Онуфрієнко Олена Петрівна зав кафедри, доцент к ф. н

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Опис навчальної дисципліни

„Вступ до мовознавства”


Код: НФ-04


Статус дисципліни ___обов”язкова_________________________________


Лектор Онуфрієнко Олена Петрівна зав.кафедри, доцент к.ф.н.

(прізвище, ім”я по батькові, посада)

Інститут/факультет факультет лінгвістики

(назва, адреса, тел./факс)


І. Загальні відомості

Теоретично-практичний курс „Вступ до мовознавства” є обов’язковим для філологічних спеціальностей пропедевтичним курсом, що належить до циклу мовознавчих дисциплін, передбачених навчальними програмами лінгвістів. Передумовою для вивчення курсу є загальні знання із шкільного курсу „Українська мова”. Курс передбачає ознайомлення із мовознавством як наукою, інформує про виникнення, походження, сутність мови, як явища людської культури, допомагає усвідомити системність мови, її структуру, засвоїти основні поняття та терміни. Дисципліна має 3 кредитні модулі –

НФ-01

І. Мова, її природа, функції, структура. Фонетика і графіка.

ІІ. Лексикологія і граматика.

ІІІ.Мовна типологія. Класифікація мов.

і обсяг у кредитах 3/108.


ІІ. Розподіл навчального часу



Семестр


Код

Кредит.

модуля


Всього

кред./год.

Розподіл за видами занять

(всього год./год. у тижні)


СРС


Модульні

контрольні ро-боти (кільк.)




Семестр. атестація



Лекції


Практичні/

семінарські

1

НФ-01

3/108

18

36

54

1

залік





ІІІ. Мета і завдання дисципліни

Курс „Вступ до мовознавства” формує уявлення про мову як структуру, дозволяє усвідомити систему мови, засвоїти основні поняття та терміни мовознавчої науки, чим забезпечує вивчення таких дисциплін як: „Загальне лінгвокраїнознавство”, „Вступ до перекладознавства”, „Порівняльна лексикологія англійської та української мов”, „Теорія і практика перекладу”, „Порівняльна граматика англійської та української мов”, „Порівняльна стилістика”, „Основи редагування” та подібних лінгвістичних курсів, в основі яких лежать засвоєння методів лінгвістичного аналізу та інші аспекти лінгвістичної проблематики.


Метою курсу є:

- ознайомлення із мовознавством як наукою;
  • ознайомлення з основами теорії мови;
  • засвоєння лінгвістичних понять, необхідних для вивчення будь-якої

лінгвістичної дисципліни;
  • осмислення природи, сутності, функцій та будови мови, значення мови для окремої людини і людства загалом;
  • розуміння структури мови, функціонування та взаємодії її структурних одиниць, системного характеру мови;
  • з’ясування основних принципів, за якими відбувається зміна мови, її еволюція, що керує історичним розвитком мови, як пов’язані розвиток суспільства і мови;


Після вивчення курсу студенти повинні знати:

- основні поняття та терміни мовознавства;
  • мову як систему, її складові частини та структуру;
  • закономірності функціонування мови у суспільстві та її розвиток;
  • класифікацію звуків мови, визначення закономірностей їх поєднання, усвідомлювати фонетичні процеси, природу і структуру складу, а також наголосу та інтонації;
  • передумови виникнення, етапи становлення, форми розвитку та види письма;
  • формування принципів орфографії та укладання алфавітів;
  • типи відношень слів у лексичній системі мови;
  • природу фразеологізмів та їх ознаки;
  • типи словників та їх порівняльні характеристики;
  • наукові критерії класифікації мов та закономірності їх історичного розвитку;
  • граматичні значення, категорії, граматичну форму слова, способи вираження граматичних значень;
  • ознаки та структуру найменшої комунікативної одиниці - речення;
  • класифікацію мов світу;


Засвоєння і опрацювання дисципліни сформує у студентів-лінгвістів такі уміння:
  • класифікувати звуки мови, визначати закономірності їх поєднання, усвідомлювати фонетичні процеси, природу і структуру складу, а також наголосу та інтонації;
  • пояснювати певні правописні явища, керуючись принципами орфографії;

- визначати типи відношень слів у лексичній системі мови;
  • з’ясовувати природу фразеологізмів та їх ознаки;
  • визначати типи словників та їх порівняльні характеристики;
  • окреслювати наукові критерії класифікації мов;
  • пояснювати граматичні значення, категорії, граматичну форму слова, способи вираження граматичних значень;
  • формулювати ознаки та визначати структуру найменшої комунікативної одиниці - речення;
  • визначати чим регулюється утворення речення та словосполучення, і як вони функціонують у мові;
  • застосовувати різні класифікації мов світу для визначення мовних сімей і груп;
  • користуватись здобутими знаннями для інших лінгвістичних дисциплін.



ІV. Зміст дисципліни

Розділ І. Вступ. Загальні питання мовознавства.

Тема 1.1. Предмет, завдання і методи науки про мову. Методи мовознавчої науки.

Тема 1.2. Мова, її природа і функції.

Тема 1.3. Структура мови. Системний характер будови мови.


Розділ ІІ. Фонетика і графіка.

Тема 2.1. Фонетика як наука про звуки людської мови. Предмет фонетики. Тема 2.2. Аспекти вивчення звуків мови, принципи їх класифікації, функції. Фонологічна система мови.

Тема 2.3. Фізичні характеристики звуків людської мови. Робота мовного апарата. Класифікація голосних і приголосних звуків (фонем).

Тема 2.4. Фонема. Інваріант і варіант фонеми.

Тема 2.5. Фонетичне членування мовного потоку. Фонетичні процеси.

Тема 2.6. Історична зумовленість виникнення письма. Основні етапи та форми розвитку письма.

Тема 2.7. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії.


Розділ ІІІ. Лексикологія

Тема 3.1. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови. Слово – предмет лексикології. Поняття лексичної системи мови.

Тема 3.2. Зміни в лексичному складі мови. Стилістичні шари лексики.

Тема 3.3 Лексичне значення слів. Словниковий склад мови за походженням та використанням. Лексикографія.

Тема 3.4. Фразеологія, значення та стилістичні функції фразеологізмів.

Тема 3.5. Словотвір (дериватологія) – учення про способи і засоби творення слів. Основні способи словотворення.

Розділ ІV. Граматика – учення про граматичну будову мови.

Тема 4.1. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці і елементи граматичної будови мови. Граматичне значення слова.

Тема 4.2. Структура слова і його морфемний склад. Морфема – найменша значуща одиниця мови і складова частина слова. Типи морфем. Поняття корення і афікса. Види афіксальних морфем.

Тема 4.3. Граматичні значення слова. Способи і засоби їх вираження. Поняття про граматичну категорію. Частини мовии як лексико-граматичні розряди (класи) слів.

Тема 4.5. Синтаксис – учення про речення і сполучення слів у реченні. Предмет синтаксису. Сполучення. Речення: його основні ознаки та аспекти вивчення поняття синтагми. Будова простого і складного речення.


Розділ V. Мовна типологія. Основні етапи розвитку письма.

Тема 5.1.Виникнення людської мови як наукова проблема.Об”єктивні процесиі історичного розвитку мов.

Тема 5.2. Виникнення мови та процеси їх розвитку у різних суспільних формаціях.


Розділ VI. Мови світу і їх класифікація.

Тема 6.1. Питання про класифікацію мов.

Генеалогічна класифікація. Основні сім”ї, групи і підгрупи мов світу. Морфологія (типологічна) класифікація мов та основні типи мов. Наукове значення генеалогічної та типологічної класифікації мов.

Тема 6.2. Визначення поняття спорідненості мов. Основні етнографічні, статистичні, історично-культурні дані про найбільші сім”ї мов.


V. Методи навчання

Основним методом навчання є лекційно-практичний. На лекції виноситься складний теоретичний матеріал, який закріплюється і застосовується на практичних заняттях для конкретних мовних явищ із використанням роздаткового матеріалу. Прослуховування аудіотекстів використовується для опрацювання фонетичних процесів. Вивчення кожної теми модуля завершується експрес-контролем, який враховується при першій та другій атестації.

Консультування проводиться за графіком впродовж семестру в межах виділених навчальним планом годин. Список літератури для вивчення курсу передбачає обов”язкову і додаткову літературу, яка знаходиться у методичному кабінеті при кафедрі української мови, літератури та культури та бібліотеці НТУУ”КПІ”.


Література

  1. Гируцкий А.А. Введение в языкознание. – Минск, „Тетра Системс”, 2001. – С. 43-77.
  2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., „Академія”, 2001. – С. 102-148.
  3. Мацько І.П. та інші. Українська мова.
  4. Плющ М.Я. Сучасна українська мова, - К., „Вища школа”, 1994. – 414с.
  5. Пономарів О.Д. та інші. Сучасна українська мова. – К., „Либідь”, 1997. – С. 8-26.
  6. Реформаторський А.А. Введение в языкознание. Изд-во „Аспект пресс”. – М., 2004. – С. 15-50.
  7. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., „ОКО”, 1996. – С.56,212.
  8. Шкуратяна Н.Г. Сучасна українська літературна мова. – К., „Літера”. – С. 18-71.
  9. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. – К., „Рута”, 2000. – С. 31-48.



VІ. Мова

Курс дисципліни „Вступ до мовознавства” викладається українською мовою. Для студентів країн СНД – російська.


VІІ. Характеристика індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання програмою не передбачені.


VІІІ. Методика оцінювання

Знання оцінюються за рейтинговою системою. Семестрова атестація проводиться у формі диференційованого заліку.


Навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми СВО


(шифр, назва напряму, спеціальності)


Навчальна програма складена

К.ф.н. доцентом Онуфрієнко О.П.

(вчена ступінь, звання, ім’я та ініціали автора програми)


___________________________________ ______________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)