Робоча навчальна програма з дисципліни "статистика" для студентів спеціальності "Облік та аудит" та "Фінанси І кредит" денної форми навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Загальні положення
2. Організація поточного контролю
3. Організація підсумкового контролю
За шкалою ECTS
Список рекомендованої літератури
Подобный материал:
1   2   3   4   5



Лектор Кулинич О.І.

Затверджено на засіданні кафедри протокол № ____ від ____ вересня 2009 року

Зав. кафедрою природничо-наукової та фундаментальної економічної підготовки ____________


ПОЛОЖЕННЯ

про контроль і оцінювання результатів навчання студентів

Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Контроль і оцінювання завжди були важливою складовою методології навчання. Як свідчить практичний досвід, спроби виключити контроль частково чи повністю з навчального процесу призводять до зниження якості навчання. Від його правильної організації залежить ефективність управління навчально-виховним процесом і якість підготовки фахівців. Завдяки контролю між викладачем і студентом встановлюється “зворотній зв’язок”, який дозволяє оцінити динаміку і ступінь засвоєння навчального матеріалу. Під поняттям “контроль” розуміють виявлення, вимір і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів. Контроль охоплює оцінювання (як процес) і оцінку (як результат) перевірки.

Це Положення визначає порядок контролю та комплексного оцінювання знань студентів, що розроблений з метою впровадження в інституті системи контролю якості навчання студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).

Освітня діяльність у ХКТЕІ спрямована на виконання вимог реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію в галузі вищої освіти, зумовленого запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освіти.

Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці.

Ключовою вимогою Болонської декларації є введення кредитно-модульної технології навчання, яка базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів, що вимагає введення більш диференційованої – комплексної системи оцінки знань.


2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль – це органічна частина всього педагогічного процесу і є засобом виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Головне завдання поточного контролю – допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати навчальні дисципліни, готуватися до перевірки щоденно з першого дня занять, а не наприкінці семестру або навчального року. В той же час поточний контроль є показником роботи і педагогічного колективу. Зазначені завдання поточного контролю вимагають від викладачів і керівників факультетів відпрацювання певної системи і методики його проведення з урахуванням рівномірного і узгодженого розподілення контрольних заходів у відповідності до бюджету часу студентів.

Перед початком вивчення кожної теми студенти мають бути ознайомлені зі змістом теми, що вивчається, її навчальною метою; кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Перелік занять з дисциплін кафедри, які є обов’язковими для оцінювання, обговорюється на засіданнях кафедри, затверджується завідувачем кафедри і доводяться до студентів. Оцінювання знань здійснюється за традиційною чотирьохбальною системою.

Оцінка студенту за усну відповідь, письмову роботу, практичні дії і виконання робіт виставляється:
  • “відмінно” – якщо студент показує обґрунтовані, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає; самостійно і швидко оцінює різноманітні ситуації та приймає вірні рішення; аргументовано використовує знання у стандартних та нестандартних практичних ситуаціях, при виконанні творчих завдань; здатний робити логічні висновки, узагальнення; бездоганно володіє прийомами роботи зі спеціальними технічними засобами; вміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити та розв’язувати проблемні завдання; демонструє впевнені знання законодавчих актів України, інструкцій, підручників, посібників;
  • “добре” – якщо студент твердо знає програмний матеріал, грамотно його викладає; вірно знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності; відповідь логічна, хоч має незначні помилки у формулюванні термінів і категорій; бракує власних суджень; самостійно використовує одержані знання при вирішенні практичних стандартних ситуацій; вміє аналізувати, систематизувати і узагальнювати інформацію, робити правильні висновки; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією підтвердженою практичними прикладами. За шкалою ECTS розрізняється “дуже добре” і “добре”.
  • “дуже добре” оцінюється відповідь (робота) виконана на високому науково-теоретичному рівні з 1-2 несуттєвими помилками;
  • “добре” – відповідь (робота) виконана на достатньому науково-теоретичному рівні із 2-3 несуттєвими помилками;
  • “задовільно” – якщо студент має знання тільки основного навчального матеріалу, але не засвоїв його детально, здатний з помилками й неточностями дати визначення основних понять, не допускає грубих помилок у відповіді, потребує в окремих випадках додаткових питань для прийняття вірного рішення; може повторити певну практичну дію (операцію) за зразком; практичні стандартні ситуації вирішує за зразком. За шкалою ECTS розрізняється “задовільно” і “достатньо”. “Задовільно” оцінюється відповідь (робота) виконана правильно, але допущено 4-5 недоліків, “достатньо” – відповідь (робота) виконана в цілому правильно на рівні мінімальних критеріїв, при цьому допущено 1-2 грубі помилки;
  • “незадовільно” – якщо студент допустив більше двох грубих помилок у відповіді, не може застосовувати одержані знання на практиці. За шкалою ECTS розрізняється “з можливістю повторного складання” і “неможливістю повторного складання”. В останньому випадку курс вважається незасвоєним і студент представляється на засідання вченої ради інституту на предмет відрахування з інституту.

Зміст критеріїв оцінювання та форма поточного контролю з кожного заняття навчальної дисципліни визначаються кафедрою з урахуванням особливостей дисциплін і обов’язково відображаються у відповідних методичних матеріалах.

Загальна оцінка за аудиторну, індивідуальну роботу обчислюється як середньоарифметична з поточних оцінок, шляхом ділення суми кодів (5,4,3), отриманих протягом модуля (семестру, періоду вивчення дисципліни) позитивних оцінок (“відмінно”, “добре”, “задовільно”) на їх кількість. Незадовільна оцінка зараховується як нуль балів.

Поточні незадовільні оцінки, одержані на заняттях не перездаються. За матеріалом пропущених занять студент має право одержати індивідуальну консультацію. Обов’язковому відпрацюванню підлягають всі види

індивідуальної роботи. Студенту, який пропустив більше 30% занять за тему (розділ, модуль), що оцінюються, надається індивідуальна консультація і призначається обов’язкова звітність за матеріалами пропущених занять. У разі відсутності зазначеної звітності - за тему виставляється нуль балів і зазначений навчальний матеріал вважається не опанованим, відповідно до модульного контролю студент не допускається.

Середньоарифметична з поточних оцінок за аудиторну, індивідуальну роботу (тему, розділ, модуль) проставляється окремою графою в журналі контролю навчальних занять з округленням до 0,01 після останнього заняття з теми.

Виконання індивідуальної роботи та самостійне вивчення матеріалу контролюється шляхом розгляду (обговорення) відпрацьованих матеріалів під час індивідуальних занять або в часи індивідуальної консультативної роботи. Перелік звітних матеріалів визначається робочою навчальною програмою.

Модульний контроль здійснюється з усіх тем модуля. Студенти, які не були допущені до складання модуля, або були відсутні під час його проведення, отримують нуль балів. Форми модульного контролю визначаються кафедрою. Модульний контроль проводиться на останньому занятті з модуля.

Загальна оцінка за модуль є сумою від середньоарифметичної поточної оцінки за аудиторну і самостійну роботу помноженої на ваговий коефіцієнт 0,8 та оцінки за модульний контроль помноженої на 0,2. Оцінка за модуль визначається за допомогою таблиці відповідності шкали оцінювання, наведеної в розділі підсумкового контролю.

У випадку отримання студентом під час модульного контролю оцінки “незадовільно”, засвоєння модулю йому не зараховується, про що робиться позначка у відомості модульного контролю. За рішенням декана факультету, завідувача кафедри йому встановлюється індивідуальний строк повторного модульного контролю, але не пізніше наступного модульного контролю з даної навчальної дисципліни або початку нового семестру, якщо навчальна дисципліна закінчується в поточному семестрі.

Якщо після двох спроб студент жодного разу не набрав критичного балу (2,51), за рішенням ректора інституту він відраховується у встановленому порядку.

У випадку відсутності студента під час визначеного розкладом занять модульного контролю з поважних причин, що підтверджується документально, за рішенням декана факультету встановлюється індивідуальний термін проведення модульного контролю.

За результатами модульного контролю оформляється відомість модульного контролю у двох примірниках, що заповнюються викладачем, який проводив контроль. В відомості та журналі обліку навчальних занять виставляється отримана оцінка за національною шкалою і загальна кількість балів, набраних слухачем за вивчення модуля.

Студент, який не склав хоча б один модуль, курсову роботу, семестрову контрольну роботу не допускається до підсумкового семестрового контролю і втрачає право на виставлення семестрової оцінки за результатами набраних балів.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль складається з результатів вивчення окремих дисциплін в семестрі з метою оцінювання знань та умінь майбутніх фахівців згідно з вимогами ОКХ державних освітніх стандартів. Підсумковий контроль більшою мірою, ніж інші види контролю здійснює контролюючу функцію і потребує систематизації і узагальнення знань.

Оцінка за семестр (дисципліну в цілому) виставляється за результатами модульного контрою та семестрового (підсумкового) контролю. Студент вважається допущеним до семестрового контролю (екзамену, диференційованого заліку, заліку) якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою навчальною програмою, склав всі заплановані модулі і отримав позитивні оцінки.

Студент звільняється від складання підсумкового контролю (екзамену, диференційованого заліку) з виставленням оцінки “відмінно”, у разі якщо середній бал (середньоарифметична оцінка) за модулі (аудиторну, самостійну роботу) становить не нижче 4,51 балів, при цьому виявляв активність на теоретичних і практичних заняттях, відмінно виконав всі види індивідуальних завдань.

Загальна оцінка підсумкового (семестрового) контролю є сумою від середньоарифметичної поточної оцінки за модулі (теми) помноженої на ваговий коефіцієнт 0,8 та оцінки за екзамен (диференційований залік) помноженої на 0,2.

Підсумковий (семестровий) контроль оцінюється за державною шкалою та шкалою ECTS згідно наведених таблиць:

Таблиця відповідності шкал оцінювання

Сума

кількості балів

Традиційна оцінка

Оцінка

ECTS

5,00-4,51

5 (відмінно)

А

4,50-4,01

4 (дуже добре)

В

4,00-3,51

4 (добре)

С

3,50-3,01

3 (задовільно)

Д

3,00-2,51

3 (достатньо)

Е

2,50-2,00

2 (незадовільно)

“з можливістю повторного складання”)

FX

1,99-0,00

2 (не задовільно “неможливість повторного складання”)

F

Відповідність національної шкали оцінювання академічної успішності шкалі ECTS


За шкалою ECTS

За національною шкалою

Визначення

A

Відмінно

Показує обґрунтовані, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає.

B

Дуже добре

Твердо знає програмний матеріал, грамотно його викладає, при цьому допустив 1-2 несуттєві помилки.

C

Добре

Відповідь виконана на достатньому науково-теоретичному рівні із 2-3 несуттєвими помилками.

D

Задовільно

Знання тільки основного навчального матеріалу, не засвоїв його детально, здатний з помилками й неточностями дати визначення основних понять, при цьому допустив допущено 4-5 помилок.

E

Достатньо

Відповідь виконана в цілому правильно на рівні мінімальних критерії, при цьому допущено 1-2 грубі помилки.

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

Допущено більше двох грубих помилок у відповіді, не може застосовувати одержані знання на практиці в роботі зі спеціальною.

F

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

Курс вважається незасвоєним і студент представляється на засідання вченої ради інституту на предмет відрахування з інституту.


Студент, який має заборгованість з останнього модульного контролю, або в загальному рейтингу за дисципліну не набрав критичну кількість балів (2,51), до складання підсумкового контролю не допускається із зазначенням в екзаменаційній відомості „недопущений” і сумарної кількості набраних балів.

Результати підсумкового контролю заносяться до екзаменаційної відомості з виставленням оцінки за традиційною шкалою, оцінки за шкалою ECTS і суми набраних балів.

Підсумкова оцінка за традиційною шкалою і шкалою ECTS заноситься до індивідуального плану студента і журналу навчальних занять.

Студентам, які отримали з 75% навчальних дисциплін кількість балів не нижче 4,51 (з кожної дисципліни окремо), а з кожної з інших дисциплін – не нижче 3,51, склали державні іспити з результатом не нижче 4,51 балів, а також виявили себе в науковій і громадській роботі, показали зразкову дисципліну, видається диплом з відзнакою.

Результати модульного (підсумкового) контролю, по кожній навчальній дисципліні та за всі дисципліни, що вивчає студент, зводяться в журнал обліку модульно-рейтингового контролю засвоєння змісту навчання студентами факультету.

За допомогою цього обліку встановлюється рейтинг студентів в опануванні навчальних дисциплін. Це надає можливість визначити, яке місце займає студент у навчальній групі, на курсі, з кожної навчальної дисципліни, за будь-який період навчання: за семестр, за курс, увесь період навчання. На підставі рейтингу проводиться виховна робота з її заохочувальними механізмами.

Зменшувати отриману студентами за знання та вміння кількість балів (застосовувати штрафні санкції) за порушення дисципліни та інші дії, що не пов’язані безпосередньо з діагностики рівня знань, умінь і навичок, категорично забороняється.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Закон України про державну статистику //ВВРУ. - №43.-1992. -27 жовтня.
  2. Закон України про інформацію //ВВРУ. -№48. -1992. -1 грудня.
  3. Кулинич О.І. Теорія статистики: Підручник. - К.: Вища школа, 1992.-135 с.
  4. Кулинич О.И. Теория статистики: Учебное пособие. – М.: МКИ, 1991.
  5. Кулинич О.І. Теорія статистики. Задачник. Навчальне видання. -К-д: Державне Центрально-Українське видавництво, 1995.
  6. Кулинич О.І. Теорія статистики: Підручник. 2-е доп. і доопр. вид. - Кіровоград.: ДЦУВ,1996.- 228с.
  7. Кулинич О.І. Теорія статистики: Задачник. 2-е доп. і доопрацьоване видання.-К-д: Державне Центрально-Українське видавництво, 1997. – 164.
  8. Кулинич О.І. Економетрія: Навчальний посібник. - Хмельницький: Поділля, 1997.- 116с.
  9. Кулинич О.І. Економетрія: Практикум. - Хмельницький: Поділля, 1998.- 160с.
  10. Кулинич О.І. Економічна статистика: Навч. посіб. - Хмельницький: Поділля, 2000.- 289с.
  11. Кулинич О.І., Кулинич Р.О. Теорія статистики: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 294 с.
  12. Кулинич О.І. Економетрія: Навч. посібник. - Хмельницький: Поділля, 2003. - 215с.
  13. Кулинич Е.И. Эконометрия. - М.: Финансы и статистика, 1999-2001.- 304с.
  14. Кулинич Р.О. Статистична оцінка чинників соціально-економічного розвитку: Монографія. – К.: Знання, 2007. – 311 с.
  15. Кулинич Р. О. Статистичні методи аналізу взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку : [монографія] / Р. О. Кулинич. – К. : ВПД “Формат”, 2008. – 288 с.
  16. Кулинич О. І. Теорія статистики : [підруч.] / О. І. Кулинич, Р. О. Кулинич. – [5-тє вид. , перероб. і доп.]. – К. : Знання, 2010. – 239 с.
  17. Статистичний щорічник України.
  18. Інструкції Держкомстату України до складання форм звітності. – Держкомстат України.
  19. ukrstat.gov.ua
  20. nbuv.gov.ua