держ-х витрат чи збільшення податків;2)сполучення впливу зменшення витрат держави і зростання податків. Така фіскальна п-ка орієнтується на збалансований бюджет і навіть на бюджет з позитивним сальдо, якщо перед ек-кою стоїть проблема контролю над інфляцією. Слід підкреслити,що держ витрати є дійовим засобом фіскальної п-ки тоді, коли є значний держ-й сектор в ек-ці.

Стримуюча фіскальна п-ка є адекватною інфляйії попиту,адже підвищення рівня податкових ставок зменьшує сукупний попит і стримує ріст інфляції(ріст цін при незмінному потенційному обсягу вир-ва)

25.Дискреційна фіскальна п-ка включає свідоме використання держ оподаткування і власних витрат для досягнення макроек-ної рівноваги.Дискреційна політика (від лат discretio)-політика, що проводиться державою на власний розсуд, тобто свідоме,суб'єктивне маніпулювання податками і держ-ми витратами для зміни реального обсягу нац вир-ва.В умовах дискреційної фіскальної п-ки дані витрати збільшують сукупні витрати у суп-ві і ведуть до наступного зростання нац продукту.Слід відзначити,що державні витрати піддаються ефекту мультиплікатора.Зокрема,зростання державних витрат на 20млрд гр.од. викликало збільшення рівноважного ЧНП на 100 млрд.гр.од.(з 320 до 420).Тобто,у даному гіпотетичному прикладі мультиплікатор,як і раніше,дорівнював 5 (100:20).Важливо наголосити,що це збільшення держ-х витрат фінансується не за рахунок зростання податків (вони тут взагалі не враховані).Інакше кажучи,даний ефект мультиплікатора виникає через зростання бюджетного дефіциту.А якими можуть бути наслідки скорочення державних витрат?Очевидно, що скорочення держ закупівель викличе зменшення сукупних витрат.У свою чергу, відбудеться скорочення рівноважного ЧНП.Можна перевірити, якщо повернутись до розглянутого числового прикладу, що скорочення державних витрат з 20 до 10 млрд. гр. од. викличе зменшення рівноважного ЧНП на 50 млрд. гр.од. Це означає, що величина мультиплікатора не зміниться і дорівнюватиме 5 (50:10).В екк-ці також існують автоматичні стабілізатори – це такі механізми в ек-ці,дія яких зменшує реакцію ВНП на зміни сукупного попиту.Автоматична зміна податкових надходжень.С-ма податків прогресивно залежить від особистих доходів та доходів підприємств.Якщо обсяг вир-ва падає то податкові надходження автоматично зменшуються так, що падіння особистих доходів і видатків послаблюється.У такому випадку випуск продукції зменшується не так відчутно.В інфляційні періоди зменшення податкових надходжень зменшує особисті доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сук попит і уповільнює зростання цін та заробітної плати.

26. Дискреційна стабілізаційна фіскальна п-ка являє собою маніпулювання державними податками, з метою впливу рівень сукупних витрат, а через них на реальний обсяг вир-ва, зайнятість та рівень цін.Факторами, які ускладнюють впровадження дискреційної політики є так звані вмонтовані стабілізатори, які можна об’єднати поняттям недискреційної фіскальної політики. Під цим терміном ховається засіб для досягнення економічної стабільності, яка досягається автоматично при допомозі фіскальної політики, тобто є вмонтованою в економічну систему. Зокрема, таким фактором є податкова ставка, яка змінюється пропорційно обсягу ЧНП. При зростанні приросту ЧНП застосовується прогресивний податок на доход і прибуток, а також зменшуються трансфертні платежі. Навпаки, в умовах спаду застосовується регресивний податок і збільшуються виплати по безробіттю, бідності...Отже, вмонтований стабілізатор – будь-який захід, що має тенденцію збільшувати дефіцит держ бюджету (або скорочувати його позитивне сальдо) в період економічного спаду і збільшувати його позитивне сальдо в період інфляційного зростання цін без необхідності застосування додаткових політичних заходів.Автоматичні стабілізатори–такі механізми в економіці, дія яких зменшує реакцію ВНП на зміни сукупного попиту.

27. Вплив фіскальної політики на сукупну пропозицію досягається через податки. Припустимо,що ек-ка набула тенденції до скорочення вир-ва і збільшення безробіття. За цих умов держава має застосовувати стимулюючу фіскальну п-ку у вигляді зниження податкових ставок.Вплив фіскальної п-ки на пропозицію:


На цьому рис криві AD1 і AS1 характеризують відповідно сукупний попит і сукупну пропозицію до початку застосування стимулюючої фіскальної політики.Зазначеним умовам відповідає рівноважний ВВП, який дорівнює Q1, і рівноважні ціни на рівні P1. Тепер припустимо,що держава знизила рівень податкових ставок. Згідно з кейнсіанською теорією цей захід вплине на сукупний попит і викличе його збільшення. Внаслідок цього крива сук попиту переміститься вгору.Таке її переміщення збільшить рівноважну величину реального ВВП з Q1 до Q2 й одночасно підвищить рівноважну ціну з P1 до P2, тобто викличе інфляцію.Але згідно з теорією ек-ки пропозиції податковий варіант стимулюючої фіскальної п-ки не обмежується цими наслідками, а доповнюється збільшенням сукупної пропозиції. Зниження податкових ставок впливає на сукупну пропозицію таким чином:По-перше, зниження особистих податків збільшить величину безподаткового доходу.У зв’язку з цим збільшаться заощадження домогосподарств, які перетворюються в інвестиції.По-друге, зменшення податку на прибуток підприємств підвищить чисту прибутковість інвестицій, що за даної відсоткової ставки викличе зростання інвестиційного попиту. В кінцевому підсумку це підвищить норму нагромадження капіталу й створить передумови для зростання вир-ва.Водночас зниження особистих та продуктових податків збільшить реальну заробітну плату і таким чином посилить стимули до праці. Так, тимчасово безробітні збільшать пропозицію на ринку праці, а уже зайняті робітники отримають стимули працювати більш інтенсивно і якісно, що позитивно вплине на продуктивність праці.Перелічені чинники викличуть збільшення сукупної пропозиції, що спричинить переміщення її кривої вправо і вниз в положення СПр2 (рис. 1). У результаті цього відбудеться подальше зростання реального ВВП, тобто від О2 до О3. Одночасно знизяться ціни з Ц2 до Ц3.Отже, згідно з уявленнями прихильників теорії економіки пропозиції зниження податків викликає набагато більший стабілізаційний ефект, ніж це випливає із кейнсіанської теорії. Але незважаючи на це, зазначена теорія не є переконливою. До основних її недоліків можна віднести слідуючі:По-перше,вона не забезпечує практику інструментарієм, за допомогою якого можна вимірювати еластичність ВВП стосовно податків у тій частині, в якій його приріст здійснюється за рахунок збільшення сукупної пропозиції.По-друге, більшість опонентів даної теорії вважає,що зниження податків справить набагато більший вплив на попит, ніж на пропозицію.Внаслідок цього дефляційний ефект від сукупної пропозиції буде маловідчутним.По-третє,опоненти цієї теорії вказують на той факт, що зниження податків негативно впливає на державний бюджет.Тому доцільність їх суттєвого зниження може мати місце лише за умов адекватного скорочення державних витрат.Якщо розумних резервів для цього в держ бюджеті немає, то неминучим наслідком їхнього зниження є виникнення бюджетного дефіциту. Це створює державний борг або викликає необхідність проведення гр-кредитної емісії,яка породжує інфляцію.

28. Гр-кредитна п-ка –у-ня Центр-м банком грошовою масою з метою забезп-ня стійкого та без інфляційного зростання реального обсягу вир-ва.Осн інструменти грош-кред політики:1)операції на відкритому ринку (операції з купівлі/продажу ЦБ-ом держ-х цінних паперів на фінансових ринках).Якщо купівля ЦБ-ом державних ЦП-ів у комерційних банків призводить до збільшення грошової маси, то продаж – їх скорочення.2)облікова ставка.Змінюючи рівень облікової ставки, ЦБ може впливати на рішення комерц. банків щодо залучення ними кредитів ЦБ, а відтак і на обсяг грошової маси. Грошова маса зростатиме у разі зниження облікової ставки і, навпаки, скорочуватиметься при збільшенні ставки.3)норма обов’язкових резервів: зміна норми обов’язкових резервів призводить або до розширення можливостей комерц. банків щодо надання ними кредитів підприємствам чи домогосподарствам (коли норма знижується), або ж до звуження таких можливостей (коли норма збільшується).Якщо в 1-му випадку спостерігається збільшення грошової маси, то в 2-му – скорочення.Залежно від того, в якому стані перебуває економіка, ЦБ може проводити політику дешевих, або дорогих грошей. Якщо політика дешевих грошей впроваджується в період економічного спаду, то політика дорогих грошей є адекватною інфляції попиту.

29. П-ка дешевих грошей впроваджується в період економічного спаду. Типові заходи політики дешевих грошей:1)купівля ЦБ-ом державних ЦП-ів на фін-х ринках;2)зниження облікової ставки;3)зниження норми обов’язкових резервів.В рез-ті грошова маса, а разом з нею і сукупний попит мають зрости, справляючи стимулюючий вплив на ек-ку.Вплив політики дешевих грошей на реальний обсяг виробництва, зайнятість та рівень цін:

На горизонтальному відрізку кривої AS при застосуванні політики дешевих грошей зростає сукупний попит від AD1 до AD2 та зростає реальний випуск продукції від Q1 до Q2 при незмінному рівні цін.

30. Політика дорогих грошей є адекватною інфляції попиту. Типовими заходами політики дорогих грошей є:1)продаж ЦБ-ом державних ЦП-ів на фінансових ринках;2)підвищення облікової ставки;3)підвищення норми обов’язкових резервів.В рез-ті грошова пропозиція (грошова маса),а разом з нею і сук попит мають знизитись, справляючи стримуючий вплив на можливі прояви інфляції попиту.Вплив політики дорогих грошей:



На вертикальному відрізку кривої сук пропозиції, коли економіка працює на повну потужність, зростання сукупного попиту від AD1 до AD2 могло б призвести до зростання рівня цін від P1 до P2 при незмінному реальному випуску Qp (потенційний).Превентивне запровадження в таких випадках політики дорогих грошей дозволяє запобігти збільшенню сукупного попиту від AD1 до AD2 і тим самим зростанню цін від P1 до P2.

31. Переваги:1)оперативність та відсутність обмежень з боку необхідності реаліз інших завдань. Вважається, що гр-кред політика здатна більш оперативно реагувати ніж фіскальна пол на зміни, які відбуваються в економіці. Особливо це стосується так5ого інструменту гр-кр пол-ки як операції на відкритому ринку.2)незалежність від політичних мотивів, на відміну від парламентаріїв до кола повноважень яких входить затвердження засад фіскальної пол-ки, відповідальність за проведення гр-кр пол-ки особи не обираються населенням, що дає їм можливість при виборі варіантів гр-кр пол-ки зважати на існуючий стан екно-ки, а не перваги виборців. Крім того самі інструменти гр-кред пол-ки меншою мірою ніж інструменти фіск пол зачіпають безпосередні екон інтереси під-в та домогосподарств. Недоліки:1)осн джерелом розширеня грошової пропозиції є кредити, які надають комерційним банкам і домогосподарствам. Впроваджуючи політику дешевих грошей, ЦБ може створити сприятливі фін-ві передумову для розширення кредитування.Проте, це ще не означає, що комерц банки обов'язково скористаються відміченими передумовами.Проте, зазвичай дії комерц банків відповідають політиці ЦБ.2.сук витрати можна розглядати як грошову пропозицію помножену на швидкість обігу грошей. Існує точка зору згідно з якою швидкість обігу грошей з-мінюється в напрямку протилежному до зміни грошової пропозиції.Якщо такий звязок дійсно існує, то це може приносити додаткові ускладнення у реалізацію грошово-кредитної політики:збільшення грошової пропозиції гаситиметься зниженням швидкості обігу грошей і, навпаки, зменшення кількості грошей в обігу гаситиметься прискоренням їх обігу. В рез-ті ЦБ не досягатиме бажаних змін в сукупних витратах, а грош-кред політика - запланованих результатів.3. неспроможність ЦБ контролювати зміни в стр-рі.



Ситуація Ситуація 2

Припустимо, що екон-ка складається з двох галузей. Одна з них працює не на повну потужність , друга - на повну потужність. У цьому разі ЦБ, щоб домогтися max випуску у всій екно-ці може запрвадити пол-ку дешевих грошей. Однак через відсутність у розпорядженні ЦБ засобів селективного впливу на AD така політика може призвести до збільшення попиту на продукцію 2-ої , а не 1-ої галузі , як це було бажано.В рез-ті відбудеться зростанн цін на продукцію 2-ої галузі при тому,що кільк вир-ва в 1-ій галузі Q1 як і раніше залишатиметься меншим за максимально можливий для всієї галузі кыльк вир-ва.

32. Монетаризм – напрямок економічної думки, який в центр макроекономічного аналізу поставив гроші. Важливою складовою аналіт інструментарію монетаризму є рівняння обміну: MV=PQ

M-грошова пропозиція,V-швидкість обігу грошей,P-рівень цін на вир прод-цію,Q-фіз обсяг вир-ва

Ліва частина рівняння виражає загальну суму витрат покупців на придбання сукупного обсягу вир-ва. Права частина–виручка продавців від реаліз тов.На відміну від кейнсіанців,які відводять грошам і гр-кредитній політиці другорядну роль, монетаристи вбачають у пропозоції грошей головний фактор, що визначає рівень вир-ва, зайнятості і цін.Такий висновок випливає з рівняння обміну за припущення, що швидкість обігу грошей є стабільною і дійсно, якщо параметр V є стабільним, то параметрM є визначальним чинником номінального обсягу вир-ва. (PQ).Механізм дії грошово-кред політики у монетариському тлумаченні має такий вигляд: грош-кред пол-ка -- зміна грош пропозиції-- зміна сукупного попиту---зміна номін обсягу вир-ва.

33. Кейнс-ка модель дискреційної стабілізаційної фіскальної політики за самою своєю сутністю не може бути ефективним знаряддям стабілізації еко-ки. У випадку впровадження стимулюючої фіскальної політики з покриттям дефіциту держ бюдж за рахунок продажу державних облігацій, спостерігається такий ланцюг причинно-наслідкових звязків: збільш держ займів -- зрост заг попиту на гроші--- збільш процентної ставки --- зменш приватних інвестицій ---зменш сук витрат ---нульові рез-ти фіскальної політики.У випадку, коли в процесі впровадження стимул фіскальної політики дефіцит держ бюдж фінансуватиметься за рахунок грошо емісії, можлива активізація економічної діяльності з певним наслідком застос-ня не стільки фіскальних скільки монетарних(створ додаткових грошей) заходів.

34. З т.з. забезп-ня пом’якшення коливань ек-ки в ході ек-го циклу є неприйняною дискреційна пол-ка дешевих та дорогих грошей.Ек-на нестабільність є рез-том скоріше неправильної гр-кредитної політики,а не внутр вад ринкової с-ми.В основі неефективності дискрец гр-кред пол-ки лежать насамперед непередбачув часові лаги.Хоча зміни у пропозиції грошей і впливають на номінальні обсяги вир-ва, але через доволі тривалий та невизначений період часу.Оск тривалість часового лагу заздалегідь неможливо передбачити, ймовірність відповідності в політиці дорогих або дешевих грошей в існуючій ек-ній ситуації є незначною.

35. Згідно з монетарним правилом гршова пропозиціяповинна щорічно стабільно зростати з тими самими темпами,якими щорічно може зростати реальне ВВП (3-5% на рік).Завдяки здійснюв гр-кред політиці буде ліквідовано головне джерело макроек-ної нестабільності–непередбачув вплив на ек-ку


дискриц гр-кред політики. Ошибка! Закладка не определена.Щорічному потенційно можливому зростанню сукупної пропозиції від AS1 до AS2, яке може відбуватись внаслідок покращення ресурсної бази ек-ки має відповідати домірне зростання AD від AD1 до AD2 внаслідок здійснюваної за монетарним правилом розшир грош пропозиції. В результаті збільшиться обсяг вир-ва при стабільному рівні цін.Монетаристи– прихильники вільного ринку.На їх думку ціни і ЗП є достатньо гнучкими для того, щоб досить швидко врівноважити AD і AS у разі виникнення нерівноваги між ними.

36. На відміну від теорії адаптивних очікувань в рамках якої вважається, що люди формують свої очікування щодо майбутнього на основі тенденцій, які мали місце у попередньому періоді, теорія раціональних очікувань виходить з того, що люди формуючи свої економічні очікування використовують масив доступної інформації, включаючи прогнози щодо можливих змін в економіці під впливом поточної та майбутньої економічної політики держави. Крім того в теорії раціональних очікувань припускається що сприймаючи нову інформацію люди достатньо швидко вносять зміни у свої економічні очікування та свою ек. поведінку. У 70 – 80 роках ХХ ст. група економістів застосувала теорію раціональних очікувань для розробки нової макроекономічної концепції(нова класичнамакроек-ка).Крім теорії раціональних очікувань в новій класичній макроекономіці припускається, що Р і ЗП здатні миттєво змінюватися у відповідь на зміни в прогнозах суб’єктів економікищодо динаміки рівня Р.

Вплив неочікуваної політики дешевих грошей на реальний обсяг в-ва та рівень цін:


Безпосереднім наслідком впровадження неочікуваної політики дешевих грошей стане зміщення AD з положення AD1 в AD2.одночасно відбудеться тимчасове переміщення економіки у точку Е2 з більш високим рівнем цін Р2 та більшим за потенційний обсяг виробництва Q2. проте як тільки робітники усвідомлять факт збільшення цін на продукцію вони почнуть негайно вимагати збільшення номінальної ЗП аж до такого її рівня, який забезпечить попередній рівень реальної ЗП, що викличе зміну кривої AS1 в AS2. Відповідно економіка врешті решт в точці з з більш високим рівнем цін ніж на початку, і з тим самим обсягом вир-ва.

Вплив очікуваної політики дешевих грошей на реальний обсяг в-ва та рівень цін:






Безпосереднім наслідком впровадження очікуваної політики дешевих грошей стане зміщення з AD1 до AD2. проте оскільки зростання AD, а отже і рівня цін було очікуваним для населення, робітники аби не допустити зменшення реальної ЗП без жодних зволікань вимагатимуть збільшення номінальної ЗП. Миттєве збільшення номінальної ЗП зі свого боку приведе до того, що одночасно із зміщенням кривої AD з AD1 в АD2 відбудеться і зміщення кривої AS з AS1 в AS2. в результаті економіка відразу ж переміститься в точку Е2, а наслідком впровадження очікуваної політики дешевих грошей стане збільшення рівня цін від Р1 до Р2, за незмінного обсягу виробництва. Таким чином в новій клас макроекономічній моделі очікувана дискреційна політика навіть у короткостроковому періоді не призводить до змін у обсягу вир-ва. Висновок нової клас макроек згідно з яким передбачувана дискреційна політика не може впливати на реальний обсяг в-цтва отримала назву теореми неефективності політики.

37. Необхідність коригування державою стр-ри суп-го вир-ва пов’язана з існуванням 2-х випадків, коли сама по собі ринкова с-ма виявляєьбся неспроможною забезпечити оптимальний рівень ек ресурсів між виробництвом різних товарів і послуг.Отже відхилення від оптимального рівня виробництва відбувається внаслідок існування побічних ефектів–ситуацій, коли фірми, або окремі особи своїми діями завдають шкоду, або створюють вигоду третім особам без відповідної компенсації з боку тих, хто завдає шкоди, або ж отримує вигоди.Типовими випадками зовнішніх ефектів є ситуації, коли не всі витрати в-цтва включаються до витрат в-цтва безпосередніх виробників, або не всі вигоди дістаються тим, хто їх створює.Існування зазначених переливів витрати і вигоди і призводить до того, що ринкова система виробляє певні товари і послуги в економічно невиправданій кількості(занижені витрати виробництва призводять до завищеної пропозиції), що призводить до відхилення рівноважної кількості продукції від оптимальних розмірів. Існують два основні методи державного впливу на обсяг в-цтва:1. держава може у примусовому порядку обмежити обсяг в-цтва, або ж зобов’язати відповідні п-ства брати на себе всі витрати пов’язані з процесом вир-ва.2. запровадження особливого податку на в-цтво відповідних видів п-ції. Рез-том запровадження подібних дій стане збільшення витрат вир-ва, скорочення S, зменшення рівноважної к-сті продукції та зрештою усунення надмірного виділення економічною системою ресурсів на виробництво продукту.Осн заходом держави на обсяги вир-ва, у разі виникнення переливу вигоди є субсидії споживачам,або виробникам відповідної продукції. Перелив витрат та усунення державою надмірного виділення ек ресурсів на в-цтво продукту.






Існування переливу витрат означає, що крива пропозиції знаходиться правіше від того положення, яке вона могла б мати якби включала всі витрати в-цтва. В результаті рівноважний обсяг в-цтва є більшим за оптимальним. Запроваджуючи особливий податок на в-цтво п-ції, держава витрати цого в-цтва і цим зміщує S1 в S2, до економічно виправданого рівня Q2.


38. Ошибка! Закладка не определена.Крива попиту на право забруднення (D) має форму низхідної лінії, оскільки за інших рівних умов п-ства тим більше будуть купувати права забруднення, чим нижче буде їх ціна. Крива пропозиції має форму вертикальної прямої, оскільки загальна кількість прав забруднення є фіксованою величиною. Точка перетину кривих D і S дає рівноважну ціну Ре, за якої весь обсяг прав на забруднення буде реалізований зацікавленим п-ствам.Викладений метод розв’язання проблеми із забруднення навколишнього середовища дозволяє:1. обмежити забруднення навколишнього середовища рівнем, визначеним самою державою.2. визначити ринкову ціну забруднення навколишнього середовища.3. залишити за виробниками право вибору: або купляти права на забруднення, або встановлювати очисні спорудження.4. спрямовувати кошти отримані від продажу прав на поліпшення стану навколишнього середовища.

39. На відміну від товарів індив-го призначення суп блага хар-ються тим,що є:-неподільними,тобто такими,які не можуть продаватися окремими частинами окремим покупцям,-такими,на які не поширюється дія принципу виключення, згідно з яким той, хто не платить за користування–не користується благом.Зазначені властивості суспільних благ і унеможливлюють безпосередню оплату їх в-цтва індивідуальними покупцями, а отже і саме виробництво суп благ в межаж виключно приватного сектору неможливе(навіщо людям платити за те,чим вони можуть скористатися безкоштовно і цим користуються всі; навіщо приватному сектору виробляти те, що ніким не оплачується).Усуваючи цей дефект держава і бере на себе ф-цію з орг-ції в-цтва суп благ.Фін-ня в-цтва суп благ здійснюється за рахунок податкових надходжень від приватного сектору ек-ки.Запроваджуючи податки і переорієнтовуючи певну їх частину на вир-во суп благ у такий спосіб вносить корективи у галузеву структуру суспільного вир-ва.

40.Ці проблеми включають те:1) за яких умов виробництво сусп благ взагалі є ек-но доцільним ,2) яким альтернативним програмам необхідно віддавати перевагу.Осн зворотн. стороною вир-ва сусп благ є відволікання ек ресурсів від виробництва приватних благ; вир-во суп-х благ буде доцільним лише тоді,коли вигоди від нього будуть > втрати від зменшення вир-ва прив благ.Щодо альтернативних програм виробництва сусп благ, то перевагу слід надавати тим, які забезпеч мах чисту вигоду. Існує 2 обставини, які ускладнюють практичне розв язання проблем оптиміз вир-ва сусп благ:1)за своєю природою сусп блага це такі, що вигоди від їх вир-ва не піддаються точн оцінці,2) на відміну від визнач обсягів вир-ва товарів індивід споживання, де діє механізм „голосування грошима”, при визначенні обсягів вир-ва сусп благ діє механізм політичного голосування( голосування на виборах за різні політ партії означає голосування за різні вир-ва сусп благ).Механізм політичного голосув не завжди забезпечує прийняття правильного рішення щодо визначення розмірів вир-ва.

41. Прийняття рішень на основі більшості голосів не завжди адекватно виявл переваги виборців, оскільки кожен із них має на виборах лише 1 голос , незалежно від інд оцінки доцільності вир-ва в певних розмірах тих чи інших сусп благ.Приклад.Нехай електорат країни-3 виборці. На голосування виноситься питання доцільності вир-ва певного сусп блага вар-тю 30 гр од.Передбачається, що кожен виборець заплатить у вигляді податків по 10 од.Крім того: 1й виборець оцінює сусп благо у 20гр од, 2й – 8од, 3й – 7од.Таким чином:1)в результаті політ голосування буде відхилено програму вир-ва сусп блага, загальна вигода від реалізації якої (35гр од) перевищує витрати на її реалізацію (30гр од),2)не всі виборці беруть участь у виборах, а серед тих хто бере участь не всі в достатній мірі обізнані у пропонованих різними політ партіями програмах вир-ва сусп благ,3)при всій залежності влади від голосів виборців влада тим не менш завжди має певну автономію.За таких умов стає можливим перерозподіл коштів , які спрямовуються на вир-во сусп благ на користь тих програм,які відповідають інтересам окремих груп суп-ва,а не суп-ва в цілому.4)намагаючись завоювати голоси виборців, політики не завжди об єктивно підходять до визначення пріоритетних програм вир-ва сусп благ.Перевага віддається програмам,які мають явні вигоди та невизначені і довгосвтр витрати, бо саме таким програмам надають перевагу виборці.Отже,те,що держава бере на себе функцію організації виробництва сусп благ ще не означає ,що вона ефективно виконує цю ф-цію.

42. Згідно з принципом порівняльних переваг застосованим до міжнар спеціалізації,світовий обсяг виробництва буде найбільшим тоді, коли кожна країна спеціалізуватиметься на вир-ві та експорті лише тих товарів , вир-во яких забезп в ній з найменшою альтнрнативною вартістю(альт варт –к-сть одиниць інших товарів від якої треба відмовитись у разі вир-ва одиниці даного товару).Проте усі можливі вигоди від міжнародної спеціалізації можуть бути повною мірою реалізовані лише за умови відсутності на шляху руху тов і послуг штучно створених урядами міждержавних перешкод, тобто лише за умови впровадження режиму вільної міжнар торгівлі.Мотив максимально повної реалізації потенціальних вигод від міжнародної спеціалізації і виступає головним аргументом на користь вільної міжн торгівлі.Крім того на захист міжн торг нерідко наводяться ще й такі аргументи:1) вільна торгівля, спрощуючи доступ на нац ринок продукції іноземних фірм, загострює конкуренцію на ньому і тим самим спонукає вітчизняних виробників до збільшення якості і зменшення собівартості продукції

2) надаючи можливість споживачам купувати продукцію, вироблену іноз вир-ками, вільна торгівля сприяє щонайповнішій реалізації свободи вибору споживачів.Якщо у спроможності вільної торгівлі максимізувати світ обсяг в-ва мало хто сумнівається, то в тому ,що вигоди від цього дістануться всім країнам-учасницям міжнародної спеціалізації переконані далеко не всіТака точка зору спричинила появу та поширення у світовій практиці політики протекціонізму. Протекціонізм– державна політика , спрямована на захист нац економіки від конкуренції збоку іноз фірм. Осн інструментами політики протекціонізму є: 1) ввізне мито–особливий податок на тов, що імпортуються.Застосування мита веде до збільшення цін ні імп товари.Застосування імп квоти переорієнтовує внутр покупців із купівлі імп товарів на купівлю вітчизняних.Одним із наслідків застосув імп квоти, як і у випадку застос ввізного мита може стати збільш цін на продукцію нац виробника.2) нетарифні бар єри- запровадження особливих стандартів якості продукції , ліцензій,бюрократичні труднощі у здійсненні митних процедур.Ці перешкоди на шляху міждержавного руху тов і послуг є найбільш прихованими, оскільки безпосередньо нібито не мають на меті обмеження імпорту.3) експортні субсидії- безвідшкодовні виплати збоку держави експортерові, якщо ввізне мито ,імп квоти та нетарифні бар єри є складовою імп торг політики.Субсидіювання експорту набуває різних форм – від надання державою прямих субсидій експортерові до звільнення експортера від сплати прямих податків.У будь-якому випадку субсидіювання експорту держава покриває частину витрат виробника-експ ,що робить їх продукцію більш дешевою на іноземних ринках.