Програма навчального курсу історія І методологія

Вид материала

Содержание

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ з Історії і методології географічної науки
2Загальна кількість годин: 54
0101 "Педагогічна ocвima"
1 Лекції (теоретична підготовка): 18 годин
Змістовий модуль i.
Концепція геосистем в географії
Предмет вивчення географії
Структура географічної науки. Метагеографія
Теоретичні знання
Практичні уміння i навички
Змістовий модуль iі.
Методи географічних досліджень.
Парадигми сучасної географії.
Загальногеографічні закони та закономірності
Теоретичні знання
Практичні уміння i навички
4. Структура залікового кредиту дисципліни.
Теоретичні підвалини географії
Концепція геосистем в географії
Структура географічної науки. Метагеографія
...
Полное содержание

Подобный материал:

Міністерство освіти i науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та геології

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи

________________ ___.___._____ р.

Програма навчального курсу “ІСТОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

КДПУ, 2005 р.

Програма навчального курсу Історія і методологія географічної науки.

Криворізький державний педагогічний університет, 2005 ______ с.

Розробник: Казаков В.Л, кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри фізичної географії та геології.

Рецензенти: - кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського;

- Сонько С.П., кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедрою розміщення продуктивних сил Криворізького економічного інституту при НЕУ (м. Київ);

- Калініченко О.О., кандидат геолого-мінералогічних наук, ст. викладач кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету.

Затверджено:

Кафедрою _________________________ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

Вченою радою КДПУ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

КДПУ, 2005 р.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

з Історії і методології географічної науки

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 1,0 Змістових модулів: 2 Загальна кількість годин: 54 Навчальний проект: реферат	Шифр та назва Напряму: 0101 "Педагогічна ocвima" Шифр та назва спеціальності: 6.010100 Педагогіка i методика середньої ocвimu. Історія і Географія. Освітньо-кваліфікаційний Рівень: бакалавр	За вибором: університету Piк підготовки: 0,5 року Семестр: 1 Лекції (теоретична підготовка): 18 годин Практичні: 18 годин Самостійна робота: 18 годин Консультативна робота: реферат – аналіз та характеристика однієї з теоретико-методологічних проблем сучасної географії; кількістъ годин – 2 години. Вид контролю: залік

Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної i самостійної роботи може становити 50%, до 50%, 60%, до 40%, 40% або до 60% залежно від змісту навчального курсу.

2. МЕТА

Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань про теоретичні та методологічні основи сучасної географічної науки – об’єкт і предмет географії, теорію геосистеми, структуру географії, методи, підходи та парадигми сучасної географії, загальногеографічні закони та закономірності. Знання таких підвалин є засадами формування цілісного та комплексного погляду на географічну науку і її перспективи її розвитку.

3. ПРОГРАМА

Вступ.

Програма 1 змістового модулю присвячена вивченню теорії сучасної географії. Під час лекційних занять у студентів формуються загальні абстрактні уявлення щодо об’єкта і предмета географії, теорії геосистеми, структури географії. Практичні заняття мають на меті трансформацію теоретичних знань в конкретні приклади організації геосистем.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Теоретичні підвалини географії.

ТЕМА 1. Об’єкт вивчення географії.

Наукознавчі атрибути науки. Визначення поняття “об’єкт вивчення науки”. Історія підходів щодо визначення об’єкта вивчення географії.

ТЕМА 2. Концепція геосистем в географії.

Геосистема та її ознаки. Загальні риси організації геосистем – системна, геопросторова, територіальна, часова, функціональна. Зв’язки та відношення в геосистемах. Класифікації геосистем.

ТЕМА 3. Предмет вивчення географії.

Визначення поняття “предмет вивчення науки”. Становлення уявлень про предмет географії. Ідеальний і матеріальний варіанти визначення предмету вивчення географічної науки.

ТЕМА 4. Структура географічної науки. Метагеографія.

Закони організації науки. Історія розвитку уявлень про структуру географії. Структура географічної науки. Зміст прикладних, наскрізних, суміжних та галузевих географічних наук. Синтезні напрями в географії.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості наукознавчих атрибутів науки – об’єкту та предмету, історію розвитку поглядів на об’єкт і предмет географії загалом, знати сучасні визначення змісту об’єкта і предмета географії, типи геосистем і їх загальногеографічну організацію, закони інтеграції та диференціації наук, особливості сучасної структури географічної науки і її становлення, синтезні напрями в географії.

Практичні уміння i навички. Студенти повинні вміти: розрізняти зміст понять “об’єкт та предмет науки”, аналізувати та порівнювати підходи на об’єкт і предмет географії загалом, ідентифікувати різні геосистеми за їх таксономічною приналежністю, аналізувати просторову, системну, часову та функціональну організацію природних і суспільних геосистем.

Вступ.

Програма 2 змістового модулю присвячена вивченню методології географічної науки. Під час лекційних занять у студентів формуються загальні абстрактні уявлення щодо методів, підходів та парадигм сучасної географії, загальногеографічних законів і закономірностей. Практична робота має на меті трансформацію теоретичних знань в конкретні приклади організації геосистем.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. Методологія географії.

ТЕМА 1. Форми наукових досліджень і наукового відбиття дійсності.

Наука і її сутність. Пізнання і його структура. Наукові та позанаукові форми пізнання дійсності. Наукові революції. Наукова картина світу. Методологія сучасної науки, основні проблеми розвитку природознавства.

ТЕМА 2. Методи географічних досліджень.

Класифікація методів науки. Загальнонаукові та частиннонаукові методи в географії. Геометод і його особливості. Математизація та екологізація географії.

ТЕМА 3. Парадигми сучасної географії.

Визначення поняття “парадигми”. Характеристика головних рис парадигм сучасної географії (системної, хорологічної, модельної, причинно-пояснювальної та ін.). Роботи Солнцева В.М., Черваньова І.Г., Бокова В.О., Руденка Л.Г. щодо парадигм географії і їх роль в розвитку науки. Науково-пізнавальні підходи в географії – загальнонаукові та галузево-географічні.

ТЕМА 4. Загальногеографічні закони та закономірності.

Сутність понять “закон” і “закономірність”. Проблема “географічних законів” в науці, підходи щодо її вирішення в працях Арманда Д.Л. і Солнцева М.О., Калесника С.В. Закон “зональності”. Характеристика загальногеографічних закономірностей.

Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості наукових і позанаукових форм наукових досліджень, основи виникнення наукових революцій і конструювання наукових картин світу, класифікації методів науки, особливості загальногеографічних і частинногеографічних методів, провідні положення сучасних парадигм географії, принципи виділення наукових законів і закономірностей, сутність загальногеографічних законів.

Практичні уміння i навички. Студенти повинні вміти: розрізняти зміст наукових і позанаукових форм наукового пізнання, застосовувати парадигми географії при аналізі та вивченні конкретно-матеріальних природних і суспільних геосистем, узагальнювати різногалузеву географічну інформацію і роботи загальногеографічні висновки у вигляді відповідних закономірностей.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ДИСЦИПЛІНИ.

Тема	Кількість годин, відведених на:
Тема	лекції	практичні заняття	самостійну роботу	консультативну роботу
Змістовий модуль І. Теоретичні підвалини географії
Тема 1. Об’єкт вивчення географії	2	2	2	Навчальний проект: Реферат – 1 год.
Тема 2. Концепція геосистем в географії	4	8	2
Тема 3. Предмет вивчення географії	2	-	2
Тема 4. Структура географічної науки. Метагеографія	2	-	1
Змістовий модуль ІІ. Методологія географії
Тема 1. Форми наукових досліджень і наукового відбиття дійсності	2	-	2	Навчальний проект: Реферат – 1 год.
Тема 2. Методи географічних досліджень	2	-	2
Тема 3. Парадигми сучасної географії	2	4	3
Тема 4. Загальногеографічні закони та закономірності	2	4	4
Всього годин	18	18	18	2

5. ТЕМИ I 3MICT ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Аналіз геосистеми як просторової структури – 2 год.

На прикладі атмосфери аналіз геосистеми як просторової структури, що має вертикальну та горизонтальну неоднорідність організації. Виконання роботи передбачає аналіз навчальної літератури та побудову моделі вертикальної структури атмосфери.

2. Аналіз організації природних геосистем – 2 год.

За допомогою навчальної літератури, моделей будови ландшафту аналіз вертикальної структури степової ландшафтної фації та територіальної організації ландшафтів локального рівня організації балки Крутої (м. Кривий Ріг). Територіальна будова ландшафтів ведеться за допомогою ландшафтного профіля через балку Круту.

3. Аналіз структури суспільних геосистем – 2 год.

Побудова моделей суспільних геосистем на прикладі функціонально-територіальної структури господарства району та виробничої геосистеми Криворізького дизельного заводу. Виконання роботи передбачає аналіз табличних моделей відповідних геосистем.

4. Аналіз часової організації геосистем:

функціонування, динаміка – 2 год.

Встановлення всієї сукупності функціональних процесів, які відбуваються в атмосфері – за допомогою навчальної літератури. Аналіз річної динаміки геогоризонтів в ландшафтній фації і побудова динамічної моделі ландшафтної геосистеми.

5. Аналіз часової організації геосистем:

розвиток (еволюція) – 2 год.

На прикладі процесу самозаростання озерної природної геосистеми, еволюції селитебної та сільськогосподарської геосистем аналіз і виявлення особливостей еволюційних змін природних і суспільних геосистем. Виконання роботи передбачає аналіз табличної моделі розвитку озера та навчального роздаткового матеріалу.

6. Аналіз сутності системної та

систематичної парадигм – 2 год.

За допомогою навчальної літератури визначення складової структури атмосфери (системи геокомпонентів) та ієрархії її складових, складення класифікацій атмосферних явищ.

7. Аналіз сутності

причинно-пояснювальної парадигми – 2 год.

Складання пояснення заданих географічних тверджень та встановлення причин виникнення та розвитку запропонованих географічних явищ і закономірностей. Виконання роботи передбачає аналіз навчальної літератури.

8. Аналіз загальногеографічних законів зональності,

азональності та цілісності – 2 год.

На прикладі зональності ландшафтів на Землі та зональності сільськогосподарських суспільних геосистем України виявлення загальногеографічних рис зональності організації геосистем. Виконання роботи передбачає аналіз картографічної інформації та навчальної літератури.

9. Аналіз загальногеографічних законів

кругообігу та ритмічності – 2 год.

Аналіз структури глобального кругообігу води на Землі та потоків речовини і енергії на території суспільної геосистеми Криворізького дизельного заводу. Виконання роботи передбачає аналіз територіальної моделі заводу, табличної моделі загального кругообігу води.

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Аналіз просторової організації географічної оболонки – 1 год.

2. Складення класифікації геомас ландшафтів за Н.Л.Беручашвілі – 3 год.

3. Визначення форм природокористування і типів суспільних геосистем – 2 год.

4. Опис динаміки суспільних геосистем і їх функціонування – 2 год.

5. Характеристика розвитку і саморозвитку геосистем – 2 год.

6. Модельна парадигма. Складення моделей міста як суспільної геосистеми та моделі кліматичної неоднорідності географічної оболонки – 2 год.

7. Аналіз зв’язків географії з іншими науками і місце географії в системі наук – 2 год.

8. Визначення цілісного характеру організації географічної оболонки – 2 год.

9. Складення списку ритмічних явищ в атмосфері Землі і їх пояснення – 1 год.

10. Визначення моделей географічних систем за складністю на конкретних прикладах – 1 год.

7. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

(індивідуальне навчально-дослідне завдання)

Індивідуальним навчально-дослідним завданням з курсу “Історія і методологія географічної науки” є – реферат. Реферат складається кожним студентом за вільним вибором однієї з тем, які студентам пропонуються. Реферат за семестр один. За тематикою відповідає першому або другому змістовому модулям. Тематика відповідає головним теоретико-методологічним проблемам географії. При написанні реферату викладачем здійснюється консультування.

Перелік тем рефератів:

Взаємодія географії з філософією та природничими науками.
Загальна теорія систем і географічний аналіз.
Розвиток географічних концепцій в античну епоху.
Географічні концепції епохи середньовіччя.
Провідні географічні концепції епохи Відродження та Нового часу.
Розвиток географічних концепцій упродовж ХІХ – першої половини ХХ століття.
Загальні та галузеві географічні концепції географії другої половини ХХ століття.
Роль географії у вирішенні проблем сучасної глобалістики.
Методолого-теоретичні уявлення фундаторів української географії – П.А. Тутковського і С.Л. Рудницького.
Майбутнє географічної науки в роботах Черваньова І.Г.
Перспективні напрямки розвитку методології географії в роботах Преображенського В.С.
Погляди на методологію географії в роботах Пащенка В.М.
Шляхи вивчення відношень і зв’язків в геосистемах (за Ретеюмом О.Ю.).
Концепція геомаси, геокомпоненту та геосфери в географії.
Місцеположення. Природничо- та суспільно-географічне положення.
Географічні межі: принципи і проблеми виділення, типи меж.
Форми руху матерії. Географічна форма руху матерії в роботах Ляміна В.С.
Географічний простір в працях Ковальова О.П.
Наукові географічні школи і їх роль у розвитку науки.
Взаємозв’язки в природі та суспільстві.
Історичний і діахронічний науково-пізнавальні підходи в географії.
Ландшафтознавчий підхід і його сутність.
Порівняльний і описовий методи географії.
Географічне прогнозування.
Аналітико-синтезний метод в географії.
Метод експерименту та його використання в географічних дослідженнях.
Класична, некласична та постнекласична методології в географії.
Уявлення про ноосферу Вернадського В.І.
Глобалізм, проблема стійкого розвитку та сучасна географія.
Екологічна парадигма в географії. Екологізація географії.

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Під час вивчення курсу “Історія і методології географічної науки” застосовуються наступні методи навчання:

лекції із застосуванням схем і таблиць;
виконання практичних творчих завдань із застосуванням схем і таблиць;
складання графічних, картографічних моделей географічних явищ;
аналіз навчальної літератури на практичних заняттях, при виконання завдань для самостійної роботи і навчального проекту;
робота в бібліотеці університету;
робота в Інтернеті.

9. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Під час відпрацювання курсу “Історія і методології географічної науки” передбачені наступні методи оцінювання:

оцінка виконання та оформлення завдань за темами практичних робіт;
оцінка оформлення конспектів лекцій і завдань для самостійної роботи;
поточне усне опитування;
оцінка за навчальний проект – реферат;
контрольні письмові роботи за 1 і 2 змістовні модулі;
відвідування аудиторних занять.

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Змістові модулі (Виконання конспектів лекцій і практичних робіт, відвідуваність аудиторних занять)		Виконання завдань самостій-ної роботи	Поточне опиту-вання	Навчаль-ний проект – реферат	Підсумко-ва контрольна робота	Сума
I	II	до 10	0-20 і більше	20	0-30	100 і більше
Т1, Т2, Т3, Т4	Т1, Т2, Т3, Т4
24	20

Градації розподілу балів за видами навчальної роботи:

відвідування лекцій – 1 бал за 1 лекцію, максимальна кількість – 9 балів за 2 змістових модуля;
відвідування практичних занять – 1 бал за 1 заняття, максимальна кількість – 9 балів за 2 змістових модуля;
оцінка оформлення завдань для самостійної роботи – 1 бал за 1 завдання, максимальна кількість – 10 балів за 2 змістових модуля;
оцінка оформлення конспектів лекцій – 1 бал за 1 лекцію, максимальна кількість – 8 балів за 2 змістових модуля;
оцінка оформлення завдань практичної роботи – 2 бали за 1 роботу, максимальна кількість – 18 балів за 2 змістові модуля;
оцінка за навчальний проект – реферат – 20 балів;
дві контрольні письмові роботи за 1 і 2 змістовні модулі; оцінка “2” – 0 балів, “3” – 5 балів; “4” – 10 балів; “5” – 15 балів;
оцінка за поточне опитування: за кожну оцінку “2” – 0 балів, “3” – 3 бал, “4” – 4 бали; “5” – 5 балів.

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінна підготовка; залік виставляється студенту автоматично;
60-89 балів – добра та задовільна підготовка; для отримання заліку необхідно доопрацювати окремі теми або питання, перескладання контрольних роботі для збільшення суми балів до 90;
30-59 балів – незадовільна підготовка, з обов’язковим і великим за обсягом доопрацювання тем і завдань;
1-29 балів – незадовільна підготовка з обов’язковим повторним курсом.

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

До методичного забезпечення курсу “Історія і методологія географічної науки” використовується наступна навчально-методична література:

друкований і електронний опорний конспект лекцій;
ілюстративний матеріал (схеми, таблиці, карти, географічні атласи);
роздатковий методичний матеріал;
електронний варіант роздаткового методичного матеріалу;
навчальні посібники та наукові монографії кафедри та бібліотеки університету.

12. ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Багров М.В., Черваньов І.Г., Боков В.О. Загальне землезнавство. – К.: Либідь, 2000.
Баранский Н.Н. Избранные труды. Научные принципы географии. – М.: Мысль, 1980.
Жекулин В.С. Введение в географию: Уч. пособие. – Л.: ЛГУ, 1989.
Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М.: Мир, 1970.
Круть И.В. Введение в общую теорию Земли. – М.: Мысль., 1978.
Лямин В.С. География и общество. Философские и социологические проблемы географии. – М.: Мысль, 1978.
Максаковский М.К. География культуры. – М.: мсыль, 2001.
Мороз С.А. та ін. Методологія географічної науки: Навч. посіб. – К.: Заповіт, 1997.
Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. – К.: наукова думка, 1993.
Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства. – К.: Наук. думка, 1999.
Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища шк., 1996.
Ретеюм А.Ю. Земные миры. – м.: Мысль, 1988.
Рузавин Г.И. Методы научного исследования. – М.: Мысль, 1974.
Саушкин Ю.Г. История и методология географической науки. – М.: МГУ, 1978.
Сватков Н.М. География: наука и школьный предмет. – М.: АПН СССР, 1989.
Система. Симметрия. Гармония / Под ред. В.С.Тюхтина, Ю.А.Урманцева. – м.: Мысль, 1988.
Солнцев В.Н. Системная организация ландшафтов. – М.: Мысль., 1981.
Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск: Наука, 1978.
Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навч. Посібник. – Одеса: Астропринт, 2001.
Трофимов А.М., Солодухо Н.М. Вопросы методологии современной географии. – Казань: КГУ, 1986.
Урманцев Ю.А. Формы научного познания // Вопросы философии. – 1993. – № 2.
Харвей Д. Научное объяснение в географии. – М.: Прогресс, 1974.
Черванев И.Г., Боков В.А. Землеведение: история, методология, учение о географической оболочке. – Харьков: ХГУ, 1993.

Додаткова:

1. Алаев Э.Б. Географическое мышление и геопространственная парадигма // Изв. ВГО. – 1981. – т. 113., вып. 5.

2. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. – М.: Мысль, 1975.

3. Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта. – М.: Высш. шк., 1990.

4. Быков В.В. Методы науки. – М.: Мысль, 1974.

5. Географічна енциклопедія України. Т. 1-3. – К.: Укр. енцикл., 1989-1993.

6. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1984.

7. Жекулин В.С., Лавров С,Б. География в системе наук. – Л.: Наука, 1987.

8. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. – М.: Высш. шк., 1991.

9. Кизима В.В. Человекомирная тотальность. Постнеклассический манифест. – Киев, 1993.

10. Мересте У.И., Ныммик С.Я. Современная география: вопросы теории. – М.: Мысль, 1984.

11.Методические основы геогр. исслед. природных и общественных террит. комплексов. – К.: Наук. думка, 1989.

12. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1990.

13. Нееф Э. Теоретические основы ландшафтоведения. – М.: Прогресс, 174.

14. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Просвещение, 1976.

15. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем. – Одесса: Вища шк., 1988.

16. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1988.

17. Черванев И.Г. Современные парадигмы древнейшей из наук // Природа. – 1995. – № 2.

13. РЕСУРСИ

Ресурсною базою вивчення дисципліни “Історія і методологія географічної науки” є навчально-методична база наступних установ:

лабораторії кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
лабораторії кафедри економічної та соціальної Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
серверу навчального комп’ютерного класу (ауд. № 424) кафедри економічної та соціальної Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, географічний факультет, просп. Гагаріна, 54);
абонемент і читальниа зала бібліотеки Криворізького державного педуніверситету (головний корпус, просп. Гагаріна, 54);
абонемент і читальна зала центральної міської бібліотеки м. Кривого Рогу (просп. К.Маркса, 48).

Підпис автору програми Казаков В.Л.

Підпис завідувача кафедрою Казаков В.Л.

Blog