Програма навчального курсу

Вид материалаДокументы

Содержание


Казаков В.Л.
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ з Гідрології
6Загальна кількість годин: 108
Теоретичні знання й уміння, які
Практичні уміння i навички
Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.
Океанічні течі. Водні маси Світового океану.
Теоретичні знання й уміння, які
Практичні уміння i навички
Живлення та режим рік.
Річковий стік.
Теоретичні знання й уміння, які
Практичні уміння i навички
Гідрологія водосховищ.
Теоретичні знання й уміння, які
Практичні уміння i навички
Гідрологія льодовиків.
Гідрологія підземних вод.
Теоретичні знання й уміння, які
Практичні уміння i навички
...
Полное содержание
Подобный материал:
Міністерство освіти i науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та геології




„ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи


________________ ___.___._____ р.


Програма навчального курсу

ГІДРОЛОГІЯ




(за вимогами кредитно-модульної системи)


КДПУ, 2007 р.

Програма навчального курсу Гідрологія.

Криворізький державний педагогічний університет, 2007 ______ с.


Розробники: - Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри фізичної географії та геології;


Рецензенти: - кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського;

- Сонько С.П., кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедрою розміщення продуктивних сил Криворізького економічного інституту НЕУ (м. Київ);

- Паранько І.С., доктор геологічних наук, професор кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету.


Затверджено:

Кафедрою _________________________ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

Вченою радою КДПУ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)


КДПУ, 2007 р.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

з Гідрології




1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс:

підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ECTS:

2,0


Змістових модулів:

6


Загальна кількість годин:

108


Навчальний проект:

реферати

Шифр та назва

Напряму:

0708 "Екологія"


Шифр та назва спеціальності:

7.080801 „Екологія і охорона навколишнього середовища”


Освітньо-кваліфікаційний

Рівень:

бакалавр

Варіативний: згідно циклу природничо-наукової підготовки стандарту освіти

Piк підготовки: 0,5 роки

Семестр: 1 (поточний – 3)


Лекції (теоретична підготовка): 34 години

Лабораторні: 34 години

Самостійна робота: 40 годин

Консультативна робота: реферат – характеристика однієї з тем модулів курсу; кількістъ годин – 8 годин.

Вид контролю: екзамен



Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної i самостійної роботи може становити 50%, до 50%, 60%, до 40%, 40% або до 60% залежно від змісту навчального курсу.


2. МЕТА

Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань про закономірності організації гідросфери та її складових – різноманітних водних геосистем – Світовий океан, ріки, озера, болота, підземні води, льодовики, штучні водні геосистеми.


3. ПРОГРАМА


Вступ.

Програма 1 змістового модулю присвячена вивченню знань про гідросферу та процеси її функціонування, ресурси та запаси води на Землі, Україні, рідному краї.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Гідросфера.

ТЕМА 1. Гідрологія як наука. Поняття про гідросферу. Кругообіг води.

Ресурси води на Землі.

Поняття про гідросферу, різні підходи до її тлумачення. Генезис природних вод. Кругообіг води, зміст, типи кругообігів. Оновлення природних вод в геосистемах. Запаси води на Землі. Фізичні та хімічні властивості природних вод планети.

Теоретичні знання й уміння, які

забезпечуються змістовим модулем №1.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: генезис та будову гідросфери, її походження, класифікацію і головні особливості водних геосистем, кругообіг води – як провідний гідрологічний процес на Землі, оновлення вод та запаси води в гідросфері.

Практичні уміння i навички. Під час проведення екологічних досліджень студент повинен вміти визначати властивості природних вод і закономірності їх змін, характер замкненості кругообігу води, запаси води і їх обчислення.

Література: [О: 6, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 1, 13, 14, 20].


Вступ.

Програма 2 змістового модулю присвячена вивченню знань про Світовий океан (океаносферу) та процеси його функціонування, складові Світового океану, властивості океанських вод, динаміку вод океану.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Океанологія

ТЕМА 1. Світовий океан. Моря. Затоки, протоки.

Геосистемна організація Світового океану. Історія розвитку поглядів на територіальну структуру Світового океану. Моря і їх класифікації. Затоки, протоки. Рівень Світового океану і його коливання.

ТЕМА 2. Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.

Солоність вод Світового океану. Температурний режим вод Світового океану. Льодові процеси та льодовий режим вод Світового океану. Льодовитість морів. Хвилювання вод Світового океану. Припливно-відпливні явища у Світовому океані.

ТЕМА 3. Океанічні течі. Водні маси Світового океану.

Океанічні течії і їх класифікації. Циркуляція вод Світового океану. Значення течій. Водні маси та біота Світового океану.

Теоретичні знання й уміння, які

забезпечуються змістовим модулем №2.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: генезис та будову Світового океану, класифікацію морів, заток і проток, головні їх особливості; фізичні та хімічні властивості вод Світового океану, хвилювання вод, особливості поверхневих та глибинних течій вод, циркуляцію води в океані, водні маси та біологічну складові Світового океану.

Практичні уміння i навички. Під час проведення екологічних досліджень студент повинен вміти застосувати океанологічні знання для надання екологічної характеристики Світового океану або його частини – моря, затоки, протоки, водної маси.

Література: [О: 13, 14, 16, 21, 22, 24; Д: 1, 8, 9, 11, 17, 18, 20].


Вступ.

Програма 3 змістового модулю присвячена вивченню знань про ріки як постійні водотоки – їх морфологію і морфометрію, генезис, річкові процеси, живлення та водний стік.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Гідрологія рік

ТЕМА 1. Ріка. Водозбір та річковий басейн.

Ріка як водна геосистема. Водозбір і його типи. Річковий басейн і його типи, морфометрія. Морфологія та морфометрія ріки. Річкова сітка. Поперечний і повздовжній профілі рік. Класифікації рік.

ТЕМА 2. Живлення та режим рік.

Живлення рік. Види живлення. Водний баланс рік. Класифікації рік за видами живлення. Водний режим рік і його фази. Гідрограф і його призначення. Класифікація рік за водним режимом. Термічний і льодовий режим рік.

ТЕМА 3. Річковий стік.

Рух води у річках. Складові річкового стоку. Водний стік річок. Стік річкових наносів і розчинених речовин. Класифікації рік за мінералізацією та хімічним класом. Гідрохімічний режим рік.

Теоретичні знання й уміння, які

забезпечуються змістовим модулем №3.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: системну організацію ріки, її басейну і водозбору, морфологічні та морфометричні характеристики ріки і методи їх обрахунків, види живлення рік і водний режим рік, особливості руху води у річках й гідрометричні обрахунки швидкостей водного потоку, закономірності річкового стоку рік та його складових, гідрохімічні та гідротермічні особливості рік.

Практичні уміння i навички. Під час проведення екологічних досліджень студент повинен вміти провести морфометричні обрахунки ріки за різними показниками, визначати й характеризувати живлення рік та водний режим рік, проводити емпіричні обрахунки складових річкового стоку, визначати характеристики якості води рік.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 22, 24; Д: 1, 2, 3, 13, 20].


Вступ.

Програма 4 змістового модулю присвячена вивченню знань про озера та водосховища – їх морфологію і морфометрію, генезис, водні процеси, живлення та водний баланс.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Гідрологія озер і штучних водоймищ

ТЕМА 1. Озера та їх класифікації.

Озерність. Поширення озер на Землі. Загальні відомості про озера. Будова озер. Класифікації озер. Режим озер. Розвиток озер. Значення озер у географічній оболонці.

ТЕМА 2. Гідрологія водосховищ.

Водосховище, ставок. Класифікація водосховищ. Структура водосховища. Процеси та динаміка вод водосховищ. Використання водосховищ.

Теоретичні знання й уміння, які

забезпечуються змістовим модулем №4.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: системну організацію озер і водосховищ, морфологічні та морфометричні характеристики водоймищ і методи їх обрахунків, водний баланс озер і водосховищ, особливості динаміки води озер і водосховищ, гідрохімічні та гідротермічні особливості озер і водосховищ.

Практичні уміння i навички. Під час проведення екологічних досліджень студент повинен вміти провести морфометричні обрахунки озер і водосховищ за різними показниками, визначати й характеризувати живлення рік та водний режим озер і водосховищ, проводити емпіричні обрахунки будови озерної улоговини та водного балансу водоймища, емпірично визначати показники якості води водоймищ.

Література: [О: 1, 4, 10, 13, 14, 16, 19, 22, 24; Д: 1, 12, 20].


Вступ.

Програма 5 змістового модулю присвячена вивченню знань про ріки як постійні водотоки – їх морфологію і морфометрію, генезис, річкові процеси, живлення та водний стік.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. Гідрологія боліт,

льодовиків та підземних вод.

ТЕМА 1. Гідрологія боліт.

Визначення поняття “болото”. Генезис і будова боліт. Класифікації боліт. Водний режим, водний баланс болота. Підземні води – генезис підземних вод, види води у грунтах, типи підземних вод, джерела і режим підземних вод.

ТЕМА 2. Гідрологія льодовиків.

Умови виникнення і розвитку льодовиків. Типи льодовиків і їх розповсюдження по Землі. Утворення і будова льодовиків. Живлення і абляція льодовиків. Динаміка (режим і рух) льодовиків. Поширення сучасного зледеніння на Землі. Значення та роль льодовиків у географічній оболонці.

ТЕМА 3. Гідрологія підземних вод.

Типи та види підземних вод. Генезис підземних вод. Класифікації підземних вод. Джерела підземних вод і їх класифікація. Динаміка та режим підземних вод.

Теоретичні знання й уміння, які

забезпечуються змістовим модулем №5.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: системну організацію боліт, льодовиків і підземних вод, морфологічні та морфометричні характеристики водних об’єктів і методи їх обрахунків, водний баланс водних об’єктів, особливості динаміки вод боліт і підземних вод, гідрохімічні та гідротермічні особливості боліт, підземних вод, джерел.

Практичні уміння i навички. Під час проведення екологічних досліджень студент повинен вміти визначати тип болота та характер його розвитку, генезис боліт і заболочених земель, характеризувати умови та процеси утворення льодовиків, давати комплексну характеристику водоносним горизонтам і джерелам підземних вод, визначати якісні показники підземних вод.

Література: [О: 5, 7, 11, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 4, 6, 7, 10, 15, 16, 20].


4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ДИСЦИПЛІНИ.


Тема



Кількість годин, відведених на:

лекції

лабораторні заняття

самостій-ну роботу

консульта-тивну роботу

Змістовий модуль І. Гідросфера.

Тема 1. Гідрологія як наука. Поняття про гідросферу. Кругообіг води. Ресурси води на Землі.

2

2

6

_

Змістовий модуль ІІ. Океанологія

Тема 1. Світовий океан. Моря. Затоки, протоки.

2

-

3



_

Тема 2. Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.

6

6

4

Тема 3. Океанічні течі. Водні маси Світового океану.

2

4

1

Змістовий модуль ІІІ. Гідрологія рік

Тема 1. Ріка. Водозбір та річковий басейн.

4

8

2


_

Тема 2. Живлення та режим рік.

4

4

2

Тема 3. Річковий стік.

4

2

2

Змістовий модуль ІV. Гідрологія озер і штучних водоймищ

Тема 1. Озера та їх класифікації.

4


4

7

Навчаль-ний проект:

Реферат – 1 год.

Тема 2. Гідрологія водосховищ

-

-

4




Змістовий модуль V. Гідрологія боліт, льодовиків і підземних вод

Тема 1. Гідрологія боліт

-

-

4

Навчаль-ний проект:

Реферат – 1 год.

Тема 2. Гляціологія


2

2

2




Тема 3. Гідрологія підземних вод


4

2

3




5. ТЕМИ I 3MICT ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


1. Побудова моделі кругообігу води – 2 год.

Складення структурної моделі загального кругообігу води в природі, аналіз процесу переміщення води та процесів, які забезпечують цілісність гідросфери. Складення блок-схеми структури гідрологічної науки.

Література: [О: 14, 23].

2. Аналіз солоності вод Світового океану – 2 год.

Аналіз відмінностей у хімічному складі річкової та океанської води, визначення впливу солоності на температуру замерзання води, просторовий і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

Література: [О: 14, 17, 23].

3. Розподіл тепла у Світовому океані – 2 год.

Визначення закономірностей розподілу тепла у Світовому океані на різних широтах та з глибиною, пояснити причини виявлених закономірностей на основі побудованих графіків.

Література: [О: 14, 15, 17, 23].

4. Льодовий режим вод Світового океану – 2 год.

Складення контурної карти розподілу льодового покриву на поверхні Світового океану, аналіз поширення та динаміки льодового покриву.

Література: [О: 17, 23].

5. Динаміка вод Світового океану – 2 год.

Побудова моделі просторової організації хвилі, аналіз розподілу вітрових і припливних хвиль у Світовому океані, визначення причини утворення хвиль на поверхні океану.

Література: [О: 17, 23].

6. Загальна схема циркуляції вод океану.

Водні маси Світового океану – 2 год.

Побудова загальної схеми циркуляції поверхневих вод Світового океану, побудова карти поверхневих водних мас та океанічних фронтів.

Література: [О: 14, 16, 22, 23].

7. Виділення басейну ріки.

Визначення морфометричних показників ріки – 2 год.

За топокартою виділення головної ріки та її приток, басейну ріки, обчислення основних морфометричних характеристик головної ріки та її приток різного порядку.

Література: [О: 23; Д: 19, 20].

8. Визначення площі річкового басейну

та густоти річкової сітки басейну – 2 год.

Визначення площі басейну заданої ріки, визначення густоти річкової сітки басейну ріки.

Література: [О: 23; Д: 19, 20].


9. Побудова та аналіз поперечного перерізу ріки – 2 год.

Побудова поперечного перерізу ділянки русла ріки, визначення площі, водного перерізу, ширини і глибини русла, змоченого периметру та гідравлічного радіусу для різних фаз водного режиму ріки.

Література: [О: 17, 23; Д: 19, 20].

10. Побудова поздовжнього профілю ріки.

Визначення морфометричних характеристик

повздовжнього профілю ріки – 2 год.

Побудова повздовжнього профілю русла ріки, визначення величин падіння та нахилу заданих річок.

Література: [О: 17, 23; Д: 19, 20].

11. Аналіз живлення та водного режиму

рік за гідрографом – 2 год.

Побудова гідрографів заданих рік, аналіз живлення та водного режиму рік за побудованими гідрографами, визначення типу водного режиму заданих рік.

Література: [О: 15, 17, 23].

12. Аналіз карти типів водного режиму

та живлення рік – 2 год.

Складання характеристики найбільших рік світу за структурою їх живлення і водним режимом, в залежності від умов протікання і умов стоку.

Література: [О: 23].

13. Визначення витрат води ріки – 2 год.

Здійснення математичних розрахунків витрат води в заданій річці елементарним і аналітичним методами.

Література: [О: 15, 17, 23; Д: 19, 20].

14. Побудова батиметричного плану озера.

Визначення морфометричних параметрів озера – 2 год.

Побудова системи ізобат за значеннями глибин заданого озера, визначення та обчислення метричних параметрів водоймища.

Література: [О: 15, 17, 23; Д: 19, 20].

15. Аналіз розподілу температури води в озері з глибиною.

Визначення типу озер за солоністю та складом солей – 2 год.

Побудова графіків розподілу температури води в озерах і їх аналіз, визначення типу температурної стратифікації, проведення термічної ідентифікації озер. За прикладом – визначення типу озер за солоністю, хімічного класу ті групи озер.

Література: [О: 15, 17, 23].

16. Аналіз розподілу кліматичної снігової лінії.

Моделі будови льодовиків і гляціально-нівальної зони – 2 год.

Побудова графіків висоти розташування снігової лінії на різних широтах і їх аналіз. Побудова територіальної системи живлення та розвантаження льодовика, побудова моделей повздовжнього профілю карового та гірсько-долинного льодовиків.

Література: [О: 15, 17, 23].


17. Структура підземних вод.

Водний режим ґрунтових вод – 2 год.

Визначення типів підземних вод за характером залягання на основі гідрогеологічної моделі будови земної кори, з’ясування їх просторової організації. На основі побудованого графіку річного коливання рівня залягання ґрунтових вод визначення закономірностей водного режиму ґрунтових вод.

Література: [О: 15, 17, 23].


6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  1. Фізичні властивості природних вод (агрегатний стан води, теплоємкість і теплопровідність води, поверхневий натяг, оптичні та акустичні властивості, густина та теплові властивості води) – 2 год.

Література: [О: 14, 16, 22, 24; Д: 1, 20].
  1. Хімічні властивості природних вод (здатність розчинювати і містити солі, інші хімічні сполуки, будова молекули води) – 2 год.

Література: [О: 14, 16, 22, 24; Д: 1, 20].
  1. Структура гідрології як науки. Предмет гідрологічних наук – 1 год.

Література: [О: 14, 24; Д: 4, 20].
  1. Класифікація морів за: географічним положенням, глибиною, розмірами, температурою, солоністю – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 11, 18, 20].
  1. Водні ресурси України, Дніпропетровської області, Криворіжжя – 1 год.

Література: [О: 23; Д: 4].
  1. Історія розвитку поглядів на територіальну структуру Світового океану – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 11, 18, 20].
  1. Рівень Світового океану і його коливання – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 11, 18, 20].
  1. Оптичні властивості океанічної води – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 1, 11, 18, 20].
  1. Припливні хвилі (припливи) – 2 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 11, 18, 20].
  1. Біологія Світового океану – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 11, 18, 20].
  1. Густина, газовий склад океанічної води – 1 год.

Література: [О: 13, 14, 16, 19, 21, 22, 24; Д: 1, 11, 18, 20].
  1. Водний режим озер – 1 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 12, 20].
  1. Озерність. Поширення озер на Землі. Загальні відомості про озера – 1 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 12, 20].
  1. Водні маси озер – 1 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 12, 20].
  1. Льодовий режим озер – 1 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 12, 20].
  1. Гідробіологічна характеристика озер – 2 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 12, 20].
  1. Розвиток озер. Значення озер у географічній оболонці. Складення моделі еволюції озера – 1 год.

Література: [О: 4, 10, 13, 14, 16, 22, 23, 24; Д: 12, 20].
  1. Умови формування річкового стоку. Водний баланс ріки. Розрахунок водного балансу ріки за заданими параметрами – 2 год.

Література: [О: 14, 16, 19, 22, 24; Д: 2, 3, 19, 20].
  1. Класифікації рік – 1 год.

Література: [О: 14, 16, 19, 22, 24; Д: 2, 3, 4, 20].
  1. Визначення густоти ерозійного розчленування поверхні річковою мережею за топографічною картою – 1 год.

Література: [О: 15, 17, 23; Д: 19, 20].
  1. Сучасне зледеніння планети. Типи льодовиків. Значення льодовиків – 2 год.

Література: [О: 7, 11, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 10, 16, 20].
  1. Побудова на контурній карті світу системи холодних, нейтральних і теплих течій вод Світового океану – 1 год.

Література: [О: 14, 15, 17, 23].
  1. Аналіз каламутності рік України за планом та атласом – 1 год.

Література: [О: 23; Д: 19].
  1. Обчислення величини шару, модуля, коефіцієнту та об’єму стоку заданих рік світу – 1 год.

Література: [О: 15, 17, 23; Д: 19, 20].
  1. Гідрологія боліт – 3 год.

Література: [О: 11, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 20].
  1. Гідрологія водосховищ – 4 год.

Література: [О: 1, 13, 14, 24; Д: 4, 12, 20].
  1. Побудова та аналіз за планом моделей низинного, перехідного та верхового боліт – 1 год.

Література: [О: 11, 13, 14, 15, 16, 17, 22, 24; Д: 20].
  1. Динаміка підземних вод. Зональні типи ґрунтових вод. – 1 год.

Література: [О: 5, 14, 16, 19, 22, 24; Д: 6, 20].
  1. Підземні води областей поширення багаторічної мерзлоти – 1 год.

Література: [О: 5, 14, 16, 19, 22, 24; Д: 6, 15, 20].
  1. Водний баланс підземних вод. Ресурси і запаси підземних вод – 1 год.

Література: [О: 5, 14, 16, 19, 22, 24; Д: 6, 14, 20].


7. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

(індивідуальне навчально-дослідне завдання)
Індивідуальним навчально-дослідним завданням з курсу “Гідрологія” є – реферат. За увесь термін навчання курсу виконуються 2 реферати. Реферат складається кожним студентом за однією темою і є обов’язковим до виконання. Тематика відповідає окремим важливим темам загальної гідрології. При написанні реферату викладачем здійснюється консультування. Кожен реферат оцінюється викладачем, згідно наведених 10 розділі вимог. Оцінка за реферат входить до підсумкової оцінки роботи студента за семестр та впливає на екзаменаційний бал.

Перелік тем рефератів:
  1. Гідрологія боліт.

Література: [О: 11, 13, 14, 16, 22, 24; Д: 20].
  1. Гідрологічна характеристика водосховищ.

Література: [О: 1, 13, 14, 24; Д: 4, 12, 20; Інтернет-ресурси].


8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Під час вивчення курсу “Гідрологія” застосовуються наступні методи навчання:
  • лекції із застосуванням схем і таблиць;
  • виконання завдань лабораторних робіт, в тому числі й за допомогою комп’ютера та спеціальної програми “Гідрологія”;
  • написання рефератів з різних тем змістових модулів;
  • самостійна підготовка та складання по стінним фізико-географічним картам географічної номенклатури;
  • аналіз навчальної літератури на практичних заняттях, при виконання завдань для самостійної роботи і навчального проекту;
  • робота в бібліотеці університету;
  • робота в Інтернеті.



9. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ
Під час відпрацювання курсу “Гідрологія” передбачені наступні методи оцінювання:
  • оцінка виконання та оформлення завдань за темами практичних робіт;
  • оцінка оформлення конспектів лекцій і завдань для самостійної роботи;
  • оцінка поточного усного опитування;
  • оцінка за навчальний проект – реферат;
  • оцінка за зрізові контрольні письмові роботи по кожному змістовому модулю;
  • відвідування лекцій і лабораторних робіт.



10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Змістові модулі

(виконання конспектів лабораторних робіт)

Відві-дуван-ня лек-цій і набо-ратор-них занять

Вико-нання завдань

само-стійної роботи

Поточ-не опиту-вання


Навча-льний проект – рефе-рат

Під-сумко-ва конт-рольна робота

Сума

I

ІІ

ІІІ

ІV

V

“0 – мінус”

“0 – мінус”

0-20 і більше

0-20

0-50

до 85 і більше

Т1

Т1, Т2, Т3

Т1, Т2, Т3

Т1

Т2, Т3

“0 – мінус”


Градації розподілу балів за видами навчальної роботи:
  • оцінка оформлення завдань для самостійної роботи здійснюється за системою “0 – мінус” – -1 бал (мінус один бал) за 1 не виконане завдання, максимальна кількість – 0 балів, мінімальна – -30 (мінус 30 балів) за семестр роботи;
  • оцінка оформлення завдань лабораторних робіт здійснюється за системою “0 – мінус” – -1 бал (мінус один бал) за 1 не виконану роботу, максимальна кількість – 0 балів, мінімальна – -17 (мінус 17 балів) за семестр роботи;
  • оцінка за навчальні проекти – реферати – від 0 до 10 балів (максимальна сума балів – 20);
  • поточна оцінка за контрольні письмові роботи після кожного з 5 змістових модулів за рік – від 0 до 10 балів (максимальна сума балів 50);
  • оцінка за усне поточне опитування – для оцінки усної роботи вираховується сума балів за 5-бальною шкалою (мінімальна необхідна сума балів на екзаменаційну оцінку «відмінно» – 20);
  • оцінка за відвідування занять – лабораторних і лекційних – здійснюється за системою “0 – мінус” – -1 бал (мінус один бал) за один пропуск заняття (максимальна сума балів мінус -34).


Шкала переведення оцінок з 5-бальної шкали в 11-бальну

Оцінки 5-бальної шкали

Оцінки 11-бальної шкали

0,0

0

0,5

1

1,0

2

1,5

3

2,0

4

2,5

5

3,0

6

3,5

7

4,0

8

4,5

9

5,0

10


Кожен студент під час консультації та індивідуальної роботи з викладачем без штрафних знижень оцінок перескласти контрольні роботи, номенклатуру, самостійну роботу, лабораторні роботи, реферат, пропущені лабораторні та лекційні заняття (захист конспекту). Низькі оцінки за усну роботу студент також може перескласти усно під час консультації.

Оцінка за реферат, контрольні зрізові роботи та усне опитування здійснюються за системою «+» - набору балів в суму.


Шкала оцінювання:

Сума балів

Національна шкала

Шкала ECTS

Якісні критерії

85-100

Відмінно

A

Відмінне, добре і задовільне виконання поставлених завдань Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 20, бали за контрольні роботи – всі на «10», реферати оцінені по 10 балів

77-84



Добре


B

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 18, бали за контрольні роботи – на «4» і «5», реферати оцінені у 8 балів за кожен

70-76

C

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 16 балів за контрольні роботи – на «4», реферати оцінені у 7-8 балів

62-69



Задовільно


D

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 14, бали за контрольні роботи – на «3», реферати оцінені у 5-6 балів

55-61

E

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 12, бали за контрольні роботи – на «3» і «2», реферати оцінені у 4-5 балів

40-54



Незадовільно

F

Незадовільна підготовка, з необхідністю доопрацювання тем і завдань. Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 10 і менше, бали за контрольні роботи – на «2» і «3», реферати оцінені у 4 бали

до 40


Вкрай незадовільно

FX

Незадовільна підготовка, з необхідністю повторного курсу. Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 8 і менше, бали за контрольні роботи – на «2», реферати оцінені у 1-3 бали.



11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

До методичного забезпечення курсу “Гідрологія” використовується наступна навчально-методична література:
  • друкований і електронний опорний конспект лекцій;
  • ілюстративний матеріал (схеми, таблиці, фізико-географічні карти, географічні атласи);
  • роздатковий методичний матеріал;
  • комп’ютерна програма для проведення лабораторних занять з курсу “Гідрологія”;
  • електронний варіант роздаткового методичного матеріалу;
  • навчальні посібники та наукові монографії кафедри фізичної географії та геології, бібліотеки університету;
  • кодоскоп;
  • мультимедійний проектор;
  • таблиці картин природи та великоформатні фотографії.



12. ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
  1. Гідрологія як наука. Структура гідрології. Об’єкт і предмет вивчення галузевих гідрологічних наук.
  2. Морфологія та морфометрія озера.
  3. Об’єкт і предмет вивчення гідрології. Організація і типи водних геосистем.
  4. Водний баланс ріки. Рівняння водного балансу, його структура та варіанти спрощення.
  5. Поняття про гідросферу. Генезис гідросфери та природних вод на Землі. Гіпотези походження гідросфери. Трактування змісту поняття «гідросфери».
  6. Використання рік людиною. Антропогенні зміни рік.
  7. Кругообіг води на Землі. Закономірності розподілу запасів води в різних водних геосистемах гідросфери Землі.
  8. Генетичні типи озерних улоговин.
  9. Фізичні та хімічні властивості природних вод.
  10. Види живлення рік. Механізм живлення рік.
  11. Озеро як водна геосистема: визначення, структура. Озерність. Поширення озер на Землі. Найбільші озера планети.
  12. Рух води у річках: основні закономірності, методи визначення швидкості водного потоку. Розподіл швидкості в річці на поверхні та з глибиною.
  13. Річковий стік і його складові. Умови формування річкового стоку.
  14. Густина, прозорість і газовий склад океанських вод.
  15. Термічний і льодовий режим рік.
  16. Зв’язки озер з іншими геосистемами. Значення озер у географічній оболонці.
  17. Світовий океан як водна геосистема. Структура Світового океану: океани, моря і їх класифікація, затоки, протоки.
  18. Розвиток озер.
  19. Водний баланс озера. Специфіка водного балансу стічних і безстічних озер.
  20. Температурний режим вод Світового океану: основні закономірності, розподіл температури на поверхні океану та з глибиною.
  21. Солоність вод Світового океану: закономірності змін, розподілу. Баланс солі у Світовому океані.
  22. Водний стік річок. Основні характеристики водного стоку.
  23. Стік річкових наносів: джерела наносів, процеси та умови їх формування. Якісна та кількісна характеристика завислих і волочуваних наносів.
  24. Коливання рівня Світового океану: причини, види. Поняття рівня моря, нуль глибин.
  25. Льодовий режим вод Світового океану: основні закономірності, розподілу льоду. Класифікації океанського льоду. Льодовитість вод Світового океану.
  26. Гідрограф ріки: структура, призначення, типи гідрографів.
  27. Фази водного режиму рік. Особливості фаз водного режиму.
  28. Поняття про хвилювання океанських вод. Елементи будови та характеристики хвилі.
  29. Класифікації хвиль за: довжиною, висотою, характером руху, генезисом(окрім припливних хвиль), дією сили, що викликала хвилю.
  30. Елементи ріки: витоки, гирло, ділянки течії. Критерії виділення рік. Морфометричні характеристики ріки.
  31. Умови виникнення та розвитку льодовиків.
  32. Припливні хвилі. Характеристики припливів. Класифікація припливів.
  33. Ресурси Світового океану.
  34. Гідрографічна, руслова та річкова сітка. Морфометричні характеристики річкової сітки.
  35. Визначення океанської течії. Класифікації океанських течій за: глибиною, тривалістю, температурою, напрямом руху, генезисом.
  36. Динаміка озерних вод. Водні маси озер.
  37. Водозбір і басейн ріки, їх типи. Поняття про вододіл і вододільну лінію. Морфометричні характеристики річкового басейну.
  38. Циркуляція вод Світового океану: причини. Формування та організація циркуляційних систем у Світовому океані.
  39. Водні маси Світового океану: закономірності організації. Класифікації водних мас. Океанічні фронти.
  40. Поперечний профіль ріки: визначення, основні елементи.
  41. Біотична структура вод Світового океану. Продуктивність океанських вод.
  42. Повздовжній профіль ріки. Формування та структура повздовжнього профілю. Морфометричні характеристики повздовжнього профілю ріки.
  43. Класифікація рік за видами живлення та водним режимом.
  44. Класифікації льодовиків за: температурою, речовинним складом, динамікою, швидкістю руху.
  45. Стік розчинених речовин. Класифікації рік за мінералізацією та хімічним класом. Гідрохімічний режим рік.
  46. Термічний і льодовий режим озер.
  47. Ріка як водна геосистема. Визначення поверхневого стоку. Класифікації рік за: розмірами, умовами протікання, стійкістю русла, льодовим режимом.
  48. Припливи – теорії, що пояснюють виникнення припливів. Нерівності припливів
  49. Морфогенетичні типи льодовиків: покривні, гірсько-покривні. Підтипи та види льодовиків.
  50. Класифікація боліт. Торф’яні болота: низинні, верхові, перехідні. Основні риси їх організації. Будова торф’яного болота. Елементи рельєфу, гідрографічна сітка, водний баланс, водний режим, розвиток та значення боліт.
  51. Морфогенетичні типи льодовиків: гірські. Підтипи та види льодовиків.
  52. Болото як геосистема. Заболочені землі. Шляхи виникнення боліт.
  53. Штучні водні геосистеми: водоймища, канали. Основні риси їх організації.
  54. Живлення та абляція льодовиків. Баланс льоду в льодовиках.
  55. Льодовик як геосистема. Система зледеніння. Хіоносфера та снігові лінії: кліматична, місцева, сезонна. Сучасне зледеніння Землі.
  56. Механізм утворення та будова льодовику.
  57. Класифікації озер за: розмірами, постійністю, характером водообміну, температурою, мінералізацією, хімічним складом, структурою водного балансу.
  58. Режим і рух льодовиків. Зв’язки льодовиків із іншими геокомпонентами. Значення льодовиків у географічній оболонці.
  59. Генетичні типи підземних вод. Види води у ґрунтах
  60. Характеристика підземних вод зони водонасичення: міжпластові, тріщинні, тріщинно-карстові. Підземні води областей з багаторічною мерзлотою.



13. ЛІТЕРАТУРА

Основна:
  1. Авакян А.В. и др. Водохранилища. – М.: Наука, 1987.
  2. Алисов Б.П., Потораус Б.В. Климатология. – М.: МГУ, 1970.
  3. Багров М.В., Черваньов І.Г., Боков В.О. Загальне землезнавство. – К.: Либідь, 2000.
  4. Богословский Б.Б. Озероведение. – М.: Наука, 1960.
  5. Всеволожский В.А. Основы гидрогеологии. – М.: Высш. шк., 1991.
  6. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1984.
  7. Долгушин Л.Д., Осипова Г.В. Ледники (Природа мира). – М.: Мысль, 1989.
  8. Ермолаев М.М. Введение в физическую географию. – Л.: ЛГУ, 1975.
  9. Жекулин В.С. Введение в географию: Уч. пособие. – Л.: ЛГУ, 1989.
  10. Зайков Б.Д. Очерки по озероведению. Ч. 1-2. – Л.: Гидрометеоиздат, 1960.
  11. Кац Н.Я. Болота земного шара. – М.: Наука, 1971.
  12. Марков К.К. и др. Введение в физическую географию. – М.: Высш. шк., 1978.
  13. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1990.
  14. Михайлов В.Н., Добровольський А.Д. Общая гидрология. – М.: Высш.шк., 1991.
  15. Неклюкова Н.П. Задания для лабораторных занятий по общему землеведению. – М.: Просвещение, 1969.
  16. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Просвещение, 1976.
  17. Пашканг К.В. Практикум по общему землеведению. – М.: Высш.шк., 1982.
  18. Половина І.П., Затула В.І. Загальні географічні закономірності Землі: навч. Посібник. К.: НПУ, 2002.
  19. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995.
  20. Черванев И.Г., Боков В.А. Землеведение: история, методология, учение о географической оболочке. – Харьков: ХГУ, 1993.
  21. Шамраев Ю.И., Шишкина Л.А. Океанология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980.
  22. Шубаев Л.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969.
  23. Комп’ютерна програма «Лабораторні заняття з курсу «Гідрологія». – Кривий Ріг: КДПУ, 2001.
  24. Яцик А.В. Загальна гідрологія. – Київ, 1994. – 244 с.

Додаткова:
  1. Алекин О.А. Основы гидрохимии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970.
  2. Важнов А.Н. Гидрология рек. – М.: Мысль, 1976.
  3. Вендров С.Л. Жизнь наших рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986.
  4. Географічна енциклопедія України. Т. 1-3. – К.: Укр. енцикл., 1989-1993.
  5. Горбунов А.П. Каменные ледники. – Новосибирск: Наука, 1988.
  6. Гордеев П.В. и др. Гидрогеология. – М.: Высш. шк., 1990.
  7. Данилов И.Д. Подземные льды. – М.: Недра, 1990.
  8. Дрейк Ч. и др. Океан сам по себе и для нас. – М.: Прогресс, 1982.
  9. Залогин Б.С. Океан человеку. – М.: Недра, 1983.
  10. Котляков В.М. Снег и лед в природе Земли. – М.: Наука, 1986.
  11. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. – М.: МГУ, 1982.
  12. Лесненко В.К. Мир озер. – М.: Просвещение, 1989.
  13. Львович М.И. Вода и жизнь. – М.: Наука, 1986.
  14. Львович М.И. Мировые водные ресурсы и их будущее. – М.: Мысль, 1974.
  15. Некрасов И.А. Вечна ли вечная мерзлота? – М.: Недра, 1990.
  16. Серебрянный Л.Р., Орлов А.В. Ледники в горах. – М.: Наука, 1985.
  17. Слевич С.Б. Океан: ресурсы и хозяйство. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988.
  18. Степанов В.Н. Океаносфера. – М.: Наука, 1975.
  19. Лучшева А. А. Практическая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979.
  20. Чеботарев А.И. Гидрологический словарь. – Л.: Гидрометеоиздат, 1978.



13. РЕСУРСИ

Ресурсною базою вивчення дисципліни “Гідрологія” є навчально-методична база наступних установ:
  • лабораторії кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
  • лабораторії кафедри економічної та соціальної Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
  • серверу навчального комп’ютерного класу (ауд. № 424) кафедри економічної та соціальної Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
  • абонемент і читальна зала бібліотеки Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, просп. Гагаріна, 54);
  • абонемент і читальниа зала центральної міської бібліотеки м.Кривого Рогу (просп. К.Маркса, 48);
  • Internet-клас Криворізького педуніверситету (головний корпус КДПУ, просп. Гагаріна, 54, ауд. № 240);
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • ссылка скрыта
  • u>ссылка скрыта
  • ссылка скрыта



Підпис автору програми Казаков В.Л.


Підпис завідувача кафедрою Казаков В.Л.