Гриценчук О. О. Початкова школа в системі середньої освіти Нідерландів // Початкова школа. 2002. №10. С. 47-49

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Початкова школа – корінь шкільної освіти, 106.88kb.
• Методика викладання в дії  Математика, 246.39kb.
• Відділ освіти віньковецької райдержадміністрації інформаційно – методичний центр районного, 32.18kb.
• Бобкова Тетяна Миколаївна Курахівська зош І-ІІІ ступенів №5, заступник директора, 51.04kb.
• Навчально- виховний комплекс м. Суми сумська спеціалізована приватна школа І-ІІІ ступенів, 207.53kb.
• Програми для середньої загальноосвітньої школи. К.: Початкова школа, 2006 Богданович, 80.06kb.
• Дякуємо тобі,, початкова школа, 310.28kb.
• Гриценчук О. О. Формування громадянської свідомості (Європейський аспект) // Рідна, 88.41kb.
• Каталог педагогічних програмних засобів, наявних у бібліотечних фондах міста Початкова, 56.08kb.
• Програма розвитку профільного навчання шепетівської сзош № 2, 198.77kb.

Гриценчук О.О. Початкова школа в системі середньої освіти Нідерландів // Початкова школа. - 2002. - №10. – С.47-49.


ПОЧАТКОВА ШКОЛА В СИСТЕМІ СЕРЕДНЬОЇ

ОСВІТИ НІДЕРЛАНДІВ


Вивчення розвитку освітнього процесу Нідер­ландів, активного учасника європейського співтовариства, у яке інтегрується Українська держава, дає можливість поглибити наші знання щодо європейсь­кої освіти та сприяє розвитку власної. Тому доцільно розглянути, як саме живе і працює голландська школа. Конституція Нідерландів гарантує свободу освіти. Загальна середня освіта в Голландії обов'язкова і безко­штовна. Позитивно вражає цілісність та комплексність шкільної освіти, її гнучкість та безперервність. Кожна людина, що живе в цій країні, незалежно від її громадянства, національності, релігійних уподобань, соціаль­ного статусу та фінансового рівня має можливість не просто отримати освіту, а й вибрати власний шлях інте­лектуального, морального і професійного розвитку.

Характерною особливістю системи освіти Нідер­ландів є поєднання централізованої освітньої політи­ки уряду з децентралізованим адмініструванням у школі. Міністерство Освіти і Науки здійснює загальне керівництво і контроль в освітній галузі. По-перше, це фінансування системи освіти. Шкільні будинки та споруди, заробітна плата вчителям та адміністрації, підручники та інша література, необхідна для педагогів і школярів — все це оплачується урядом.

Муніципальні школи (їх більшість) засновуються та керуються місцевою владою. Також багато шкіл, заснованих приватними особами. Якщо таку школу відвідує достатня кількість учнів і вчителі виконують закони і правила, встановлені Міністерством Освіти і Науки Нідерландів та провідними установами в галузі освіти, — ця школа фінансується урядом. Існують і засновуються школи на основі релігійних уподобань, наприклад, римо-католицькі, протестантські, христи­янські, іудейські. Працюють школи і за такими відо­мими методами, як школа Монтессорі, Далтон та ін.

Державою також визначаються обов'язкові типи програм, мінімальна і максимальна кількість годин на кожен тип програм, річне і тижневе навантажен­ня учнів, предмети, які належить викладати в кожно­му класі, тривалість уроку, кваліфікаційні вимоги до вчителів, умови їхньої праці та розмір її оплати, зміст та порядок проведення іспитів та тестів.

Керівним документом для початкової школи є Акт про Початкову Освіту. Він визначає основні принципи розбудови та розвитку змісту початкової освіти; кількість навчальних годин на день, тиждень, рік та загалом на весь період початкової школи, що складає 7520 годин за 8 років навчання, і кількість навчальних днів на тиждень; основні положення на­вчального плану. Діти в групах від 5 до 8 років по­винні відвідувати школу 1000 годин на рік. Для дітей віком від 1 до 4 років кількість менша і залежить це від самої школи, як вона вирішила упорядкувати на­вчальний процес. Наприклад, діти віком від 1 до 4 років можуть мати додаткову перерву чи додатковий вихідний. В цьому ж Акті зазначені головні цілі по­чаткової освіти, спрямовані на розвиток емоційної сфери дитини, інтелектуальних і творчих здібностей для подальшого формування необхідних знань, умінь і навичок, культурного і фізичного розвитку.

Більшість дітей іде до школи у віці 4 років (вза­галі, шкільна освіта починається з першого року життя дитини, а закінчити навчання взагалі можна в будь-якому віці), хоча обов'язковим для початку на­вчання у початковій школі є 5-річний вік. В цей період діти звикають відвідувати навчальний заклад, привчаються до шкільного розпорядку дня. Цей віковий відрізок вважається сензитивним для над­бання навичок мовлення та спілкування, соціалізації.

Школа однією із цілей ставить собі навчити дитину розуміти та спілкуватися голландською, а особливо як­що вдома вона розмовляє іншою мовою. Нідерланди — багатонаціональна країна. Співіснування з багатьма європейськими сусідами, свобода вибору громадянами Європи місця проживання та праці, приплив емігрантів з інших країн вимагає від педагогів врахування особли­востей існування у полікультурному суспільстві. Все більше набувають актуальності такі напрямки, як гро­мадянська освіта, полікультурна освіта. Рідна гол­ландська мова вважається однією з національних цінностей і пестується та підтримується урядом і грома­дянами Об'єднаного Королівства Нідерланди.

У кожній школі педагоги приділяють велику ува­гу дітям, що не зовсім вільно або зовсім не розмов­ляють голландською. Школа має додаткових вчи­телів, які допомагають дітям вчити державну мову. Водночас, якщо голландська не є рідною мовою, де­які школи пропонують вивчати рідну мову дитини, культуру її народу. Такі уроки не обов'язкові, вони

можуть займати до 5 годин на тиждень. Вчитель з та­ких предметів може бути призначений в школу, як­що ці уроки будуть відвідувати 10 або більше учнів.

Дітей навчають, як було зазначено, розуміти, писа­ти, читати і гарно розмовляти голландською (та рідною при певних умовах), арифметиці. Крім того, вивчається багато предметів глобального циклу, що розповідають дітям про світ, у якому ми живемо (географія, історія, природознавство, правила дорожнього руху). Не завжди ці предмети викладаються окремо. Знання з них інтег­рують в інші предмети або об'єднуються (синтезуються), утворюючи окремі курси. Значне місце займають цикли предметів розвивального характеру. На таких уроках діти вчаться працювати руками, володіти власним тілом, голосом (співи, гімнастика, ремісництво). Також дітей вчать спілкуватися одне з одним, бути ввічливими, шанобливими, не ображати одне одного.

Навчальний план початкової школи складається з таких предметних циклів:

• сенсорне виховання і фізкультура;
  
• голландська мова;
  
• арифметика і математика;
  
• англійська мова;
  
• предмети соціально-природничого циклу: географія, історія, природознавство, соціальна структура і релігійні та ідеологічні течії;
  
• образотворча активність: використання образо­творчих засобів мови, малювання, музична освіта, художня праця, рухливі ігри;
  
• соціально-побутові навички, моделювання соціальної поведінки.
  

Обов'язкове навчання у Нідерландах триває 12 років. Воно починається тоді, коли дитині випов­нюється 5 років: наприклад, якщо день народження дитини 18 березня, вона піде до школи 1 квітня. Таке чітке врахування вікового цензу первачків пояс­нюється психофізіологічними особливостями розвит­ку дитини; в цьому віці важливим в плані загального розвитку стає кожен місяць її дорослішання. Після то­го, як батьки зареєструють дитину, школа повідомить, у який день вона може перший раз прийти до школи. З цього дня вона буде відвідувати школу щодня, крім вихідних, свят та щорічних літніх канікул. Закінчується обов'язкова освіта в кінці того навчаль­ного року, у якому дитині виповнюється 16 років.

Навчальний рік у голландських школах почи­нається, на відміну від традиційного 1 вересня в Ук­раїні, не в один день. Для зручності країна поділена на 3 області, і в кожній літні канікули тривають у різний час, але кількість навчальних годин на рік, звичайно, зберігається. Майже завжди навчальний рік закінчується в липні, але це не обов'язково. Як­що дитина в одному році йшла до школи, наприклад, 14 серпня, то в наступному році ця дата може зміни­тися, і вона піде до школи на 1 чи 2 тижні раніше або пізніше. Володіють цією інформацією директор шко­ли та органи місцевої влади. Самі голландці вважа­ють таку організацію шкільних канікул раціональною і доцільною. Вона дає можливість батькам провести канікули разом зі своїми дітьми і це не викличе ма­сових одночасних батьківських відпусток і припи­нення трудової діяльності та перевантаження транс­порту або місць відпочинку.

Кількість сімей, у яких обидва із батьків працю­ють, збільшується, і вільний від занять в школі час дитини становить проблему для них, що не лишає байдужим уряд і школу. В деяких з них працюють так звані різновікові центри, у яких діти віком від 4 до 12 років можуть перебувати після занять. Адміністрації шкіл проводять роботу з батьками, спрямовану на по­розуміння та співпрацю. Функціонують так звані консультативні комітети, які допомагають координу­вати дії батьків і школи. Обираються вони один раз на рік або два роки і до їх складу входять і батьки, і вчителі. Взагалі, адміністрація намагається підтриму­вати тісний зв'язок з батьками. Вчитель обговорює з ними шкільні справи, обов'язково розкаже про ре­зультати в навчанні і поведінку дитини.

Початкова освіта в Нідерландах безкоштовна, але за спеціальну діяльність педагогів (наприклад, шкільне свято, екскурсію, подорож або спортивний захід) шко­ла може попросити батьків зробити грошовий внесок. Ця платня невелика — від 50 до 100 гульденів, але як­що для родини внести таку суму важко, школа не відмовить дитині в участі у позашкільному заході.

Протягом перших 8 років дитина ходить до початко­вої школи, яка є майже у кожному населеному пункті і найчастіше дістатися до неї можна пішки. Батьки мають визначитися, учнем якої школи стане їх дитина. Для полегшення вибору адміністрація пропонує батькам оз­найомитися з інформаційними буклетами, що роз­повідають про навчальний заклад, а також поговорити з керівництвом і вчителями школи, що допоможе їм у ви­борі. Після отримання початкової освіти, школа може сприяти подальшому вибору дитини щодо середнього навчального закладу. Вчитель та адміністрація порадять, до школи якого профілю краще вступити учню. При цьому будуть враховуватися бажання самої дитини, тоб­то чим вона хоче займатися в майбутньому, та резуль­тати закінчення початкової школи.

У багатьох початкових школах по закінченні учні складають тест. Така форма перевірки знань дає можливість визначити, що знає учень, наприклад, з арифметики, чи вміє користуватися атласом та інше. Крім того, вчитель регулярно складає звіт і передає його з дитиною батькам. В ньому записані оцінки за поточний період і поведінка школяра. В багатьох на­вчальних закладах знання оцінюються за десятибаль­ною системою, у якій 1 — нижча оцінка і 10 — ви­ща. Якщо учень отримує оцінку 6, то робота з предмета вважається незадовільною. В деяких шко­лах не ставлять оцінок, вчитель у звіті пише про про­грес дитини у навчанні та про її поведінку.

Кожна школа вирішує сама для себе, о котрій го­дині ранку починати уроки. На обідню перерву діти можуть залишатися в школі, батьки вносять за цей час платню; іноді кошти на це може виділяти місцева вла­да. У деяких школах дітям дають молоко та фрукти, а взагалі, дитина повинна мати з собою їжу. Коли діти залишаються у школі під час обідньої перерви, деякі батьки перебувають у школі і наглядають за ними.

У кожній школі віддається перевага тим чи іншим формам і методам викладання матеріалу, що створює власний стиль школи. В одних школах всі діти вивча­ють одні й ті ж предмети одночасно. Але збільшується

кількість шкіл, у яких віддають перевагу індивідуальній або груповій формам навчання, використовується ди­ференційованій підхід у викладанні предметів. Вчитель намагається враховувати те, що одна дитина здатна працювати швидко, а друга — в повільному темпі.

Значна увага приділяється дітям, що мають пробле­ми у навчанні і (або) поведінці. Таким дітям школою надається допомога — вчитель працює з таким учнем окремо. Але не завжди вчитель може визначити при­чину, через яку дитина має проблеми у навчанні. Іноді ці труднощі пов'язані з сімейними проблемами. У школах працюють соціальні працівники, психологи, що мають визначити причину негараздів і дати пора­ди, як допомогти дитині або як розв'язати конфліктну ситуацію, змінити поведінку на ліпше та ін. У разі, як­що вчитель має звернутися за допомогою до психоло­га, батьки будуть попереджені про це першими. При цьому саму дитину не будуть називати проблемною, а лише вкажуть на її особисту проблему. Уряд має спеціальний план для здійснення допомоги такого ха­рактеру, що має назву “Weer samen naar school”

Деякі діти потребують допомоги, якої немає у зви­чайній школі. Для таких дітей існують школи із спеціаль­ним навчанням. Зокрема, існують школи для сліпих і для глухих дітей, для дітей з вадами зору і слуху, з серйозни­ми мовними дефектами, фізичними вадами, для дітей, які часто і (або) багато хворіють, для дітей-інвалідів, хво­роба яких прогресує. Є навіть школи-лікарні. Кількість учнів у класах таких шкіл значно менша, тож школа на­дає більше допомоги цим дітям. Наскільки дозволяє фізичний стан, дитина опановує ті самі предмети, що і у звичайній загальноосвітній школі, але, крім цього, учням допомагають навчитися, наскільки це тільки можливо, існувати у світі самостійно. Сліпу дитину, наприклад, на­вчають читати за допомогою шрифту Брайля, ходити ву­лицею, використовуючи палицю. Діти, рухи яких обме­жені, вчаться користуватися всіма видами спеціальних протезів чи апаратів. Навчальний план, за яким навча­ються у таких школах, адаптований відповідно до спе­цифіки навчального закладу і складається для кожної ди­тини особисто, враховуючи індивідуальні можливості учня. Школи для таких дітей називають спеціальними, так само, як і релігійні школи, тим самим, педагоги не акцентують увагу на хворобі дитини і дають змогу набли­зитися їй до звичайного життя.

Останнім часом поширюється тенденція навчан­ня (якщо це можливо) дітей-інвалідів у звичайних школах. На думку освітян, з одного боку, це надасть змогу хворим дітям краще пізнавати життя і, з друго­го боку, формувати у всіх інших дітей такі важливі загальнолюдські цінності, як співчуття, доброта, ба­жання допомагати тому, хто потребує допомоги, ро­зуміння чужого лиха, толерантність.

Перед тим, як йти до школи з спеціальною освітою, діти екзаменуються. Екзамен приймає комісія, до складу якої входять директор школи, пси­холог, соціальний працівник та лікар. Якщо батьки не згодні з результатом екзаменів, вони мають мож­ливість бесідувати з членами комісії. Тільки за зго­дою батьків дитина почне відвідувати таку школу. По закінченні початкової школи дитина продовжує на­вчання в спеціальній середній школі.

Література

1. Going to school in the Netherlsnds. 1995 - 40p.

2. Pre-school and primary education in the European Union. Brussels: Eurydice Unit, 1994. – 120p.

3. Information dossiers on the structurs of the education system in the European Community 1993, the Nethrlands. 126p.